ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р.

Справа № 921/1019/13-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" вул. Артема, 50, м. Київ, адреса для листування: пров. Музейний, 4, 3-й поверх, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" вул. Промислова, 1, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область

За участю представників сторін:

позивача : Іваненко М.А.- представник, довіреність № без номера від 14.08.2013р

відповідача: Твердохліб В.Д.- адвокат, з'явився без належно оформлених повноважень

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" вул. Артема, 50, м. Київ, адреса для листування: пров. Музейний, 4, 3-й поверх, м. Київ, звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" вул. Промислова, 1, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область про стягнення:

-реальних збитків у розмірі 890 726 грн. 40 коп.,

-упущеної вигоди 1 910 142 грн. 82 коп.,

-понесених додаткових витрат 246 110 грн. 54 коп.,

-судових витрат у розмірі 60 939 грн. 60 коп.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю" Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" (далі - "позивач")звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" (далі-"відповідач") у зв'язку з неналежним зберіганням відповідачем зерна позивача, що завдало позивачеві збитків.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання з'явився без належно оформлених повноважень. Так, представник відповідача надав суду як доказ на підтвердження повноважень адвоката Твердохліб В.Д. як представника ордер серія ТР №000021 на надання правової допомоги, в якому зазначено, зокрема, найменування особи, якій надається правова допомога: Заліщицьке хлібоприймальне підприємство"; підстава: договір про надання правової допомоги від 14.ХІІ.2013 р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №96, яке видане 21 жовтня 1993 року.

Разом з тим, адвокат Твердохліб В.Д. не додав до ордеру засвідчений підписом сторін договору витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Так, згідно ч.1 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Згідно ч.7 ст.28 ГПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Таким чином, судом не допущено до участі в даній справі адвоката Твердохліб В.Д. як представника відповідача.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав.

Представнику позивача - Іваненко М.А. в судовому засіданні роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах, які знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Підстави звернення до суду з позовом зазначені позивачем в позовній заяві.

14.02.2013 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" ("Покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРА ТРЕЙД" ("Продавець") було укладено договір поставки №33-02-13U, згідно п.1.1. р.1 якого "Продавець" зобов"язується продати, а "Покупець" зобов'язується прийняти і оплатити товар "Кукурудза"урожаю 2012 року ("товар"), насипом, у відповідності до умов даного договору.

Згідно п.3.1. р.3 договору "Продавець" зобов'язується поставити 6000,000 тонн товару з опціоном (+)(-)10%.

Згідно п.5.1. р.5 договору ціна товару згідно даного договору становить 1830 грн за тонну.

Згідно п.5.2. р.5 договору загальна вартість товару, що поставляється по даному договору становить 10980000 грн (+)(-)10%.

21.02.2013 р. між сторонами договору була укладена Додаткова угода №01 до договору поставки №33-02-13 U від 14.02.2013 р., в якій сторони, зокрема: розділ 3 договору "Кількість товару", п.3.1. виклали в наступній редакції: "Продавець" зобов'язується поставити 3000,000 тонн товару з опціоном(+)(-)10%; розділ 5 договору "Ціна товару та порядок оплати"; розділ 4 Договору"Поставка товару, п.4.1. викласти у наступній редакції: Передача товару Продавцем проводиться на умовах EXW (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" в редакції 2000-року) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство (48600, вул..Промислова, буд.1, м.Заліщики Тернопільська область), (далі-Зерновий склад Продавця);п.5.2. виклали у наступній редакції: Загальна вартість товару, що поставляється по даному договору становить 5490000 грн (+)(-)10%.

На виконання умов договору поставки №33-02-13U від 14.02.2013 р. та Додаткової угоди №01 від 21.02.2013 р. ТзОВ "АГРА ТРЕЙД" поставило ТзОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" товар - кукурудзу урожаю 2012 року в кількості 2945,43 тон по ціні 1830 грн за тонну, всього на суму 5390136 грн 90 коп, що підтверджується видатковою накладною №45 від 21.02.2013 р.

ТзОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" отримало зазначений товар, що підтверджується підписом відповідальної особи товариства та відтиском печатки товариства на вказаній вище накладній.

ТзОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" оплатило повністю за отриманий товар, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача Київського відділення №9 АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" за 28.02.2013 р.

ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" має Сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки №5368 , який діє з 9 серпня 2012 року, та який виданий Державною інспекцією сільського господарства України на підставі акту з сертифікації послуг зернових складів із зберігання зерна та продуктів його переробки Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 18 липня 2012 року (копія сертифікату знаходиться в матеріалах справи). Даний сертифікат посвідчує, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки, які надає ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна і продуктів його переробки на зерновому складі.

Також ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" має експлуатаційний дозвіл №19-05-07 PF, який виданий 4 квітня 2013 року Управлінням ветеринарної медицини в Заліщицькому районі Тернопільської області зі строком дії з 4 квітня 2013 року по 3 квітня 2014 року, та в якому товариству дозволено надавати послуги по прийманню, зберіганню, відвантаженню та зміншуванню фуражного зерна за умови дотримання ветеринарно-санітарних, санітарно-гігієнічних норм та правил.

18.02.2013 р. між ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" ("Зерновий склад") та ТзОВ ""Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" було укладено договір №2 складського зберігання зерна, згідно п.1 р.1 якого "Поклажодавець" зобов'язаний передати зерно, а "Зерновий склад" зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.5 Договору "Зерновий склад" приймає від "Поклажодавця" зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечує кількісне і якісне зберігання зерна та здійснює відпуск його поклажодавцю. Зерносклад приймає зерно за заліковою вагою, але не вище фізичної, та визначає його якість.

Згідно п.7 Договору "Зерновий склад" видає "Поклажодавцю" складські документи на зерно не пізніше ніж наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання.

Згідно п.11 Договору після закінчення строку зберігання "Поклажодавець" зобов'язаний забрати зерно у зерновому складі.

Згідно п.12 Договору розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі (в гривнях) з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.19 Договору у разі невикористання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Згідно п.23 Договору строк зберігання зерна до 31.12.2013 р.

21.02.2013 р. між ТзОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" ("Покупець"),ТзОВ "АГРА ТРЕЙД" ("Продавець"),ТзОВ "Заліщицьке КХП" ("Елеватор") було складено АКТ прийому-передачі, згідно:

-п.1 якого: "Продавець" передав, а "Покупець" прийняв у власність наступний товар: № складської квитанції: 071525; культура:кукурудза; клас:3; кількість тонн: 2945430; товар переданий "Покупцю" в кількості згідно складської квитанції, що фактично знаходиться на ТзОВ "Заліщицьке КХП" на дату складання і підписання даного акту;

-п.2 якого: вказана в п.1 кількість товару приймається на елеваторі на відповідальне збереження згідно Договору зберігання №2 від 18.02.13 р.

Складською квитанцією №50 від 21 лютого 2013 року підтверджується, що зерновим складом ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", Тернопільська область. Заліщицький район , м.Заліщики, вул.Промислова,1 прийнято на зберігання від ТОВ "Агро-Промислова компанія Співдружність Україна" , м.Київ, вул.Артема,50 на підставі договору складського зберігання від 18 лютого 2013 року зерно: кукурудза,3 класу; рік збирання урожаю: 2012; вага фізична:2945430; вага залікова: 2945430; державний стандарт:ДСТУ 4525:2006; вологість 14,0; зернова домішка:5,7; сміттєва домішка:2,0; зараженість: не виявлено. Також в складській квитанції зазначено, що: зерно кукурудзи переоформлено із ТОВ "Агра Трейд"; документ, що засвідчує якість зерна: аналізна картка №49 від 21 лютого 2013 року; зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно в строк 31.05.2013 року.

Також між сторонами по справі були укладені договір №3 складського зберігання зерна від 30 травня 2013 року зі строком зберігання зерна до 31.07.2013 р. та договір №7 складського зберігання зерна від 31 липня 2013 року зі строком зберігання зерна до 31.12.2013 р., з аналогічними умовами.

Також в подальшому відповідачем були видані позивачу наступні складські квитанції:

-№7 від 29 липня 2013 року, якою також підтверджується прийняття на склад відповідача від позивача на підставі договору зберігання від 30 травня 2013 року зерна: кукурудза,3 класу; рік збирання урожаю: 2012; вага фізична:770110; вага залікова: 77010; державний стандарт:ДСТУ 4525:2006; вологість 13,5; зернова домішка:8,2; сміттєва домішка:2,0; зараженість: не виявлено. Також в складській квитанції зазначено, що: документ, що засвідчує якість зерна: аналізна картка №10 від 29 липня 2013 року; зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно в строк 31.07.2013 року;

-№13 від 01 серпня 2013 року, якою також підтверджується прийняття на склад відповідача від позивача на підставі договору зберігання від 31 липня 2013 року зерна: кукурудза,3 класу; рік збирання урожаю: 2012; вага фізична:601070; вага залікова: 601070; державний стандарт:ДСТУ 4525:2006; вологість 13,5; зернова домішка:10,0; сміттєва домішка:2,0; зараженість: не виявлено. Також в складській квитанції зазначено, що: документ, що засвідчує якість зерна: аналізна картка №12 від 01 серпня 2013 року; зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно в строк 31.08.2013 року;

-№15 від 15 серпня 2013 року, якою також підтверджується прийняття на склад відповідача від позивача на підставі договору зберігання від 31 липня 2013 року зерна: кукурудза,3 класу; рік збирання урожаю: 2012; вага фізична:291096; вага залікова: 291096; державний стандарт:ДСТУ 4525:2006; вологість 13,5; зернова домішка:11,5; сміттєва домішка:2,0; зараженість: не виявлено. Також в складській квитанції зазначено, що: документ, що засвідчує якість зерна: аналізна картка №28 від 15 серпня 2013 року; зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно в строк 31.08.2013 року.

Знаходження зерна кукурудзи на складі відповідача підтверджується Реєстром зберігання зерна від 7.08.2013 року, який підписаний директором та гол. бухгалтером відповідача, та засвідчений відтиском печатки відповідача (копія реєстру знаходиться в матеріалах справи).

У відповідності до ч. 1 та ч.2 ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах; власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Згідно р.2 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Мінагрополітики України 15.06.2004 р. №228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 липня 2004 р. за №z0875-04, зерновий склад - юридична особа, що має на праві власності зерносховище(а) і сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Відповідно до ч. 1, ч.2, ч.3 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України; за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна; договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

В ч. 1 ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зазначається, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:

- подвійне складське свідоцтво;

- просте складське свідоцтво;

- складську квитанцію.

У відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ"Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" ("Продавець") 21 березня 2013 року уклав Контракт на поставку №ТДС-1303-4974 від 21 березня 2013 року з ТзОВ "Торгівельний дім "Співдружність" ("Покупець"), згідно умов якого "Продавець" зобов'язується передати, а "Покупець" оплатити і прийняти кукурудзу фуражну, насипом (р.1); загальна кількість товару складає 3000 метричних тонни (+/- 10% по вибору "Продавця" (п.2.1. р.2); якість товару -зерна повинно відповідати вимогам ГОСТ 13634-90 (ДСТУ 4525:2006) "Кукурудза", фуражна, а також ветеринарно-санітарним правилам, прийнятим у Республіці Білорусія, ВСП Міністерства сільського господарства та продовольства РБ №10 від 10.02.2011 р. (в редакції №33 від 20.05.2011 р.), а також наступним якісним показникам, зокрема: сміттєва домішка: не більше 5%, зернова домішка - не більше 15%, вологість -не більше 15%(п.2.2.р.2).Також товар повинен бути вільним від карантинних об'єктів, обумовлених в ІКР Республіки Білорусія(п.2.3. р.2);товар поставляється з території України на територію РБ без перетинання границі Російської Федерації (п.3.1. р.3);ціна товару складає 274 дол.США за одну метричну тонну (п.4.1 р.4); загальна вартість товару по даному контракту складає 822000 дол.США (+/- 10%)(п.4.2 р.4). У гривневому еквіваленті ціна зерна склала 2190,08 грн за тонну, а загальна вартість зерна за Контрактом становить 6570246 грн.

Головним управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області 06.06.2013 р. було видано припис (реєстраційний №01) ТзОВ "Заліщицьке ХПП", яким заборонено обіг партій зерна кукурудзи фуражної визнаних небезпечними для годівлі тварин відповідно до експертних висновків державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №005602 е/13 від 15 травня 2013 року та №006724 е/13 від 03 червня 2013 року (п.1);керівництву ТОВ "Заліщицьке ХПП" вжити заходів щодо недопущення відвантаження вказаних партій зерна кукурудзи фуражної до Республіки Білорусь та для виробництва комбікормів для годівлі тварин(п.2). При цьому в приписі зазначено, що при проведенні досліджень зразків зерна кукурудзи фуражної у державному наукво-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, що зберігаються на потужностях ТОВ "Заліщицьке ХПП", встановлено перевищення гранично допустимих рівнів вмісту (вомітоксину), зеараленону, т-2 токсину та ентеропатогенних штамів кишкової палички (експертний висновок №005602 е/13 від 15 травня 2013 року); ентеропатогенних штамів кишкової палички, т-2 токсину та охратоксину (експертний виновок №006724 е/13 від 03 червня 2013 року), що є порушенням вимог ст.77 Закону України "Про ветеринарну медицину". Припис є обов'язковим до виконання. Даний припис вручений директору ТзОВ "Заліщицьке ХПП" Баб'юк І.І. 07 червня 2013 року.

25 червня 2013 року листом №01 позивач звернувся до відповідача та повідомив про те, що якість зерна, яке було передано позивачем для зберігання на зерновому складі відповідача не відповідає показникам Складської квитанції на зерно №50 від 21 лютого 2013 року. Позивач у листі також зазначив, що "ТОВ "АПК Співвдружність України" лишає за собою право вимагати повернення всіх збитків, пов'язаних з недотриманням показників якості при зберіганні.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносини складського зберігання зерна кукурудзи 3 класу урожаю 2012 року за складськими квитанціями, що регламентовані параграфом 2 ."Зберігання на товарному складі" гл.66 Цивільного кодексу України.

Також у відповідності до ст. 955 Цивільного кодексу України положення параграфу 1 глави 66 застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 956 Цивільного кодексу України відповідно товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності; товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи.

У відповідності до ч.1,ч.2, ч.3 ст. 957 Цивільного кодексу України відповідно за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності; договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором; договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

У відповідності до ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

1)Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача реальних збитків у розмірі 890 726 грн. 40 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача реальні збитки у розмірі 890726 грн. 40 коп. (582049 грн 80 коп (вартість нестачі зерна) +308676 грн 60 коп (зниження вартості зерна).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як визначається в ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

В ч. 2 ст. 949 Цивільного кодексу України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як визначається в ч. 1 ст. 27 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Згідно ст. 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Згідно ч. 1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Згідно ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У ст. 611 Цивільного кодексу України, зокрема, зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1)у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

"Поклажодавець"(позивач по справі) здав на склад "Зберігача" (відповідача по справі) на зберігання 2945430 кг зерна кукурудзи 3 класу, (складська квитанція №50 від 21.02.2013 року). В ході розгляду справи представниками сторін, які брали участь по даній справі підтверджено факт вивезення зерна кукурудзи зі зернового складу відповідача, за виключенням 318,060 тон (протокол від судового засідання від 18.11.2013 року). Також представники сторін повідомили про те, що на даний час проводяться слідчі дії щодо встановлення факту нестачі 318,060 тон кукурудзи на зерновому складі відповідача (протокол від судового засідання від 18.11.2013 року).

Як вбачається із матеріалів справи, 6 серпня 2013 року позивач у своєму листі №197 звернувся до відповідача здійснити відвантаження 07 серпня 2013 року 318,060 тон зерна кукурудзи 3 класу.

У відповідь на зазначений лист відповідач у своєму листі №29 від 7 серпня 2013 року попросив не надавати автотранспорт для завантаження зерна у зв'язку з його відсутністю, та повідомив про те, що причини відсутності зерна з'ясовуються. Також в листі відповідач просив відтермінувати відвантаження зерна кукурудзи 3 класу до урожаю 2013 року.

Відсутність зерна в кількості 318,060, що належить позивачу, також підтверджена Звітом про проведення інспекції №1 від 16 серпня 2013 року (договір №AGRI/767-2013 від 5 серпня 2013 року з Іноземним підприємством "СЖС Україна"), а також Довідкою №36 від 15 серпня 2013 року (додаток до Звіту), яка видана самим відповідачем, та в якій сам відповідач підтверджує відсутність зерна.

Згідно п.п.6.1.10 п.6.1.р.6 Технічного регламенту зернового складу зерновий склад зобов'язаний з дотриманням процедури, зазначеної у договорі складського зберігання зерна, на першу вимогу володільця складського документа повернути йому зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання зерна строк зберігання зерна ще не закінчився.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 26 квітня 2013 року та умов договору поставки №33-02-13U від 14.02.2013 року собівартість придбаного зерна кукурудзи складає 1830 грн за тонну.

Отже, вартість зерна кукурудзи в кількості 318,060 тон (недостача) становить 582049 грн 80 коп (318,060 тон х 1830 грн).

А відтак, з врахуванням п.1 ч.1 ст.951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані "Поклажодавцеві"(позивачу) нестачею зерна кукурдзи, повинні бути відшкодовані "Зберігачем" у розмірі її вартості - 582049 грн 80 коп.

Таким чином, з врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення 582049 грн 80 коп реальних збитків задовольнити, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, та неоспорені відповідачем.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 308676 грн 60 коп реальних збитків (зниження вартості зерна), суд вважає за необхідне в позові відмовити, з огляду на наступне.

Як зазначає позивач в позовній заяві, позивач придбав у ТОВ "Агра Трейд" 2945,43 тон зерна вартістю 1830 грн за тонну. При чому сума всієї партіє склала 5390136,90 грн. В результаті зриву поставки за Контрактом від 21 березня 2013 року 1714,87 тон зерна було продано ТОВ "Агропостач-К" та ФОП Курейко Б.Д. за нижчою ціною -1650 грн за тонну, що склало загальну вартість 2829535,50 грн. Зерно було придбане позивачем у ТОВ "Агра Трейд" за ціною 1830 грн за тонну, а відповідно 1714,87 тон зерна коштувало позивачу 3138212,10 грн. Отже, через продаж 1714,87 тонн погіршеного у якості зерна за нижчою ціною ніж ціна закупки, позивач зазнав реальних збитків на суму 308676,60 грн (вартість закупки 3138212,10 грн - вартість продажу 2829535,50 грн =308676,60 грн). Погіршення якості зерна, що призвело до зменшення його вартості, відбулось через невиконання відповідачем умов договорів зберігання та норм законодавства, зокрема, положень статтей 32 та 33 Закону про зерно.

Таким чином, позивач взяв до розрахунку лише два договори укладені з ТОВ "Агропостач-К" та ФОП Курейко Б.Д., на підставі яких позивач здійснив продаж зерна кукурудзи.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачем було укладено наступні договора та контракт, по яких проводилась поставка(продаж) позивачем зерна кукурудзи, а саме:

№ п/п

Договір (контракт)

Кількість

Ціна (за тонну)

Загальна вартість

1

13.06.13 Контракт №61-05-13U "Покупець" "Sodrugestvo Trading S. A."

646,40 тон

255 дол.США (2037 грн 45 коп)

164832 дол. США (1317007 грн 68 коп)

2

27.06.13 Договір поставки №4500681577 Контрагент: Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд";

256,78 тон

2000 грн

513560 грн

3

02.07.13 Договір поставки №64-07-13 U Контрагент: ТзОВ "Агропостач-К"

247,04 тон

1650 грн

407616 грн

4

02.07.13 Договір поставки №65-07-13 U Контрагент: ФОП Курейко Борис Дмитрович

1467,83 тон

1650 грн

2421919 грн 50 коп

Всього:

-

-

4660103 грн 18 коп

Таким чином, позивач реалізував зерно кукурудзи на загальну суму 4660103 грн 18 коп. Позивачу повністю оплачено за зерно кукурудзи, що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Різниця між вартістю всієї придбаної партії зерна кукурудзи в ТОВ "Агра Трейд" та вартістю реалізованої партії товару контрагентам (зазначені в таблиці вище) та вартістю недостачі складає 147983 грн 92 коп.

Таким чином, позивач безпідставно заявив до стягнення з відповідача 160692 грн 68 коп. реальних збитків.

Також не підлягає до стягнення з відповідача і сума 147983 грн 92 коп. реальних збитків, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами по даній справі, що він поніс такі збитки в результаті погіршення якості зерна кукурудзи в результаті неналежного зберігання такого зерна відповідачем. Адже, позивач уклав:

- два договори, а саме: договір поставки №64-07-13 U від 02.07.13 р. з ТзОВ "Агропостач-К" та договір поставки №65-07-13 U від 02.07.13р. з ФОП Курейко Борис Дмитрович, по яких реалізував зерно кукурудзи даним контрагентам по ціні 1650 грн за тонну (тобто за меншу ціну за тонну ніж ціна за тонну по договору з ТОВ "Агра Трейд");

- контракт №61-05-13U від 13.06.13 з "Sodrugestvo Trading S. A.", по якому реалізував зерно кукурудзи покупцю по ціні 255 дол.США (2037 грн 45 коп) за тонну та договір поставки

№4500681577 від 27.06.13 з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд", по якому реалізував зерно кукурудзи покупцю по ціні 2000 грн за тонну (тобто по зазначених контракту та договору за більшу ціну за тонну ніж ціна за тонну по договору з ТОВ "Агра Трейд").

Тобто, відсутній причинний зв'язок між погіршенням якості зерна кукурудзи переданого відповідачу на зберігання та заниженням ціни реалізації за тонну такого зерна (від ціни за тонну зерна кукурудзи, по якій воно було придбане позивачем), оскільки позивач реалізував все зерно кукурудзи (за виключенням зерна кукурудзи, якого не вистачає) як по меншій ціні за тонну, так і по більшій ціні за тонну.

А відтак, і відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача - недотриманням відповідачем норм законодавства щодо зберігання зерна, результатом чого стало погіршення якості переданого на зберігання зерна кукурудзи, та спричиненням збитків в розмірі 147983 грн 92 коп, в результаті заниження ціни реалізації за тонну такого зерна кукурудзи.

Згідно п.2, п.6, п.12 Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №848 від 23 липня 2009 року, відповідно сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держсільгоспінспекції на партію зерна та продукті його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів; сертифікат якості видається після проведення робіт з огляду (інспектування) зерна та продуктів його переробки; у разі виявлення невідповідності показників якості оглянутого (проінспектованого)зерна та продуктів його переробки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортному контракту територіальний орган Держсільгоспінспекції видає замовникові протокол випробувань.

Як вбачається із матеріалів справи, при відвантаженні партій зерна кукурудзи із зернового складу відповідача державним інспектором сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області було видано сертифікати якості: 27.06.2013 р. Серія ЄА №370001, 27.06.2013 р. Серія ЄА №370002, 21.06.2013 р. Серія ЄА №370003, 21.06.2013 р. Серія ЄА №370004, 21.06.2013 р.Серія ЄА №370005, 21.06.2013 р. Серія ЄА № 370006, 21.06.2013 р. Серія ЄА №370007, 21.06.2013 р. Серія ЄА №370008, 21.06.2013 р. Серія ЄА №370009,21.06.2013 р. Серія ЄА №370111,21.06.2013 р. Серія ЄА №370113, 21.06.2013 р. Серія ЄА №370112, 27.06.2013 р. серія ЄА №370429, 27.06.2013 р. Серія ЄА №370430.

Також державним фітосанітарним інспектором Державної фітосанітарної інспекції Тернопільської області при відвантаженні партій зерна кукурудзи для перевезення залізничним транспортом було видано карантинні сертифікати: №75-19-009/КК-467881/ від 18.06.2013 р., №75-19-009/КК-467882/ від 18.06.2013 р., №75-19-009/КК-467883/ від 18.06.2013 р., №75-19-009/КК-467884/ від 18.06.2013 р., №75-19-009/КК-467885/ від 18.06.2013 р., №75-19-009/КК-467886/ від 18.06.2013 р., №75-19-009/КК-467891/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467892/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467893/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467894/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467895/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467896/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467897/ від 22.06.2013 р., №75-19-009/КК-467898/ від 22.06.2013 р.

Згідно ч.3 ст. 959 Цивільного кодексу України товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, кожна партія зерна кукурудзи при відвантаженні із складу спільно не оглядалась та не перевірялась відповідачем та позивачем. Крім того, жодних відомостей про присутність представника позивача при відвантаженні партій зерна кукурудзи одержувачам зерна, матеріали справи не містять. Також позивач не заявляв про пошкодження зерна кукурудзи у письмовій формі одночасно з відвантаженням кожної партії такого зерна зі складу. Тобто, позивач погодився із якістю зерна кукурудзи, яка була на момент відвантаження.

На підставі наведеного, зважаючи на відсутність усіх елементів складу правопорушення, зокрема причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, підстави для покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки у розмірі 147983 грн 92 коп відсутні.

2) Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди 1910142 грн. 82 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає про вжиття ним всіх заходів для вигідного продажу зерна, але через невиконання відповідачем умов договорів зберігання та вимог законодавства, він зазнав збитків на 1910142 грн. 82 коп., пов'язаних з неотриманням доходу, на який позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем. Тобто, збитки позивача у формі упущеної вигоди склали 1910142 грн. 82 коп.

Так, позивач стверджує, що окрім права позивача на відшкодування упущеної вигоди, передбаченого статтями 22 ЦК та 225 ГК, відповідно до положень частини 1 статті 623 ЦК, "боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки", а згідно частини 4 коментованої статті "при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання".

При цьому позивач в позовній заяві зазначає про те, що він уклав вигідний Контракт від 21 березня 2013 року, за яким мав отримати 6570246 грн від покупця за поставку 3000 метричних тонн зерна (+/- 10% на вибір Продавця) при ціні 2190, 08 грн за тонну. Зерно мало відповідати вимогам ДСТУ 4525:2006 "Кукурудза", фуражна, а також ветеринарно-санітарним правилам, прийнятим у Республіці Білорусь, ВСП Міністерства сільського господарства та продовольства РБ №10 від 10.02.2011 р. (в редакції №33 від 20.05.2011 р.). На момент отримання відповідачем вказаної партії зерна на зберігання від позивача зерно відповідало всім зазначеним вимогам, що підтверджується Складською квитанцією на зерно №50 від 21 лютого 2013 року, а отже могло бути продано Покупцю за Контрактом від 21 березня 2013 року. Враховуючи порушення умов відповідачем договору складського зберігання зерна від 18 лютого, що призвело до зниження якості зерна і невідповідності його показників Складській квитанції на зерно №50 від 21 лютого 2013 року, а зокрема, виявлення зараження зерна, позивач не зміг отримати очікуваний дохід від контракту від 21 березня 2013 року. Також в позовній заяві зазначається, що позивач доклав зусиль для зменшення своїх збитків і здійснив продаж частини зерна іншим покупцям за нижчою ціною, що підтверджується розмірами цін, які були вимушено узгоджені позивачем в договорах поставки зерна іншим покупцям (контракт на поставку зерна №61-05-13U від 13.06.2013 р. з компанією "Sodrugestvo Trading S.A."; договір поставки №4500681577 від 27.06.2013 р. з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд"; договір поставки №64-07-13U від 02.07.2013 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропостач-К"; договір поставки №65-07-13U від 02.07.2013 р. з Фізичною особою підприємцем Курейко Борис Дмитрович). Після зриву виконання Контракту від 21 березня 2013 року позивач здійснив продаж 2618,05 тонн зерна іншим покупцям за загальною ціною 4660103,18 грн, що на 1910142,82 грн менше за дохід, який позивач міг би реально одержати за завичайних обставин, якби його право не було порушене (6570246 грн за Контрактом від 21 березня -4660103,18 грн вартості реалізованого зерна = 1910142,82 грн упущеної вигоди).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не виконав умови Контракту на поставку №ТДС-1303-4974 від 21 березня 2013 року, укладеному з ТзОВ "Торгівельний дім "Співдружність" та не поставив зерно кукурудзи до Республіки Білорусь, з огляду на те, що Головним управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області ТзОВ "Заліщицьке ХПП" було заборонено відвантаження партій зерна кукурудзи фуражної (партії відповідно до експертних висновків державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №005602 е/13 від 15 травня 2013 року та №006724 е/13 від 03 червня 2013 року) до Республіки Білорусь та для виробництва комбікормів для годівлі тварин.

З метою продажу зерна кукурудзи позивач уклав: контракт на поставку зерна №61-05-13U від 13.06.2013 р. з компанією "Sodrugestvo Trading S.A."; договір поставки №4500681577 від 27.06.2013 р. з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд"; договір поставки №64-07-13U від 02.07.2013 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропостач-К"; договір поставки №65-07-13U від 02.07.2013 р. з Фізичною особою підприємцем Курейко Борис Дмитрович, а також і реалізував зерно кукурудзи в кількості, по ціні за тонну, та на яку загальну суму вказано вище по тексту рішення в таблиці. Разом з тим, позивач здійснив реалізацію зерна кукурудзи по нижчій ціні за тонну, ніж по Контракту на поставку №ТДС-1303-4974 від 21 березня 2013 року (274 дол.США за тонну, що еквівалентно 2190,08 грн за тонну). Різниця між очікуваним доходом по Контракту№ТДС-1303-4974 та доходом від реалізації зерна кукурудзи по вказаним вище договорам та контракту склала 1910142 грн 82 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

В ч. 1 ст. 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зазначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом:

- за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна;

- за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.

Також статтею 951 ЦК України передбачено відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві. Разом з тим, статтею 951 ЦК України звужено склад збитків, що підлягає відшкодуванню зберігачем поклажодавцю, лише до реальних збитків шляхом встановлення граничного розміру відшкодування всіх завданих поклажодавцеві збитків. Таким чином, упущена вигода, як складова збитків, навіть у разі її завдання відшкодуванню не підлягає.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди 1910142 грн. 82 коп., в задоволенні відмовити.

3)Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених додаткових витрат 246 110 грн. 54 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач стверджує, що він поніс додаткові вимушені витрати в сумі 246110 грн 54 коп за послуги зберігання, відвантаження та зважування зерна за весь період зберігання і до виявлення нестачі останньої партії зерна в серпні 2013 року, оскільки з моменту виявлення погіршення якості зерна в Експертному висновку ДНДІЛДВСЕ № 005602е/13 від 15 травня 2013 року позивач вимушений був продовжувати зберігати зерно у відповідача і шукати інших покупців.

Разом з тим, твердження позивача про те, що він поніс вимушені витрати за послуги зберігання, відвантаження та зважування зерна за весь період зберігання і до виявлення нестачі останньої партії зерна в серпні 2013 року, не приймаються судом до уваги, з огляду на самі умови укладених між сторонами договорів складського зберігання зерна.

Згідно п.10 ч.1 ст.1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та згідно р.2 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Мінагрополітики України 15.06.2004 р. №228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 липня 2004 р. за №z0875-04, зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Пунктом 13 розділу "Взаєморозрахунки сторін" договорів складського зберігання зерна №2 від 18.02.2013 р., №3 від 30.05.2013 р., №7 від 31.07.2013 р. передбачені тарифи та послуги зернового складу, а саме:

-приймання (за 1тонну фізичної ваги) -15 грн;

-зберігання (за 1 тонну на місяць) -27 грн;

-відвантаження (за 1 тонну) автотранспортом -51 грн, ж/д транспортом -60 грн, в "Біг-беги" -120 грн;

-зважування вагонів -270 грн за 1 вагон;

-додаткові послуги: сушка за 1 т/% до 14% - 21 грн; очистка за 1т/% до 2 % -9 грн;

-визначення показників безпеки та ГМО - по потребі згідно додатково виставленого рахунка.

Згідно п.14 договорів складського зберігання зерна "Поклажодавець" сплачує вартість послуг, пов'язаних з зберіганням зерна за кожен місяць зберігання, згідно поданого рахунку.

Згідно п.15 зазначених договорів відвантаження зерна проводиться після повного відшкодування витрат зернового складу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виставив позивачу наступні рахунки на оплату наданих послуг зберігання:

-№45 від 27 травня 2013 року на суму 39763 грн 31 коп.(зберігання(16-31.05.2013 р);

-№47 від 10 червня 2013 року на суму 39763 грн 31 коп.(зберігання (1-15.06.2013 р.);

-№48 від 17 червня 2013 року на суму 64590 грн.(відвантаження, зважування вагонів);

-№53 від 25 червня 2013 року на суму4114 грн 01 коп.(зберігання (16-20.06.2013 р.);

-№55 від 30 червня 2013 року на суму 21379 грн 91 коп.(зберігання (16-30.06.2013 р.);

-№56 від 10 липня 2013 року на суму 51000 грн.(відвантаження);

-№58 від 17 липня 2013 року на суму 25500 грн.(відвантаження).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач оплатив надані послуги зберігання зерна кукурудзи на загальну суму 246110 грн 54 коп, що підтверджується:

1) платіжними дорученнями:

-№674 від 30 травня 2013 року на суму 39763 грн 31 коп (призначення платежу: оплата по рахунку №45 від 27 травня 2013 року за зберігання зерна кукурудзи за травень м-ць 2013 року);

-№705 від 17 червня 2013 року на суму 39763 грн 31 коп(призначення платежу: оплата по рахунку №47 від 10 червня 2013 року за зберігання зерна кукурудзи за червень м-ць 2013 року);

-№710 від 17 червня 2013 року на суму 64590 грн (призначення платежу: оплата по рахунку №48 від 17 червня 2013 року за відвантаження та зважування зерна кукурудзи);

-№728 від 27 червня 2013 року на суму 4114 грн 01 коп (призначення платежу: оплата по рахунку №53 від 26 червня 2013 року за зберігання (16-20 червня 2013 року зерна кукурудзи);

- №758 від 9 липня 2013 року на суму 21379 грн 91 коп (призначення платежу: оплата по рахунку №55 від 30 червня 2013 року за зберігання (16-30 червня 2013 року) зерна кукурудзи);

-№769 від 12 липня 2013 року на суму 51000 грн (призначення платежу: оплата по рахунку №56 від 10 липня 2013 року за відвантаження зерна кукурудзи 1000 тонн);

2) банківськими виписками, які сформовані 4 вересня 2013 року:

-за 30 травня 2013 року (сума оплати 39763 грн 31 коп); за 17 червня 2013 року (сума оплати 39763 грн 31 коп); за 17 червня 2013 року (сума оплати 64590 грн); за 27 червня 2013 року (сума оплати 4114 грн 01 коп); за 9 липня 2013 року (сума оплати 21379 грн 91 коп); за 12 липня 2013 року (сума 51000 грн); за 19 липня 2013 року (сума 25500 грн.).

Жодних заперечень відповідача щодо проведених позивачем оплат за надані йому послуги зберігання згідно виставлених рахунків не поступило.

Таким чином, розраховуватись за надані "Поклажодавцю" -позивачу по справі послуги з зберігання, відвантаження, зважування вагонів є його безпосереднім обов'язком згідно умов (п.10) укладених між сторонами договорів складського зберігання зерна.

Твердження позивача про те, що він вимушений був продовжувати зберігати зерно у відповідача, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно ст.948 Цивільного кодексу України "Поклажодавець" зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Сторони погодили в п.11 договору №2 складського зберігання зерна від 18.02.2013 р. про те, що після закінчення строку зберігання зерна "Поклажодавець"-ТзОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" зобов'язаний забрати зерно у зерновому складі.

Як вбачається із матеріалів справи, "Поклажодавець" - позивач по справі не виконав свій безпосередній обов'язок та не забрав зерно зі складу після закінчення строку зберігання зерна. Строк зберігання зерна до 31.05.2013 р. (п.23 договору).

Разом з тим, позивач уклав 30.05.2013 р. новий договір №3 складського зберігання зерна, в якому зазначено строк зберігання зерна до 31.07.2013 р., з аналогічними умовами щодо обов'язку "Поклажодавця" забрати зерно після закінчення строку зберігання та обов'язку щодо своєчасної оплати за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна.

Також сам позивач в своїй позовній заяві стверджує, що за весь період зберігання і до виявлення нестачі останньої партії зерна в серпні 2013 року, позивач оплачував відповідачу за послуги зберігання, відвантаження та зважування зерна.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, договору №2 складського зберігання зерна був укладений 18.02.2013 р., а Контракт на поставку №ТДС-1303-4974 був укладений 21 березня 2013 року з ТзОВ "Торгівельний дім "Співдружність" (поставка зерна кукурудзи на територію Республіки Білорусь), тобто взяття позивачем обов'язку оплачувати відповідачу за послуги зберігання, відвантаження та зважування зерна по договору №2 складського зберігання зерна не ставилось в залежність від можливого подальшого укладення контрактів (по реалізації зерна кукурудзи), в т.числі і можливого подальшого укладення Контракту на поставку №ТДС-1303-4974 (по реалізації зерна кукурудзи на територію Республіки Білорусь). Також стаття 947 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування витрат на зберігання.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення понесених додаткових витрат в сумі 246110 грн. 54 коп. в задоволенні відмовити, як безпідставно заявлені.

У відповідності до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" вул. Промиcлова, 1, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00956201, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" вул. Артема, 50, м. Київ, адреса для листування: пров. Музейний, 4, 3-й поверх, м. Київ, ідентифікаційний код 37817784:

- 582049 грн 80 коп - реальних збитків,

- 11640 грн. 99 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 23 грудня 2013 року

Суддя С.О. Хома