У х в а л а

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Тельнікової І.Г. та Франтовської Т.І.,

з участю прокурора Сингаївської А.О.,

особи, яка звільнена від

кримінальної

відповідальності, ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

та

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

звільнені від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 204, частиною 2 статті 204, частиною 2 статті 216 КК України, з передачею ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу ФОП «ОСОБА_4» за умови, що вони протягом року з дня передачі на поруки виправдають довіру колективу, не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку.

Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 204, частиною 2 статті 204, частиною 2 статті 216 КК України, закрито.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вступивши в попередню змову між собою та невстановленою слідством особою, шляхом відкриття підпільного цеху в приміщенні гаражного боксу НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Теремки», розташованого по вул. Касіяна, 1, в м. Києві, не маючи ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, отримання якої передбачено статтею 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами» №484/95 ВР від 19 грудня 1995 року із змінами та доповненнями, здійснювали незаконне виготовлення алкогольних напоїв шляхом розведення спирту із водою, розлиття отриманої суміші в порожні підготовлені з цією метою пляшки, закорковування пляшок із водно-спиртовою сумішшю за допомогою відповідного обладнання, наклеювання на них етикеток та підроблених акцизних марок.

Всього за період часу з 20 січня 2012 року по 24 січня 2012 року ОСОБА_1 за змовою із ОСОБА_3 в приміщенні вказаного боксу незаконно виготовили з метою збуту 700 пляшок ємністю 0,5 літрів із водно-спиртовою сумішшю, яка відповідно до висновку №80хс від 10 квітня 2012 року проведеної судово-хімічної експертизи за органолептичними показниками, показниками міцності та показниками, що характеризують мікрокомпонентний склад, не відповідає вимогам діючого державного стандарту на відповідний вид алкогольної продукції ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

Крім того, у вказаний період часу в приміщенні гаражного боксу НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Теремки» по вул. Касіяна, 1, в м. Києві вони незаконно зберігали з метою збуту незаконно виготовлені алкогольні напої, залишені там невстановленою особою, а також виготовлені ними за попередньою змовою.

До того ж, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на підроблення та використання підроблених марок акцизного збору за попередньою змовою із ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою в період часу з 20 січня 2012 року по 24 грудня 2012 року, перебуваючи в приміщенні гаражного боксу НОМЕР_1 в порушення статті 14 «Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів від 24 жовтня 1996 року №1284 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 10 грудня 1998 року №1956), з метою незаконного виготовлення та збуту незаконно виготовленої продукції вчинив спільно із ОСОБА_3 підроблення та використання підроблених марок акцизного збору, отриманих за допомогою копіювально множинної техніки струменево капельним способом, як то вказано у висновку експерта №189 від 28 березня 2012 року.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційній скарзі прокурор просить вказане судове рішення скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо наявності умов для звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні різними статтями та частинами статті КК України та в їх діях наявні ознаки реальної сукупності злочинів.

Крім того, стверджується про те, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 282 КПК України 1960 року при ухваленні рішення про закриття справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не сформулював обвинувачення за епізодами збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та не зазначив висновку про доведеність їх вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в клопотанні трудового колективу не зазначено, яким чином та які заходи виховного характеру будуть застосовані до ОСОБА_1 і ОСОБА_3, в ньому відсутні прізвища всіх працівників, котрі брали участь у зборах трудового колективу, а також на те, що вони працюють в даному колективі менше трьох місяців.

При цьому, стверджується про те, що судом необґрунтовано стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судові витрати за проведені судово-хімічну та трасологічну експертизи, оскільки судові витрати в кримінальній справі покладаються на засуджених.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу та просила судові рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, пояснення особи, яка звільнена від кримінальної відповідальності, та його захисника, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Тобто, звільнення особи від кримінальної відповідальності допускається за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, з підстави щирого розкаяння особи, в діях якої не вбачається повторності, реальної сукупності, рецидиву злочинів або яка має непогашену чи незняту судимість за попередній, у тому числі і необережний злочин, а також за наявності клопотання колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки з визначенням відповідних умов, яке має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачувалися у вчиненні незаконного виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху, що забезпечує масове виробництво таких товарів, незаконного зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а також - підроблення та використання підроблених марок акцизного збору, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочини, передбачені частиною 1 статті 204, частиною 2 статті 204, частиною 2 статті 216 КК України.

Однак, суд першої інстанції приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України із закриттям справи у повному об'ємі не навів пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення щодо збуту 20 та 24 січня 2012 року останніми незаконно виготовлених алкогольних напоїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також не зазначив висновки про те, що діяння, які містять склад злочинів, мали місце та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 винуваті у їх вчиненні.

Крім того, суд першої інстанції, застосовуючи статтю 47 КК України, не дослідив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не є особами, які вперше вчинили злочин невеликої чи середньої тяжкості, оскільки вони обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених різними статтями та частинами статті КК України, які містять ознаки реальної сукупності злочинів, що є перепоною для їх звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею їх на поруки трудовому колективу.

Не звернув уваги суд першої інстанції і на зміст долучених до справи клопотання та протоколу зборів трудового колективу ФОП «ОСОБА_4», оскільки у протоколі загальних зборів від 27 травня 2013 року відсутні прізвища всіх працівників, які приймали участь у зборах трудового колективу, а клопотання не містить відомостей про те, які заходи виховного характеру визначені колективом на недопущення вподальшому неправомірної поведінки та строк їх виконання, порушення чого може стати умовою для скасування рішення про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

Що стосується тверджень прокурора про те, що суд не дослідив даних про особу ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які працюють в трудовому колективу ФОП «ОСОБА_4» менш ніж три місяці, то вони не є обов'язковою умовою при вирішенні питання про їх звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України, а відтак касаційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Тоді як, суд, за встановлених підстав для закриття справи, у відповідності з вимогами статті 282 КПК України, на яку посилається прокурор, має вирішити питання, у тому числі про відшкодування судових витрат.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України, є передчасним, а його рішення не може бути визнане законним і обґрунтованим у зв'язку з чим підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Відтак, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року, якою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звільнені від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 204, частиною 2 статті 204, частиною 2 статті 216 КК України, з передачею їх на поруки трудовому колективу ФОП «ОСОБА_4» за умови, що вони протягом року з дня передачі на поруки виправдають довіру колективу, не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

С у д д і:

____________________ _____________________ ___________________

М.М. Лагнюк І.Г. Тельнікова Т.І. Франтовська