Провадження № 1-кп/537/183/2013

Справа № 537/3306/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2013 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Ткач О.Б., за участю прокурора Виноградова М.Ю., обвинуваченої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №42012180090000001 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Верхня Шахтама Шелопугинського району Читинської області Росія, росіянка, громадянка України, освіта вища, одружена, раніше не судима, працює директором ТОВ «Центрум», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи директором ТОВ «Центрум», тобто будучи службовою особою, виконуючою організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, допустила службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а саме - завдало шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам, допустила засмічення відходами об'ємом 89 кубічних метрів земельної ділянки площею 274,04 кв.м., розташованої по АДРЕСА_2 в м. Кременчуці, внаслідок чого державі заподіяно шкоду в сумі 1 424 364 грн. 01 коп.

Так, ОСОБА_1 призначена на посаду директора ТОВ «Центрум» 15.02.2010 року рішенням №15/02-к учасника та єдиного засновника ТОВ «Центрум» ОСОБА_3

Відповідно до п. 5.4 Статуту ТОВ «Центрум» директор підприємства має право без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, зокрема відкривати та закривати поточний та інші рахунки у кредитних та банківських установах, давати вказівки, обов'язкові для всіх працівників Товариства, підписувати документи Товариства, видавати в межах своєї компетенції накази, видавати довіреності, представляти інтереси товариства у всіх підприємствах, організаціях, установах.

Для здійснення виробничої діяльності ТОВ «Центрум» використовується нерухоме майно (2/5 частини салону магазину, відкритої рампи, частини рампового складу по АДРЕСА_2 в м. Кременчуці), яке є власністю ОСОБА_3, та прилегла до приміщень земельна ділянка, яка орендується ТОВ «Центрум» згідно договору суборенди, укладеного 01.06.2011 між ТОВ «Центрум» та ПАТ «Будтранссервіс».

На частині вказаної земельної ділянки, площею 274,04 кв.м., на відкритому ґрунті, ТОВ «Центрум» здійснено розміщення відходів, які утворилися в результаті виробничої діяльності підприємства, а також під час ремонту та прибирання виробничих приміщень.

Під час перевірки, проведеної 11 жовтня 2012 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_4, що відображено в Акті №628/01-01-14 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та в Акті обстеження засміченої земельної ділянки від 11.10.2012 року, встановлено, що на поверхні ґрунту виробничого майданчику ТОВ «Центрум» розміщено відходи, а саме: залишки бітуму, ПЕТ-пляшки дрібні, поліетилен низької щільності некондиційний, зола летка та відходи змішані будівельні. Загальна площа засміченої земельної ділянки - 274,04 кв.м., загальний обсяг відходів - 89 куб.м. Виміри площ і об'єму проводились інспектором за допомогою повіреної 5-ти метрової рулетки.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_4, проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земель відходами.

Даний розрахунок проводився згідно «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року. Згідно вказаного розрахунку шкода, завдана державі ТОВ «Центрум» становить 1 424 364 грн. 01 коп.

Згідно п. „б" ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» обов'язком підприємств, установ, організацій є здійснення технічних та інших заходів для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконання екологічних вимог при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", громадяни України зобов'язані здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Стаття 5 Закону України „Про відходи" передбачає, що основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів.

Згідно зі ст. 46 Закону України „Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.

Таким чином, в порушення вказаних вимог чинного законодавства, своїми діями, які виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а саме - засмічення земельної ділянки, що завдало шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам в сумі 1 424 364 грн. 01 коп.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст..367 ч.2 КК України як службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні по пред'явленому обвинуваченню винною себе не визнала та пояснила, що з 2010 року по теперішній час вона працює директором ТОВ «Центрум». Діяльність підприємства здебільшого пов'язана із здійсненням діяльності пов'язаної з виробництвом поліетиленових плівок.. Безпосередньо підприємство плівку не виготовляє, оскільки у підприємства не має для цього відповідного обладнання. Підприємство укладає договори з іншими підприємствами м.Києва, які безпосередньо її виготовляють, а вони її продають. ТОВ «Центрум» орендує частину приміщення, що розташоване в м.Кременчук по АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_3, для розміщення офісу та складу. Будь - яка продукція підприємством за вказаною адресою не виготовлялась, відходи не розміщувались. Підприємство має основні засоби, а саме три автомобіля, комп»ютер, кондиціонер, оргтехніка. Станок для виробництва плівки, який був виявлений під час перевірки, належить ОСОБА_3 та знаходився у належному йому приміщенні. В 2011 році підприємство уклало з ПАТ «Будтранссервіс» договір суборенди земельної ділянки. На цій ділянці підприємство розміщувало автомобілі. Під час перевірки, проведеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, були знайдені бітум, пляшки, поліетилен, бочки, які не мали ніякого відношення до підприємства ТОВ «Центрум». Коли ТОВ «Центрум» орендувало приміщення у ОСОБА_3, яке знаходиться по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці, то дах у вказаного приміщення протікав та останній зобов'язався його відремонтувати. Вона бачила, що для ремонту даху використовувалась плівка, яку клали на дах та заливали бітумом. Бітум розтоплювали в бочці, яка знаходилась на території на якій проводилась перевірка. Залишки золи, які утворились після розтоплювання бітуму залишилися в печі. Дах приміщення ТОВ «Центрум» ремонтували приблизно один місяць. Для ремонту даху ОСОБА_3 були найняті працівники та інколи допомогу надавали найняті ТОВ «Центрум» працівники. Плівки, які використовуються для трубопроводів виготовляються із поліетилену, який зберігається на рампі. В її обов»язки, як директора підприємства входить приймання людей на роботу, слідкування за роботою бухгалтера, перевірка виконаної працівниками ТОВ «Центрум» роботи. Для ремонту закуповувався бітум, який зберігався у мішках. Залишки, які залишились після ремонту даху були прибрані ОСОБА_3. Також зазначила, що дозволу на складання залишків, які утворились після ремонту даху, на території ТОВ «Центрум» вона не давала.

За твердженням сторони обвинувачення, обвинувачення ОСОБА_1 в службовій недбалості підтверджується показаннями свідків обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими доказами (документами), зокрема протоколом огляду від 02.10.2012 року з доданими фото - картками, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 31.05.2013 року, описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 31.05.2013 року, актом обстеження засміченої земельної ділянки від 04.10.2012 року, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.10.2012 року, яким встановлено, що ТОВ «Центрум» здійснює виробничу діяльність за адресою м. Кременчук, АДРЕСА_2 пов'язану з утворенням, зберігання та видалення відходів за відсутністю ліміту та дозволу на обсяги утворення та розміщення відходів, що є порушенням ст..ст. 32,33 Закону України «Про відходи», ст..55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», протоколом про адміністративне правопорушення №001052 від 03.10.2012 року та постановою про накладення адміністративного стягнення, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..ст.82, 82 - 1 КУпАП, розрахунком шкоди, заподіяної державі внаслідок природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земель відходам, відповідно до якого шкода від засмічення земель, заподіяної державі в наслідок порушення ОСОБА_1 природоохоронного законодавства становить 1424364 грн. 01 коп. та іншими доказами.

Розглянувши кримінальне провадження, вислухавши показання обвинуваченої ОСОБА_1, свідків обвинувачення ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши надані прокурором письмові докази та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку для ухвалення вироку, суд встановив наступне.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він являється засновником ТОВ «Центрум». Йому належить на праві власності приміщення по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці. Частину вказаного приміщення він надав в оренду ТОВ «Центрум». В цьому приміщенні протікав дах та він особисто організував та проводив його ремонт. Для проведення ремонту ним наймались працівники, в тому числі інколи залучались і працівники ТОВ «Центрум». За виконану роботу робітникам платив сам. Для ремонту використовувалася плівка та бітум. Бітум, який застосовувався для ремонту, розпалювався у бочках та для ремонту було використано близько пів тонни бітуму. В належному йому приміщенні він проводив експериментальну діяльність по виготовленню обладнання для виробництва ізоляції. Для виготовлення ізоляції використовував бітум. Весь бітум, в тому числі і залишки, що залишилися після ремонту даху, використовувались ним повністю, тобто бітум перероблявся на 100 % без відходів. Поліетилен належав йому та був придбаний для подальшої переробки. Розміщення залишків бітуму та поліетилену на земельній ділянці з ТОВ «Центрум» він не узгоджував.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Ним проводилась перевірка земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці. Ця перевірка була позапланова та проводилась за вимогою прокурора м.Кременчука. При проведені вказаної перевірки було складно Акт про проведення перевірки. В акті було вказано код відходів за класифікатором. Акт був складений на директора ТОВ "Центрум". На ділянці були відходи бітуму, будівельне сміття, поліетиленові пляшки та інше сміття. Бітум відповідає класифікації, залишки бітуму і це відходи. Розмір земельної ділянки, об»єм відходів вимірювався рулеткою. Структура відходів була визначена без проведення досліджень на підставі візуального огляду. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та проведено розрахунок збитків.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює водієм - експедитором на ТОВ «Центрум». В його облов»язки входить відвозити різну продукцію, а саме: плівки, підшипники. Він бачив, як території ТОВ «Цетрум» смолили дах, а для цього використовували бітум, який розтоплювали в бочках. Також бітум використовувався для станка. Зола знаходилась на земельній ділянці. Виритої ями на території не було, залишки були складені просто на землі. Плівка знаходилась на території, також на території знаходилися пластикові пляшки. В ТОВ «Центрум» він працює більше одного року. На територію ТОВ «Центрум» приїжджає майже кожного дня, де перебуває приблизно від 30 хв. до 1 години. Піч він бачив тільки зі сторони. Чи здійснював там хтось виробництво він не бачив.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що йому знайомий порадив попрацювати на цьому підприємстві, яку має назву підприємство йому невідомо. Його робота полягала в тому, що він рубав бітум, прибирав з ділянки сміття, зокрема пакети та папір. Сміття лежало на кучі, в якій були пакети, папір, а залишків будівельних матеріалів, здається, не було. Територія на якій знаходилося підприємство мало ворота, бетонну доріжку, грунт був відкритий. Вони рубали бітум, який знаходився в мішках, але для чого він потім використовувався йому не відомо. Сміття складали на відкритий грунт на кучу, під якою був пісок. Розмір кучі сказати не може. Всі розпорядження щодо роботи надавав ОСОБА_3. Все сміття збиралося в мішки. Стосовно обвинуваченої, то вона йому не знайома. Про ТОВ "Центрум" йому нічого не відомо. Коли він звільнився з роботи, сміття залишалося на тому ж місці, працював він не офіційно. Працював він не один, а ще з однією людиною. Ремонтні роботи на даху, на той час коли він працював, не проводилися.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що у 2012 році він працював на ТОВ «Центрум. На роботу його приймав ОСОБА_3. Обвинувачена була присутня при прийомі його на роботу, але ким вона працювала йому не відомо. В його обов'язки входило виготовляти плівку на станку, заливати бітум, який топили також в цьому ж станку. Залишки бітуму кидали в бочку, яка заходилася на вулиці, бітум плавився в бочці, як саме плавився йому не відомо, температура підтримувалася дровами. Куди викидали золу йому невідомо. Плівка, яка виготовлялася, використовувалася для ремонту даху, сама плівка знаходилася в цеху. На дах клали плівку та заливали смолою. Відходів від бітуму не залишалось. На вулиці на піщаному ґрунті лежав поліетилен. Куди вивозили поліетилен йому не відомо. Він працював разом з ОСОБА_6 на даху. Всі вказівки давав ОСОБА_3, який також і платив кошти за виконану роботу. Вони перетоплювали в бочці бітум кидали туди пакети і переплавлену суміш виливали на дах. У виробництві вони не використовували цю суміш. Мішки перегорали разом з бітумом. Бітум був в поліетилені. Біля паркана був смітник з пластикових пляшок. Вони нікуди не використовувались. Йому не відомо чи залишалися пляшки на тому ж місці чи ні коли він звільнявся.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що роки два назад він пару днів працював в ТОВ «Центрум». Приймав його на роботу ОСОБА_3 та вказівки, щодо роботи надавав також він. Обвинувачену він бачив в офісі, який знаходився в приватному секторі та хто вона йому невідомо. В його обов'язки входило прибирання в цеху. В цеху були стелажі, запчастини до автомобілів. В приміщенні цеху був папір, поліетилен в невеликому обсязі. Біля цеху була бетонна естакада та піщаний грунт. Викопаних ям на території підприємства ніде не було. Бітуму на території на той час не було. Він працював не офіційно. Ремонту покрівлі на даху на той час не робилось. Чи була біля цеху купа сміття він не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на підприємстві ТОВ "Центрум" він працював у 2012 році Прямий його обов"язок був працювати за станком. На роботу його приймав ОСОБА_3 та з ним він вирішував всі питання. Ким працювала ОСОБА_1 йому невідомо. На станку він виробляв плівку, знімав, зважував та ставив її рулон на рулони. Для чого виготовляли плівку йому не відомо. Плівка виготовлялась з бітуму, який розтоплювався прямо в машині. На вулиці знаходилася бочка в якій інколи також топили бітум, який використовувався для ремонту даху. Ремонт тривав кілька днів. Зола була біля печі. Біля печі складали все не потрібне. ОСОБА_3 привозив кошти та сплачував їх їм по відомості, в якій вони розписувалися. ОСОБА_3 представлявся директором Всі розпорядження були від ОСОБА_3. Бітум привозили та складали на вулиці, на бетон.

Відповідно до ст..91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно ст..92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст..11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб»єктом злочину.

Згідно ст..18 КК України спеціальним суб»єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб»єктом якого може бути лише певна особа.

Ч.2 ст..367 КК України передбачено кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно примітки до ст..364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364 - 367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З наведеного вбачається, що суб»єкт вказаного злочину спеціальний та ним є службова особа.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинила злочин передбачений ст..367 ч.2 КК України працюючи директором ТОВ «Центрум», тобто будучи службовою особою підприємства.

В судовому засіданні обвинувачена не заперечувала факт того, що вона працює директором ТОВ «Центрум», однак суду ні стороною обвинувачення ні стороною захисту не надано жодного належного доказу, зокрема рішення засновника, наказ про прийняття на роботу, трудового договору (контракту), щоб підтверджував даний факт. Суду не надано статуту ТОВ «Центрум», посадову інструкцію директора ТОВ «Центрум», при її наявності, та інших документів, на підставі яких суду можливо було б достовірно встановити, які обов»язки покладено на директора ТОВ «Центрум» та чи безпосередньо на директора ТОВ «Центрум» покладено обов»язки по нагляду за додержанням підприємством вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища при його діяльності. Також суду не надано доказів, щоб свідчили про те, що на час інкримінованого ОСОБА_1 злочину в установленому Законом порядку було здійснено державну реєстрацію ТОВ «Центрум» та ця юридична особа не припинялась.

Тобто суду не надано належних доказів, щоб свідчили про те, що ОСОБА_1 на час інкримінованого їй діяння була службовою особою та відповідно могла бути суб»єктом злочину, що передбачений ч.2 ст.367 КК України.

Згідно пред»явленого ОСОБА_1 обвинувачення, для здійснення виробничої діяльності ТОВ «Центрум» використовується нерухоме майно, а саме 2/5 частини салону магазину, відкритої рампи, частини рампового складу по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці, яке є власністю ОСОБА_3 та прилегла до приміщень земельна ділянка, яка орендується ТОВ «Центрум» згідно договору суборенди, укладеного 01.06.2011 року між ТОВ «Центрум» та ПАТ «Будтранссервіс» та внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 було допущено засмічення саме вказаної земельної ділянки.

Як встановлено судом ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі - продажу від 19.05.2011 року, на праві власності належить 2/5 частини салону - магазину, відкритої рампи, частини рампового складу, що розташовані по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці.

Прокурором суду не надано жодного належного доказу, зокрема договору оренди чи іншого правочину, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в користування ТОВ «Центрум» нерухоме майно за адресою м.Кременчук АДРЕСА_2 при цьому із пояснень обвинуваченої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 вбачається, що ТОВ «Центрум» використовує лише частину вказаного нерухомого майна, а іншу частину використовує безпосередньо ОСОБА_3

Як вбачається із договору суборенди земельної ділянки №17 від 01.06.2011 року ПАТ «Будтранссервіс» передало ТОВ «Центрум» в строкове платне користування земельну ділянку площею 10114 кв.м., що розташована за адресою м.Кременчук АДРЕСА_2.

Відповідно до ст..8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Згідно ст..210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст..640 ЦК України, в редакції, що була чинною до 31.12.2011 року, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

З наведеного вбачається, що вказаний договір суборенди земельної ділянки підлягав державній реєстрації, а тому він є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Прокурором суду не надано жодного належного доказу того, що було проведено державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки №17 від 01.06.2011 року відповідно до якого ПАТ «Будтранссервіс» передало ТОВ «Центрум» в строкове платне користування земельну ділянку площею 10114 кв.м., що розташована за адресою м.Кременчук АДРЕСА_2, тобто не надано доказів, щоб свідчили, що цей договір є укладеним в розумінні ст..ст.210, 640 ЦК України.

Згідно обвинувального акту та висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, на частині земельної ділянки площею 274, 04 кв.м., на відкритому ґрунті, ТОВ «Центрум» здійснено розміщення відходів, які утворилися в результаті виробничої діяльності підприємства, а також під час ремонту та прибирання виробничих приміщень.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Як встановлено судом та це підтверджується показаннями свідків обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5. ОСОБА_6, а також письмовими доказами, що надані прокурором, а саме протоколом огляду від 02.10.2012 року з доданими фото - картками, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 31.05.2013 року, описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 31.05.2013 року, актом обстеження засміченої земельної ділянки від 04.10.2012 року, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.10.2012 року дійсно станом на 04.10.2012 року мало місце засмічення відходами земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Полтавська область м.Кременчук АДРЕСА_2 площею 274, 04 кв.м.

Внаслідок засмічення вказаної земельної ділянки було спричинено шкоду у розмірі 1424364 грн. 01 коп., розрахунок якої проведено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_4, відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України» №171 від 27.10.1997 року.

Однак прокурором суду не надано жодного належного доказу того, що вказані відходи утворилися в процесі діяльності ТОВ «Центрум», були розміщені ТОВ «Центрум» чи іншими особами на вказаній земельній ділянці за згодою службових осіб ТОВ «Центром» та не надано доказів, що ці відходи є власністю ТОВ «Центрум».

В свою чергу судом встановлено, та це підтверджується показами вищезазначених свідків, що вказані відходи частково утворилися внаслідок діяльності ОСОБА_3, який, як фізична особа, за вказаною адресою здійснював експериментальну діяльність та здійснював ремонт покрівлі належних йому на праві власності приміщень.

Відповідно до ст..15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами.

Тобто в силу вимог ст..ст.1, 15 Закону України «Про відходи» обов»язок вчинити дії з метою позбутися відходів шляхом утилізації та видалення лежить, в першу чергу, на їх власнику.

Відповідно до ст..68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні зокрема у: порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

Згідно ст..70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.

Розділом VIII КК України передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля, зокрема ч.1 ст..239 КК України передбачено кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а ч.2 ст.239 КК України передбачено кримінальну відповідальність за ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.

Тобто об»єктивна сторона вказаного злочину полягає, зокрема, саме у забрудненні або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про охорону земель» під забрудненням ґрунтів розуміється накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості, а ст..1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін

Відповідно до ст..1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Згідно п.2, п.п.3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України» №171 від 27.10.1997 року засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Суду не надано жодного належного доказу того, що будь яку особу було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст..239 КК України за забруднення або псування земельної ділянки площею 274, 04 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці та не надано доказів, щоб свідчили про те, що мало місце саме забруднення або псування цієї земельної ділянки речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля.

В свою чергу судом встановлено та це підтверджується вказаними вище належними та допустимими доказами, які були надані прокурором та досліджені судом, що мало місце засмічення земельної ділянки площею 274, 04 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці відходами.

Розділом VIII КК України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля не передбачено кримінальної відповідальності за засмічення земель відходами та ст..ст.82, 82 - 1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення та за порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів.

Відповідно до ст..ст.8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст..7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, оцінивши в сукупності надані прокурором та досліджені безпосередньо судом вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що прокурором не надано доказів, тобто не доведено, що ОСОБА_1 є службовою особою ТОВ «Центрум» на яку безпосередньо покладено обов»язок по забезпеченню додержання ТОВ «Центрум» при здійсненні діяльності вимог природоохоронного законодавства, не доведено, що виявлені відходи утворилися в процесі діяльності ТОВ «Центрум», були розміщені ТОВ «Центрум» чи іншими особами на земельній ділянці за згодою службових осіб ТОВ «Центром», не надано доказів, що ці відходи є власністю ТОВ «Центрум» та не доведено, що суспільно - небезпечні наслідки у вигляді шкоди від засмічення земельної ділянки площею 274, 04 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 в м.Кременчуці у розмірі 1 424 364 грн. 01 коп. настали безпосередньо внаслідок неналежного виконання службовими особами ТОВ «Центрум» їх службових обов»язків, через несумлінне ставлення до них.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_1 є склад злочину, що передбачений ст..367 ч.2 КК України, а тому обвинувачену ОСОБА_1 необхідно визнати невинуватою по пред»явленому обвинуваченню та виправдати.

Керуючись ст..ст.368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувачену ОСОБА_1 визнати невинуватою по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченому ст..367 ч.2 КК України та виправдати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій і прокурору.

Обвинуваченій та її захиснику роз»яснити їх право право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя :