ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

28.12.06 Справа№ 5/3387-18/194А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

з участю представників:

від позивача –ххххх – представник (довіреність від 20.12.2006 року);

ххххх–представник (довіреність від 20.12.2006 року);

від відповідача – хххххх –головний державний податковий інспектор (довіреність за №1615/10-007 від 31.01.2006 року),

ВСТАНОВИВ:

що ТзОВ „Галицький ТД” звернулося з позовом до господарського суду про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №0003902321/0 та за №0003912321/0 від 30.10.2006 року, прийнятого ДПІ у Галицькому районі м.Львова.

Позивач вважає, що відповідачем були зроблені необґрунтовані висновки щодо заниження податкових зобов‘язань з податку на прибуток, оскільки не були враховані дані первинних бухгалтерських документів, а використана лише узагальнена інформація з даних головної книги, на яку і посилається інспектор, не враховуючи особливості ведення податкового обліку та його відмінностей від бухгалтерського. Також позивач вважає, що ним правомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість в періоді, коли були отримані податкові накладні. Щодо накладних за липень 2004 року, то на момент проведення перевірки помилка була виправлена, а тому перевіряючий не мав підстав фіксувати такі порушення.

Представник позивача в судовому засіданні вищевикладені підставі позову підтримав, просить його задоволити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає, що орган державної податкової служби діяв у межах та в повній відповідності до вимог чинного законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, а тому такі є правомірними.

Представник відповідача в судове засідання з‘явився, просить в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами виїзної планової документальної перевірки ТзОВ „Галицький торговий дім” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 01.07.2006 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова складено акт за №1342/23-024/32712884 від 17.10.2006 року (а.с.а.с.137-173 том І) та прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.10.2006 року:

за №0003902321/0 від 30.10.2006 року (а.с.35 том ІІ), яким позивачу визначено податкове зобов‘язання з податку на прибуток у розмірі 65975 грн. 00 коп., у тому числі 47125 грн. 00 коп. –основний платіж та 18850 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

за №0003912321/0 від 30.10.2006 року (а.с.36 том ІІ), яким позивачу визначено податкове зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 272943 грн. 00 коп., в тому числі 181962 грн. 00 коп. –основний платіж та 90981 грн. 00 коп. –штрафні (фінансові) санкції.

Даючи оцінку спірним правовідносинам місцевий господарський суд виходив з наступних міркувань та норм чинного законодавства.

Орган державної податкової служби вважає, що на порушення п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2 ст.5, підп.5.3.9 п.5.3 ст.5, підп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” за №283/97-ВР від 22.05.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, безпідставно завищено валові витрати в розмірі 192369 грн. 00 коп., в тому числі витрат пов‘язаних з придбанням товарів на 188600 грн. 00 коп. та 3769 грн. 00 коп. за рахунок збільшення витрат по поверненню товару постачальникам. А тому, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2005 рік на суму 48067 грн. 00 коп.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як передбачено підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підп.11.2.1 п.11.2 ст.11 даного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В матеріалах справи наявні копія головної книги рах.281 з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, копії накладних на отримання товару за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, копії накладних на повернення товару за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, копії накладних на отримання зворотної тари за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, копії накладних на повернення зворотної тари з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, які, в своїй сукупності, підтверджують правомірність включення позивачем до валових витрат 192369 грн. 00 коп., в тому числі витрат пов‘язаних з придбанням товарів на 188600 грн. 00 коп. та 3769 грн. 00 коп. (дана сума згідно висновку за №23127/23-024 від 25.10.2006 року не була включена у визначене спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу податкове зобов‘язання з податку на прибуток) за рахунок збільшення витрат по поверненню товару постачальникам, а орган державної податкової служби прийшов до помилкових висновків лише через те, що ним не були взяті до уваги первинні бухгалтерські документи та через те, що господарські операції по придбанню товару та господарські операції по поверненню товару постачальникам у головній книзі, згідно вимог бухгалтерського обліку відображаються однією згорнутою сумою, а в податковому обліку згідно вимог податкового законодавства – розгорнуто.

Таким чином, орган державної податкової прийшов до неправильних висновків в цій частині.

Також, в акті перевірки зазначено, що в акті попередньої комплексної документальної перевірки від 11.04.2005 року, яка проводилась за період 06.02.2004 року –31.12.2004 року, не зазначено, що 181962 грн. 00 коп. не включені до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за грудень 2004 року –174005 грн. 00 коп. та липень 2004 року –7957 грн. 00 коп. А тому орган державної податкової служби приходить до висновку, що до складу податкового кредиту за січень 2005 року включені суми, які не підтверджені податковими накладними у розмірі 181962 грн. 00 коп. (а.с.а.с. 164 том І).

Позивач в позовній заяві зазначає, що податкові накладні по операціях за грудень 2004 року були отримані ним лише в січні 2005 року, і саме в цей період були включені до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних включених до складу податкового кредиту за період з 01.01.2005 року по 31.01.2005 року, копії реєстрів до книги придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2005 року по 31.01.2005 року, копії з книги придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2005 року по 31.01.2005 року, копії податкових накладних включених до складу податкового кредиту за період з 01.12.2004 року, копії реєстрів до книги придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.12.2004 року по 31.12.2004 року, копія з книги придбання товарів (робіт) послуг) за період з 01.12.2004 року по 31.12.2004 року.

У відповідності до вимог підп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено підп.7.4.5 п.74 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент здійснення операцій, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, право платника податку на податковий кредит та включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, пов‘язується з отриманням податкової накладної.

Окрім того, у відповідності до Листа Державної податкової адміністрації України від 11.08.2003 року за №6936/6/15-2415-9, у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана).

Таким чином, орган державної податкової служби, не врахувавши вищезазначених положень чинного законодавства та роз‘яснень Державної податкової адміністрації України, прийшов до невірного висновку, що позивачем було допущено порушення при включенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в січні 2005 року.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов належить задоволити.

Окрім того, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту ч.11 ст.171 КАС України, термін „нечинності” стосується нормативно-правових актів.

Враховуючи те, що позивачем оспорюється ненормативно-правові акти, які він просить визнати недійсним, та положення абзацу 1 та 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд, встановивши протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, вважає за необхідне скасувати їх.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України, документально підтвердженні судові витрати належить присудити на користь позивача, з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень КАС України, в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати, прийняті ДПІ у Галицькому районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення за №0003902321/0 та за №0003912321/0 від 30.10.2006 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицький ТД” (код ЄДРПОУ 32712884), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Полуботка, 15/7, 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мартинюк В.Я.