ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/20500/11

К/9991/19029/11

К/9991/19030/11

К/9991/19733/11

К/9991/20495/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді -

Черпіцької Л.Т.

Суддів -

Розваляєвої Т.С.

Маслія В.І.

при секретарі -

Рудик Т.О.

за участю представників:

ТОВ «Українська сірникова фабрика» - Герасимів А.Й. Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі - Кілеса П.В., Козленко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами

Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України, ТОВ «Сімпекс», МПП «Бекарімпекс», МПП «АТОС»

на

постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011р.

у справі

№ 2а-16456/10/2670

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика»

до

1. Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, 2. Міністерства економіки України

третя особа

1. ТОВ «Сімпекс», 2. МПП «Бекарімпекс», 3. МПП «АТОС»

про

визнання протиправним та скасування рішення № СП-244/2010/0403 від 25.10.2010 року

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» звернулось до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України за участю третіх осіб ТОВ «Сімпекс», МПП "Бекарімпекс», МПП «АТОС» з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403-25 від 25.10.2010 року про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №СП-215/2009/4402-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято в порушення статті 19 Конституції України, Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», не в спосіб та не в порядку, передбаченому Конституцією України та нормативними актами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011р., позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403-25 від 25.10.2010 року про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішеннях Міжвідомчої комісії міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № СП-215/2009/4402-25.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Міністерство економіки України, ТОВ «Сімпекс», МПП «Бекарімпекс», МПП «АТОС» звернулись з касаційними скаргами, у яких просять скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального права.

В засіданні суду було подано клопотання на підставі п.3 ч.3 ст. 49 та ст. 55 КАС України про заміну відповідача - Міністерство економіки України його правонаступником Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Колегія суддів задовольняє подане клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.09.2009 року відбулося засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, на якому розглядалися питання стосовно результатів проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту. За результатами вказаного розгляду, Комісією прийнято рішення № СП - 215/2009/4402-25 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту".

Рішення Комісії прийнято на підставі матеріалів спеціального розслідування, що було ініційоване національним товаровиробником ДП "Рівненська сірникова фабрика" та ТОВ "Українська сірникова фабрика".

Комісією зроблено висновок, що національні інтереси вимагають застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару та керуючись положеннями статті 16 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", Комісія застосувала спеціальні заходи незалежно від країни походження та експорту щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: сірники, крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3605 00 00 00.

Спеціальні заходи застосовано строком на три роки, тобто до 29.11.2011 року, шляхом запровадження справляння спеціального мита, розмір ставки якого становить 11,3 відсотки.

25.10.2010 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла Рішення № СП-244/2010/4403-25, яке набрало чинності 06 листопада 2010 року, згідно з яким спеціальні заходи, що застосовувались шляхом запровадження справляння спеціального мита, розмір якого становив 11,3 відсотків, були скасовані і встановлені інші заходи, а саме, квотування імпорту шляхом видачі спеціальних ліцензій.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач і звернувся з даним позовом.

Розглядаючи справу та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Комісія вийшла за межі повноважень, наданих Законом України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", оскільки спеціальні заходи у вигляді спеціального мита були скасовані і встановлені інші заходи, а саме квотування імпорту.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (в редакції станом на 2010 рік - далі Закон), протягом строку застосування спеціальних заходів на вимогу Служби або відповідного органу виконавчої влади Комісія проводить засідання. На цих засіданнях розглядаються наслідки застосування відповідних заходів, визначається ступінь необхідності прискорення лібералізації режиму імпорту в Україну, що є об'єктом спеціальних заходів, а також з'ясовується необхідність продовження строку застосування цих заходів. У разі коли строк застосування спеціальних заходів перевищує три роки, такі заходи підлягають лібералізації не пізніше ніж після закінчення половини цього строку. За можливості спеціальні заходи скасовуються чи прискорюється темп їх лібералізації. Заходи, строк застосування яких продовжений відповідно до частини другої статті 18 цього Закону, не можуть бути більш обмежувальними, ніж вони були наприкінці попереднього строку, і повинні надалі лібералізуватися.

Якщо після завершення засідань Комісії, зазначених у частині першій цієї статті, Комісія робить висновок, що скасування або перегляд заходів нагляду або спеціальних заходів, зазначених у статтях 14, 15 і 16 цього Закону, є необхідним, вона приймає відповідне рішення про скасування або перегляд відповідних заходів. Це рішення приймається Комісією кваліфікованою більшістю голосів. Повідомлення про його прийняття публікується Міністерством у газеті. (ч.2 ст. 19 Закону).

Відповідно до частини другої статті 7 Закону на засіданнях Комісії приймаються рішення з питань, зокрема,: - лібералізації спеціальних заходів щодо імпорту товару; - перегляду спеціальних заходів щодо імпорту товару; - скасування спеціальних заходів щодо імпорту товару.

З аналізу зазначених статей 7 та 19 зазначеного Закону слід дійти висновку, що останні здійснюють чітке розмежування поняття лібералізації, перегляду та скасування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару та передбачають повноваження Комісії щодо прийняття рішень про лібералізацію, скасування та перегляд спеціальних заходів.

Як вбачається із повідомлення "Про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № СП-215/2009/4402-25", опублікованому в газеті "Урядовий кур'єр" від 06.11.2010 № 208 Комісія розглянула інформацію Міністерства економіки України та дійшла висновку про необхідність їх перегляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що застосовані рішенням Комісії від 29.09.2009 № СП - 215 2009/4402-25 спеціальні заходи не були скасовані оскаржуваним рішенням № СП-244/2010/0403 від 25.10.2010 року, а були переглянуті відповідно до статей 7, 19 Закону.

Отже, судами при прийнятті оскаржуваних рішень було неправильно застосовано положення статей 7, 19 Закону.

Також розглядаючи справу суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в порушення вимог ч. 3 та 4 ст. 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" засідання Комісії було проведене без відповідних вимог Голови Комісії чи члена Комісії, а матеріали з питань, що розглядались на засіданні, членам Комісії не направлялись.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" засідання Комісії проводяться на вимогу Голови Комісії, на письмову обґрунтовану вимогу члена Комісії, яка подається Голові Комісії, та в інших випадках з дотриманням строків відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону протягом строку застосування спеціальних заходів на вимогу відповідного органу виконавчої влади, в тому числі і Мінекономіки, Комісія проводить засідання.

Відповідно до частини четвертої статі 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" засідання Комісії скликаються Головою Комісії, а у разі його відсутності - першим заступником або заступником Голови Комісії.

Засідання Комісії, яке відбулось 25.10.2010, було скликано заступником Голови Комісії на вимогу Мінекономіки (лисі від 21.10.2010 № 4403-25/259), яке, відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Постановою КМ України від 26.05.2007р. № 777, є центральним органом виконавчої влади та головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики.

Таким чином, порядок скликання та проведення засідання Комісії 25.102.2010 повністю узгоджується з вимогами частини першої статті 19 Закону, частин третьої, четвертої статі 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", що не було ураховано судами.

Крім того, у оскаржуваних рішеннях судами першої та апеляційної інстанцій зазначається, що про засідання Комісії не було повідомлено ініціатора застосування спеціальних заходів ТОВ "Українська сірникова фабрика", що є порушенням прав національного товаровиробника.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 12 Закону інформація, якою обмінюються Міністерство та Комісія, а також інформація про засідання Комісії чи службові документи Міністерства або Комісії з питань, що стосуються певного спеціального розслідування, не розголошуються. Крім цього Законом при прийнятті рішення про перегляд спеціальних заходів не передбачено інформування ініціатора відповідного розслідування або з'ясування його позиції.

Виходячи положень статті 19 Закону, та з урахуванням вимог статті 19 Конституції України, Комісія не зобов'язана повідомляти ініціатора застосування спеціальних заходів ТОВ "Українська сірникова фабрика" про засідання Комісії з питання перегляду спеціальних заходів щодо імпорту в Україну.

Крім того, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку, що Комісією перевищено максимально допустимий рівень квотування імпорту, передбачений частиною шостою статті 16 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Так, згідно з ч.6 ст. 16 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі відсутності достатнього обґрунтування необхідності встановлення іншого рівня квоти для запобігання або усунення наслідків значної шкоди граничний рівень квоти не може бути нижчим за середньоарифметичну величину здійснюваного протягом трьох останніх репрезентативних років, за який є наявна статистика імпорту товару, який є об'єктом спеціального розслідування, якщо тільки не буде обґрунтовано необхідність іншого рівня для запобігання або усунення значної шкоди.

Отже, частина шоста статті 16 зазначеного Закону не визначає максимально допустимого рівня квотування імпорту, а передбачає у разі відсутності обґрунтування іншого рівня квот, її встановлення у розмірі не нижчому за середньоарифметичну величину здійснюваного протягом останніх трьох репрезентативних років.

В свою чергу суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення зазначив, що за змістом частини шостої статті 19 Закону граничний рівень квоти не може бути вищим середньоарифметичної величини здійснюваного протягом останніх трьох років імпорту в Україну.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) протягом строку застосування спеціальних заходів на вимогу Служби або відповідного органу виконавчої влади Комісія проводить засідання. На цих засіданнях розглядаються наслідки застосування відповідних заходів, визначається ступінь необхідності прискорення лібералізації режиму імпорту в Україну, що є об'єктом спеціальних заходів, а також з'ясовується необхідність продовження строку застосування цих заходів. У разі коли строк застосування спеціальних заходів перевищує три роки, такі заходи підлягають лібералізації не пізніше ніж після закінчення половини цього строку. За можливості спеціальні заходи скасовуються чи прискорюється темп їх лібералізації. Заходи, строк застосування яких продовжений відповідно до частини другої статті 18 цього Закону, не можуть бути більш обмежувальними, ніж вони були наприкінці попереднього строку, і повинні надалі лібералізуватися.

Якщо після завершення засідань Комісії, зазначених у частині першій цієї статті, Комісія робить висновок, що скасування або перегляд заходів нагляду або спеціальних заходів, зазначених у статтях 14, 15 і 16 цього Закону, є необхідним, вона приймає відповідне рішення про скасування або перегляд відповідних заходів. Це рішення приймається Комісією кваліфікованою більшістю голосів. Повідомлення про його прийняття публікується Міністерством у газеті (ч.2 ст. 19).

Рішення про застосування спеціальних заходів може бути оскаржено в суді протягом місяця від дати запровадження цих заходів у порядку, встановленому законодавством України (ч.3 ст. 19).

Отже, стаття 19 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" взагалі не визначає граничного рівня квоти та взагалі не містить частини шостої.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Постановила:

Касаційні скарги Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України, ТОВ «Сімпекс», МПП «Бекарімпекс», МПП «АТОС» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України, за участю третіх осіб: ТОВ «Сімпекс», МПП "Бекарімпекс», МПП «АТОС» про визнання протиправним та скасування рішення № СП-244/2010/0403 від 25.10.2010 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239^{1 Кодексу адміністративного судочинства України.}

Судді :