Справа № 259/6068/13-ц

Провадження № 2/259/1734/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2013 р. місто Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого – судді: Ларіної О.В.,

при секретарі : Сербіній К.Д.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши позовну заяву Комунального комерційного підприємства «Донелектроавтотранс» до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення збитків.

В обґрунтування заявлених вимог вказавши, що 29.08.2012 року на перехресті по вул. Постишева – пр.-т Маяковського в Ворошиловському районі м. Донецька відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3, у зв’язку з порушенням останньою Правил дорожнього руху, винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, яка керувала транспортним засобом марки «Mitsubishi Oatlander», державний знак НОМЕР_1.

Вина відповідача підтверджується постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12.09.2012 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сталася затримка руху міського електротранспорту – трамваїв маршруту № 1 з 11 год. 55 хв. до 12 год. 28 хв. 29.08.2012 року, у зв’язку з чим ККП «Донелектроавтотранс» понесло збитки у розмірі 4846,14грн., яку представник позивача просив стягнути, а також стягнути судові витрати в розмірі 229,40грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, причини не явки суду не відомі, заяв про відкладання слухання справи до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23.08.2013 р. зареєстрованої в реєстрі за № 4073, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_3, 29.08.2012 року при вчиненні ДТП діяла у відповідно до вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України, а саме водій у випадку причетності до ДТП зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди та не переміщати транспортний засіб до прибуття працівників ДАІ, крім цього представник відповідача вважає, що розрахована представником позивача сума збитків не може бути задоволена, оскільки була розрахована на підставі методичних рекомендацій, які не носять обов’язкового характеру.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 34 Закону України «Про транспорт» до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту і так далі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту.

Позивач ККП «Донелектроавтотранс» як підприємство міського електротранспорту звернувся до суду з позовом про захист їх порушеного права по експлуатації рухомого складу трамвайних вагонів у період з 11 год. 55 хв. до 12 год. 28 хв. 29.08.2012 року, заявив вимоги про захист порушеного права шляхом відшкодування завданих збитків.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3/0531/1714/2012 вбачається, що 29.08.2012 року о 11год. 40 хв. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Oatlander», державний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Постишева – пр.-т Маяковського в Ворошиловському районі м. Донецька, при виїзді на головну дорогу з другорядної не переконалась в безпеці своїх дій, в наслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «Opel Manta», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12.09.2012 року ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, (а.с. 7).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міський електричний транспорт» перевізник має право вимагати відшкодування витрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Актом про затримку в русі від 29.08.2012 року встановлено, що внаслідок зіткнення транспортних засобів «Mitsubishi Oatlander», державний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом марки «Opel Manta», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, яке відбулось на трамвайному полотні, на перехресті вул. Постишева – пр.-т Маяковського в Ворошиловському районі м. Донецька, був зупинений рух трамваїв маршруту № 1 з 11 год. 55 хв. по 12год. 28 хв., оскільки було створено перешкоду на проїзній частині, що перешкоджала руху трамваїв маршруту № 1 (а.с. 4).

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року матеріальна шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Вина ОСОБА_3 у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Куйбишевського районного суду м. Донецьк від 12.09.2012 року, яка набрала законної сили 23.09.2012 року.

Згідно зі ст. 61 ч.4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 20 Закону України «Про міський електричний транспорт» передбачається тимчасове припинення або обмеження надання транспортних послуг у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху.

Відповідно до підпунктів «а», «в», «д» і «е» пункту 2.10. Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган міліції, записати прізвища та адреса очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.

З калькуляції вартості збитків від затримки руху трамвайних вагонів 29.08.2012 року на ділянці «пл. Леніна –Т.К. «Москва» вбачається, що загальна сума збитків, завданих позивачу у зв'язку з простоєм трамвайних вагонів складає 4846,14 грн.( а.с.5-6).

Так, розмір заподіяної шкоди внаслідок затримки руху трамваю підтверджується крім калькуляцією вартості втрат, розкладом руху на серпень 2012 року КП «Донелектроавтотранс».

Однак, представником позивача не надані суду в підтвердження розрахунку збитків, плани-завдань виходу трамваїв маршруту № 1 та виконання рейсів на серпень 2012 року, затверджені директором Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху Донецької міської ОСОБА_2; відсутні розрахунки тарифів на послуги міського електричного транспорту КП «Донелектроавтотранс», затверджений директором Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху Донецької міської ОСОБА_2 та директором КП «Донелектроавтотранс».

Надана представником позивача калькуляція, складена згідно Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 490 від 31.12.2010 року.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій передбачена методологія розрахунку втрат від тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв (тролейбусів) та пошкоджень об'єктів міського електротранспорту, за якою втрати перевізника від тимчасового закриття або перешкоджання рухові на визначених договором про організацію надання транспортних послуг маршрутах та від пошкоджень об'єктів міського електричного транспорту розраховується, зокрема, у випадку зменшення фактичного обсягу транспортної роботи через перешкоджання рухові за маршрутом (маршрутами) іншими транспортними засобами, власниками яких є юридичні або фізичні особи.

З урахуванням особливостей правил стягнення шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, викладених у ст. 1187 ЦК України, відповідальність виникає при наявності шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; наявності причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, а саме, те, що з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода через яку був затриманий рух трамвайних вагонів маршруту № 1 позивача; внаслідок затримки руху трамвайних вагонів ККП ДМР «Донелектроавтотранс» понесло збитки у вигляді упущеної вигоди, між неправомірними діями відповідача та збитками позивача є прямий причинний зв'язок, однак крім наданих розвернутих довідок про затримання руху трамваїв маршруту № 1, представник позивача не надав письмових доказів, щодо пояснень до рахунку по завданій шкоді від простою трамвайних вагонів 29.08.2012 року.

Таким чином, представником позивача не наданий розрахунковий тариф на транспортні послуги вартості одного вагоно (тролейбусо) - км, затверджений замовником транспортних послуг - грн., що за методичними рекомендаціями входить в розрахунок витрат від тимчасової затримки руху на маршрутах міського електричного транспорту за базовим методом.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст. 623 ЦК України при визначенні недодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не направляв відповідачу претензію та не просив у добровільному порядку відшкодувати шкоду, що була їм заподіяна внаслідок затримку руху трамваю.

Також у суду виникають сумніві щодо належності доказу, наданого представником позивача - звіту про дохід за маршрутом ТР № 1 від 28.08.2012 року, оскільки зазначений звіт не містить жодних обов’язкових реквізитів, щодо дійсності проведення відповідних бухгалтерських операцій, (а.с. 47). Враховуючи, що у зазначеному документі вказується величина виручки за одну годину, яка розраховується як відношення суми фактичних доходів за день, що передував вказаному випадку, на кількість годин роботи рухомого складу у цей же день на відповідному маршруті.

Суд, не приймає до уваги пояснення представника відповідача, стосовно того, що відповідач не мав права залишити місце події ДТП відповідно до п.2.10. Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій у випадку причетності до ДТП зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди та не переміщати транспортний засіб до прибуття працівників ДАІ, оскільки згідно з п. 11.8 ПДР України, в усіх випадках водії не повинні завдавати перешкоду для руху трамваю, а також відповідно пп. «г» п. 2.10 ПДР України передбачена можливість, в разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10. Правил, відвести потерпілого до медичної установи своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувати положення слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_3 була зобов’язана зафіксувати положення транспортних засобів після ДТП 29.08.2013 року, а після цього з’їхати з трамвайного полотна та чикати поряд з місцем ДТП працівників ДАЇ.

Також, судом не приймається до уваги доводи представника відповідача відповідно неналежного розрахунку завданих збитків позивачу, оскільки розрахунок був виконаний на підставі методичних рекомендацій, які носять не обов’язковий характер, а лише рекомендований, однак одночасно з зазначеними доводами не заявив клопотання про призначення відповідної експертизи.

При таких обставинах, суд вважає, що підстав для відшкодування упущеної вигоди не має.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Цивільно-процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Комунального комерційного підприємства «Донелектроавтотранс» до ОСОБА_3 про стягнення збитків – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення – в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 05.11.2013р.

Суддя Куйбишевського районного суду

м. Донецька О.В. Ларіна