ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

20.12.06 Справа№ 5/3215-28/364 А

16 год 05 хв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної науково-інженерної фірми „Композит”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2006 року № 18869/10/23-3 та від 02.11.2006 року № 18869/10/23-3

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Слиш Л.Т. - юрисконсульт

Від відповідача: Сивак В.М. - головний державний податковий інспектор; Яремчук О.В. –старший державний податковий інспектор.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю комерційною науково-інженерною фірмою „Композит” до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2006 року № 18869/10/23-3 та від 02.11.2006 року № 18869/10/23-3, якими визначено ТзОВ КНІФ „Композит" суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 78 333,63 грн - основного платежу та 39 166,82 грн- штрафних(фінансових) санкцій, усього 117 500,45 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2006 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 05.12.2006 року. В попередньому судовому засіданні 05.12.2006 року оголошено перерву до 20.12.2006 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечили, можливості щодо примирення не вбачають, свої доводи та заперечення обґрунтовують тими доказами, які долучено ними до матеріалів справи.

Враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні 20.12.2006 року, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, були вирішені необхідні для розгляду справи питання, суд за письмовою згодою цих осіб в порядку ч.3 ст.121 КАС України розпочав в той-же день судовий розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що господарські відносини існували між ТзОВ КНІФ „Композит" та ТзОВ БП „Авангард" протягом 2005 року, і всі ремонтно-будівельні роботи виконанні саме в 2005 році, про що свідчать акти приймання виконаних робіт та фактична наявність ремонтно-будівельних робіт, і факт виконання робіт податковим органом не спростовується. Про наявність Рішення Господарського суду Шевченківського району м.Києва від 17.04.2006 року та наявність інших порушень, які стосуються ТзОВ БП „Авангард", позивачу в 2005 році відомо не було і не могло бути відомо. Що стосується порушень контрагентом позивача податкового законодавства, то за це він і повинен нести відповідальність, але ця відповідальність не повинна перекладатися на позивача.

Відповідач у поданому суду відзиві, а його представники в судовому засіданні проти позову заперечили, просять у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. ДПІ Франківському районі м. Львова було отримано Рішення Господарського суду Шевченківського району м. Києва від 17.04.2006 року, згідно з яким у судовому порядку встановлено, що громадянин Гуленко В.Д. не створював ТзОВ БП „Авангард", а отже акти виконаних робіт, накладні та податкові накладні , видані ТзОВ БП „Авангард", підписані від імені Гуленко В.Д., які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку. Згідно цього рішення суду свідоцтво платника ПДВ ТзОВ БП „Авангард" анульовано з моменту внесення його в реєстр платників податку. Відповідно до п.п 7.2.4, п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Мінюсті 23.06.1997 року за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Враховуючи наведене, ТзОВ КНІФ „Композит" в порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” неправомірно включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкові повідомлення-рішення, акт перевірки, договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, виписки з банку та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова була проведена позапланова перевірка ТзОВ КНІФ „Композит'' з питань правовідносин з ТзОВ БП „Авангард" за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2006 р., за результатами якої складено Акт №468/23-0/13810924 від 14.08.2006 року. Перевіркою встановлено, що в порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.4. п.7.2., п.п 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168-ВР від 03.04.1997 року ТзОВ КНІФ „Композит'', в результаті неправомірного завищення суми податкового кредиту на 78333,63 грн, занизило чисту суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 78333,63 грн.

На підставі вказаного акту, ДПІ у Франківському районі м.Львова було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.08.2006 року № 18869/10/23-3, яким на підставі п.1.7 ст.1, п.п.7.2.4. п.7.2., п.п 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168-ВР від 03.04.1997 року, із внесеними змінами і доповненнями, п.п «б»підпункту 4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, із внесеними змінами і доповненнями, ТзОВ КНІФ „Композит'' визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 78 333,63 грн –основного платежу та 39 166,82 грн-штрафних(фінансових) санкцій, усього на суму 117 500,45 грн.

За результатом розгляду первинної скарги позивача, на підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.10.2006 року № 24797/10/25-0, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ДПІ у Франківському районі м.Львова було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.11.2006 року №18869/10/23-3 на ту-ж суму та з посиланням на ті-ж норми законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТзОВ КНІФ „Композит'', м.Львів, та ТзОВ БП „Авангард", м.Київ, було укладено ряд договорів, а саме: № 24 від 10.06.2005 року; № 25 від 13.06.2005 року, № 28 від 16.06.2005 року; № 37 від 11.07.2005 року; № 39 від 13.07.2005 року; № 41 від 22.07.2005 року, згідно яких ТзОВ БП „Авангард" виступає виконавцем робіт для замовника - ТзОВ КНІФ „Композит''. Виконання робіт за договорами оформлено актами здачі-приймання виконаних робіт. ТзОВ КНІФ „Композит'' отримало від ТзОВ БП „Авангард" податкові накладні, датовані липнем –вереснем 2005 року, які виписані по факту оплати робіт за вищевказаними договорами, суми ПДВ по даних накладних включені ТзОВ КНІФ „Композит'' до складу податкового кредиту. Всього згідно цих податкових накладних ТзОВ КНІФ „Композит'' включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 78333,63 грн, в тому числі в липні 2005 року-26598,82 грн, серпні 2005 року-18624,81 грн, вересні 2005 року-33110,00 грн.

ТзОВ КНІФ „Композит'' в рахунок оплати за виконані роботи перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ БП „Авангард" грошові кошти в загальній сумі 470001,80 грн, що підтверджується як матеріалами перевірки(сторінка 5 Акту), так і виписками з банку по рахунку ТзОВ КНІФ „Композит''(оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а копії долучено до матеріалів справи). Сплачена ТзОВ КНІФ „Композит'' контрагенту сума включає в себе суму ПДВ 78333,63 грн.

Податковий орган в Акті зазначає, що Рішенням Господарського суду Шевченківського району м.Києва (насправді, як встановив суд із долученої відповідачем до матеріалів справи копії рішення, це рішення прийнято Шевченківським районним судом м.Києва) від 17.04.2006 року було визнано недійсним статут ТзОВ БП „Авангард" та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту внесення його в реєстр платників ПДВ. Зазначеним рішенням суду встановлено, що громадянин Гуленко В.Д. не створював ТзОВ БП „Авангард". Таким чином, на думку податкового органу, це вказує на те, що акти виконаних робіт та податкові накладні, видані ТзОВ БП „Авангард", підписані особою, яка не наділена правом їх підписання. Окрім цього, від ДПІ у Солом'янському районі м.Києва було отримано наступну інформацію: ТзОВ БП „Авангард" не звітується, останній звіт подано за серпень 2005 року, декларації по ПДВ за травень-серпень 2005 року подавалися без відображення фінансово-господарської діяльності. У травні 2006 року були подані уточнюючі розрахунки по ПДВ за липень і серпень 2005 року, згідно податного розрахунку за липень 2005 року податкові зобов’язання складають 82339 грн, за серпень 2005 року-149378 грн. Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ БП „Авангард" анульовано згідно акту № 2114 від 30.05.2006 року з моменту внесення його до реєстру платників, тобто з 03.06.2005 року. Тому, виходячи із положень п.п 7.2.4, п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Мінюсті 23.06.1997 року за №233/2037, податковий орган робить висновок, що податкові накладні, виписані ТзОВ БП „Авангард" на ім’я ТзОВ КНІФ „Композит'', не відповідають вимогам чинного законодавства, та не дають останньому права на включення сум ПДВ по таких податкових накладних до податкового кредиту.

Проте з такими висновками відповідача суд не погоджується виходячи із наступного.

Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в липні-вересні 2005 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Також матеріалами справи підтверджено факт здіснення позивачем оплати грошовими коштами податку на додану вартість на адресу ТзОВ БП „Авангард" в складі вартості робіт.

Відповідно до п.п 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ БП „Авангард" в 2005 році було зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 36113082, видане 03.06.2005 року), а відтак мало право виписувати податкові накладні у липні –вересні 2005 року.

Відповідно до п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку –це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач (ТзОВ КНІФ „Композит'') є покупцем товару (послуг), а ТзОВ БП „Авангард" є платником податку, а відтак саме на нього Законом покладено обов’язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем), і він (ТзОВ БП „Авангард") несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону( п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»). Чинне податкове законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість»не містить положень відповідно до яких на покупця покладався б обов’язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

Помилковим є посилання податкового органу про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання недійсним рішенням суду від 17.04.2006 року статуту та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТзОВ БП „Авангард" вже після здійснення господарських операцій, за якими були видані податкові накладні. Визнання недійсними статуту та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Також матеріали справи не містять жодних доказів підписання податкових накладних саме громадянином Гуленко В.Д., а візуальне порівняння підпису від імені Гуленка В.Д. на договорах з підписом, проставленим на податкових накладних, вказує на повне неспівпадіння цих підписів. В мотивувальній та резолютивній частині рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006 року відсутні будь-які вказівки на неправомірність підписання податкових накладних від імені ТзОВ БП „Авангард" іншими особами.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що виявлені відповідачем порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема п.1.7 ст.1, п.п.7.2.4. п.7.2., п.п 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України, є необгрунтованими та безпідставними, а визначене позивачу податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 78 333,63 грн є неправомірним. Так як відсутні підстави для донарахування основного платежу, відсутні також підстави для застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 39 166,82 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2006 року № 18869/10/23-3 та від 02.11.2006 року № 18869/10/23-3 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача, решта суми може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2006 року № 18869/10/23-3 та від 02.11.2006 року № 18869/10/23-3.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної науково-інженерної фірми „Композит” (місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Моршинська, 7/1, ідентифікаційний код 13810924) 3 грн. 40 коп. - судового збору.

4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.