ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р.

Справа № 2а-2060/12/1470

Категорія: 8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта ПАТ «ЮГцемент»- Корнієнко С.В., Негрут І.О.

представника апелянта Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - Гузенко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ПАТ «ЮГцемент» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом ПАТ «ЮГцемент» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби за участю третьої особи ТОВ « Ренейссанс Констракшн» про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.12р. №0000032500, від 03.11.11р. №0001173600,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічним акціонерним товариством "Югцемент" пред'явлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків в м. Одесі Державної податкової служби з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001173600 від 03.11.11р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та №0000032500 від 04.04.12р. про збільшення суми грошового зобов'язання.

Обгрутовуючи позовні вимоги позивач вказував, що відповідач при винесенні оскаржуваних повідомлень - рішень порушив норми діючого законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення №0001173600 від 03.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 10441719грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000032500 від 04.04.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ "Югцемент" на суму 399857,19грн., в тому числі: 319885,75грн. сума грошового зобов'язання та 79971,44грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ « ЮГцемент» залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що В період з 23.03.10р. по 06.05.10р. відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №950/36/00293031 від 18.10.11р. про результати планової виїзної перевірки ПАТ "ЮГцемент" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р. (т.1, а.с.27-128).

03 листопада 2011 року відповідач вручив позивачу податкове повідомлення-рішення №0001173600 від 03.11.11р. (форма "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 11.921.693,00грн. (т.1, а.с.22) та податкове повідомлення-рішення №0001183600 від 03.11.11р. (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 25.569.943,75грн. (т.1,а.с.25).

Податкові повідомлення-рішення №0001173600 та №0001183600 були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки №950/36/00293031 від 18.10.11р. про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями №0001173600 та №0001183600, позивач звернувся до ДПА у Миколаївській області з первинною скаргою від 11.11.11р. №1455, якою просив скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001173600 та №0001183600.

12.01.12 року позивач отримав Рішення ДПА у Миколаївській області від 10.01.12р. №38/10/25-009, яким первинна скарга позивача була задоволена частково, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001173600 було скасовано частково (в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00грн.), а податкове повідомлення-рішення №0001183600 було залишене без змін (т.1, а.с.194-197).

27 березня 2012р. позивач отримав Рішення ДПС України від 22.03.12р. №5194/6/10-2115, яким повторну скаргу було задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001173600 було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0001183600 було частково скасовано (т.1, а.с.198-201).

На підставі рішення ДПС України відповідач 04.04.12р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0000032500 від 04.04.12р. (форма "Р"), яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 6.495.322,50грн., з яких 5.196.258,00грн. сума грошового зобов'язання за основним платежем та 1.299.064,50грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.25). Не погоджуючись з висновками відповідача позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами про скасування оскаржуваного повідомлення- рішення.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку,що відповідач не в повній мірі довів суду законність, обґрунтованість та пропорційність прийнятих рішень. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки позивача (акт планової виїзної перевірки від 18.10.11р. №950/36/00293031) та позапланової виїзної перевірки (акт від 16.03.12р. №44/36/0029031) встановлені наступні порушення (т.1, а.с.27-128, т.2, а.с.89-99):

- статті 3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (в чинній на той час редакції), а саме завищено валові витрати на суму 14.463.839грн. внаслідок включення до їх складу вартості придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств-постачальників (ТОВ «Профінтербудсервіс»(729010грн.), ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»(13722416грн.), ТОВ «Технопостач-Миколаїв»(12413,00грн.), господарські операції з якими не спричиняють реального настання правових наслідків та використані тільки для створення податкової вигоди для позивача;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 та 714.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ст.185, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПКУ, а саме завищення податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Профінтербудсервіс»(92442,01грн.), ТОВ «Технопостач Миколаїв»(2482,68грн.), господарські операції з якими не спричиняють реального настання правових наслідків.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в ході проведення документальної перевірки відносно підприємства ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»відповідачем була отримана інформація від відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Миколаївській області (№64/11-2495 від 02.08.11р.), згідно якої з'ясовано, що підприємство ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»за місцем реєстрації не знаходиться і ніколи не знаходилося, також від особи, яка надає в оренду приміщення за юридичною адресою М.Бориспіль, вул.Київський Шлях 79 отримане документальне пояснення, що ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»не знаходиться за адресою та договір на оренду приміщення не укладався. Згідно висновку експерта №126 від 24.04.11р. Броварського МВ Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінні міністерства внутрішніх справ України у Київській області (Броварського МВ НДЕКЦ при УМВС України у Київській області), підписи від імені директора ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»гр. ОСОБА_5, які надані на дослідження в податкових деклараціях з ПДВ ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. виконані не власноручно ОСОБА_5, а за допомогою факсиміле.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку , що згідно матеріалів перевірки контрагентів позивача (ТОВ "Технопостач - Миколаїв", ТОВ "Профінтербудсервіс", ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД") встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств, фактів передачі та постачання товарів, а саме : неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності; створення юридичної особи без наміру вчинення господарських реальних операцій, що підтверджується відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача).

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним рішення відповідача щодо виявлених порушень пов'язаних з діяльністю безпосередніх контрагентів позивача.

Також суд першої інстанції не погодився з висновками відповідача щодо відповідності податкових правовідносин позивача та АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи у зв'язку з чим дійшов до неправильного висновку з огляду на наступне.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в Акті перевірки (т.1, а.с.116) відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем включено до вартості основних фондів отримані послуги від АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД», як зайво віднесені, на загальну суму 432934,07грн., що призвели до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р. на 8659грн.

Між позивачем та АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» був укладений договір №16-073-10 від 11.08.10р., згідно з умовами якого останній зобов'язався виконати за замовленням позивача роботи з влаштування дорожнього покриття на території останнього.

При вирішенні даного питання суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження факту виконання робіт за договором №16-073-10 від 11.08.2010р. між позивачем та АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД»був складений акт виконаних робіт №1 від 14.12.10р. на загальну суму 519520,89грн., у т.ч. ПДВ 86586,81грн. Цей факт був досліджений в ході проведення перевірки та відображено акті перевірки (т.1, а.с.105).

Роботи, виконані АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» за договором №16-073-10 від 11.08.10р. були повністю (в сумі 519520,89грн., в т.ч. ПДВ - 86586,81грн.) оплачені позивачем згідно платіжного доручення №8379 від 15.12.10р., що також було досліджено в ході проведеної перевірки та не заперечується відповідачем.

Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги факт того, що наявність у ПАТ «ЮГцемент» податкових накладних, платіжних доручень та актів виконаних робіт є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Право на податковий кредит у ПАТ «ЮГцемент» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкта оподаткування, що передбачено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року.

Також судом першої інстанції не взято до уваги, що для виконання робіт по влаштуванню дорожнього покриття та території позивача АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» уклало договір з ТОВ «Миколаївтрансбуд-1» відповідно до якого останній зобов'язувався влаштувати залізобетонні площадки для обслуговування стаціонарних погрузчиків SAMSON . Ціна робіт за влаштування котлованів тимчасових площадок склала 519520,89 грн в т.ч. ПДВ 86586,81 грн.

Однак у ході перевірки відповідачем виявлено, що фактично, згідно податкової звітності у постачальників ТОВ «Миколаївтрансбуд-1» по ланцюгу придбання відсутнє виробниче обладнання, транспортні засоби та механізми, офісне приміщення та фахівці для здійснення послуг відповідно до вищевказаного договору. Також відсутня інформація щодо наявності у постачальників ТОВ «Миколаївтрансбуд-1» ліцензії на право здійснення будівельних робіт.

Також відповідачем виявлено, що за вказані роботи у грудні 2010 року на розрахунковий рахунок АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» оплата від ПАТ «ЮГцемент» надійшла у повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 8379 від 15.12.2010 року на суму 519520,89 грн.у т. ч. ПДВ 86586,81 грн. До перевірки відповідачу надано податкову накладну, виписану на користь ПАТ «ЮГцемент». ПДВ по вказаній податковій накладній включено до складу податкових зобов'язань у грудні 2010 року у сумі 86586,81 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що за відсутності у АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» податкових зобов'язань, що встановлено актом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 26.05.2011 року № 665/23-600/01273042 та не підтвердження за результатами перевірки об'єкту оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу робіт підприємством ТОВ «Миколаївтрансбуд-1», які підпадають під визначення пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року підприємством ПАТ «ЮГцемент» неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ за рахунок податкових накладних виписаних АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» в сумі 86586,81 грн.

Враховуючи, що ПАТ «ЮГцемент» віднесено суми ПДВ по операціях з АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» до податкового кредиту за лютий 2011 року, підприємством порушено вимоги с. 185, п. 198.2,198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого ПАТ «ЮГцемент» завищено податковий кредит за лютий 2011 року на загальну суму 86586,81 грн.

Судом першої інстанції не досліджені дані факти, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Щодо господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»

В акті перевірки зазначено, що (т.1, а.с.66-75), що в ході проведення планової перевірки встановлено, що позивач мав відносини з ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»на підставі договору №8-70 про надання управлінських послуг від 10.04.08р. впродовж: перевіряємого періоду (з 01.01.10р. по 31.03.11р.) та зроблений висновок про те, що досліджені в процесі перевірки первинні документи не відповідають вимогам законодавства України, зокрема, ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому на порушення ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем зайво віднесено до складу валових витрат, витрати здійснені на придбання послуг у ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»за перевіряємий період з 01.01.10р. по 31.03.11р. в загальній сумі 6.600.000,00грн.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції досліджені такі докази: - договір (з додатками) про надання управлінських послуг №8-70 від 10.04.2008 року укладений між позивачем та ТОВ з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна) (м.Київ) згідно якого позивач був зобов'язаний щомісяця сплачувати Компанії "Дікергофф" платіж за управлінські послуги в розмірі 528000грн., акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) (т.1, а.с.162-183); - лист (т.1, а.с.184) від 11.11.2011 року за підписом керівника Компанії "Дікергофф" в якому зазначено, що загальна вартість управлінських послуг наданих позивачу в період з 10.04.2008р. по 31.08.2011р. склала 20994000грн.

З досліджених колегією суддів актів здачі -прийняття робіт (надання послуг) вбачається відсутність будь -якого обґрунтування та зазначення (конкретизації) об'єму та виду виконаних робіт (послуг).

Окрім загального визначення "управлінські послуги" та періоду за який вони надавались, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять будь-якої іншої інформації, яка б надавала можливість визначити, які саме управлінські послуги були надані позивачу, встановити вартість окремих послуг, з яких складається загальна сума за кожним актом.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем порушено п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абзацу 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме позивачем завищено валові витрати на суму 6600000,00грн. внаслідок включення до їх складу вартості управлінських послуг, отриманих від ТОВ «Дікергофф (Україна)» тому висновки відповідача відповідають діючому законодавству.

Щодо висновків відповідача по операціях позивача з ТОВ «Ренейссанс Констракшн» колегія суддів зазначає наступне:

Суд першої інстанції досліджуючи дане питання дійшов до висновку, що наведений в Акті перевірки висновок відповідача про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №334 позивач включив до вартості основних фондів отримані послуги від ТОВ «Ренейссанс Констракшн»на загальну суму 139467334,80грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р. на 5314887,00грн., зроблений відповідачем передчасно, без дослідження первинних документів, а тому є упередженим та безпідставним, а прийняте на підставі такого висновку оскаржуване ППР №0001173600 є неправомірним та підлягає скасуванню в цій частині.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що В Акті перевірки (т.1, а.с.116) відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем включено до вартості основних фондів отримані послуги від ТОВ «Рейнесанс Констракшн», які не підтверджені первинним документами, наявністю договорів, додаткової інформації стосовно виконаних робіт на загальну суму 139467334,80грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р.на 5314887грн.: по балансовому рахунку 103 (76 328 835,22 х 2%) - 1526577грн.; по балансовому рахунку 104 (63 136 499,54 х 2%) -3788310грн.

Між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн»були укладені договір №16-001-09 від 02.02.09р. (щодо виконання будівельних робіт) та договір №16/010/09 від 10.06.09р. (щодо монтажу обладнання).

Суд першої інстанції посилався на те, що на виконання вказаних вище договорів та відповідно до погоджених ними умов та строків виконання робіт, ТОВ «Ренейссанс Констракшн»виконало на підприємстві позивача комплекс будівельних робіт та робіт з монтажу обладнання вугільного відділення, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме: актами приймання виконаних робіт, які підписувались між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн»щомісячно протягом виконання таких робіт. Протягом строку дії вказаних договорів сторонами було підписано 22 (двадцять два) акти по Договору №16-001-09 від 02.02.09р. на загальну суму 143108035,85грн. та 13 (тринадцять) актів по Договору №16-010-09 від 10.06.09р. на загальну суму 24252745,76грн.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що з досліджених з матеріалів справи вищезгаданих договорів вбачається, що вони не відповідають вимогам до письмової форми правочину відповідно до ст.. 207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З матеріалів справи, колегія суддів вбачає, що вищезгадані договори не скріплені печаткою ТОВ «Ренейссанс Констракшн» тому не можуть вважатися такими, що несуть за собою правові наслідки по ланцюгу наступних правовідносин, які вчинені між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн».

Також, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн» а саме платіжних доручень або банківських виписок, а відтак неможливо вважати дані правовідносини такими, що створюють юридичні наслідки.

Таким чином, докази, на які посилався суд першої інстанції є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування, у справі, яка розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Таку ж позицію висловив і Верховний Суд України у своїй постанові від 27 березня 2012 року.

Дані факти проігноровані судом першої інстанції, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції також встановлено, що В акті перевірки (т.1, а.с.85) відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем завищені валові витрати за рахунок не врахування зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої документальної перевірки по рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»всього на суму 6397717грн., а саме: за 2010р. валові витрати завищені на 1279543грн.; за Ікв. 2011р. встановлено завищення валових витрат по рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»на суму 5118174грн.

На підставі акту №1017/1501-00293031 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2010р., складеного 24.09.10р., податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003761501/0 від 05.10.10р., яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 6397717,00грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та судове рішення по суті позовних вимог позивача, на цей час не прийняте.

Судом першої інстанції також встановлено, що 29.12.10р. Миколаївським окружним адміністративним судом було винесено Ухвалу про забезпечення адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0003761501/0 від 05.10.10р., якою забезпечено позов шляхом заборони посадовим особам ДПІ в Миколаївському районі Миколаївської області зменшувати значення рядку 04.9 податкових декларацій з податку на прибуток позивача, у тому числі шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі (т.3, а.с.53-56). Станом на день прийняття оскаржуваного ППР №0001173600 та оскаржуваного ППР №0000032500, судове рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили, було відсутнє, а отже встановлене Ухвалою від 29.12.10р. забезпечення позову є чинним.

При вирішенні даного питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що сума грошового зобов'язання, яку було визначена позивачу контролюючим органом на підставі акту №1017/1501-00293031 від 24.09.10р., на цей час є неузгодженою, а тому у позивача відсутні правові підстави для врахування зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої документальної перевірки по рядку 04.9 Декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»на суму 6397717,00грн., в т.ч. зменшення валових витрат за 2010р. на 1279543,00грн. та зменшення валових витрат за Ікв. 2011р. на суму 5118174,00грн.

Однак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги факт того, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2010 року по справі №2-а-7128/10/1470 заборонено саме Державній податковій інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області зменшувати значення рядків 23,24,25,26 податкових декларацій з податку на додану вартість ПАТ «ЮГцемент», у тому числі шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі висновків актів перевірок № 627/23-00293031 від 21.05.2010 року, № 1017/1501-00293031 від 24.09.2010 року до набрання законної сили рішення суду в даній справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Податкове повідомлення - рішення ПР №0001173600 та оскаржуване податкове повідомлення- рішення №0000032500 прийняте Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, яка не вказана у вищезгаданій ухвалі.

Відповідно до ч. 4 ст.. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207,254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «ЮГцемент» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом ПАТ «ЮГцемент» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби за участю третьої особи ТОВ « Ренейссанс Констракшн» про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.12р. №0000032500, від 03.11.11р. №0001173600, - скасувати та прийняти по справі нову постанову.

У задоволенні позову ПАТ «ЮГцемент» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби за участю третьої особи ТОВ « Ренейссанс Констракшн» про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.12р. №0000032500, від 03.11.11р. №0001173600, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2013 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.