ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 липня 2013 року № 826/10018/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Донця В.А., суддів Маруліної Л.О. та Пісоцької О.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Національного агентства України з питань державної служби

про

зобов'язання скасувати наказ від 26.04.2013 №78,

ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання таким, що обмежує та погіршує права працівників, а також грубо порушує вимоги чинного законодавства про оплату праці положення наказу Нацдержслужби України від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби"; зобов'язання Нацдержслужби України скасувати наказ від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби".

Ухвалою суду від 22 липня 2103 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання таким, що обмежує та погіршує права працівників, а також грубо порушує вимоги чинного законодавства про оплату праці положення наказу Нацдержслужби України від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено без розгляду.

Позов мотивований тим, зокрема, що наказ Нацдержслужби України від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" не відповідає положенням Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод (стаття 22), порушує право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (стаття 43). На думку позивача, встановлення в оскаржуваному наказі обмеження щодо невиплати працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення на підставі наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, премії протягом строку дії дисциплінарного стягнення, суперечить статтям 2, 22 Закону України "Про оплату праці", статті 33 Закону України "Про державну службу", якими передбачено право на отримання додаткової заробітної плати, в тому числі премії та не допускається погіршення умов оплати праці, встановлені законодавством.

Позивач пояснив, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" керівник державного органу має дискреційні повноваження щодо встановлення щомісячного преміювання, тому встановлена наказом Нацдержслужби України від 26.04.2013 №78 імперативна норма про невиплату працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, премії протягом строку дії дисциплінарного стягнення, звужує повноваження керівника державного органу. Крім того, позивач вважає, що підставою для скасування цього наказу є відсутність погодження з боку профспілкового органу.

Позивач подав до суду клопотання про здійснення судового розгляду адміністративної справи за його відсутності та просив задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечила, зазначивши, що оскаржуваний наказ видано в межах повноважень Голови Нацдержслужби України, з метою приведення "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби", затвердженого наказом від 30.01.2012 №14 до вимог статті 151 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та на виконання вимог підпункту 5.1.6 "Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Національного агентства України з питань державної служби на 2013-2015 роки".

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено про здійснення судового розгляду справи без участі позивача, за наявними в матеріалах адміністративної справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву, додаткові письмові пояснення позивача, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Нацдержслужбою України видано наказ від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" (далі - Наказ №78). З надої представником відповідача копії наказу №78 убачається, що він погоджений головою профспілкового комітету Нацдерслужби В.Дергуновим.

Згідно з преамбулою Наказу №78 він виданий відповідно до статті 15 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", з метою приведення "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби", затвердженого наказом Нацдержслужбою України від 30.01.2012 №14 у відповідність до КЗпП України, "Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Національного агентства України з питань державної служби на 2013-2015 роки", схваленого загальними зборами трудового колективу 15.02.2013, зареєстрованого УПСЗН Шевченківської райдержадміністрації 26.02.2013 №86.

Наказом №78 внесено зміни до пункту 1.3 "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби", за яким преміювання працівників та робітників здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат за підсумками роботи за календарний місяць, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат. Зазначений пункт після слів "календарний місяць" доповнено словами "за наявності пропозиції, поданої у порядку встановленому розділом 2 цього Положення,".

Також Наказом №78 пункт 2.7 цього Положення викладено в новій редакції:

"Працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, згідно з наказом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, премія протягом строку дії дисциплінарного стягнення не нараховується та не виплачується.

Працівникам, до яких застосовано захід дисциплінарного впливу, згідно з наказом, премія за підсумками роботи за місяць, у якому його застосовано, не нараховується та не виплачується.".

До внесення змін Наказом №78 до зазначеного Положення пунктом 2.7 передбачалось, що працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, згідно з наказом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, премія за підсумками роботи за місяць, у якому дисциплінарне стягнення застосовано, не нараховується та не виплачується.

Пунктом 2 Наказу №78 відділ кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи зобов'язано довести цей наказ до відома працівників Нацдержслужби України. Юридичне управління зобов'язано забезпечити систематизацію "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" до норм Наказу №78 та розміщення його на офіційному веб-сайті Нацдержслужби України (пункт 3).

Сторонами не заперечувалась та обставина, що ОСОБА_1 проходить державну службу в центральному апараті Нацдержслужби України на посаді головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням законодавства по боротьбі з корупцією.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 16 Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року №3166-VI центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції (частина перша). Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством (частина друга). Статтею 19 цього Закону встановлено, що керівник центрального органу виконавчої влади очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво його діяльністю, підписує накази центрального органу виконавчої влади (пункти 1, 29 частини четвертої).

Згідно з пунктами 1,3 "Положенням про Національне агентство України з питань державної служби", затверджено Указом Президента України від 18 липня 2011 року №769/2011 Нацдержслужба України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою. Пунктом 10 зазначеного Положення встановлено, що Голова Нацдержслужби України, зокрема, підписує накази Нацдержслужби України (підпункт 3), забезпечує виконання Нацдержслужбою України актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України (підпункт 5).

Таким чином, Наказ №78 видано у формі, встановленій наведеними нормативно-правовими актами та підписано Головою Нацдержслужби відповідно до наданих повноважень.

Як уже зазначалось, представником відповідача додано копію Наказу №78, який погоджено головою профспілкового комітету Нацдерслужби. Відтак є безпідставними твердження позивача про непогодження Наказу №78 головою профспілкового комітету.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті визначено в Законі України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців визначені статтею 14 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (частина перша). До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду (частина друга).

За висновком суду, зміст наведеної норми дає підстави дійти висновку, що до державного службовця можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, визначені КЗпП України та заходи дисциплінарного впливу, передбачені Законом України "Про державну службу". При цьому, законодавцем у частині першій статті 14 цього Закону вжито загальну назву "дисциплінарні стягнення".

Статтею 140 КЗпП України передбачена можливість застосування щодо окремих несумлінних працівників у необхідних випадках заходів дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (пункти 1-2).

Водночас, частиною третьою статті 151 КЗпП України встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Згідно зі статтею 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Як уже зазначалось, наказом №78 викладено в новій редакції пункт 2.7 "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби", відповідно до якого працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, згідно з наказом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, премія протягом строку дії дисциплінарного стягнення не нараховується та не виплачується. Працівникам, до яких застосовано захід дисциплінарного впливу, згідно з наказом, премія за підсумками роботи за місяць, у якому його застосовано, не нараховується та не виплачується.

Представник відповідача пояснила, що, в даному випадку, премія є заходом заохочення, відповідно Наказом №78 було приведено у відповідність до статті 151 КЗпП України приписи "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" щодо виплати премії працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, а також працівникам, до яких застосовано захід дисциплінарного впливу.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені в Законі України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців (частина перша). Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга). Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя).

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" встановлено, що керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці: встановлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Наказом Нацдерслужби України від 30.01.2012 №14 відповідно до Закону України "Про державну службу", постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", наказу Міністерства праці України від 02.10.1996 №77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, прокуратури, судів та інших органів" затверджено "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби", погодженого головою профспілкової комітету Нацдерслужби.

Пунктом 1.2 цього Положення встановлено, що воно запроваджується з метою матеріального стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, зацікавленості у досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності за доручену ділянку роботи або поставлене завдання.

Отже, наведені положення статті 33 Закону України "Про державну службу", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а також зміст преамбули та пункту 1.2 "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби", дають підстави дійти висновку, що вказане Положення затверджене саме з метою реалізації положень статті 33 Закону України "Про державну службу" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268.

Статтею 34 Закону України "Про державну службу" встановлено, що за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина перша). За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань (частина друга).

На підставі зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №212 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року №1563) затверджено "Порядок видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків", яким встановлено підстави та порядок виплати грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків.

З аналізу статті 2 Закону України "Про оплату праці", статей 33, 34 Закону України "Про державну службу", положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", від 24 лютого 2003 року №212 "Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків" можна дійти висновку, що премія встановлена статтею 33 Закону України "Про державну службу" є складовою заробітної плати державного службовця і не відноситься до засобів заохочення в розумінні статті 34 цього Закону та статті 143 КЗпП України.

За таких обставин, помилковим є твердження представника відповідача, що положення Наказу №78, відповідно, до якого працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, згідно з наказом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, премія протягом строку дії дисциплінарного стягнення не нараховується та не виплачується відповідає вимогам статті 151 КЗпП України, оскільки цією статтею встановлено обмеження в застосуванні протягом строку дії дисциплінарного стягнення саме заохочень до працівника.

На думку суду, оскільки статтею 151 КЗпП України встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення не застосовуються до працівника заходи заохочення, ця стаття не може бути правовою підставою для невиплати працівнику премії, яка є складовою заробітної плати.

Не зважаючи на те, що преміювання працівників апарату органів виконавчої влади відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" здійснюється керівником органу відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, що є також певним стимулом для працівника, встановлення обмеження щодо виплати такої премії протягом дії дисциплінарного стягнення не відповідає змісту статті 33 Закону "Про державну службу", якою встановлено складові заробітної плати державного службовця, а не заходи, види заохочення, які відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про оплату праці", статті 34 Закону України "Про державну службу", статей 144-147 КЗпП України несуть інше змістовне навантаження і полягають у відмінних від складових заробітної плати видів стимулювання працівника.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідача, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 про наявність у Голови Нацдерслужби, з урахуванням статті 19 Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та пункту 10 "Положення про Національне агентство України з питань державної служби", дискреційних повноважень визначати умови, порядок та розміри виплати працівникам премії. Проте, обмеження у виплаті премії протягом дії дисциплінарного стягнення, яке встановлено Наказом №78 є непропорційним, оскільки, в даному випадку, наслідки такого обмеження (невиплата премії протягом року - частина перша статті 151 КЗпП України), матимуть більш несприятливі наслідки для права позивача, як державного службовця, на отримання премії як складової заробітної плати в порівнянні з метою, з якою ця премія виплачується, а саме з урахуванням особистого вкладу в загальні результати роботи.

Наведені виводи суду, дають підстави дійти висновку, що обмеження стосовно невиплати працівникам, до яких застосовано захід дисциплінарного впливу, згідно з наказом, премія за підсумками роботи за місяць, у якому його застосовано, не нараховується та не виплачується, що встановлено Наказом №78, є пропорційним заходом, оскільки відповідає змісту постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 у частині права керівника органу преміювати працівників в залежності від особистого вкладу в загальні результати роботи.

Таким чином, є обґрунтованими твердження позивача щодо невідповідності нормативно-правовим актам вищої юридичної сили Наказу №78, за яким працівникам та робітникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, згідно з наказом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, премія протягом строку дії дисциплінарного стягнення не нараховується та не виплачується.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що встановлення Наказом №78 обмеження у виплаті премії протягом дії дисциплінарного стягнення призведе до порушення права на отримання заробітної плати, не нижчої від визначеної статтею 33 Закону України "Про державну службу" щодо отримання премії як складової заробітної плати.

Водночас, є необґрунтованими доводи позивача про невідповідність оскаржуваного наказу статті 22 Конституції України, оскільки цією статтею передбачено недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тобто, Основний Закон України пов'язує недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод з прийняттям нових законів, внесення змін до існуючих, у той час як позивачем оскаржується наказ індивідуальної дії.

Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач просить зобов'язати відповідача скасувати Наказ №78 повністю. Однак, позивачем необґрунтовано позовні вимоги щодо невідповідності Наказу №78 у частині внесення змін до пункту 1.3 Положення, а також пунктів 2-4 Наказу №78. Водночас судом не встановлено невідповідності цих положень нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Відповідно до підпункту 5.1.6 "Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Національного агентства України з питань державної служби на 2013-2015 роки", схваленого загальними зборами трудового колективу 15.02.2013, преміювання працівників здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних професійних свят в межах економії фонду оплати праці працівникам, до яких застосовані заходи дисциплінарного впливу, премії за підсумками роботи не нараховуються та не виплачується впродовж дії дисциплінарного стягнення.

Пунктом 1.3 Колективного договору встановлено, що жодна зі сторін не може в односторонньому порядку вносити зміни, що змінюють, доповнюють, припиняють чи відміняють зобов'язання цього Договору.

За висновком суду, оскільки колективним договором було врегульовано питання вплати працівникам премії, враховуючи положення статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року №3356-XII щодо обов'язковості умов колективних договорів, відповідач зобов'язаний був вносити зміни до "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" в частині виплати працівникам премії в разі застосування до таких працівників заходів дисциплінарного впливу лише після узгодження таких змін з трудовим колективом та внесення змін до Колективного договору. При цьому, на думку суд, обставина щодо невідповідності підпункту 5.1.6 Колективного договору нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, проаналізованих судом, не впливає на обов'язок узгодити відповідні зміни з трудовим колективом. Суд також констатує, що в такому випадку керівних державного органу в межах своїх дискреційних повноважень вирішує питання про нарахування та виплату премії працівникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, на підставі підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з урахуванням їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність обмеження у виплаті премії протягом дії дисциплінарного стягнення статті 33 Закону України "Про державну службу", підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та непропорційність такого обмеження, враховуючи непогодження відповідачем з трудовим колективом питання внесення змін до "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби" відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" та "Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Національного агентства України з питань державної служби на 2013-2015 роки" в частині визначення умов виплати премії працівникам, до яких застосовано заходи дисциплінарного стягнення, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, відповідно відповідача слід зобов'язати скасувати наказ від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби". Судом взято до уваги, що позивачем доведено порушена право, інтерес у зв'язку з виданням Наказу №78, позаяк він є державним службовцем центрального апарата Нацдержслужби України, до якого згідно з наказом від 01.11.2012 р. №428-к/о застосовано дисциплінарне стягнення, відповідно на нього поширюється "Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби".

Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано місячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України, оскільки про порушене право щодо видання акту індивідуальної дії Наказу №78 він дізнався 25.06.2013, водночас до суду позивач звернувся 26.06.2013 (дата реєстрації позовної заяви). Застосовуючи до спірних відносин місячний строк звернення до суду, суд виходить з того, що спір пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби в центральному апараті Нацдерслужби України на посаді головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням законодавства по боротьбі з корупцією.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач на підставі пунктів 1, 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI звільнений від сплати судового збору.

Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесення ним судових витрат, відповідно такі витрати присудженню на його користь не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Національне агентство України з питань державної служби скасувати наказ від 26.04.2013 №78 "Про внесення змін до Положення про преміювання, систему надбавок і доплат та надання матеріальної допомоги працівникам та робітникам центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Донець

Судді Л.О. Маруліна

О.В. Пісоцька