ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 876/10317/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за позовом Жидачівського районного центру зайнятості, Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів ,-

в с т а н о в и в:

Жидачівський районний центр зайнятості, Львівський обласний центр зайнятості звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви від 16.01.2013р., просять суд стягнути з відповідача кошти в сумі 12742 грн. 55коп. виплаченої допомоги по безробіттю та вартість наданих соціальних послуг.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний з 20.04.2011 р. до 01.05.2012 р. та отримав допомогу по безробіттю та соціальні послуги на суму 12742 грн. 55 коп., що складається з допомоги по безробіттю у розмірі 9903 грн. 15 коп., вартості професійного навчання у сумі 2839 грн. 40 коп. На думку позивача, відповідач неправомірно отримував допомогу та соціальні послуги, оскільки перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний з 20.04.2011 р. до 01.05.2012 р., останній одночасно був агентом ПАТ КБ «Приватбанк», що приносило йому відповідний дохід. У зв'язку з цим виплата допомоги по безробіттю припиняється з моменту отримання особою, яка таку допомогу отримує, доходу у грошовій чи іншій формі, а вже виплачені кошти підлягають поверненню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Жидачівського районного центру зайнятості грошові кошти у розмірі 9903 грн. 15 коп. та стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського обласного центру зайнятості грошові кошти у розмірі 2839 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки жодних угод вона з банком не укладала і коштів не отримувала.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивачів в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що про наявність у ОСОБА_1 доходу у 2,3,4 кварталах 2011 року та 1 кварталі 2012 року під час перебування на обліку в центрі зайнятості та під час отримання допомоги по безробіттю. Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може і вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 Жидачівським районним центром зайнятості встановлено статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, на підставі заяви від 20.04.2011 р., в якій відповідач, зокрема, зазначив, що він трудовою діяльністю не займається, доходів не отримує. У заяві відповідача від 15.04.2011 р., поданій до Жидачівського районного центру зайнятості, ним зазначено, що жодних доходів він не отримує та закріплено зобов'язання у разі надходження до центру зайнятості документів про подання ним недостовірних даних, добровільно повернути незаконно отримані кошти.

Суд встановив, що відповідач в період перебування на обліку в Жидачівському районному центрі зайнятості як безробітний відповідно Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 20.04.2011 р. по 01.05.2012 р. отримував допомогу по безробіттю у розмірі 9903 грн. 15 коп., а також пройшов професійне навчання за професією «Бармен», вартість якого оцінюється у сумі 2839 грн. 40 коп., що підтверджується договором №135411101900001 від 19.10.2011 р. між Жидачівським районним центром зайнятості та ОСОБА_1, розрахунком вартості професійного навчання Львівським обласним центром зайнятості від 27.11.2012 р. №07-4065/0-12, довідкою Жидачівського районного центру зайнятості, відповіддю Львівського обласного центру зайнятості від 27.11.2012 р №07-4065/0-12.

Згідно з п.5 ч.2 ст.12 та ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/2, позивач провів звірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного і виплати матеріального забезпечення та одержано інформацію з ДПА про наявність факту отримання відповідачем доходу у 2,3,4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року в ПАТ КБ "Приватбанк" під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

За результатами звірки позивач склав акт від 23.11.2012 р., в якому зазначено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості у 2011-2012 роках відповідач був зайнятою особою (агентом ПАТ КБ "Приватбанк") та отримував дохід.

На підставі акту розслідування від 23.11.2012 р. позивач видав наказ «Про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг» від 28.11.2012 р., який зобов'язав відповідача повернути грошову допомогу по безробіттю у розмірі 9903 грн. 15 коп., та вартість професійного навчання у сумі 2839 грн. 40 коп.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» 24.02.2009 року було укладено договір банківського обслуговування з ОСОБА_1

В рамках зазначеного договору банком публічно запропоновано усім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів. Також банком затверджені правила, згідно з якими визначено випадки, за якими банком проводяться виплати клієнтам, які надали інформацію, необхідну для випуску банківського продукту та для залучення нового клієнта.

Згідно копії договору про відкриття картрахунку та обслуговування кредитної картки від 24.02.2009 року, укладеному ОСОБА_1 з ПАТ «КБ «ПриватБанк», предметом договору є відкриття банком карткового рахунку та видача платіжної картки.

Крім договору щодо відкриття карткового банківського рахунку та обслуговування кредитної картки, відповідач не укладала інших цивільно-правових договорів, які б передбачали виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до ст. 1144 ЦК України передбачено, що особа має право публічно пообіцяти винагороду за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

Згідно ст. 1145 ЦК України, у разі публічної обіцянки винагороди, завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчиняться різними особами.

Зокрема, ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» передбачено, що зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. А також ч. 3 зазначеної статті передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови їх забезпечення та надання соціальних послуг.

Стаття 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» містить вичерпний перелік підстав, за яких виплати по безробіттю мають бути припинені. Цей перелік не містить такої обставини, як виконання умов цивільно -правових угод оферти винагороди, за предметом яких їх не можна було б віднести до трудових угод та договорів за якими б виникли певні обов'язки щодо нарахування послуг банку.

Нормами п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 та Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219, зазначена підстава припинення виплат по безробіттю - виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами, що не має відношення до угоди клієнта з Банком на банківське обслуговування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що отримання відповідачем винагороди у якості споживача банківських послуг не є обставиною, що впливає на умови виплати йому допомоги по безробіттю та перебування його у статусі безробітного, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача виплаченого матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.

Крім того, з листа ПАТ «КБ «Приватбанк» від 13.02.2013 р. №20.1.0.0.0/7-20121129/928 вбачається помилкове зарахування коштів на рахунок відповідача.

Більше того, як вбачається з Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів у ОСОБА_1 відсутні доходи за 2-4 квартали 2011 року, 2012 рік та 1-3 квартали 2013 року.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла думки, що рішення суду про задоволення позову є безпідставним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі №813/32/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 813/32/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Жидачівського районного центру зайнятості, Львівського обласного центру зайнятості відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.Я.Качмар

О.І.Мікула