Справа № 750/2721/13-к

Головуючий у І інстанції Стебліна А.В.

Провадження № 11-кп/795/241/2013

Категорія - ст. 368 ч. 3 КК України

Доповідач Салай Г. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-судді

Салая Г. А.

Суддів : Акуленко С.О., Антипець В.М.

Секретаря судового засідання - Зубашевської О.С.

За участю учасників судового провадження:

Прокурора - Гамора А.І.

Обвинувачуваної - ОСОБА_2

Захисника - ОСОБА_3

Розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260020000010 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2013 року відносно ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком суду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Чернігова, громадянка України, з вищою освітою, заміжня, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює фінансовим директором ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» не судима, проживає за адресою АДРЕСА_1,

засуджена за ст. 368 ч. 3 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, з конфіскацією всього майна, що належить засудженій.

Вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні злочину при наступних обставинах. Працюючи на посаді фінансового директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» та згідно наказу № 5-к від 15.01.2013 року ОСОБА_2 тимчасово виконувала обов'язки директора та мала право укладати та підписувати угоди від імені ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», обіймала посаду, пов'язану з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій, тобто будучи службовою особою, з метою отримання хабара, всупереч інтересам служби, вступила у змову з заступником директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» ОСОБА_5, який згідно наказу № 1-к від 02.01.2013 року був головою комісії по контролю за утриманням і списанням основних засобів виробництва, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням адміністративно - господарських функцій, тобто будучи службовою особою, отримали хабар у розмірі 4 500 грн. за наступних обставин.

16.01.2013 року, близко 11 год. 20 хв., ОСОБА_5, перебуваючи на території ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» за адресою: м. Чернігів, вул. О. Кошового, 1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи всупереч інтересам служби, одержав від ОСОБА_6 хабар в розмірі 4 500 грн. за підписання договору купівлі - продажу № 97/2012 від 12.12.2012 року на продаж двох верстатів.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок місцевого суду скасувати, а кримінальне провадження закрити. Вважає вирок суду незаконним, винесеним без врахування дійсних обставин справи, з істотними порушенням норм матеріального та процесуального прав, необґрунтованим в частині доведення вини.

Суд першої інстанції помилково встановив, що ОСОБА_2 є суб'єктом вказаного злочину і мала право укладати та підписувати угоди від імені ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» та помилково дійшов до висновку, що вона є службовою особою. Керівником ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» є ОСОБА_7 Даний факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 16.01.2013 року), але вказаний факт судом залишений без уваги. Звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Відповідно до п. 32 Статуту ДП «171 ЧРЗ» виключно директор користується правом розпорядження майном та коштами підприємства, укладає договори тощо. Лише за відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена відповідним наказом директора. Директор своїм наказом мав право делегувати лише виконання своїх функцій, але не вправі делегувати свої права, в тому числі право підпису договорів відчуження майнових активів, оскільки для цього законодавством передбачений інший порядок їх передачі - шляхом видачі доручення, або внесення запису до відповідного державного реєстру.

В .о. директора заводу ОСОБА_7 не мав належного обсягу повноважень для покладення прав та обов'язків директора підприємства на ОСОБА_2 Це підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - який зазначає, що станом на 16.01.2013 року лише в.о. директора підприємства ОСОБА_7 міг діяти від імені юридичної особи без доручення, в тому числі підписувати договори.

Під час судового розгляду не встановлено, які саме службові повноваження були використані обвинуваченою під час вчинення злочину та яким був обсяг її повноважень на момент його вчинення. Судом не проаналізовано зміст наказів № 5-к від 15.01.2013 року та № 214-к від 10.12.2012 року, щодо належності таких доказів, та не перевірено відповідність цих доказів приписам діючого законодавства зокрема ст. 16-23 закону України «Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

ОСОБА _2 була уповноважена лише на контроль за оформленням відповідних угод і проведенням їх по бухгалтерському і податковому обліках, також до її повноважень входила бухгалтерська звітність та контроль організації прийому та здачі готівки. Права на підписання договорів, спрямованих на відчуження майна підприємства не мала. Зазначені обов'язки не покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Крім того, захисник вказує, що ОСОБА_2 не була обізнана про умисел щодо отримання ОСОБА_5 грошей від ОСОБА_6 за підписання договору купівлі-продажу верстатів. Як фінансовий директор ДП «171 ЧРЗ», здійснюючи дії по оформленню угоди купівлі-продажу верстатів, ОСОБА_2 виконувала розпорядження директора ДП «171 ЧРЗ» ОСОБА_7 щодо списання верстатів з метою їх реалізації.

Судом не надано належної оцінки показам свідка ОСОБА_7. Так під час досудового розслідування на першому допиті ОСОБА_7 стверджував, що взагалі нічого не знав про реалізацію верстатів, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 діяли без його відома. При наступному допиті він зазначив, що нібито чув про реалізацію; в судовому засіданні повідомив суду, що був обізнаний з обставинами реалізації вказаного обладнання і навіть знав від ОСОБА_5 ціну реалізації.

Судом також встановлено, що саме ОСОБА_7 дав дозвіл (стор. 9 вироку) на реалізацію верстатів, але будь-якої кримінально-правової оцінки дій ОСОБА_7 обвинуваченням взагалі не надано. Інформації про наміри ОСОБА_5 і директора ОСОБА_7, про фактичну реалізацію верстатів ОСОБА_2 не мала, і таким чином, правомірно, проводила лише оформлення угоди і контролювала її хід з метою недопущення порушення правил укладання договорів.

Відсутність попередньої домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтверджується матеріалами відофіксації. Всі свої дії ОСОБА_5 узгоджував не з ОСОБА_2, а з ОСОБА_7Під час свого допиту ОСОБА_5 повідомив, що ніяким чином (словами або жестами чи іншими діями) не сповіщав ОСОБА_2 про отримання від ОСОБА_6 грошових коштів, що виключає обвинувачення ОСОБА_2 у співучасті щодо отримання хабара за підписання договору.

Вважає , що до свідчень ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зважаючи на можливість впливу на них працівників УБОЗ УМВС України в Чернігівській області та представників обвинувачення слід відноситись критично. Допитані в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, пояснення які підтверджують винуватість ОСОБА_2 не надали. У вироку суду не зазначено які саме обставини винуватості ОСОБА_2 підтверджується кожним із вказаних свідків.

Захисник вважає, що є безпідставним посилання суду першої інстанції на наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.01.2013 року;протокол обшуку від 16.01.2013 року службових приміщень ДП «171 ЧРЗ», (співробітниками УБОЗ не здійснювали обшук ОСОБА_2 та не досліджувалася наявність залишків спец речовин на її руках чи належних їй речах);висновок експерта № 069 (х) від 29.01.2013 року. (даний доказ лише підтверджує винність ОСОБА_5 та той факт, що грошові кошти у розмірі 4500,00 грн., які були вилучені саме з його куртки та містять люмінесцентні спеціальні хімічні речовини;протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 17.01.2013 року (з даного протоколу вбачається, що ОСОБА_2 не була обізнана про отримання ОСОБА_5 хабаря); протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 25.01.2013 року.

ОСОБА _2 визнана винною за дії, які не входять до її посадових обов'язків. При цьому судом порушено право ОСОБА_2 на захист, оскільки суд відійшов від презумпції невинуватості при винесенні вироку.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її захисник підтримали подану апеляційну скаргу. Прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, а вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, при обставинах, наведених у вироку суду, повністю доводиться доказами, дослідженими в суді першої інстанції, незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини.

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 дав показання, що з грудня 2012 року по січень 2013 року, він працював на посаді заступника директора ДП «171 Чернгівський ремонтний завод». Його службові обов'язки передбачені посадовою інструкцією заступника директора вказаного вище підприємства. Основним його завданням було слідкувати за тим, щоб на заводі виконувались розпорядження вищестоящої організації - Державного концерну «Укроборонпром». ОСОБА_2 працювала фінансовим директором. В зв'язку з процедурою санації, вищестоящою організацією було надано дозвіл на реалізацію основних засобів та обладнання підприємства, якщо його вартість не перевищувала 10 000 грн. Списання основних засобів проводилось комісією по контролю за утриманням і списанням основного засобів виробництва, головою якої був він. Склад даної комісії затверджувавсь наказом директора підприємства. Відповідальним за списання обладнання буї він, як є голова комісії. Наказ про списання на суму до 10 000 грн. не видавався. Спочатку основні засоби в його присутності оглядались комісією матеріально-відповідальною особою складався акт технічного стану обладнання який підписувався членами комісії та ним, як головою комісії і затверджувавсь директором. Потім, матеріально-відповідальною особою складався акт списання основних засобів, який також підписувався ним, як головою комісії та членам комісії, який також затверджується керівником. Яким чином по бухгалтерському обліку проводиться списання основних засобів він не знає. Десь у листопаді 2012 року на завод прийшов ОСОБА_6 і звернувшись до нього спитав, чи можна на заводі придбати верстати з металообробки. Він відповів, що це можливо. Тоді, ОСОБА_6 сказав, що прийде з чоловіком, якому потрібні ці верстати, і він їх подивиться. Через декілька днів на завод прийшов ОСОБА_6 з чоловіком на ім'я ОСОБА_14, який і повідомив, які саме верстати йому потрібні. Він сказав, що підприємство може їм їх продати і вони пішли. Про вартість тих верстатів вони не домовлялися, оскільки він не володів цими даними. Від знайомих фахівців він дізнався про вартість верстатів. Після цього, він підійшов до ОСОБА_2 і сказав їй, що є реальні покупці на два верстати. На це ОСОБА_2 йому повідомила, що вартість цих верстатів складає 6 500 грн. В розмові він сказав, якщо пощастить, тобто погодяться покупці, то їх можливо продати за 11 000 грн. і залишиться собі непоганий «навар». Вони з ОСОБА_2 домовились, що офіційна оплата в сумі 6 500 грн. за верстати піде на завод, а 4 500 грн. вони порівну поділять між собою за підписання договору купівлі-продажу верстатів. Після цього, покупці на підприємстві деякий час не з'являлись. Він телефонував ОСОБА_6 з приводу домовленості придбання верстатів, але той повідомляв, що на даний час у них не має готівкових коштів. 12.12.2012 року йому зателефонував ОСОБА_6 і вони домовились, що той внесе 1 000 грн. завдатку готівкою за верстати. Того ж дня ОСОБА_6 приїхав на завод і вони пішли до ОСОБА_2, яка на той час згідно наказу виконувала обов'язки директора підприємства. В кабінеті ОСОБА_2 остання оформила договір купівлі-продажу верстатів та необхідні для цього документи. Згідно змісту вказаного договору, ОСОБА_6 придбавав два верстати за ціною 6 500 грн. Потім, ОСОБА_6 вніс до каси підприємства 1 000 грн. завдатку. При цьому, договір зі своєї сторони підписав тільки ОСОБА_6 Зі свого боку ОСОБА_2 договір не підписала, і сказала ОСОБА_6, що він буде підписаний нею тільки в тому випадку, якщо той виконає всі їх умови, а саме сплатить їм ще 10 000 грн. ОСОБА_6 погодився на їх умови та пішов. Вони чекали, поки ОСОБА_6 знайде обумовлену ними суму грошей готівкою. 16.01.2013 року йому зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що він готовий повністю сплатити кошти за верстати та забрати їх з заводу. В цей день, приблизно об 11 год., він зустрівся зі ОСОБА_6 на території заводу біля третього цеху. В розмові ОСОБА_6 сказав, що він приніс всю суму і спитав, коли вони підпишуть договір купівлі-продажу. Він взяв у ОСОБА_6 гроші, які були у двох пачках перев'язані резинкою. Перерахувавши гроші, і впевнившись, що їх дійсно було 10 000 грн., частину повернув йому для розрахунку з бухгалтерією. Вони разом піднялися до ОСОБА_2, де ОСОБА_6 віддав йому гроші в сумі 10 000 грн., з яких він повернув йому одну пачку, щоб той розрахувався з касиром. ОСОБА_6 віддав касиру 4 500 грн., але враховуючи, що грошей не вистачило, то він віддав йому з другої пачки 1 100 грн. Таким чином, ОСОБА_6 вніс до каси приблизно 5 600 грн., а залишок він поклав до правої внутрішньої кишені своєї куртки. Після цього, він зайшов до ОСОБА_2, де в його присутності та в присутності ОСОБА_6 вона підписала необхідні документи, після чого ОСОБА_6 пішов. Він вже мав намір поділити отримані гроші з ОСОБА_2, але в цей час до її кабінету зайшли працівники міліції і стали проводити обшук. В ході проведення обшуку з його кишені були вилучені отримані ним гроші в сумі 4 500 грн.

Вказаними показаннями свідка ОСОБА_5 підтверджується наявність у нього попередньої змови з ОСОБА_2 на скоєння інкримінованого злочину. Тому, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність попередньої змови з ОСОБА_2 є безпідставними.

Крім того, під час досудового провадження ОСОБА_5 повністю визнав свою винність в інкримінованому злочині, склав угоду на визнання вини. ( а. с. т.2 а. с. 185 - 187) Судом першої інстанції була затверджена угода про визнання вини ОСОБА_5 і відносно нього винесений обвинувальний вирок суду від 22.03.2013 року, який має преюдиціальне значення для даної справи. (т. 3 а.с.64 - 65)

Колегія суддів не сумнівається в достовірності вказаних показань ОСОБА_5, оскільки вони підтверджуються іншими доказами по справі.

Свідок ОСОБА_6 в суді першої інстанції пояснив, що він працює приватним підприємцем. У нього є знайомий підприємець ОСОБА_14, який займається металообробкою. Десь у листопаді 2012 року до нього звернувся ОСОБА_14 з проханням підшукати для нього кран консольний та деякі верстати. Для цього, він звернувся на ДП «171 Чернігівський ремонтний завод». Спочатку він там придбав для свого знайомого консольний кран. Всі перемовини він вів з ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Під час підписання договору щодо придбання крану, він поцікавився у фінансового директора підприємства ОСОБА_2, чи є у них верстати, і чи є можливість їх придбати. ОСОБА_17 відповіла, що у них є верстати і вони можуть їх продати, та повідомила, що зараз прийде заступник директора ОСОБА_5 і докладно розповість про верстати. Коли до кабінету ОСОБА_2 зайшов ОСОБА_5, то він звернувся до того з цим питанням. На це ОСОБА_5 сказав, щоб він дав список верстатів, які йому потрібні, а він подивиться, чи є вони в наявності, і чи зможуть вони їх продати. Так як у нього з собою такого списку не було, то він сказав, що зателефонує пізніше і повідомить, які саме верстати йому потрібні. На цьому розмова закінчилась, він забрав кран консольний і поїхав. Через деякий час, домовившись з ОСОБА_5 по телефону, він разом з ОСОБА_14 приїхали на завод, щоб останній подивився стан верстатів, які йому були потрібні. ОСОБА_5 відвів їх до цеху, де ОСОБА_14 вибрав два верстати, які хотів би придбати. Коли зайшла розмова за вартість тих верстатів, то ОСОБА_5 сказав, що він на даний момент не знає скільки вони коштують, і з цього питання йому треба порадитися з фінансовим директором заводу ОСОБА_2, після чого він їм передзвонить. Десь наступного дня йому зателефонував ОСОБА_5 і вони домовились про зустріч на заводі, щоб більш конкретніше обговорити вартість цих верстатів і умови їх придбання. Оскільки у ОСОБА_14 не було часу, щоб самому домовитися про верстати, то той доручив йому займатися цим питанням, а потім повідомити про його результати. Зустрівшись з ОСОБА_5 на території заводу, той повідомив його, що вартість обраних ними станків за балансовою вартістю складає десь по 3000 гривень кожний, але реальна ринкова вартість їх складає набагато більше, приблизно одинадцять тисяч гривень за два верстата. Тому, якщо він хоче їх придбати, то офіційно повинен їм заплатити 6 500 грн. за два верстата, внісши вказану суму готівкою до каси підприємства, а решту коштів в сумі 4 500 грн. віддати йому. При цьому, ОСОБА_5 сказав, якщо ці умови його влаштовують, то необхідно зараз піти до бухгалтерії підприємства і внести до каси завдаток, щоб вони не продали іншим ці верстати, після чого підпишуть договір і він може їх придбати. Він погодився і вони пішли до кабінету ОСОБА_2, де та підготувала всі необхідні документи, а саме договір купівлі-продажу та специфікацію на верстати. При оформленні документів в кабінеті також знаходився і ОСОБА_5 Коли ОСОБА_2 роздрукувала договір купівлі-продажу, він зі своєї сторони його підписав і один його екземпляр віддав ОСОБА_2, а інший залишив у себе. Під час оформлення договору купівлі-продажу він вніс завдаток в розмірі однієї тисячі гривень, в зв'язку з чим йому був виписаний прибутковий касовий ордер. На його питання, чому договір не підписується з їх сторони, ОСОБА_2 відповіла, що коли він виконає всі умови ОСОБА_5, а саме віддасть до Нового року решту 10 000 грн., тоді і буде з ним підписаний договір. Після цього, він зателефонував ОСОБА_14 і повідомив тому, що вніс 1 000 гривень завдатку та зі своєї сторони підписав договір купівлі-продажу верстатів, які йому були потрібні, та ще необхідно знайти 10 000 грн. готівкою, щоб остаточно вирішити питання стосовно їх придбання. ОСОБА_14 відповів, що готівкових коштів у нього не має, і сказав, щоб він сам займався цим питанням, а потім з ним розрахується. До Нового року йому зателефонував ОСОБА_5 і поцікавився, коли він вже назбирає грошей та заплатить. На це він відповів, що так як вони не погоджуються на безготівковий розрахунок за верстати, а у нього та ОСОБА_14 готівкових коштів не має, то треба трохи зачекати. Тоді, ОСОБА_5 сказав, якщо вони не заплатять гроші до Нового року, то до них будуть застосовані якісь штрафні санкції і вони продадуть верстати комусь іншому, а внесений ним завдаток не повернуть. Він пообіцяв розрахуватися з ними після Нового року. В січні 2013 року ОСОБА_5 знову йому зателефонував з приводу сплати грошей, і повідомив, що у них вже все підготовлено, а вони їх підводять з оплатою, та сказав, або вони платять, або верстати продадуть кому-небудь іншому, оскільки їм потрібні гроші на заробітну плату і так далі. Тоді, він зрозумів, що у нього вимагають хабар за підписання договору і звернувся до правоохоронних органів з заявою про це. Після цього, десь напередодні 16.01.2013 року він зателефонував ОСОБА_5, та сказав тому, що назбирав необхідну суму грошей, а саме 10 000 грн., і може вже їх сплатити та забрати верстати. Вони домовились зустрітися вранці 16.01.2013 року на території заводу. 16 січня 2013 року, в ранковий час, він приїхав до заводу і зателефонував ОСОБА_5, який розповів як проїхати до цеху, щоб забрати верстати. Під час завантажування верстатів до нього підійшов ОСОБА_5 і запитав де гроші. Він відповів, що гроші у нього. Тоді, ОСОБА_5 сказав, щоб він віддав йому гроші. На це, він відповів, що спочатку підпишемо договір, а потім гроші. Але, ОСОБА_5 сказав, щоб він віддавав гроші, оскільки договір вже підписаний, і вони зараз підуть до кабінету, де йому і віддадуть його. Він віддав ОСОБА_5 гроші в сумі 10 000 грн., купюрами по 100 грн. в двох пачках. В одній пачці було 5 500 грн., які необхідно було заплатити офіційно до каси підприємства, а в іншій 4 500 грн., які ОСОБА_5 повинен був забрати собі. Вказані вище гроші він передав ОСОБА_5 на складі. Коли вони зайшли до адміністративної будівлі підприємства ОСОБА_5 перерахував гроші та віддав йому одну із пачок грошей, які він повинен був внести офіційно до каси підприємства за верстати. Коли вони зайшли з ОСОБА_5 до кабінету ОСОБА_2, то та передала йому вже підписаний договір купівлі-продажу верстатів. Потім, він в приміщенні бухгалтерії вніс до каси підприємства залишок суми коштів за верстати, а саме 5 500 грн. Перед тим, як вносити кошти до каси, він перерахував гроші в тій пачці, яку йому повернув ОСОБА_5, і там було 4 500 грн. Він сказав ОСОБА_5, що тут не вистачає грошей. Тоді, ОСОБА_5 з іншої пачки відрахував 1 000 грн. і передав йому. Все це відбувалося в дверях між кабінетами бухгалтерії та ОСОБА_2, в полі зору останньої. Після внесення вказаних вище коштів, касир виписала прибутковий касовий ордер на суму 5 500 грн. Повернувшись до кабінету ОСОБА_2, та в його присутності переробила специфікацію на придбані ним верстати, оскільки в ній були вказані не ті верстати. Забравши всі документи, вони попрощалися і вийшли з кабінету, де в коридорі ОСОБА_5 затримали працівники міліції.

Даних протоколу усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12. 01. 2013 року підтверджується, що ОСОБА_6 безпосередньо вказав, що фінансовий директор заводу ОСОБА_2 заступник директора підприємства ОСОБА_5 вимагають у нього 4500 грн. за підписання договору купівлі - продажу верстатів. (т 1 а.с. 2 - 4)

Наведена заява ОСОБА_6, також показання ОСОБА_5 свідчать, що попередня змова на отримання грошей в сумі 4500 грн. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 була досягнута початку вчинення злочину.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_14 показав, що він є фізичною особою підприємцем і займається металообробкою. Наприкінці 2012 року він став підшукувати для себе металообробні верстати. Десь в листопаді 2012 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_6 і той йому повідомив, що є ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» де їх можна подивитися. Вони вдвох поїхали на той завод, де познайомилися з заступником директора заводу ОСОБА_5, який провів їх в цеха, де він вибрав два верстати. Визначившись з вказаними вище верстатами, він запитав у ОСОБА_5 про їх вартість. На це ОСОБА_5 відповів, що йому треба подумати, і він про це повідомить йому пізніше. Через два дні йому зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що вартість вказаних вище верстатів складає 11 000 грн. і кошти необхідно сплатити готівкою. Він відповів, що зазначена вартість верстатів його влаштовує, однак на той час у нього готівкових коштів не було. Оскільки ОСОБА_6 в даному випадку виступав посередником, а продавці поспішали і просили укласти угоду до Нового 2013 року, то він домовився з ОСОБА_6, що той купить на заводі обрані ним верстати, а він з ним розрахується пізніше.

Свідок ОСОБА_19 в суді першої інстанції показала, що вона працює економістом ДП «171 Чернігівський ремонтний завод». На грудень 2012 року безпосереднім її керівником була фінансовий директор ОСОБА_2, яка керувала фінансовим відділом. Реалізація двох верстатів почалась 12 грудня 2012 року. В цей день були оформлені на них документи, і реалізація пройшла того ж дня, оскільки з балансу підприємства вони були списані 12.12.2012 року. В зазначений вище день фінансовий директор ОСОБА_2 повідомила їй що ці верстати будуть продаватися і на них необхідно оформити документи. Всі необхідні документи на реалізацію верстатів були оформлені і передані ОСОБА_2 Розпорядження на реалізацію вказаних вище верстатів давала ОСОБА_2 і за її вказівкою вони того ж дня були списані з балансу підприємства. 16.01.2013 року бухгалтер ОСОБА_8, за розпорядженням ОСОБА_2, змінила дату реалізації зазначених верстатів, а саме в базі основних фондів змінила дату розхідної накладної з 12.12.2012 року на 16.01.2013 року. Також, їй відомо, що 16.01.2013 року фактично були реалізовані ці верстати і проведена їх оплата.

Допитана у суді першої інстанції свідок ОСОБА_8, що 12.11.2012 року вона була прийнята на посаду бухгалтера ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» 12.12.2012 року ОСОБА_2 попросила оформити документи, а саме податкову накладну на реалізацію вертикально-свердлильного та радіально-свердлильного верстатів. Вона надала їй на окремому аркуші паперу назву цих верстатів, їх вартість більше 6 000 грн. Вона оформила податкову накладну і віддала її ОСОБА_2 16.01.2013 року ОСОБА_2 дала їй вказівку переробити видаткову накладну на ОСОБА_6 стосовно тих верстатів, що вона і зробила. Відомості щодо вартості верстатів їй надала ОСОБА_2 на аркуші паперу.

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_9 показала що вона працює бухгалтером на ДП «171 Чернігівський ремонтний завод». В кінці 2012 року на підприємство прийшов ОСОБА_6 до ОСОБА_2, яка сказала їй прибутковувати касовий ордер на попередню оплату в розмірі 1 000 грн. Вона виписала прибутковий касовий ордер на вказану суму грошей і віддала його корінець ОСОБА_6, та прийняла від нього 1 000 грн. Другий раз, 16.01.2013 року, до них прийшов ОСОБА_5 разом зі ОСОБА_6, і вони зайшли до кабінету ОСОБА_2 Через деякий час ОСОБА_6 та ОСОБА_5 йшли з кабінету, і ОСОБА_2 сказала їй прийняти від ОСОБА_6 решту оплати грошей в сумі 5 571 грн. 75 коп. за верстати. Вона прийняла від ОСОБА_6 вказану суму грошей, віддала йому квитанцію до прибуткового касового ордеру та здачу у сумі 28 грн., яку забрав ОСОБА_5, після чого вони пішли. Через деякий час до них зайшли якісь особи, які вилучили з каси кошти, які сплатив ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в суді першої інстанції підтвердили порядок і обставини списання і продажу на підприємстві двох станків ОСОБА_6

Даними протоколу обшуку від 16.01.2013 року службових приміщень ДП «171Чернігівський ремонтний завод» підтверджується, що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. О. Кошового, 1 та протоколом огляду документів, згідно яких було виявлено, вилучено та оглянуто наступні документи: 1) в службовому кабінеті фінансового директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» виявлено та вилучено: прибутковий касовий ордер № 16 від 16.01.2013 року на 1 арк.; прибутковий касовий ордер № 479 від 12.12.2012 року на 1 арк.; видаткова накладна № ВЗ-0000002 від 16.01.2013 року на 1 арк.; договір купівлі - продажу № 97/2012 від 12.12.2012 року на 1 арк.; специфікація № 1 від 12.12.2012 року до договору купівлі - продажу № 97/2012 від 12.12.2012 року на 1 арк.; акт приймання - передачі товару від 16.01.2013 року до договору купівлі - продажу № 97/2012 від 12.12.2012 року на 1 арк.; завірена копія статуту ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» на 5 арк.; штатний розпис на 2012 рік на 3 арк.; наказ № 5-к від 15.01.2013 року про тимчасове покладення обов'язків директора заводу на ОСОБА_2 на 1 арк.; наказ № 221 від 28.12.2012 року щодо надання повноважень управління підприємством на 2 арк.; наказ № 214-к від 10.12.2012 року про тимчасове виконання обов'язків директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» на 1 арк.; посадова інструкція заступника директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» на 3 арк.; посадова інструкція фінансового директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» від 01.08.2012 року на 4 арк.; особова картка ОСОБА_2 зі згодою на збір та обробку персональних даних на 2 арк.; особова картка ОСОБА_5 зі згодою на збір та обробку персональних даних на 2 арк.; книга обліку наказів та директив ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» за 2013 рік 1 шт.; довідка № 16 з/п від 16.01.2013 року на 1 арк.; 2) у касі підприємства виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 5 600 грн. номіналом 100 грн.; 3) під час обшуку службового кабінету фінансового директора у приміщенні ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» був проведений обшук особи ОСОБА_5 - заступника директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», в ході проведення якого у нього виявлено та вилучено: у правій внутрішній кишені куртки грошові кошти на загальну суму 4 500 грн., які складалися з купюр номіналом 100 грн. в кількості 44 шт., номіналом 50 грн. в кількості 2 шт., які під дією ультрафіолетових променів мали забарвлення жовто - зеленого кольору, крім того на купюрах, на лицьовій стороні у верхньому правому куті світиться синім кольором в ультрафіолетових променях напис «Хабар»; куртку шкіряну чоловічу, пару шкіряних рукавичках чорного кольору, які під дією ультрафіолетових променів мали забарвлення жовто - зеленого кольору (т. 1 а.с. 50-86);

Висновком експерта № 069(х) від 29.01.2013 року підтверджується, що на грошових коштах у сумі 4 500 грн., вилучених з куртки ОСОБА_5 на поверхнях рукавичок ОСОБА_5, на поверхнях куртки ОСОБА_5, на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої руки люмінесценції, наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) з жовтим кольором люмінесценції; 2) люмінесцентні спеціальні хімічні речовини (люмінофори) з жовтим кольором люмінесценції, нашаровані на грошових купюрах у сумі 4 500 грн., вилучених з куртки ОСОБА_5, на поверхнях рукавичок ОСОБА_5, на поверхнях куртки ОСОБА_5, на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_5, за сукупністю фізико - хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною з контрольного зразку з жовтим кольором люмінесценції; 3) на грошових купюрах у сумі 4 500 грн., вилучених з куртки ОСОБА_5, наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) у вигляді напису «Хабар» з блакитним кольором люмінесценції; 4) люмінесцентні спеціальні хімічні речовини (люмінофори) з блакитним кольором люмінесценції, нашаровані на грошових купюрах у сумі 4 500 грн. у вигляді напису «Хабар», вилучених з куртки ОСОБА_5, за сукупністю фізико - хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною з контрольного зразку з блакитним кольором люмінесценції; 5) на грошових купюрах у сумі 5 600 грн., вилучених з каси ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофори) у вигляді плям по периметру купюр з жовтим кольором люмінесценції та напису «Хабар» з блакитним кольором люмінесценції; 6) люмінесцентні спеціальні хімічні речовини (люмінофори), нашаровані на грошових купюрах у сумі 5 600 грн., вилучених з каси ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», наданих на дослідження, у вигляді плям по периметру купюр з жовтим кольором люмінесценції та напису «Хабар» з блакитним кольором люмінесценції, за сукупністю фізико - хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовинами з контрольних зразків з жовтим та блакитним кольорами люмінесценції відповідно (т. 1 а.с. 144-158).

Даними протоколу про результати аудіо - відео контролю місця (за особою) від 17.01.2013 року, згідно якого 16.01.2013 року, а також даними протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 25.01.2013 року підтверджуються події отримання 16.01.2013 року на території ДП «171Чернігівський ремонтний завод» ОСОБА_5 від ОСОБА_6 грошей в сумі 4 500 грн. в якості хабара за підписання фінансовим директором ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» ОСОБА_2 договору купівлі-продажу двох верстатів (т. 1 а.с. 169, 170-171).

Даними протоколу одночасного допиту осіб - свідка ОСОБА_6, підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 24.01.2013 року, підтверджується, що ОСОБА_6 розповів про обставини отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 хабара в сумі 4 500 грн. за підписання договору купівлі - продажу двох верстатів. При цьому, ОСОБА_5 повністю підтвердив свідчення ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 185-188).

Даними протоколу одночасного допиту осіб - свідка ОСОБА_8 та підозрюваної ОСОБА_2 від 11.02.2013 року підтверджується. що ОСОБА_21 вказала, що ОСОБА_2 12.12.2012 року давала їй вказівку на оформлення документів на продаж двох верстатів на загальну суму 6 571 грн. 75 коп., після чого 16.01.2013 року дала вказівку на переоформлення видаткової накладної на вказані верстати датою 16.01.2013 року (т. 2 а.с. 31-32).

Речовими доказами: грошовими коштами, вилученими з каси підприємства в сумі 5600 грн., грошовими коштами, вилученими у ОСОБА_5 в сумі 4500 грн., шкіряною курткою та парою шкіряних рукавичок, на яких містяться залишки хімічної речовини; документами у вигляді картки пам'яті інв. № 341 н/т. та жорстким диском Ж) 3200 ВЕУТ 320 Гб. Інв. № 279 т.; двома відеокасетами з відеозаписом процесуальної дії (обшуку) (т. 1 ах. 55, 87-88, т. 2 а.с. 205-206).

З посадових повноважень фінансового директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» ОСОБА_2 вбачається, що вказана посада відноситься до категорії керівників, з відповідним переліком прав та обов'язків. Вказані повноваження підтверджують, що ОСОБА_2 є службовою особою. (т. 1 а. с. 34 - 38)

Свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції показав, що з 22.09.2012 року тимчасово виконуючого обов'язки директора «171 Чернігівський ремонтного заводу». В його обов'язки входить управління підприємством, наймання та звільнення працівників підприємства, контроль за подачею звітності підприємства та інше. Заступником у нього був ОСОБА_5 На посаді фінансового директора працює ОСОБА_2 У його відсутність його обов'язки виконувала фінансовий директор ОСОБА_2, про що кожного разу ним видавався відповідний наказ. На час виконання його обов'язків згідно наказу ОСОБА_2 мала право, як керівник підприємства вирішувати всі питання, які віднесені до його компетенції, в тому числі і підписувати документи від імені керівника підприємства. Також, був окремий наказ на час санації підприємства, за відсутності керівника підприємства, фінансовий директор ОСОБА_2 мала право підпису фінансових документів, договорів та вирішувати кадрові питання. 16.01.2013 року, коли він знаходився на лікарняному, йому зателефонувала його секретар та повідомила, що на підприємстві працівниками міліції проводяться слідчі дії і йому необхідно терміново приїхати на завод. Прибувши на завод, працівники УБОЗу повідомили йому, що ними при отриманні хабара при продажі двох верстатів були затримані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Стосовно реалізації цих двох верстатів раніше між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було декілька розмов. Суть розмови полягала в тому, що на ці два списані верстати є покупець, який готовий його придбати за ціною близько 10 000 грн. В деталі даного процесу він не вдавався, однак дав усний дозвіл на їх реалізацію. Що стосується визначення вартості обладнання, яке підлягало списанню за дозволом концерну «Укроборонпром», в тому числі і вказаних вище верстатів. Підприємством бала замовлена їх оцінка, але в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства вони оплатити не змогли, тому вона залишилась у оцінювача. Обставини підписання договору купівлі-продажу вертикально-свердлильного та радіально-свердлильного верстатів йому не відомі. Зі слів працівників підприємства йому відомо, що зазначений договір підписала ОСОБА_2

Вказані показання свідка свідчать, що ОСОБА_2 на час відсутності директора підприємства виконувала його обов'язки і мала підписувати договори. Крім того, сам факт можливого перевищення ОСОБА_2 своїх посадових повноваження при підписанні договору про купівлі - продажу станків, не може свідчити про те, що вона не є службовою особою і не є суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності.

Досліджені в суді першої інстанції докази підтверджують той факт, що ОСОБА_2 підписала угоду купівлі - продажу вказаних станків, тільки після того, як ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 частину готівкових коштів в сумі 4 500 грн., які не були оприбутковані в касі підприємства. Згідно показань ОСОБА_5 вказані кошти вона мали намір поділити з ОСОБА_2 Однак, цього він не зміг зробити, оскільки був затриманий працівниками міліції і вказані кошти у нього були вилучені.

Наведене свідчить, що при здійсненні злочину, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_2 виконувала розподілену між ними роль, зокрема безпосередньо підписувала договір купівлі - продажу верстатів, а ОСОБА_5 безпосередньо отримував кошти в сумі 4 500 грн. від ОСОБА_6 Тому, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги захисника, про відсутність доказів про наявність попередньої змови між ОСОБА_5, та ОСОБА_2 на скоєння інкримінованого злочину.

Судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії засудженої ОСОБА_2 за ст. 368 ч. 3 КК України.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у виді реального позбавлення волі, вказавши, що при цьому враховує тяжкість вчиненого злочину, її ставлення цього, а також данні про особу винно.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченій ОСОБА_2 покарання є суворим.

Судом першої інстанції обґрунтовано вказано, що ОСОБА_2 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, а також матір пенсійного віку. При наведених обставинах, враховуючи данні про особу обвинувачуваної, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання.

Тому , колегія суддів вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Згідно положень ст. 77 КК України при звільненні від покарання з випробуванням до ОСОБА_2 не застосовується додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що передбачено санкцією ст. 368 ч. 3 КК України.

Керуючись ст., ст. 371, 404, 407, 418, 419 КПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - задовольнити частково, вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 - змінити

.

Вважати ОСОБА_2 засудженою за ст. 368 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробування, з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Салай Г.А. Акуленко С.О. Антипець В.М.