ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року

Справа № 2/655-40/576-30/200-62/450-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:

Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

заступника прокурора міста Києва

на постанову

від 05.06.2013

Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2/655-40/576-30/200-62/450-2012

господарського суду міста Києва

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Київський радіозавод"

до

1) Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", 2) Приватного підприємства "Ювента-Гласс", 3) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1) Державного космічного агентства України, 2) Фонду державного майна України, 3) Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, 4) Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2

5) Кляшевої Айї, 6) Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк",

за участю

прокуратури міста Києва

про

визнання права власності, спонукання до вчинення дій

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Чубук Е.А. (дов. від 31.01.2012 № 765/1298);

відповідача-1

не з'явились;

відповідача-2

не з'явились;

відповідача-3

не з'явились;

третьої особи-1

Шаленок В.А. (дов. від 22.07.2013 № 4210/13-11/13);

третьої особи-2

Сідненко О.Л. (дов. від 12.03.2013 № 144);

третьої особи-3

не з'явились;

третьої особи-4

не з'явились;

третьої особи-5

не з'явились;

третьої особи-6

Запорожець В.В. (дов. від 23.07.2012 № б/н);

прокуратури

Івченко О.А. - посвідчення № 000643 від 02.08.2012;

Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.11.2013 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 року позивач - Відкрите акціонерне товариство "Київський радіозавод" (в подальшому найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Київський радіозавод", надалі - ПАТ "Київський радіозавод") звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" (надалі - ДП "ВО "Київський радіозавод", відповідача-1), Приватного підприємства "Ювента Гласс" (надалі - ПП "Ювента Гласс", відповідача-2), Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (надалі - КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", відповідач-3) про:

- визнання за позивачем права власності на частину будинку корпусу 3 площею 7148 м^{2 (поз. 405 та 406 за актом, інв. № 400003);}

^{- зобов'язання ПП "Ювента Гласс" негайно звільнити частину будинку корпусу 3, площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом, інв. № 400003) для здійснення позивачем своїх прав володіння та користування;}

^{- спонукання КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" вчинити дії з державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: частину будинку корпусу 3 площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом, інв. № 400003).}

^{Справа розглядалась неодноразово.}

^{30.08.2011 позивач - ПАТ "Київський радіозавод" звернулося до господарського суду з уточненими позовними вимогами до ДП "ВО "Київський радіозавод" (відповідача-1), ПП "Ювента Гласс" (відповідач-2), КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (відповідач-3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного космічного агентства України (надалі - третя особа-1), Фонду державного майна України (третя особа-2), Державного агенства України з управління державними корпоративними правами та майном (третя особа-3), Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (надалі - ДАХК "Київський радіозавод", третя особа-4), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Кляшевої Айї (третя особа-5), Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (третя особа-6) про:}

^{- визнання права власності ПАТ "Київський радіозавод" на частину будинку корпусу 3-3а, площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9;}

^{- зобов'язання ПП "Ювента Гласс" негайно звільнити частину будинку корпусу 3-3а, площею 2903,8 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, для здійснення ПАТ "Київський радіозавод" своїх прав володіння та користування;}

^{- спонукання КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - частину будинку корпусу 3-3а, площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. №400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.}

^{За результатами останього нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі № 2/655-40/576-30/200-62/450-2012 (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 (колегія суддів: Суліма В.В. - головуючий, судді - Рєпіна Л.О., Тищенко А.І.), залишено без задоволення у повному обсязі позовні вимоги ПАТ "Київський радіозавод" до ДП "ВО "Київський радіозавод", ПП "Ювента Гласс", КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про:}

^{- визнання права власності ПАТ "Київський радіозавод" на частину будинку корпусу 3-3а, площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9;}

^{- зобов'язання ПП "Ювента Гласс" негайно звільнити частину будинку корпусу 3-3а, площею 2903,8 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, для здійснення ПАТ "Київський радіозавод" своїх прав володіння та користування;}

^{- спонукання КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна частину будинку корпусу 3-3а, площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.}

^{Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, заступника прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 4 Цивільного кодексу УРСР, частину 2 ст. 33 Закону України "Про власність", положення Декрету Кабінету Міністрів України № 8-92 від 15.12.1992 "Про управління майном, що є у загальнодежравній власності", оскільки юридичну оцінку обставиним справи надано без урахування вищезананчени правових положень, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.}

^{На касаційну скаргу прокурора до суду касаційної інстанції відповідачем-1 наданий відзив, у якому останній просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.}

^{Інші учасники судового процесу не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу прокурора до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.}

^{Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.}

^{Як встановлено судами, згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 № 569 "Про реорганізацію державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії разом із робочою групою доручено провести в установленому порядку реорганізацію "Київського радіозаводу" шляхом поділу цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств згідно з Додатком, відповідно до якого передбачено створення 22 нових підприємств шляхом поділу, в тому числі, Державного підприємства "Київський радіозавод".}

^{На підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 129Д від 04.07.1996 створено Державне підприємство "Київський радіозавод" на базі цехів, відділів, перелічених у зазначеному наказі.}

^{Наказом № 18 від 13.02.1997 Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" "Про розподіл майна" вирішено для підготовки матеріалів і складання розподільчого балансу створити комісію, затвердити структуру Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", при цьому, включити до складу "Київський радіозавод" майно, перелічене в наказі № 129Д від 04.07.1996, серед якого зазначено цех № 106.}

^{Протоколом № 6 від 27.03.1997 засідання галузевої комісії Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємства, схвалено загальну схему реструктуризації заборгованості Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" у зв'язку з тим, що при розподілі майна Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 29.05.1996, залишилося майно, перелік якого зазначений у цьому протоколі, і яке новостворені підприємства не мають можливості взяти на свій баланс, а тому запропоновано залишити це майно на Виробничому об'єднанні "Київський радіозавод", як юридичній особі, з віднесенням на нього частини боргу.}

^{18.04.1997 заступником Міністра Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України затверджений Акт приймання майна Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", яке залишилося після виділення новостворених підприємств.}

^{Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 987 "Про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" підтримано пропозицію Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", погоджену з Міністерством промислової політики, Міністерством економіки, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" на базі Державного підприємства "Київський радіозавод". Зазначеною Постановою Урядом України доручено Міністерству промислової політики виступити засновником Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" і затвердити її статут, призначити голову правління та за погодженням з Міністерством економіки і Фондом державного майна затвердити склад спостережної ради Компанії, Міністерству промислової політики за участю Фонду державного майна в установленому порядку передати до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" майно Державного підприємства "Київський радіозавод".}

^{На виконання Постанови № 987 від 08.09.1997 Кабінету Міністрів України, Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 09.10.1997 було видано Наказ № 267, згідно із пунктом 2 якого засновано Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод", передбачено передачу до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" майна Державного підприємства "Київський радіозавод".}

^{Водночас, Указом Президента України від 27.10.1998 № 1190 "Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності" Кабінету Міністрів України до 01.04.1999 доручено здійснити передачу в установленому порядку до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, що становлять основу космічної галузі країни, та акцій (паїв, часток), які перебувають у державній власності та господарських товариств, у тому числі тих, що утворені за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності.}

^{Відповідно до зазначеного Указу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 236-Р від 25.03.1999 вирішено прийняти пропозицію Міністерства економіки і Національного космічного агентства України, погоджену з Національним агентством з управління державними корпоративними правами, Міністерством промислової політики, Фондом державного майна та Державним комітетом статистики, про передачу до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, що становлять основу космічної галузі, зокрема, Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод". З урахуванням цього розпорядження, Національним космічним агентством України видано Наказ № 8 від 24.01.2000, згідно з яким вирішено організувати підготовку та подання до Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення приватизації майна та реорганізацію Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод".}

^{Крім цього, Національним космічним агентством України видано Наказ від 24.01.2000 № 9 "Про створення Державного підприємства "Київський радіозавод", відповідно до якого на базі зазначених у наказі відділів Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод", цехів Відокремленого госпрозрахункового структурного підрозділу "Будсервіс", Науково-технічного центру точної механіки створено Державне підприємство "Київський радіозавод", надано йому право юридичної особи.}

^{Державне підприємство "Київський радіозавод" було зареєстроване Дарницькою районною державною адміністрацією у місті Києві 18.02.2000 за № 03507.}

^{Рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2002 у справі № 30/438 за позовом Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" до Комунального підприємства "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про спонукання до виконання дій, позов задоволено та визнано за Виробничим об'єднанням "Київський радіозавод" право власності, зокрема, на корпус № 3А, розташований в м. Києві по вул. Бориспільській, 9.}

^{Згідно із реєстраційним посвідченням № 004160 від 19.11.2002, виданим Комунальним підприємством "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", за Виробничим об'єднанням "Київський радіозавод" зареєстровано на праві колективної власності об'єкти нерухомого майна по вул. Бориспільській, 9 у м. Києві.}

^{27.12.2002 адміністративно-виробничу будівлю (літера М`), загальною площею 5495,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, було відчужено Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" Приватному підприємству "Ювента Гласс" за біржовою угодою № 57-02/12.}

^{10.07.2003 господарським судом міста Києва було прийнято додаткове рішення у справі № 30/438, яким визнано право власності Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", у тому числі, на корпус 3, розташований в м. Києві по вул. Бориспільській, 9.}

^{07.08.2003 Національним космічним агентством України видано Наказ № 170 "Про перетворення Державного підприємства "Київський радіозавод" у Відкрите акціонерне товариство "Київський радіозавод" шляхом корпоратизації.}

^{На виконання зазначеного Наказу Національним космічним агентством України та Відкритим акціонерним товариством "Київський радіозавод" 08.08.2003 складено акт приймання-передавання нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод", який згідно із пунктом 2 Наказу Національного космічного агентства України № 137 від 31.05.2005 є невід'ємною частиною Наказу № 170 від 07.08.2003.}

^{Згідно з Актом приймання-передавання нерухомого майна від 08.08.2003, і зокрема, позицій 405 та 406 позивачу було передано: будинок корпус 3 (інвентарний № 400003) вартістю 1375120 грн., будинок корп. 3 (інвентарний № 400003) вартістю 11640 грн. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.}

^{Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2003 у справі № 30/438, переглянуто за нововиявленими обставинами додаткове рішення від 10.07.2003, та прийнято нове рішення, яким визнано право власності Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" із зазначенням присвоєних Комунальним підприємством "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" літер та площ на об'єкти нерухомого майна, зокрема: корпус 3 площею 815 м2 (літери М, М`) по вул. Бориспільській, 9 у м.Києві.}

^{30.10.2003 Комунальним підприємством "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" видано реєстраційне посвідчення про право колективної власності Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" на об'єкти нерухомого майна (літери М, М`, літера 97, літера 61а, літера У, літера 101-В, літера Ф, літера 101-Б, літера 96, загальною площею - 1956,8 кв.м) по вул. Бориспільській, 9 у м. Києві.}

^{Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2004 у справі № 30/438, рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2002, додаткове рішення від 10.07.2003, а також рішення від 15.10.2003 прийняте за результатами перегляду рішень за нововиявленими обставинами - скасовані, справу направлено на новий розгляд.}

^{За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 28.12.2004, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 у справі № 30/438-2/344, позов Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" до Комунального підприємства "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод" про визнання права власності та спонукання до виконання дій задоволено частково; визнано за позивачем право власності на корпус 3А, корпус 3 (частина), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9; зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод" до Комунального підприємства "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" про визнання права власності на об'єкти нерухомого задоволено частково.}

^{Проте, постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2005 у справі № 30/438-2/344 вищевказані судові акти скасовані, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.}

^{При новому розгляді судами встановлено, що позивач - ПАТ "Київський радіозавод" просить визнати за ним право власності на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, на підставі Акту від 08.08.2003 приймання-передавання нерухомого майна від Державного підприємства "Київський радіозавод" до Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод", підписаного під час корпоратизації.}

^{Відповідно до частини 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення містить стаття 321 Цивільного кодексу України.}

^{Статтею 12 Цивільного кодексу України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.}

^{За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 1 ГПК України). Способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).}

^{Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.}

^{Разом з тим, позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.}

^{Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнанння права власності виходив з того, що відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 158 від 02.03.1993, інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.}

^{Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.}

^{На підставі результатів інвентаризації складається перелік майна, що підлягає приватизації, яке у подальшому за актом передається у власність товариства, і є правовстановлюючим документом. Розбіжності щодо ідентифікації майна, допущені при складанні розподільчих або передавальних балансів, є наслідком помилки при здійсненні інвентаризації майна, що унеможливлює встановлення юридичного факту здійснення корпоратизації конкретного об'єкту.}

^{За встановленого та враховуючи вищенаведені правові положення, місцевий господарський суд дійшов висновку, здійснення корпоратизації майна проводиться у порядку та органами, визначеними законом, шляхом проведення інвентаризації майна державного підприємства, що корпоратизується, оскільки позивачем не надано доказів проведення такої інвентаризації спірного майна з його ідентифікацією, відсутні правові підстави для визнання звіту про оцінку такого майна правовстановлюючим документом, що підтверджує набуття права власності та зумовлює виникнення у ПАТ "Київський радіозавод" права власності на частину будинку корпусу 3-3А (площею 7148 м2, поз. 405 та 406 за актом від 08.08.2003, інвентаризаційний № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.}

^{Водночас судом зауважено, що відповідно до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (Додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. При цьому, ні Звіт про оцінку майна, ні Акт приймання-передачі майна від 08.08.2003, ні висновок спеціаліста-експерта ТОВ Центр правової допомоги "Правозахист" № 1029 від 20.05.2005, на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права власності на спірне майно, зазначеним Тимчасовим положенням не віднесені до правовстановлюючих документів на підставі яких БТІ має право здійснити реєстрацію прав власності.}

^{За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що за відсутності у позивача правовстановчих документів на частину будинку корпусу 3-3а, площею 7148 м2 (поз. 405 та 406 за актом інв. № 400003), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, виключає правомірність звернення ПАТ "Київський радіозавод" з позовом про визнання права власності в порядку, передбаченому ст. 392 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вказаної норми за захистом своїх прав на майно може звертатися саме власник.}

^{При цьому, судом апеляційної інстанції зауважено, що позивач звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання права власності на частину будинку по вул. Бориспільській, 9 у м. Києві, площею 7148 м2, не підтвердив свої вимоги документально, оскільки згідно з технічною документацією (витяг з технічного паспорту) за відміткою - корпус 3-3а (цех 106) обліковується приміщення загальною площею 9722 м2, а саме: виробнича площа - 4191 м2; допоміжні площі - 2318 м2; енергетичне господарство - 6579 м2 і т. д. В таблиці розподілення площі корпусу 3-3а (цех 106) не визначено площі розміром 7148 м2, за якою позивач індентифікує будівлю та на частину якої просить визнати право власності.}

Таким чином, окрім іншого позивачем в порушення положень ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами, яка саме частина корпусу 3-3А складає площу 7148 м^{2 та є предметом позовних вимог. Водночас, позивачем відзначено, що претензій до відповідача-1 щодо підвального приміщення та приміщення дільниці гальвано-хімічного покриття, які відностяться до корпусу 3-3А, він не має, оскільки ці площі продано ПП "Ювента Гласс".}

^{Позовні вимоги в частині зобов'язання ПП "Ювента Гласс" негайно звільнити приміщення корпусу 3-3А, площею 2903,8 м2, також не набули свого конкретного виразу.}

^{Крім цього, судами встановлено, що 27.12.2002 між Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" та ПП "Ювента Гласс" укладено біржову угоду № 57-02/12, відповідно до умов якої на користь ПП "Ювента Гласс" відчужено адміністративно-виробничу будівлю, літера М`, загальною площею 5495,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.}

^{Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року, який був чинний на момент відчуження спірного майна) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.}

^{Згідно із частиною 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.}

^{Судами встановлено, що зазначеній біржовій угоді було надано правову оцінку у рішенні господарського суду міста Києва від 18.10.2007 по справі № 3/335 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод" до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", ПП "Ювента Гласс" про визнання недійсною біржової угоди № 57-02/12, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.}

^{В подальшому, ПП "Ювента Гласс" (продавець) уклало з Кляшевою Айєю (покупець) Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.01.2010, відповідно до умов якого на користь Кляшевої А. відчужено нежитлові приміщення (в літері М) корпусу 3-А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.}

^{Статтею 316 Цивільного кодексу України (2003 року) визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.}

^{Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.}

^{У пункті 6.3 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.01.2010, укладеного між ПП "Ювента Гласс" та Кляшевою Айєю визанчено, що право власності на об'єкт продажу виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору.}

^{Відповідно до листів № 41559 (И-2012) від 08.11.2012, № 42716 (И-2012) від 20.11.2012 Комунального підприємства "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" по нежитловому фонду за адресою: вул. Бориспільська, 9 на праві власності зареєстровано: адміністративно-виробничу будівлю корпусу № 3а (літера М`) (площа не вказана) за ПП "Ювента Гласс"; нежитлові приміщення (літера М) корп.3-а, загальною площею 863,4 м2 за Кляшевою Айєю.}

^{Отже, на момент розгляду справи власниками майна, що було відчужено Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", є ПП "Ювента Гласс" та Кляшева Айя, право власності яких зареєстроване у встановленому законом порядку і підтверджене правовстановлюючими документами.}

^{Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.}

^{Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.}

^{У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.}

^{Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" судові рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.}

^{Приймаючи до уваги принцип правової певності, встановлений у викладених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, які в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є пріоритетним джерелом права для національного суду, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 27.12.2002 Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" будучи власником спірного майна на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, правомірно здійснило відчуження цього майна, оскільки наступне скасування судового рішення, на виконання якого особі було передано майно, не позбавляє набувача майна передбачених частиною 2 ст. 388 Цивільного кодексу України гарантій неможливості відібрання в нього набутого майна. Вказана позиція викладена в ухвалі від 12.12.2007 Верховного Суду України та постанові від 25.12.2008 по справі № 1/7-ПД-08 Вищого господарського суду України.}

^{З урахуванням викладених обставин та вищенаведених законодавчих приписів, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності, зобов'язання відповідача-2 звільнити спірні приміщення та зобов'язання відповідача-3 здійснити реєстрацію прав власності на спірні приміщення за позивачем, не підлягають задоволенню у повному обсязі.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.}

^{Як свідчить викладене, позивач, в порушення ст. 33 ГПК України, не довів обставин, на які він посилався як на підстави свої позовних вимог, у зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили йому у задоволенні позовних вимог.}

^{Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Окрім того, ці доводи зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.}

^{Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.}

^{Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.}

^{Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.}

^{З огляду на викладене, касаційна скарга заступника прокурора міста Києва залишається без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.}

^{Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 2/655-40/576-30/200-62/450-2012 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець