Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа № 805/12410/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участю представника позивача Богдана Ф.В.,

представника відповідача-1 Шашкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 805/12410/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидові Донецької області (відповідач-1) та Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (відповідач-2) про скасування повідомлень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив скасувати повідомлення відповідача-1 від 14 липня 2013 року та відповідача-2 від 16 липня 2013 року, якими позивачу змінений клас професійного ризику виробництва з 41 на 67 клас. В обґрунтування позову зазначав, що основним видом його діяльності є збагачення кам'яного вугілля і постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 року № 237 цей вид діяльності до 67 класу прямо не віднесений Крім того, працюючі на підприємстві особи мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, що свідчить про незначний ступінь ризику провадження господарської діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року позовні вимоги задоволені повністю.

Ухвалою від 29 листопада 2013 року тим же судом виправлені описки у вказаному судовому рішенні.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за постановою КМУ № 237 збагачення кам'яного вугілля відноситься саме до 67 класу професійного ризику виробництва, оскільки до 41 класу відноситься лише добування кам'яного вугілля відкритим способом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 05.06.2012р., ідентифікаційний код 38033446 (т. № 1 а.с. 36-37).

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами економічної діяльності ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" за КВЕД-2010, зокрема є: 05.10 "Добування кам'яного вугілля; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т. № 1 а.с. 37).

Відповідно до повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 06.06.2012 року позивача віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва з розміром єдиного внеску 38%. (т. № 1 а.с. 131).

14 липня 2013 року відповідачем-1 - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидові Донецької області прийнято повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва, в якому зазначено, що з 01.01.2013 року Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» віднесено до 67-го класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності (т. 3 а.с. 111). Також зазначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розмір єдиного внеску змінився, та становить 49,7%.

16 липня 2013 року відповідачем-2 - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове винесено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва, яким змінено клас професійного ризику виробництва з 41 на 67 та змінено розмір єдиного внеску з 38% до 49,7%. (т. № 1 а.с. 11).

Як зазначалось вище, позивач із вказаними повідомленнями не погоджується, оскільки вважає, що за основним видом своєї діяльності відноситься до 41 класу професійного ризику виробництва, у зв'язку з чим відповідачами вказаний клас змінений безпідставно.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105), Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний)", затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010р. № 30 (далі - Порядок № 30) та Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності № 237, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.2012р. (далі - Порядок № 237), національний класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009:2010.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону № 1105 визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі, якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010р. № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.2010 року за № 1337/18632, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

Відповідно до п.п. 3.4, 3.6, 3.7, 3.10 цього Порядку віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року N 237)( 237-2012-п ).

У разі отримання від органу Пенсійного фонду відомостей про внесення змін до відомостей про страхувальника, які стосуються зміни основного виду економічної діяльності, робочий орган виконавчої дирекції Фонду у разі необхідності проводить перевірку достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) та приймає рішення про віднесення страхувальника до нового класу професійного ризику виробництва.

У разі зміни класу професійного ризику виробництва страхувальника робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону № 2464, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику виробництва встановлюється з початку поточного року.

Страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

З 01.01.2012р., наказом № 457 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затверджено національний класифікатор України № ДК 009:2010 (далі ДК 009:2010) з наданням йому чинності з 01.01.2012 р.

Згідно з цим Класифікатором, основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Підпунктом 05.10 розділу 5 Добувна промисловість і розроблення кар'єрів, передбачено такий вид діяльності як «добування кам'яного вугілля».

Відповідно до п. 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - це рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Згідно з Порядком № 237, до 41 класу ризику відноситься в тому числі за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля).

До 67 класу ризику відноситься, також за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Як зазначалось вище, виходячи з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 05.06.2012 року АА № 545681, основним видом діяльності ПАТ ЦЗФ «Україна» за КВЕД - 2010, є 05.10 - Добування кам'яного вугілля.

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. № 396 затверджено Методологію основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності ДК 2010, зокрема, у розділі 5 визначено, що код 05.10 «Добування кам'яного вугілля» включає: добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом, очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання, одержування кам'яного вугілля з відвалів.

Згідно перехідної таблиці перекодування видів економічної діяльності підприємств для проведення державних статистичних спостережень (з КВЕД 2005 на КВЕД 2010), яка розміщена на офіційному сайті Державної служби статистики України, код 10.10.1 за КВЕД-2005 та код 05.10 за КВЕД -2010 включають такі види діяльності: підземне та відкрите добування кам'яного вугілля (антрациту, вугілля для коксування); збагачення кам'яного вугілля; промивання, дегідратацію, калібрування, сортування, дроблення кам'яного вугілля.

Відповідно до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 р. № 237, до 41 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля); до 67 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Тобто до 41 класу ризику віднесено виключно добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), а до 67 класу ризику віднесено інші види діяльності, крім добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), а саме: добування кам'яного вугілля підземним способом; сортування, очищення, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання, а також і збагачення кам'яного вугілля.

Таким чином, збагачення кам'яного вугілля як вид діяльності відноситься до 67 класу професійного ризику виробництва.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо віднесення цього виду діяльності до 41 класу, оскільки як зазначено вище до останнього за Порядком № 237 відноситься виключно добування кам'яного вугілля відкритим способом, тобто той вид діяльності, який позивачем не здійснюється.

При цьому посилання позивача на атестацію працюючих працівників за Списком № 2, а не Списком № 1 є безпідставними, оскільки діюче законодавство не ставить визначення класу професійного ризику виробництва від цих обставин. Такий клас залежить від виду економічної діяльності.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що після визначення у 2012 році позивачу 41 класу професійного ризику виробництва за наслідками роботи позивача за 2012 рік вид економічної діяльності останнього не змінювався, у зв'язку з чим у відповідачів не було підстав для зміни позивачу класу з 41 на 67.

Таким чином, змінити позивачу клас професійного ризику виробництва відповідачі можуть лише за наслідками його роботи за 2013 рік.

При цьому помилкове, як наполягав в судовому засіданні представник відповідача-1, попереднє визначення позивачу 41 класу замість належного відповідно до Порядку № 237 67-го класу професійного ризику виробництва не впливає на відсутність у відповідачів права на зміну класу при відсутності протягом року зміни основного виду економічної діяльності позивача.

Таким чином, відповідачами протиправно повідомленнями від 14 та 16 липня 2013 року позивачу змінений клас професійного ризику виробництва з 41 на 67.

З огляду на вказане колегія суддів вважає необхідним змінити мотивувальну частину оскаржуваної постанови суду першої інстанції і вважати останню, прийнятою з мотивів, які зазначені в дійсній постанові апеляційного суду.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно прийняв рішення про задоволення позову, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача-1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині викладення мотивів прийнятого рішення.

Повний текст складений 16 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидові Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 805/12410/13-а змінити в частині обґрунтування мотивів прийнятого рішення.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: А.В.Гайдар

Д.В.Ляшенко