Провадження №22ц/779/2342/2013

Категорія 55

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Девляшевського В.А., Горейко М.Д.,

секретаря: Турів О.М.,

з участю сторін: представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Беган Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відділу ДВС Косівського районного управління юстиції, приватного нотаріуса Галицького нотаріального округу, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_6 про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасування виконавчого напису від 20.07.2009 року, визнання протиправним і скасування акту опису та арешту майна від 17.09.2012 року, виданого відділом ДВС Косівського РУЮ, зобов'язання відділу ДВС зняти із реєстру обтяжень арештоване майно та винесення окремої ухвали в щодо приватного нотаріуса, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 9 серпня 2013 року, -

встановила:

В серпні 2013 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відділу ДВС Косівського районного управління юстиції, приватного нотаріуса Галицького районного нотаріального округу, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_6 про скасування та визнання таким, що не підлягає виконню виконавчого напису від 20.07.2009 року, вчиненого 20.07.2009 року приватним нотаріусом Галицького нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №1017. Позовні вимоги мотивувала тим, що 17.12.2007 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладено кредитний договір №014/0042/73/85094, на забезпечення виконання зобов'язань за яким, був укладений договір застави 20.12.2007 року, між тими ж сторонами предметом якого є легковий автомобіль марки "Mitsubishi Grandis", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позичальнику. 13.02.2009 року за згодою сторін був укладений договір про переведення боргу з первісного боржника - ОСОБА_6 на нового - позивача ОСОБА_5 з передачею їй позичальником права користування зазначеним вище транспортним засобом та обов'язків по погашенню кредитної заборгованості та інших, що випливають з кредитного договору. Зазначила, що 20.07.2009 року приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу ОСОБА_7 без належних правових підстав було вчинено вищевказаний виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль марки "Mitsubishi Grandis" 2007 р.в., що належить на праві власності ОСОБА_6(а.с.21, т.1.). Строк проведення стягнення нотаріусом визначено з 21.07.2008 року по 14.07.2009 року з посиланням на те, що таке стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, оскільки заборгованість ОСОБА_6 перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" по кредитному договору становила по основній сумі кредиту 28624,10 доларів США, що відповідає у гривневому еквіваленті 219833 грн., яку нотаріус вважав безспірною.

Позивачка зазначила, що на час видачі виконавчого напису заборгованість не була безспірною, оскільки жодних підтверджуючих доказів зі сторони банку про беззаперечне визнання такої заборгованості боржником не було надано, крім того згідно вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 01.01.2004 року звернення стягнення на заставне майно може бути здійснено тільки на підставі рішення суду. Позивач просила визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та скасувати його, оскільки дізналася про нього з акту опису та арешту майна від 17.09.2012 року, складеного на його підставі, просила поновити їй строк позовної давності, якщо суд обчислюватиме його з дати видачі вчинення виконавчого напису (а.с.5,т.2).

В подальшому позивачка збільшила позовні вимоги та просила визнати незаконним рішення державного виконавця - акт опису та арешту автомобіля "Mitsubishi Grandis" від 17.09.2012 року, який складено на підставі виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_7 та зобов'язати ВДВС Косівського РУЮ вчинити дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про заборону відчуження зазначеного автомобіля на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні у виконавчому провадженні, а також винести окрему ухвалу щодо неправомірних дій приватного нотаріуса ОСОБА_7

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 9 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано виконавчий напис від 20.07.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий номер №1017, згідно якого звернуто стягнення на заставне майно - автомобіль марки "Mitsubishi Grandis", 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, на підставі договору застави транспортного засобу від 20.12.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №4769, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції та ОСОБА_6.

Вирішено скасувати акт опису та арешту майна від 17.09.2012 року, складений відділом ДВС Косівського районного управління юстиції згідно виконавчого напису від 20.07.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий номер №1017.

Зобов'язано ВДВС Косівського РУЮ вчинити дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про заборону відчуження автомобіля марки "Mitsubishi Grandis", 2007року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні у виконавчому провадженні . В решті позовних вимог відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді зупинення виконання оскаржуваного виконавчого напису згідно ухвали Косівського районного суду від 19.03.2013 року.

На зазначене рішення Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що полягає в об'єднанні та неправомірному розгляді судом позовних вимог в одному провадженні про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про визнання неправомірними та скасування рішень державного виконавця, вчинених на підставі виконавчого напису нотаріусу, які повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Також апелянт посилається на те, що суд за заявою банку про застосування строку позовної давності, повинен був відмовити позивачу у задоволенні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки такий вчинено у 2009 році. Також вважає апелянт, що суд одночасно визнав таким, що не підлягає виконанню та скасував виконавчий напис, хоча законодавством не передбачено такого способу захисту як скасування виконавчого напису. З цих підстав апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в позові.

В судове засідання апелянт ОСОБА_5 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчить її розписка в матеріалах справи, не подала доказів про поважність причин неявки, а тому колегія вважає за можливим розгляд справи у її відсутності.

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що на обґрунтування заяви про застосування строку позовної давності щодо вимог позивачки про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції не дав оцінки акту опису та арешту автомобіля "Mitsubishi Grandis", реєстраційний номер НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання представнику банку Рогацькому А.Д. від 16.09.2009 року, вчиненого на підставі оспорюваного виконавчого напису , та акту від 27.01.2011 року про передачу на відповідальне зберігання зазначеного автомобіля від Рогацького А.Д. ОСОБА_5, про які не могла не знати позивачка та які підтверджують про пропуск апелянтом строку позовної давності. Просив застосувати строк позовної давності, скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши їх доказами, суд знаходить доводи апелянта обґрунтованими та доведеними в тій частині, що суд розглянув в одному провадженні з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вимоги про визнання неправомірними дій та скасування рішень державного виконавця, вчинених на підставі виконавчого напису нотаріусу, які повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства. В решті доводи апелянта колегія не знаходить обґрунтованими та вважає, що позивачка до первинно заявленої нею вимоги не пропустила процесуального строку, оскільки рішення державного виконавця - акт опису та арешту автомобіля "Mitsubishi Grandis", реєстраційний номер НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання представнику банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Рогацькому А.Д. від 16.09.2009 року, та акт від 27.01.2011 року про передачу на відповідальне зберігання зазначеного автомобіля від Рогацького А.Д. ОСОБА_5 не є належними та допустимими доказами, оскільки вчинені з порушенням вимог пунктів 3.2.1, 3.6.3, 5.6.1., 5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, зареєстрованої в Мінюсті України 15.12.1999 року №865/4158 з наступними змінами та доповненнями, чинної на момент складання зазначених актів, оскільки такі було складено без участі боржника, без підпису боржника на першому примірнику кожного із зазначених актів, що є обов'язковою умовою складення такого акту та без акту про відмову боржника від підпису такого акту, складених за місцем знаходження ВДВС Косівського РУЮ, всупереч вимогам зазначеної Інструкції, а не за місцем знаходження боржника, місця його роботи або за місцем знаходження майна боржника, а також без доказів вилучення такого транспортного засобу у відсутності власника - боржника. Акт передачі майна від особи, якій було ніби-то передано майно на зберігання не містить підпису такої особи - Рогацького А.Д. про передачу останнім майна божнику ОСОБА_5

З огляду на викладене колегія вважає доведеними та обґрунтованими твердження позивача про те, що їй стало відомо про оспорюваний виконавчий напис з акту опису та арешту майна від 17.09.2012 року, на підставі якого такий було складено та копію якого вона отримала після складення його державним виконавцем.

Оскільки строк позовної давності відповідно до змісту ст.261 ЦК України обчислюється з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, то такий колегія за описаних вище обставин не вважає порушеним та не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності та приходить до висновку, що доводи апелянта в цій частині не є обґрунтованими.

Обгрунтування висновків колегії щодо часткового задоволення вимог апелянта наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 6 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено договором або законом.

Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який є спеціальним законом, який визначає порядок та підстави накладення стягнення на заставне майно та який не передбачає звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, а ст.24 цього закону визначає, що таке звернення може бути здійснене лише на підставі рішення суду.

Правові норми Закону України "Про заставу" можуть бути застосовані до спірних правовідносин лише в тій частині, яка не суперечить зазначеному вище спеціальному закону.

З огляду на викладене колегія знаходить обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині визнання оспорюваного виконавчого таким, що не підлягає виконанню. Помилкове зазначення судом першої інстанції про те, що такий виконавчий напис ще й підлягає скасуванню не впливає на права відповідача, а тому не є суттєвим порушенням.

Щодо доводів апелянта про те, що рішення суду в частині визнання неправомірними дій та скасування рішень державного виконавця, вчинених на підставі виконавчого напису нотаріуса є незаконним, таким, що винесене з порушенням норм процесуального права, то колегія погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, так як заявлені вимоги повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом, а тому рішення в цій частині слід скасувати, а справу провадженням закрити, з огляду на наступне.

Частиною 4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено предметну підсудність справ, заявниками у яких є сторони виконавчого провадження, та зазначено, що такі справи підсудні суду, який видав виконавчий документ.

Законом України від 17.11.2011 року №4054-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства", який набрав чинності 31.12.2011 року, частину першу ст.18 КАС України доповнено пунктом 5, яким до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів віднесено адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень цих судів, тобто рішень, ухвалених у справах, які зазначені пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання рішень окружних адміністративних судів, інших органів(посадових осіб), в тому числі приватного нотаріуса також предметно підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно змісту ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ч.2 підпунктом 1 ст.205 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 310, 313, 314, 315, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 9 серпня 2013 року в частині скасування акту опису та арешту майна від 17.09.2012 року, складеного відділом ДВС Косівського районного управління юстиції на підставі виконавчого напису від 20.07.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий номер №1017 та зобов'язання відділу ДВС Косівського районного управління юстиції вчинити дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заборону відчуження автомобіля "Mitsubishi Grandis", реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні у виконавчому провадженні скасувати, а справу цій частині заявлених вимог провадженням закрити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Роз'яснити ОСОБА_5 її право на подання скарги на дії та рішення державного виконавця ДВС Косівского РУЮ, вчинені на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса до відповідного окружного адміністративного суду в порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

М.Д.Горейко

В.А.Девляшевський