Справа № 1-0523-1005-2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Київський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого судді - Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Є.,

за участю прокурора - Конопленко О.С., Боложук В.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецька Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, пенсіонерки, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона своїми умисними діями вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно з корисливих мотивів, прийняла під виглядом незаконної винагороди від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3 000 гривень за надання йому дозволу на встановлення двох супутникових антен на даху будинку за адресою: АДРЕСА_1, при цьому, не маючи на те відповідних повноважень та намірів щодо виконання в інтересах ОСОБА_4 будь-яких дій з використанням наданої їй влади та службового положення, чим заподіяла матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 винною себе в пред'явленому обвинуваченні не визнала повністю та пояснила, що будь-якого дозволу ОСОБА_3 на встановлення ним супутникових антен вона не надавала, ніякого обману не вчиняла. З ОСОБА_5 розмовляли лише про його доступ на дах будинку для встановлення ним супутникових антен, вказані дії вона вчиняла в межах своїх повноважень. Зазначила, що з ОСОБА_3 обговорювали його доступу на дах будинку АДРЕСА_1 для встановлення ним супутникових антен. Пояснила, що відмовляючи спочатку ОСОБА_3 у доступі на дах будинку у зв'язку з тим, що на даху прокладена м'яка кровля, а самовільне встановлення супутникового обладнання може її пошкодити, що призведе до залиття квартир мешканців цього будинку. Тому, вона повідомила йому, що для допуску на дах будинку йому необхідно отримати дозвіл з райвідділу міліції, оскільки під час службових нарад керівникам ЖЕД було заборонено допускати сторонніх осіб на дахи будинків, або в разі відсутності такого, йому необхідно буде укласти договір з організаціями - провайдерами, які займаються проведенням Інтернету та встановленням супутникових антен, згідно переліку, який було надіслано для відома до житлово-експлуатаційної дільниці від КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», які мають право здійснювати зазначені роботи щодо надання телекомунікаційних послуг населенню.

Вона надала ОСОБА_3 контактні телефони організацій, які займаються такими роботами, а також повідомила йому про те, що ніяких дозволів вона не видає, в тому числі письмових. Дізнавшись в подальшому від ОСОБА_3, що вказані в листі організації не займаються встановленням супутникових антен, вона зателефонувала до КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» та повідомила про можливість надання доступу ОСОБА_3 на дах вказаного будинку з метою встановлення супутникових антен, прийняв від нього відповідну заяву, гарантійний лист та анкетні відомості, а також повідомила про пропозицію ОСОБА_3 надати спонсорську допомогу ЖЕД. Після цього, ОСОБА_3 написав власноручно заяву, в якій просить допустити його на дах будинку для встановлення супутникових антен та гарантійний лист, що в разі пошкодження покрівлі будинку він зобов'язується власноручно відшкодувати завдані збитки.

Як зазначає ОСОБА_2, в її діях відсутній обман, оскільки вона повідомляла ОСОБА_3 лише достовірні відомості, діючи у відповідності до чинних розпоряджень КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», зокрема розпорядження № 10 від 24.01.2012 року «Про контроль за використанням житлового фонду», з урахуванням положень чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ДБН В.2.2.-15-2005 Будинки і споруди, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Зазначила, що ОСОБА_3 наполягав на наданні спонсорської допомоги ЖЕД та повідомив, що надасть будь-яку допомогу, яка потрібна ЖЕД, при цьому ніяким чином вона на нього не впливала та не примушувала. У зв'язку з тим, що отримання спонсорської допомоги передбаченого статутними документами та враховуючи скрутне фінансове положенням ЖЕД, вона погодилась на його пропозицію надати спонсорську допомогу ЖЕД у вигляді бензокоси для обслуговування території, закріпленої за ЖЕД та яку мала намір оформити згідно встановленого порядку, передав на баланс КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» звернувшись з відповідною заявою на ім'я директора КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» після надання ОСОБА_3 всіх необхідних документів. За таких обставин, 23 липня 2012 року ОСОБА_3 передав їй файл з документами, серед яких був конверт, який вона не відкривала, оскільки вважала, що в ньому знаходиться паспорт на бензокосу, який вона збиралася використати під час оформлення спонсорської допомоги ЖЕД з метою постановити її на баланс КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», але в подальшому під час візиту співробітників міліції дізналася, що в конверті були гроші в розмірі 3000 грн., про існування яких їй було невідомо. З урахуванням зазначеного, пояснила, що досудовим слідством не зібрані в повному обсязі докази її вини в інкримінованому злочині, у зв'язку з чим просила суд її виправдати.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що на початку липня 2012 року він звернувся до начальника ЖЕД №9 ОСОБА_2 з питанням встановлення двох супутникових антен на даху будинку АДРЕСА_1. На його питання щодо розміщення антен на даху будинку ОСОБА_2 відповіла відмовою, мотивуючи тим, що вказані дії можуть привести до пошкодження покрівлі на даху будинку. Також ОСОБА_2 повідомила йому про необхідність наявності дозволу райвідділу міліції або укладеного договору з організаціями, які мають право надавати вказані послуги населенню згідно списку, який було надано ЖЕД міськвиконкомом. Йому було надано назви підприємств та їх контактні телефони, за якими він одразу зателефонував та отримав відповіді, що вказані підприємства встановленням супутникових антен не займаються. Про вказані обставини він повідомив ОСОБА_2, яка після з'ясування цих обставин, після телефонної розмови з інженером КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» повідомила йому про необхідність підготувати письмову заяву про надання доступу на кровлю будинку для встановлення супутникової антени, гарантійний лист, копію паспорта та договір оренди квартири. Як вказує ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 відмовляла йому надати доступ на будівлю будинку, він був вимушений запропонувати їй спонсорську допомогу ЖЕД, на що ОСОБА_2 запропонувала йому за можливістю придбати для потреб ЖЕД бензокосу. Через мережу Інтернет від дізнався про її вартість та вирішив надати вказану спонсорську допомогу у вигляду грошового еквіваленту бензокоси в розмірі 3000 грн., щоб в подальшому співробітники ЖЕД могли самостійно придбати потрібну ним бензокосу.

23.07.2012 року приблизно об 11-00 годині він приїхав до ОСОБА_2 та в її кабінеті передав їй файл в якому знаходилась копія договору з агентством нерухомості, прас-лист з мережі Інтернет з цінами на бензокоси, а також конверт, в який він вложив 3000 грн. Після цього ОСОБА_2 дістала з файлу весь його вміст та взявши конверт з грошовими коштами в руку запитала у нього, це те про що вони домовлялися. Після цього ОСОБА_2 запросила в кабінет співробітника вказаного ЖЕД на ім'я ОСОБА_6, познайомила його з нею та сказала їй, щоб та всіляко сприяла йому у вирішенні його питання про надання доступу на дах будинку для встановленню супутникових антен. Вийшовши з будівлі ЖЕД, він був зупинений співробітниками міліції, які запропонували йому пройти до відділення міліції, де він написав з'явлення зі зізнанням.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка працює майстром ЖЕД № 9, підтримала показання надані нею на досудовому слідстві (т.1 а.с.227-229) та пояснила, що 23 липня 2012 року приблизно о 11-40 годині вона була запрошена ОСОБА_2 до свого кабінету де її познайомили з невідомим чоловіком як мешканцем квартири АДРЕСА_1, як пізніше вона дізналася ОСОБА_3 та повідомила, що цей чоловік на даху будинку збирається встановити супутникову антену, у зв'язку з чим йому необхідно буде надати доступ на дах цього будинку, а також простежити, щоб під час монтажу антени не була пошкоджена покрівля будинку. Окрім цього, ОСОБА_2 зазначила, що чоловіком написано заяву на встановлення зазначеної супутникової антени.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.1 а.с.205-207, т.1 а.с.230-232), які були присутніми 23.07.2012 року в якості понятих під час огляду кабінету ОСОБА_2 в приміщення ЖЕД № 9, яке знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Россіні, 3 повідомили, що під час огляду вказаного приміщення, окрім іншого, було виявлено конверт. На запитання ОСОБА_2 про походження цього конверту, остання відповіла, що їй нічого не відомо з цього приводу, проте через деякий час остання пояснила, що даний конверт можливо їй спільно з паперами передав молодий чоловік, його дані вона не запам'ятала. Після цього співробітники міліції, діставши з конверта грошові кошти в розмірі 3000 грн. Також пояснили, що в ході огляду співробітниками міліції були вилучені різні документи, які знаходилися в робочому кабінет ОСОБА_2, які були в подальшому вилучені.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який є директором КП «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» з яких вбачається, що надання спонсорської допомоги їх підприємству передбачено статутними документами. Якщо виникає у підприємства необхідність в отриманні спонсорської допомоги то він звертається з листом про надання такої допомоги до фізичної або юридичну особи, в момент передачі об'єкта спонсорської допомоги складається акт приймання-передачі. Також пояснив, що начальники ЖЕД входять до структури підприємства та можуть звертатися з такими листами, однак під час написання цих листів вони повинні повідомляти КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» як центральне підприємство, оскільки під час передачі майна в якості спонсорської допомоги воно приймається на баланс центрального підприємства, оскільки власного балансу ЖЕД не має. Також зазначив, що грошові кошти в якості надання спонсорської допомоги перераховуються на розрахунковий рахунок КП «СЕЗ Київського району м. Донецька».

Суд, заслухавши пояснення підсудної ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, свідків, системно оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, вважає, що ОСОБА_2 підлягає виправданню у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України з огляду на наступне.

Об'єктивна сторона складу злочину, передбачена ч.1 статті 190 КК України полягає у заволодінні особою чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Виходячи із вимог норм кримінального права особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, якщо в діях особи відсутній хоч один елемент складу цього злочину.

Згідно статті 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Відповідно до статті 65 КПК України доказами в кримінальній справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3, останній не заперечує, що прийшов до начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2 з питання встановлення ним супутникових антен на даху будинку АДРЕСА_1, яка повідомила йому про необхідність мати в наявності вказані документи. Дізнавшись від своїх знайомих про відсутність будь-яких дозволів, а також після того, як він зателефонував до організацій - провайдерів телекомунікаційний послуг він повідомив, що вказані організації не займаються встановленням супутникових антен. При цьому вказані дії ОСОБА_2 він сприймав як спонукання та наполягання надати їй матеріальну вигоду. Не заперечував, що ОСОБА_2 дзвонила з цього питання до інженера КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» з питання можливості встановлення ним супутникових антен на даху будинку, а також, що надав всі необхідні документи для доступу його на дах будинку. При цьому, не заперечував, що після з'ясування всіх обставин, ОСОБА_2 погодилась надати йому доступ на дах будинку для встановленням ним супутникових антен за участю майстра дільниці ЖЕД.

З протоколу за результатами проведення оперативно-розшукових заходів за діями та переговорами в робочому кабінеті начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до начальника ЖЕЖ № 9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» з проханням надати йому можливість встановити супутникові антени на даху будинку АДРЕСА_1 (т.1 арк. справи 145-146), який перебуває на балансі цієї житлово-експлуатаційної дільниці. Також, він запропонував ОСОБА_2 отримати у неї дозвіл на встановлення супутникових антен, в чому йому було відмовлено (т.1 арк. справи 145-146). В подальшому, обговорюючи з ОСОБА_3 можливість його доступу на дах будинку для встановлення супутникових антен ОСОБА_2 наголошувала, що доступ на дахи будинків дозволено організаціям - провайдерам, які вказані в списку, який затверджений міськвиконкомом, який надано ЖЕД № 9 від КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» (т.1 арк. справи 146). А під час чергової розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_3 вона повідомила йому про необхідність написання ним у вільній формі заяви про надання йому доступу на покрівлю будинку для встановлення супутникової антени над його квартирою (т.1 арк. справи 147). При цьому, на його запитання вона відповіла, що ніяких дозволів, в тому числі письмових, ЖЕД не надає (т.1 арк. справи 147). В подальшому, ОСОБА_2 під час зустрічі в службовому кабінеті з ОСОБА_3 запросила майстра дільниці ЖЕД №9, якому вона особисто в присутності ОСОБА_3 повідомила про необхідність надати йому доступ на дах будинку за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення ним супутникових антен над своєю квартирою (т.1 арк. справи 151).

Таким чином, ОСОБА_2, визнаючи за ОСОБА_3 суб'єктивне право на користування телекомунікаційними послугами, з'ясувавши, що організації, які мають право надавати телекомунікаційні послуги населенню в житлових будинках, список яких визначений в розпорядженні директора КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» № 10 від 24.01.2013 «Про контроль за використання житлового фонду» не займаються встановленням супутникових антен, надала ОСОБА_3 доступ на дах будинку для встановлення ним супутникових антен, попередньо отримав від нього анкетні (паспортні) відомості, заяву про доступ на дах будинку та гарантійний лист на випадок пошкодження покрівлі будинку.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл ОСОБА_3 на встановлення супутникових антен на даху будинку, як акт правового регулювання, ОСОБА_2 не надався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка працює майстром ЖЕД № 9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» також підтвердила, що ОСОБА_2 дозволила ОСОБА_3 доступ на дах будинку для встановлення ним супутникових антен, оскільки 23 липня 2012 року о 11-40 годині вона запросила її до свого робочого кабінету ОСОБА_2 та доручила їй сприяти в доступі ОСОБА_3 на дах будинку АДРЕСА_1, а також простежити, щоб під час монтажу ним супутникових антен не була пошкоджена покрівля будинку. Також ОСОБА_2 повідомила, що ним написана відповідна заява на доступ на дах цього будинку для встановлення супутникових антен. Вказане підтверджує, що ОСОБА_2 мала намір надати ОСОБА_3 саме доступ на дах будинку з метою встановлення ним супутникових антен тоді, коли він виявить бажання на монтаж супутникових антен та попередньо повідомить про це майстра ділянки ЖЕД №9.

Згідно матеріалів справи, повноваження ОСОБА_2 як начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» визначаються на підставі: наказу № 67-л від 05.11.2004 року, згідно якого ОСОБА_2 прийнята на посаду начальника ЖЕД №9 з 01.11.2004 року у зв'язку з переведенням (арк. справи 19); посадової інструкції начальника ЖЕД Київського району м. Донецька (арк. справи 20-24); статуту КП «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» (арк. справи 25-27).

Відповідно до п. 1.3 та п. 2.1 посадової інструкції начальника ЖЕД КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2, остання в своїй діяльності керується чинним законодавством України, цією інструкцією, наказами та розпорядженнями директора КП «СЕЗ Київського району м. Донецька»; начальник ЖЕД зобов'язаний забезпечувати утримання ввіреного йому житлового фонду в технічно справному стані відповідно до правил та норм технічної експлуатації.

Аналіз чинного законодавства України дозволяє зробити висновок, що встановлення та розміщення супутникових антен на будинках та спорудах здійснюється з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про радіочастотний ресурс України», «Про телекомунікації», «Про оренду державного та комунального майна, «Про підтвердження відповідності», «про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 із змінами та доповненнями, Державних санітарних норм і правил при встановленні технічних елементів (пристроїв), Положення про порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1787 «Про затвердження Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб» та у відповідності до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, відшкодовувати завдані збитки. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 21 цього закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до п.5.54 ДБН В.2.2.-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення по винні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на даху будинків, з урахуванням додаткових механічних на вантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

Відповідно до пунктів 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6 21 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Відповідно до п.4.4.20, 4.4.21 цих Правил знаходиться в горищному приміщенні і на крівлі дозволяється тільки працівникам виконавців послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, двері та люки в горищні приміщення повинні бути закрити на замок, один комплект ключів повинен зберігатись у виконавця послуг, а інший у двірника.

Відповідно до пункту 26 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 для зовнішнього оздоблення будівель та споруд (антени, кондиціонери, витяжки тощо) та внутрішнього оздоблення містобудівні умови та обмеження не надаються.

За таких обставин, порядок встановлення та розміщення супутникових антен на будинках здійснюється заінтересованими особами з дотриманням норм державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законами України, під час якого балансоутримувач, відповідно до статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», здійснює функції управління відповідним будинком.

Згідно довідки КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» №01/4-1672 від 13.09.2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 дійсно перебуває на балансі КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», який обслуговується житлово-експлуатаційною дільницею №9.

З листа КП «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» № 01-4/1672 від 17.09.2013 року вбачається, що дозволи на встановлення антенного обладнання від балансоутримувача нікому не надавалися.

Згідно листа Управління житлового господарства № 03/14-1831 від 16.09.2013 року та листа Головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради № 05/1853 від 18.09.2013 року порядок встановлення супутникових антен на житлових будинках м. Донецька не відрегульований, Донецькою міською радою рішення про порядок встановлення супутникових антен на житлових будинок м. Донецька не приймалися.

Розпорядженням директора КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» №10 від 24.01.2012 року «Про контроль за використанням житлового фонду» визначено перелік організацій, яким надана можливість проводити роботи, пов'язані з наданням телекомунікаційних послуг населенню в житлових будинках, контроль за виконанням вказаного розпорядження покладено на начальників ЖЕД.

Згідно листа Управління житлового господарства Донецької міської ради № 03/20-1104 від 27.07.2012 року зобов'язано керівників підрозділів ЖКГ виявляти несанкціоновані факти встановлення та розміщення супутникових антен на вентиляційних та димових каналах житлових будинках, а також звертатися до власників супутникових антен з поданням про їх негайний демонтаж.

Наказом Управління житлового господарства Донецької міської ради № 13-ос від 19.01.2012 року зобов'язано керівників ЖКГ проводити позачергову перевірку горищ та підвалів житлових будинків на предмет виявлення в них сторонніх легкозаймистих та вибухонебезпечних предметів та заходів, спрямованих на попередження та ліквідації пожеж.

Розпорядженням КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» № 26 від 06.03.2012 року начальників ЖЕД зобов'язано провести перевірку на предмет наявності санітарних паспортів та дозволів на розміщення антен, виданих органами державного санітарного надзору, демонтувати недіючі антнети, перевірити наявність супутникових антен на оголовках та покрівлях житлових будинків, прийняти заходів щодо їх демонтажу.

Розпорядженнями КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» № 2 від 12.01.2012 року, № 40 від 06.04.2012 року ТОВ «Донбаські електронні комунікації» надати можливість здійснювати роботу, пов'язану з наданням населенню послуг по підключенню до мережі Інтернет в житлових будинках, доступ надати при наявності посвідчень співробітникам згідно списку, що надається. Дозволити проведення робіт по розвитку мережі провідного Інтернету в присутності майстра технічної ділянки, контроль по виконанню вказаного розпорядження покласти на начальників ЖЕД.

За таких обставин, надання доступу на дах будинку, що перебуває на балансі ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» для встановлення супутникових антен входить до компетенції балансоутримувача відповідного будинку, у зв'язку з чим дії ОСОБА_2 як начальника ЖЕД № 9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» щодо надання ОСОБА_3 доступу на дах будинку для встановлення супутникових антен узгоджуються з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, ДБН В.2.2.-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення та розпорядженнями директора КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», вчиненими відповідно до її посадової інструкцію та обумовлені виконанням наданих їй повноважень.

З урахуванням наведеного, аналізуючи пояснення підсудної, потерпілого, свідків, приймаючи до уваги досліджені під час судового слідства письмові документи, суд приходить до висновку, про відсутність об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого1 статті 190 КК України, оскільки в діях ОСОБА_2 фактично відсутній обман, оскільки вона діяла в межах повноважень, визначених пунктами 1.3 та 2.1 Посадової інструкції, надаючи ОСОБА_10 достовірну інформацію, що підтверджується вищенаведеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами. Притягаючи ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч.1 статті 190 КК України досудове слідство ставить їй в провину надання дозволу ОСОБА_10 на встановлення супутникових антен, але пред'явлене обвинувачення, як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових документів, пояснень підсудної, потерпілого та свідків, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 надала ОСОБА_3 саме доступ на дах будинку для встановлення ним супутникових антен за участю майстра ЖЕД №9.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до начальника Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області зі з'явленням із зізнанням ОСОБА_3 повідомляє, що 23.07.2012 року ним був переданий хабар в розмірі 3000 грн. начальнику ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2, яка вимагала його за надання дозволу на встановлення двох супутникових антен на даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 арк. справи 5).

Як пояснив ОСОБА_3 під час досудового слідства (т.1 арк. справи 6-9, т.1 арк. справи 200-204, т.2 арк. справи 4-7) та судового слідства, він був вимушений запропонувати спонсорську допомогу з метою позитивного вирішення його питання з приводу встановлення супутникових антен на даху будинку. Як вказує ОСОБА_3 під час очної ставки з ОСОБА_2, остання прямо не вимагала винагороди за вирішення його питання, однак він був поставлений в такі рамки, що йому прийшлось запитувати у неї, що необхідно зробити для вирішення його питання (т.1 арк. справи 221-226).

Згідно постанови слідчого СВ Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області від 24.09.2013 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого статтею 369 КК України відмовлено на підставі ч.6 статті 369 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, оскільки ОСОБА_3 після дачі хабара ОСОБА_2, яка начебто його вимагала, до порушення кримінальної справи, повідомив про це уповноважені правоохоронні органи (т.2 арк. справи 8-11).

З урахуванням наведеного, відсутня обов'язкова ознака шахрайства, оскільки дії ОСОБА_3 щодо передачі грошових коштів ОСОБА_2 не можна вважати добровільним, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 оцінюючи зміст оточуючої інформації, також характер та значення її дій, сприйняв дії ОСОБА_2 саме як вимагання, у зв'язку з чим вимушено та на власний розсуд, розцінив свої дії саме як давання хабара ОСОБА_2 у зв'язку з начебто її вимаганням та почав пропонувати допомогу ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька».

Відповідно до статей 132, 223 КПК України обвинувачення особи у вчиненні злочину повинно бути конкретним за змістом. Для цього в описовій частині постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку зазначаються: злочин у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце вчинення злочину, тобто встановлена подія злочину, наведено ознаки об'єктивної сторони складу злочину, мотив та спосіб вчинення злочину та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Постановою прокурора Київського району м. Донецька від 24.07.2012 року порушено кримінальну справу відносно начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (арк. справи 1). Постановою прокурора Київського району м. Донецька від 20.08.2012 року склад злочину по кримінальній справі перекваліфіковано з ч.3 ст. 368 КК України на ч.1 ст.190 КК України у зв'язку з тим, що слідству не вдалося встановити документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на надання дозволу на встановлення супутникових антен в будинках, що обслуговуються ЖЕД № 9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» (арк. справи 236). За таких обставин, змінюючи кваліфікацію дій ОСОБА_2 зі складу злочину, передбаченого ч.3 статті 368 КК України на ч.1 статті 190 КК України у зв'язку з тим, що слідству не вдалося встановити документи, що підтверджують повноваження начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2 на надання дозволу на встановлення супутникових антен досудовим слідством допущені очевидні припущення у винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 190 КК України, чим порушуються права та законні інтереси обвинуваченої. В постанові про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 не надається належна оцінка діям ОСОБА_2 щодо вимагання хабара від ОСОБА_10 та не надана належна правова оцінка діям ОСОБА_3 під час надання ним хабара ОСОБА_2, яка начебто його вимагала.

Окрім цього, не зважаючи на наведене, описова та резолютивна частини обвинувального висновку в порушення статті 223 КПК України містить ще суттєві протиріччя, сумніви у винності обвинуваченої, а також припущення, оскільки в обвинувальному висновку ОСОБА_2 ставиться за провину, що вона вчинила дії, які не входили до її повноважень, але при цьому вказується, що вона використовує надану їй владу та службове положення, що є взагалі неприпустимим.

Ставлячи в провину ОСОБА_2 прийнятті від ОСОБА_3 3000 грн. під виглядом незаконної винагороди суд приходить до наступного.

Згідно абзацу 1, абзацу 6 пункту 3.5 Статуту КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» джерелом формування майна підприємства є грошові кошти та матеріальні цінності, добровільні внески організацій, підприємств і громадян.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_9, який є директором КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» вбачається, що начальники ЖЕД входять до структури підприємства та можуть звертатися з листами до фізичних чи юридичних осіб, однак під час написання цих листів вони повинні повідомляти КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», оскільки під час передачі майна в якості спонсорської допомоги воно приймається на баланс КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», при цьому власного балансу ЖЕД не мають (т.1 а.с. .233-235).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 пропонував начальнику ЖЕД №9 ОСОБА_2 надати спонсорську допомогу ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» у будь-якому вигляді (т.1 арк. справи 147-148), на що отримав пропозицією від ОСОБА_2, в такому разі, надати ЖЕД в якості спонсорської допомоги бензокосу, яку можливо буде використовувати в подальшому для обслуговування підлеглої ЖЕД № 9 території, для чого необхідно отримати необхідні документи (т.1 арк. справи 148). Згідно пояснень ОСОБА_3 вбачається, що останній, не повідомляючи ОСОБА_2, самостійно вирішує замість обіцяної бензокоси передати ОСОБА_2 в конверті грошові кошти в розмірі 3000 грн., в якості грошового еквіваленту бензокоси, які він передав 23.07.2013 року разом з іншими документами в робочому кабінеті ОСОБА_2 Згідно пояснень ОСОБА_2 вбачається, що їй не було відомо, що в конверті, наданому ОСОБА_3 знаходилися грошові кошти, оскільки ОСОБА_3 їй не повідомляв про це, при цьому вважала, що в конверті знаходиться документація, зокрема паспорт на обіцяну в якості спонсорської допомоги ЖЕД бензокосу, який вона мала намір використати під час оформлення спонсорської допомоги та поставлення її на баланс КП «СЕЗ Київського району м. Донецька». Згідно протоколу за результатами проведення оперативно-розшукових заходів за слуховим та візуальним контролем за діями та переговорами в робочому кабінеті начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» із застосуванням технічних засобів вбачається, що ОСОБА_3 не повідомляв ОСОБА_2 про те, що в конверті знаходяться грошові кошти, а також про їх розмір - 3000 грн. (т.1 арк. справи 151). При цьому, з відеоматеріалів оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів вбачається, що ОСОБА_2 декілька разів повідомляла ОСОБА_3, що запропоновану ним спонсорську допомогу він надає саме ЖЕД №9, а не їй особисто (лазерний носій інформації - т.1 арк. справи 59), що свідчить про відсутність особистої зацікавленості ОСОБА_2 обернути майно або грошові кошти на свою користь. Згідно протоколу за результатами проведення оперативно-розшукових заходів за діями та переговорами в робочому кабінеті начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька із застосуванням технічних засобів (т.1 арк. справи 151) та протоколу огляду кабінету начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2 за адресою: м. Донецьк, пров. Россіні, буд.3 (т.1 арк. справи 194) вбачається, ОСОБА_3 вийшов з кабінету ОСОБА_2 в 11-48 годин, а огляд кабінету ОСОБА_2 співробітниками Київського РВ ДМУ ГУМВСЯ України в Донецькій області згідно протоколу огляду розпочато об 11-00 годині, під час якого був виявлений конверт з грошовими коштами в розмірі 3000 грн. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 вирішив надати ОСОБА_2 разом з іншими документами саме грошовий еквівалент бензокоси, про що ОСОБА_2 не повідомляв, суд вважає, що за таких обставин ОСОБА_2 була позбавлена об'єктивної можливості повідомити директора КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» про надання ОСОБА_3 спонсорської допомоги ЖЕД, оскільки з часу, коли ОСОБА_3 приніс їй пакет з документами до часу проведення огляду співробітники Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області її робочого кабінету пройшло декілька хвилин. Як вказує ОСОБА_2, про існування в конверті грошової суми в розмірі 3000 грн. вона дізналася саме під час огляду її кабінету співробітниками міліції, при цьому під час розмови з ОСОБА_3, останній передав їй разом з іншими документами конверт та не повідомляв їй про наявність в ньому грошових коштів, зокрема в розмірі 3000 грн., про які вони раніше не домовлялися.

Разом з тим, враховуючи обставини справи, досліджені та перевірені під час судового слідства документи, суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_2 суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 статті 190 КК України, яка характеризується прямим умислом та корисливим мотивом, оскільки під час судового слідства в діях ОСОБА_2 не встановлено умисел на заволодіння майном або грошовими коштами ОСОБА_3, не підтверджено належними та допустимими доказами наміри ОСОБА_2 на використання грошових коштів саме для власних потреб, оскільки, як вбачається з пояснень ОСОБА_3 останній самостійно вирішив замість бензокоси передати в конверті ОСОБА_2 саме грошові кошти, при цьому не повідомляючи про це ОСОБА_2 у зв'язку з чим вона була позбавлена об'єктивної можливості передати вказане майно на баланс КП «СЕЗ Київського району м. Донецька», оскільки після виходу ОСОБА_3 з робочого кабінету ОСОБА_2 майже відразу зайшли працівники міліції, які почали проводити огляд приміщення робочого кабінету ОСОБА_2, під час якого був виявлений вказаний конверт з грошовими коштами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року за наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» визначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 статті 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях та постановлюється лише при умови, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Згідно статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення. В рішенні S.W. проти Об'єднаного Королівства від 22 листопада 1995 року Європейський суд з прав людини відзначено, що будь-який злочин має бути чітко визначеним у законі, при цьому необхідно, щоб кожен міг зрозуміти із тексту відповідної статті у разі необхідності за допомогою тлумачення, наданого їй судами, яка його дія чи бездіяльність потягне за собою кримінальну відповідальність.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Окрім цього, відповідно до ч.1 статті 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення, у зв'язку з чим наявні в матеріалах справи протоколи за результатами проведення оперативно-розшукових заходів за діями та переговорами в робочому кабінеті начальника ЖЕД №9 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» ОСОБА_2 з застосуванням технічних засобів, які не мають відношення до складу інкримінованого злочину судом не приймаються до уваги, оскільки вказані дії виходять за межі пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року за наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

Згідно ч.5 статті 327 КПК України коли не доведено участі підсудного у вчинення злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 321-335 КПК України (1960 року),

ЗАСУДИВ:

ОСОБА _2 визнати невинною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 190 КК України та виправдати по суду у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, у вигляді підписка про невиїзд, після набрання вироком законної чинності - скасувати.

Речові докази по справі, а саме грошові кошти в розмірі 3000 грн., які переданні за розпискою на зберігання ОСОБА_3, після набррання вироком законної сили залишити за належністю ОСОБА_3

Речові докази, а саме конверт білого кольору з написом всередені "ОСОБА_3 3000 грн.", договір про надання інформаційних послуг з оренди нерухомості від 19.07.2012 року на одному аркуші, документи за заявою ОСОБА_3 на трьої аркушах, роздруківка цін бензокос на одному аркуші - постійно зберігати в матеріалах справи.

Речові докази, а саме: три касети miniDVD, на яких міститься відео-фіксація слідчих дій, огляд місця події - зберігати протягом строків, встановлених чинним законодавством України.

Речові докази по справі, а саме: шість лазерних носіїв інформації з легалізованим відео та аудіо матеріалами оперетавно-розшукових заходів з застосуванням технічних засобів - постійно зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: