ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року

Справа № 924/177/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивача

Антонюка І.В. дов. від 06.09.2013 року

відповідача

не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на постанову

від 16.07.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду

у справі

№ 924/177/13-г господарського суду Хмельницької області

за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець- Подільський електромеханічний завод"

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

про

стягнення 12444,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Кам'янець- Подільський електромеханічний завод" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 12444,00 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2013 року (головуючий суддя Виноградова В.В, судді Танасюк О.Є., Смаровоз М.В.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року (головуючий суддя Гулова А.Г., судді Маціщук А.В., Петухов М.Г.) позов задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець- Подільський електромеханічний завод" 12444, 00 грн., 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області 29.05.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме підпункту 6, п. 1 статті 3, п.1 ст. 7, п.1 ст. 213, п.2 ст.212, п.1 ст.904, п.3 ст.11 Цивільного кодексу України, ст. 4², п.2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111⁷ Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.05.2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Кам'янець- Подільський електромеханічний завод" (замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №19/3 (далі - договір), згідно розділу 1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по конкретному господарському спору (справа № 16/5025/413/12) в обсязі та на умовах, передбачених договором (а.с.7-10).

Розділом 2 договору сторони визначили обов'язки виконавця, зокрема: виконавець бере на себе і гарантує замовнику виконання наступної правової роботи: відповідно до вимог ст.ст. 22, 28 ГПК України, ст.ст. 244,246 ЦК України і на підставі довіреності виданої замовником, бере на себе зобов'язання представляти інтереси (бути представником) замовника у господарських (апеляційних, касаційних) судах України, в тому числі, в інших органах, щодо вирішення (участі) у розгляді справи №16\5025\413\12 за позовом - Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету до замовника про стягнення штрафу у розмірі 68000,00гри. та пені у розмірі 35700,00 грн. ( п.2.1) ; з метою участі в судових засіданнях щодо розгляду вищевказаної справи господарським (апеляційними, касаційними) судами виконавець виконує наступну правову роботу : проводить юридичний аналіз щодо правомірності заявлення позовних вимог позивачем до замовника про стягнення штрафу у розмірі 68000 грн. та пені у розмірі 35700грн. ( п.п.2.3); у разі необхідності, готує і направляє до господарського суду в інтересах замовника зустрічні позовні заяви до позивача по справі; готує і направляє (у разі необхідності), в інтересах замовника апеляційні, касаційні скарги на постанови, рішення, ухвали господарського суду, які мають відношення до предмету спору по справі №16\5025\413\12; на договірних підставах, за надані кошти (передоплату) замовника, залучає до вирішення взятих на себе зобов'язань перед замовником інші компетентні підприємства, установи, організації, фізичних осіб ( п.2.6); надає замовнику правову допомогу, передбачену цим договором на високому професійному рівні та в порядку, передбаченому цим договором; забезпечує своєчасне вчинення необхідних юридичних та фактичних дій в межах предмету цього договору з урахуванням вимог чинного законодавства України; у випадку отримання від замовника будь-яких документів передбачених договором, забезпечує їх конфіденційність та повернення замовнику в повному обсязі.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору замовник зобов'язується на умовах цього договору оплатити виконавцю юридичні послуги, вказані у п. 2 цього договору в розмірі 12% від суми позову 103700 грн., що становить 12444,00 грн. Із них здійснити виконавцю передоплату в розмірі 12444,00 грн. терміном по 21.05.2012р.

Згідно із п.3.7 договору замовник зобов'язується надавати (надати) виконавцю кошти на відрядження, виходячи із розрахунку 600 грн. на добу - за два дні до початку його відрядження до господарських (апеляційних, касаційних) судів України по справі (справам), які пов'язані із справою №16/5025/413/12.

Як передбачено п.4.8 договору, у разі вирішення спору (апеляційним, касаційним) господарським судом по справі №15/5025/413/12 не на користь замовника (задоволення судом позовних вимог позивача у повному розмірі), виконавець на вимогу замовника повертає отриману передоплату від замовника.

Договір укладений терміном на один рік, і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 16.05.13р. ( п.4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами уповноважених представників сторін, які діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та з повним розумінням предмета та змісту договору.

18.05.2012 року відповідач виставив позивачу рахунок на суму 12444,00 грн. за надання юридичних послуг згідно договору № 19/3 від 16.05.2012 року (а.с.38).

На підставі вказаного рахунку позивач платіжним дорученням №1059 від 18.05.2012 року перерахував відповідачу 12444,00 грн. за надані юридичні послуги (а.с.19).

18.05.2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Кам'янець- Подільський електромеханічний завод" видало ОСОБА_5 довіреність № 543/01 на представлення інтересів товариства (а.с.37) .

Крім того, позивач перерахував відповідачу згідно із платіжними дорученнями №1512 від 03.07.2012 року та № 2012 від 17.08.2012 року 1200 грн. (а.с.20,21).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2012 року у справі № 16/5025/413/12 задоволено позов Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" про стягнення 68000 грн. штрафу, 3740 грн. пені: стягнуто з відповідача на користь позивача 68000 грн. штрафу, 37740 грн. пені та 2114,80 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Вказане рішення залишене без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року та Вищого господарського суду України від 21.08.2012 року (а.с.11-14, 15-18).

За вказаних обставин, Товариство з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_5 12444,00 грн. (а.с.2-3).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства визначено свободу договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до правових приписів статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судами встановлено, що пунктом 3.2 договору №19/3 від 16.05.2012 року сторони встановили обов'язок замовника здійснити передоплату юридичних послуг в розмірі 12444,00 грн. до 21.05.2012 року.

Вказане зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 12444,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1059 від 18.05.2012 року.

Пунктом 4.8 договору сторони визначили, що у разі вирішення спору (апеляційним, касаційним) господарським судом по справі № 15/5025/413/12 не на користь замовника (задоволення судом позовних вимог позивача у повному розмірі), виконавець на вимогу замовника повертає отриману передоплату.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів нікчемності договору, або визнання його №19/3 від 16.05.2012р. або п.4.8 вказаного договору недійсним сторони суду не надали.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За вказаних обставин, умова п.4.8 договору про повернення отриманої передоплати не суперечить чинному законодавству, а тому суд першої інстанції із чим погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 12444,00 грн.

Крім того, твердження скаржника, що відповідно до п. 4.8 договору сторони домовились про скасувальну обставину, в розумінні частини 2 статті 212 Цивільного кодексу України, з настанням якої договір № 19/3 від 16.05.2012 року став безоплатним й за таких обставин, відповідно до частини 1 статті 904 Цивільного кодексу України, позивач зобов'язаний відшкодувати відповідачу всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору, суди обгрунтовано визнали безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

В той час, як п.4.8 договору, сторони не передбачили припинення прав та обов'язків за договором, а лише визначили обов'язок виконавця повернути отриману передоплату у випадку вирішення спору (апеляційним, касаційним) господарським судом по справі №15/5025/413/12 не на користь замовника.

При цьому, посилання відповідача на понесені ним витрати суди попередніх інстанцій також обгрунтовано не врахували оскільки вимог, у передбаченому законом порядку відповідач не заявив.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.}

^{На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року у справі № 924/177/13-г господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач