2/465/1013/13

РІШЕННЯ

Іменем України

16 серпня 2013 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трістар Авто Еліт» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ТОВ «Трістар Авто Еліт» про визнання дії та бездіяльності відповідача протиправними, такими, що порушують права позивача, а відтак стягнення з відповідача заподіяних збитків в розмірі 112 082 (сто дванадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 00 коп.. У подальшому, в ході судового розгляду справи, представник позивача позовні вимоги в частині розміру заподіяної шкоди збільшив до 126 082 (сто двадцять шість тисяч вісімдесят дві) грн.. 00 коп., а відтак, частково відмовився від позовних вимог, остаточно визначившись в судовому засіданні від 22 липня 2013 року.

Свої позовні вимоги, у тому числі й уточнені, позивач обгрунтовує тим, що 26 грудня 2011 року він передав свій автомобіль Range Rover Vogue державний реєстраційний номер НОМЕР_6 до авторизованого сервісного центру автомобілів марки Land Rover ТзОВ "Трістар Авто Еліт", та уклав договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу у вигляді наряду замовлення № 204719 від 26 грудня 2011 року. У зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань, відповідачем за вказаним договором, порушено його права, як споживача, в наслідок чого він, позивач, зазнав збитків, а саме: неналежним виконанням зобов'язань за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу, яке полягає у несвоєчасному проведенні діагностики та ремонту на протязі 106 днів, він змушений був понести витрати на оренду іншого автомобіля в розмірі - 80 800 (вісімдесят тисяч вісімсот) грн..00 коп., а у подальшому, для захисту своїх порушених прав, змушений був скористатися правовою допомогою, потративши на це 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн.. 00 коп., а також зазнав збитків на суму 11 408 (одинадцять тисяч чотириста вісім) грн.. 00 коп. у вигляді недоотриманого доходу, які відповідно до ч.1 та 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню відповідачем.

В ході судового розгляду справи представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та у підтвердження позовних вимог і обґрунтування понесених збитків, надав суду договір оренди автомобіля Land Cruiser 120 державний реєстраційний номер НОМЕР_7; договір комерційного представництва з протоколом узгодження розбіжностей; договір про надання юридичної допомоги та докази оплати послуг з оренди автомобіля і оплату послуг адвоката. Крім цього, представником позивача в судовому засіданні представлено суду річні звіти про доходи отримані ним в 2010 та 2011 роках, як доказ недоотримання доходу в 2012 році. Просить задоволити уточнені позовні вимоги, додатково пояснивши, що неналежне виконання договірних обов'язків тривало не 106 днів а 101 день.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав подав письмові заперечення та пояснив, що замовлення, на яке покликається позивач, не можна сприймати як належний договір, оскільки у ньому відсутні найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем , а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу, що передбачено ст.. 25 Закону України « Про автомобільний транспорт» . Окрім того, згідно п. 7 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 792 від 11.11. 2002 року, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 17 лютого 2003 року за № 122/7443, послуги надаються замовнику за умови надання ним: документа, що засвідчує особу замовника ( паспорт, посвідчення для фізичних осіб і довіреність для представників юридичних осіб); свідоцтво про реєстрацію ДТЗ; документ який підтверджує право замовника на користування ДТЗ, якщо він не є його власником. Однак, як вбачається із наряду замовлення № 204719 від 26 листопада 2011 року сторони не досягли згоди по істотних умовах договору, а саме : відсутня адреса Замовника; відсутній перелік робіт; відсутнє погодження вартості і переліку робіт. Окрім того, позивач не довів пред'явлення свого паспорта . По істотних умовах договору сторони досягли згоди після переписки, що підтверджується матеріалами справи.

Також, його довірителем вживалися заходи до якнайшвидшого ремонту автомобіля позивача. Однак позивач не погоджувався із вартістю деталей, які необхідно було замінити, крім того, позивач не був позбавлений можливості та права на звернення до іншого сервісного центру для здійснення ремонту автомобіля. Заперечив доводи позивача щодо понесених ним витрат на оренду іншого автомобіля, виходячи із вимог договору на комерційне представництво, а також можливість укладання договору на комерційне представництво з нерезидентом, зазначивши, що з лютого 2012 року позивач є власником іншого автомобіля - BMW Х-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_8, а тому витрати позивача на оренду іншого автомобіля, як на його думку, є необгрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх зібраними по справі доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Приймаючи дане рішення, суд виходить із вимог ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої, у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг), позивач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) , споживач має право на свій вибір вимагати, зокрема відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи та реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Згідно з частиною 7 вказаної норми закону, відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

Як вбачається із змісту ч. 11 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг), а ч. 12 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайноповідомити про це споживача. Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується представниками сторін, додаткові угоди між їх довірителями не укладалися.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про автомобільний транспорт", договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Трістар Авто Еліт» при виконанні договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу у вигляді наряду замовлення № 204719 від 26 грудня 2011 року несвоєчасно провів огляд автомобіля та прострочив визначені строки, оскільки не забезпечив належним чином повідомлення споживача про необхідність проведення робіт із заміни паливного насосу, не надав своєчасно кошторису таких робіт та не повідомив про строки їх виконання, що також підтверджується Актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 0081 від 30.03.2013 року, який складений Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області, та яким встановлено порушення п. 9 та п. 22 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 р. N 792, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.02.2003 р. за N 122/7443.

З цих підстав, суд відхиляє пояснення представника відповідача щодо неналежності оформлення наряд замовлення, оскільки заповнення такого не входило в обов'язки замовника, а крім того, сам факт складання замовлення з присвоєнням йому номера, вказує на те, що відповідач таке замовлення прийняв.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про автомобільний транспорт", виконавець за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору згідно з цим договором, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 27 вказаного Закону передбачено, що замовник за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу серед іншого, має право: одержувати достовірну інформацію про предмет договору та його виконавця; на відшкодування збитків, завданих у результаті невиконання або неналежного виконання виконавцем договору, а також на безплатне усунення ним недоліків у період гарантійного терміну; отримувати від виконавця документальне підтвердження виду та обсягу виконаного технічного обслуговування чи ремонту транспортного засобу.

Згідно ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив строк виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання зобовязання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Приймаючи рішення , суд також бере до уваги, що згідно наявних матеріалів справи, зокрема пояснень відповідача доданих до Акту № 0081 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30.03.2013 року, відповідач ТОВ «Трістар Авто Еліт» фактично сам визнав , вказані позивачем порушення, а відтак, і з цих підстав , пояснення представника відповідача в суді, в частині заперечень договірних зобов'язань між його довірителем та позивачем , є недоречними.

Відповідно до загальних засад, передбачених ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини, доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як у же зазначено вище, відповідач не тільки не спростував своєї вини, але й визнав таку, що знову ж таки, підтверджується вказаним вище актом складеним Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області. За даних обставин , суд вважає достатньо підстав для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 614 Цивільного кодексу України, правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним. Таким чином відсутність штрафних санкцій чи іншої відповідальності у наряді замовленні № 204719 від 26.12.2011 року, не звільняє відповідача від обов'язку відшкодування збитків завданих неналежним виконанням своїх зобов'язань.

Також судом окремо досліджено термін прострочки виконання та з урахуванням уточнених позовних вимог, встановлено, що відповідно до наряду замовлення № 204719 від 26.12.2011 року автомобіль було передано для обслуговування відповідачу. Разом з тим, відповідач тільки 14.03.2012 року, листом, який позивачем отримано 17.03.2012 року, повідомив останнього про можливу необхідність здійснення заміни паливного насосу, а 26.03.2012 року, відповідач після проведення додаткових діагностичних робіт повідомив про необхідність здійснення заміни паливного насосу та надав звіт про виконані діагностичні роботи.

При цьому, суд бере до уваги, що підставою відповідача для виконання вказаних робіт було саме замовлення від 26.12. 2011 року, оскільки інші замовлення чи інші договори, станом на 14, 17 та 26 березня 2012 року були відсутні.

Після повідомлення замовника про виявлені причини поломки автомобіля , той , згідно наряду № 206978 від 04.04.2012 року, надав для заміни паливний насос і вже 10.04.2012 року відповідно до акту виконаних робіт № ТР-00000001780 отримав автомобіль.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Таким чином для здійснення діагностики відповідачем затрачено один день, а для заміни паливного насосу - 6 днів, відповідно прострочка виконання становить - 101 день, а саме з 26.12.2011 року з дати здачі автомобіля в ремонт, по 10.04.2012 року, дати отримання позивачем відремонтованого транспортного засобу.

Вирішуючи питання про розмір заподіяних збитків, суд бере до уваги вимоги статті 623 Цивільного кодексу України, згідно з якою, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, суд враховує, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на викладене суд вважає доведеним, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина відповідача, що підтверджується документами наданими позивачем на підтвердження понесених ним витрат та на відновлення своїх порушених прав .

Так, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що 17.09.2011 року позивачем укладено договір, комерціного представництва громадянина Німеччини ОСОБА_4. За умовами вказаного договору позивач зобов'язався діяти в інтересах контрагента на тереторії України, зокрема представлти його на переговорах, проводити дослідження ринків на замовлення контрагента, укладати угоди в інтересах замовника, тощо. За виконання вказаного договору стронами обговорена оплата послуг в розмірі 100 000 євро, що сплачуються через рік після підписання договору в національній валюті на тереторії України за умови належного виконання позивачем своїх зобов'язань (ас.29 -33).

Зазначеним договором також передбачено обов'язок позивача при здійсненні представництва певним вимогам - володіти українською, російською, англійською та німецькою мовами; гардероб представника повинен відповідати офіційному дрес-коду; здійснювати діяльність з виконання цього договору в офісному приміщенні, площею не менше 60 кв. м, з ремонтом не старше 5 років і є відповідно умебльованим та забезпеченим необхідною технікою; користуватися транспортним засобом бізнес-класу вартістю не менше 40 тис. євро та не старше 5 років.

Відповідно до умов договору, також передбачена відповідальність позивача у разі не виконання умов договору у вигляді розірвання договору, зменшення винагороди та відшкодування шкоди.

Позивачем надано суду лист від контрагента, в якому останній зокрема повідомив про те, що ОСОБА_1 звертався до нього з проханням використання транспорту не передбаченого договором, однак ОСОБА_4 наполягав на виконанні умов договору в цій частині з посиланням на застосування відповідальності у вигляді припинення зобов'язань чи зменшення оплати.

Отже, з метою виконання власних зобов'язань, позивач був вимушений орендувати дорогий автомобіль для зменшення власних збитків - недоотримання прибутку за договором комерційного представництва.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

Частиною 12 ст. 5 вказаного Закону, встановлено, що ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним, юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначення зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, укладений між позивачем та громадянином Німеччини договір не є договором з господарюючим суб'єктом нерезидентом, під час його виконання право власності на товар до позивача не переходило, а тому суд прийшов до переконання, що позивач при наданні посередницьких послуг нерезиденту не був зов'язаний реєструватись як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності та у сторін не було підстав реєструвати постійне представництво нерезидента, оскільки останній не є господарюючим суб'єктом, а в договорі виступає, як фізична особа.

З цих підстав суд відхиляє твердження представника відповідача щодо невідповідності вказаного договору вимогам норм цивільного права та нормативно правовим актам України.

Судом досліджено фактичні обставини про можливість використання позивачем іншого автомобіля, що придбаний ним 03.02.2012 року з метою виконання договору комерційного представництва.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач 03.02.2012 року придбав автомобіль BMW Х-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_8, що відповідає вимогам договору комерційного предствництва. Однак, як вбачається із представленого позивачем договору застави № R52150190028В укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк» автомобіль BMW Х-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_8, переданий в заставу для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. П. 8.3 вказаного договору застави заборонено заставодержателю використовувати предмет застави для здійснення господарської діяльності.

Крім цього, позивачем надано лист ПАТ «ВТБ Банк» вих.. № 187/1704-04/1 від 15.05.2013 року, в якому зазначено, що останній звертався до банку з метою отримання згоди на використання автомобілю BMW Х-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 для виконання представницьких функцій за договором комерційного представництва від 17.09.2013 року, однак банк відмовив в надані такої згоди та відповідно попередив ОСОБА_1 про наслідки не виконання обмежень використання заставленого майна у вигляді права банку на розірвання кредитного договору та дострокового стягнення коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вживалися заходи та здійснювалися дії по зменшенню збитків, однак з незалежних від нього причин, останній не міг використовувати власний автомобіль BMW Х-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 для виконання представницьких функцій за договором комерційного представництва від 17.09.2013 року, а використання дешевшого транспортного засобу у представництві, заборонено йому контрагентом.

Судом також встановлено, що позивачем потрачено кошти на правову допомогу, що підтверджується договором про надання юридичної допомоги від 23.01.2012 року укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_5, а також актом виконаних робіт від 30.04.2012 року на суму 14 000,00 грн. за надання допомоги протягом 14 годин. Разом з тим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст. 13 Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2012 року встановлений - 1073,00 грн. та з 01.04.2012 року у розмірі 1094,00 грн.

Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу обмежено, а тому суд вважає, що розмір понесених позивачем таких витрат слід зменшити з розрахунку 6 годин в період надання правової допомоги з 23.01.2012 по 16.03.2012 року з розрахунку 429,2 грн. за годину роботи, що становить - 2 575,2 грн. та з 02.04.2012 року по 27.04.2012 року за 8 годин затрачених на правову допомогу, з розрахунку 437,6 грн. за годину роботи, що становить - 3 500,8 грн. разом витрати на оплату наданої правової допомоги складають 6 076 (шість тисяч сімдесят шість) грн.. 00 коп., які і підлягають стягненню. Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі

Щодо позовних вимог про відшкодування збитку у вигляді недотриманого доходу, який позивач просить стягнути з відповідача, то судом відхиляються такі вимоги з огляду на те, що представлені ОСОБА_1 звіти суб'єкта малого підприємництва за 2010 та 2011 роки, беззаперечно вказують на отримання ним середнього річного доходу в розмірі 497 270,00 грн.. У той же час, позивачем не доведено самого факту збитку у 2012 році та його розмір. Зокрема, суду не представлено доказів, що прибуток позивача зменшився на суму 11 408,00 грн. в наслідок прострочення виконання зобов'язань відповідачем. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно із ст.. 10 ЦПК України, сторони в процесі є рівними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічні обов'язки законодавець закріпив і ч. 2 ст. 27 ЦПК України, згідно з якою, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази та зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Обовязок сторін щодо до доказування, також закріплений ст. 60 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідач не надав доказів, які б спростували позовні вимоги, у вигляді задоволених судом. Що стосується заперечень представника відповідача, то такі суперечать фактичним обставинам справи, та відхиляються судом з наведених вище підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки відповідач в судовому засіданні не надав жодного доказу у спростування позовних вимог, то суд беззаперечно вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог судові витрати у відповідності із вимогами ст.. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповаідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 208-210, 212- 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТОВ «Трістар Авто Еліт» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Малехів, вул. Коновальця, 31Б, код ЄДРОПУ 31248329) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_5) - 80 800,00 грн. (вісімдесят тисяч вісімсот) грн.. 00 коп. збитків понесених у зв'язку з орендою автомобіля;

Стягнути з ТОВ «Трістар Авто Еліт» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Коновальця, 31Б, код ЄДРОПУ 31248329) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_5) - 6 076,00 грн. (шість тисяч сімдесят шість ) грн.. 00 коп. збитків понесених на надання правової допомоги

Стягнути з ТОВ «Трістар Авто Еліт» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Коновальця, 31Б, код ЄДРОПУ 31248329) на користь держави судові витрати з розгляду даної справи в розмірі 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн.. 76 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з часу його проголошення до апеляційного суду Львівської області через суд, що ухвалив рішення.

Суддя В Кузь