Справа № 559/2904/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в особі головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі Максимюк О.В.,

за участю представника позивача Солімчука І.М.,

представника відповідача ОСОБА_2.,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дубно справу за позовом Дочірнього підприємства «Смигаторф» державного підприємства «Рівнеторф» до трудового колективу Дочірнього підприємства «Смигаторф» державного підприємства «Рівнеторф» в особі голови страйкового комітету ОСОБА_3 про визнання страйку незаконним,

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08 липня 2013 року трудовий колектив ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» на загальних зборах прийняв рішення про оголошення і проведення страйку на невизначений термін та визначив орган, який буде представляти його інтереси - страйковий комітет в кількості 5 чоловік, а саме: голова страйкового комітету - ОСОБА_3., заступник - ОСОБА_4., секретар - ОСОБА_7., члени комітету - ОСОБА_5., ОСОБА_6. Фактично страйк розпочався 11 вересня 2013 року без будь-якого попередження позивача. Вважає, що страйк оголошено і проводиться з грубим порушенням вимог Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», а відтак є незаконним.

У вимогах на страйк, переданих позивачу не зафіксовано розбіжностей, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», а відтак, відсутні підстави говорити про можливість виникнення колективного трудового спору. Вимоги трудового колективу були передані позивачу безпосередньо після того, як розпочався страйк, що вказує на грубе порушення приписів ст. 4 Закону. Відповідач розпочав страйк до отримання повідомлення від позивача про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог, що вказує на те, що не настав момент виникнення колективного трудового спору, визначений ст. 6 Закону.

Крім цього, згідно з п. 2 ст. 7, ст.ст. 8-13, 17-19 цього Закону розгляд колективного трудового спору має проводитись з дотриманням вимог цього Закону. Зокрема, колективний трудовий спір повинен бути розглянутий спочатку примирною комісією, і якщо примирні процедури не привели до вирішення спору, відповідач може реалізувати своє право на страйк.

Вищезазначена комісія, взагалі не призначалася і не збиралася для розгляду розбіжностей, які виникли між сторонами справи.

Відповідачем не було дотримано процедури формування вимог трудового колективу, надіслання даних вимог роботодавцю та їх розгляду, не дотримано примирних процедур, не використано усіх можливих заходів для врегулювання розбіжностей, а відтак відповідач не має права оголошувати страйк. Це прямо передбачено в ст. 18 Закону, що говорить страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Крім цього, згідно статуту позивача та колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «Смигаторф» на 2011-2013 роки, станом на 08 липня 2013 року, інтереси трудового колективу представляв профспілковий комітет ДП «Смигаторф». Профспілкової конференції щодо оголошення та проведення страйку не проводилося і від профспілкового комітету до позивача не надходило жодних вимог.

Оголошення та проведення страйку є незаконним і тому, що підприємство є безперервно діючим виробництвом, і його зупинення призведе до великих матеріальних втрат, в тому числі, завдасть матеріальної шкоди третім особам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що згідно рішення загальних зборів трудового колективу ДП «Смигаторф» від 08 липня 2013 року був створений страйковий комітет в кількості 5 чоловік до якого було обрано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вимоги трудового колективу надавались адміністрації неодноразово після проведення загальних зборів трудового колективу, які мали місце 08 липня 2013 року, 16 липня 2013 року, до якого адміністрація подала свої зауваження і вони були враховані 30 липня 2013 року. До вимог, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), відносяться вимоги трудового колективу зазначені у пунктах 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11 щодо незаконного прийняття на роботу іногородніх осіб без відповідного досвіду роботи, звільнення з роботи «неугодних». В серпні 2013 року за ініціативою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України була створена робоча група з представників адміністрації та трудового колективу для вирішення конфлікту. 09 вересня 2013 року дана робоча група припинила свою діяльність тому, винесені нею рішення адміністрація не виконувала. Саме тому, примирні процедури не привели до вирішення колективного спору та адміністрація у встановлені законом строки не надала відповіді на вимоги трудового колективу, трудовий колектив 11 вересня 2013 року розпочав страйк, оголошений 08 липня 2013 року. Можливо і були допущенні порушення процедури проведення страйку, але це тільки внаслідок того, що трудовий колектив є простими людьми та не мають юридичної освіти. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

В судовому засіданні свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 показали, що вони є членами страйкового комітету, даний конфлікт між адміністрацією та трудовим колективом ДП «Смигаторф» триває з початку весни 2013 року. Основними підставами для страйку було незаконне звільнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які звільнились під тиском попереднього керівництва, та проведення скорочень на підприємстві. Окрім того, були і інші підстави для проведення страйку, застосування фізичної сили колишнім керівником ОСОБА_10 до ОСОБА_9, укладення договору з ТзОВ «Торговий дім» Трейдцентер» та інші. Аналогічні покази дала і свідок ОСОБА_9

Суд заслухавши доводи сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними органу).

Відповідно до ст. 44 Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

11 вересня 2013 року працівники ДП «Смигаторф» розпочали страйк у зв'язку з невиконанням керівництвом підприємства вимог трудового колективу, а саме: 1. Рекомендувати Міністерству палива та вугільної промисловості України розглянути призначення на посаду директора ДП «Смигаторф» кандидатуру ОСОБА_8, висунуту трудовим колективом на загальних зборах від 16.07.2013. 2. Зустріч трудового колективу ДП «Смигаторф» з керівництвом ДК «Укрторф» для вирішення питання підпорядкування ДК «Укрторф» дочірнього підприємства «Смигаторф» Державного підприємства «Рівнеторф» як Державного підприємства «Смигаторф». 3. Не допустити корпоратизацію підприємства. 4. Відміна всіх наказів з 08.04.2013 і по даний час, що стосуються звільнення працівників, винесення доган, зміни штатного розпису і скорочення працівників, як неправомочних. 5. Недопущення скорочення працівників ДП «Смигаторф». 6. Відмінити штатний розпис, який затверджений 02.07.2013 та наказ від 12.07.2013 №103 про скорочення штату і чисельності працівників, оскільки він не погоджувався з керівниками виробничих підрозділів ДП «Смигаторф». 7. Недопущення будь-яких проявів тиску чи дискримінації працівників ДП «Смигаторф» у зв'язку з їхньою активною громадською позицією. 8. Основним видом продукції має бути напівбрикет торф'яний. 9. Рекомендувати головному інженеру ДП «Рівнеторф» обґрунтувати випуск торфу для пиловидного спалювання вологістю до 25%, розробити технічні умови для його випуску. 10. Звільнити з роботи завскладом готової продукції ОСОБА_11 11. Прийняти на роботу ОСОБА_8, ОСОБА_9, які звільнились під тиском попереднього керівництва. 12. Розірвати договір на поставку продукції з ТзОВ «Торговий дім» Трейдцентр». 13. План виробництва напівбрикетів торф'яних затвердити у відповідності з існуючими можливостями сировинної бази згідно розрахунків виробничо-технічного відділу ДП «Смигаторф». 14. Не давати в оренду вантажні автомобілі, а забезпечити водіїв підприємства роботою по доставці власної продукції споживачам (а.с. 8).

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю. Аналізуючи вимоги трудового колективу ДП «Смигаторф», суд приходить до висновку, що жодна із заявлених вимог не підпадає під умови, які чітко визначені ст. 2 цього Закону, щодо яких законодавець пов'язує виникнення колективного трудового спору (конфлікту).

Суд не приймає до уваги протокол №34 загальних зборів трудового колективу ДП «Смигаторф» від 08 липня 2013 року, згідно якого створений страйковий комітет в кількості 5 чоловік, обрано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, сформовані вимоги до керівництва підприємства та прийнято рішення про оголошення страйку (а.с. 5-7). У затверджених вимогах під пунктом 1 визначено: «виконання рішень, що винесені зборами трудового колективу ДП «Смигаторф» від 16.07.2013», таким чином визначено вимогу на виконання рішень, які будуть прийняті зборами трудового колективу у майбутньому, що дає підстави вважати, що протокол загальних зборів трудового колективу №34 було виготовлено після 16 липня 2013 року та до зазначеного протоколу внесено рішення, які не розглядались трудовим колективом під час проведення загальних зборів.

Згідно протоколу №36 конференції трудового колективу і членів профспілкової організації ДП «Смигаторф» від 30 липня 2013 року розглянуто зауваження до протоколів №34 від 08.07.2013 та №35 від 16.07.2013, викладено протокол №35 від 16.07.2013 у новій редакції, повторно створено новий страйковий комітет у попередньому складі та затверджено вимоги трудового колективу до керівництва підприємства. Згідно протоколу №36 від 30.07.2013 на конференції трудового колективу були присутні 87 чоловік трудового колективу, проте згідно довідки ДП «Смигаторф» за №628 від 19.09.2013 середньооблікова чисельність працівників ДП «Смигаторф» становить 185 чоловік. Таким чином, вимоги затверджені менш ніж половиною членів трудового колективу, що є порушенням ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (а.с. 51, 80-86).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.

Як вбачається з представлених сторонами матеріалів, а саме, протоколів загальних зборів трудового колективу за №34, №35, №36 (а.с. 5-7, 80-86), вимог на страйк (а.с. 8) вимоги трудового колективу неодноразово змінювались, редагувались та в кінцевому варіанті були вручені керівництву ДП «Смигаторф» лише 11 вересня 2013 року, в день фактичного проведення страйку.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначено, що колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до пунктів 7.1, 7.2, 7.4 розділу 7 Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення №92 від 24.04.2001 відповідно до положень частини шостої статті 15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» реєстрації НСПП підлягають: висунуті і затверджені відповідно до положень статей 2 і 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» вимоги найманих працівників або профспілки; колективні трудові спори. Уповноважений найманими працівниками або профспілкою орган після прийняття рішення про вступ у колективний трудовий спір в трьохденний строк надсилає НСПП письмову інформацію про виникнення колективного трудового спору (конфлікту), в якій вказує сторони колективного трудового спору (конфлікту); вимоги найманих працівників або профспілки. Дана письмова інформація в послідуючому підлягає реєстрації в установленому порядку. Проте, як встановлено в судовому засіданні з пояснень представників відповідача, така інформація в НСПП не направлялась, чи проведено реєстрацію письмової інформації про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) їм не відомо.

Суд приходить до висновку, що процедурі оголошення страйку обов'язково повинна передувати процедура вступу найманих працівників у колективний трудовий спір, проте з огляду на вищевикладене відповідачем не дотримано зазначеної процедури.

За змістом ч. 6 ст. 19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити роботодавця або уповноважену ним особу, організацію роботодавців не пізніше як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів.

Отже, відповідно до ч. 6 ст. 19 вищезгаданого Закону, орган, який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган не пізніше як за 7 днів та за 15 днів на безперервно діючому виробництві, до початку страйку. Представник позивача заперечує факт отримання такого повідомлення, представниками відповідача не надано доказів на підтвердження цих обставин.

Пунктом «а» ст. 22 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено, що незаконними визнаються страйки оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частини першої і п'ятої статті 12, частини першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З огляду на зазначені порушення відповідачем вимог Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)» суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Смигаторф» державного підприємства «Рівнеторф» до трудового колективу Дочірнього підприємства «Смигаторф» державного підприємства «Рівнеторф» в особі голови страйкового комітету ОСОБА_3 про визнання страйку незаконним - задоволити.

Визнати страйк, оголошений трудовим колективом Дочірнього підприємства «Смигаторф» державного підприємства «Рівнеторф» 08 липня 2013 року та який фактично розпочався 11 вересня 2013 року - незаконним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :