Миколаївський окружний адміністративний суд _{вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року Справа № 814/3423/13-а

м. Миколаїв.

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN», с. Костянтинівка, Миколаївська область

до відповідача: Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, м. Миколаїв

про: скасування податкового повідомлення - рішення

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.07.2013 року № 0000302200.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18.07.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000302200, яким позивачу нараховано ПДВ в сумі 111 970,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 55 985,00 грн. на підставі акту позапланової документальної перевірки від 26.06.2013 року № 267/22-33231825. Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року». Відповідач зазначає, що вищевказаним актом перевірки встановлено відсутність реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Саноіл Торг». Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та відповідача надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

В період з 14.06.2013 року по 18.06.2013 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ДІОНІСІЙ VN", (код ЄДРПОУ 33231825) з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» код ЄДРПОУ 37269136 та правильності їх відображення в податковому обліку за жовтень 2011 року. За результатами якої складено акт від 26.06.2013 року № 267/22-33231825 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою відповідачем встановлені порушення ТОВ "ДІОНІСІЙ VN":

- п. 1, п. 5 ст. 203, ст. 210, п.1, п.2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст.. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних ТОВ "ДІОНІСІЙ VN" з зазначеними в акті перевірки постачальниками.

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-\/І зі змінами та доповненнями (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 111 970,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року - 111 970,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач 08.07.2013 року подав заперечення на акт перевірки. Листом від 15.07.2013 року вих. № 6302/10/22- 33231825 надано відповідь на заперечення, якою висновки акту залишено без змін.

За результатами перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 року № 0000302200, яким позивачу нараховано ПДВ в сумі 111 970,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 55 985,00 грн.

На запит відповідача № 2885/10/22-122 від 28.03.2013 року щодо правомірності формування податкового кредиту ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року по контрагенту-продавцю ТОВ «Саноіл Торг» були надані пояснення та документальне підтвердження. Ні з акту перевірки, ні з наказу на її проведення не вбачається які саме виявлено факти, що свідчать про порушення ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» податкового законодавства та не зазначено джерела отримання цієї інформації. В той же час формулювання які використовуються в акті перевірки свідчать про відсутність будь-якої інформації, що свідчить про порушення податкового законодавства ТОВ «ДІОНІСІЙ VN». В акті перевірки не зазначено про надані ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» підтверджуючі документи. В акті перевірки вказано, які саме документи були використані під час проведення перевірки:

- установчі документи ТОВ «ДІОНІСІЙ VN»;

- декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та додатки до податкової декларації з ПДВ;

- матеріали перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року» акт від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 .

Судом встановлено, що відповідачем при проведені перевірки взагалі не взято до уваги первині документи (податкові накладні, видаткові накладні, договір поставки нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні, виписки з банку підтверджуючі оплату за договором), які були надані листом на запит МДПІ.

Пунктом 78.1.1 передбачено можливість проведення перевірки, якщо платник не надасть відповідь та підтверджуючі документи протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь на запит була надана 09.04.2013 року за № 156 (вх..№1189/10 від 10.04.2013 року), в той же час перевірка розпочата 14.06.2013 року.

Отже підстав, передбачених пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки у ДПІ не було.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу надано визначення поняття документальної перевірки: "Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків". Податковим кодексом взагалі не передбачена можливість проведення перевірки лише з питань взаємовідносин з деякими з контрагентів та лише з одного податку.

Судом встановлено, що Акт перевірки складено з чисельними порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772 (далі - Порядок).

При проведенні перевірки відповідачем було допущено порушення п. 5.2. розділу ІІ Порядку "У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень". Проте під час перевірки ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» не направлялись запити з вимогою надати пояснення з приводу виявлених порушень.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Натомість весь акт перевірки ґрунтується виключно на припущеннях перевіряючи.

Суд вважає доцільним зазначити про формальний підхід до проведення перевірки та складання акту перевірки. Так, в ході перевірки не були досліджені належним чином первинні документи, висновки перевіряючих ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях та не підтверджуються жодними документами. Таке твердження підтверджується чисельними помилками при складанні акту перевірки:

Так, основними доказами нікчемності угоди, укладеної ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» стали матеріали перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року» акт від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136. Також в акті перевірки від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 зазначається про наявність досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в той же час вирок по зазначеній кримінальній справі на даний час відсутній. Кримінальна справа порушена за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від оподаткування), проте не зазначено якими особами та у відношенні кого порушена справа. Якщо справа порушена за фактом ухилення від оподаткування посадовими особами ТОВ «Саноіл Торг», в цьому випадку відсутні підстави для визнання недійсними угод, укладених ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «ДІОНІСІЙ VN».

Порушення ТОВ «Саноіл Торг» порядку здійснення господарської діяльності не може вплинути на результати діяльності ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» та не можуть бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи, згідно зі ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер. Тому, у разі наявності правопорушення, до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не ТОВ «ДІОНІСІЙ VN».

Пункт 2 висновку акту перевірки взагалі не ґрунтується на матеріалах перевірки: порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 111 970,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року - 111 970, 00 грн.

При дослідженні Акту перевірки, судом встановлено, що в ході перевірки взагалі не досліджувались документи, які стосуються правильності визначення суми податкових зобов'язань з ПДВ.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, проводилась перевірка правомірності формування податкового кредиту. Отже перевірка правильності визначення податкових зобов'язань з ПДВ та визначення суми податку, що підлягає сплаті не було предметом перевірки.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином висновок про заниження податкових зобов'язань з ПДВ є неправомірним.

03.10.2011 року між ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» та ТОВ «Саноіл Торг» було укладено договір поставки нафтопродуктів № ДП-40. На виконання умов договору ТОВ «Саноіл Торг» 03.10.2011 року виставив рахунок фактуру № СФ-0000186 на оплату дизельного пального на загальну суму 229 161,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 193,60 грн.), 18.10.2011 року виставив рахунок фактуру № СФ-0000299 на оплату дизельного пального на загальну суму 205 056,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 34176,15 грн.), 26.10.2011 року виставив рахунок фактуру № СФ-0000360 на оплату дизельного пального на загальну суму 237 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 39600,00 грн.), 17.11.2011 року виставив рахунок фактуру № СФ - 0000492 на оплату дизельного пального на загальну суму 258 502,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 43 083,72 грн.), які були сплачені ТОВ «ДІОНІСІЙ VN». З дотриманням вимог чинного законодавства ТОВ «Саноіл Торг» було виписано податкові накладні: № 921 від 04.10.2011 року, № 1445 від 26.10.2011 року, № 1144 від 18.10.2011 року, № 1541 від 17.11.2011 року, які були включені ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» до складу податкового кредиту за жовтень - листопад 2011 року. Згідно специфікацій до договору поставки ТОВ «Саноіл Торг» було поставлено придбане позивачем дизельне паливо. Підтвердженням поставки є товарно-транспортні накладні: № 04/10/11-2/57 від 04.10.2011 року автомобіль Рено ВЕ 80-73 АР, № 18/10/11-2/355 від 18.10.2011 року автомобіль Ивеко ВЕ 78-00 АК, №26/10/11-2/472 від 26.10.2011 року автомобіль Даф ВЕ 90-98 АІ, № 2/280 від 17.11.2011 року автомобіль Івеко ВЕ 02-00 АМ.

Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає випадки, коли виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Пункт 198.2 визначає дату виникнення права на податковий кредит. Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, при аналізі зазначених норм можна дійти висновку, що ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» правомірно віднесло зазначені суми до податкового кредиту. ТОВ «Свноіл Торг» зареєстрований платником ПДВ та на час укладання договору та здійснення господарських операцій мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин, ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» не може нести відповідальності ні за несплату податків продавцями та його постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно п.1 розділу V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978 (далі - Положення №978), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України. Пунктом 2 розділу V Положення №978 встановлено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з реєстру платників ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку. Реєстрація платника ПДВ ТОВ «Саноіл Торг» не анульована. Податковий кодекс України не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків. Порушення вищезазначеним суб'єктом підприємницької діяльності порядку здійснення господарської діяльності не може вплинути на результати діяльності ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» та не можуть бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи згідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому, у разі наявності правопорушення, до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не ТОВ «ДІОНІСІЙ VN».

За таких підстав, угода, укладена ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» з контрагентом-продавцем ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» є реальною, такою, що виконана в повному обсязі та відповідає вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлено: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.12 № N К/9991/50772/12 зазначено: За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже перевіряючі, визнаючи угоди нікчемними та безтоварними, вийшли за межі наданих їм повноважень.

Позивач знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства. Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Заниження суми ПДВ за жовтень 2011 року згідно акту перевірки складає - 111 969,75 грн., в той же час не вказано до якої саме декларації було включено сформований податковий кредит (до скороченої чи до загальної).

До скороченої декларації за жовтень 2011 року ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» було включено 80 950,00 грн. податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Саноіл Торг».

Таким чином, нарахований податок в сумі 80 950,00 грн., в даному випадку, взагалі не підлягає сплаті до бюджету, а перераховується на спецрахунок позивача. Отже нарахування податку до сплати до держбюджету, як зазначено в податковому повідомленні-рішенні, порушує також вимоги ст. 209 ПК України.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2013 року №0000302200 були застосовані штрафні санкції в розмірі 50% від суми нарахованого податку, при цьому в податковому повідомленні - рішенні робиться посилання на абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Суд зазначає, що абз. 1 п. 123.1 ст 123 ПК України передбачає застосування штрафної санкції в розмірі 25% від нарахованого зобов'язання. В той же час відповідачем була застосована штрафна санкції в розмірі 50% , яка фактично передбачена абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України.

В наданих відповідачем запереченнях зазначено, що основними доказами нікчемності угоди, укладеної ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТОРГ» стали матеріали перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами за період з 01.10.2011 по 30.09.2012» акт від 22.03.2013 №788/22-20/37269136 та акт державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 «Про результати позапланова виїзна перевірка ТОВ «Инфинити» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2011 року 30.09.2012 року (контрагент ТОВ «Саноіл Торг»).

Але Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року у справі № 814/647/13-а:

- визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по зазначенню в акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити», та як наслідок, не підтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 507 376 712 грн. та не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 493 220 564 грн.,

- визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по зазначенню в акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити», та як наслідок, не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 193 647 211,08 грн. та не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 200 399 139,3 грн.

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованих систем «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит» інформацію, внесену на підставі акта від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 щодо не підтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 507 376 712 грн. та не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 493 220 564 грн., а також щодо не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 193 647 211,08 грн. та не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 200 399 139,3 грн.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже КАС України надає можливість звернутись до адміністративного суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, прийняття даним органом рішень, які зачіпляють майнові інтереси суб'єктів господарювання пов'язані із здійсненням його владних управлінських функцій, а тому визнання протиправними даних рішень підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення норм податкового законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби № 0000302200 від 18.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 679,55 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять гривень 55 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» (код ЄДРПОУ 33231825).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа