Справа № 2035/5485/2012

№ производства 2/646/138/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2013 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Васильєвої О.О.

при секретарі - Козирєві А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» про визнання акту-претензії та вимоги недійсними, зобов'язання поновити газопостачання,-

встановив:

Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що на праві власності їй належить ділянка, розташована за адресою, АДРЕСА_1. Так, 02 червня 2001 р. уклала з відповідачем договір про надання населенню послуг з газопостачання. Ділянка за вищезазначеною адресою була газифікована. Стверджувала, що щомісяця проводила оплати за використану послугу з газопостачання.

05 березня 2012 р. робітники ПАТ «Харківміськгаз» за відсутності ОСОБА_1 склали Акт - претензію, де вказали виявлені порушення: самовільна газифікація теплиці та будинку, самовільне встановлення газових приладів. На підставі чого була нарахована сума збитків у розмірі 51 758, 53 грн. З чим не згодна позивачка.

Просила суд визнати Акт-претензію від 05.03.2012 р. недійсним, вимогу ПАТ «Харківміськгаз» про сплату заборгованості станом на 15.03.2012 р. у розмірі 51 578,53 грн. недійсною та зобов'язати відповідача відновити газопостачання та стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні вказані обставини підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що акт-претензію позивачка не підписувала, а підписаний невідомою особою. Вважає, що порушення, зазначені у акті усунені, оскільки представника відповідача поставили заглушку до теплиць, які не зазначені в акті. Будинок ніколи не був газифікований. Також пояснив, що на земельній ділянці будинок відсутній, існує лише сарай, де встановлений лічильник газу, та теплиці.

Відповідач ПАТ «Харківміськгаз» проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі. Пояснив, що 05.03.2012 р. були виявлені самовільно газифіковані об'єкти, розташовані на земельній ділянці споживача, самовільно змонтовані газопроводи, встановлені та приєднані до системи газопостачання газові прилади не передбачені існуючим проектом на газифікацію. Була нарахована сума завданих збитків, яка складає 51 758, 53 грн.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується копією Державного акту №051249 від 07 березня 2000 року.

За вказаною адресою відкрито особовий рахунок НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1

Відносини з приводу постачання населенню природного газу регулюються ст. 714 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (зі змінами) (далі - Постанова № 2246); постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року № 1697 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів» (далі - Постанова № 1697), якою затверджений Тимчасовий порядок установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення.

Постачання населенню природного газу здійснюється на підставі договорів про надання послуг із газопостачання.

Відповідачем по справі був наданий типовий договір № 1002064809 від 19.09.2007 р. про надання населенню послуг з газопостачання, який був укладений між позивачем та відповідачем. ОСОБА_1 заперечувала про факт укладання договору, та зазначила, що підпис у договорі їй не належить. Заявила клопотання про проведення судової експертизи.

За результатами проведеної експертизи Науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було встановлено, що підпис у договорі № 1002064809 від 19.09.2007 р. про надання населенню послуг з газопостачання ОСОБА_1 не належить.

Отже договірні відносини між ПАТ «Харківміськгаз» та ОСОБА_1 регулюються договором про надання населенню послуг з газопостачання від 02.06.2001 р., факт укладання якого сторонами не оскаржується.

Пунктом 1.2. вищезазначеного договору встановлено, що взаємовідносини сторін регулюються чинним законодавством України, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання, Правилами безпеки систем газопостачання та Договором.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

05 березня 2012 р. працівниками ПАТ «Харківміськгаз» було виявлено порушення позивачем Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 р. № 2246 та Правил безпеки систем газопостачання України (ПБСГУ), а саме було встановлено: самовільно газифіковані об'єкти, розташовані на земельній ділянці споживача, а саме: теплиці, площею 200 м2, будинку, площею 40 м2.

Суд приходить до висновку, що на виконання вимог Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 р. N 475 (далі - Порядок, було вірно складено акт претензію про виявлені порушення, що призвели до збитків підприємства.

Відповідно до п. 1.1. Порядку встановлено, що порядок розроблений відповідно до Правил та запроваджує механізм відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил.

Згідно п. 1.3. Порядку встановлено, що у випадку порушення споживачем Правил, які тягнуть за собою відповідальність з відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству у випадку використання газу у разі самовільного підключення до системи газопостачання.

Пунктом 2.1. передбачено, що у разі самовільного підключення додаткових (не передбачених у проектній документації) газових приладів, пристроїв споживача до системи газопостачання або підключення шляхом зриву, або пошкодження цілісності пломб на відключаючих пристроях перед газовими приладами та пристроями, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття заглушок тощо розрахунок збитків здійснюється за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.96 № 619, з урахуванням: кількості днів з часу останнього контрольного зняття представником газопостачального або газорозподільного підприємства показань лічильника до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців (за наявності лічильника), кількості самовільно підключених газових приладів та пристроїв.

Приписами пункту 3.1. визначено, що у разі виявлення газопостачальним або газорозподільним підприємством порушень Правил складається акт-претензія за формою згідно з додатком.

На підставі акту про виявлені порушення від 05 березня 2012 р. було зроблено розрахунок нанесених підприємству збитків на суму 51 758 грн. 53 коп.

Позивач просив суд визнати Акт - претензію такою, що не відповідає вимогам законодавства. Така вимога не підлягає задоволенню, оскільки типова форма Акту - претензії затверджена Постановою НКРЕ від 29.05.2003 р. № 475 «Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання». Відповідачем при складанні Акту - претензії була дотримана форма.

На підставі акту відповідач попередив позивача досудовим повідомленням про сплату заборгованості за спожитий газ у розмірі 51 758 грн. 53 коп. і про припинення газопостачання.

Разом з тим, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Оскарження акту-претензії про виявлені порушення та вимоги, які є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

Усе, що зазначив позивач у позовній заяві може бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення певної суми (збитків), однак такі позовні вимоги у цьому провадженні не розглядалися.

Щодо відключення домоволодіння від системи газопостачання, судом встановлено, що газопостачання було припинене 18.04.2012 р.

У домоволодінні позивачки були відключені самовільно газифіковані об'єкти. Споживачем не були проведені дії для усунення порушень. Так, 18.04.2012 р. домоволодіння було повністю відключене від системи газопостачання.

З метою підвищення якості та надійності надання населенню послуг з газопостачання, посилення відповідальності виконавців цих послуг Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 затверджені Правила надання населенню послуг з газопостачання (далі - Правила).

Відповідно до п. 6 Правил встановлено, що газопостачання припиняється у разі: самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації;

Пункт 9. Правил зазначає, що відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Так як порушення не були усунені та не була сплачена сума збитків, відповідач мав законні підстави не відновлювати газопостачання.

Окрім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача, що оскаржуваний акт-претензія від 05.03.2012 року підписаний невідомою сторонньою особою, оскільки, як пояснив у судовому засіданні сам представник, ОСОБА_5, який і підписав акт є чоловіком позивачки.

Судом також не приймаються посилання представника позивача, що на земельній ділянці у АДРЕСА_1, відсутній взагалі будинок, оскільки у судовому засіданні, що відбулося 11 вересня 2013 року, представник спочатку зазначив, що будинок ніколи не був газифікований, а том пояснив що будинку не існує. Доказів на підтвердження свої посилань суду не надав.

Згідно зі ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 Цивільного процесуального кодексу України встановлено визначення належності доказів, а саме, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України встановлено визначення допустимості доказів, а саме, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України сторони повинні довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 6, 15,16, 526, 611, 626, 714 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (зі змінами), Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року № 1697 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів», суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» про визнання акту-претензії та вимоги недійсними, зобов'язання поновити газопостачання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі виготовлено 13 вересня 2013 року.

Суддя О.О.Васильєва