Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа №805/10645/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Сіваченка І.В., Жаботинської С.В.,

секретарі судового засідання Сульженко А.В.

за участю представників позивача Листопад С.А., Шутова Р.Н.

за участю представників відповідача Каменєва С.О., Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі № 805/10645/13-а за позовом Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги про усунення порушень від 05.07.2013 року № 05-05.2-10-14/7775.

Визнано протиправною вимогу Державної фінансової інспекції Донецької області № 05.05.2-10-14/7775 від 05.07.2013 року.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що відповідно перевірки, встановлено: за вимогою по п.1 за період 2010-2011 років не дотримано фінансових ресурсів підприємством, внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ» передбачених умовами договорів, невжиття заходів щодо їх стягнення об'єктом контролю в сумі 97,39 тис. грн., що є порушенням вимог ст.231 Господарського кодексу України, «Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.п. 5,22 П(С)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.1 ст.3, п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1 Статуту підприємства. Відповідальні особи за встановлене порушення: в.о. директора ДП «ДонНДІ» - ОСОБА_6 та помічник директора з правових питань ОСОБА_7;

по п.2 вимоги встановлено, що при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат протягом 2010-2012 року в сумі 34,02 тис. грн. та зайво нараховані та перераховані внески до цільових державних фондів складають 9,83 тис. грн., що є порушенням п.1.8 Додатку 26 Галузевої угоди органами, власниками, що діють у вугільні галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001) з доповненнями та змінами від 24.03.2009 року, ст. 97 КЗпПУ від 03.03.1998 року за № 137/98-ВР, ст. 5, 15 Закону України «;Про оплату праці, ст. 5,15 Закону України «Про колективні договори». Відповідальні особи: в.о. директора ДП «ДонНДІ» ОСОБА_6, головний бухгалтер ОСОБА_8

по п.3 вимоги, встановлено, що в бухгалтерському обліку ДП «ДонНДІ» списана дебіторська заборгованість термін позовної давнини якої минув, внаслідок невикористання законних прав звернення до судових органів та не забезпечення вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і, як наслідок, спливу строків її стягнення та втрати фінансових ресурсів на загальну суму 164,27 тис. грн., що є порушенням ст. 256 ЦК України, ст. 1,2,5,6 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 5,6,7 П(С) БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п. 3.2, 3.4 «Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996. Відповідальні особи за встановлене порушення: в.о. директора ДП «ДонНДІ» - ОСОБА_6, помічник директора з правових питань ОСОБА_7

Просили скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Представники відповідача в судовому підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 765 «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції», наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.07.2011 року № 192 «Про проведення реорганізації контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях та містах Києві та Севастополі», Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області було перетворено 29 грудня 2011 року з переданням своїх повноважень, у Державну фінансову інспекцію в Донецькій області».

До повноважень Державної фінансової інспекції в Донецькій області належить, зокрема, перевірка у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, який в даному випадку здійснює повноваження передбачені чинним законодавством України.

Позивач, Державне підприємство «Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут», зареєстрований виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 09.09.2003 року, ідентифікаційний номер 00171144.

Встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

На підставі проведеної ревізії був складений акт ревізії № 054-17/02 від 03.06.2012 року відповідно до п. 1.2.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області та у Порядку проведення інспектування органами Державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550

За наслідками проведеної ревізії було прийнято вимогу, щодо усунення виявлених ревізією порушень від 05.07.2013 року № 05.05.2-10-14/7775.

Так, відповідно до п.1 вимоги, встановлено, що за період 2010-2011 років не дотримано фінансових ресурсів підприємством, внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ» передбачених умовами договорів, невжиття заходів щодо їх стягнення об'єктом контролю в сумі 97,39 тис. грн., що є порушенням вимог ст.231 Господарського кодексу України, «Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.п. 5,22 П(С)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.1 ст.3, п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1 Статуту підприємства. Відповідальні особи за встановлене порушення: в.о. директора ДП «ДонНДІ» - ОСОБА_6 та помічник директора з правових питань ОСОБА_7

Відповідно до п.2 вимоги, було встановлено, що при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат протягом 2010-2012 року в сумі 34,02 тис. грн. та зайво нараховані та перераховані внески до цільових державних фондів складають 9,83 тис. грн., що є порушенням п.1.8 Додатку 26 Галузевої угоди органами, власниками, що діють у вугільні галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001) з доповненнями та змінами від 24.03.2009 року, ст. 97 КЗпПУ від 03.03.1998 року за № 137/98-ВР, ст. 5, 15 Закону України «;Про оплату праці, ст. 5,15 Закону України «Про колективні договори». Відповідальні особи: в.о. директора ДП «ДонНДІ» ОСОБА_6, головний бухгалтер ОСОБА_8

Відповідно до п. 3 вимоги, встановлено, що в бухгалтерському обліку ДП «ДонНДІ» списана дебіторська заборгованість термін позовної давнини якої минув, внаслідок невикористання законних прав звернення до судових органів та не забезпечення вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і, як наслідок, спливу строків її стягнення та втрати фінансових ресурсів на загальну суму 164,27 тис. грн., що є порушенням ст. 256 ЦК України, ст. 1,2,5,6 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 5,6,7 П(С) БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п. 3.2, 3.4 «Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996. Відповідальні особи за встановлене порушення: в.о. директора ДП «ДонНДІ» - ОСОБА_6, помічник директора з правових питань ОСОБА_7

Вимагають:

- відшкодувати збитки завдані підприємству внаслідок недоотримання фінансових ресурсів в сумі 97,39 тис. грн. шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- відшкодувати збитки завдані підприємству внаслідок зайвого нарахування та виплати премій до святкових та ювілейних дат в сумі 34,02 тис. грн. та зайво нарахованих та перерахованих внесків до цільових державних фондів в сумі 9,83 тис. грн. шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- відшкодувати збитки завдані підприємству внаслідок списання дебіторської заборгованості, термін позовної давнини якої минув в сумі 164,27 тис. грн., шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- розглянути питання, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) та матеріальної відповідальності осіб, які відповідальні за встановлені порушення.

Щодо п. 1 вимоги, встановлено, що підприємство позивача надавало науково-технічні послуги в періоді, що перевірявся, про що були укладені відповідні договори з надання науково-технічних послуг з наступними контрагентами: ДП «Орджонікідзевугілля», ДП «Артемвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», ДП «Макіїввугілля», ДП «Луганськвугілля», ДП «Краснодонвугілля».

Шляхом звіряння актів здачі-приймання науково-технічної продукції, ревізією було встановлено, що у перевіряємому періоді замовниками недотримувались умови договорів, щодо термінів оплати наданих послуг, а позивачем не стягувались штрафні санкції за порушення строків оплати.

З огляду на вказані обставини, відповідач робить висновки про те, що позивачем було недоотримано фінансових ресурсів зі стягнення штрафів.

Суд першої інстанції вірно не погодився з позицією контролюючого органу, про те, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства недоотримано фінансових ресурсів, внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій.

Так, частиною 3 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вказані норми дублюються з нормами ст. 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди, щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 217 Господарського кодексу України передбачає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частина 3 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а отже це є правом, а не обов'язкові такого суб'єкта.

Таким чином, застосування штрафних санкцій може бути виключно за ініціативою учасників господарських відносин. Штрафні санкції не можуть бути віднесені до збитків.

Крім того, згідно зі ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Суд при вирішенні питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, повинен з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати, згідно зі ст. 130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

З огляду на вищевикладене, не стягнення штрафних санкцій, не може бути кваліфіковано, як шкода заподіяна підприємству, оскільки з аналізу вище перелічених норм виходить, що не стягнуті штрафні санкції не можуть відноситися до збитків. З огляду на це також не може бути визначена і винна особа.

Таким чином, посилання відповідачі на те, що вказані порушення призвели до збитків та винні особи повинні відшкодувати не приймаються до уваги.

Щодо п. 2 вимоги, встановлено, що за період з 01.03.2010 року по 31.12.2012 року правильності нарахування премії, проведеною шляхом перевірки наказів по підприємству, бухгалтерських документів, фінансової звітності, встановлено що за період з 01.03.2010 року по 31.12 року були нараховані та виплачені премії працівникам ДП «ДонНДІ» в загальній сумі 34028,40 грн.; в т.ч. премія на честь святкування міжнародного жіночого дню 8 березня у березні 2010 року - 3 000 грн., до професійного свята «День бухгалтера» у липні 2010 року - на загальну суму - 1 250 грн., премії до 63-річчя Дня шахтаря та 75-річчя Стахановського руху у серпні 2010 року - на загальну суму 13 423,40 грн., до професійного свята «День бухгалтера» у липні 2011 року - на загальну суму - 1000 грн., премії до 64-річчя Дня шахтаря та 76-річчя Стахановського руху у серпні 2011 року - на загальну суму - 12 755 грн., на честь святкування міжнародного жіночого дня 8 березня у березні 2012 року - 2 600 грн.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основ (стаття 2 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Стаття 3 цього закону передбачає, що колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і однією або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Стаття 5 Закону України «Про колективні договори» визначає, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Відповідно до приписів ст.2 Закону України «Про оплату праці», інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У відповідності до п.п. 1.1 Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості, що є Додатком № 26 до умов оплати праці Галузевої угоди між Мінвуглепромом України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, на підставі зазначеного Положення розробляються узгоджені з профспілками положення про преміювання працівників підприємств. При цьому питання не регламентовані зазначеним Положенням, включаючи встановлення додаткових показників і умов преміювання, вирішуються підприємствами самостійно.

Пунктом 2.2.4 зазначеного Положення встановлено, що премії робітникам за рахунок собівартості продукції (робіт) виплачуються в межах загальної економії витрат (зниження собівартості продукції (робіт) по структурному підрозділу (дільниці, цеху, інше) за умови не перевищення встановленої (планової) собівартості кінцевої продукції по підприємству відособленого (структурного) підрозділу в цілому.

Умовами п. 1.8 Додатку 26 Положення про преміювання працівників вугільних підприємств Галузевої угоди, не обумовлюється за рахунок якого прибутку повинна виплачуватися премії.

Відповідно до звітів ф.2 «Звіт про фінансові результати» «ДП «ДонНДІ» за 2010 рік, за 2012 рік підприємством отримувався прибуток, що свідчить про правомірність проведення виплат премії працівникам підприємства до святкових та ювілейних дат, за рахунок прибутку.

Слід зазначити, що виплачуючи вказані премії позивач виконував приписи колективного договору та діючого трудового законодавства.

Щодо п. 3 вимоги, про списання простроченої дебіторської заборгованості за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено наступне.

Відповідно до наказів про списання дебіторської заборгованості, затверджених в.о. директора ДП «ДонНДІ» ОСОБА_6 на підставі протоколів постійно діючої інвентаризаційної комісії, актів опису майна Горлівської ОДПІ (перелік майна, яке виводиться з податкової застави), дозволів Горлівської ОДПІ на списання заборгованості за період з 2012 року було списано в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість, термін позовної давнини якої минув, на загальну суму 164 277,97 грн., в тому числі: за наказом про списання дебіторської заборгованості від 31.01.2012 року № 7, на суму 126 782,97 грн. ДП «Орджонікідзевугілля» - 126 782,97 грн. (дата утворення заборгованості 2006-2007 роки за надання науково-технічних послуг, заборгованість була списана в обліку кредитора по закінченню терміну позовної давнини); за наказом про списання дебіторської заборгованості від 29.03.2012 року № 20 на суму 37 495,00 грн. ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» - 37495,00 грн. (дата утворення заборгованості 2006-2007 роки за надання науково-технічних послуг) заборгованість була списана як така, по якій станом на 01.03.2011 року закінчився термін позовної давнини.

Суд першої інстанції правильно не погодився з позицією контролюючого органу з приводу того, що позивачем з порушеннями відбулося списання дебіторської заборгованості, з огляду на наступне.

В акті ревізії контролюючий орган посилається на те, що до ревізії не були надані документи, які б підтвердили проведення претензійно-позовної роботи, щодо стягнення дебіторської заборгованості на загальну суму 164 277,97 грн.

Так, відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 08.10.1999 року № 237, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відповідно до п.5 цього ж Положення, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Приписами ст. 256 Господарського кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст.257 цього Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Встановлено, що позивачем здійснювались заходи, щодо стягнення вказаної дебіторської заборгованості.

Встановлено, що по підприємствам ДП «Орджонікідзевугілля», ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» позивачем проводилась претензійно-правова робота.

З матеріалів справи вбачається, що вказаним підприємствам направлялися претензії, щодо стягнення сум боргу, а також позови за результатами який приймалися рішення про стягнення заборгованості, рішення надавались до органів виконавчої служби для примусового стягнення.

Однак, зазначені заходи не призвели до стягнення сум заборгованості, оскільки до 2013 року в цілях виходу з критичного стану в паливно-енергетичному комплексі України, діяла державна програма підтримки підприємств паливно-енергетичного комплексу (Закон України «Про заходи напрямах на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу), до яких також відносяться підприємства по яких перед позивачем виникла дебіторська заборгованість.

У відповідності до приписів п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» є обов'язковою обставиною котра зумовлює зупинення виконавчого провадження.

Постановами державного виконавця, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, виданих господарським судом по стягненню сум заборгованості на користь ДП «ДонНДІ» були зупинені.

Крім того, Постановою КМУ від 19.09.2012 року № 987 було затверджено перелік державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до цього переліку увійшли вугледобувні підприємства з якими у позивача, а сам, ДП «Орджонікідзевугілля», ДП «Ш. ім Гагаріна Ю.О.».

У відповідності до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», протягом трьох років з моменту завершення приватизації усі виконавчі провадження підлягають обов'язковому зупиненню.

Відповідно до ст.13 цього закону, з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюється мораторій на застосування процедури реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчих проваджень строком до трьох років.

Слід також зазначити, що частина боргу відповідно до договору від 23.12.2011 року, укладеного з Горлівською ОДПІ про переведення права на отримання суми боргу, відповідно до якого ДП «ДонНДІ» переводить на Горлівську ОДПІ право вимоги дебіторської заборгованості, а Горлівська ОДПІ набуває право вимоги заборгованості, належне такому ДП «ДонНДІ» відповідно до договорів укладених між ДП «ДонНДІ» та Орджонікідзевугілля» за період 2006-2011 рік на загальну суму 795083,24 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2012 року дебіторська заборгованість у сумі 795083,24 грн. ДП «Орджонікідзевугілля» перед ДП «ДонНДІ» була передана до Горлівської ОДПІ в рахунок погашення податкового боргу та задовільне на у повному обсязі.

Отже, вирішуючи питання, щодо правомірності списання вказаної дебіторської заборгованості, з урахуванням дослідження усіх поданих доказів, встановив, що позивачем здійснювались усі необхідні заходи для стягнення вказаної дебіторської заборгованості, разом з тим, ця заборгованість не була стягнута у зв'язку із спливом строків позовної давності.

Слід також зазначити, що позивач просить визнати протиправною вимогу про усунення порушень № 05.05.2-10-14/7775 від 05.07.2013 року на загальну суму 305,51 тис. грн. по питанню, щодо притягнення до відповідальності винних осіб, здійснення необхідних заходів для усунення встановлених порушень, вжиття всіх необхідних заходів для усунення встановлених порушень, вжиття всіх інших вичерпних заходів для усунення встановлених порушень законодавства з питань збереження і використання державного майна та фінансів в частині, що стосується: 97,39 тис. грн. за період 2010-2011 років недотримане фінансових ресурсів підприємством внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ» передбачених умовами договорів; 37,02 тис. грн. протягом 2010-2011 роках при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат і у сумі 9,83 тис. грн. зайво нараховані внески до цільових державних фондів; 164,24 тис. грн. в бухгалтерському обліку ДП «ДонНДІ» списана дебіторська заборгованість термін позовної давнини якої минув, внаслідок невикористання законних прав на звернення до судових органів та незабезпечення вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і, як наслідок, спливу строків її стягнення та втрати фінансових ресурсів.

Оскільки із вказаних пунктів складається вимога № 05.05.2-10-14/7775 від 05.07.2013 року, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом повного визнання її протиправною.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 12 грудня 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі № 805/10645/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі № 805/10645/13-а - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.О.Шишов

І.В.Сіваченко

С.В.Жаботинська