Провадження №11/772/855/2013

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковчежнюк Василь Миколайович

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Спринчука В.В.,

суддів Кривошеї А.І., Бурденюка С.І.,

при секретарі Луполі М.А.,

за участю прокурора Краєвської Н.Й.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника Гайсинської

міської ради ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА _7,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_3, апеляцією з доповненнями ОСОБА_2 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.09.2013 року яким засуджено:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судиму,

за ч.ч. 2, 3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) за злочини, скоєні після 26.09.2010 р., - до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.); звільнено її від кримінальної відповідальності і покарання за передбачені цим законом злочини, скоєні нею до 26.09.2010 р. включно, - на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України;

за ч.ч. 3, 5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України - у виді позбавлення волі на строк вісім років, з конфіскацією всього особистого майна, з позбавленням на три роки права займати керівні посади в органах державної санітарно-епідеміологічної служби;

за ч.2 ст.209 КК України - у виді позбавлення волі на строк сім років, з позбавленням на три роки права займати керівні посади в органах державної санітарно-епідеміологічної служби, з конфіскацією всього особистого майна, з конфіскацією 737 760 грн., одержаних злочинним шляхом;

за ч.3 ст.191 КК України - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням на три роки права займати керівні посади в органах державної санітарно-епідеміологічної служби;

на підставі ч.1 ст.70 України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років, з позбавленням на три роки права обіймати керівні посади в органах державної санітарно-епідеміологічної служби, з конфіскацією всього особистого майна, з конфіскацією 737 760 грн., одержаних злочинним шляхом;

за ч.3 ст.364 КК України - згідно п.2 ч.1 ст.6 КПК1960 року виправдано;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

за ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) за злочини, скоєні після 26.09.2010 р., -до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн); звільнено його від кримінальної відповідальності і покарання за передбачені цим законом злочини, скоєні ним до 26.09.2010 р. включно, - на підставі п.2 ч.1 ст.49; ч.5 ст.74 КК України;

за ч.2 ст.27, ч.5 ст.191 КК України - у виді позбавлення волі на строк сім років, з позбавленням на три роки права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування, з конфіскацією всього особистого майна;

на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк сім років, з позбавленням на три роки права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування, з конфіскацією всього особистого майна;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму,

за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) за злочини, скоєні нею після 26.09.2010 р. до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.); звільнено її від кримінальної відповідальності і покарання за передбачені цим законом злочини, скоєні нею до 26.09.2010 р., включно, - на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України;

за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, - з застосуванням ст.69 КК України щодо основного і додаткових покарань, призначено у виді позбавлення волі на строк п'ять років, без конфіскації майна, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю в сфері виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт;

за ч.2 ст.209 КК України, - з застосуванням ст. 69 КК України щодо основного і додаткових покарань, призначено у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з конфіскацією 737760 грн., одержаних злочинним шляхом, без конфіскації майна, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт;

за ч.5 ст. 27, ч.3 ст.191 КК України, - з застосуванням ст. 69 КК України щодо додаткового покарання, призначено у виді позбавлення волі на строк три роки, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт;

на підставі ст.69, ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, без конфіскації майна, з конфіскацією 737 760 грн., одержаних злочинним шляхом, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт;

відповідно до ст.75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_8 звільнено, встановлено іспитовий строк 1 рік, покладено обов'язок не виїжджати протягом цього строку за межі України на постійне проживання (п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України),

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судиму,

за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) - до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.);

за ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України, - з застосуванням ст. 69 КК України щодо основного і додаткових покарань, призначено у виді позбавлення волі на строк п'ять років, без конфіскації майна, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю в сфері виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт;

за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, - з застосуванням ст. 69 КК України щодо додаткового покарання, призначено у виді позбавлення волі на строк три роки, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт;

на підставі ст.69, ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, без конфіскації майна, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт.

відповідно до ст.75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_9 звільнено, встановлено іспитовий строк 1 рік, покладено обов'язок не виїжджати протягом цього строку за межі України на постійне проживання (п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України),

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 367 КК України, призначено покарання з застосуванням ст. 69 КК України щодо додаткового покарання, - у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн.), без позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах житлово-комунального господарства; звільнено його за передбачені цим законом злочини від кримінальної відповідальності і покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.

Стягнуто зі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Гайсинської міської ради 772 896 грн. 80 коп. завданої злочинами шкоди, - солідарно.

Вироком вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду на початку 2007 р. головний державний санітарний лікар Гайсинського району, керівник Гайсинської районної санітарно-епідеміологічної станції (далі СЕС) і одночасно член виконавчого комітету (далі виконком) Гайсинської міської ради (далі міськрада) ОСОБА_5 виробила план тривалого незаконного заволодіння чужим майном, - грошима фізичних та юридичних осіб різних форм власності, - шляхом зловживання своїм службовим становищем, - навмисним з корисливих мотивів використанням владних повноважень всупереч інтересам служби щодо виконання обов'язку додержання закону в контрольованих сфері санітарно-епідеміологічного нагляду і благополуччя населення на території Гайсинського району та очолюваному колективі.

За цим планом визначена нею і повністю залежна від неї фізична особа-підприємець (далі ФОП) з ліцензією на дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні роботи (далі Д-роботи) з власниками чи уповноваженими ними органами об'єктів санітарно-епідеміологічного нагляду Гайсинського району (далі об'єкти) без обов'язкових актів перевірок дотримання санітарного законодавства з висновками про наявність на об'єктах шкідливих та (чи) небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини у виді збудників і (чи) переносників збудників хвороб (далі акти перевірок) навмисно складала й підписувала б завідомо неправдиві офіційні договори на Д-роботи (профілактичні дезінфекцію - знищення бактерій і вірусів, дератизацію - знищення гризунів, дезінсекцію - знищення комах) в частині обґрунтованості в них потреби та суб'єкта виконання щодо дезінфекції, в разі необхідності - навмисно підписувала б завідомо неправдиві офіційні акти виконаних робіт в частині повноти і фактичного їх виконання, отримані готівкою та лише з дозволу ОСОБА_5 зняті з банківського рахунку (легалізовані) гроші віддавала б їй для володіння й використання, а приховувала б злочинну діяльність залишенням на об'єктах придбаних і самостійно виготовлених дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних засобів (далі деззасоби) та інколи частковим виконанням договірних робіт; ОСОБА_5 зі свого боку використанням організаційно-розпорядчих та контрольно-наглядових повноважень мала забезпечити: підписання завідомо неправдивих офіційних договорів власниками чи уповноваженими ними органами об'єктів усним переконуванням чи надсиланням листів і приписів про необхідність Д-робіт за відсутності встановленої актами перевірок обґрунтованої в них потреби, наміру їх виконувати та права виконувати дезінфекцію; фінансування потрібних для досягнення злочинних цілей заходів (реєстрація ФОП, отримання ліцензії, придбання деззасобів та забезпечення приміщенням для їх виготовлення і зберігання); підбір, залучення співучасників, доведення їм злочинного плану, розподіл між ними функцій, контроль і координацію їх дій; приховування злочинної діяльності тими самими листами й приписами, наданням в необхідних випадках службових транспорту і оприскувачів та підлеглих працівників для часткового виконання договірних робіт начеб то силами СЕС, нездійсненням обов'язкових перевірок їх повноти, якості, ефективності, контролем за нерозголошенням про неї.

З метою досягнення злочинного плану ОСОБА_5 в 2007 р. створила і очолила організовану групу (далі ОГ), до складу якої за її пропозицією на умовах виконання її протиправних вказівок й обіцянки отримання за це щомісячної заробітної плати без виконання посадових обов'язків і щоквартально додатково по 500 грн., а також нерозголошення обставин спланованої діяльності добровільно увійшли ще й помічник санітарного лікаря Гайсинської СЕС ОСОБА_8 та з 20.09.2007 р. за проханням ОСОБА_5 спеціально підібрана працівником СЕС Сінельніковим і призначена на посаду молодшої медсестри баклабораторії епідеміологічного відділу цієї ж СЕС ОСОБА_9, яка мала допомагати ОСОБА_8 приховувати злочинну діяльність ОГ рознесенням по об'єктах з передачею їх персоналу самостійно ними виготовлених та придбаних деззасобів, інколи частковим виконанням від імені СЕС Д-робіт з метою надання їй законного вигляду;обіцяних 500 грн. щоквартально ОСОБА_5 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не виплачувала, стимулювала їх активну злочинну діяльність наданням сумісництва зі щомісячною виплатою за це заробітної плати без фактичного виконання обов'язків сумісників, а також преміюванням за посадами, роботи за якими вони не виконували, та виплатами надбавок.

Здійснюючи злочинний план, за організаційним та фінансовим сприянням ОСОБА_5, вираженому в наданні необхідних адрес, зв'язків, осіб, коштів, вказівок, ОСОБА_8 оформила приватну підприємницьку діяльність: 18.01.2007 р. отримала свідоцтво про державну реєстрацію ФОП, 16.02.2007 р. відкрила рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в Гайсинському відділенні ПАТ «Ощадний банк України» (далі рахунки), а 25.05.2007 р. на підставі раніше навмисно підробленого, - підписаного й виданого ОСОБА_5, складеного за її ж вказівкою, - завідомо неправдивого офіційного висновку СЕС про відповідність наявних у ФОП ОСОБА_8 (далі ОСОБА_8) приміщень по АДРЕСА_1, матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт від 16.02.2001 р. № 38/63, - за фактичної їх відсутності, - отримала ліцензію на проведення Д-робіт.

Також ОСОБА_5 підшукала ОСОБА_8 приміщення по АДРЕСА_1 для зберігання і виготовлення деззасобів, але потім з метою економії отриманих злочинним шляхом грошей на орендній платі, покращення оперативності й контрольованості злочинної діяльності, всупереч інтересам служби безоплатно надала останній неналежно обладнану кімнату в підвальному приміщенні СЕС по АДРЕСА_2.

Для підвищення фінансової ефективності реалізації злочинного плану ОСОБА_5 напочатку 2008 р. завдяки впливовим повноваженням головного державного санітарного лікаря Гайсинського району (ст. 42 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення») та одночасно члена виконкому Гайсинської міськради до складу створеної і очолюваної нею ОГ залучила Гайсинського міського голову (далі міський голова) ОСОБА_6, який як розпорядник коштів, керівник апарату міськради і її виконкому, формуючий порядок денний засідань виконкому і сесії ради, їх ведучий з підтримкою більшості членів виконкому і депутатів, повинен був навмисно розтрачати шляхом зловживання службовим становищем кошти міського бюджету повідомленнями їй про можливу до заволодіння нею частку їх щомісячно контрольованого ним вільного залишку, безпідставними підписанням і забезпеченням безготівкової за завідомо неправдивими актами виконаних робіт оплати ОСОБА_8 завідомо неправдивих договорів на Д-роботи в підконтрольних йому п'яти дитячих дошкільних навчальних закладах №1 «Пролісок», № 2 «Дзвіночок», № 4 «Зірочка», № 5 «Факел», № 7 «Берізка» (далі п'ять міських ДНЗ), Гайсинських житлово-експлуатаційній конторі (далі ЖЕК) та міськраді, - за завідомо неправдивими листами і приписами СЕС про начеб то їх необхідність.

Таким чином, в січні 2007 р. ОСОБА_5 почала, в вересні того ж року утворила ОГ з участю ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а напочатку 2008 р. залученням до неї ОСОБА_6 спрямувала її злочинну діяльність на розтрату і заволодіння коштами міського бюджету в особливо великих розмірах, керувала нею, забезпечувала фінансування, координацію дій, їх систематичність, стабільність стосунків, надавала засоби і організувала приховування злочинів, об'єднаних єдиним відомим всім її учасникам планом навмисної розтрати бюджетних коштів їх розпорядником ОСОБА_6 й навмисного заволодіння ними організатором ОГ ОСОБА_5 шляхом зловживання службовим становищем, - фактично та юридично безпідставним укладенням договорів на Д-роботи, перерахуванням ОСОБА_8 за них грошей, зняттям (легалізацією) їх ОСОБА_8 з рахунку винятково з дозволу і за вказівкою ОСОБА_5, передачею знятих грошей ОСОБА_5, використанням ОСОБА_8 їх незначних залишків на рахунку за згодою ОСОБА_5 на забезпечення діяльності ОГ (придбання деззасобів і компонентів для їх виготовлення); зазначені вище розподілені ОСОБА_5 функції кожного учасника ОГ спрямовані на досягнення злочинного плану, а внутрішня стійкість групи забезпечувалась можливістю ОСОБА_5 використовувати адміністративно-розпорядчі в очолюваному колективі та контрольно-наглядові головного державного санітарного лікаря й члена виконкому повноваження в межах Гайсинського району та під час прийняття рішень виконкомом, - на шкоду інтересам її учасників у разі порушення визначених нею умов, - з одного боку; бажаннями ОСОБА_8 і ОСОБА_9 мати засоби до існування, трудовий стаж, страхом їх втратити звільненням з посад у випадку невиконання чи неналежного виконання вказівок ОСОБА_5; ОСОБА_6 - уникати службових ускладнень на підконтрольних йому службових об'єктах і територіях в питаннях вивезення сміття, ліквідації стихійних сміттєзвалищ, водо-каналізаційного господарства, дитячого харчування тощо, мати підтримку ОСОБА_5 під час прийняття рішень виконкомом, - з другого, - тобто силою владних повноважень головного державного санітарного лікаря району, корисливих та інших особистих інтересів організатора й решти учасників ОГ.

Зловживання службовим становищем - навмисне з корисливих мотивів використання ОСОБА_5 владних (адміністративно-розпорядчих як керівника СЕС та контрольно-наглядових як головного державного санітарного лікаря району) повноважень всупереч інтересам служби, - полягало в навмисному порушенні нею п.1.3 посадової інструкції головного лікаря Гайсинської СЕС (т.2 а.с.29,30) - щодо обов'язку підпорядкуватись в своїй професійній діяльності Конституції України, Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Положенню про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, Кодексу законів про працю (далі КЗпП), іншим законам та підзаконним актам України, Міністерства охорони здоров'я (далі МОЗ) України, Статуту СЕС (т.1 а.с.109-118, т.18 а.с.143-152); п.6.8 Статуту СЕС - щодо права надання майна СЕС іншим особам лише на умовах оренди; п.7.5.6 Статуту СЕС, абз.3 ст.33, ч.4 ст.39; п.п.в);й);г); ч.1 ст.41 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», абз.абз.1;2;3;4 п.п.8; 9; 10-1; 16 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, - стосовно обов'язку встановлювати наявність на об'єктах шкідливих та (чи) небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини лише актами перевірок, визначення на їх підставі необхідності профілактичних заходів у разі загрози виникнення епідемій, внесення приписів і пропозицій для їх виконання, здійснення контролю за проведенням протиепідемічних (профілактичних) заходів; наказу МОЗ України № 30 від 09.02.1998 р. (далі наказ № 30) «Про заходи профілактики і боротьби з грипом та гострими респіраторними інфекціями» (далі ГРВІ) й затверджених ним Методичних рекомендацій «Профілактичні, протиепідемічні, санітарно-гігієнічні заходи щодо грипу, організація роботи лікувально-профілактичних закладів у передепідемічний та епідемічний періоди» (т.25 а.с.259-261), п. 27 комплексного плану заходів по попередженню захворюваності грипом та ГРВІ населення Вінницької області на 2008-2015 р.р. (т.27 а.с. 114 - далі комплексний план), - які до заходів протидії грипу й ГРВІ відносять лише поточну дезінфекцію (знезараження); п.п.4.2;5.4;5.5;5.7 чинних в Україні Методичних вказівок МОЗ СРСР від 18.04.1989 р. № 15-6/12 по організації і проведенні дезінфекції при кишкових інфекціях бактеріальної етіології (а.с.а.с.85-87 т.28; а.с.137 т.30), абз.4 ч. 1 ст. 33 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», - за якими профілактична і поточна дезінфекція та дезінсекція в ДНЗ проводяться силами персоналу за відсутності дітей, відповідальність за їх організацію і виконання несуть адміністрація й медперсонал ДНЗ; ст.31 КЗпП України - відносно заборони власнику чи уповноваженому ним органу вимагати від працівника виконання роботи поза умовами трудового договору.

Зловживання службовим становищем, - навмисне в інших особистих інтересах та в корисливих інтересах третіх осіб використання ОСОБА_6 влади і службового становища міського голови всупереч інтересам служби, - виразилось в навмисному порушенні ним п.п.1.1.1;1.1.12;1.1.16 визначених рішенням виконкому № 119 від 21.06.2006 р. (т.10 а.с.28) посадових обов'язків, п.п.1);13) ст.4 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», - стосовно забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади на території м.Гайсина лише в межах закону, додержання Конституції та Законів України, виконання актів відповідних органів виконавчої влади; використання як розпорядником бюджетних коштів їх лише за встановленим міськрадою призначенням; заборони здійснення повноважень, віднесених законом до виняткової компетенції ради; ч.2 ст.7, абз.абз.1;7 ч.1 ст.8 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»; - щодо обов'язків міського голови додержуватись Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів; не допускати дій на шкоду інтересам місцевого самоврядування; п.23 ч.1 ст.26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.ч.1;2 ст.23;ч.7 ст.78 Бюджетного Кодексу України, - відносно права використовувати вільний залишок бюджетних коштів (брати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі з бюджету) лише після внесення змін до рішення про місцевий бюджет винятково пленарним засіданням (сесією) ради; ч.4 ст.8; ч.2 ст.11; ч.2 ст.18 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», абз.2 ст.5 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», - стосовно обов'язку громадян за власний рахунок забезпечувати організацію та проведення профілактичних і поточних дезінфекційних заходів у належній їм нерухомості; ч.3 ст.30; ч.4 ст.39; п.й) ч.1 ст.41 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», абз.5 п.9 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, - щодо обов'язку органу місцевого самоврядування проводити профілактичні (протиепідемічні) заходи лише за необхідності, встановленої актами перевірок СЕС про наявність шкідливих та (чи) небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини; наказу № 30 й затверджених ним Методичних рекомендацій «Профілактичні, протиепідемічні, санітарно-гігієнічні заходи щодо грипу, організація роботи лікувально-профілактичних закладів у передепідемічний та епідемічний періоди» (т.25 а.с.259-261), п. 27 комплексного плану, - які до заходів протидії грипу та ГРВІ відносять лише поточну дезінфекцію (знезараження); п.п.4.2;5.4;5.5;5.7 чинних в Україні Методичних вказівок МОЗ СРСР від 18.04.1989 р. № 15-6/12 по організації і проведенні дезінфекції при кишкових інфекціях бактеріальної етіології (а.с.а.с.85-87 т.28; а.с.137 т.30), абз.4 ч. 1 ст. 33 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», - за якими профілактична і поточна дезінфекція та дезінсекція в ДНЗ проводяться силами персоналу за відсутності дітей, відповідальність за їх організацію і виконання несуть адміністрація й медперсонал ДНЗ.

На виконання плану ОГ ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету 25.02.2008 р. склала та підписала завідомо неправдиві офіційні договір на Д-роботи в п'яти міських ДНЗ та міській раді вартістю 39066 грн. й два акти виконаних робіт, - хоча обґрунтованої потреби в них і наміру виконувати їх не було, - разом з рахунком на оплату передала ОСОБА_5, ОСОБА_5 надала їх ОСОБА_6, який їх підписав і 26.05.2008 р. забезпечив перерахування платіжними дорученнями № 146 і № 220 ОСОБА_8 обумовлених 39066 грн., з яких остання за вказівкою ОСОБА_5 29.05.2008 р. по чеку ЛВ № 9782663 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку 38000 грн. (легалізувала) і віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховування злочинів за вказівкою ОСОБА_5 здійснила ОСОБА_9 - як працівниця СЕС роздавала в п'яти міських ДНЗ та міськраді придбані та самостійно виготовлені деззасоби без виконання Д-робіт; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Продовжуючи здійснення плану ОГ, ОСОБА_5 підписала й видала завідомо неправдивий офіційний припис № 85 від 27.10.2008 р. ОСОБА_6 про необхідність Д-робіт (дератизації та дезінсекції) в підвальних приміщеннях багатоповерхових житлових будинків м.Гайсина (далі підвали багатоповерхівок), хоча згаданого в приписі акту санітарно-гігієнічного обстеження (перевірки) й фактичної потреби та юридичної підстави проведення Д-робіт насправді не було; 03.11.2008 р. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету склала та підписала завідомо неправдивий офіційний договір № 126 на Д-роботи (дератизацію і дезінсекцію) вартістю 40000 грн. в підвалах багатоповерхівок і надала його Гайсинській ЖЕК, після чого ОСОБА_7, неналежно виконуючи передбачені контрактом (т.11 а.с.153,154), посадовою інструкцією (т.30 а.с.321) та Статутом ЖЕК (т.30 а.с.327) адміністративно-розпорядчі обов'язки щодо неухильного дотримання в управлінській діяльності чинного законодавства й ефективного використання комунальних коштів, - унаслідок несумлінного ставлення до них, - не встановив наявність актів перевірок та не перевірив обґрунтованості припису СЕС про необхідність дератизації і дезінсекції в підвалах багатоповерхівок, а після звернення до ОСОБА_6 з цього приводу на виконання незаконних його вказівок, не знаючи про діяльність ОГ та її план, через своє підлегле ОСОБА_6 становище, підписав наданий ОСОБА_8 договір, 24.11.2008 р. письмово звернувся до ОСОБА_6 виділити для Д-робіт кошти; 21.11.2008 р. ОСОБА_6 забезпечив перерахування 48000 грн. Гайсинській ЖЕК, після чого ОСОБА_8 без фактичного виконання раніше разом з ОСОБА_7 підписаного графіку Д-робіт за вказівкою ОСОБА_5 склала, підписала і надала ЖЕК завідомо неправдивий офіційний акт виконаних робіт на 40000 грн. та рахунок № 10 від 25.11.2008 р., завдяки чому платіжним дорученням № 785 від 25.11.2008 р. їй перераховано 40000 грн. та 8000 грн. ПДВ до бюджету згідно з платіжним дорученням № 786 від 25.11.2008 р.; 28.11.2008 р. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 по чеку АА № 427155 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку 39500 грн. (легалізувала) і віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховуванням злочинів у цьому випадку було організоване ОСОБА_5 з наданням автомобіля, оприскувача і працівників СЕС часткове лише в незайнятих приватними коморами місцях проведення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 безпідставних Д-робіт в підвалах багатоповерхівок; безпідставним перерахуванням 40000 грн. (від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - далі НМДГ) ОСОБА_8 та 8000 грн. ПДВ до державного бюджету ОСОБА_7 службовою недбалістю завдав міському бюджету істотної шкоди; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними, ОСОБА_7 же до її складу не входив, діяв необережно в формі злочинної недбалості.

Далі виконуючи план ОГ, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету 03.03.2009 р. склала і підписала завідомо неправдиві офіційні договір на Д-роботи в п'яти міських ДНЗ та міській раді вартістю 69004 грн., акт виконаних робіт на 69000 грн., - хоча обґрунтованої потреби в них і наміру виконувати їх не було,- разом з рахунком на оплату передала ОСОБА_5, ОСОБА_5 надала їх ОСОБА_6, який їх підписав і 03.03.2009 р. забезпечив перерахування платіжними дорученнями № 71 та № 83 ОСОБА_8 обумовлених 69000 грн., з яких остання за вказівкою ОСОБА_5 05.03.2009 р. по чеку АА № 427160 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку 68300 грн. (легалізувала), віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховування злочинів за вказівкою ОСОБА_5 здійснила ОСОБА_9 - як працівниця СЕС роздавала в п'яти міських ДНЗ та міськраді придбані та самостійно виготовлені деззасоби; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Продовжуючи здійснення плану ОГ, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету 02.11.2009 р. склала і підписала завідомо неправдиві офіційні договір та акт виконаних робіт на Д-роботи (профілактичну дезінфекцію в зв'язку з епідемією грипу) в п'яти міських ДНЗ вартістю 87010 грн., - хоча ці роботи повинні проводитися і проводилися лише силами персоналу ДНЗ, - разом з рахунком на оплату передала ОСОБА_5, ОСОБА_5 надала їх ОСОБА_6, який їх підписав і 21.12.2009 р. забезпечив перерахування платіжним дорученням № 472 ОСОБА_8 обумовлених 87010 грн.; 23.12.2009 р. за вказівкою ОСОБА_5 з урахуванням залишку отриманих внаслідок скоєння попередніх злочинів коштів ОСОБА_8 по чеку АБ № 464043 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку 88000 грн. (легалізувала) і віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; приховування злочину за вказівкою ОСОБА_5 здійснила ОСОБА_9 - як працівниця СЕС роздавала в п'яти міських ДНЗ придбані та самостійно виготовлені деззасоби без виконання Д-робіт; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Далі виконуючи план ОГ, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету 22.02.2010 р. склала і підписала завідомо неправдиві офіційні договір на Д-роботи в п'яти міських ДНЗ та міській раді вартістю 71536 грн. 50 коп. й акт виконаних робіт, - хоча обґрунтованої потреби в них і наміру виконувати їх не було, - разом з рахунком на оплату передала ОСОБА_5, ОСОБА_5 надала їх ОСОБА_6, який їх підписав і 29.06.2010 р. забезпечив перерахування платіжними дорученнями № 202, № 1144 ОСОБА_8 обумовлених 71536 грн. 50 коп.; 30.06.2010 р. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 по чеку АБ № 463960 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку 70800 грн. (легалізувала) і віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховування злочинів за вказівкою ОСОБА_5 здійснила ОСОБА_9 - як працівниця СЕС роздавала в п'яти міських ДНЗ та міськраді придбані та самостійно виготовлені деззасоби без виконання Д-робіт; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Продовжуючи здійснення плану ОГ, 28.06.2010 р. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету склала та підписала завідомо неправдивий офіційний договір з Гайсинською ЖЕК на Д-роботи (дератизація підвалів багатоповерхівок та дезінсекція сміттєвих ящиків) вартістю 87163 грн. 20 коп. і надала його Гайсинській ЖЕК, після чого ОСОБА_7, неналежно виконуючи передбачені контрактом (т.11 а.с.153,154), посадовою інструкцією (т.30 а.с.321) та Статутом ЖЕК (т.30 а.с.327) обов'язки щодо неухильного дотримання в управлінській діяльності чинного законодавства й ефективного використання комунальних коштів, - унаслідок несумлінного ставлення до них, - не встановив наявність актів перевірок і обґрунтованості виданого особою, яка до кримінальної відповідальності не притягується, припису № 83 від 20.01.2010 р. про необхідність Д-робіт (дератизація підвалів багатоповерхівок і дезінсекція сміттєвих ящиків) на підставі актів перевірок, яких насправді не було, а після звернення до ОСОБА_6 з цього приводу на виконання незаконних його вказівок, не знаючи про діяльність ОГ та її план, зважаючи на своє підлегле ОСОБА_6 становище, наданий ОСОБА_8 договір підписав і письмово попросив його виділити на Д-роботи кошти; 02.07.2010 р. ОСОБА_6 забезпечив перерахування Гайсинській ЖЕК 176300 грн., після чого ОСОБА_8 без фактичного виконання раніше з ОСОБА_7 підписаного графіку Д-робіт за вказівкою ОСОБА_5 склала, підписала і надала ЖЕК завідомо неправдивий офіційний акт виконаних робіт від 12.07.2010 р. на 87163 грн. 20 коп. та рахунок, завдяки чому платіжним дорученням № 337 від 12.07.2010 р. ЖЕК перерахувала їй 87163 грн. 20 коп., а платіжним дорученням № 338 від 12.07.2010 р. - 17436 грн. 80 коп. ПДВ до державного бюджету; 15.07.2010 р. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 по чеку АБ № 463962 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку 86300 грн. (легалізувала) і віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховуванням злочину у цьому випадку було організоване ОСОБА_5 з наданням автомобіля, оприскувача і працівників СЕС часткове лише в незайнятих приватними коморами місцях проведення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 безпідставних Д-робіт в підвалах багатоповерхівок та сміттєвих ящиках; безпідставним перерахуванням 87163 грн. 20 коп. ОСОБА_8 та 17436 грн. 80 коп. ПДВ до держаного бюджету (від 100 до 250 НМДГ) ОСОБА_7 службовою недбалістю завдав міському бюджету істотної шкоди; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними, ОСОБА_7 же до її складу не входив, діяв необережно в формі злочинної недбалості.

Далі виконуючи план ОГ, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету 02.09.2010 р. склала і підписала завідомо неправдиві офіційні договір на Д-роботи (профілактична дезінфекція в п'яти міських ДНЗ у зв'язку з епідемією грипу) вартістю 87010 грн. та акт виконаних робіт, - хоча ці роботи повинні проводитися і проводилися силами персоналу ДНЗ, - разом з рахунком на оплату передала ОСОБА_5, ОСОБА_5 надала їх ОСОБА_6, який їх підписав і 03.09.2010 р. забезпечив перерахування платіжними дорученнями № 1281 ОСОБА_8 обумовлених 87010 грн., з яких остання за вказівкою ОСОБА_5 06.09.2010 р. по чеку АБ № 463967 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку (легалізувала) 86100 грн., віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховування злочинів за вказівкою ОСОБА_5 здійснила ОСОБА_9 - як працівниця СЕС роздавала в п'яти міських ДНЗ придбані та самостійно виготовлені деззасоби без виконання Д-робіт; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Продовжуючи здійснення плану ОГ, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої нею попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету 12.10.2010 р. склала і підписала завідомо неправдиві офіційні договір на Д-роботи (дератизацію) в приватних будинках жителів м.Гайсина (далі приватні будинки) вартістю 108127 грн. 80 коп. та акт виконаних робіт, - хоча обґрунтованої потреби в них і наміру їх виконувати не було, - разом з рахунком на оплату передала ОСОБА_5, ОСОБА_5 надала їх ОСОБА_6, який їх підписав усупереч відсутності повноважень брати такі зобов'язання внаслідок встановленого законом обов'язку власникам нерухомості - громадянам здійснювати дератизацію за свої кошти, а 18.10.2010 р. забезпечив перерахування платіжними дорученнями № 72 ОСОБА_8 обумовлених 108127 грн. 80 коп., з яких остання за вказівкою ОСОБА_5 20.10.2010 р. по чеку АБ № 463971 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку (легалізувала) 103000 грн., віддала ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; рештою за її згодою забезпечувалась діяльність ОГ; приховуванням злочинів було організоване ОСОБА_5 рознесення і розвезення автомобілем СЕС ОСОБА_9, ОСОБА_8 і працівниками СЕС деззасобу (отрутопринади) в частину приватних будинків; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Далі виконуючи план ОГ за відсутності ОСОБА_8 через припинення її роботи 29.12.2010 р., ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_5 з використанням наданої попередньо отриманої від ОСОБА_6 інформації про розмір можливих до розтрати та заволодіння коштів міського бюджету від імені ОСОБА_8 підписала завідомо неправдиві офіційні договір № 1 від 04.01.2011 р. на Д-роботи (дератизація, дезінсекція) в п'яти міських ДНЗ та міській раді вартістю 71536 грн. 50 коп., акт виконаних робіт на цю суму, - хоча обґрунтованої потреби в них і наміру їх виконувати не було; договір № 2 від 06.01.2011 р. на Д-роботи (профілактична дезінфекція в зв'язку з епідемією грипу) в п'яти міських ДНЗ вартістю 87010 грн, акт виконаних робіт на цю суму, - хоча ці роботи повинні проводитися і проводилися силами персоналу ДНЗ,- зазначені документи разом з рахунками на оплату ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_5 занесла в міськраду, ОСОБА_6 їх підписав і 10.02.2011 р. забезпечив перерахування ОСОБА_8 обумовлених сум платіжними дорученнями № 18 та № 30 - 71536 грн. 50 коп.; платіжним дорученням № 33 - 87010 грн., з яких 157760 грн. остання за вказівкою ОСОБА_5 по чеку АД № 850252 начеб то на господарські витрати зняла з рахунку (легалізувала) і за вказівкою ОСОБА_5 через водія ОСОБА_10 передала їх ОСОБА_5, яка володіла ними і використовувала їх; приховуванням злочинів були: ОСОБА_5 - як головний державний санітарний лікар району спрямувала ОСОБА_6 необґрунтовані актами перевірок неправдиві листи № 34 від 06.01.2011 р. про необхідність профілактичної дезінфекції, а також дератизації, дезінфекції та дезінсекції в ДНЗ; ОСОБА_9 - як працівниця СЕС за вказівкою ОСОБА_5 роздавала в п'яти міських ДНЗ та міськраді придбані та самостійно виготовлені деззасоби без виконання Д-робіт; зазначені діяння всіх учасників ОГ були навмисними.

Спланованими охопленими єдиним умислом тривалий час (протягом 2008-2011 р.р.) систематично скоюваними з розподілом функцій однорідними з наростаючим фінансовим підсумком навмисними злочинними діями організатора ОГ ОСОБА_5 та інших її учасників ОСОБА_6 (співвиконавець), ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (пособники), - розтратою і заволодінням шляхом зловживання службовим становищем, - міському бюджету завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах - 772896 грн. 80 коп. (понад 600 НМДГ), - з них у 2008 р. - 79066 грн. (від 250 до 600 НМДГ); у 2009 р. - 234170 грн. 20 коп. (понад 600 НМДГ); у 2010 р. - 353837 грн. 50 коп. (понад 600 НМДГ); у 2011 р. - 158546 грн. 50 коп. (від 250 до 600 НМДГ), з яких:

1). навмисно розтрачено ОСОБА_6 шляхом зловживання службовим становищем міського голови,-забезпеченням перерахування безпосередньо та через ЖЕК ОСОБА_8- 39066+40000+69000+87010+71536,50+87163,20+87010+108127,80+ 71536,50+87010=747460 грн., а також перерахуванням Гайсинській ЖЕК серед інших 25436 грн. 80 коп., надалі сплачених ЖЕК до державного бюджету як ПДВ;

2). одержано ОСОБА_8 на рахунок з можливістю розпоряджатися ними ОСОБА_5, що є моментом закінчення навмисного заволодіння шляхом зловживання службовим становищем головного державного санітарного лікаря району внаслідок повної влади ОСОБА_5 над ОСОБА_8 в питаннях використання грошей ОГ, - 39066+ 40000+69000+87010+71536,50+87163,20+87010+108127,80+71536,50+87010=747460 грн.;

3). навмисно легалізовано ОСОБА_5 і ОСОБА_8 вчиненням фінансових операцій (переведенням безготівкових грошей в готівку по грошових чеках) з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного предикатного діяння, з наступними навмисними набуттям, володінням і використанням їх ОСОБА_5 - 38000+39500+68300+88000+70800+86300+86100+103000 +157760 = 737760 грн.;

4). навмисно використано на забезпечення діяльності ОГ (придбання деззасобів і компонентів для їх виготовлення) - 747460-737760=9700 грн.

Крім того, ОСОБА_5 як керівник СЕС зі встановленими її статутом та посадовою інструкцією (т.1 а.с.109-118, т.2 а.с.29,30) повноваженнями прийняття на роботу, звільнення з неї, видачі наказів і підпису фінансових документів за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9 всупереч передбаченим законом обов'язку визначену трудовим договором роботу виконувати особисто (ст.30 КЗпП України) та забороні власнику чи уповноваженому ним органу вимагати виконання роботи поза умовами трудового договору (ст.31 КЗпП України) внаслідок наказів, вказівок і підписів фінансових документів ОСОБА_5 навмисно заволоділи наданими на виплату заробітної плати працівникам Гайсинської СЕС коштами державного бюджету: ОСОБА_8 - за роботу помічника санітарного лікаря протягом 2007-2008 р.р. та з 01.01.2009 р. до 13.01.2009 р. й прибиральниці території як сумісник з 05.05.2008 р. по 30.08.2008 р. і основною посадою з 14.01.2009 р. до 29.12.2010 р., - якої вона насправді не виконувала за вказівкою ОСОБА_5 і за планом останньої здійснювала функції пособника в ОГ, - 29265 грн. 96 коп. за період з 01.07.2008 р. по 28.12.2010 р. включно; ОСОБА_9 - за роботу молодшої медсестри баклабораторії епідеміологічного відділу з 20.09.2007 р. до 19.05.2011 р. й комірника як сумісник з 26.11.2010 р. до 19.05.2011 р., - якої вона насправді не виконувала за вказівкою ОСОБА_5 і за планом останньої здійснювала функції пособника в ОГ, - 63783 грн. 47 коп. за період з 01.07.2008 р. по 18.05.2011 р. включно.

Дії підсудних кваліфікуються:

1). ОСОБА_5: - за ч.ч.2;3 ст.27; ч.3 ст.28; ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, скоєне організованою групою;

- ч.ч.3;5 ст.27; ч.5 ст.191 КК України як розтрата і заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах;

- ч.2 ст.209 КК України - вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а так само набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- ч.3 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

2). ОСОБА_6: - за ч.2 ст.27; ч.5 ст.191 КК України як розтрата і заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені організованою групою, в особливо великих розмірах;

- за ч.2 ст.27; ч.3 ст.28; ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою.

3). ОСОБА_8: - за ч.5 ст.27; ч.3 ст.28; ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) як пособництво в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою;

- за ч.5 ст.27; ч.5 ст.191 КК України як пособництво у розтраті й заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах;

- за ч.2 ст.209 КК України як вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а так само набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч.5 ст.27; ч.3 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

4). ОСОБА_9: - за ч.5 ст.27; ч.5 ст.191 КК України як пособництво в розтраті й заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах;

- за ч.5 ст.27; ч.3 ст.28; ч.1 ст.366 КК України (в редакції до 01.07.2011 р.) як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою.

- за ч. 5 ст. 27; ч. 3 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

5). ОСОБА_7: - за ч.1 ст.367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ч.1 ст.366 КК України, оскільки за змістом ч.2 ст.366 КК України та висновку Верховного Суду України в справі щодо головного бухгалтера приватного підприємства «Радар» (ухвала від 07.02.2013 р.) службове підроблення визнається таким, що спричинило тяжкі наслідки, лише за умови безпосереднього ним як злочином цих наслідків заподіяння; якщо ж службове підроблення є предикатним (попереднім) діянням, яке само по собі без наступного суспільно-небезпечного протиправного діяння цієї самої особи спричинити тяжкі наслідки не могло, то її дії кваліфікуються за ч.1 ст.366 КК України; з огляду на те, що поставлені за вину цим підсудним службові підроблення самі по собі без наступної їх протиправної суспільно-небезпечної поведінки тяжких наслідків у виді вилучення з міського бюджету відповідного розміру коштів спричинити не могло, то їх дії належить кваліфікувати не за ч.2, а за ч.1 ст.366 КК України та відповідними частинами ст.ст.27; 28 КК України залежно від ролі кожного та форми співучасті; при цьому з обсягу обвинувачення ОСОБА_5 суд виключає підроблення листів № 701 від 18.02.2008 р.; № 280 від 24.02.2009 р. ОСОБА_6 про необхідність Д-робіт, оскільки вони в матеріалах справи відсутні, і, крім того, лист не має визначених законом форм і реквізитів, не є обов'язковими до виконання, не породжує прав і обов'язків і не може спричинити правові наслідки, а тому не є офіційним документом в силу примітки до ст.358 КК України і предметом передбаченого ст.366 КК України злочину; з цих самих міркувань з обсягу обвинувачення ОСОБА_5 виключаються листи №№ 34,35 від 06.01.2011 р. (т.3 ч.с.290-291); також з обвинувачення ОСОБА_5 суд виключає підроблення припису № 83 від 20.01.2010 р. на адресу Гайсинської ЖЕК (т.12 а.с.136), оскільки вона його не складала і не підписувала, а доказів про те, що саме за її вказівкою його підписала особа, яка до кримінальної відповідальності не притягнута, - немає.

Під час юридичної оцінки скоєння ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 розтрати грошей міськради й заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем суд як зайву виключає кваліфікуючу ознаку «попередня змова групою осіб», оскільки відповідно до ч.3 ст.28 КК України вона охоплюється змістом відомого всім учасникам ОГ плану, який в її злочинній діяльності є досконалішою і стійкішою формою попередньої змови.

Зважаючи на те, що необхідність Д-робіт в підвалах багатоповерхівок в 2009 р. визначена законними актами перевірок СЕС від 17-19.03.2009 р. про наявність в них переносників збудників хвороб (т.27 а.с.184-229), роботи ці ОСОБА_8 і ОСОБА_9 фактично виконано, то підписаний ОСОБА_5 припис № 444 від 20.03.2009 р. (т.12 а.с.125) про Д-роботи в підвалах багатоповерхівок, забезпечення їх проплати ОСОБА_6 Гайсинській ЖЕК, а ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в сумі 78160 грн.10 коп. та ПДВ до державного бюджету в сумі 15639 грн. 90 коп. (загалом 93800 грн.) на підставі договору від 10.06.2009 р., акта виконаних робіт від 18.06.2009 р. (т.12 а.с.125-135) суд визнає діями законними, а тому виключає їх з обсягу висунутого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відповідної частини обвинувачення і зменшує розмір завданої міському бюджету шкоди до 747460 грн., а розмір незаконно здобутої ОСОБА_5 суми - до 737760 грн.; з обсягу ж обвинувачення ОСОБА_7 цей епізод обґрунтовано вже виключено постановою прокурора від 25.06.2013 р. про зміну обвинувачення (т.30 а.с.312-319), що повністю відповідає викладеному у цьому вироку висновку суду про можливість визнання на об'єктах Д-робіт і їх оплати законними лише на підставі вмотивованих актів перевірок СЕС про наявність на них шкідливих та (чи) небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини, - у поєднанні з приписами СЕС про Д-роботи, договорами на Д-роботи та актами виконання Д-робіт на площах об'єктів, зазначених в актах перевірок, - за умови належного контролю з боку замовників і СЕС повноти, якості і ефективності їх виконання.

ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення також за ч.3 ст.364 КК України, - зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби зі спричиненням тяжких наслідків, вчинене працівником правоохоронного органу, - оскільки діями, які цим вироком кваліфіковано за ч.ч.3;5 ст.27; ч.5 ст.191 КК України, як працівник правоохоронного органу згідно з ч.1 ст.2 Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» вона, на думку слідчого, завдала шкоду спеціальному фонду державного бюджету в сумі 825620 грн., які до нього не надійшли за Д-роботи на підставі договорів ОСОБА_8 з Гайсинськими міськрадою та ЖЕК, а мали б надійти в разі укладення цих договорів з Гайсинською СЕС;в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, ОСОБА_5 підлягає виправданню через відсутність складу злочину (п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 р.) внаслідок відсутності належних, допустимих і достовірних доказів про реальне настання шкоди саме такого чи встановленого судом розміру як обов'язкової ознаки об'єктивної його сторони та конституційної заборони (ч.3 ст.62 Конституції України) обґрунтовувати обвинувачення припущеннями; висновок слідчого про надходження встановленого ним розміру коштів до спеціального фонду державного бюджету у разі проведення Д-робіт не ОСОБА_8, а Гайсинською СЕС, є припущенням, оскільки нічим не підтверджений і повністю спростовується дослідженими судом доказами та заснованими на них висновками про те, що планом організованої ОСОБА_5 ОГ та інших її учасників ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було незаконне вилучення з міського бюджету особливо великого розміру коштів, саме для цього під щоразу збільшений розмір коштів у договори на Д-роботи вписувалися щоразу більші площі п'яти міських ДНЗ та міськради, - а це виключає можливість укладення і оплати Гайсинськими міськрадою і ЖЕК договорів на Д-роботи з Гайсинською СЕС на аналогічні з ОСОБА_8 суми та надходження їх до спеціального фонду державного бюджету; крім того, кваліфіковані слідчим за ч.3 ст.364 КК України дії ОСОБА_5 повністю охоплюються ознаками злочинів, які цим вироком кваліфіковано за ч.ч.3;5 ст.27; ч.5 ст.191 КК України, а тому кваліфікації ще й за ч.3 ст.364 КК України вони не потребують.

Кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.2 ст.367 КК України діяння ОСОБА_7 в 2010 р. суд кваліфікує за ч.1 ст.367 КК України, тому що розмір заподіяної ним шкоди міському бюджету в сумі 87 163 грн. 20 коп. оплатою безпідставних Д-робіт та перерахуванням до державного бюджету 17 436 грн. 80 коп. у виді ПДВ не перевищує визначених з урахуванням п.п. 3;4 примітки до ст. 364 КК України, п. 5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового Кодексу України, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 Податкового Кодексу України 250 НМДГ.

В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених, просить вирок скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 внаслідок м'якості й постановити новий вирок, свої вимоги мотивує тим, що при призначені покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано пом'якшуючими покарання обставинами відсутність судимостей, пенсійний вік, наявність захворювань і утриманців, позитивні характеристики, що жодним чином не знижує суспільної небезпеки вчинених ними злочинів та їх тяжкості, а тільки характеризують особи тому і не є пом'якшуючими обставинами, зазначені засуджені вини не визнали, надали неправдиві показання, своїми злочинними діями завдали збитки державі на суму 772 896, які під час досудового та судового слідства не відшкодовані.

В апеляції з доповненнями засуджена ОСОБА_5 просить вирок скасувати, справу направити на досудове розслідування, змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Свої вимоги мотивує тим, що на досудовому слідстві її допитувало багато оперативних працівників УБОЗУ, прізвища яких не вказані в протоколах допиту, при чому вони здійснювали на неї психологічний тиск, з приводу чого ОСОБА_5 зверталась до прокуратури Вінницької області, 06.08.2012 року без участі адвоката була взята під варту, вимоги підписки про невиїзд не порушувала, за межі району не виїжджала, на свідків тиск не чинила, в подальшому всі клопотання про зміну запобіжного заходу судом проігноровано, ознаки організованої групи ні досудовим слідством ні судом не вказано, вилучені із кабінету докази отриманні незаконним шляхом, планові акти перевірок дитячих садків не є доказами, оскільки для проведення профілактичних 3-Д робіт, обстеження попереднє об'єкта не потрібне, так як це попереджуючий захід і залежить від керівника, чи власника - розпорядника коштів, крім того про необхідність проведення Д-робіт свідчить ускладнена в досліджуваний період санітарно-епідеміологічна обстановка (епідемія грипу), заперечила факти участі в підготовці договорів, укладених між ОСОБА_8 та Гайсинською міськрадою, та отримання коштів за виконання 3-д робіт, записник ОСОБА_9 є нелегітимним доказом, оскільки отриманий з порушенням КПК. Також зазначила, що сума 772 896 грн.20коп. завданої шкоди не може бути заявлена як цивільний позов, судовим слідством не було встановлено калькуляцію та статті розходів діяльності ПП ОСОБА_8, зокрема, закупівлі отрути та інших матеріалів, залишилась не визначеною сума, яку ПП ОСОБА_8 витратила на 3-Д роботи протягом 4-х років, при тому що всі керівники дитячих садочків, інші свідки в суді підтвердили факт проведення таких робіт на досліджуваних об'єктах, прокуратурою дані факти визнано, змінено обвинувачення, однак суму позову не змінено, фінансово-господарська діяльність ПП ОСОБА_8 відповідними спеціалістами не перевірялась, хоча це є необхідним з огляду на пред'явлене обвинувачення, яке базується лише на припущеннях, які не підтверджені ні свідками ні письмовими доказами, а сформовані головуючим по справі.

В своїй апеляції захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування, змінити запобіжний захід ОСОБА_5 з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Свої вимоги мотивує тим, що досудове слідство по справі проведено однобічно, з обвинувальним ухилом, ОСОБА_5 без участі адвоката, по надуманим мотивам була взята під варту, в справі відсутні висновки спеціалістів про розмір заподіяних збитків - висновок про розмір привласнених коштів зроблено виходячи із сум виділених на ці цілі міським бюджетом коштів, обвинувачення не конкретизоване в частині вчинення злочинів в складі організованої групи, так як відсутні її ознаки, ряд речових доказів отриманні з порушенням КПК 1960 року, роль обвинувача фактично виконував головуючий по справі, в ході судового слідства встановлено показами свідків, підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_8, що роботи по дератизації та дезинсекції з 2007 по 2011 рік проводились, однак судом дані факти належної оцінки не отримали, вирок за змістом не відповідає вимогам КПК 1960 року, в ньому відсутні мотиви не врахування зібраних по справі доказів, фактично вирок являє собою путівник з роз'ясненнями для початкуючих юристів.

В апеляції з доповненнями захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконний, просить його скасувати в зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, справу закрити, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_6 одноособово не вирішував питання про направлення грошових коштів місцевого бюджету на здійснення 3-Д робіт у дошкільних навчальних закладах м.Гайсина, підвалах багатоповерхових житлових будинків м.Гайсина та житлових будинках приватного сектора, зазначені питання вирішувались в межах повноважень колегіально виконавчим комітетом Гайсинської міської ради та в подальшому після розгляду на постійних комісіях затверджувалось сесією міської Ради, що відображено в рішеннях виконкому, протоколах постійної комісії Гайсинської міської Ради, підтверджено показаннями свідка ОСОБА_12, судом не взято до уваги положення Основ законодавства про охорону здоров'я, ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», ЗУ «Про місцеве самоврядування», згідно яких відповідальними за проведення профілактичних заходів є органи місцевої влади, для проведення профілактичних робіт не потребується попереднього фіксування будь-яких фактів, які вказували б на необхідність проведення таких робіт, тому з метою попередження зараження та розповсюдження небезпечних інфекційних захворювань на території м.Гайсина було укладено Договора із ФОП, яка мала ліцензію на проведення профілактичних заходів, причому підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були виконавцями 3-Д робіт в судовому засіданні підтвердили їх виконання на згаданих об'єктах в м.Гайсині, даний факт також підтвердили керівники дитячих садків, працівники міськради, мешканці жилих будинків, відповідальні працівники ЖЕКу, Актом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області позапланової виїзної ревізії від 06.04.2012 року не встановлено порушень цільового використання коштів виділених підприємству Гайсинською міською Радою на проведення 3-Д робіт, про відсутність таких порушень зазначено неодноразово в період 2008-2011 роках перевірками різних контролюючих органів, поза увагою суду залишилось те, що профілактична дезінфекція проводиться не залежно від наявності інфекції з метою попереджання її появи і поширення. Крім того, підставами для скасування оскаржуваного вироку апелянт зазначає неконкретизованість пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, порушення досудовим слідством ст.64 КПК 1960 року, згідно якої підлягають доказуванню час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. Корисливість дій ОСОБА_6, тобто наявність суб'єктивної сторони розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем належним чином не відображена ні у вироку ні у пред'явленому обвинуваченні, не встановлено мету таких дій, пред'явлене обвинувачення не містить конкретики ознак вчинення злочинів організованою групою. Суд першої інстанції взяв на себе обов'язки обвинувачення, про що свідчить обґрунтування дій ОСОБА_6, зокрема вчинення ним розтрати коштів місцевого бюджету задля уникнення службових ускладнень на підконтрольних службових об'єктах і територіях, мати підтримку ОСОБА_5 під час прийняття рішень виконкомом, мету популяризації його імені, про що ні на досудовому ні під час судового слідства жодним із учасників процесу не вказувалось, що свідчить про порушення ст.323 КПК 1960 року. Відсутність доказів здобуття коштів ОСОБА_6 злочинним шляхом свідчить про відсутність об'єктивної сторони інкримінованого злочину. Зафіксовані телефоні розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доказового змісту винуватості не мають, показання свідка ОСОБА_12 про підготовку ряду документів для організації проведення Д - робіт спростовують обвинувачення, записник-блокнот ОСОБА_9 не може бути визнаний доказом, оскільки отриманий з порушеннями КПК, факт підлеглості членів виконкому ОСОБА_6 витікає із його статусу та займаної посади і не може вказувати на його винуватість, політичні, опозиційні погляди, біографічна інформація не можуть бути критеріями за якими визначається вина особи.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала свою апеляцію та заперечила проти апеляцій решти учасників судового процесу; засуджену ОСОБА_5, яка свою апеляцію з доповненнями підтримала в повному обсязі, просила вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування; захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2, які свої апеляції підтримали, посилаючись на обставини викладені в них; ОСОБА_6, який підтримав апеляцію адвоката ОСОБА_2, просив відносно нього справу закрити; засудженого ОСОБА_7, який послався на думку суду; представника Гайсинської міської ради ОСОБА_4, який вказав про відсутність з боку Гайсинської міської ради претензій до засуджених, вважає що цивільний позов прокурора задоволено безпідставно, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляції прокурора слід відмовити, а інші апеляції - задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч.1 ст.365 КПК 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Жодних мотивів, які слугували б підставою для скасування вироку суду по епізоду заволодіння за попередньою змовою ОСОБА_5 наданими на виплату заробітної плати ОСОБА_8, ОСОБА_9 та її засудження за ч.3 ст.191 КК, в апеляціях засудженої ОСОБА_5 та її адвоката не наведено.

Засуджені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 давали послідовні показання, що обов'язки, передбачені посадовими інструкціями за роботу помічника санітарного лікаря й прибиральниці території як сумісник - ОСОБА_8, а за роботу молодшої медсестри баклабораторії епідеміологічного відділу й комірника як сумісник - ОСОБА_9, вони не виконували, а виходячи на роботу, займались підприємницькою діяльністю на користь ОСОБА_5, привласнюючи за це заробітну плату.

Факт не виконання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 робіт передбачених посадовими інструкціями підтвердили і допитані в суді працівники Гайсинської СЕС.

Розмір привласненої заробітної плати підтверджено документально згідно довідки (т.11 а.с.181-192): заробітна плата ОСОБА_8 - 29265,96грн; ОСОБА_9 - 63783,47грн., який був предметом судового дослідження (т.32 а.с.178) та ніким не оспорюється.

Таким чином вина ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб повністю доведена, а її дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України.

Також колегія суддів погоджується із видом та мірою покарання, обраного судом першої інстанції щодо ОСОБА_5 за ч.3 ст.191 КК України, тому беручи до уваги позитивні характеризуючі її особи, визнані судом пом'якшуючі покарання обставини, за відсутності обтяжуючих, призначення покарання у виді позбавлення волі мірою наближеної до мінімальної відповідає розумності та справедливості, з огляду на що підстав для задоволення апеляції прокурора не має.

Однак зважаючи на відсутність з боку засудженої ОСОБА_5 каяття у скоєному, належної оцінки своїх злочинних дій та їх наслідків, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для застосування щодо неї положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.365 КПК 1960 року, якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирок щодо себе не оскаржили, однак як на досудовому слідстві так і в суді вони категорично заперечували наявність організованої злочинної групи з участю ОСОБА_5, стверджуючи що ніякий злочинний план їм не відомий і ролі в ньому не мали, а лише виконували доручення ОСОБА_5, оскільки не бажали бути звільненим з роботи, де вони формально рахувались.

Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 привласнювали заробітну плату без фактичного виконання функцій, передбачених цими посадами, за фактичне виконання робіт: ОСОБА_8 - як приватного підприємця, а ОСОБА_9 - за допомогу ОСОБА_8 у здійсненні підприємницької діяльності.

Однак суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що передбачає відповідальність за ч.3 ст.191 КК, вийшов за межі пред'явленого обвинувачення та фактичні обставини встановлені в судовому засіданні, та в мотивувальній частині вироку зазначив, що ОСОБА_8 за роботу помічника санітарного лікаря та прибиральниці, а ОСОБА_9 за роботу молодшої медсестри баклабораторії епідеміологічного відділу та комірника як сумісник, які не виконували, заробітну плату привласнювали виконуючи за вказівками ОСОБА_5 і за планом останньої функції пособників в організованій групі.

В зв'язку з викладеним, слід виключити з мотивувальної частини вироку, формулювання обвинувачення засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що ОСОБА_8 заробітну плату помічника санітарного лікаря та прибиральниці, а ОСОБА_9 - молодшої медсестри баклабораторії епідеміологічного відділу та комірника як сумісник привласнювали за виконання вказівок ОСОБА_5 в організованій групі, оскільки це суперечить кримінальному закону: подібне формулювання обвинувачення вимагає кваліфікації їх дій не за ч.3 ст.191 КК України, а за ч.5 цієї статті, що не відповідає фактичним обставинам даної справи.

Відповідно до п.п. 1,4 ч.1 ст.374 КПК 1960 року апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку; якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.26 КПК 1960 року виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися

на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

Згідно ч.4 с.374 КПК 1960 року апеляційний суд вправі скасувати вирок і

повернути справу на додаткове розслідування у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни, за умови, що це обвинувачення мало самостійну

кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто в окремому

провадженні.

Вирок суду в частині епізодів розтрати та заволодіння шляхом зловживання службовим становищем організованою групою в складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в 2008-2010 роках 772 896 грн. 80 коп. бюджетних коштів, що виділялись на Д-роботи, не відповідає вимогам ст.ст. 321-339 КПК 1960 року, не узгоджується із роз'ясненнями, які містяться в ППВСУ N5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», оскільки винуватість засуджених підтверджується не конкретним аналізом доказів по справі, а теоретичними викладами бачення суду на принципи допустимості та достатності доказів, постановлений на неповно досліджених обставинах справи, ґрунтується на припущеннях, що порушує презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, закріплену ст. 62 Конституції України, ст.ст. 22, 64 КПК 1960 року, а тому підлягає скасуванню.

Так, відповідно до ст. 334 КПК 1960 року, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Згідно положень КПК 1960 року обвинувачений має право знати в чому він обвинувачується (ст.132, 223 КПК), а тому постанова про притягнення як обвинуваченого та обвинувальний висновок повинні бути конкретними за змістом.

Слід зазначити, що порушення судом вимог ст.ст. 332-335 КПК 1960 року є підставами для скасування вироку, що зокрема міститься в роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України, що відображені в п.10 Постанови №8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві».

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.370 КПК 1960 року, порушення права на захист є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і безумовною підставою для скасування вироку.

Згідно роз'яснень ПП ВСУ №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», зокрема :

п.8 - зобов'язано суди поліпшити якість судового слідства з тим, щоб відповідно до вимог ст.ст.22, 64 КПК 1960 року та постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року №11 "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" у кожній справі з достатньою повнотою встановлювались час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину; форма вини, спрямованість умислу, мотиви злочину, його наслідки, характер і розмір заподіяної шкоди; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності, та інші обставини, що характеризують особу підсудного;

п.13 - звернуто увагу судів на те, що вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог статей 321-339 КПК. Зважаючи на те, що непослідовно написаний вирок може викликати сумніви в його законності, обґрунтованості і справедливості, судді повинні постійно вдосконалювати стиль написання вироку, який повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду;

п.16 - вказано судам на необхідність точного виконання вимог ст.334 КПК 1960 року про обґрунтування обвинувачення конкретними доказами не лише кожному підсудному, а й по кожному епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.

З показань підсудного, потерпілого, свідка у вироку слід наводити лише ті, в яких йде мова про фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини;

п.18 - роз'яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Однак згадані вище роз'яснення Пленуму Верховного Суду України судом першої інстанції при розгляді справи та постановлені вироку проігноровані.

Зважаючи, що обвинувачення по зазначених вище епізодах пред'явлене неконкретним, в обвинувальному висновку не зазначено ні результати перевірки доводів обвинувачених на свій захист та чим перелічені в ньому докази підтверджують це обвинувачення відповідно до ст.ст.132, 223 КПК 1960 року, не в повній мірі дотримано вимог ст.ст. 22, 64 КПК 1960 року, що порушує право на захист, є неправильністю досудового слідства, яка не може бути усунута в суді.

Досудове слідство проведено ще і неповно і ця неповнота також не може бути усунена в суді, оскільки вимагає проведення слідчих дій з залученням спеціалістів, оглядів та експертиз.

Неконкретно сформульоване обвинувачення та недостатнє мотивування вини в обвинувальному вироку по епізодах розтрати та заволодіння шляхом зловживання службовим становищем організованою групою в складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в досліджуваний період бюджетних коштів на суму 772 896 грн. 80 коп., що виділялись на Д-роботи, породжує сумнів в справедливому судовому розгляді закріпленому п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка ратифікована Україною та є частиною національного законодавства України.

Згідно довідки складеної контролером-ревізором КРУ (т.1 а.с.196-202) виділення коштів місцевого бюджету Гайсинською міською радою для проведення Д-робіт проводилось на підставі договорів та актів виконаних робіт.

Враховуючи, що акт виконаних робіт підписувався в один день з договором, яким передбачалось проведення робіт протягом року з щоквартальною оплатою, то ревізором зроблено висновок, що оплата проведена за невиконані роботи.

Було безспірно встановлено, що одночасне підписання договорів та актів виконаних робіт було пов'язано з особливостями проходження платежів через Державне казначейство.

Однак, встановивши фіктивність акту виконаних робіт на час його підписання, ні досудовим, ні судовим слідством так і не перевірено чи виконувались фактично передбачені договорами роботи після підписання цих актів та в якому об'ємі.

Слідство та суд допустились припущення: що відсутність потреби в проведенні Д-робіт, є доказом того, що такі роботи не проводились. Тоді як проведення таких робіт у відповідності з договором, за умови відсутності підстав для цього, не охоплюється поняттям привласнення коштів, з огляду на його юридичну природу.

Так, судом виключено з обвинувачення епізод від 17-19.03.2009 року по факту заволодіння 78160 грн. бюджетних коштів виділених на Д-роботи в ЖЕКу, оскільки припис про необхідність проведення Д-робіт в підвалах будинків підтверджується актом перевірки СЕС, що свідчив про необхідність їх проведення, однак виконання Д-робіт по цьому епізоду підтверджується доказами, аналогічними, що й в інших епізодах: підписані наперед акти виконаних робіт та показання свідків, обвинувачених, що роботи виконувались.

В цьому випадку суд вважає, що роботи проводились, оскільки в їх проведенні була необхідність, а в інших ні - бо не було необхідності в їх проведенні. Тобто в цій частині обвинувачення є суперечливим, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Ані досудовим слідством, ані судом не перевірено відповідність зазначених в договорах Д-робіт вимогам Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яким передбачено види та порядок проведення дезінфекційних заходів. Так, профілактичні дезінфекційні заходи - заходи, що проводяться у жилих, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших можливих місцях розмноження переносників збудників інфекційних хвороб. Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться не рідше двох разів на рік - навесні та восени.

Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а також суб'єктами підприємницької діяльності на підставі відповідних договорів з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами

Поточні дезінфекційні заходи - заходи, що систематично проводяться у закладах охорони здоров'я, на об'єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслуговування населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), а також у жилих приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв. Поточні дезінфекційні заходи проводяться по декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації.

Поточні дезінфекційні заходи проводяться працівниками відповідних підприємств, установ, організацій, а в жилих приміщеннях - хворими на інфекційні хвороби, бактеріоносіями, членами їх сімей тощо; заключні дезінфекційні заходи проводяться в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього джерела інфекції. Заключні дезінфекційні заходи проводяться органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення профілактичних, поточних і заключних дезінфекційних заходів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо.

Враховуючи специфіку дезінфекційних заходів зазначених вище, встановити необхідність в їх проведенні та якого виду можливо лише з залученням спеціалістів, що зроблено не було.

Згідно ст.41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» саме посадові особи, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд мають повноваження аналізу санітарної та епідемічної ситуації, визначення факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я населення, ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення регіону, території, об'єкта, окремих професійних груп тощо; застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Всупереч зазначеним вище вимогам закону, як слідство так і суд самі дійшли висновку про відсутність потреб в проведенні будь-яких дезінфекційних заходів в м.Гайсин на протязі 4 років, не маючи при цьому жодних висновків спеціалістів чи то облсанепідемстанції, чи працівників МОЗу. Тобто і в цій частині обвинувачення є суперечливим та неконкретним.

Форма співучасті ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів в складі організованої групи, належним чином досудовим слідством не вмотивована.

Така форма співучасті має місце, коли в підготовці злочину або його вчиненні брали участь декілька осіб, які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.

Стійкість організованої групи, як її ознака, свідчить що між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку із підготовкою або вчиненням злочину.

Організована група завжди повинна характеризуватись такою ознакою, як об'єднання всіх дій співучасників єдиним планом, причому їхня діяльність спрямована на досягнення останнього, тобто підготовка і вчинення злочину, як кінцевої мети плану цієї групи.

Для наявності організованої групи потрібно, щоб план її діяльності був відомий усім учасникам групи.

Однак, зазначені вище ознаки організованої групи ні в обвинувальному висновку, ні вироком суду не розкриті. Незважаючи, що ніхто з засуджених, навіть ОСОБА_9, ОСОБА_8, свідчення яких судом визнано щирими та правдивими та стали підставою застосування ст.69 КК, не визнали такої форми співучасті як організована група, судом не мотивовано чому їх твердження в цій частині до уваги не взято та чим вони спростовуються.

Слід зазначити, що досудовим слідством неконкретизовано і обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_8 в легалізації доходів одержаних злочинним шляхом.

Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до диспозиції ч.1 ст.209 КК України належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, а також вчинення з такими коштами фінансової операції чи укладання щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що їх було одержано незаконно.

Під діяннями, спрямованими на приховання чи маскування незаконного походження коштів, одержаних унаслідок вчинення предикатного діяння чи володіння ними, а так само прав на них, джерела їх походження слід розуміти будь-які дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання таких коштів, що передував легалізації (відмиванню) цих доходів. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього складу злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню та розпорядженню предметами, зазначеними у ст. 209 КК України.

Вказані положення кримінального закону як досудове слідство так і суд першої інстанції залишив поза увагою.

Суб'єктивна сторона ст. 191 КК України передбачає прямий умисел, корисливі мотиви та мету.

Факт отримання ОСОБА_6 коштів від ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердження не знайшов.

Яким же мотивом керувався засуджений ОСОБА_6 досудовим слідством не встановлено.

Вказаний судом першої інстанції у вироку мотив - задля уникнення службових ускладнень на підконтрольних ОСОБА_6 службових об'єктах і територіях, мати підтримку ОСОБА_5 під час прийняття рішень виконкомом Гайсинської міськради, популяризації його імені, виходить за межі пред'явленого обвинувачення і свідчить про порушення судом положень ст. 275 КПК 1960 року.

Підлягає скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування і вирок щодо ОСОБА_7, визнаного судом винуватим за ст.367 ч.1 КК, хоча ніким і не оскаржений, однак формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним є неконкретним, ґрунтується на припущеннях, що відповідно до вимог ч.2 ст.365 КПК 1960 року зобов'язує апеляційний суд прийняти відповідне рішення на користь засудженого ОСОБА_7

Крім того, пред'явлене йому обвинувачення тісно пов'язане з обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у привласненні 772 896 грн. 80 коп. бюджетних коштів, які не можуть бути розглянуті окремо.

Так, ОСОБА_7 визнано винуватим в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка полягала в тому, що він неналежно виконуючи передбачені контрактом, посадовою інструкцією та Статутом ЖЕК адміністративно-розпорядчі обов'язки щодо неухильного дотримання в управлінській діяльності чинного законодавства й ефективного використання комунальних коштів, унаслідок несумлінного ставлення до них не встановив наявність актів перевірок та не перевірив обґрунтованість приписів СЕС про необхідність дератизації і дезінсекції в підвалах багатоповерхівок та на виконання незаконної вказівки міського голови ОСОБА_6, підписував договори з ОСОБА_8 на проведення Д-робіт та графіки їх проведення, письмово звертався до міської ради з проханням виділити на ці роботи кошти з бюджету, які безпідставно перераховувались ОСОБА_8 та привласнювались, чим завдав міському бюджету істотної шкоди.

При цьому ні вироком суду, ні в пред'явленому ОСОБА_7 обвинуваченні не зазначено, які саме адміністративно-розпорядчі обов'язки передбачені контрактом, посадовою інструкцією чи Статутом ЖЕКу він неналежно виконував, оскільки згідно ст.45 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, він підлягав би дисциплінарній відповідальності, а відповідно до п.п. 5, 8 «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд» державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби який включає: контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами передбачених санітарним законодавством, санітарними та протиепідемічними (профілактичними) заходами, приписами, постановами, висновками вимог безпеки для здоров'я і життя людини; контроль за організацією і проведенням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів; видачу обов'язкових для виконання приписів, постанов та висновків щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб;контроль за якістю та ефективністю використання дезінфекційних засобів тощо», а не навпаки, керівник ЖЕКу мав перевіряти обґрунтованість приписів СЕС про необхідність дератизації і дезінсекції в підвалах багатоповерхівок.

Аналізуючи викладене вище в сукупності щодо засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 колегія суддів приходить до висновку, що органами досудового слідства вимоги ст.ст. 22, 64 КПК 1960 року не дотримані, пред'явлене їм обвинувачення є неконкретним, сам обвинувальний висновок містить істотні протиріччя, суперечності, що також має місце і у вироку суду першої інстанції, і оскільки описані неправильність та неповнота досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, тому вирок суду першої інстанції в цій частині слід скасувати, справу виділити в окреме провадження, яке повернути на додаткове розслідування.

Підлягає вирок скасуванню і в частині стягнення коштів із засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Гайсинської міської ради в сумі 772 896 грн. 80 коп., оскільки дані вимоги безпосередньо пов'язані із частиною обвинувачення, яке виділено в окреме провадження для досудового розслідування.

Зважаючи на це слід скасувати і окрему ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року про наявність в діяннях свідка ОСОБА_10 ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України.

Відповідно до ст. 374 КПК 1960 року, скасовуючи вирок, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання, з огляду на що в решті подані апеляції прокурора, засудженої ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Запобіжний захід по виділеній кримінальній справі щодо засудженого ОСОБА_6 слід змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, оскільки він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, поганий стан здоров'я (згідно відповідей Вінницької УВП УДПтС України від 28.10.2013 року, 26.11.2013 року у зв'язку із важкістю захворювання потребує медикаментозного лікування), а підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою було винесення обвинувального вироку щодо нього, який апеляційним судом скасовано.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 - залишити попередній - підписку про невиїзд, оскільки такий захід забезпечить дотриманням ними належної процесуальної поведінки.

Щодо засудженої ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати в зв'язку із відбуванням нею призначеного вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.09.2013 року за ч.3 ст.191 КК України покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п.11 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судом апеляційної інстанції в порядку, який діяв до набрання чинності КПК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції - залишити без задоволення, апеляції засудженої ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року - змінити.

В частині визнання винуватими та засудження ОСОБА_5 за ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.ч. 3, 5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України; ОСОБА_6 за ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України; ОСОБА_9 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_7 за ч.1 ст.367 КК України по епізодах розтрати та заволодіння організованою групою в складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 бюджетними коштами, що виділялись на Д-роботи з послідуючою їх легалізацією - скасувати, а матеріали справи виділити в окреме провадження та повернути прокурору Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування.

З мотивувальної частини вироку за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України виключити вказівку про скоєння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинів як пособники в організованій групі.

ОСОБА_5 вважати засудженою за ч.3 ст.191 КК України до обраного місцевим судом покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням на три роки права займати керівні посади в органах державної санітарно-епідеміологічної служби.

ОСОБА_8 вважати засудженою за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК до обраного місцевим судом покарання з застосуванням ст. 69 КК України щодо додаткового покарання, - у виді позбавлення волі на строк три роки, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт.

Відповідно до ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_8 звільнити, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не скоїть нового злочину і виконає обов'язок без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати протягом цього строку за межі України на постійне проживання (п.2 ч.1 ст.76 КК України).

ОСОБА_9 вважати засудженою за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК до обраного місцевим судом покарання з застосуванням ст. 69 КК України щодо додаткового покарання, - у виді позбавлення волі на строк три роки, без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю з виконання дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт.

Відповідно до ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_9 звільнити, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не скоїть нового злочину і виконає обов'язок без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати протягом цього строку за межі України на постійне проживання (п.2 ч.1 ст.76 КК України).

Слід також скасувати вирок в частині стягнення коштів на користь Гайсинської міської ради в сумі 772 896 грн. 80 коп. та окрему ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року по даній справі.

Запобіжний захід по виділеній кримінальній справі щодо ОСОБА_6 - змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти із залу суду, щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 - залишити попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати в зв'язку із відбуванням нею призначеного покарання у виді позбавлення волі.

В решті вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

Судді :