ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2013 року 09:17 № 826/14136/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Мазур А.С.

при секретарі Хильницькій В.О.

за участю представника позивача - Кожарко О.О., представника відповідача - Панченко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про

стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 63 436 532,80 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» адміністративно-господарських санкцій в розмірі 62 388 407,68 грн. та пені за порушення термінів сплати таких санкцій у розмірі 1 408 125,12 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно звіту відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 34944 осіб, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1398 осіб з інвалідністю, однак було фактично працевлаштовано 742 особи. Відповідач повинен був працевлаштувати ще 656 інвалідів, однак свій обов'язок не виконав. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 62 388 407,68 грн. Оскільки відповідач самостійно не сплатив такі санкції, йому було нараховано пеню у розмірі 1 408 125,12 грн.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, дав аналогічні пояснення та, заперечуючи доводи представника відповідача, зазначила, що на копіях звітів, наданих представником відповідача відсутні відмітки про отримання таких центрами зайнятості, що свідчить про неподання звітів відокремленими підрозділами відповідача. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила та пояснила, що підприємством виконано всі передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів, передбачених частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", ДП «НАЕК «Енергоатом» було вжито усіх залежних від нього заходів, направлених на недопущення правопорушення: щомісячно подавались звіти про наявність вакансій, інформувались фонди соціального захисту інвалідів, громадські організації інвалідів та органи місцевого самоврядування про наявність вакансій для працевлаштування інвалід, були опубліковані оголошення про наявні вакансії, на яких може бути використана праця інваліда. Інваліди не звертались до підприємства з питання їх працевлаштування. У 2012 році до складу відповідача входило 14 відокремлених підрозділів, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році складав 1398 осіб, а кількість інвалідів, які перебували на обліку у відповідних центрах зайнятості за місцезнаходженням всіх підрозділів компанії - 67 осіб. У відокремлених підрозділах, які розташовані у м. Києві та у Київській області: ВП «Автокомплект», ВП «Управління справами», ВП «Науково-технічний центр», ВП «Аварійно-технічний центр», ВП «Автопроектінжиніринг», ВП «Енергоефективаність» та Дирекції загалом встановлений 4% норматив виконаний повністю, навіть перевищує на 3 особи. Встановлений 4% норматив перевиконаний і у ВП «Складське господарство» на 3 особи. В межах розташування відокремлених підрозділів підприємства кількість інвалідів, які потребують працевлаштування або зареєстровані як особи, які шукають роботу та за станом здоров'я могли б виконувати роботу у промисловому виробництві відповідача, значно менша, ніж норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році. У відсутності інваліда неможливо провести атестацію робочих місць інвалідів і виконати відповідний норматив. Крім того специфіка виробництва, яка притаманна атомній електроенергетиці, передбачає особливі та шкідливі умови праці, які не завжди може виконувати особа з обмеженими можливостями. А тому просила в задоволенні позову відмовити.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано пакет документів, залучених судом до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно поданого ДП "НАЕК "Енергоатом" (зареєстрованого 01.03.2013 року за №7/3026) звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ поштова річна) відповідачем створено у 2012 році 742 робочі місця для працевлаштування інвалідів. Відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 34 944 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначена ДП "НАЕК "Енергоатом" у кількості 1398 осіб.

Частиною 1 статті 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону).

Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач наполягає на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 62 388 407,68 грн.

Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст.10 та ст.20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"", та Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002р.

Згідно положень статті 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", грошові кошти, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За вимогами статті 18 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

При цьому, згідно положень цієї ж норми Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" доповнено статтею 18¹, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до абз.3 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Аналіз наведених норм свідчать про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також щодо повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, окремим дорученням виконуючого обов'язки президента ДП "НАЕК "Енергоатом" від 14.01.2013 №ОД-5 з метою виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язано виконавчого директора з кадрів, праці та соціальних питань проаналізувати та узагальнити інформацію, надану відокремленими підрозділами: про взаємодію з державними центрами зайнятості, про інформування відповідних фондів соціального захисту інвалідів, громадських організацій інвалідів та органів місцевого самоврядування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів; оголошень про наявні вакансії, на яких може бути використана праця інвалідів; списки інвалідів, які знаходяться на обліку в державних центрах зайнятості.

25.01.2013 року виконуючим директором з кадрів, праці та соціальних питань ДП "НАЕК "Енергоатом" на виконання вимог окремого доручення щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відокремленими підрозділами було повідомлено, що норматив робочих місць складає 1398 чол., працевлаштованого інвалідів - 745 чол., кількість нестворених робочих місць складає 644, а кількість інвалідів, які потребують працевлаштування або зареєстровані у ЦЗ як особи, які шукають роботу значно менша - 67 чол.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовим особам відокремлених підрозділів підприємства направлено запит за №18594/07 від 27.12.2012 року з проханням повідомити інформацію, що підтверджує роботу підрозділів, направлену на соціальну захищеність інвалідів, а саме: про взаємодію з державними центрами зайнятості, про інформування відповідних фондів соціального захисту інвалідів, громадських організацій інвалідів та органів місцевого самоврядування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, опублікувань оголошень про наявні вакансії, на яких може бути використана праця інвалідів тощо.

У відповідь на отриманий запит відокремленими підрозділами ДП "НАЕК "Енергоатом"(ВП "Запорізька АЕС", ВП "Рівненська АЕС",ВП "Южно-Українська АЕС", ВП "Хмельницька АЕС", ВП "Атоменергомаш", ВП "Атомремонтсервіс", ВП "Аварійно-технічний центр", ВП "Атомкомплект", ВП "Управління справами", ВП "Науково-технічний центр", ВП "Атомпроектінжиніринг", ВП "Складське господарство", ВП "Донузлавська ВЕС", ВП "Енергоефектифність", Дирекція ДП "НАЕК "Енергоатом") було направлено інформацію про вчинення певних дій, спрямованих на виконання вимог Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Так, зібрані у справі докази свідчать про те, що структурними підрозділами ДП "НАЕК "Енергоатом" подавалися до центрів зайнятості за місцем реєстрації звіти за формою №3-ПН; спрямовувались листи до регіональних відділень Фонду соціального захисту інвалідів з проханням посприяти у направленні для роботи на підприємстві інвалідів, направлялись листи до товариств і громадських об'єднань інвалідів з повідомленням про наявність вакансій для інвалідів з проханням повідомити про бажаючих працевлаштуватися на підприємстві; друкувались відповідні оголошення у засобах масової інформації про наявність вакансій тощо.

При цьому, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Крім того, Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 року з наступними змінами і доповненнями, встановлені обмеження за станом здоров'я для персоналу ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання та ст. 36 Закону передбачено, що персонал повинен проходити обов'язкові медичні огляди (попередній - під час прийняття на роботу і періодичні - протягом трудової діяльності).

Особи, у яких визначено захворювання, зазначене в переліку медичних протипоказань щодо допуску до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, до роботи на ядерних установках і з джерелами іонізуючого випромінювання не допускаються.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідач здійснив всі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством та залежні від нього заходи щодо утворення робочих місць та для працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві і не може нести відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутність у населеному пункті за місцем реєстрації структурних підрозділів відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватись, відтак, на ДП "НАЕК "Енергоатом" не може бути покладена відповідальність, передбачена статтею 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до виробничого кооперативу "Переможець" про стягнення адміністративно-господарських санкцій; від 04.07.2011 року у справі за позовом прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Поділля" про зобов'язання вчинити дії; від 20.06.2011 року у справі за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Продекспорт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності та виходячи з положень законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій та пені у розмірі 63 436 532,80 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 08.11.2013 року.