ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р.

Справа № 876/7278/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі : Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

встановила:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові про визнання дій неправомірними і зобов'язання прийняти до відшкодування та внести в акти щомісячної звірки витрати на щомісячну державну адресну допомогу та витрати на доставку і виплату пенсій, які збільшились у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги за червень - грудень 2012 року в сумі 299798,32 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач діє всупереч вимог ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4, а також Постанові КМУ від 26 березня 2008 року №265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Зокрема, представник позивача зазначив, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові (далі по тексту - ФССНВВ) не включає в акт щомісячної звірки витрати на щомісячну державну адресну допомогу та витрати на доставку та виплату пенсій, які збільшились у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, у зв'язку з чим, заборгованість ФССНВВ перед УПФУ за період за червень - грудень 2012 року становить 299798,32 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львові. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Надання Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щомісячної державної адресної допомоги до пенсії та підвищення до пенсії у випадках, визначених постановою КМ України № 265 від 26.03.2008р. «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», постановою КМ України №198 від 11.03.2009р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», чинним законодавством не передбачено.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вказані допомоги відшкодовуються Пенсійному фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (п.10 ст.34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік затверджений постановою КМ України №235 від 11.03.2009р., п. 10 ст. 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»). Вказаними нормативними актами визначено, що кошти на виплату надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами перераховуються з Державного бюджету України як дотація, яка відповідно до п.п. 18, 25 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, надається на безоплатній та безповоротній основі.

Також Державним бюджетом України не передбачено фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплаченої пенсійними органами щомісячної державної адресної допомоги до пенсії та підвищення до пенсії.

Окрім цього, ч. 3 ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що доповнення переліку матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються особам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, можуть здійснюватись законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Вказаний перелік витрат є вичерпним.

Розмір щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та випадки за яких вона надається, визначений п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2003р. № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій».

Випадки за яких надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії і підвищення до пенсії непрацюючим особам та їх розмір визначені іншими нормативними актами - постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» та від 11 березня 2009р. № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, відшкодування якої Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачає Порядок відшкодування витрат помилково ототожнена позивачем з щомісячною державною адресною допомогою до пенсії і підвищенням до пенсії непрацюючим особам, які передбачені іншим нормативно-правовими актами, і які згідно Порядку відшкодування витрат не відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Що стосується вимог позивача про включення до акту щомісячної звірки витрат сум доплат до пенсій, передбачених постановою КМ України від 26.11.2009р. №1252 «Про недопущення зменшення розмірів пенсій та соціальних виплат, врегулювання окремих питань у зв'язку із прийняттям Закону України від 06 листопада 2009р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМ України №1375 від 23.12.2009р. та №331 від 05.05.2010р., то, окрім вказаного вище, суд вважає, що оскільки п. 8 зазначеної постанови (в редакції яка діяла до 05.05.2010р.) прямо передбачено, що Пенсійний фонд України забезпечує фінансування доплат після перерахунку пенсій, надбавок та підвищень, які виплачуються з державного бюджету, за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 3513050 "Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій" - такі вимоги також не можуть бути задоволені.

Також, суд вважає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав УПФУ в Чортківському районі щодо відшкодування понесених ним витрат.

У разі незгоди щодо підписання актів або включення до них певних сум витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань України у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції повинні вирішуватись вимоги про стягнення зазначених сум витрат, а не шляхом пред'явлення вимог про включення зазначених сум витрат до щомісячних актів звірок.

Отже суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2011 року у справі №813/2610/13-а- без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : В. Улицький

Судді : Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.10.2013 року