ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року № 826/1303/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві

про

визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1, (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві, (надалі - відповідач), з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві щодо відмови об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути всі питання, викладені в скарзі ОСОБА_1 від 09.04.2012 р., та провести перевірку додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Публічному акціонерному товаристві "Київгаз" за цією скаргою;

- зобов'язати Територіальну державну інспекцію з питань праці у м. Києві об'єктивно і всебічно розглянути всі питання, викладені в скарзі ОСОБА_1 від 09.04.2012 р., та провести перевірку додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Публічному акціонерному товаристві "Київгаз" і перевірку всіх фактів порушення законодавства, викладених в цій скарзі;

- стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві на користь ОСОБА_1 67460,45 грн. моральної шкоди;

- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення в місячний строк з дня набрання постановою законної сили;

- за наслідками розгляду звіту про виконання постанови суду (в разі невиконання або неналежного виконання рішення) або в разі неподання такого звіту - накласти на керівника відповідача штраф в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, половину суми якого стягнути на користь ОСОБА_1, іншу половину - до Державного бюджету України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що скарга ОСОБА_1 від 09.04.2012 р. не була об'єктивно, всебічно та вчасно розглянута, чим порушено законні права та інтереси позивача, що призвело до моральних страждань позивача, погіршення стану її здоров'я та заподяіно моральну шкоду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки при розгляді скарги позивача від 09.04.2012 р. діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.09.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Начальника Територіальної державної інспекції праці у м. Києві - Головного державного інспектора м. Києва зі Скаргою від 09.04.2012 року, (надалі - Скарга від 09.04.2012 р.), в якій просила: скасувати акт Територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 17.02.2012 р. №26-06-93 як незаконний; провести повторну перевірку додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне страхування в ПАТ "Київгаз"; вжити заходів щодо притягнення службових осіб, що проводили перевірку, до відповідальності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2013 р. (набрала законної сили 26.07.2012 р.) в адміністративній справі №2а-7985/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці м. Києва про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Територіальної державної інспекції праці м. Києва щодо відмови в прийнятті та розгляді скарги ОСОБА_1 від 09.04.2012 р., зобов'язано Територіальну державну інспекцію праці м. Києва прийняти та розглянути скаргу ОСОБА_1 від 09.04.2012 р.

Територіальна державна інспекція з питань праці у м. Києві, на виконання Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2012 р. в справі №2а-7985/12/2670, Листом від 27.12.2012 р. №26/05-05/1481 повідомила про результати розгляду Скарги від 09.04.2012 р., зазначивши, що питання стосовно скасування акту перевірки від 17.02.2012 р. №26-06-93/161 були предметом розгляду у судових інстанціях, а в частині можливих порушень законодавства про працю адміністрацією ПАТ "Київгаз" відносно інших працівників не може бути предметом розгляду інспекції праці, так як воно не відповідає вимогам ч. 3 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої звернення може бути переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства, а тому підстави для здійснення повторної перевірки дотримання законодавства про працю у ПАТ "Київгаз" відсутні.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Положеннями ст.3 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно зі ст. 259 Кодексу законів про працю України, нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 р. № 879 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції з питань праці", було утворено, зокрема, Територіальну державну інспекцію з питань праці у м. Києві.

Згідно із п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №386/2011, (надалі - Положення), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тощо.

Згідно із п. 3 Положення, основними завданнями Держпраці України є: реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення, контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розроблення та внесення пропозицій щодо формування державної політики з цих питань.

Відповідно до п. 4 вказаного Положення, Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за: додержанням підприємствами, установами, організаціями законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства: дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці; додержанням законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи; дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці; дотриманням законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а також здійснює контроль за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із п. 5 Положення, Держпраці України з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держпраці України, її територіальних органах та організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Держпраці України.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 5 ч. 6 Положення Держпраці України має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість.

Відносно об'єктивності та всебічності розгляду відповідачем всіх питань, викладених в скарзі від 09.04.2012 р. судом встановлено наступне.

Як вже було встановлено вище судом, у першому та третьому питанні скарги від 09.04.2012 р. позивач просила скасувати акт Територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 17.02.2012 р. № 26-06-93/ як незаконний та вжити заходів щодо притягнення службових осіб, що проводили перевірку, до відповідальності.

Так, суд звертає увагу, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 р. в адміністративній справі №2а-5367/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці м. Києва, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Прокуратура м. Києва, Публічне акціонерне товариство "Київгаз" про визнання незаконним та скасування акту від 17.02.2012 р., зобов'язання вчинити дії, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 р. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 р. в адміністративній справі №2а-5367/12/2670 залишена без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У мотивувальній частині Постанови від 24.07.2012 р. в адміністративній справі №2а-5367/12/2670 Окружним адміністративним судом міста Києва зазначено, що судом не встановлено порушень чинного законодавства України при проведенні перевірки, за результатом якої було складено Акт перевірки від 17.02.2012 р. №26-06-93/.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування відповідачем Акту Територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 17.02.2012 р. № 26-06-93/ як незаконного та для вжиття заходів щодо притягнення службових осіб, що проводили перевірку, до відповідальності.

Відносно другого питання Скарги від 09.04.2012 р., а саме, щодо проведення повторної перевірки додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне страхування в ПАТ "Київгаз" суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 р. в адміністративній справі №2а-14357/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві щодо відмови у виконанні доручення Прокуратури Печерського району м. Києва стосовно розгляду по суті звернень ОСОБА_1 від 25.05.2012 р. та від 09.04.2012 р. та проведенні перевірки за цими зверненнями, зобов'язано Територіальну державну інспекцію з питань праці у м. Києві розглянути по суті звернення ОСОБА_1 від 25.05.2012 р. та від 09.04.2012 р. та провести перевірку додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне страхування в Публічному акціонерному товаристві "Київгаз" за дорученням Прокуратури Печерського району м. Києва за зверненнями ОСОБА_1 від 25.05.2012р. та від 09.04.2012 р.

Судом встановлено, що Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 р. в адміністративній справі №2а-14357/12/2670 не оскаржувалась та набрала законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Листом від 30.07.2013 р. №26/05-05/1436 повідомив позивача, що за її зверненнями від 09.04.2012 р. та від 25.05.2012 р., на виконання Ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року у справі №2а-14357/12/2670 Територіальною державною інспекцією з питань праці у м. Києві проведено перевірку додержання законодавства про працю у ПАТ "Київгаз", за наслідками якої складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №26-06-05/663.

Таким чином, суд приходить до висновку про фактичне проведення відповідачем повторної перевірки додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне страхування в ПАТ "Київгаз".

Як вбачається зі змісту скарги від 09.04.2012 р., позивач зазначає про незаконне її звільнення та численні порушення законних прав та інтересів працівників ПАТ "Київгаз".

Суд звертає увагу, що Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25.06.2012 р. у цивільній справі №2-1734 за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Публічного акціонерного товариства "Київгаз" Гаркавого Сергія Олександровича, Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за листками непрацездатності, стягнення матеріальної допомоги, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки, стягнення моральної шкоди, відшкодування шкоди товариству, заподіяної в зв'язку з оплатою коштів незаконно звільненому працівнику, у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційним судом міста Києва Ухвалою від 19.09.2012 р. залишено без змін Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25.06.2012 р.

Відносно порушень законних прав та інтересів працівників ПАТ "Київгаз", суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч.3 ст.5 Закону України "Про звернення громадян", звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до відповідача зі Скаргою від 09.04.2012 р., не надав доказів наявності повноважень, як уповноваженої особи працівників ПАТ "Київгаз".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем було розглянуто Скаргу позивача від 09.04.2012 р., надано позивачу відповідь про результати розгляду скарги, проведено повторну перевірку додержання законодавства про працю у ПАТ "Київгаз", за наслідками якої складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №26-06-05/663.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко