СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа № 818/8234/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Петрищев О.О.

представника відповідача Сорокаліт І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця) в якому просив скасувати рішення Сумської митниці від 11.04.2013 року № 805130000/2013/000074/1 про коригування митної вартості товарів, стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 4317,99 грн. та 87223,40 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.10.2008 року між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанія "Ransweel Trading Limited" (продавець) укладено контракт № 27-01/10-08 про поставку сірки технічної газової грудкової виробництва ООО "Тенгизшевройл". Поставка сірки здійснювалась по ціні 102,50 доларів США за 1 метричну тону. Для оформлення товару (сірки технічної газової грудкової в кількості 4155550 кг) до Сумської митниці було подано митну декларацію від 11.04.2013 року № 805130000/2013/003987, якою визначено ціну товару в розмірі 3404569,43 грн., за ціною - 102,50 доларів США за 1 метричну тону (за першим методом).

11.04.2013 року відповідачем прийнято рішення № 805130000/2013/000074/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 115,50,00 доларів США за 1 метричну тону за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а). Підставою для прийняття рішення стало ненадання позивачем витребуваних митним органом документів та дані цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Таке рішення Сумської митниці призвело до сплати ПАТ "Сумихімпром" додаткових платежів у вигляді 4317,99 грн. мита та 87223,40 грн. податку на додану вартість. Вказане рішення Сумської митниці позивач вважає протиправним, прийнятим з порушенням норм Митного кодексу України, та просить його скасувати.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що при здійсненні митного оформлення товару посадовою особою митного поста "Суми-центральний" встановлено, що поставка товару - сірки здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2008 року № 27-01/10-08, укладеним позивачем з "Ransweel Trading Limited". В наданих до митного оформлення документах, а саме в рахунку проформі від 30.03.2013 року № 1760, від 19.03.2013 року № 1599, від 26.03.2013 року № 1718 та від 27.03.2013 року № 1730 зазначено: поставщик - ТОО "Тенгизшевройл", покупець - ООО "Экотехинвест" (м. Київ), тоді як вантажоотримувач - ПАТ "Сумихіпром". Будь-яких документів на підтвердження домовленостей з ТОВ "Екотехінвест" позивачем не надавались. Пунктом 3.6 контракту визначено, що протягом 3 календарних днів з дати відвантаження продавець направляє покупцеві поштою рахунок-фактуру на фактично відвантажену кількість товару. Відповідно до пункту 3.4 контракту датою відвантаження є дата оформлення митних документів в країні вантажовідправника, відмічені штемпелем митниці. Так, відповідно до залізничних накладних та митної декларації країни відправлення датою відвантаження є 20.03.2013 року, 27.03.2013 року, 28.03.2013 року та 30.03.2013 року. Тобто рахунок-фактура на дану поставку товару не може датуватися раніше ніж 20.03.2013 року. Декларантом подано до митниці рахунок-фактуру від 07.03.2013 року № 62, що свідчить про те, що даний документ не стосується спірної поставки.

При цьому вартість попередньої партії ідентичного товару складала 115,50 доларів США за тону і була випущена у вільний обіг за митною декларацією від 28.03.2013 року № 805130000/2013/003370. Згідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Посадовою особою митного поста було письмово запитано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. При дослідженні додаткових документів, відповідач дійшов висновку, що правильність визначення митної вартості товару не підтверджена документально, тому рішенням від 11.04.2013 року № 805130000/2013/000074/1 митну вартість було визначено за другорядним методом - ціною договору щодо ідентичних товарів. Вартість товару щодо ідентичних товарів була визначена згідно даних ЄАІС ДМСУ, правомірність використання якої підтверджується ст. ст. 31, 33, 362, 363 Митного кодексу України та наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, з підстав, викладених в письмовому відзиві, в задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2008 року між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанією "Ransweel Trading Limited" (продавець) укладено контракт № 27-01/10-08 (а.с.8-11).

Предметом вказаного контракту, згідно п. 1.1, є сірка технічна газова грудкова, чешуйована, рідка ГОСТ 127.1-93.

28.12.2012 року сторонами контракту було підписано специфікацію № 31 до контракту від 01.10.2008 року № 27-01/10-08 про поставку в січні-березні 2013 року сірки грудкової за ціною 102,50 доларів США за тону в кількості 26000 тон на суму 2665000,00 доларів США (а.с.12).

Вищевказаний товар в кількості 4155550 кг було імпортовано на митну територію України залізничним транспортом до станції "Баси", що підтверджується копіями накладних (а.с.14-76).

Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 11.04.2013 року № 805130000/2013/003987 (а.с.77-80).

Ціна товару визначена на рівні 3404569,43 грн. (425943,88 доларів за курсом долару США 7,993).

В ході митного оформлення товару посадовою особою Сумської митниці письмово витребувані документи для визначення митної вартості товару згідно ст. 53 Митного кодексу України (а.с.83).

Додатково позивачем було подано наступні документи: лист "Ransweel Trading Limited" від 28.02.2013 року № 02, лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.03.2013 року №1230 (а.с.84) та лист ПАТ "Сумихімпром" від 25.03.2013 року № 27-828.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення товару документів, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 року № 805130000/2013/000074/1, згідно якого використано другорядний метод визначення вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а), оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеним до нього.

Підставою для визначення вартості стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДМСУ: митна декларація від 08.01.2013 року № 600080000/2013/000128 (а.с.85-86). Ціну товару встановлено на рівні 115,50 доларів США.

Крім того, митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 11.04.2013 року № 805130000/2013/00069 (а.с.87-90).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 318 Митного кодексу України (далі - МК України) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

У свою чергу, згідно ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної тості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до підпунктів 2.4 - 2.7, 2.9 - 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 (далі - Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Як зазначено вище, поставка товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2008 року № 27-01/10-08, укладеного позивачем з "Ransweel Trading Limited" (Великобританія).

Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 11.04.2013 року № 805130000/2013/003987 в якій ціну товару визначена на рівні 3404569,43 грн. (425943,88 доларів за курсом долару США 7,993).

Однак, відповідно до експортних накладних поставка товару здійснювалася за іншим контрактом - № ОК127647 від 22.12.2009 року (пункт 2 накладної).

Крім того, як вбачається із рахунку-проформи від 26.03.2013 року № 1718, від 27.03.2013 року № 1730 та від 19.03.2013 року № 1599 вартість товару складає 78 доларів США, що не відповідає специфікації від 28.12.2012 року № 31 до контракту, в якій ціна товару за тону метричну складає 102,5 доларів США (а.с.113, 115, 117).

При цьому, як вбачається із вказаних рахунків-проформи постачальником товару зазначено ТОО "Тенгизшевройл" замість "Ransweel Trading Limited" (Великобританія), а покупцем - ТОВ "Екотехінвест" (м. Київ), поставка здійснюється на підставі договору від 22.12.2009 року № ОК 127647.

Вага товару, згідно вказаного рахунку, складає 9000 метричних тон по ціні 102,50 доларів США за тону всього на 922500,00 доларів США.

Вага товару, визначена в митній декларації від 11.04.2013 року № 805130000/2013/003987, складає 4155550 кг, вартість 425943,88 доларів США.

Тобто зазначені товаросупровідні документи містять розбіжності щодо відправника, кількості та вартості імпортованого позивачем товару.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.6 контракту визначено, що протягом 3-х календарних днів з дати відвантаження продавець направляє покупцеві кур'єрською поштою рахунок-фактуру на фактично відвантажену кількість товару.

Відповідно до пункту 3.4 контракту, датою відвантаження є дата оформлення митних документів в країні вантажовідправника, відмічені штемпелем митниці.

Так, відповідно до залізничних накладних та митної декларації країни відправлення (згідно відбитків штампів комітету митного контролю Мінфіну Республіки Казахстан) датою відвантаження є 20.03.2013 року, 27.03.2013 року, 28.03.2013 року та 30.03.2013 року.

Тобто, рахунок-фактура на дану поставку товару не може датуватися раніше, ніж 20.03.2013 року.

При цьому, ПАТ "Сумихімпром" було надано до митного оформлення товару серед товаросупровідних документів рахунок-фактуру від 07.03.2013 року № 62.

Вказані обставини свідчать про те, що даний документ (рахунок-фактура від 07.03.2013 року № 62) не підтверджує той факт, що даний документ стосується саме вищезазначених поставок, а не належить до пакету товаросупровідних документів на іншу поставку, що відбувалась раніше.

Слід зазначити, що вартість попередньої партії ідентичного вантажу складала 115,50 доларів США за тону і була випущена у вільний обіг за митною декларацією 28.03.2013 року № 805130000/2013/003370.

Частиною 9 ст. 58 МК України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України).

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

На підставі ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України 28.03.2013 року інспектором митниці у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/003987 витребувано такі додаткові документи:

- договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- рахунки про сплату комісійних послуг, пов'язаних із виконанням умов договору;

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними або подібними оцінюваним товарам.

Також декларантові роз'яснено право подання будь-яких інших документів, що на його думку можуть мати значення для митного оформлення товару та проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/003987) декларантом 11.04.2013 року додатково надано такі документи:

- лист "Ransweel Trading Limited" від 28.03.2013 року № 02;

- лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.03.2013 року №1230;

- лист ПАТ "Сумихімпром" від 25.03.2013 року № 27-828.

При цьому декларантом також зазначено про відсутність можливості надати інші додатково затребувані документи.

Наданий митному органу висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.03.2013 року № 1230 носить консультаційний характер та містить положення про можливість зміни ціни товару в залежності від умов оплати. Також у даному висновку не вказано аналіз яких цінових пропозицій підприємств-виробників та постачальників проведено, у зв'язку з чим належним чином не підтверджує зроблений даним підприємством висновок про відповідність заявленої Позивачем ціни товару поточній кон'юнктурі ринку.

Інших документів декларантом позивача надано не було та запропоновано інспектору митниці перейти до проведення консультації.

Згідно з ч. 21 ст. 58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

У відповідності до частини п'ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, п. 6 Указу Президента України від 25.08.1994 року встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд погоджується з висновками відповідача про те, що декларантом позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Частинами 2, 3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

У зв'язку з викладеним, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, між митним органом і декларантом проведено консультацію, про що зроблено відповідний запис на зворотному боці вищезазначеної декларації митної вартості.

При цьому, декларантом власноручно вчинено запис такого змісту: "Консультацію проведено".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому, їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Таким чином, враховуючи, що декларантом не спростовано факт впливу взаємозв'язку з продавцем товару на ціну товарів, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не були підтверджені документально та не піддавалися обчисленню, Сумською митницею правомірно було визначено митну вартість товарів на підставі митної декларації від 11.04.2013 року № 805130000/2013/003987 згідно ст. 59 МК України.

Таким чином, Сумською митницею, з урахуванням приписів ст. ст. 51, 53-55, 59, 61 МК України та зважаючи на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 року № 805130000/2013/000074/1 відповідно за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Тобто відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань митної справи, а тому підстави для визнання недійсним рішення про коригування митної вартості товарів відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ПАТ "Сумихімпром" про скасування рішення Сумської митниці від 11.04.2013 року № 805130000/2013/000074/1 про коригування митної вартості товарів та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 4317,99 грн. та податку на додану вартість 87223,40 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення від 11.04.2013 р. №805130000/2013/000074/1, стягнення з державного бюджету України 4317,99 грн. ввізного мита, 87223,40 грн. податку на додану вартість - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2013 року