АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/2179/13
Головуючий по 1 інстанції
Категорія : : на ухвалу
Колода Л.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
Василенко Л. І.
суддів
Бородійчук В. Г. , Демченко В. А.
при секретарі
Воропай О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат «Перемога» про визнання трудового договору укладеним, визнання договору недійсним в частині встановлення строку його дії,
в с т а н о в и л а :
7 травня 2013 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» про визнання трудового договору укладеним, визнання договору недійсним в частині встановлення строку його дії.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що, згідно наказу № 62-к від 2 червня 2008 року позивача було прийнято на роботу на посаду фінансового директора за сумісництвом до ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога».
30 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий договір. Відповідно до п.7.1. цього Договору було встановлено строк його дії - 15 років - до 1 жовтня 2023 року.
1 жовтня 2008 року відповідачем було видано наказ про призначення позивача головним бухгалтером Товариства. Тобто трудовим договором від 30 січня 2008 року було досягнуто домовленості з усіх істотних його умов та встановлено трудові правовідносини між позивачем, як працівником, що працює на посаді головного бухгалтера та відповідачем.
Постановою Господарського суду Київської області від 27 листопада 2009 року ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Наказом № 03-к від 16 лютого 2010 року позивача було звільнено з 17 лютого 2010 року із займаних посад на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України - за прогул. Враховуючи безпідставність, необґрунтованість та незаконність цього наказу про звільнення, позивач оскаржила в судовому порядку своє звільнення.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 серпня 2010 року, в результаті задоволення позову ОСОБА_6 до ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_6 з посади головного бухгалтера - фінансового директора ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» на ч. 1 п.1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства, а також змінено дату звільнення ОСОБА_6 з 17 лютого 2010 року на 15 лютого 2010 року.
Посилаючись на вище наведені обставини позивач зазначила, що за загальним правилом трудовий договір має укладатися на невизначений строк. Строковий трудовий договір відповідно до частини другої ст. 23 КЗпП України укладається тоді, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
А тому позивач просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки такий строк пропущено з поважних причин.
Визнати укладеним між ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» та ОСОБА_6 трудовий договір від 30 січня 2008 року.
Визнати недійсним п.7.1.трудового договору в частині встановлення строку дії договору, - визнати укладеним на невизначений строк між ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» та ОСОБА_6 трудовий договір від 30 січня 2008 року.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_6 до ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» про визнання трудового договору укладеним, визнання договору недійсним в частині встановлення строку його дії - визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 червня 2013 року, як постановлену з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
При цьому апелянт зазначила, що в ухвалі суду від 16.05.2013 р., якою її позовну заяву залишено без руху не встановлено конкретний спосіб усунення недоліків, тому з метою виконання приписів ухвали нею і було направлено до суду заяву про її виконання, отже вона усунула недоліки способом подання заяви про виконання ухвали з додатковими доказами. Нормами ст.121 ЦПК України конкретний спосіб усунення недоліків позовної заяви не визначено.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Повертаючи оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_6, суддя виходив з того, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвалою від 16 травня 2013 року позивачу було надано термін для усунення недоліків, а саме: вимоги заявлено до юридичної особи, що визнана банкрутом. В позові відсутні посилання на докази, які підтверджують те, що права позивача порушуються відповідачем. Не зрозумілими є вимоги позивача про те, що трудовий договір є укладеним 30 січня 2008 року, а також визнання недійсним п.7.1 трудового договору, в якому вказано термін його дії. Не логічним є прохання визнати недійсним строк дії договору, якщо він припинений після звільнення позивача з роботи. Не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності. Також не надано доказів з приводу реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1.
У зв'язку з тим, що на думку судді, зазначені недоліки належним чином усунуті ОСОБА_6 не були, а саме нею була подала до суду не позовну заяву з виправленими недоліками, а заява про виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 травня 2013 року, в якій відсутні ознаки форми і змісту позовної заяви у відповідності до ст. 119 ЦПК України, позовна заява була повернута позивачеві.
Проте з даним висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 7 травня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з даним позовом а. с. 1 - 17.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 травня 2013 року позовну заяву ОСОБА_6 було залишено без руху та надано їй строк для усунення недоліків. При цьому суддя виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: вимоги заявлено до юридичної особи, що визнана банкрутом. В позові відсутні посилання на докази, які підтверджують те, що права позивача порушуються відповідачем. Не зрозумілими є вимоги позивача про те, що трудовий договір є укладеним 30 січня 2008 року, а також визнання недійсним п.7.1 трудового договору, в якому вказано термін його дії. Не логічним є прохання визнати недійсним строк дії договору, якщо він припинений після звільнення позивача з роботи. Не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності. Також не надано доказів з приводу реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1. а. с. 18, 19.
У виконання вимог приведеної ухвали ОСОБА_6 на адресу суду було направлено заяву про виконання ухвали від 16.05.2013 р. з долученими до неї додатками, зокрема, копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 27.05.2013 р., копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 27.05.2013 р., згідно до якого відсутні відомості щодо дати відміни державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» та підстави для її внесення, копією паспорта, з якої вбачається місце реєстрації позивачки АДРЕСА_1 та іншими а. с. 22-43.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_6 визнано неподаною та їй повернуто. При цьому суддя виходив з того, що ухвалою від 16 травня 2013 р. її позовна заява була залишена без руху, з наданням терміну для усунення недоліків, проте позивач в порушення ст. 121 ЦПК України подала суду не позовну заяву з виправленими недоліками, а заяву про виконання ухвали суду, в якій відсутні ознаки форми і змісту позовних вимог у відповідності до ст. 119 ЦПК України.
Визнаючи позовну заяву позивача неподаною та повертаючи її позивачеві, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачеві для усунення недоліків необхідно було направити позовну заяву з виправленими недоліками, а тому не прийняв до уваги заяву позивача про усунення недоліків яка була направлена на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси 28.05.013 року з долученими до неї додатками.
Статтями 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до роз'яснень, викладених в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Відповідно до роз'яснення наведеного в п. 7 зазначеної Постанови подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не в праві через неподання доказів при пред'явленні позову залишити заяву без руху та повертати заявнику.
Проте зазначені роз'яснення враховані не були.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи викладене та те, що при подачі до суду позовної заяви позивач обґрунтовує її відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України, проте давати остаточну оцінку такому обґрунтуванню при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд не може, так як лише під час розгляду справи суд може встановити відсутність чи наявність підстав для задоволення позову, судова колегія приходить до висновку, що судею першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала судді до скасування з направлення м справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 червня 2013 року скасувати.
Справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий
Головуючий :
Судді :
