КОПІЯ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку - 60 Справа № 2-а-8245/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2008 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі Ромасько Є.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача Понура С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області

до військової частини А1828, смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області

про зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до військової частини А1828 з позовними вимогами про:

- визнання протиправним рішення військової частини А 1828 про видачу речового майна на суму 2749 грн. 51 коп. згідно наказу командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147;

- визнати протиправним рішення військової частини А 1828 згідно з листом від 30.05.2008 року про відмову в визначенні вартісної оцінки не отриманого продовольчого пайка в період з 22.07.2002 року по 31.07.2006 року;

- зобов'язання військову частину А 1828 внести зміни до наказу командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147 згідно з якими замість „видати речовим майном на суму: 2749,51 грн.” зазначити “виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 2749,51 грн.;

- зобов'язання військову частину А 1828 внести доповнення до наказу командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147 згідно з якими зазначити суму грошової компенсації за неотримані продовольчі пайки (в період з 22.07.2002 року по 31.07.2006 року), що підлягає виплаті при звільненні з військової служби;

- зобов'язання військову частину А 1828 провести остаточні розрахунки по компенсаційним виплатам за неотримані речове майно та продовольчі пайки на підставі внесених змін до наказу командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що:

- під час проходження військової служби (з 22.07.2002 року по 31.07.2006 року), ОСОБА_1 не був забезпечений продовольчим пайком за встановленими нормами або грошовою компенсацією за не отримані продовольчі пайки;

- відповідач не забезпечував ОСОБА_1 речовим майном за встановленими нормами або грошовою компенсацією за неотримане речове майно;

- під час проходження військової служби, ОСОБА_1 не був забезпечений продовольчими пайками (з 22.07.2002 року по 31.07.2006 року), а також належними видами речового майна, тому був змушений витрачати частину свого грошового забезпечення на придбання продуктів харчування та речового майна через торгівельну мережу;

- в травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогами про проведення остаточного розрахунку при звільненні з військової служби, а також про видачу витягу з зазначеного наказу та довідок з розрахунками грошової компенсації, що належить ОСОБА_1 до видачі при звільненні з військової служби;

- за результатами розгляду заяви відповідач надав ОСОБА_1 витяг з наказу командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147, довідку про заборгованість по грошовій компенсації за неотримане речове майно, про що свідчить лист від 30.05.2008 року № 1190. Довідку про заборгованість по грошовій компенсації не видав та рекомендував звернутися до штабу логістики військової частини А 1314, якому підпорядковується військова частина А 1828, про що свідчить повідомлення відповідача від 30.05.2008 року № 47;

- ознайомившись з витягом з наказу командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147 ОСОБА_1 дізнався про те, що в ньому зазначено, „видати речове майно на суму: 2749 грн. 51 коп.", але в наказі не зазначена сума грошової компенсації за неотримані продовольчі пайки;

- норми Закону № 1459 - III розповсюджуються тільки на тих військовослужбовців, що знаходяться на дійсній військовій службі;

- правовідносини між військовою частиною і військовослужбовцем, при звільненні з військової служби регулюються іншими нормативно - правовими актами. Інструкцією про організацію виконання вимог Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України" затвердженої наказом Міністра оборони України від 16.07.2002 року № 237 на відповідача покладається обов'язок виконання трьох умов при звільненні ОСОБА_1 з військової служби, тобто „з надходженням до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби він підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини та направленню на облік до районного (міського) військкомату за вибраним місцем мешкання”;

- пунктом 27 „Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 (далі - Постанова КМУ № 1444) визначено, що “військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення”;

- таким чином, оскільки позивач бажає отримати грошову компенсацію за не отримане під час звільнення з військової служби речове майно в сумі 2749 грн. 51 коп., вважаю, що рішення про видачу речового майна на суму 2749 грн. 51 коп. є незаконним;

- оскільки в наказі командира військової частини А 1828 (по стройовій частині) від 31 липня 2006 року № 147 (про виключення зі списків особового складу військової частини та розрахунки) не зазначена сума грошової компенсації за не отримані продовольчі пайки, яка" належить до виплати за період проходження військової служби у відповідача з 22.07.2002 року по 31.07.2006 року, а відповідач своїм листом від 30.05.2008 року № 1191 відмовляє ОСОБА_1 в визначенні вартісної оцінки не отриманого продовольчого пайка в зазначений період, враховуючи ті обставини, що законодавством України не передбачена спеціальна форма для рішень військових частин про відмову в проведенні остаточних розрахунків по компенсаційним виплатам при звільненні з військової служби, слід вважати лист військової частини від 30.05.2008 року № ,1191 рішенням відповідача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги щодо забезпечення речовим майном визнав, а проти позову в частини забезпечення продовольчим пайком заперечував, просив у цій частині просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що дію частини 2 статті 9 Закону України Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" <nau:/ukr/2011-12/> 17.02.2000 року №1459-ІІІ (набрав чинності 11.03.2000 року),призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовому званні старший лейтенант та знаходився на забезпеченні при військовій частині А1828, яка дислокується в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Наказом начальника генерального штабу - головнокомандувача Збройних Сил України Міністерства оборони України від 21.06.2006 року №166 відповідно до Положення проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України нижчепойменованих офіцерів Сухопутних військ Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за пунктом 63 підпунктом “г” (у зв'язку із скороченням штатів та реформуванням Збройних Сил України) старшого лейтенанта ОСОБА_1, командира взводу виявлення та цілевказання роти радіоперешкод (короткохвильового радіозв'язку) 502 окремого гвардійського батальйону радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби 6 гвардійського армійського корпусу. Наказом командира військової частини А1828 від 31.07.2006 року №147, старшого лейтенанта ОСОБА_1, командира взводу виявлення та цілевказання роти радіоперешкод (короткохвильового радіозв'язку), звільненого з військової служби у запас наказом начальника Генерального Штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України Міністерства оборони України від 21.06.2006 року №166 за пунктом 63 підпунктом “г” (у зв'язку із скороченням штатів та реформуванням Збройних Сил України) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами)збройних Сил України, вирішено вважати таким, що справи та посаду здав 29 червня 2006 року. З 29 червня позивач виведений за штату частини, та був допущений до тимчасового виконання вакантної посади командира взводу цілевказання роти виявлення та цілевказання в період з 29.06.2006 року по 17.072006 року. З 31 липня 2006 року виключений із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до Новомосковсько - Магдалинівського ОМВК Дніпропетровської області.

Згідно довідки №6 від 31 липня 2006 року, грошова компенсація, яка розрахована позивачу, замість видачі інших предметів після 11.03. 2000 року складає 2749,51 грн.

Довідкою від 30.05.2008 року №47 засвідчено, що старший лейтенант ОСОБА_1 продовольчим пайком по нормі по нормі №7 або грошовою компенсацією замість продовольчого пайка за період проходження військової служби у військовий частині А1828 з 22.07.2002 по 31.07.2006 року не забезпечувався на підставі статті №2 Закону України №145-111 від 17.02.2000 року “Про деякі заходи щодо економі бюджетних коштів” та пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2002 року “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань”.

21 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Командира військової частини А 1828 із заявою про видачу копії наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу в зв'язку зі звільненням з військової служби та проведення розрахунку по компенсаційним виплатам. У випадку неможливості проведення розрахунків по компенсаційним виплатам, просив надати письмову інформацію про строки проведення остаточних розрахунків по компенсаційним виплатам та повідомити про причини затримки проведення розрахунків за вищезазначеною адресою.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції до 01.01.2007 року, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.

Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань. Перелік посад, що їх можуть займати офіцери, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Законом України від 17.02.2000 "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" <nau:/ukr/1459-14> було призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" <nau:/ukr/2011-12|st9>в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку. Вказана норма закону не визнана неконституційною та такою, що суперечить законодавству України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України <nau:/ukr/2747-15|st2> у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання вимог Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінетом Міністрів України 12 березня 1996 року було прийнято постанову № 316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ".

Положеннями зазначеної постанови були затверджені та введені в дію з 1 березня 1996 року норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України. Відповідно до встановлених норм військовослужбовці Збройних Сил України забезпечувалися за рахунок держави продовольчими пайками за нормою № 7.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" <nau:/ukr/426-2002-п> постанову № 316 скасовано.

Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України <nau:/ukr/254к/96-ВР|st117> Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" <nau:/ukr/426-2002-п>Міністерством оборони України було розроблено Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час (далі - Положення), затверджене наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 <nau:/ukr/z0992-02> та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 <nau:/ukr/z0992-02>.

Відповідно до вимог пункту 2.1 цього Положення встановлено, що забезпечення військовослужбовців продовольством здійснюється за нормами харчування військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженими постановою № 426. Згідно норм забезпечення, затвердженими постановою №426 не передбачено надання продовольчого забезпечення та видачу пайків особам офіцерського складу.

Згідно вимогам підпункту б) примітки 1 до норми №1 Положення право на харчування за рахунок держави мають військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики (мічмани) і військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати (літаки, вертольоти, планери тощо) та забезпечують їх польоти.

Згідно з вимогами статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" <nau:/ukr/1934-12|st16> держава гарантує отримання продовольчого забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер службової діяльності.

З аналізу наведених норм вбачається, що з 29.03.2002 держава взяла на себе зобов'язання щодо забезпечення харчуванням військовослужбовців в їдальнях, що передбачено постановою № 426, зобов'язання щодо продовольчого забезпечення військовослужбовців є іншим видом зобов'язання, порядок виконання якого було встановлено постановою КМУ № 316, яка втратила чинність з 29.03.2002 року.

Поряд з цим є необґрунтованими посилання позивача на пункту 27 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1444 , відповідно до якої військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення, оскільки позивач не є звільненим у запас із правом носіння військової форми одягу, що ним підтверджено у судовому засіданні.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 16.07.2007 року №09/670 (щодо надання інформації на запит Міністерства оборони України відносно судової практики розгляду справ за позовами військовослужбовців), позовні вимоги військовослужбовців про стягнення грошової компенсації замість невиданого речового майна або продовольчих пайків, задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначені доводи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 03.11.08 р.

З оригіналом згідно Суддя І.О.Верба

Постанова не набрала законної сили станом на 03.11.08 р. Суддя І.О. Верба