ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

08.06.2006 року Справа № 14/147н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Єжової С.С.

суддів Медуниці О.Є.

Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання Антонової І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: заступник начальника територіального

управління Шоха С.Є.,

довіреність №12/168-1306;

від відповідача: начальник юридично-договірного відділу

Павлюк Т.І., довіреність №23-242-6

від 23.09.2005;

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Урядового органу державного управління –

Державної інспекції з енергозбереження,

м.Київ

на постанову

господарського суду Луганської області

від 18.04.2006

по справі № 14/147н-ад (суддя Лісовицький Є.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства

„Лисичанська сода”, м.Лисичанськ

до відповідача Урядового органу державного управління –

Державної інспекції з енергозбереження,

м.Київ

про визнання нечинною постанови

від 11.03.2005 №18-12/45-1

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження, м.Київ про визнання нечинною постанови від 11.03.2005 №18-12/45-1.

Постановою господарського суду Луганської області від 18.04.2006 по справі №14/147н-ад позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Луганської області від 18.04.2006 по справі № 14/147н-ад Урядовий орган державного управління –Державна інспекція з енергозбереження, м.Київ звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.05.2006, в якій просить постанову місцевого господарського суду від 18.04.2006 по даній справі скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог її заявник посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 по справі № 14/147н-ад відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м.Київ.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.05.2006 для розгляду апеляційної скарги Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м.Київ призначена судова колегія у складі: головуючий суддя - Єжова С.С., суддя –Бойченко К.І., суддя – Парамонова Т.Ф.

Відповідно до ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 22.05.2006 по справі № 14/147н-ад закінчив підготовку та призначив адміністративну справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 для розгляду апеляційної скарги Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м.Київ у зв’язку з відпусткою судді Парамонової Т.Ф. та судді Бойченка К.І. їх виключено із складу колегії суддів та введено суддів Медуницю О.Є. та Семендяєву І.В.Відповідач заперечення на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не прибув, про час та дату перегляду справу повідомлений належним чином.

На підставі ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні приймається ухвала.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач є урядовим органом державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, Положення про який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000.

Пунктом 2 цього Положення встановлено, що Інспекція в своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Держкоменергозбереження.

Правовідносини сторін регулюються Законом України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994 зі змінами у стані на 2006 рік (далі –Закон №74/94-ВР), Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження 25.09.2000 за №653/4874 (далі –Порядок), Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 №699 „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” з додатком.

Статтею 1 Закону №74/94-ВР встановлено, що метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарюючими суб’єктами, а також між державою і юридичними і фізичними особами у сфері енергозбереження.

Статтею 26 Закону №74/94-ВР встановлено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Закону №74/94-ВР визначено, що метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку відносин в економіці.

Статтею 11 Закону України №74/94-ВР встановлений перелік економічних заходів для забезпечення енергозбереження, до яких пунктом Є) віднесено застосування економічних санкцій за марнотратне витрачення паливо та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Стаття 17 Закону України №74/94-ВР передбачає накладення економічних санкцій на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачення паливно-енергетичних ресурсів.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2000 №1071 „Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів” Державним комітетом України з енергозбереження виданий наказ №64 від 04.08.2000, яким затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання.

Пунктом 1 Порядку встановлено, що відповідно до Закону України „Про енергозбереження„ цей порядок встановлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкованості.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, а пунктом 12 Порядку встановлено, що за результатами перевірок інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов’язковий для виконання підприємством.

Пунктом 13 Порядку перевірка виконання приписів акту здійснюється після закінчення терміну їх дії.

Пунктом 14 Правил встановлено, що залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів коригується:

- у разі невиконання робіт до встановленого обсягу додаються прямі витрати, що виникли у термін, встановлений для виконання робіт;

- у разі часткового виконання робіт цей обсяг визначається як перевитрати, до яких додаються прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;

- у разі виконання робіт –обсяги неефективного використання анулюються.

Пунктом 15 Порядку визначено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається на підставі акту перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.03.2005 відповідачем в особі територіального управління державної інспекції з енергозбереження проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві позивача, за результатами якої встановлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, які викликані прямими втратами теплової енергії, що відображено в акті №18-12/45 від 11.03.2005.

Відповідно до приписів п.12 Порядку відповідач склав припис до акту №18-12/45 від 11.03.2005, який складається із семи пунктів робіт, необхідних до виконання для усунення підстави втрати теплової енергії, який є обов’язковим для виконання позивачем.

Даним приписом позивач повинний виконати перелічені в приписі роботи у строк з травня по вересень 2005 року.

27.10.2005 відповідач провів перевірку виконання позивачем припису до акту №18-12/45 від 11.03.2005, про що складено акт №18-12/168 від 27.10.2005.

За даними вищевказаного акту №18-12/168 від 27.10.2005 позивачем виконані всі пункти припису, що відповідно до приписів п.14 Порядку є підставою анулювання обсягів неефективного використання за актом №18-12/45 від 11.03.2005.

Відповідач 11.03.2005 прийняв постанову №18-12/45-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів і визначив позивачу подвійну плату у сумі 499830 грн. 18 коп. за перевитрати теплової енергії на підставі акту №18-12/45 від 11.03.2005, що суперечить п.14 і п.15 Порядку, оскільки дана постанова згідно пунктів 12, 13, 14 і 15 Порядку приймається за актом перевірки використання припису.

На підставі вищевикладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що доводи заявника апеляційної скарги необґрунтовані, постанова господарського суду Луганської області від 18.04.2006 по справі №14/147н-ад прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, п.1 ст.198 199 , 205, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м.Київ на постанову господарського суду Луганської області від 18.04.2006 по справі № 14/147н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 18.04.2006 по справі № 14/147н-ад залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. С. Єжова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць

Надруковано 5 примірників :

1- до справи

2- позивачу

3- відповідачу

4- господарському суду Луганської області

5- до наряду ЛАГС