КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Київ 810/2027/13-а

17:50

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - Дудник А,В.,

від відповідача - Дубовик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 - фізичної особи - підприємця

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2013 № 776/000101702/81 і від 10.04.2013 № 775/0001001702/80.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2013 № 776/000101702/81 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за не забезпечення зберігання первинних документів з питань обчислення сплати податків та зборів, строк зберігання яких становить1095 днів.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 775/0001001702/80 позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за порушення вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку податкового органу, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ТУРІН - ДНІПРО», оскільки підприємство знаходиться у стані банкрутства, керівні органи відсутні за місцезнаходженням, у ліквідатора ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» відсутні будь-які первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, оскільки господарські відносини з ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» підтверджуються документально, про що податковий орган ще до прийняття спірних податкових-повідомлень рішень було повідомлено позивачем у запереченнях від 01.04.2013 із наданням відповідних доказів. Проте, податковий орган в супереч вимогам чинного податкового законодавства не прийняв до уваги вказані заперечення.

На думку позивача відповідачем порушено порядок проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки відповідно до вимог статті 79 Податкового кодексу України позивачу було вручено наказ на проведення перевірки лише 19.03.2013.

Також позивач зазначив, що відповідачем у вересні 2010 року вже проводилась перевірка позивача за вказаний період, і позивачем надавались податковому органу усі первинні документи, що відображено в Акті перевірки від 07.09.2010 № 2781/17-1/НОМЕР_2/164.

Крім того, ОСОБА_1 повідомила суду, що звернулась із відповідною скаргою до Прокуратури м. Біла Церква щодо неправомірних дій відповідача під час проведення даної перевірки. Від прокурора надійшов лист від 26.04.2013 № 3928 в якому зазначено, що за наслідками проведеної прокуратурою перевірки встановлено порушення вимог статті 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» під час складання Акта перевірки та внесено подання до Білоцерківської ОДПІ про усунення порушень наведених норм закону.

Відносно твердження податкового органу про порушення вимог пункту 44.3 статті 44, пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України позивач зазначила, що звернулась до державного архіву з метою передачі на зберігання бухгалтерських документів, однак, оскільки їй було відмовлено у зберіганні, вказані документи було знищено, про що складено Акт.

Таким чином, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними.

У судовому засіданні позивач і представник позивача підтримали позовні вимоги і просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень пояснив, що під час перевірки позивача виявлено, що Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська повідомлено про порушення Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» і у подальшому, постановою суду від 06.09.2011 підприємство визнано банкрутом. Крім того, як зазначає відповідач у запереченнях на позовну заяву, оскільки позивач не забезпечив зберігання первинних бухгалтерських документів ним фактично порушено вимоги п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо відсутності у позивача первинних документів щодо здійснення фінансово-господарських операцій, податковий орган пояснив, що дані документи повинні зберігатись 1095 днів з дня подання податкової звітності, проте, позивач не зберіг документи і не повідомив податковий орган про їх дострокове знищення.

На думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» укладено договори купівлі - продажу товарів від 01.02.2010 № 1/02/10-1 і від 01.02.2010 № 1/02/10, предметом яких була поставка товарів згідно накладних.

Відповідно до договору від 01.02.2010 № 1/02/10-1 позивач взяла на себе зобов'язання продавця товару для ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», а відповідно до договору від 01.02.2010 № 1/02/10 ТОВ «ТУРІН - ДНІПРО» взяло на себе зобов'язання покупця товару у ОСОБА_1

Під час судового розгляду позивач пояснив, що згідно з умовами договору від 01.02.2010 № 1/02/10 придбавав у ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» гумову суміш, обладнання котельні тощо. Даний товар придбавався з метою отримання доходу та у подальшому реалізувався іншим підприємствам.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни поставленого товару, позивач включив до складу податкового кредиту за березень 2010 року.

У свою чергу, відповідно до умов договору від 01.02.2010 № 1/02/10-1 позивач продавав ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» автомобільну шину, яка була придбана у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

У березні 2013 року на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79 Податкового Кодексу України посадовою особою Білоцерківської ОДШ, проведено документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо взаєморозрахунків з ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», код за ЄДРПОУ 36053963, за період з 01.03.2010 по 31.03.2010.

За наслідками перевірки, відповідачем складено Акт від 13.03.2013 № 1122/1702/НОМЕР_2/45, в якому на думку інспектора встановлено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і пункту 44.3 статті 44, пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Даних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

Як вбачається з Акта перевірки (сторінка 3) під час перевірки позивач надала письмові пояснення, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 пояснила, що у період за березень 2010 року вона мала взаємовідносини з ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», але надати копії первинних документів не має за можливе, так як Білоцерківською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка за період з 24.11.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено Акт № 2781/17-1/НОМЕР_2/164 від 07.09.2010 під час якої було проведено перевірку діяльності підприємця. Після перевірки позивачем було направлено лист від 13.10.2011 № 3/10-11 начальнику трудового архіву Білоцерківської міської ради Башинській В.Є. для передачі первинних документів на зберігання, проте, оскільки отримано відмову, дані документи позивачем знищено.

При цьому, до письмового пояснення (від 28.12.2012 вх. № 20189/н) надано: лист № 13/10-11 від 13.10.2011 (вх. № 792 від 24.10.11), акт знищення документів від 25.10.2011 і наказ № 12 від 24.10.2011 про створення комісії по ліквідації первинних документів, журналів-ордерів, книги обліку доходів і витрат бухгалтерського обліку.

На сторінці 4 Акта перевірки в ході перевірки при опрацюванні виявлених розбіжностей у програмному продукті «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2010 року по контрагенту ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО».

ФОП ОСОБА_1 в розділі І «Податкові зобов'язання» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (№ 9001106304 від 17.04.2010) до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року відображено суму ПДВ по покупцю ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» у розмірі 29916,67грн.

Відповідна сума ПДВ у розмірі 29916,67 грн. включена ФОП ОСОБА_1 до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2010 року.

У свою чергу, ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» відображено в розділі II «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (№ 24782 від 20.04.2010) до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року суму ПДВ по постачальнику ФОП ОСОБА_1 у розмірі 71901,14грн.

Крім того, на сторінці 4 Акта перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до листа № 588/7/227-665 від 10.01.2013 Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська відповідача повідомлено про те, що перевірку ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» провести немає можливості у зв'язку з тим, що підприємство знято з обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська з 27.10.2011.

Також, у листі повідомлено, що 06.09.2011 до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська надійшла ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 30.08.2011 (Справа № 29/5005/11165/2011).

Працівниками Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України для проведення позапланової перевірки ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» прийнято наказ № 1130 від 06.09.11 і здійснено вихід за податковою адресою підприємства. В результаті чого встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що був складений Акт від 07.09.2011 № 3377/23/36053963.

13.09.2011 до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська надійшла постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011 (Справа №29/5005/11165/2011), згідно якої господарський суд визнав ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі і призначив ліквідатором ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» ініціюючим кредитором ПАТ «Фінансові комерційні ініціативи».

У подальшому, працівниками Лівобережної МДП м. Дніпропетровська направлено ПАТ «Фінансові комерційні ініціативи» лист про надання документів за період з 01.07.2008 по день отримання запиту, що свідчать про здійснення фінансово-господарської перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства України.

18.10.2011 від ПАТ «Фінансові комерційні ініціативи» надійшов лист в якому повідомлено, що керівні органи боржника відсутні за місцезнаходженням, у ліквідатора ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» відсутні будь-які первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», які можуть бути надані до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська для проведення перевірки.

03.11.2011 на адресу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська надійшла ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 (Справа №29/5005/11165/2011), згідно якої судом затверджено ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО».

Станом на момент складання акта, згідно даних АІС «РПП» підприємство ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» має стан 16 «припинено (ліквідовано, закрито)».

Враховуючи зазначене податковий орган вказав, що позивачем порушено підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2010 року в сумі 41984,00 грн. та п. 44.3 ст. 44, п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України - не забезпечено зберігання первинних документів протягом установлених законом строків.

На підставі Акта перевірки, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 776/0001011702/81, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 510,00 грн. і податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 775/0001001702/80, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52480,00 грн.

Непогоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 776/0001011702/81 слід зазначити про таке.

Як було вказано судом і вбачається з Акта перевірки, під час її проведення встановлено, що позивачем знищено первинні бухгалтерські документи, які були використані податковим органом під час попередньої перевірки господарської діяльності позивача у 2010 році (Акт від 07.09.2010 № 2781/17-1/НОМЕР_2), про що позивачем надано Акт знищення документів від 25.10.2011.

Відповідно до пункту 44.1 статі 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до пункту 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Під час судового розгляду позивач підтвердила факт знищення первинних документів, проте, доказів повідомлення податкового органу про їх знищення позивач суду не надала.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Враховуючи, що позивач знищив документи без дотримання строку 1095 днів для їх зберігання і не звернувся до податкового органу з повідомленням, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 776/0001011702/81 прийнято відповідачем правомірно і скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 775/000100170/80 суд зазначає наступне.

Досліджуючи питання щодо дотримання відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки судом встановлено, що дана перевірка проводилась на підставі наказу від 05.03.2013 № 530. Письмове повідомлення про проведення перевірки податковим органом суду надано не було.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Проте, в ході судового розгляду податковим органом не надано суду відповідних документальних підтверджень щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручено йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відсутні будь-які спростовуючи доводи щодо обставин повідомлення позивача про проведення перевірки і у письмових запереченнях від 20.05.2013 відповідача на позовну заяву. У свою чергу, як зазначив позивач у позовній заяві, наказ на проведення перевірки був отриманий лише 19.03.2013, тобто, вже після складання Акта перевірки від 13.03.2013.

Отже, за відсутності дотримання вимог статті 79 Податкового кодексу України у податкового органу не було підстав розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Крім того, у висновках Акта первірки, який складено у 2013 році податковий орган посилається на порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість", який із набранням чинності Податковим кодексом України не діє. Проте, посилання на норми саме Податкового кодексу України в Акті перевірки відсутні.

Суд також враховує ту обставину, що прокуратурою м. Біла Церква було проведено перевірку податкового органу щодо дотримання вимог податкового законодавства під час проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 у березні 2013 року і встановлено, що в порушення вимог пункту 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України віл 22.12.2010 № 984 в Акті перевірки від 13.03.2013 не викладено чітко зміст виявлених порушень з посиланням на конкретні статті законів, не вказано первинні і інші документи і інші докази, що підтверджують наявність факту порушення, не вказано перелік документів, що не надані платником для перевірки. Дані факти викладені у поданні прокуратури м. Біла Церква від 29.04.2013 № 3955, в якому прокурор зобов'язав Білоцерківську ОДПІ Київської області ДПС вжити всіх заходів по усуненню і недопущенню в подальшому виявлених порушень вимог Законів України «Про державну податкову службу» і Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив суду, що податковим органом розглянуто подання прокурора і виконано його вимоги, про що прийнято наказ від 08.05.2013 № 963 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про державну податкову службу» і Податкового кодексу України», згідно з яким до головного державного податкового ревізора - інспектора Бойка М.М. за порушення вимог пункту 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України віл 22.12.2010 № 984 під час складання Акта перевірки від 13.03.2013 № 1122/17-2/28000605785/45 застосовано заходи дисциплінарного впливу

Таким чином, податковим органом підтверджено факти порушень вимог чинного законодавства під час проведення перевірки господарських відносин позивача з ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО».

Як встановлено судом, спірне податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість прийнято у зв'язку з тим, що у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують взаємовідносини позивача із ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО». У свою чергу, провести перевірку ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» є неможливим.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та повідомив позивач в ході судового розгляду, він звернувся до ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» та отримав копії документів, якими оформлені господарські операції між позивачем та його контрагентом, зокрема, податкові накладні, накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспорті накладні, акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 54-81).

На підтвердження виконання договору купівлі-продажу товарів від 01.02.2010 № 1/02/10 позивач надав суду копії податкових і видаткових накладних від 10.03.2010 № 1003852 і № 1003852 на суму 26950,00 щодо придання гумової суміші; від 10.03.2010 № 1003851 і № 1003851 на суму 26950,00 грн. щодо придання гумової суміші; від 29.03.2010 № 290385 і № 290385 на суму 7000,00 грн. щодо придання гилетини; від 30.03.2010 № 3003853 і № 3003853 на суму 48980,00 грн. щодо придбання обладнання котельні; від 30.03.2010 № 3003851 і № 3003851 на суму 44200,00 грн. щодо придбання гумової суміші; від 30.03.2010 № 3003852, № 3003852 на суму 66450,00 грн. щодо придбання обладнання котельні.

Також позивачем надано копії документів, які підтверджують транспортування придбаного товару: товарно-транспортні накладні від 10.03.2010 «Гумова суміш кг 2000», від 10.03.2010 «Гумова суміш кг 2000», від 29.03.2010 «Гилетина шт. 1», від 30.03.2010 «Обладнання котельні комплект 1 шт.», від 30.03.2010 «Гумова суміш кг 3310», від 30.03.2010 «Обладнання котельні комплект 2 шт.».

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що дані товарно-матеріальні цінності позивач у подальшому реалізувала, про що надав суду копії податкових накладних ТОВ «Левіс-компані» від 10.03.2010 № 22 на суму 27000,00 «Гумова суміш», ТОВ «Левіс-компані» від 10.03.2010 № 24 на суму 27000,00 «Гумова суміш», ТОВ «Літас» від 30.06.2010 № 50 на суму 7000,00 «Гилетина», ПП «Енергія Сервіс» від 30.03.2010 № 27 на суму 49000,00 «Обладнання котельні», ТОВ «Левіс-компані» від 30.03.2010 № 28 на суму 44350,00 «Гумова суміш», ПП «Енергія Сервіс» від 30.03.2010 № 26 на суму 66500,00 «Обладнання котельні».

При цьому, суд звертає увагу, що позивач ще до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення звертався до податкового органу із відповідним запереченням від 01.04.2013 (а.с. 24-28) до якого були додані копії угод та інших первинних документів.

Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Також згідно з пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Проте, судом встановлено, що відповідачем не були враховані документи, які надавались позивачем до прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 №776/0001011702/81, і у відповіді від 08.04.2013 № 2919/17-2/528 (а.с. 29-32) на скаргу позивача відповідач лише зазначив про ті самі обставини, які викладені в Акті перевірки не надавши оцінки наданим позивачем документам.

Суд враховує також, що відповідачем вже проводилась перевірка позивача за вказаний період за наслідком якої було складено Акт від 07.09.2010 № 2781/17-1/НОМЕР_2/164. В даному Акті вивчались взаємовідносини позивача у тому числі й з ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», а також досліджувались відповідні бухгалтерські документи, зокрема це вбачається зі змісту переліку документів, який визначений на сторінці 4 даного Акта перевірки. Проте, у висновках цього Акта податковий орган не визначив жодних порушень податкового законодавства за період березень 2010 року.

З огляду на наведені вище обставини судом було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотань про залучення в якості свідка ліквідатора ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», призначення експертизи щодо визначення дати складання первинних документів та витребування податкової звітності, довідки за формою 1 ДФ по ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО», оскільки у податкового органу було достатньо часу для вжиття усіх заходів щодо перевірки первинних бухгалтерських документів, витребування та вивчення податкової звітності контрагента позивача тощо.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду податковим органом не доведено суду належними та допустимими доказами обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 775/0001001702/80, тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 775/0001001702/80.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - фізичної особи - підприємця судовий збір у сумі 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 80 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 червня 2013 р.