ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
19.12.06 Справа№ 3/392-11/410А
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.
По справі:
За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів
До: Комунального підприємства «Будинкова управа № 3», м.Дрогобич Львівської області
Про стягнення 4820,90грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача Солтис-предст. доручення № 01-7/643-822 від 04.08.2006року
Від відповідача не з»явився
Суть спору:
Господарським судом у Львівській області ухвалою від 30.11.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення із КП «БУ № 3»коштів в сумі 4820,90грн. за нестворення робочих місць для інвалідів у 2004році.
В судове засідання 11.05.2006року представник відповідача не з»явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 107, 128, 150 КАС України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1049274 від 14.12.2006року.
Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони не є перешкодою для розгляду справи відповідно п. 2 ст. 128.
Позивачу роз»яснено його обов»язки передбачені ст. 49, 51 КАС України.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази відповідно ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Судом встановлено:
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен був створити робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2004році –в кількості 3-ох одиниць. Фактичне працевлаштування, згідно звітів відповідача не відповідає встановленим нормативам. У випадку, коли чисельність інвалідів, які працювали менша від нормативу, відповідач повинен самостійно відрахувати кошти відділенню Фонду за нестворені робочі місця для інвалідів в розмірі середньомісячної заробітної плати за кожне нестворене робоче місце.
Оскільки відповідачем було створено лише два робочі місця для інвалідів, позивачем нараховано господарсько-адміністративні санкції за нестворені робочі місця в розмірі 4820,90грн., які обчислюються як добуток середньорічної заробітної плати на підприємстві на середньорічну кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами відповідно до встановленого нормативу.
Дослідивши представлені суду матеріали справи суд відмовляє Фонду соціального захисту інвалідів у позові про стягнення боргу в розмірі 4820,90грн. нарахованого внаслідок порушення відповідачем встановленого нормативу робочих місць у 2004році, оскільки позивачем пропущені встановлені ст. 250 Господарського Кодексу України строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідна стаття встановлює межі застосування адміністративно-господарських санкцій до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Керуючись ч.6 розділу 7 «Прикінцевих та перехідних положень»ст. 250 ГК України, ст. ст. 6, 17, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення із Комунального підприємства «Будинкова управа № 3»4820,90грн. відмовити.
Суддя Сало І.А.