Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 р. Справа №805/11729/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лазарєва В.В

за участю секретаря судового засідання: Кан О.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Василенка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, третя особа, яка не замовляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Лінійний відділ на станції Іловайськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання незаконним та скасування наказу від 04.06.2013 року № 433, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці (далі - УМВС на Донецькій залізниці), третя особа, яка не замовляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Лінійний відділ на станції Іловайськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання незаконним та скасування наказу від 04.06.2013 року № 433.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з листопада 2011 року по серпень 2013 року вона, підполковник міліції, проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника лінійного відділу - начальника міліції громадської безпеки лінійного відділу на станції Іловайськ Управління МВС України на Донецькій залізниці. Наказом УМВС на Донецькій залізниці від 04.06.2013 року № 433 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани, за неналежне виконання службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1.12. та 4.1.8. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005р. № 60 Дск, а саме: 1) здійснення конвоювання з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятора № 5 м. Донецька з дозволу керівництва лінійного відділу без картки конвоювання, яку взагалі не було складено на зазначений маршрут конвоювання; 2) не включення до планів навчання методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їх сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу та як діяти в складній обстановці і за надзвичайних обставин, прийомами фізичного впливу, застосування наручників, інших спецзасобів.

Позивач вважає вищевказаний наказ УМВС на Донецькій залізниці протиправним, оскільки, вимоги п. 1.12. Інструкції нею не були порушені, так як картка конвоювання на маршрут «ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятора № 5 м. Донецька» в наявності та знаходиться в папці 1 Дск. Вказана папка перевіряючими не була витребувана при перевірці. Так само відсутні порушення, з боку позивача, вимог п. 4.1.8. Інструкції щодо не включення до планів навчань відповідних тем занять, оскільки, такий план із зазначеними темами є в наявності та зберігається в підрозділі міліції громадської безпеки ЛВ на ст. Іловайськ.

Окрім того, позивач зазначає, що в наказі УМВС на Донецькій залізниці від 04.06.2013 року № 433 розглядається факт порушення правил поведінки та професійної етики відносно гр. Ш, до якого конвоювання не застосовувалося, але керівництво УМВС на Донецькій залізниці проводилася службова перевірка з виконання вимог Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України від 20.01.2005р. № 60 Дск, що немає ніякого причинного зв'язку.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даними позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ УМВС на Донецькій залізниці від 04.06.2013 року № 433 «Про порушення службової дисципліні» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги. Також, позивачем додатково зазначено, що до її обов'язків не входить складання відповідних карток конвоювання, оскільки, у відповідності до Інструкції № 60 ДСК, такий обов'язок покладено на УМВС на Донецькій залізниці. Щодо вимог п. 4.1.8. Інструкції № 60 Дск то всі перелічені відповідачем теми, які нібито не вказані позивачем у плані навчань, розкрити в темах: особливості конвоювання на різних видах транспорту, організація конвоювання в судах та під час проведення слідчих дій. Такі теми, як способи втеч та умови, що їм сприяють і вміння розпізнавати підготовку до втеч або нападу, взагалі не оговорені та не надаються у Інструкції № 60 Дск. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в яких зазначили, що дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення суворої догани, накладено на позивача за порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1.12. та 4.1.8. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005р. № 60 Дск, а саме: 1) здійснення конвоювання з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятора № 5 м. Донецька з дозволу керівництва лінійного відділу без картки конвоювання, яку взагалі не було складено на зазначений маршрут конвоювання; 2) не включення до планів навчання методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їх сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу та як діяти в складній обстановці і за надзвичайних обставин, прийомами фізичного впливу, застосування наручників, інших спецзасобів.

В порядку визначеному статтею 14 Закону України від 22.02.2006 р. № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» було проведено службове розслідування, у межах якого встановлено факт грубого порушення службової дисципліни з боку позивача. За наслідками проведеного службового розслідування відповідачем було затверджено висновок службового розслідування від 04.06.2013р. та видано наказ від 04.06.2013 року № 433 «Про порушення службової дисципліні», яким також притягнено до відповідальності ОСОБА_1 у вигляді оголошення суворої догани.

Представник відповідача вважає, що оскаржуваний наказ УМВС на Донецькій залізниці виданий в межах повноважень, у спосіб передбачений статтями 1, 2, 5, 7, 8, 12, 13, 14, 15, 16, 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 р. № 3460-IV, тобто, повністю відповідає приписам статті 19 Конституції України. У зв'язку з чим, на думку відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи до суду не прибув. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 з 1996 р. проходить службу в органах внутрішніх справ. Наказом УМВС на Донецькій залізниці № 472 о/с від 28.11.2011р. ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника лінійного відділу - начальника міліції громадської безпеки лінійного відділу на станції Іловайськ Управління МВС України на Донецькій залізниці (а.с. 125).

Наказом УМВС на Донецькій залізниці від 04.06.2013 року № 433 (а.с. 45-46) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани. З вищевказаним наказом позивача ознайомлено 13.06.2013р. (а.с. 184).

Підставною для видання оскаржуваного наказу стали матеріали службового розслідування, зокрема висновок № 61 від 01.06.2013 року (а.с. 47-54). Даним розслідуванням встановлено факт неналежного виконання службової дисципліни з боку заступника начальника лінійного відділу - начальника міліції громадської безпеки лінійного відділу на станції Іловайськ Управління ОСОБА_1, який виразився у неналежному виконанні нею вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 1.12. та 4.18. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 Дск (далі - Інструкція № 60 Дск), а саме: 1) здійснення конвоювання з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятора № 5 м. Донецька з дозволу керівництва лінійного відділу без картки конвоювання, яку взагалі не було складено на зазначений маршрут конвоювання; 2) не включення до планів навчання методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їх сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу та як діяти в складній обстановці і за надзвичайних обставин, прийомами фізичного впливу, застосування наручників, інших спецзасобів.

Позивач оскаржує рішення відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію».

Стаття 18 Закону України «Про міліцію» встановлює, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою КМ УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (далі - Положення № 114) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22.02.2006 року (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

У відповідності до п. 3.1. Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція № 230), начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

Судом встановлено, що 26.05.2013 року до УМВС на Донецькій залізниці з лінійного відділу на ст. Іловайськ надійшло повідомлення про те, що того ж дня о 00:20 год. в лінійному відділі затриманому громадянину Ш. стало зле, після чого цього громадянина було доставлено до Іловайської вузлової лікарні, з якої направлено на госпіталізацію до центральної міської лікарні м. Харцизьк, де проведено операцію по видаленню нирки. Під час госпіталізації гр. Ш. пояснив, що під час затримання він був побитий працівниками міліції. Подію зареєстровано до ЄО ЛВ на ст. Іловайськ за № 178 від 26.05.2013р. Тієї ж дати до ЄРДР ЛВ на ст. Іловайськ внесено відомості про відкриття кримінального провадження № 12013050940000159, попередня кваліфікація правопорушення ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України.

Наказом т.в.о. начальника УМВС на Донецькій залізниці від 27.05.2013 року № 402 (а.с. 163-164), на виконання вимог п.п. 2.1., 2.5., 2.6., 3.2., 3.3. Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в ОВС», затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013р. № 230, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, було призначено службове розслідування.

Відповідно до плану-завдання від 28.05.2013р. № 4/3969 (а.с. 165-168) в лінійному відділі на станції Іловайськ перевірялася, в т. ч. організація роботи конвойної групи (розділ 3 вказаного плану). Позивач була ознайомлена з цим планом-завданням на перевірку, про що свідчить підпис останньої.

При проведенні службового розслідування відповідачем було перевірено виконання вимог Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 Дск, в результаті виявлено ряд порушень, а саме:

- здійснення конвоювання двома конвойними нарядами (22.01.2013 року згідно з наказом ЛВ від 22.01.2013 №14 та 01.02.2013 року згідно з наказом ЛВ від 01.02.2013 №20) з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятору №5 м. Донецька з дозволу керівництва лінійного відділу без картки конвоювання, яку взагалі не було складено на зазначений маршрут конвоювання (п. 1.12. Інструкції № 60 Дск);

- не включення до планів навчання особового складу методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їм сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу та як діяти в складній обстановці і за надзвичайних обставин, прийомами фізичного впливу, застосування наручників, інших спецзасобів (п. 4.1.8. Інструкції № 60 Дск).

Згідно із п. 8.1. Інструкції № 230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником (п. 8.7. Інструкції № 230).

За результатами службового розслідування складено відповідний висновок від 01.06.2013 року (а.с. 47-54), який затверджено начальником УМВС на Донецькій залізниці 04.06.2013 року.

Згідно п. 3 вказаного висновку за неналежне виконання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 1.12. та 4.18. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 Дск, рекомендовано заступнику начальника лінійного відділу - начальнику міліції громадської безпеки лінійного відділу на станції Іловайськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, підполковнику міліції ОСОБА_1 - оголосити сувору догану.

Так, що стосується вищевказаних порушень судом встановлено наступне.

Наказом лінійного відділу на станції Іловайськ від 10.12.2012 №295 було затверджено функціональні обов'язки заступника начальника ЛВ - начальника міліції громадської безпеки ЛВ, тобто, обов'язки позивача. Відповідно до цих функціональних обов'язків заступник начальника лінійного відділу - начальник міліції громадської безпеки лінійного відділу на станції Іловайськ - організує контроль за охороною і конвоюванням арештованих, затриманих, арештованих в адміністративному порядку.

Завдання та основи організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб органами внутрішніх справ, особливості конвоювання на різних видах транспорту, організації конвоювання в судах та під час проведення слідчих дій, заходи щодо попередження виникнення надзвичайних подій під час конвоювання, порядок управління конвойними нарядами визначаються Інструкцією з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 20.01.2005р. № 60 Дск.

Інструкція обов'язкова для виконання працівниками міліції, діяльність яких пов'язана з конвоюванням затриманих і взятих під варту осіб, а також іншими посадовими особами органів внутрішніх справ у разі виконання подібних завдань.

У відповідності до п. 1.12. Інструкції № 60 Дск на кожний маршрут конвоювання складається Картка конвойного маршруту (додаток 1), де зазначається: 1) номер картки конвойного маршруту; 2) схема і порядок руху спеціального автомобіля, характеристика маршруту, відстань у кілометрах від органу внутрішніх справ до пункту призначення, порядок зв'яжу з найближчими міськрайлінорганами, у тому числі за спеціальними кодами; 3) порядок охорони затриманих і взятих під варту осіб під час руху, передання (прийняття) у пунктах призначення, особливості несення служби в особливих умовах.

Згідно із дорожнім журналом конвойної групи лінійного відділу на ст. Іловайськ Управління МВС України на Донецькій залізниці (а.с. 83-85) та наказів ЛВ від 22.01.2013р. № 14 (а.с. 88), від 01.02.2013р. №20 (а.с. 89), 22.01.2013 року та 01.02.2013 року відповідно здійснені конвоювання двома конвойними нарядами з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятору №5 м. Донецька.

Проте в порушення п. 1.12. Інструкції № 60 Дск на вказаний маршрут конвоювання у ЛВ на ст. Іловайськ відсутня відповідна Картка конвойного маршруту (додаток 1 до Інструкції № 60 Дск).

На час перевірки в ЛВ на ст. Іловайськ було в наявності дві картки конвойного маршруту, що затверджені 07.01.2013 року начальником ЛВ Хлистовим В.В., а саме: № 1 - з ЛВ на станції Іловайськ до Іловайської транспортної прокуратури; № 2 - з ЛВ на ст. Іловайськ до Іловайської вузлової лікарні ІТТ м. Харцизька та до Харцизького міського суду.

Стосовно посилання позивача на наявність відповідної картки конвойного маршруту з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятору №5 м. Донецька, що зберігається у папці 1 Дск під номером 2, суд зазначає наступне.

У цій папці зберігаються п'ять карток конвойних маршрутів. При цьому напроти резолюції «ЗАТВЕРДЖУЮ» стоїть прізвище начальника ЛВ на ст. Іловайськ Боцка В.С., але немає дати підпису.

Відповідно до положень п. 2.17. Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2004 №55, особливий спосіб введення документа в дію - це його затвердження. Документ, що підлягає затвердженню, набирає чинності тільки з моменту його затвердження відповідними керівниками установ, органів або посадовими особами, до компетенції яких входить вирішення питань, викладених у ньому.

У п. 2.17.1. Інструкції зазначається, що затвердження документа здійснюється двома способами: грифом затвердження або виданням відповідного розпорядчого документа (наказу, розпорядження). Обидва мають однакову силу.

Відповідно до пункту 2.17.2. Інструкції, якщо документ затверджує конкретна посадова особа, то гриф затвердження складається з таких елементів: слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, спеціального звання, підпису, ініціалів і прізвища особи, яка його затвердила, дати затвердження.

Таким чином, картки конвойних маршрутів, що містяться у папці 1Дск, не є затвердженими та такими, що були введені в дію, тобто є такими, котрі не мають сили, а отже є недійсними.

Окрім того, не можуть бути одночасно чинними картки конвойного маршруту під одним номером, ще й коли маршрути у них відрізняються. Так у картці конвойного маршруту № 2 від 07.01.2013 року значиться маршрут «з ЛВ на станції Іловайськ до Іловайської вузлової лікарні, ІТТ м. Харцизька та до Харцизького суду», а у картці конвойного маршруту №2 з папки 1Дск - «Харцизький міський суд - СІ №5 м. Донецька». При цьому маршрут «ЛВ на станції Іловайськ - Харцизький міський суд» взагалі значиться у картці конвойного маршруту № 3 з папки 1Дск.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що відповідна папка 1Дск навіть не була витребувана перевіряючими, оскільки, відповідно до плану-завдання від 28.05.2013 №4/3969 в ЛВ на ст. Іловайськ перевірялася, зокрема організація роботи конвойної групи, про що зазначено у розділі 3. Позивач була ознайомлена з цим планом-завданням на перевірку під підпис, а отже повинна була надати перевіряючим усю необхідну інформацію та відповідні документи, що стосуються тих питань, які ними перевірялися.

Більш того, допитаний у якості свідка старший інспектор ВГБ Управління МВС України на Донецькій залізниці капітан міліції ОСОБА_3 - особа, яка проводила перевірку в частині організації роботи конвойної групи, повідомив суду, що під час перевірки з позивача були витребувані всі документі, що стосувалися відповідного питання, у тому числі картки конвойного маршруту. Перевіряючим було надано лише 2 картки конвойного маршруту, що затверджені 07.01.2013 року начальником ЛВ Хлистовим В.В., а саме: № 1 - з ЛВ на станції Іловайськ до Іловайської транспортної прокуратури; № 2 - з ЛВ на ст. Іловайськ до Іловайської вузлової лікарні ІТТ м. Харцизька та до Харцизького міського суду.

Окрім того, є такими, що не заслуговують на уваги посилання позивача на відсутність обов'язку складати відповідні картки конвойного маршруту, оскільки, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за здійснення конвоювання (22.01.2013 року та 01.02.2013 року) без такої картки, а не за її складання.

Таким чином, враховуючи функціональні обов'язки заступника начальника ЛВ - начальника міліції громадської безпеки ЛВ, які полягають у організації контролю за охороною і конвоюванням та з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про відсутність картки конвойного маршруту з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятору №5 м. Донецька, суд вважає, що встановлені відповідачем з боку позивача порушення п. 1.12. Інструкції, які полягають у здійсненні конвоювання 22.01.2013 року та 01.02.2013 року з ЛВ на ст. Іловайськ до слідчого ізолятору №5 м. Донецька без картки конвоювання, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Що стосується порушення позивачем п. 4.1.8. Інструкції № 60 Дск, яке полягає у не включення до планів навчання особового складу методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їм сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу та як діяти в складній обстановці і за надзвичайних обставин, прийомами фізичного впливу, застосування наручників, інших спецзасобів, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 4.1.8. п. 4.1.1. Інструкції № 60 Дск, керівники органів внутрішніх справ (командири конвойних підрозділів) з метою попередження виникнення надзвичайних подій під час конвоювання зобов'язані забезпечувати постійний контроль за станом охорони затриманих і взятих під варту осіб, удосконалювати його форми і методи, зокрема, включати до планів навчання особового складу методи охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їм сприяють; оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу та діяти в складній обстановці і за надзвичайних обставин, прийомами фізичного впливу, застосування наручників, інших спеціальних засобів, поводження з вогнепальною зброєю.

Згідно із журналом обліку занять конвойної групи (а.с. 135), тематичного плану проведення занять (а.с. 136), розкладу занять (а.с. 137-140), планами-конспектами для конвою (а.с. 142-157) на 2012-2013 навчальний рік у ЛВ на ст. Іловайськ були включені наступні теми: 1) основні задачі, права та обов'язки міліції по забезпеченню громадського порядку і боротьбі зі злочинністю; 2) тактичні прийоми виявлення, затримання і доставляння в ОВС осіб підозрюваних у здійсненні злочинів. Розпізнавання злочинців; 3) організація конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України; 4) підстави для конвоювання; 5) порядок прийому затриманих і взятих під варту осіб для конвоювання, і їх забезпечення та медичне обслуговування; 6) особливості конвоювання на різних видах транспорту; 7) організація конвоювання в судах та під час проведення слідчих дій; 8) попередження виникнення надзвичайних подій під час конвоювання; 10) дії конвойних нарядів під час надзвичайних подій, ускладнення обстановки та в особливих умовах; 11) дії конвойних нарядів під час поломки спец автомобіля; 12) дії конвойних нарядів у випадку скоєння дорожньо-транспортної пригоди; 13) порядок застосування наручників; 14) керування конвойними нарядами. Прийняття рішення про конвоювання затриманих і взятих під варту осіб. Підготовка нарядів до служби; 15) підстави, порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї під час охорони та конвоювання заарештованих; 16) дії конвойних нарядів у випадку посягання на втечу та при нападу на конвой.

Отже, теми занять з методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їм сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу, які безпосередньо передбачені абз. 2 п. 4.1.8. Інструкції № 60 Дск не включені до планів навчання ЛВ на ст. Іловайськ на 2012-2013 навчальний рік.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до функціональних обов'язків заступника начальника ЛВ - начальника міліції громадської безпеки ЛВ, тобто, обов'язків позивача, ОСОБА_1 організовує контроль за охороною і конвоюванням, організовує та проводить виховну роботу з особовим складом СГБ та ВКМСД ЛВ.

До того ж, згідно із вищенаведеними документами (журнал обліку занять конвойної групи, тематичний план проведення занять, розклад занять) ОСОБА_1 - позивач у справі є керівником навчальної групи підписувала всі перелічені документи.

Також, суд вважає за необхідне відмітити, що свідок ОСОБА_3 - особа, яка проводила перевірку, повідомив суду, що під час перевірки відповідних планів-конспектів із темами, які зазначені вище, також не було.

Таким чином, враховуючи функціональні обов'язки заступника начальника ЛВ - начальника міліції громадської безпеки ЛВ, а також те, що позивач є керівником навчальної групи ЛВ та з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про відсутність тем занять з методів охорони заарештованих, способи втеч та умови, що їм сприяють, оволодіння навичками вміння розпізнавати підготовку до втечі або нападу, суд вважає, що встановлені відповідачем з боку позивача порушення п. 4.1.8. Інструкції № 60 Дск, які полягають у не включенні до планів навчання особового складу вказаних тем, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про міліцію» передбачено, що службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Таким чином, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення дисципліни або вчинення дисциплінарного проступку.

Нормами Дисциплінарного статуту визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

За Конституцією України державна служба, до якої відноситься і служба в органах внутрішніх справ, є єдиною за своїми основами (п. 12 ч. 1 ст. 92 Конституції України). Законодавство України стосовно державної служби, визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, спрямоване на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається у тому числі і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу та вимог, які висуваються до них, шляхів просування по службі, умов оплати праці державних службовців, підвищений рівень їх відповідальності у разі порушення дисципліни тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що встановленими, проведеним службовим розслідуванням, обставинами підтверджено скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку накладення дисциплінарного стягнення, які полягають у тому, що останній, перед накладанням стягнення, не зажадав від позивача, як порушника, письмових пояснень, суд вважає необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності, оскільки, в матеріалах справи маються відповідні письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 62-63).

Згідно зі ст.ст. 12 Дисциплінарного статуту - за порушення службової дисципліни на особу рядового або начальницького складу може бути накладено стягнення, зокрема, сувора догана.

У відповідності до ст. 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, оцінюючи докази, які маються у справі, в тому числі висновки службового розслідування, з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, суд вважає, що відповідач, вирішуючи питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани та видання оскаржуваного наказу, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, яке регулює спірні правовідносин.

Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та наявні сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання незаконним та скасування наказу від 04.06.2013 року № 433, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, третя особа, яка не замовляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Лінійний відділ на станції Іловайськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання незаконним та скасування наказу від 04.06.2013 року № 433 - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 04 листопада 2013 року.

Постанова буде виготовлена у повному обсязі 08 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.