П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 року м.Первомайський

Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Саланевич Ф.В., в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Первомайський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області та зобов’язання вчинити певні дії щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Первомайського міськрайонного суду з цивільним позовом, в якому просить суд зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2008 року по теперішній час з зобов’язанням відповідача проводити в подальшому вказані виплати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним. Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства з 01.01.2008 року по теперішній час відповідач повинен був виплачувати позивачу щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач у судове засідання не з'явився, посилався на похилий вік, про що надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач народився 1942 року, є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення № 105277, в якому проставлено відмітку "Дитина Війни". Враховуючи зазначений статус позивача, її соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, що передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 вказаного Закону. Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, відповідач повинен був з 22.05.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни: з 22 травня –48, 1 гривні, з 1 липня - 48, 2 гривні, з 1 жовтня –49, 8 гривні, що складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни на рівні 30 % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Отже, виходячи з вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та принципу верховенства закону над підзаконними нормативними актами, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а не здійснювати таку доплату згідно положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 та п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який втратив чинність з моменту прийняття Конституційним судом України рішення про неконституційність даного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлюється не розмір мінімальної пенсії з якого обчислюється доплата особам, які мають статус «дитини війни», а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195-IV, якою встановлюється розмір такої доплати у відповідності до 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відповідач повинен нарахувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку, нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»за 2009 рік по теперішній час, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік " та Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 -2010 роки що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2009 році, у 2010 році та у 2011 році на момент винесення рішення, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".

З 01.01.2009 року по теперішній час відповідач мав щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком враховуючи, що з 01.01.2009 року по теперішній час відповідачем було нараховано та сплачено позивачу доплату до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195-IV покладено на Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

В частині позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача до здійснення перерахунку пенсії та інших доплат в подальшому, суд вважає такими що не підлягають задоволенню, оскільки майбутні дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть бути визнані протиправними.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”, ст. ст. 2, 7, 14, 158 –163, 256 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області та зобов’язання вчинити певні дії щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" –задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області з невиплати доплати до пенсії, яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 10.01.2011 року протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 10.01.2011 року.

В іншій частині вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення через Первомайський міськрайонний суд Харківської області. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя /підпис/

Суддя Первомайського

міськрайонного суду

Харківської області ОСОБА_2