ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

09 липня 2013 р. Справа № 802/2211/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни ,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

прокурора: Трачук Т.Є.;

представника відповідача: Хмарського Р.В.;

представника третьої особи ТОВ "Земун Поле плюс" Кириленка О.М.;

третя особа Бершадська РДА : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: прокурора Бершадського району до: Вінницької обласної державної адміністрації за участю третіх осіб Бершадської РДА та ТОВ "Земун Поле плюс" про: визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом прокурора Бершадського району до Вінницької обласної державної адміністрації за участю третіх осіб Бершадської РДА та ТОВ "Земун Поле плюс" про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної перевірки, на адресу голови Вінницької обласної державної адміністрації направлено подання від 11.03.2013р. №372 вих.№13 "Про скасування розпоряджень голови Бершадської районної державної адміністрації №428 від 07.09.2012р. та за № 490 від 21.09.2012р.". Оскільки листом від 25.03.2013р. №01-1-23/1817, вищезазначене подання відхилено, тому прокурор змушений був звернутись до суду з позовом.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог. Додатково пояснила, що підставою для винесення подання від 11.03.2013р. №372 вих.№13, слугував факт порушення Бершадською РДА процедури передачі земельних ділянок державної та комунальної власності на території Чернятської сільської ради .

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, що містяться в письмових запереченнях (а.с.28-32). Також пояснив, що на підставі договору оренди землі від 17.05.2004р., розпорядженням голови Бершадської районної державної адміністрації №428 від 07.09.2012р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Земун Поле Плюс", розпорядженням за № 490 від 21.09.2012р. внесено зміни до вищевказаного розпорядження. Оскільки, норми Земельного кодексу щодо обов'язку проведення торгів набули законної сили 01.01.2008р., тому Бершадською РДА не порушено процедури передачі земельних ділянок у оренду.

Представник третьої особи ТОВ "Земун Поле плюс" в судовому засіданні щодо позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених представником відповідача.

Третя особа Бершадська РДА в судовому засіданні не з'явилась, однак від уповноваженого представника на адресу суду 20.06.2013р. та 25.06.2013р. надійшла заява про розгляд даної справи за його відсутності.

Частина 4 статті 122 КАС України визначає, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності уповноваженого представника третьої особи Бершадської РДА.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

11.03.2013р. за наслідками проведеної перевірки Прокуратурою Бершадського району на ім'я голови Вінницької обласної державної адміністрації направлено подання про скасування, як незаконних розпоряджень голови Бершадської районної державної адміністрації № 428 від 07.09.2012р. та за № 490 від 21.09.2012р., з підстав недотримання Бершадською РДА норм щодо проведення земельних торгів земельної ділянки розташованої на території Чернятської сільської ради Бершадського району (а.с. 9-11).

Так, згідно до договору оренду землі від 17.05.2004р., орендодавець Бершадська районна державна адміністрація на підставі розпорядження № 144 від 01.04.2004р. надає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 220 га для ведення орендарем ТОВ "Земун Поле Плюс" сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Чернятської сільської ради Бершадського району. (а.с.15-16).

Зокрема, розпорядженням Бершадської РДА № 428 від 07.09.2012р. затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Земун Поле плюс" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Чернятської сільської ради Бершадського району, внесено зміни до розпорядження голови райдержадміністрації №144 від 01.04.2004р. "Про розірвання договору оренди та надання земель запасу та резервного фонду в короткострокове користування на умовах оренди Бершадського району", а саме передано в оренду ТОВ "Земун Поле плюс" терміном на 25 років земельну ділянку земель резервного фонду загальною площею 173,9656 га. в тому числі земельної ділянки № 1- 48 2224 га за № 2- 18,3 га, за № 3- 107 4432 га (а.с.14

Розпорядженням від 21.09.2012р. № 490 внесено зміни до вищезазначеного розпорядження, а саме в частині розмірів земельної ділянки № 1 замінивши 48, 2224 га на 48,2204 га (а.с.13).

З наданих до суду доказів слідує, що листом від 25.03.2013р. за вих. № 01-1-23/1817, головою обласної державної адміністрації, подання Прокуратури Бершадського району від 11.03.2013р. відхилено. Даний лист мотивований тим, що обов'язок проведення земельних торгів закріплено ст. 124 Земельного кодексу України починаючи з 01.01.2008р., оскільки оскаржуваними розпорядженнями затверджено проект землеустрою на земельні ділянки, які вже перебували у користуванні ТОВ "Земун Поле плюс" згідно до договору оренди від 17.05.2004р., тому правових підстав для проведення земельних торгів немає.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи Законом України зупиняються у встановленому законом порядку х одночасним зверненням до суду.

Частиною 7 статті 13 Закону України "Про місце державні адміністрації" закріплено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Стаття 2 Земельного кодексу України (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс) передбачає, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами п. а) ст. 10 Кодексу (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад.

Положення ч.ч.1,2 ст. 116 Кодексу (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч.2 ст. 122 Кодексу, районні, обласні ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Тобто, даними нормами закріплено, право юридичної особи, за рішенням органу місцевого самоврядування, користуватись земельною ділянкою.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 124 Кодексу (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Бершадської РДА № 144 від 01.04.2004р. ТОВ "Земун Поле плюс" надано в платне користування земельну ділянку площею 220 га із земель резервного фонду. В подальшому, 17.05.2004р. між Бершадською РДА та ТОВ "Земун Поле плюс" укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець Бершадська районна державна адміністрація надає в строкове платне користування земельну ділянку площею 220 га із земель резервного фонду, орендарю ТОВ "Земун Поле Плюс", що знаходиться на території Чернятської сільської ради Бершадського району.

Частина 1 статті 125 Кодексу визначає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, що передбачає ч.2 даної норми Кодексу.

Стаття 1 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції на момент винесення спірних правовідносин) визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ч.1 ст. 6 даного Закону (в редакції на момент винесення спірних правовідносин), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, що закріплює ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент винесення спірних правовідносин).

В ході судового розгляду справи, прокурором неодноразово зверталась увагу суду на той факт, що розпорядження від 01.01.2004р. № 144 є актом одноразової дії та вичерпав себе.

Надаючи правову оцінку даному посиланню, суд виходив з того, що п.2 договору оренди землі від 17.05.2004р. встановлено, що даний договір укладено терміном на 10 років. Розпорядженням Бершадської РДА № 428 від 07.09.2012р. змінено термін перебування земельної ділянки та її розмір, зокрема на 25 років земельну ділянку загальною площею 173, 9656 га. в тому числі земельної ділянки № 1- 48 2224 га за № 2- 18,3 га, за № 3-107 4432 га. Розпорядженням від 21.09.2012р. № 490 внесено зміни до вищезазначеного розпорядження, а саме в частині розмірів земельної ділянки № 1 замінивши 48, 2224 га на 48,2204 га.

Тобто, причинним зв'язком, що слугував формуванню вищезазначених розпоряджень є саме договір оренди землі від 17.05.2004р., адже змінено правові наслідки для ТОВ "Земун Поле плюс" в частині строку користування земельної ділянки та її розмірів.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено поняття "документація із землеустрою", зокрема це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Стаття 17 Закону України "Про землеустрій" визначає, що до повноважень районних рад у сфері землеустрою на території району належать а) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; б) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; в) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; г) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Положення ст.20 даного Закону визначають, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою; д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Дослідивши матеріали справи в розрізі даних правових норм, суд приходить до висновку, що Бершадською РДА вчиненні всі необхідні дії визначенні для дотримання інституту землеустрою.

Надаючи правову оцінку посиланню прокурора щодо недотримання вимог проведення щодо дотримання земельних торгів, суд виходив з того, що ч.2 ст. 124 Кодексу ( в редакції на момент звернення до суду з повозом) передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що розпорядження Бершадської РДА № 428 від 07.09.2012р. "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок та укладення договорів оренди на земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Чернятської сільської ради" та розпорядження від 21.09.2012р. № 490 "Про внесення змін до голови райдержадміністрації "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок та укладення договорів оренди на земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Чернятської сільської ради", винесені Бершадською РДА на підставі договору земельної ділянки який укладений 17.05.2004р., тобто до внесення змін до Кодексу відтак правові підстави для проведення земельних торгів відсутні.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, судом також враховано той факт, що листом Бершадської МДПІ від 23.01.2013р. вих.№199/9/15-327 повідомлено, що ТОВ "Земун Поле плюс" за весь час сплачувало орендну плату з землю з моменту укладенні договору.

Підсумовуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, докази в розрізі заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, здійснивши системний аналіз обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.11 КАС України, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. А суд згідно статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати відшкодуванню з державного бюджету України не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову прокурора Бершадського району відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна