ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 року

м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Придачук О.А.

при секретарі Приходько Л.В.

з участю прокурора Іванова А.Б.

захисника підсудної - адвоката ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ужгорода, мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, у 2009 році обіймала посаду начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, на даний час обіймає посаду заступника начальника відділу містобудування Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_2 першопочатково обвинувачувалася за ч. 2 ст. 364 КК України, - зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Під час судового слідства прокурором прокуратури м. Ужгорода дії ОСОБА_2 було перекваліфіковано з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України та пред'явлено ОСОБА_2 обвинувачення в тому, що вона, обіймаючи, згідно розпорядження Ужгородського міського голови №115-р від 08.06.2005, посаду начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради та одночасно головного архітектора міста Ужгорода, будучи службовою особою, в обов'язки якої згідно посадової інструкції, затвердженої 01.01.2008 заступником Ужгородського міського голови, входило розгляд і погодження містобудівельної та проектної документації, контроль за дотриманням проектних рішень в межах погоджувальної частини, підготовка проектів рішень сесії Ужгородської міської ради і розпоряджень з питань містобудування, здійснення загального контролю за діяльністю архітектурно-планувального бюро та підлеглих посадових осіб, очолює містобудівельну раду, та яка відповідно до п. 5.1 розділу 5 Положення про управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням сесії міської ради № 648 від 21.03.2008, здійснювала керівництво діяльністю управління та видавала в межах компетенції накази, організовувала і контролювала їх виконання та несла персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, вчинила службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, при наступних обставинах.

Так, досудове слідство вважає, що ОСОБА_2 на підставі Програми освоєння вільних територій міста Ужгород на 2009-2010 роки, затвердженої рішенням сесії Ужгородської міської ради № 1103 від 15.05.2009, підготувала проект рішення сесії Ужгородської міської ради «Про розробку містобудівної документації», який подала на розгляд сесії та рішенням № 1143 від 19.06.2009 його було затверджено.

На підставі вказаного рішення Ужгородської міської ради між виконавчим комітетом Ужгородської міської ради як замовником та Комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради (далі - КП «Архітектурно-планувальне бюро») як виконавцем укладено угоду на виконання проектно-планувальних робіт, предметом якої була розробка містобудівної документації - детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді.

У подальшому ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, усвідомлюючи, що землі запланованого району «Західний» в місті Ужгороді знаходяться в зоні ризику затоплення паводками, в приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода за адресою: м. Ужгород, вул. Уральська, 4, затвердила завдання на розробку детального плану території житлового району «Західного» по вул. Загорській в м. Ужгороді, яким, у порушення вимог 4.3, 4.4, 4.7 та додатку «А» ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №3 від 14.01.2009, не було передбачено виконання розділу «Інженерна підготовка території» та не було визначено перелік установ, погодження проекту з якими є обов'язковим.

На виконання вказаного рішення сесії Ужгородської міської ради та угоди про виконання проектно-планувальних робіт КП «Архітектурно-планувальне бюро», було розроблено проект Детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, отримавши який, ОСОБА_2, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки, у порушення вимог п.п. 9.8, 10.17 Державних будівельних норм «ДБН 360-92**», не перевіривши відповідність проекту вимогам зазначеного нормативно-правового акту, без здійснення погодження з органами управління та державного нагляду, зокрема із Закарпатським обласним управлінням по меліорації та водному господарству, перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода, 07.08.2009 попередньо погодила указаний проект, проставивши в його графічних матеріалах відбиток відповідного штампу погодження, дату погодження і власний підпис та направила до Закарпатського державного інституту проектування міст і сіл «Закарпатдіпромісто» для проведення державної експертизи містобудівної документації.

При цьому, погодженим ОСОБА_2 проектом Детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді було передбачено виділення частини території вказаного району, яка була поділена на 1107 окремих визначених контурами земельних ділянок, що в подальшому підлягали виділенню у приватну власність громадянам під індивідуальну житлову забудову садибного типу.

За результатами проведеної державної експертизи проекту Детального плану території житлового району «Західний» Закарпатським державним інститутом проектування міст і сіл «Закарпатдіпромісто» складено експертний висновок № 79 від 10.08.2009, у якому викладено зауваження до проекту та згідно резолютивної частини якого проект Детального плану території житлового району «Західний» підлягав доопрацюванню згідно цих зауважень та погодженню з місцевими органами по регулюванню, використанню та охороні вод, тобто із Закарпатським обласним управлінням по меліорації та водному господарству.

Після отримання вказаного експертного висновку із наданими на доопрацювання зауваженнями, 12.08.2009 Ужгородською міською радою при безпосередній участі ОСОБА_2 було проведено громадське обговорення проекту, за результатами якого було прийнято рішення рекомендувати головному архітектору міста Ужгорода ОСОБА_2 після доопрацювання зауважень громадськості, експерта винести Детальний план житлового району «Західний» на затвердження Ужгородської міської ради.

Згідно обвинувачення, в подальшому ОСОБА_2, діючи злочинно недбало, керуючись метою якнайшвидшого завершення процедури розробки та затвердження містобудівної документації запланованого району «Західний» по

вул. Загорській в м. Ужгороді, не перевіривши відповідність вимогам п.п. 7.2, 7.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території», перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода 13.08.2009 остаточно погодила проект Детального плану території житлового району «Західний» як головний архітектор міста Ужгорода, проставивши у наявних в ньому графічних матеріалах відбиток відповідного штампу погодження, дату і власний підпис, підготувала та направила на розгляд сесії Ужгородської міської ради проект рішення про затвердження Детального плану території житлового району «Західний» та Пояснювальну записку.

Орган досудового розслідування вважає, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, сесією Ужгородської міської ради, депутатам якої не було відомо про допущенні під час розробки проекту Детального плану порушення, прийнято рішення № 1223 від 04.09.2009, яким затверджено проект Детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, та на підставі цього документу сесіями Ужгородської міської ради прийнято рішення про передачу у власність громадянам, тобто про вибуття з комунальної власності міської ради, 1107 визначених цим Детальним планом земельних ділянок на території району «Західний» загальною площею 78,81 га, з цільовим призначення «для індивідуального житлового будівництва», тоді як зазначені земельні ділянки, згідно відомостей Закарпатського обласного управління по меліорації та водному господарству, знаходяться в зонах можливого затоплення паводками 1%, 5% та 10% забезпеченості та згідно вимог Додатку 2 до Порядку використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней та паводків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 31.01.2001, підлягають використанню виключно для сільськогосподарського призначення.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків з власності Ужгородської міської ради незаконно вибули землі загальною площею 78,81 га нормативної вартістю 1 099 675, 34 грн., чим інтересам держави в особі Ужгородської міської ради заподіяно збитки на суму 1 099 675, 34 грн., що в 250 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та становить тяжкі наслідки.

Таким чином, на думку досудового слідства, своїми необережними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, - службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину не визнала і показала, що Генеральним планом міста Ужгорода, затвердженим у 2004 році, на території, де зараз є район «Західний», булипередбачені резервні землі, цільове призначення яких було «для іншого використання». Коли ОСОБА_2 приступила до роботи, міською радою нового скликання в 2006 чи 2007 році рішенням сесії міської ради було вирішено спланувати освоєння вільних земель на території міста, в тому числі район вулиці Загорської. ОСОБА_2 як головним архітектором та підпорядкованим правлінням містобудування та архітектури було розроблено проект рішення сесії міської ради, який був схвалений, та яким передбачалось доручити розробку проекту детального плану району «Західний» комунальному підприємству «Архітектурно-планувальне бюро». Рішенням сесії на розробку проекту цього детального плану виділялось досить мало часу та коштів. Відношення до розробки проекту детального плану ОСОБА_2 не мала, оскільки згідно рішення Ужгородської міської ради № 1143 від 19 червня 2009 року замовником проекту було визначено виконком Ужгородської міської ради, а контроль за виконанням було покладено на ОСОБА_3, виконанням займались спеціалісти КП «Архітектурно-планувальне бюро». Завдання на розробку детального плану району «Західний» було затверджено ОСОБА_3 і погоджено нею та директором КП «Архітектурно-планувальне бюро». Через брак часу та коштів цей проект вийшов недосконалим, він відповідав вимогам нормативних актів, проте, не включав у себе повний комплекс робіт, які необхідно виконати для повноти розробки детального плану. Після виготовлення проекту він був переданий ОСОБА_2 як головному архітектору міста та вона займалась підготовкою та проведенням громадських слухань з обговорення проекту детального плану. Приблизно в 2009 році було проведено громадські слухання, за деякий час до яких було розміщено оголошення в газеті «Ужгород» про їх проведення. В громадських слуханнях брали участь представники міської ради, зокрема, дотичних до цієї проблематики структурних підрозділів та представники громадських організацій. На громадських слуханнях ОСОБА_2 доповідала по проекту детального плану. В своїй доповіді ОСОБА_2 повідомляла про існуючі проблеми, зокрема, наголошувала щодо необхідності будівництва водозахисної дамби вздовж русла річки Уж, де заплановано було мікрорайони «Садовий» та «Саксаганського», у зв'язку із загрозою одновідсоткового паводку на цій землі. Тому проектом і було передбачено дві черги будівництва житлового району «Західний»: в першу чергу передбачалось виділення земельних ділянок в мікрорайоні «ім. Я. Мудрого», оскільки він відділений від річки Уж вже існуючою дамбою та йому паводки не загрожували. А в другу чергу передбачалось виділення земель в районах «Садовому» та «Саксаганського» у зв'язку з тим, що оскільки рішенням сесії Ужгородської міської ради громадяни при отриманні у власність земельних ділянок повинні були сплачувати в спеціальний фонд міської ради кошти на розвиток інфраструктури міста, то за рахунок виділених ділянок в районі «їм. ОСОБА_4» та за рахунок ділянок в цих районах передбачалось акумулювати кошти для зведення дамби. А для зведення такої дамби за приблизними розрахунками необхідно було близько 50 млн. грн. Тільки після цього можна було там роздавати земельні ділянки у власність. Все це ОСОБА_2 пояснювала на громадських слуханнях. Освоєння району «Західного» планувалось робити системно, з урахуванням необхідності розвитку інфраструктури, проте в подальшому вийшло не так, як планувалось. Після передачі проекту детального плану ОСОБА_2 як головному архітектору міста нею було вивчено його та проаналізовано правильність розміщення вулиць, інфраструктури та інше, тобто, нею було вивчено проект в частині планування. Після цього ОСОБА_2 було попередньо погоджено цей проект. А вже після погодження проекту на громадських слуханнях ОСОБА_2 погодила його остаточно. При цьому, вона ні на кого не чинила тиск, не вводила нікого в оману, громадські слухання не організовувала, натомість, доповідала на них. ОСОБА_2 брала участь в їх підготовці та проведенні - готувала демонстраційні матеріали та доповідала. Вона також наголошувала на необхідності будівництва інженерно - захисних споруд - а саме дамби, яка планувалася як вул. Набережна. Всі депутати були проінформовані, що проект не погоджений з водгоспом. Рішення було прийнято на сесії міської ради. Жодних злочинних намірів у ОСОБА_2 не було. Щодо неврахування зауважень експертного висновку "Закарпатдіпромісто" за результатами державної експертизи проекту детального плану забудови району «Західний», в якому було зазначено декілька суттєвих зауважень до проекту, ОСОБА_2 пояснила, що їй не відомо, чому ці зауваження не були враховані. Їх врахуванням та переробкою проекту повинні були займатись замовники експертизи та виконавці проекту. При наявності зауважень проект не повинен був бути затверджений сесією міської ради.

На підставі вищенаведеного ОСОБА_2 вважає, що органам досудового слідства не зібрано доказів складу злочину в її діях та не встановлено факту наявності в її діях службової недбалості, тобто неналежного виконання нею своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. ОСОБА_2 вважає, що не було жодних підстав для порушення відносно неї кримінальної справи, а тому підсудна ОСОБА_2 просила її за ч. 2 ст. 367 КК - виправдати.

У судовому засіданні захисник підсудної ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 пояснив, що є надуманим та вигаданим обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що відсутні в кримінальній справі і докази, підтверджуючі обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що вона, неналежно виконуючі свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, затвердила завдання на розробку детального плану території житлового району «Західного» по вул. Загорській в м. Ужгороді, яким, у порушення вимог 4.3, 4.4, 4.7 та додатку «А» ДСТУ-Н Б Б. 1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території», затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку та будівництва України № 3 від14.01.2009, в якому не було передбачено виконання розділу «Інженерна підготовка території» та не було визначено перелік установ, погодження проекту з якими є обов'язковим. Показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 підтверджено, що невиконання розділу «Інженерна підготовка території» мало місце виключно з причини відсутності у замовника виконання робіт - виконкому Ужгородської міської ради - коштів на оплату зазначеного розділу. Зокрема, ОСОБА_5 показала, що як вказано в пояснювальній записці до проекту, ними не розроблялись деякі розділи, зокрема, інженерне обладнання території, в тому числі дамба вздовж русла річки Уж, яка там була необхідна, проте КП "АПБ" не в силах була самостійно це розробити, оскільки у них немає фахівців з цих питань і бюджет проекту не передбачав таких робіт. Алогічні показання щодо причин невиконання вище означеного розділу дав і свідок ОСОБА_6 Не ґрунтується на законі і обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що в подальшому, отримавши розроблений КП «Архітектурно-планувальне бюро» проект детального плану території житлового району «Західний», ОСОБА_2, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки, у порушення вимог п.п. 9.8, 10.17 Держаних будівельних норм «ДБН 360- 92**», не перевіривши відповідність проекту вимогам зазначеного нормативно-правового акту, без здійснення погодження з органами управління та державного нагляду, зокрема, із Закарпатським обласним управлінням по меліорації та водному господарству, перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода за адресою: м. Ужгород, вул. Уральська, 4, 07.08.2009 року попередньо його погодила як головний архітектор міста. Пункти 9.8 і 10.17 Державних будівельних норм «ДБН 360-92**» не зобов'язують і не зобов'язували головного архітектора м. Ужгорода погоджувати проект детального плану житлового району при його попередньому погодженні, про що свідчить зміст цих пунктів. Також з протоколу громадських слухань з обговорення Концепції та плану детального планування території забудови житлового району «Західний» від 12 серпня 2009 року, на якому були присутні 117 осіб, вбачається, що ОСОБА_2 підготувала для обговорення презентаційні матеріали плану житлового району «Західний» і не приховала, а довела до відома всіх присутніх про те, що дана територія знаходиться в зоні затоплення паводковими водами, а тому потребує проведення заходів по захисту від затоплення шляхом дамб та набережної протяжністю 4,5 км. ОСОБА_2, хоча і вказала у супровідній записці до проекту рішення «Про затвердження містобудівної документації», що зауваження проектного інституту, архітектурно-містової ради і громадських слухань враховано, однак, довела до керівництва та депутатів Ужгородської міської ради те, що план детального планування району «Західний» не був дороблений і погоджений з місцевими органами по регулюванню, використанню і охороні вод. Однак, знаючи і усвідомлюючи цю обставину, депутати прийняли рішення про затвердження містобудівної документації, виходячи з того, що на час голосування не було коштів на проекті і будівельні роботи по інженерному водозахисту території і ці роботи будуть виконані в майбутньому. Таким чином, це рішення колегіального органу, а не особисто ОСОБА_2 Крім того, не ОСОБА_2, а замовник - виконком Ужгородської міської ради - був зобов'язаний направити проект на погодження органам по регулюванню, використанню та охороні вод і тому саме замовник несе відповідальність за визначення та повноту обсягу погоджень. Також є надуманим та необґрунтованим обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків з власності Ужгородської міської ради незаконно вибули землі загальною площею 78,81 га нормативної вартістю 1 099 675, 34 грн., чим інтересам держави в особі Ужгородської міської ради заподіяно збитки на суму 1 099 675, 34 грн., що в 250 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та становить тяжкі наслідки, оскільки склад цього злочину за своєю конструкцією є матеріальним і для визнання цього злочину закінченим необхідною умовою є фактичне настання істотної шкоди. Однак, всіма доказами по справі підтверджується, що земельні ділянки в мікрорайоні «Західний» були передані у власність громадянам саме за ініціативою і погодженням колегіального органу - виконкому і Ужгородської міської ради, які під час прийняття рішення знали і усвідомлювали про існування ризику затоплення земель, однак, інженерну розробку і будівництво захисних споруд перенесли на майбутнє у зв'язку із відсутністю коштів. Реальної матеріальної шкоди державі не спричинено. На підставі вищенаведеного вважає, що не було жодних підстав для порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи, просив ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК - виправдати.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона являється начальником архітектурно-конструкторського відділу Закарпатського державного інституту проектування міст і сіл «Закарпатдіпромісто». Даний відділ займається експертизою проектів містобудівної документації. Експертиза щодо плану житлового району "Західний" по вул. Загорській в м. Ужгороді проводилась нею, вона особисто готувала цей експертний висновок. Вона проводила експертизу по наданому КП «Архітектурно-планувальне бюро» проектній документації детального плану району «Західний», тобто пояснювальної записки та картографічних матеріалів цього проекту, інші документи не використовувались. Під час проведення експертизи вона керувалась вимогами Державних будівельних норм №360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якими визначено основні вимоги до такої документації. ОСОБА_7 було детально вивчено та проаналізовано наданий на експертизу проект. За результатами такої експертизи нею було виявлено ряд недоліків, які потребували обов'язкового усунення в ході доопрацювання проекту. Ці недоліки були зазначені окремим розділом у описовій частині експертного висновку. Ці недоліки були наступними: по-перше, на окремих ділянках проекту не було враховано розміри водоохоронних зон річки Уж, русло якої межує з районом. Ці межі водоохоронних зон повинні були бути обов'язково погоджені з органами з регулювання, використання та охорони вод, тобто органами водного господарства, що, згідно наданій не експертизу документації зроблено не було. По-друге, нею було як зауваження зазначено також те, що проектом не було передбачено розробку заходів з інженерної підготовки проекту. Це включає в себе вертикальне планування, зокрема, будівництво дамби вздовж русла річки Уж задля забезпечення від можливих на цій ділянці паводків. За результатами експертизи нею було складено висновок про те, що в цілому проект детального плану відповідає вимогам нормативно-правових актів та може бути рекомендований для громадського обговорення. Також в резолютивній частині висновку зауважено, що проект детального плану підлягає доопрацюванню по тим пунктах зауважень, що зазначені нею вище та вказані в описовій частині висновку, зокрема, повинен був бути погоджений з органом по регулюванню, використанню та охороні вод. Після підписання висновку нею та директором Інституту його було разом з матеріалами проекту детального плану направлено замовнику експертизи - КП "Архітектурно-планувальне бюро". Загалом проект придатний для реалізації , грамотний, лише необхідно було зробити дамбу - у проекті для цього передбачено місце, потрібно лише погодити з водоохоронними організаціями. Резолютивну частину вона вважає складеною правильно та грамотно з точки зору архітектурно-містобудівних вимог. У зв'язку із скрутним матеріальним становищем нашого Інституту вона не має змоги постійно відслідковувати зміни до нормативно-правових актів, що регулюють в тому числі прядок проведення експертизи містобудівної документації. Тому нею було складено висновок так само, як це робилось на протязі багатьох років у їх інституті. Щодо рекомендації проекту для громадського обговорення, то вона це зробила, оскільки громадське обговорення є обов'язковим етапом перед затвердженням містобудівної документації і без нього не приймається жоден такий документ. Крім цього, доопрацьовувати проект просто не було б сенсу, якщо б його не було схвалено під час громадських слухань Це великий проект і інколи буває що на громадські слухання не підтримують проект і немає сенсу у висновку і подальшій праці. Тому з метою економії часу та ресурсів вона рекомендувала проект до громадського обговорення. У випадку схвалення проекту його в обов'язковому порядку потрібно було доопрацювати згідно вказаних нею зауважень. Безпосередньо цим повинен був займатись або замовник розробки містобудівної документації, або розробник цієї документації, тобто - або Ужгородська міська рада або КП "Архітектурно-планувальне бюро". Проект містобудівної документації, перед направленням на державну експертизу попередньо погоджується, в нашому випадку, головним архітектором міста Ужгорода, про що в детальному плані робиться штамп «Попередньо погоджено». Вже після отримання позитивного висновку держаної експертизи та ухвалення громадськими слуханнями на проекті детального плану повинен був бути поставлений штамп головного архітектора м. Ужгорода «Погоджено». І такий штамп «Погоджено», який свідчить про відповідність проекту вимогам нормативних актам та містобудівним нормам, головний архітектор повинен був ставити після усунення всіх зауважень. Надання на державну експертизу проекту без його попереднього погодження органом водного господарства, що б підтверджувалось відповідним штампом органу водного господарства в проекті, не унеможливлювало його схвалення експертною установою. Проте, після громадського обговорення проекту та його схвалення громадськістю орган водного господарства міг погодити проект, направивши відповідний лист - погодження, який повинен був долучатись до матеріалів проектної документації. В іншому випадку такий проект не підлягав затвердженню його замовником, яким виступала Ужгородська міська рада. Вона була переконана в тому, що проект буде доопрацьовано згідно вказаних нею зауважень вже після проведення громадського обговорення. Експертизу вона проводила протягом трохи більшого періоду часу, ніж три дні. Проект їй було надано за деякий час до його попереднього погодження головним архітектором. Точно обставин передачі їй проекту детального плану забудови вона не пам'ятає, його міг надати директор інституту, а вона вже в телефонному режимі зв'язувалась із ОСОБА_2, яка запевняла в тому, що проект буде нею попередньо погоджений. Це є нормальною процедурою у таких ситуаціях, оскільки при проведенні державної експертизи по проектах містобудівної документації в телефонному режимі головні архітектори міст чи районів її запевняють, що проект буде попередньо погоджений і вона виконує експертизу по такому проекту, а перед видачею висновку вона особисто переконується в тому, що проект пройшов попереднє погодження.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що з лютого 2008 року по січень 2011 року вона працювала на посаді директора КП "Архітектурно-планувальне бюро", основним завданням якого було проведення проектних та геодезичних робіт, надання послуг населенню з цих питань. Рішенням сесії Ужгородської міської ради на дане підприємство було покладено завдання по розробці проекту детального плану забудови житлового району "Західний" в м. Ужгороді. На виконання цього рішення між підприємством на Ужгородською міською радою було укладено угоду, в якій було встановлено терміни виконання та обумовлено вартість робіт. Кошти, виділені міською радою на ці потреби, були досить незначними, у зв'язку з чим підприємство не брало на себе зобов'язання щодо проведення державної експертизи проектної документації. Безпосереднім виконавцем проекту була вона, вона розробляла пояснювальну записку до проекту. Також виконавцем був архітектор ОСОБА_6, який займався розробкою графічних матеріалів. При цьому, ними не розроблялись деякі розділи - такі як інженерне обладнання території, в тому числі дамба вздовж русла річки Уж, яка була там необхідна, однак, у їх підприємства не має фахівців із цих питань і бюджет проекту не передбачав таких робіт. Після виготовлення проекту його було направлено замовнику - міській раді - для подальшого скерування його на державну експертизу. В розробці цього проекту вони користувалися розробленою раніше - у 2007 році схемою цього кварталу, також їм замовником було надано геодезичне знімання. На основі цього вони і працювали. В цьому проекті в районі вул. Саксаганського була передбачена дамба як протиповеневий захист, про що ними було вказано в записці. Погодження проекту здійснював замовник, від імені якого виступала ОСОБА_2, із якою вони спілкувалися щодо проекту і завжди спілкуються, але вона не має до їх підприємства ніякого відношення. ОСОБА_2 також постійно наголошувала про необхідність дамби, однак відносно цього свідок із ОСОБА_2 не спілкувалася, оскільки під час розробки проектів ОСОБА_2 ніколи не давала їм вказівки. Їх підприємство розробляє лише архітектурну частину проекту, інженерну часину розробляє спеціалізований інститут. Вони можуть лише передбачити дамбу в цілому, а розробляє її проект спеціалізований інститут. Вони проектанти в архітектурній частині, все, що стосується інженерних комунікацій, не належить до їх компетенції, цим займаються окремі організації, які мають право це розробляти. Хоча їх підприємство, згідно угоди з міською радою зобов'язувалось усунути за свій рахунок зауваження по проектній документації, однак ними такі зауваження усунуто не було та не було погоджено проект у відповідних контролюючих органах, оскільки вони не хотіли брати на себе лишню роботу у зв'язку із обмеженим кошторисом. Тому вони передали розроблений проект детального плану міській раді - в управління архітектури, оскільки державна експертиза відбувається лише після попереднього погодження проекту цим управлінням. У пояснювальній записці до проекту нею було вказано про те, що в мікрорайоні "ім. Саксаганського" вздовж річки передбачено будівництво набережної, яка водночас мала бути захисною дамбою, довжина набережної повинна була складати 4,5 км.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що з липня 2009 року він працює на посаді директора Закарпатського державного інституту проектування міст і сіл "Закарпатдіпромісто". У 2009 році з міської ради за підписом заступника міського голови ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд проекту житлового району "Західний" та надання експертного висновку. Даний висновок готувала ОСОБА_7 До даного проекту у ОСОБА_7 були зауваження, що стосувалися погодження водоохоронних зон, інших зауважень він не пам'ятає. У висновку було зазначено, що проект підлягає доопрацюванню. Він питав у ОСОБА_7, яким чином цей проект передається на громадські слухання, на що вона відповіла, що громадські слухання не пов'язані з доопрацюванням проекту, оскільки на громадських слуханнях може бути прийнято рішення про відхилення даного проекту і необхідності в його доопрацюванні не буде. Після громадського обговорення повинні були бути усунуті зауваження містобудівної документації. Ним був підписаний висновок, який був зареєстрований та переданий ОСОБА_7 для передачі замовнику. Подальша доля цих документів йому не відома. Одночасно з проектом та висновком експертизи ними було передано до міської ради проект договору на проведення державної експертизи та акт приймання виконаних робіт, які міською радою підписані не було, оплату цих робіт не проведено.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що з 2006 по 2010 рік вона працювала на посаді начальника відділу з питань інвестицій та сталого розвитку Управління з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку міста Ужгородської міської ради, яке очолював ОСОБА_10 Щодо організації громадських слухань по проекту детального плану забудови житлового району «Західний» вона пояснила, що за вказівкою керівництва Ужгородської міської ради Управлінням виконувались роботи з організації громадських слухань по вказаному проекту детального плану. Керівництвом з організації слухань займалось управління архітектури та містобудування міської ради, оскільки вони є профільним управлінням з питань архітектури. Вони ж займались технічними питаннями. Дата слухань, наскільки вона пам'ятає, визначалась на засіданні Експертної ради зі стратегічного розвитку, яка була створена рішенням сесії Ужгородської міської Ініціатором слухань було управління архітектури, оскільки їм як профільному управлінню було відомо про передбачену законодавством необхідність проведення громадських слухань. Так, їх управлінням за місяць чи два до слухань було розміщено оголошення в газеті «Ужгород» про те, що відбудуться такі слухання та таким чином було запрошено всіх бажаючих прийняти участь в обговоренні проекту. Також оголошення про проведення громадських слухань було розміщено на вхідних дверях в приміщення міської ради. На призначену дату громадських слухань - серпень 2009 року - зібралися громадяни м. Ужгород та спеціалісти заінтересованих організацій. Проект забудови представляла ОСОБА_2, оскільки це в компетенції управління архітектури. ОСОБА_2 представила схеми, а також розповідала про проект. Які були конкретні зауваження до цього проекту, свідок не пам'ятає, було прийнято позитивне рішення. На даних громадських слуханнях обговорювалось питання щодо можливості підтоплення, вносилися пропозиції про звернення до Києва для надання допомоги у будівництві дамби. ОСОБА_2 на громадських слуханнях говорила про необхідність будівництва дамби, обговорювалося питання вартості спорудження такої дамби. Яке було прийнято кінцеве рішення щодо будівництва дамби свідок не пам'ятає. Про хід та результати громадських слухань було складено протокол.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що з 2006 року до весни 2009 року він працював на посаді начальнику управління по інноваційний впровадженням, інвестиціям та сталому розвитку Ужгородської міської ради. Їх управління займалось організацією багатьох громадських слухань. Показав, що громадські слухання по проекту детального плану забудови житлового мікрорайону "Західний" також проводились. Хто виступав ініціатором громадських слухань, свідок не пам'ятає. Роль їх управління була суто технічною і полягала у розміщенні оголошення у засобах масової інформації, а саме - в газеті "Ужгород". Такі оголошення зазвичай розміщували шляхом усного повідомлення головного редактора цієї газети.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що протягом часу з травня 2005 року по 12 вересня 2011 року він працював на посаді головного інженера Закарпатського обласного виробничого правління по меліорації та водному господарству. Оскільки з 12 вересня 2011 їх установу було перейменовано в Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса, то з того часу і до сьогодні він обіймає посаду головного інженера Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса. В 2007 році Закарпатським обласним виробничим правлінням по меліорації та водному господарству було виграно конкурс, який проводився установами Єврокомісії, по виділенню коштів на розроблення такої проектної документації. 01 лютого 2008 року між облводгоспом, від імені якого діяв він як головний інженер, та ВАТ «Укрводпроект» як виконавцем було укладено договір на виконання робіт з розробки картування зон затоплення і ризику в басейні річки Уж. В квітні 2008 року виконавцем було завершено перший етап робіт, другий етап було завершено в червні 2008 року. Після цього їм було надано проект, який складався з трьох розділів: Пояснювальна записка, Основні креслення та Планові матеріали. Після отримання цих матеріалів спеціалістами облвогоспу було здійснено перевірку цих матеріалів та виявлено певні недоліки, після чого матеріали направлено на доопрацювання спеціалістами ВАТ «Укрводпроект». Остаточно проект був готовий на початку 2009 року та затверджений замовником. Матеріалами було визначено зони затоплення і ризику в басейні річки Уж між с. Кам'яниця Ужгородського району та словацьким кордоном, що розташований за м. Ужгородом по напрямку течії річки. На основі аналізу даних різного характеру та походження ВАТ «Укрводпроект» було розроблено зони можливого затоплення при проходженні паводків 1%, 5% та 10% забезпеченості. Паводки 1% забезпеченості означає імовірність настання таких паводків з регулярністю один раз на сто років, 5% - один раз на 20 років та 10% - один раз на 10 років. Найбільшими за площею є паводки 1% забезпеченості, оскільки по таких паводках розраховується максимальний рівень підняття води в річці. Трохи менші за площею - зони паводків 5% забезпеченості, а найменші за площею зони паводків 10% забезпеченості. В зонах ризику паводків 1%, 5% та 10% забезпеченості використання земель можливе лише для сільськогосподарського призначення згідно потреб, визначених у переліку, який є додатком до постанови КМУ від 2001 року. Мікрорайон "ім. Саксаганського" знаходиться в межах затоплення і не може бути забудований, оскільки в даному районі можливий паводок будь-якої забезпеченості. Мікрорайон, про який іде мова, категорично не можна забудовувати, це можливо лише при інженерному захисті, але його в даному випадку зробити неможливо. Міська рада не зверталася щодо можливості затоплення цієї території, хоча повинна була це зробити. При розробці даного проекту згідно Державних будівельних норм повинні були звернутися до них. Залучити їх до участі повинна була міськрада ще перед розробкою проекту. Якщо б міська рада звернулася до них, то у висновку було б вказано, що це зона затоплення і будувати житло там неможливо. В тому генеральному плані, який вони отримали лише в цьому році, вони не побачили існуючої дамби, лише ту, яку пропонували спорудити, а ця дамба підвищить затоплюваність м. Ужгород. Існуюча дамба в районі "Західний" побудована лише для захисту сільськогосподарських угідь, без узгодження із суміжною стороною її підвищувати не можна, а якщо підвищити дамбу, то підвищиться затоплюваність м. Ужгород.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що він працював головним спеціалістом відділу оборони і мобілізаційної роботи при Ужгородській міській раді. З 2008 року відділом для гіпотетичного планування протипаводкових заходів надсилалися запити до облводгоспу. В кінці 2009 року представник МУВГ приніс йому карти підтоплення. Про те, що планується виділяти земельні ділянки, їх не інформували і вони не давали інформацію щодо можливості підтоплення, оскільки надають таку інформацію лише на запит. З метою отримання інформації щодо зон затоплення на території міста Ужгорода в 2008 році ним було підготовлено звернення до Закарпатського обласного управління водних ресурсів. Такий лист готувався від імені відділу оборони та мобілізаційної роботи міської ради та його підписував начальник відділу ОСОБА_13, а виконавцем був зазначений він. Після направлення цього листа йому зателефонували з облводгоспу та повідомили, що у них триває розробка картографічних матеріалів щодо зон можливого затоплення територій басейну річки Тиса, в тому числі по річці Уж і на території міста Ужгорода. В усному режимі йому було повідомлено, що після закінчення цих робіт їм буде направлено витяг з цих матеріалів, який стосуватиметься території міста Ужгорода. Проте, такий витяг їм не направляли. У 2010 році було надано витяг з картографічних матеріалів та пояснювальної записки щодо зон можливого затоплення на території м. Ужгорода. Надані матеріали були розроблені ВАТ "Укрводпроект" м. Київ. Іншим підрозділам дані матеріали не передавалися. Свідок був присутній на громадський слуханнях, в ході яких він говорив, що це зона підтоплення, на що наголошувала і ОСОБА_2, говорячи про необхідність будівництва дамби. Про матеріали щодо зон підтоплення знали також ОСОБА_13 та ОСОБА_3, тому що свідок ходив до них підписувати документи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що у 2009 році він працював заступником міського голови За спливом часу не пам'ятає деталей справи. Міська рада виділила землю мешканцям м. Ужгород в районі вул.. Загорської. Не пам'ятає. чи підписував угоду від імені міської ради на виконання робіт. Про роль ОСОБА_2 у виділенні цих земельних ділянок нічого повідомити не може.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він за цивільно-правовою угодою виконує роботи по проектуванню для КП "Архітектурно-планувальне бюро" як архітектор. Щодо виконання робіт на замовлення Ужгородської міської ради по проектуванню Детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, то у 2009 році керівництвом міської ради, зокрема і головним архітектором міста ОСОБА_2, було постановлено завдання по розробленню вказаного проекту. Розробкою проекту займався він в частині графічних матеріалів та директор КП «Архітектурно-планувальне бюро» ОСОБА_5, яка розробляла пояснювальну записку. Завдання було складне,оскільки детальний план вимагає досить великий обсяг роботи, а часу було відведено зовсім мало. Крім цього, виділеного фінансування було явно не достатньо на розробку проекту такого масштабу, у зв'язку з чим у завданні на проектування на них було покладено обов'язок розробити лише загальну частину проекту, а проект в частині інженерних споруд взагалі не підлягав виконанню, оскільки не було виділених коштів. Коли він та ОСОБА_5 приступили до роботи, одразу виявили, що їм не надано всіх необхідних вихідних даних для розробки проекту, зокрема не було надано дані по затоплюваності земель. Вони були досить жорстко обмежені в часі вимогами керівництва Ужгородської міської ради. При розробці проекту, маючи у розпорядженні КП «Архітектурно-планувальне бюро» відомості про те, що різниця відміток вулиці Загорської та рівня води в річці Уж є меншою за допустиму норму, він та ОСОБА_5 настояли на тому, щоб в проекті було заплановано будівництво дамби вздовж русла річки Уж, яка слугувала одночасно і набережною. Проект цієї набережної, яка є одночасно і дамбою, підлягав окремому опрацюванню в окремій частині проекту, який повинен був виконуватись спеціальним науково-дослідним інститутом з ліцензією, оскільки він не володіє необхідними знаннями та досвідом у розробці водозахисних інженерних споруд. Проте, це потребувало додаткових коштів і часу, тому такий проект не замовлявся та не виконувався. Що стосується затоплення земель, то була надана топо-геодезична зйомка території і межі забудови кварталу. В топо-геодезичній зйомці території вказані висоти і проектанту видно, що може затоплюватися. Конкретних даних щодо затоплюваності територій в нього не було, але відсутність цих даних не стримує розробку проекту. Коли розроблявся проект, було видно, що можливе затоплення, тому вони в генеральному плані вказали будівництво дамби. Вони спілкувалися із ОСОБА_2 щодо дамби, дійшли до того, що вони розробляють архітектурний план в тому обсязі, який був зроблений раніше, і вказують про необхідність будівництва дамби. Ознайомившись з експертним висновком державної експертизи, свідок погоджується із зауваженнями у такому. Ці зауваження стосуються питань, які ні він, ні ОСОБА_5 не мали б змоги усунути, оскільки такі зауваження стосуються інженерних мереж та водозахисних споруд, розробкою проекту яких вони займатись не уповноважені, погодженням з управлінням водного господарства повинні були займатися замовники проектної документації. Ще до того, як свідок прочитав ці зауваженні в експертному висновку, йому було відомо про ці недопрацювання ще на етапі розробки проекту.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона як депутат міської ради була повідомлена про розгляд питання про відведення земельних ділянок у масиві «Західний». Дане питання розглядалося декілька разів: на громадських слуханнях, на засіданні земельної комісії та на сесії міської ради. На громадських слуханнях питання обговорювалося всесторонньо, були запрошені спеціалісти, представники громадськості. На земельній комісії також детально обговорювалося це питання. ОСОБА_2 як головний архітектор міста готувала документи. Всюди було вказано, що немає можливості побудувати захисну дамбу через відсутність коштів. І на громадських слуханнях, і на земельній комісії прийнято рішення про можливість відведення земельних ділянок за наявності дамби. Свідок знала, що не було висновку водхозу і голосувала за це рішення свідомо. Планувалося акумулювати кошти за рахунок тих 25тис. грн., які повинні були сплачувати особи, яким роздані земельні ділянки. Тобто, планувалося спочатку виділити земельні ділянки, а потім шукати кошти для будівництва дамби. ОСОБА_2 доводила до відома як учасників громадських слухань, так і членів земельної комісії, що район підтоплюється і що цей район можна розробляти лише після будівництва дамби. Свідок приймала участь у голосуванні від 04 вересня 2009 року при затвердженні містобудівної документації. ОСОБА_2 і на громадських слуханнях, і на самій сесії говорила, що висновку водхоза не має, вся містобудівна документація не була готова, сесія приймала рішення, можна сказати, політичне. На сесії міськради ОСОБА_2 доводила до відома депутатів, що зауваження щодо проекту не усунуті, але реакції депутатів не було - сподівалися, що вдасться акумулювати кошти на будівництво дамби.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що він був присутній при проведенні громадських слухань з цього питання. На громадських слуханнях розглядалася документація, зафіксовані 4 його зауваження. Він говорив, що Підлипники і Червениця теж так виділялися. Свідок похвалив цей проект, оскільки в ньому передбачено багато інженерних комунікацій. На громадських слуханнях були присутні біля 45 чоловік. Це громадяни, зацікавлені в отриманні земельних ділянок, працівники виконкому, депутати. Представляла проект ОСОБА_2, крім неї також була Зотова та інші працівники цього структурного підрозділу. Присутніми були також фахівці з водного господарства. На громадських слуханнях обговорювали питання, що територія прилягає до річки і передбачено будівництво дамби. Не стояло питання про заборону забудови, мова йшла про те, що необхідно підняти дамбу і можливо освоєння цього району. Він приймав участь у засіданні сесії міської ради від 04 вересня 2009 року і голосував «за». ОСОБА_2 була присутня на даній сесії міськради, вона спілкувалася з депутатами, чи доповідала вона про зауваження експертизи щодо проекту, свідок не пам'ятає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що він приймав участь у комісії економічного розвитку. Коли вирішувалися земельні питання, приходили фахівці і доповідали ситуацію. Приходила і ОСОБА_2, і інші фахівці. ОСОБА_2 приносила карти, схеми, пропозиції щодо вирішення питань. Передбачалися кошти для будівництва дамби. Він приймав участь у сесії міськради 04 вересня 2009 року, ОСОБА_2 була присутня на даній сесії, була вивішена карта, ОСОБА_2 доповідала з приводу виділення земельних ділянок, доводила до відома зауваження щодо висновку експертизи проекту, наголошувала на необхідності будівництва дамби.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що на той час вона була працівником управління майном міста. Про те, що відбудуться громадські слухання з приводу забудови мікрорайону «Західний», було оголошення в газеті «Ужгород», також було оголошення на дверях міської ради. Вона особисто брала участь у цих громадських слуханнях. Під час цих слухань перед сценою була вивішена карта, виступала ОСОБА_2, яка розказувала, яка це буде забудова, вона наголошувала на тому, що можливе підтоплення, а тому необхідно будувати дамбу. Дискусія проходила жваво, були деякі зауваження. Свідок приймала участь у засіданні сесії міськради 04 вересня 2009 року, де була присутня і ОСОБА_2, яка інформацію подавала зі свого місця. Все відбувалося у такому ж контексті як на громадських слуханнях, із всіма зауваженнями.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що на той час він був депутатом міської ради і входив у комісію по землекористуванню. Стосовно погодження проекту з облводгоспом, то ОСОБА_2 інформувала комісію, що такого погодження не має, але комісією було прийняте рішення винести проект для голосування на сесію. Таке рішення було обумовлено тим, що дуже багато людей перебувало в черзі на отримання земельних ділянок. Суперечливих моментів під час розгляду проекту не було, виникало питання, щоб піти назустріч громадянам, а щодо водовідведення - то постановили повернутися до цього питання і за рахунок інвесторів, коштів державної протипаводкової програми, а також громадян вирішити дане питання. Він приймав участь у голосуванні на сесії міської ради 04 вересня 2009 року, на якій була ОСОБА_2, яка інформувала депутатський корпус, що є недопрацювання проекту в частині погодження з облводгоспом, а також про необхідність будівництва дамби, для чого необхідні значні кошти.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що на той час він був депутатом Ужгородської міської ради і перебував на посаді секретаря земельної комісії. Питання, що стосувалися проекту, обговорювалися і на громадських слуханнях, і на комісії. Щодо відсутності погодження водхозу, то вони говорили, що це нереально при відсутності коштів. Всі, хто отримував земельні ділянки, платили по 25 тис. грн. і вони думали таким чином акумулювати кошти. Питання щодо можливості розроблення цього проекту як житлового не викликало сумнівів - в генплані міста (2006-2007 роки) цей район передбачений для житлової забудови. (генплан 2006-2007р.) Він був присутній на сесії 04 вересня 2009 року і голосував за затвердження проекту. ОСОБА_2 також була присутня на сесії, вона повідомляла депутатів, що немає погодження проекту водхозом, але її зауваження не були взяті до уваги і за проект було проголосовано, тому що з цього приводу до цього велася полеміка і депутати проголосували за проект. ОСОБА_2 при цьому відстоювала позицію, що без погодження водхозу цей квартал освоювати не можна.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що питання з приводу затвердження проекту мікрорайону «Західний» і необхідність будівництва дамби обговорювалося на громадських слуханнях, а також на комісіях. Було прийнято рішення затвердити цей проект. На сесії з цього приводу була дискусія, всі були проінформовані, що в даному мікрорайоні має бути дамба. На сесії міської ради була присутня ОСОБА_2, представники земельної комісії. ОСОБА_2 доводила до відома депутатів інформацію, що в мікрорайоні необхідно збудувати дамбу, вона говорила, що це є обов'язковою умовою, тому що Міністерство водних ресурсів зробило зауваження з цього приводу. З приводу будівництва дамби відбулася дискусія в залі. Було прийнято рішення, що дамба потрібна, але у бюджеті міської ради відсутні кошти і планували, що дамба буде будуватися за рахунок коштів, які надійдуть від громадян, яким виділять земельні ділянки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що на той час вона працювала секретарем Ужгородської міської ради. У списку на виділення земельних ділянок було багато людей, а вільних земель не було. У зв'язку з цим було дано доручення архітектурі розробити мікрорайон «Західний» Було розроблено даний проект. Цей проект розглядався на громадських слуханнях, на яких обговорювалось питання будівництва дамби і міська рада взяла на себе ці зобов'язання. ОСОБА_2 з власної ініціативи не зверталася з питанням щодо розробки цього проекту, доручення зробити проект було надано з ініціативи депутатських комісій, оскільки, якщо депутати дають вказівку, архітектура працює, але ОСОБА_2 доводила до відома всіх і на громадських слуханнях і на засіданнях комісій, що це є проблемна зона. Погодилися, що за прикладом мікрорайону Підлипники у бюджеті на 2010 рік будуть закладені кошти на ці цілі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що як депутат міської ради він брав участь у всіх засіданнях з цього питання і у громадських слуханнях. У громадських слуханнях брали участь мешканці м. Ужгород, відповідні спеціалісти. Обговорювалося питання щодо необхідності виділення земельних ділянок громадянам, які стояли в черзі на отримання земельної ділянки. Ішла мова про необхідність розширення межі м. Ужгород за рахунок земель радгосп-заводу «Ужгородський». Були розроблені проекти відводу, які пройшли затвердження у всіх організаціях. При розробленні цього проекту була лише одна проблема - це можливість підтоплення. ОСОБА_2 інформувала всіх про необхідність будівництва дамби. Вона говорила, що виділяти земельні ділянки в цьому мікрорайоні можна лише при умові захисту шляхом будівництва дамби. Для цього у бюджеті на 2010 рік планувалося закласти кошти на розвиток цього району з надходжень від громадян, яким виділено земельні ділянки.

Проаналізувавши показання підсудної ОСОБА_2 та показання свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та керуючись законом , суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; норми Конституції України є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, що єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні всіх ознак складу злочину, передбаченого КК.

Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.

Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними -суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Об'єктом злочину виступають суспільні відносини, які охороняються законом і яким злочином завдається шкода.

Об'єктивна сторона -це сукупність зовнішніх ознак вчиненого злочину: діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки (певна шкода об'єкту).

Суб'єкт злочину -це особа, яка вчинила злочин і яка характеризується такими юридичними ознаками: фізична, осудна, досягла певного віку.

Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, яка виявляється у певному психічному ставленні особи до об'єкта та об'єктивної сторони вчинюваного злочину; певному прояві її свідомості й волі, виражених у вині, мотивах, меті.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці положення Конституції України поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової гілок влади, виконують свої службові обов'язки у державному чи громадському апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах і організаціях. Не має також значення службове становище особи, відомча чи галузева належність органу, сфера його діяльності, характер та обсяг повноважень або форма власності, на підставі якої створені та функціонують ті чи інші організації.

У статті 367 КК України встановлена кримінальна відповідальність за діяння, які належать до загальних видів злочинів, вчинюваних у сфері службової діяльності, бо таке діяння посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного чи громадського апарату, а також апарату управління окремих підприємств, установ чи організацій.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони будь-якого службового злочину (за винятком давання хабара) є наявність безпосереднього зв'язку між діянням особи та її службовою діяльністю. Відповідальність за ці злочини можлива лише за умови, якщо дії (бездіяльність) службової особи були зумовлені її службовим становищем, пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями і вчинені всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і суперечать тим цілям і завданням, заради вирішення яких створюється апарат управління, а службові особи цього апарату наділяються певними повноваженнями. Якщо такий зв'язок відсутній, вчинене не може розглядатися як службовий злочин і за наявності до того підстав підлягає кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо.

Частиною другою статті 367 КК України передбачено кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Невиконання службових обов'язків - означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Неналежне виконання обов'язків - це такі дії службової особи в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Тобто це таке невиконання своїх обов'язків, яке не повністю відповідає інтересам служби. Такий виді службової недбалості називають змішаною бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов'язки неналежно, ді\ не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.

Об'єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов'язків, які на неї покладені, що виражається: а) у їх невиконанні (бездіяльність) або б) у неналежному виконанні (дія); в) у спричиненні тяжких наслідків; г) і знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

Несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків характеризує перш за все об'єктивну сторону вчиненого і виявляється у тому, що за наявності у особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє - не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином: не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Якщо характер та обсяг службових обов'язків, а також порядок їх здійснення визначаються компетенцією службової особи, то їх належне виконання залежить від тієї реальної обстановки, у якій вона виконує свої службові обов'язки. Тому для наявності об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити: 1) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; 2) коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом у встановленому законом порядку; 3) які конкретні обов'язки й у якому порядку вона повинна була виконати у даній обстановці; 4) чи мала вона реальну можливість виконати ці обов'язки в даній обстановці; 5) у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов'язків; 6) які наслідки спричинили ці порушення; 7) чи знаходилися вони у причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Недбалість - злочин з матеріальним складом, тому він визнається закінченим, якщо діяння спричинило істотну шкоду або заподіяло тяжкі наслідки. Відсутність таких наслідків може свідчити лише про вчинення службовою особою дисциплінарного проступку.

Суб'єктивна сторона недбалості найчастіше полягає у необережній формі вини як щодо діяння, так і його наслідків. Можлива і змішана форма вини - умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння. Психічне ставлення до наслідків може виявлятися як в умисній, так і в необережній формі вини. Не виключається недбалість й у тих випадках, коли умисне порушення службових обов'язків призводить до наслідків, яких винний хоча й не бажав, але свідомо припускав їх настання.

Вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов'язків виключає можливість кваліфікації діяння як недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання нею покладених на неї службових обов'язків.

Відповідальність за ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило істотну шкоду, входили у коло службових обов'язків цієї особи. Службова особа може відповідати за результати такого роду правової бездіяльності, якщо обов'язок відповідним чином діяти юридично був включений до кола службових повноважень такої особи. У цьому контексті особливого значення набуває точне встановлення правової регламентації функцій службової особи. Учинення або не вчинення дій, які не входять до кола службових обов'язків службової особи, не можуть бути їй інкриміновані. Недопустимим є звинувачення в службовій недбалості за допомогою неконкретних формулювань, оскільки слід установити, у чому конкретно виявилася злочинна недбалість, які саме службові функції не були виконані службовою особою чи були нею виконані неналежним чином, яким нормативно-правовим актом вони регламентовані.

Що стосується дій підсудної ОСОБА_2, то судом не може бути прийнято до уваги твердження обвинувачення про те, що ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, усвідомлюючи, що землі запланованого району «Західний» в місті Ужгороді знаходяться в зоні ризику затоплення паводками, в приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода за адресою: м. Ужгород, вул. Уральська, 4, затвердила завдання на розробку детального плану території житлового району «Західного» по вул. Загорській в м. Ужгороді, яким, у порушення вимог 4.3, 4.4, 4.7 та додатку «А» ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 3 від 14.01.2009, яким не було передбачено виконання розділу «Інженерна підготовка території» та не було визначено перелік установ, погодження проекту з якими є обов'язковим, виходячи з наступного.

Пунктами 4.3, 4.4, 4.7 ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 Система містобудівної документації. Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території передбачено, що основне креслення є головним документом детального плану, керуючись яким орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо відведення, вилучення земельних ділянок, встановлення та зміни їх цільового призначення, розміщення об'єктів містобудування, реконструкції забудови та інші рішення відповідно до повноважень цього органу.

Судом встановлено, що невиконання розділу «Інженерна підготовка території» мало місце виключно з причини відсутності у замовника виконання робіт - виконкому Ужгородської міської ради - коштів на оплату зазначеного розділу.

Зазначене підтверджується, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6

Зокрема, ОСОБА_5 показала, що як вказано в пояснювальній записці до проекту, ними не розроблялись деякі розділи, зокрема, інженерне обладнання території, в тому числі дамба вздовж русла річки Уж, яка там була необхідна, проте КП "АПБ" не в силах була самостійно це розробити, оскільки у них немає фахівців з цих питань і бюджет проекту не передбачав таких робіт.

Алогічні показання щодо причин невиконання вище означеного розділу дав і свідок ОСОБА_6

Щодо не передбачення виконання розділу «Інженерна підготовка території» та не визначення переліку установ, погодження проекту з якими є обов'язковим, то дане твердження слідства також спростовується супровідною запискою до проекту рішення «Про затвердження містобудівної документації», підписаної ОСОБА_2, з якої вбачається, що для впровадження вказаного проекту рішення пропонувалось виділити кошти в сумі 86429 грн., рішенням сесії Ужгородської міської ради від 19 червня 2009 року № 1143 договірна ціна проекту затверджена в розмірі 25000 грн. (том 2, а. с. 223, 224).

Зазначене також підтверджується і рішенням V сесії V скликання Ужгородської міської ради № 1143 від 19 червня 2009 року «Про розробку містобудівної документації», відповідно до п. 1 якого міська рада вирішила розробити містобудівну документацію - детальний план території житлового району «Західний» по вул. Загорській.

Відповідно до п. 4 зазначеного рішення замовником проекту було визначено виконком Ужгородської міської ради, а згідно п. 5 цього рішення контроль за виконанням рішення було покладено на першого заступника міського голови ОСОБА_3

Виконавцем даного проекту являлося КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради.

Крім того, суд констатує, що завдання на розробку детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді було затверджено першим заступником міського голови м. Ужгорода ОСОБА_23 та підписане ОСОБА_2 та директором КП «Архітектурно-планувальне бюро» ОСОБА_5 (том 1, а. с. 98).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 не являлась ні замовником, ні виконавцем даного проекту - детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській, а тому, на думку суду, ОСОБА_2 не несе відповідальність за те, що не було передбачено виконання розділу «Інженерна підготовка території» та не було визначено перелік установ, погодження проекту з якими є обов'язковим, оскільки вищезазначені дії не входили до компетенції ОСОБА_2, і оскільки замовником проектних робіт виступав виконком Ужгородської міської ради, а контроль за виконанням було покладено на ОСОБА_3, то саме виконком як замовник зобов'язаний був вжити заходів для погодження розроблених проектів з усіма зацікавленими службами.

Також суд вважає, що будь-яких даних, що підтверджували б факт того, що ОСОБА_2, отримавши проект Детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки, у порушення вимог п.п. 9.8, 10.17 Державних будівельних норм «ДБН 360-92**», не перевіривши відповідність проекту вимогам зазначеного нормативно-правового акту, без здійснення погодження з органами управління та державного нагляду, зокрема із Закарпатським обласним управлінням по меліорації та водному господарству, перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода, 07.08.2009 попередньо погодила указаний проект, проставивши в його графічних матеріалах відбиток відповідного штампу погодження, дату погодження і власний підпис та направила до Закарпатського державного інституту проектування міст і сіл «Закарпатдіпромісто» для проведення державної експертизи містобудівної документації, - в матеріалах кримінальної справи та в процесі судового розгляду зазначеної кримінальної справи не здобуто.

Так, пунктами 9.8 та 10.17 Державних будівельних норм «ДБН 360-92**» не зобов'язано ОСОБА_2 погоджувати проект детального плану житлового мікрорайону «Західний» при його попередньому погодженні, оскільки п. 9.8 передбачено, що території поселень, розміщені на прибережних ділянках, повинні бути захищені від затоплення паводковими водами, вітровим нагоном води і підтоплення ґрунтовими водами підсипанням (намиванням) або обвалуванням, порядок та варіанти такого захисту, а п. 10.17 регламентує порядок визначення розмірів водоохоронних зон.

Щодо обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що вона, діючи злочинно недбало, керуючись метою якнайшвидшого завершення процедури розробки та затвердження містобудівної документації запланованого району «Західний» по

вул. Загорській в м. Ужгороді, не перевіривши відповідність вимогам п.п. 7.2, 7.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території», перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного архітектора міста Ужгорода 13 серпня 2009 року остаточно погодила проект Детального плану території житлового району «Західний» як головний архітектор міста Ужгорода, проставивши у наявних в ньому графічних матеріалах відбиток відповідного штампу погодження, дату і власний підпис, підготувала та направила на розгляд сесії Ужгородської міської ради проект рішення про затвердження Детального плану території житлового району «Західний» та Пояснювальну записку, і внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, сесією Ужгородської міської ради, депутатам якої не було відомо про допущенні під час розробки проекту Детального плану порушення, прийнято рішення № 1223 від 04.09.2009, яким затверджено проект Детального плану території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7.2 ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території» замовник несе відповідальність за повноту обсягу погоджень. Визначення обсягу погоджень проекту внесення змін до детального плану територій здійснюється замовником залежно від характеру цих змін та з урахуванням цих норм.

Відповідно до п. 7.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території» після отримання опрацьованих матеріалів замовник подає проект рішення про затвердження детального плану (внесення змін до нього) разом з матеріалами детального плану (проекту внесення змін до нього) виконавчому органу відповідної ради (державній адміністрації) для подальшого внесення на затвердження відповідною радою.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не порушувала п.п. 7.2, 7.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території», оскільки в ході розгляду зазначеної кримінальної справи належними доказами встановлено, що ОСОБА_2 не являється ні замовником, ні виконавцем проекту, ОСОБА_2 підготувала для обговорення на сесії Ужгородської міської ради презентаційні матеріали плану житлового району «Західний» і не приховала, а навпаки - довела до відома всіх присутніх про те, що дана територія знаходиться в зоні затоплення паводковими водами, а тому потребує проведення заходів по захисту від затоплення шляхом дамб. ОСОБА_2, хоча і вказала у супровідній записці до проекту рішення «Про затвердження містобудівної документації», що зауваження проектного інституту, архітектурно-містової ради і громадських слухань враховано, однак, довела до керівництва та депутатів Ужгородської міської ради те, що план детального планування району «Західний» не був дороблений і погоджений з місцевими органами по регулюванню, використанню і охороні вод. Однак, знаючи і усвідомлюючи цю обставину, депутати на сесії Ужгородської міської ради прийняли рішення про затвердження містобудівної документації, виходячи з того, що на час голосування не було коштів на проекті і будівельні роботи по інженерному водозахисту території і ці роботи будуть виконані в майбутньому.

Зазначене вище підтверджується показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_22 в судовому засіданні, які засвідчили, що ОСОБА_2 довела до відома громадськості, спеціалістів, керівництва та депутатів Ужгородської міської ради про те, що дана територія знаходиться в зоні затоплення паводковими водами, а тому потребує проведення заходів по захисту від затоплення шляхом дамб, а також про те, що план детального планування району «Західний» не був дороблений і погоджений з місцевими органами по регулюванню, використанню і охороні вод. Однак, знаючи і усвідомлюючи цю обставину, депутати прийняли рішення про затвердження містобудівної документації, виходячи з того, що на час голосування не було коштів на проекті і будівельні роботи по інженерному водозахисту території і ці роботи будуть виконані в майбутньому.

Також зазначене підтверджується і матеріалами справи, зокрема, протоколом № 1 засідання архітектурно-містобудівної ради при головному архітекторі м. Ужгорода від 07 серпня 2009 року (том 1, а. с. 105-108), протоколом громадських слухань з обговорення Концепції та плану детального планування території сельбищної забудови житлового району «Західний» від 12 серпня 2009 року (том 1, а. с. 109-113), стенограмою засідання Ужгородської міської ради (том 2, а. с. 203), зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 довела до відома керівництва, депутатів Ужгородської міської ради, громадськості про те, що дана територія знаходиться в зоні затоплення паводковими водами, а тому потребує проведення заходів по захисту від затоплення шляхом дамб, а також про те, що план детального планування району «Західний» не був дороблений і погоджений з місцевими органами по регулюванню, використанню і охороні вод.

Крім того, з огляду на те, що належне виконання службових обов'язків залежить від тієї реальної обстановки, у якій особа виконує свої службові обов'язки, і тому для наявності об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити, зокрема, які конкретні обов'язки й у якому порядку особа повинна була виконати у даній обстановці; чи мала вона реальну можливість виконати ці обов'язки в даній обстановці; у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов'язків, а також беручи до уваги посадову інструкцію начальника управління архітектури та містобудування, головного архітектора міста, якою повинна була керуватися ОСОБА_2 у своїй службовій діяльності, згідно якої завданнями та обов'язками ОСОБА_2 зазначено розгляд та погодження містобудівельної та проектної документації, контроль за дотриманням проектних рішень в межах погоджувальної частини, підготовка рекомендацій і пропозицій щодо поліпшення містобудівельної діяльності, підготовка проектів рішень і розпоряджень з питань містобудування, очолення містобудівельної ради тощо (том 1, а. с. 85) , - суд вважає, що обвинуваченням не зазначено, які конкретні обов'язки й у якому порядку ОСОБА_2 повинна була виконати у даній обстановці, чи мала вона реальну можливість виконати ці обов'язки в даній обстановці, у чому саме виявилися допущені ОСОБА_2 порушення службових обов'язків.

Безпідставним , на думку суду, є обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків з власності Ужгородської міської ради незаконно вибули землі загальною площею 78,81 га нормативної вартістю 1 099 675,34 грн., чим інтересам держави в особі Ужгородської міської ради заподіяно збитки на суму 1 099 675,34 грн., що в 250 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та становить тяжкі наслідки, - оскільки обвинувачення в цій частині не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Судом встановлено, що всіма зібраними по справі доказами підтверджується, що земельні ділянки в мікрорайоні «Західний» були передані у власність громадянам за ініціативою та погодженням не ОСОБА_2, а Ужгородської міської ради, депутати якої під час прийняття рішення знали і усвідомлювали про існування ризику затоплення земель в мікрорайоні «Західний», однак, при цьому інженерну розробку та будівництво захисних споруд запланували на майбутнє у зв'язку із відсутністю коштів.

Відповідно до ст. 65 КПК України (в редакції 1960 року), доказами в кримінальній справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку органи дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно - небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, дослідивши матеріали справи, зібрані на досудовому слідстві, заслухавши покази свідків, які з'явились в судове засідання, суд прийшов до висновку, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_2, не є належними, тобто вони не мають здатності надавати інформацію щодо обставин, які належать до предмету доказування, служити аргументами в процесі встановлення істини.

Виходячи з того, що в судовому засіданні не було здобуто доказів та фактичних даних, підтверджуючих вчинення підсудною ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд погоджується з думкою підсудної та її захисника про виправдання ОСОБА_2

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише за умов, коли винність підсудного у вчиненні злочину - доведена.

Статтею 22 КПК України ( в редакції 1960 року) встановлено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України ( в редакції 1960 року), вирок повинен бути законним і обґрунтованим і суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, та з вимог, що містяться в п. п. 21-23 Пленуму Верховного суду № 5 від 29 червня 1990 року із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного суду № 3 від 04 червня 1993 року, № 12 від 03 грудня 1997 року Про виконання судами України Законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку.

Отже, встановивши обставини, які підлягали доказуванню в кримінальній справі, даючи оцінку дослідженим та перевіреним під час судового розгляду доказам в їх сукупності, які встановлюють наявність або відсутність суспільно - небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини справи, які мають значення для правильного вирішення такої, суд прийшов до висновку про відсутність в діянні ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та винесення виправдувального вироку.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - скасувати.

Речові докази по справі - експертний висновок № 79 від 10 серпня 2009 року по проекту «Детальний план території житлового району «Західний» по вул. Загорській», що зберігається у матеріалах справи (том 2, а. с. 11), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази по справі - документи, вилучені у приміщенні Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації та водному господарству в ході проведення виїмки 19 серпня 2011 року, що зберігаються у матеріалах справи (том 2, а. с. 38-39), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - Детальний план території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, що зберігається у матеріалах справи (том 2, а. с. 45), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - документи, вилучені в приміщенні Ужгородської міської ради (рішення сесій Ужгородської міської ради) в ході проведення виїмки 23 серпня 2011 року, що зберігаються у матеріалах справи (том 2, а. с. 168-169), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - компакт-диск із записами стенограми засідань сесії Ужгородської міської ради, що зберігаються у матеріалах справи (том 2, а. с. 206), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - лист Ужгородської міської ради № 02-4/328 від 05 серпня 2009 року, адресований директору ДПІ «Закарпатдіпромісто», що зберігається у матеріалах справи (том 2, а. с. 212), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - документи, вилучені у приміщенні Ужгородської міської ради в ході проведення виїмки 21 травня 2012 року, що зберігається у матеріалах справи (том 2, а. с. 232-233), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - Кошторис на проектно-планувальні роботи Проект детального планування житлового району по вул. Загорській в м. Ужгороді, що зберігається у матеріалах справи (том 2, а. с. 240), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - завірений витяг з креслення: Схема інженерно-будівельної оцінки території, яка є частиною Генерального плану міста Ужгорода, що зберігається у матеріалах справи (том 2, а. с. 246), - слід залишити при матеріалах справи.

Речові докази по справі - документи, вилучені в приміщенні відділу Держкомзему в м. Ужгороді, а саме - копії Державних актів про право власності на земельні ділянки в кількості 332 штуки, що зберігаються у матеріалах справи (том 4, а. с. 130), - слід залишити при матеріалах справи.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України ( в редакції 1960 року), суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА _2, обвинувачену у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - визнати невинною і по суду виправданою за відсутністю в її діях складу злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 -підписку про невиїзд -скасувати.

Речові докази по справі - експертний висновок № 79 від 10 серпня 2009 року по проекту «Детальний план території житлового району «Західний» по вул. Загорській», що зберігається у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази по справі - документи, вилучені у приміщенні Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації та водному господарству в ході проведення виїмки 19 серпня 2011 року, що зберігаються у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - Детальний план території житлового району «Західний» по вул. Загорській в м. Ужгороді, що зберігається у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - документи, вилучені в приміщенні Ужгородської міської ради (рішення сесій Ужгородської міської ради) в ході проведення виїмки 23 серпня 2011 року, що зберігаються у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - компакт-диск із записами стенограми засідань сесії Ужгородської міської ради, що зберігаються у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - лист Ужгородської міської ради № 02-4/328 від 05 серпня 2009 року, адресований директору ДПІ «Закарпатдіпромісто», що зберігається у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - документи, вилучені у приміщенні Ужгородської міської ради в ході проведення виїмки 21 травня 2012 року, що зберігається у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - Кошторис на проектно-планувальні роботи Проект детального планування житлового району по вул. Загорській в м. Ужгороді, що зберігається у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази про справі - завірений витяг з креслення: Схема інженерно-будівельної оцінки території, яка є частиною Генерального плану міста Ужгорода, що зберігається у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Речові докази по справі - документи, вилучені в приміщенні відділу Держкомзему в м. Ужгороді, а саме - копії Державних актів про право власності на земельні ділянки в кількості 332 штуки, що зберігаються у матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Придачук О.А.