open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/338-2/54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

          

29.11.06                                                                                           Справа№ 5/338-2/54а


За позовом:        ЛМКП „Львівводоканал", м. Львів;

до Відповідача: ДПІ у м. Львові, м. Львів;


Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення                                    № 0000021531/0/1406 від 01.02.2006р.


                                                                                           Суддя: Левицька Н.Г.

                                                          Секретар судового засідання Вахняк О.Є.


В судовому засіданні взяли учасвть представники Сторін:

Позивача:        Пастушин Н.П. –предст. (дов. б/№ від 01.02.2006р.);

Сенишин Я.Б. –предст. (дов. б/№ від 01.03.2006р.);

Відповідача: Гейшев О.О. –ст. держ. под. інсп. (дов. №95/100 від 11.01.2006р.);



Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 49,51 КАС України, зокрема, право заявляти відводи.


Суть спору:

Позовні вимог заявлено Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал”, м. Львів до Відповідача: Державної поджаткової інспекції у                 м. Львові, м. Львів  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення                                    № 0000021531/0/1406 від 01.02.2006р., яким Позивачу донараховано суму штрафу за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 236184,04 грн.


Омбставини справи:

Ухвалою суду від 06.06.2006р. відкрито провадження в  справі та призначено її до розгляду у попередньому засіданні на 04.04.2006р.

Розпорядженням голови Господарського суду Львівської області від 11.04.2006р. справу передано для розгляду судді Левицькій Н.Г.

Ухвалою від 12.04.2004р. суддею Левицькою Н.Г. прийнято до провадження справу №А5/338-2/54 та призначено її до розгляду у попередньому засіданні на 11.05.2006р.

11.05.2006р., 30.05.2006р., 26.06.2006р., 13.07.2006р., 23.08.2006р. розгляд справи відкладався  з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 11.09.2006р. провадження у справі зупинено до 25.10.2006р., у зв’язку з поданням Позивачем клопотання про примирення.

Ухвалою від 26.10.2006р. провадження у справі поновлено та призначено  її до розгляду на 31.10.2006р.

Ухвалою від 31.10.2006р. судом оголошено перерву до 29.11.2006р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просить скасувати оспорюване податкове повідомлення –рішення

Свої позовні вимоги Позивач мотивує тим, що згідно із статтею 250 Господарського кодексу України,- адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Представник Позивача вважає, що штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання є не податковим зобов’язанням, а адміністративно-господарськими санкціями.

Спірним податковим повідомленням-рішенням до Позивача, у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. Штраф застосовано більше, ніж півтора року з моменту вчинення Позивачем порушень, передбачених п. 17.1.7 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач вважає, що податковим органом по закінченні строку позовної давності неправомірно застосовано штрафні санкції до платника, оскільки від моменту правопорушення (20.08.2003р.) до застосування штрафу (01.02.2006р.) минуло більше 6 місяців (Акт Державної податкової інспекції у м. Львові за № 4/15-3 від 18.01.2006р.).

Представник Відповідача у поданому суду поясненні на позовну заяву, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Відповідача пояснив, що посилання Позивача на ст. 239 ГК України відносно того, що штрафна санкція, встановлена податковим органом відноситься до адміністративно-господарських санкцій і застосовується не пізніше одного року, не може заслуговувати на увагу, оскільки, згідно з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",- податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 17.3 ст. 17 даного Закону,- сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Відповідач зазначив, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. - є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-ІV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Працівниками Відповідача було проведено перевірку Позивача на предмет порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, які виникли, згідно з поданим Позивачем  розрахунком № 1581031 від 28.07.2003р. по терміну 19.08.2003р.

За результатами перевірки складено Акт №4/15-3 від 18.01.2006р. про порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021531/0/1406 від 01.02.2006р., відповідно до якого, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за затримку на 378 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 472368,08 грн. Львівське міське комунальне підприємство „Львівводоканал" зобов'язане сплатити штраф у розмірі 50 % в сумі 236184,04 грн. за платежем: плата за забруднення навколишнього природного серидовища.

В Акті перевірки Відповідач вказує, що Позивачем порушено п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями) та п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 - несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовищ.

При винесенні постанови суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог п. 5.1.ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) - податкове зобов'язання платника податків вважається узгодженим із дня подання платником податків податкової декларації.

Згідно з вимогами п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.

Вищезазначений Закон дає визначення штрафної санкції, як плату у фіксованій формі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Зокрема в п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ  зазначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, —у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від З1 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, —у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, —у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Не заслуговує на увагу суду посилання Позивача на те, що нарахування штрафу відбулось за період з 21.05.2004р., а згідно із статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 2 ст. 241 даного Кодексу визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким законом в даному випадку є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III.

Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п.п 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам” від 21.12.2000р. №2181-III,- податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках,  визначених цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі,  якщо  така  податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її  фактичного  подання.  Якщо  протягом  зазначеного  строку податковий орган не визначив суму податкових зобов'язань,  платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір   стосовно   такої   декларації   не   підлягає   розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене суд ввжає, що податковим органом не було порушено строк позовної давності при винесенні оспорюваного податкового повідомлення рішення.

Виходячи із вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги документально та нормативно не підтвердженні, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене,  керуючись ст.7-9, 14, 17, 69-71, 79, 81, 82, 86, 98, 154, 158-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,

суд,-  


ПОСТАНОВИВ:


1.  В задоволенні позову відмовити повністю.


Поставнову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно   надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Левицька Н.Г.                     


Джерело: ЄДРСР 334483
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку