Справа № 2-450/11
Головуючий у І інстанції Додатко В.Д.
Провадження № 22-ц/780/892/13
Доповідач у 2 інстанції Яворський
Категорія 45
15.11.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
12 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
при секретарі: Бевзюк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, придбаного за період проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та на підставі ст. ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України просила провести поділ спільного майна, набутого у шлюбі, зокрема об'єктів нерухомого майна : кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташоване АДРЕСА_2; магазин №7 - торгівельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташований в АДРЕСА_3, трикімнатна квартира АДРЕСА_1, земельну ділянку та садовий будинок в садовому товаристві «Івушка», що розташовані на території Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, земельну ділянку та житловий будинок по АДРЕСА_4, лазню, що розташована в АДРЕСА_5, та магазин, що розташований по АДРЕСА_6.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що проживала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах та вела спільне господарство з червня 1998 року. В зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 вона перебуває з 16 червня 2001 року. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Будучи фізичним особами підприємцям вони за спільні сумісні кошти набули у власність вище вказані нерухомі об'єкти, які використовували у своїй діяльності. Починаючи з жовтня 2010 року вони припинили ведення спільного сумісного господарства, а з лютого 2011 року вона разом з дітьми перестала проживати однією сім'єю з відповідачем і останній відмовляється в добровільному порядку провести поділ спільно нажитого майна тому просила суд у судовому порядку з врахування інтересів неповнолітніх дітей виділити їй 60% спільного сумісного майна ( магазин №7 торгівельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4» та магазин по АДРЕСА_6), а відповідачу ОСОБА_2 40 % спільного майна подружжя (все інше майно з відповдідною компенсацією за перевищення частки).
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст. 70, 71 Сімейного кодексу України посилався на те, що майно, яке позивачка має намір розділити, належить йому на праві власності, а крім того відповідач вважає, що позивачка звертаючись до суду із вказаним позовом навмисно замовчує про наявність іншого майна яке було придбано на їх спільні кошти. Це автомобілі «Опель «Вектра», «Тойота «Ауріс» та «Хюндай Н-1», тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, залишити їй у власність ? частину житлового будинку незавершеного будівництва і господарських споруд та автомобіль «Тойота «Ауріс», йому ж у власність залишити ? частину житлового будинку незавершеного будівництва і господарських споруд, автомобілі «Опель «Вектра» та «Хюндай Н-1» різницю у вартості розділеного майна компенсувати другій стороні після проведення експертних оцінок.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на незаконність рішення суду та фактичне ухилення суду від розгляду спору по суті.
Відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу на зазначене рішення суду не подавав .
Заслухавши доповідь судді - доповідача, у відповідності до вимог ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Суд першої інстанції встановив, що згідно свідоцтва на державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 24.10.1996 року ОСОБА_2 являється підприємцем (а.с.25).
Згідно свідоцтва на державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 28.03.2000 року ОСОБА_1 є підприємцем (а.с.150).
Зі свідоцтва про одруження від 16.06.2001 року під актовим записом № 25 вбачається, що між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб. ( а.с. 14).
Розглядаючи вказану справу та постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачка у справі ОСОБА_1 не виконала ухвалу суду щодо оплати судової будівельно-технічної експертизи, а тому вважав це достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд в своєму рішенні не зазначив.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 незаконним і фактично не вирішеним, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2001 року Пісківською селищною радою Бородянського району зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про що вчинено актовий запис № 25 та видано відповідне свідоцтво про одруження. ( а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в сторін народився син ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін на родився син ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвами про народження. (а.с. 12, 13 т.1).
Крім того з матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2002 року між МП «Віроніка» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - магазину під номером 7 , загальною площею 191,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_3. Зазначений договір вчинений в письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі правочинів за №1802. Саме нерухоме майно, магазин, зареєстровано 25 липня 2002 року в Бородянському БТІ за ОСОБА_2 ( а.с. 87).
17 січня 2003 року між ДП МОУ «Укрвійськбуд» та ОСОБА_2 укладено біржову угоду №04-03/12 - Договір купівлі-продажу нерухомості відповідно до умов якого ОСОБА_2 купив у ДП МОУ «Укрвійськбуд» нерухоме майно : лазню загальною площею 91.6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_5. (а.с. 89 т.1)
17 січня 2003 року між ДП МОУ «Укрвійськбуд» та ОСОБА_2 укладено біржову угоду №05-03/12 - Договір купівлі-продажу нерухомості відповідно до умов якого ОСОБА_2 купив у ДП МОУ «Укрвійськбуд» нерухоме майно : магазин загальною площею 469,6 кв.м. що знаходиться за адресою : АДРЕСА_6. ( а.с. 103 т.1).
17 січня 2007 року Бородянським БТІ вище вказане майно: лазня та магазин по АДРЕСА_6 були зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2006 року. (а.с. 23, 24 т.1)
28 лютого 2006 року відповідно до рішення виконкому Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області за ОСОБА_2 було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна господарсько-побутових будівель та допоміжних приміщень кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» загальною площею 236,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2. 08 лютого 2005 року виконкомом Пісківської селищної ради ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на рухоме майно - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» . ( а.с. 15 т.1).
22 квітня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу згідно до умов якого ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_1 придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_4. Між цими ж особами цього ж дня укладено і договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,135 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та , господарських споруд по АДРЕСА_4. Зазначений договір вчинений в письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі правочинів за №1197, а також зареєстрований 24 квітня 2008 року за №512 в управління Держкомзему у Бородянському районі, Київської області. (а.с. 20-21 т.1).
Крім того в матеріалах справи містяться відомості і проте, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №21-24-01-03 виданого 03 листопада 1997 року Макалевицькою сільською радою Радомишльського району Житомирської області належить земельна ділянка площею 0,0668 га. на території садового товариства «Івушка» з цільовим призначенням веденням садівництва. Вказана земельна ділянка ОСОБА_2 надана у власність на підставі рішення Х сесії 22 скликання Макалевицької сільської ради Житомирської області від 27 серпня 1998 року. ( а.с. 21 т.1).
14 вересня 2001 року між ОСОБА_2, ОСОБА_9 як співвласниками квартири АДРЕСА_8 та ОСОБА_10 як власником квартири АДРЕСА_1 було укладено договір обміну за умовами якого остання обміняла свою квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58,4 кв.м. на квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_9 під АДРЕСА_8 загальною площею 35,1 кв.м.. При цьому вказаний обмін був здійснений з доплатою в сумі 13250 грн. за рахунок ОСОБА_2, та ОСОБА_9 19 червня 2002 року ОСОБА_9 подарував належну йому ? частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2. Вказаний договір вчинений в письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі правочинів за №1430. Право власності на подаровану ? частину вказаної квартири за ОСОБА_2 було зареєстровано Бородянським БТІ 20 червня 2006 року. (а.с. 17 -19 т.1).
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із частиною першою статті 61 Сімейного кодексу України, може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
За ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених в п. 22, 24 Постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) .
Враховуючи вище вказані норми матеріального права, а саме те, що майно яке набуте подружжям у власність після реєстрації шлюбу 16 червня 2001 року є спільним сумісним майном подружжя, колегія суддів приходить до висновку, що до такого майна належить :
1. Магазин №7 «Торговельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташований за адресою АДРЕСА_3 та зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2002 року.
2. Земельна ділянка площею 0,1346 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та яка зареєстрована за ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №224937, що виданий на підставі договору купівлі-продажу ВКК№0295121197 від 22 квітня 2008 року
3. Будівля Лазні, що знаходиться по АДРЕСА_5 та зареєстрована 17 січня 2007 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського райсуду від 23 листопада 2006 року .
4. Будівля магазину, що розташований у АДРЕСА_6 та зареєстрований 17 січня 2007 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського райсуду від 23 листопада 2006 року.;
5. Будівля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована 10 лютого 2005 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії ССА №400636 від 02 лютого 2005 року виданого виконкомом Пісківської селищної ради Бородянського району відповідно до рішення виконкому селищної ради №84 від 22 квітня 2003 року.
При цьому колегія суддів враховує і висновок зроблений Конституційним Судом України по справі за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України № 17-рп/2012 від 19.09.2012 в якому Конституційний Суд України зробив висновок, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Щодо іншого майна, яке є предметом позовних вимог ОСОБА_1: незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_4 та Макалевицькою сільською радою Радомишльського садовий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,0668 га. на території садового товариства «Івушка» Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області то вказане майно не може бути об'єктом поділу оскільки сторонами не надано достатніх та допустимих доказів щодо законності їх будівництва, що відповідно до роз'яснення викладених в п. 3 та 4 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30 березня 2012 року дані споруди є самочинними, а тому визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як частини третьої статті 376, так і статті 331 ЦК.
Більш того позивачкою не надано доказів щодо прийняття в експлуатацію садового будинку розташованого на земельній ділянці площею 0,0668 га. на території садового товариства «Івушка» Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
Щодо незакінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_4, то з висновку №8011 судової будівельно-технічної експертизи складеної 15 серпня 2013 року судовими експертами Незалежного інституту судових експертиз вбачається, що вказане будівництво здійснюється частково і на сусідній земельній ділянці, даних про власника якої сторонами у справі не надано, тому вказані будівельні споруди не можуть бути предметом поділу спільного майна подружжя.
Не підлягає поділу і квартира АДРЕСА_1 оскільки вказана квартира сторонами за час сшлюбу не купувалася, а була набута відповдачем ОСОБА_2 в порядку обміну та дарування. При цьому колегія суддів вважає, що сума доплати за вказану квартиру в розмірі 13250 грн., була здійсненна в шлюбі, а тому розмір вказаної доплати суд визнає спільним сумісним майном подружжя.
Щодо поділу іншого майна, а саме: Магазину №7 «Торговельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташований за адресою АДРЕСА_3, земельної ділянки площею 0,1346 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, будівля Лазні, що знаходиться по АДРЕСА_5, будівля магазину, що розташований у АДРЕСА_6, Будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з врахуванням вартості майна визначеної висновком №8011 судової будівельно-технічної експертизи проведено Незалежним інститутом судових експертиз від 15 серпня 2013 року (а.с. 36-53 т.2) колегія суддів, вважає що загальна ринкова (дійсна) вартість спільного сумісного майна подружжя складає 1' 668' 674 грн., зокрема вартість кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» згідно висновку становить 308' 952 грн., вартість магазину №7 «Торговельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4» складає 563354 грн., вартість будівлі лазні становить 34174 грн., вартість будівлі магазину, що розташований у АДРЕСА_6, складає 616220 грн., вартість придбаної земельної ділянки площею 0,1346 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 становить 132724 грн. Крім того на думку колегії суддів в сукупний доход сторін повинно бути віднесено суму доплати в розмірі 13250 грн. за квартиру АДРЕСА_1 здійснену при здійсненні обміну квартир, оскільки зазначені кошти були витрачені в період шлюбу то колегія суддів враховуючи положення ст. 70 ч.1, та ст. 71 ч.1 Сімейного кодексу України вважає за можливе провести поділ в натурі майна між сторонами виділивши у власність позивачки ОСОБА_1 наступне нерухоме майно: Магазин №7 «Торговельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4», вартістю 563 354 грн., що розташований за адресою АДРЕСА_3 та зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2002 року; Земельну ділянку площею 0,1346 га, вартістю 132 724 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та яка зареєстрована за ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №224937, що виданий на підставі договору купівлі-продажу ВКК№0295121197 від 22 квітня 2008 року; Будівлю Лазні, вартістю 34174 грн., що знаходиться по АДРЕСА_5 та зареєстрована 17 січня 2007 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського райсуду від 23 листопада 2006 року , а всього майна на загальна суму 730252 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя колегія суддів вважає за можливе виділити у власність відповідача у справі ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: будівлю магазину, вартістю 616 220 грн., що розташований у АДРЕСА_6 та зареєстрований 17 січня 2007 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського райсуду від 23 листопада 2006 року.; будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», вартістю 308 952 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована 10 лютого 2005 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії ССА №400636 від 02 лютого 2005 року виданого виконкомом Пісківської селищної ради Бородянського району відповідно до рішення виконкому селищної ради №84 від 22 квітня 2003 року та розмір доплати за квартиру АДРЕСА_1 в сумі 13250 грн., а всього майна на суму 938422 грн.
При цьому колегія суддів враховує що вартість майна що виділяється відповідачу перевищує його ідеальну частку тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 104085 грн., як компенсацію зменшення її частки в спільному сумісному майні подружжя.
В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити, як таких що не доведені належними та допустимими доказами.
Щодо рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, то колегія суддів виходячи з положень ст. 303 ЦПК України щодо розгляду справи лише в межах доводів апеляційної скарги не вправі перевіряти рішення суду в частині що не оскаржено стороною, а тому рішення в цій частині повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 30, 313-315 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року скасувати в частині відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення .
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя задовольнити частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність позивачки ОСОБА_1 наступне нерухоме майно:
1. Магазин №7 «Торговельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4», вартістю 563 354 грн., що розташований за адресою АДРЕСА_3 та зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2002 року.
2. Земельну ділянку площею 0,1346 га, вартістю 132 724 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та яка зареєстрована за ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №224937, що виданий на підставі договору купівлі-продажу ВКК№0295121197 від 22 квітня 2008 року
3. Будівлю Лазні, вартістю 34174 грн., що знаходиться по АДРЕСА_5 та зареєстрована 17 січня 2007 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського райсуду від 23 листопада 2006 року , а всього майна на загальна суму 730252 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність відповідача у справі ОСОБА_2 наступне нерухоме майно:
1. Будівлю магазину, вартістю 616 220 грн., що розташований у АДРЕСА_6 та зареєстрований 17 січня 2007 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі рішення Бородянського райсуду від 23 листопада 2006 року.;
2. Будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», вартістю 308 952 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована 10 лютого 2005 року в Бородянському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії ССА №400636 від 02 лютого 2005 року виданого виконкомом Пісківської селищної ради Бородянського району відповідно до рішення виконкому селищної ради №84 від 22 квітня 2003 року.
3. Розмір доплати за квартиру АДРЕСА_1 в сумі 13250 грн., а всього майна на суму 938422 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 104085 грн., як компенсацію зменшення її частки в спільному сумісному майні подружжя.
В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
В іншій частині рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : М.А.Яворський
судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагєєв