Справа № 0306/185/2012

Провадження № 1/159/26/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 04.07.2013

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Миронюка М.Г.,

при секретарі Федорук Г.Б.,

за участю: прокурора Курсова О.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Замшани, Ратнівського району, Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, з вищою освітою, одруженого, громадянина України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, , за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13.04.2007року №158 підполковника ОСОБА_2 призначено на посаду військового комісара Рожищенського районного військового комісаріату (далі - РВК) Волинської області, у зв'язку з чим він наділений організаційно-розпорядчими обов'язками, тобто є службовою особою.

ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 10, 25 Закону України «Про державну службу», Положення «Про військові комісаріати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1235, ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний додержуватися Конституції України та інших актів законодавства України, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, безпосередньо виконувати покладені на нього службові обов'язки, діяти у межах повноважень військового комісара Рожищенського РВК, які визначені функціональними обов'язками військового комісара Рожищенського РВК та положенням про Рожищенський РВК, затвердженим наказом військового комісара Волинського ОВК від 17.03.2011 № 67.

Відповідно до наділених службових обов'язків ОСОБА_2 відповідав за проведення призову на військову службу, зобов'язаний був забезпечувати контроль за організацією і здійсненням у підпорядкованому військкоматі персонально-якісного обліку військовозобов'язаних і призовників, проводити приписку громадян до призовної дільниці, розглядати звернення громадян з питань, що належать до компетенції військових комісаріатів, а також вести прийом громадян, які звертаються з цих питань, забезпечувати видачу необхідних довідок та інших документів, розглядати справи про адміністративні правопорушення, віднесені законодавством до його компетенції, виконувати інші функції відповідно до законодавства.

Однак, ОСОБА_2, діючи у порушення вимог вищевказаних нормативно - правових актів та своїх службових обов'язків, будучи військовою службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, діючи всупереч інтересам служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, скоїв службове підроблення та одержання хабара за наступних обставин:

Так, у с. Ольганівка, Рожищенського району Волинської області зареєстрований та фактично проживає громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який з незалежних від нього причин не був своєчасно взятий на військовий облік по досягненню 17-ти річного віку у Рожищенському РВК Волинської області та в жодному військовому комісаріаті на військовому обліку не перебував.

У вересні 2011 року з метою подальшого працевлаштування на роботу ОСОБА_3 проходив медичну комісію у Рожищенській центральній районній лікарні Волинської області. Під час проходження зазначеної комісії завідуючою поліклініки Рожищенської центральної районної лікарні ОСОБА_4, яка одночасно є членом лікарської - консультативної комісії, було з'ясовано, що ОСОБА_3 не має військово-облікових документів, у зв'язку з чим вона повідомила про це Рожищенськйий РВК, Волинської області та направила ОСОБА_3 до вказаного військового комісаріату.

5 вересня 2011 року у приміщенні Рожищенського РВК Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, смт. Рожище, вул. Мазепи, буд. 108а, між громадянином ОСОБА_3 та військовим комісаром зазначеного військкомату підполковником ОСОБА_2 відбулася розмова, у ході якої останній запропонував ОСОБА_3 за невжиття заходів щодо призову його на військову службу до виповнення 25 років виконати роботи по ремонту даху райвійськкомату, на що ОСОБА_3 висловив прохання надати йому час для обміркування такої пропозиції.

У подальшому 29 вересня 2011 року громадянин ОСОБА_3 повторно прибув до Рожищенського РВК Волинської області, де у службовому кабінеті підполковника ОСОБА_2 повідомив останнього про відсутність у нього можливості проведення ремонту даху райвійськкомату.

Під час вказаної розмови, ОСОБА_2 став всіляко натякати ОСОБА_3 на можливість вирішення питання щодо надання останньому відстрочки лише за умови передачі йому (ОСОБА_2) грошових коштів, запропонувавши громадянину ОСОБА_3 самому назвати суму грошових коштів, яку він згоден передати.

У ході обговорення суми хабара та дій, які ОСОБА_2 повинен виконати чи від виконання яких утриматись, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійшли згоди, що за невиконання останнім дій, пов'язаних з постановкою ОСОБА_3 восени 2011 року на військовий облік та з викликом його на призовну комісію восени 2011 року, та за видачу приписного посвідчення ОСОБА_3 повинен передати ОСОБА_5 200 доларів США.

3 жовтня 2011 року ОСОБА_3 з метою викриття незаконних дій ОСОБА_2 звернувся до Управління СБ України у Волинській області.

3 жовтня 2011 року о 16 годині, ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара від громадянина ОСОБА_3 у вигляді грошових коштів у розмірі 200 (двісті) доларів США, що станом на 03 жовтня 2011 року в національній валюті становило 1594 грн. 54 коп., у своєму службовому кабінеті Рожищенського РВК Волинської області, власноруч склав та видав ОСОБА_3 завідомо неправдивий офіційний документ - посвідчення №17 про приписку до призовної дільниці на ім'я призовника ОСОБА_3 (складання та видача якого призовникам передбачена ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу), у якому зазначив, що вказаний громадянин 2 березня 2011 року нібито прийнятий на облік призовників, приписаних до призовної дільниці Рожищенського РВК Волинської області, що не відповідало дійсності, оскільки на час оформлення вказаного документу військово-призовною комісією Рожищенського РВК питання про взяття на облік ОСОБА_3 як призовника не розглядалось та рішення з цього приводу не приймалося. Вказаний завідомо неправдивий офіційний документ ОСОБА_2 підписав, завірив свій підпис гербовою печаткою Рожищенського РВК, Волинської області та видав його громадянину ОСОБА_3

У цей же день, тобто, 3 жовтня 2011 року, о 16 годині, ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, у своєму службовому кабінеті Рожищенського РВК Волинської області, одержав від ОСОБА_3 за невиконання дій, пов'язаних з його постановкою восени 2011 року на військовий облік та з викликом на призовну комісію восени 2011 року, та за видачу приписного посвідчення хабар у розмірі 200 доларів США, що станом на 3 жовтня 2011 року в національній валюті становило 1594 грн. 54 коп.

Безпосередньо після одержання 3 жовтня 2011 року хабара, ОСОБА_2 з метою приховати свою злочинну діяльність перемістив дані грошові кошти із свого службового кабінету до кабінету невропатолога №7 Рожищенського РВК.

У подальшому співробітниками Управління СБУкраїни у Волинській області під час огляду місця події грошові кошти, які були предметом хабара у сумі 200 доларів США, були виявлені та вилучені у зазначеному кабінеті невропатолога №7, у присутності понятих та ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_2 будучи військовою службовою особою, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, в порушення положень ст. 68 Конституції України, ст.ст. 10, 25 Закону України «Про державну службу», Положення «Про військові комісаріати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1235, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, а також службових обов'язків, діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, 3 жовтня 2011 року о 16 годині у своєму службовому кабінеті Рожищенського РВК, Волинської області одержав від громадянина ОСОБА_3 хабар у вигляді грошових коштів у розмірі 200 (двісті) доларів США, що станом на 3 жовтня 2011 року в національній валюті становило 1594 грн. 54 коп., за невиконання дій, пов'язаних з постановкою ОСОБА_3 восени 2011 року на військовий облік у Рожищенському РВК та з викликом його на призовну комісію восени 2011 року, та за видачу приписного посвідчення ОСОБА_3, тобто вчинив одержання службовою особою хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням службового становища, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України (стаття в редакції від 07.04.2011).

Крім того, будучи військовою службовою особою - військовим комісаром Рожищенського РВК Волинської області, тобто постійно обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, ОСОБА_2 3 жовтня 2011 року о 16 годині у приміщенні службового кабінету зазначеного районного військового комісаріату, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою одержання хабара у вигляді грошових коштів в сумі 200 доларів США склав завідомо неправдивий документ - посвідчення № 17 про приписку до призовної дільниці на ім'я призовника ОСОБА_3 про нібито прийняття останнього на облік 2 березня 2011 року, що не відповідало дійсності, оскільки на час оформлення вказаного документу рішення військово-призовної комісії Рожищенського РВК про взяття на облік ОСОБА_3 як призовника не розглядалось та відповідно не могло бути прийнятим та видав зазначений завідомо неправдивий документ вказаному громадянину, тобто вчинив службове підроблення - складання, видачу службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України (стаття в редакції від 07.04.2011).

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, суду пояснив, що, дійсно, він проходив військову службу на посаді військового комісара з квітня 2007 року. У його обов'язки входила організація проведення приписки громадян до призовної діяльниці, проведення призову. Згідно з Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, він відповідав за проведення приписки до призовних дільниць громадян, яким у рік приписки виповнюється 17 років , забезпечував ведення в повному обсязі військового обліку осіб призовного віку, повне та своєчасне проведення призову громадян на строкову військову службу. З початку вересня розпочались заходи по проведенню призову громадян на строкову військову службу та з 2 вересня почали діяльність медкомісії для громадян, які підлягають призову. 5 вересня з Рожищанської райлікарні у військкомат зателефонувала завідуюча поліклінікою Рожищенської ЦРЛ та повідомила черговому, що у лікарні до неї звернувся потерпілий ОСОБА_3, який досяг 22 -ти річного віку і не проходив військової служби, про що черговий повідомив його того ж дня. Того саме дня призовник не з'явився та він телефонував у сільраду, щоб викликати його у військкомат. Призовник прибув у військомат 7 вересня зранку, коли медкомісія не проводилась, та повідомив, що у лікарні йому сказали прибути у військкомат. З'ясувавши вік потерпілого, він запитав його, чому той 5 років не був на призові і до цього часу не призваний. Потерпілий нічого пояснити не зміг, зазначивши про поганий стан здоров'я. При з'ясуванні сімейного стану потерпілого, він дізнався, що у вересні синові потерпілого виповнюється три роки, тобто, підстав для надання відстрочки не було. Інших заяв з приводу сімейного стану на той момент не було. Оскільки потерпілий був призовником старшого призовного віку, підлягав призову для проходження строкової військової служби, він запропонував потерпілому прибути 8 вересня на медкомісію та представити необхідні документи для формування справи призовника, записав номер його мобільного телефону для можливого оповіщення. Він потерпілому зауважив, що той ухиляється від виконання військового обов'язку, так як мав особисто прибути на початку призову у військкомат. 8 вересня призовник, в порушення п. 11 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», не прибув у військкомат. Діючи відповідно з п. 68 Положення, він 8 вересня зателефонував на мобільний телефон потерпілого та у розмові з його дружиною, з' ясовував, чому той не прибув на медкомісію, на що дружина повідомила, що потерпілого немає вдома, а коли той прибуде, вона повідомить і той зателефонує. Після цього ніяких дзвінків не було. З метою проведення своєчасного призову, він вживав всі міри для виклику потерпілого, так як той у першу чергу мав бути призваний та до 15 вересня 2011 року мали закінчити свою роботу медкомісії. Тому він виясняв причину неприбуття потерпілого по телефону, викликав його через сільраду, відправив по пошті повістку. Оскільки ці заходи результату не дали, він, відповідно до Закону України «Про військовий обов' язок та військову службу», п. 68 Положення, 20 вересня підготував лист на ім'я начальника Рожищанського РВ МВР У МВС України у Волинській області про розшук та доставку потерпілого у військовий комісаріат. Потерпілий з'явився 29 вересня, повідомив, що не прибув 8 вересня 2011 року, не представив документів, так як був на роботі. Тоді ж він усно довів до відома потерпілого під розпис, що за ухилення від призову настає кримінальна відповідальність, а за порушення правил військового обліку, неприбуття по виклику, - адміністративна. Тоді ж потерпілий повідомив, що його дружина вагітна, у зв'язку з чим він запропонував на протязі тижня представити підтверджуючі, та ті, що вимагались раніше, документи. 03.10.11 р. потерпілий прибув до нього та попросив надати посвідчення про приписку до призовної дільниці, так як воно йому потрібно було на роботу. Оскільки потерпілий представив йому фотографію, був виявлений та мав бути прийнятий на облік у військкомат, підтвердженням чого є посвідчення про приписку до призовної дільниці, він видав таке тоді ж, а з приводу медкомісії - мав повідомити по телефону. Після того, як потерпілий залишив приміщення його службового кабінету, через, орієнтовно, 5 хв., туди зайшли співробітники УСБ України у Волинській обл. (далі - УСБУ) та запитали, чи він щось отримував від потерпілого, чи останній йому щось пропонував, що він категорично заперечив. Співробітники УСБУ відразу освітили його руки, на яких нічого виявлено не було. Почали проводити огляд кабінету, а через 10 - 15 хв. ще раз освітили його руки і заявили, що ніби - то виявлені залишки фарби на його руках. При цьому свої руки, рукавички, тампони перед змивом співробітники УСБУ не освітлювали. Під час змивів співробітник УСБУ намагався протягти тампон до пальців його рук, про що він зауважив у протоколі. Огляд кабінетів військкомату проводився на протязі біля 2 - 4 год. Під час огляду його кабінету співробітники УСБУ вільно виходили з приміщення, заходили у кабінет. Свідок ОСОБА_7 прибув згодом та взяв керівництво діями співробітників УСБУ на себе, через деякий час заявив про огляд приміщень військкомату, після чого швидко та не детально почали проходити зліва направо інші приміщення, не дивлячись у них на речі, папери. В кабінеті № 7 співробітники УСБУ акуратно вийняли з шафи папери, покликали у кабінет всіх інших та заявили, що знайшли кошти. Після цього був написаний протокол. Тому він вважає, що співробітники УСБУ знали, де знаходяться кошти, про що він також зазначив у протоколі. Після цього він був доставлений в УСБУ у м. Луцьк, де знаходився цілу ніч, надавав пояснення. Після цього біля 5 год. ранку він був доставлений у прокуратуру Луцького гарнізону, де з ним проводили бесіду військовий прокурор, заступник прокурора, ст. помічник прокурора, які переконували його сказати, що він вчинив злочин, інакше він буде затриманий на 10 та на 30 днів у СІЗО, розповідали про умови тримання у СІЗО, обіцяли, що допоможуть йому, якщо він признається, що вчинив злочин. Він, побоюючись за те, щоб не втратити вислугу, не звільнятись із служби за рішенням суду, маючи намір звільнитись зі служби, для чого потрібно було бути на волі, порадившись з адвокатом, визнав свою вину. Знав, що від визнання винуватості у подальшому можна буде відмовитись. Його утримували незаконно, забрали кошти, телефони, документи, постійно супроводжували при переміщенні, не давали їсти і пити. Він телефонував лише дружині. Ст. помічник прокурора Луцького гарнізону ОСОБА_8 пообіцяв, що допоможе йому та на його запитання про те, що треба зробити, повідомив, що треба написати заяву про з'явлення із зізнанням. Таку заяву він написав під диктовку помічника прокурора ОСОБА_8, будучи переконаним останнім і стомленим, у нього погіршився стан здоров'я. Він завчив і прочитав свою заяву і це було знято на відео. Вважаючи, що йому допомагають, він написав все, що йому казали. Коли о 17 год. адвокат з'ясовував, на якій підставі він утримується, прокурор відпустив його, віддавши кошти, посвідчення. Телефони не повернув до підтвердження їх належності. На наступний день він був викликаний у облвійськкомат, де давав пояснення. Там же з'ясував, що без рішення суду його не мали права тримати; що вимагання є тяжким злочином. Вважає, що правоохоронні органи свідомо дбали лише про показники, про що йому прямо було сказано старшим помічником прокурора ОСОБА_8 Тому він потім прибув до військового прокурора ОСОБА_29 та заявив про відмову від своєї заяви про з'явлення із зізнанням, так як вона написана під тиском та обманом. Так як він відмовився підписувати постанову про порушення кримінальної справи у відсутності захисника, пішов по останнього, про що повідомив слідчому. Однак, слідчий ОСОБА_30 у подальшому доповів військовому прокурору про те, що він без пояснення причин вибув з прокуратури Луцького гарнізону. У захисника він написав заяву про відмову від заяви про з'явлення із зізнанням, про вчинення на нього тиску під час написання заяви про з'явлення із зізнанням, обман. Прибувши у прокуратуру, подав таку заяву, підписав постанову про порушення кримінальної справи та, вважає, що через помсту 05.10.11 р. був поміщений в ІТТ з метою вчинення тиску. Згодом туди прибув помічник прокурора ОСОБА_9 та повідомив, що з ним хоче зустрітись дружина. Однак, замість дружини у кабінеті були ОСОБА_9 та заступник прокурора ОСОБА_14 Останній повідомив, що за залишення ним прокуратури 5 вересня, його могли затримати, запропонував йому відмовитись від заяви про вчинення на нього та захисника тиску, взамін на звільнення з ІТТ і безперешкодне звільнення з військової служби. Йому було важливо безперешкодно звільнитись зі служби. Він розумів перспективу відмови від своїх показань, підступність посадових осіб та те, що не було сенсу заперечувати. Щоб не нашкодити собі, не бути затриманим, виграти час, він відмовився від попереднього адвоката та погодився на запропонованого органом досудового слідства адвоката ОСОБА_10Потім, за порадою захисника, для безперешкодного звільнення зі служби, він відмовився від визнання винуватості у вимаганні, а решту обвинувачення він вирішив визнати. Його показання влаштовували всіх та за постановою його 07.10.11 р. було звільнено з тих мотивів, що він дав правдиві, узгоджені з матеріалами справи показання, не буде перешкоджати слідству. Коли він мав прибути у прокуратуру за своїми речами, то заїхав у Рожищенський РВК. Туди ж прибули працівники прокуратури та оглянули всі приміщення військкомату у вихідний день. Він звертався до обласного комісара для отримання дозволу пройти медобстеження у військовому шпиталі, для чого давав вимушено такі показання, які йому продиктували, щоб не було перешкод у оформленні документів про звільнення зі служби. Коли документи було оформлено, під час допиту 28 листопада 2011 року він відмовився від своїх показань, а адвокат ОСОБА_10 - від його захисту. Ще під час відтворення обстановки адвокат ОСОБА_10, взнавши від нього, що він буде у подальшому відмовлятись від своїх показань, сказав, що не хоче бути «між двома вогнями», на його думку - між прокуратурою та ним. Було обіцяно, що адвокат ОСОБА_10 забезпечує показник - кримінальну справу, а він - звільняється зі служби без перешкод. 29 листопада 2011 року він запросив іншого адвоката та відмовився від своїх попередніх визнавальних показань. Обвинувачення вважає надуманим, таким, що ґрунтується на догадках та припущеннях, факти не відповідають дійсності, потерпілий його оговорив. Корисливих мотивів він не мав, отримувати хабар наміру не мав. При першому прибутті потерпілого у військкомат при постановці на облік, відомостей про вагітність дружини у потерпілого не було. Він потерпілому не погрожував, а доводив положення закону. Повістку давати не було обов'язковим. Мова не йшла про ухилення потерпілого від призову, а - від виконання військового обов'язку. Потерпілій ОСОБА_3 підлягав призову як виявлений та такий, що в першу чергу мав бути призваний на військову службу як громадянин старшого призовного віку, був взятий на облік. При видачі посвідчення від не порушував тих норм закону, що зазначені у обвинуваченні. Приписне посвідчення від 02.03.11 р. він не підробляв, заповнив уже наявний бланк. Дата, зазначена у приписному посвідченні, не впливає на питання обліку потерпілого. Порядок видачі посвідчень у випадку з потерпілим, законодавством не визначений. Форма приписного посвідчення передбачає наявність печатки призовної дільниці. Воно є внутрішнім документом та свідчить лише про приписку до певного військкомату. Наявність приписного посвідчення була необхідною потерпілому для вирішення питання працевлаштування. Воно ж має значення при можливому невиконанні обов'язку особи з'явитись у військкомат на виклик. Зазначає, що потерпілий бажав ухилитись від проходження військової служби. Його лист у Рожищеський РВ УМВС стосувався доставки у військкомат осіб, які ухиляються від виконання військового обов'язку та був особисто доставлений ним в. о. начальника міліції. Однак, за цим листом потерпілий не доставлявся. Він приймав всі можливі міри, щоб викликати потерпілого у військкомат, а останній ухилявся від явки у військкомат. Якби у потерпілого в перший день його явки у військкомат була фотографія, він би видав посвідчення ще тоді та поставив би його на облік. 03.10.11 року, з моменту, коли потерпілий ОСОБА_3 вийшов з його кабінету та до приходу працівників УСБУ, він з кабінету не виходив. Під час взяття змивів, тампонів було декілька та змиви брались з правої руки, що фіксувалось, змиви з лівої руки не фіксувались, допускає, що тампони вже були оброблені фарбою. Процесуальна дія у військкоматі фіксувалась з перервами. Під час огляду місця події були свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ще двоє працівників. Вони вільно переміщувались по приміщенню. Перед оглядом місця події йому не було дозволено запросити адвоката, забрали телефони. Він пояснював, що не знає, звідки кошти з'явились, вважає, що працівники УСБУ знали це. У кабінеті № 7 він ніяких паперів не заносив, як вони потрапили туди, йому не відомо. Допускає, що їх могли взяти у його кабінеті під час проведення огляду. Серед паперів, виявлених у кабінеті № 7, дійсно, були деякі папери по питанню приписки. У військовій прокуратурі Луцького гарнізону 04.10.11 р. йому не роз'яснили про його право мати адвоката, а ОСОБА_14 переконував, що адвокат йому не потрібен. В УСБУ його постійно супроводжували та він гадав, що вже є затриманим, про що йому і було сказано. О 22 год. 03.10.11 р. він давав пояснення та зранку 04.10.11 р. підписував протокол перегляду касет. Слідство є необ'єктивним, упередженим. На його захисника адвоката ОСОБА_15 чинився тиск. Правдиві показання він дає в суді. Просить не враховувати його з'явлення із зізнанням, так як воно було вимушене та викладені у протоколі про з'явлення його із зізнанням відомості не відповідають дійсності. Зазначає, що його дії по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 носили законний характер, під час яких він виконував свій службовий обов' язок. Хабара не брав. Просить його виправдати.

Хоча підсудний ОСОБА_2 заперечує свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України повністю доводиться зібраним по справі доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків, письмовими та іншими доказами у справі.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він у 15 - ти річному віці проходив військову комісію у Рожищенській ЦРЛ, у нього виявили ряд захворювань, направила до обласної лікарні у м. Луцьк, де він лікувався 3 - 4 місяці, де йому повідомили, що він не буде проходити службу. Він не з' являвся у військкомат, так як йому не було відомо про такий обов' язок , повістки він не отримував, хоча про існування права особи на відстрочку він знав. До 05.09.11 р. підсудного ОСОБА_2 не знав, будь - яких викликів з військомату не отримував. 5 чи 6 вересня 2011 р. він проходив медогляд у Рожищенській центральній райлікарні для працевлаштування. Коли пройшов медогляд, на запитання зав поліклінікою Рожищенської ЦРЛ повідомив, що не проходив військової служби, не має приписного посвідчення. Вона зателефонувала у військкомат та повідомила його, що з військкомату передали про необхідність його явки у військкомат на наступний день о 10 год., що він і зробив. Черговий направив його до комісара. Підсудний відразу почав кричати на нього, налякав його відповідальністю за неявку на протязі 10 - ти призовів, вів себе агресивно. На що він повідомив, що повістки не було, є припущення, що його дружина вагітна, у вересні його дитині виповниться 3 роки, мати є інвалідом, батька немає. На що підсудний ОСОБА_2 сказав, що все буде зрозуміло, коли він принесе підтверджуючі вагітність дружини документи, запропонував йому зібрати документи на медогляд і перекрити дах військкомату за те, що підсудний його «ховає» до весни, до народження дитини, до 25 - ти річного віку без обліку, а при досягненні 25 - річного віку - видасть військовий квиток, та таким чином він уникне відповідальності, а у разі незгоди - 05 жовтня піде служити під Львів на 9 місяців «шпали класти», давши термін для роздумів до ранку наступного дня. Він був необізнаним із вимогами законодавства. Запропонував підсудному ОСОБА_2 перекрити дах із готових матеріалів, так як повідомив, що працює на покрівельником, на що підсудний відповів, що з матеріалами кожен це може зробити. Він отримав список документів, що потрібно було зібрати, погодив з підсудним, що той йому видасть приписне посвідчення і його до весни «чіпати» ніхто не буде, а далі - буде відстрочка чи військовий квиток. Підсудний записав номер його мобільного телефону. Злякавшись, не маючи коштів для перекриття даху військкомату, не з'явився туди. На той час вважав, що він, дійсно, у чомусь порушив, військовий обов'язок. Про факт вимагання у нього хабара розповів своїй дружині. Він поїхав у м. Тернопіль на роботу, де був до 27.09.11 р. і 28 чи 29 вересня 2011 р. прибув у військкомат. Дружина повідомляла його, що телефонували з військкомату і сказали прийти. З міліції до нього, дійсно, приходили з вимогою з'явитись наступного дня у міліцію по питанню, пов'язаному з військкоматом, що мало місце в період до 03.10.11 року. Під час наступної зустрічі підсудний ОСОБА_2 знову казав про відповідальність та що його мали б уже доставити у кайданках. 29.09.11 р. він зустрівся з підсудним ОСОБА_2 вдруге, повідомив про вагітність дружини, хоча довідку на той час отримати було неможливо до проходження дружиною повного медогляду. Підсудний ОСОБА_2, не залишаючи йому вибору, запитав його, що він може запропонувати. Він запропонував 200 - 300 доларів за отримання приписного посвідчення для працевлаштування та щоб до нього не було претензій до правоохоронних органів, а підсудний сказав - що досить 200 доларів. Це для нього були значні кошти. В той же день він ще раз прийшов до підсудного ОСОБА_2 з приводу отримання документа для того, щоб не виникло проблем з правоохоронними органами, для працевлаштування, на що підсудний відповів, що «зробимо приписне посвідчення». Розмову з підсудним записав на диктофон - флешку, придбаний у м. Тернополі. 03.10.11 р. о 14 год. він з'явився в УСБУ, де написав заяву про вимагання у нього підсудним хабара, до якої долучив диктофон і власні 200 доларів США. Грошові кошти у присутності понятих працівники У СБУ обробили фарбою, оглянули, скопіювали, переписали їх номери, склали учетверо і поклали у конверт для передачі підсудному, а він поклав конверт з доларами у праву кишеню штанів. О 15 год. 30 хвилин - 16 год.00 хвилин він разом з працівниками правоохоронних органів та понятими поїхав у Рожищенський військкомат. Він, вийнявши гроші правою рукою з конверта, поклав їх у кишеню і зайшов у військкомат. Привітався з підсудним ОСОБА_2 рукостисканням. Підсудний ОСОБА_2 виписав йому приписне посвідчення, а він дав підсудному гроші. Коли він ложив гроші то підсудний вказав покласти гроші на стос паперів. Вони знову обмінялись рукостисканням і він вийшов з кабінету. Після 03.10.11 року він пройшов комісію, що визнала його придатним до служби та має видати належне приписне посвідчення. Зазначає, що вимогу підсудного перекрити дах військового комісаріату та іншим чином надати допомогу, зрозумів як вимагання хабара. Поняття вирішення питання приписки, відстрочки він ототожнював, так як це вирішувало його проблеми з військовим обліком. Просить справу вирішити згідно з чинним законодавством.

Свідок ОСОБА_16 в суді показав, що 03 жовтня 2011 року до УСБУ у Волинській області із заявою про вимагання хабара в розмірі 200 доларів США військовим комісаром Рожищенського РВК підполковником ОСОБА_2 за надання йому відстрочки від служби в армії звернувся громадянин ОСОБА_3

У зв'язку із заявою ОСОБА_3 співробітниками УСБУ у Волинській області проведено перевірку, у ході якої також проводились оперативно - розшукові заходи. Так, 3 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було вручено спеціальні засоби: аудіо-відео записуючі пристрої, за допомогою яких повинна була бути зафіксована розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у Рожищенському РВК. Тоді ж був проведений огляд двох купюр номіналом 100 доларів США, які були надані ОСОБА_3 співробітникам УСБУ в Волинській області у присутності понятих. Під час огляду були зроблені ксерокопії даних купюр, після чого на купюрах був нанесений напис люмінесцентним фломастером «ХАБАР», купюри було оброблено спеціальним препаратом «Промінь - 1». Після виконання вищевказаних дій дані купюри були передані ОСОБА_3 Близько 16 год. 3 жовтня 2011 року ОСОБА_3 разом із співробітниками УСБУ та понятими прибув до Рожищенського РВК. Після того як ОСОБА_3 залишив будівлю Рожищенського РВК співробітники УСБУ приблизно через 5 хв. увійшли в кабінет до ОСОБА_2, проте грошей там не знайшли. Під час проведення огляду у службових приміщеннях військового комісаріату у присутності понятих та ОСОБА_2 у кабінеті № 7 було виявлено в шафі під прапором України стопку паперів, між якими в подальшому було виявлено дві купюри по 100 доларів США кожна. При освітленні купюр джерелом ультрафіолетового випромінювання на купюрах було видно напис «ХАБАР», який люмінесціював фіолетовим кольором, а сама купюра люмінесціювала світло - зеленим кольором, також серійні номери даних купюр збігалися із серійними номерами купюр, що і на купюрах які були вручені ОСОБА_3

Допитані як свідки ОСОБА_11, ОСОБА_17 та ОСОБА_7, надали покази аналогічні показам ОСОБА_16

Допитаний як свідок громадянин ОСОБА_18 показав, що 3 жовтня 2011 року він був присутнім в якості понятого при проведенні оперативних заходів працівниками УСБ України у Волинській області, а саме: при врученні грошових коштів ОСОБА_3, проведенні огляду місця події у Рожищенському військовому комісаріаті. Під час огляду кабінету невропатолога у його присутності, іншого понятого та в присутності ОСОБА_2 співробітниками СБУ було виявлено у шафі низку документів, між якими лежали дві купюри по 100 доларів США, які вручались ОСОБА_3

З оголошених показів свідка ОСОБА_19, який також був запрошений понятим при проведенні слідчих дій вбачається, що він надавав покази аналогічні показанням ОСОБА_18

Свідок ОСОБА_20, суду показала, що, дійсно, 03.10.11 р. після третьої години дня у військкомат зайшли працівники УСБУ. Вони зайшли у її кабінет, на якому знаходиться табличка «ОСОБА_2». Один із співробітників освітив її руки, запитав, чи не виходила вона у коридор та чи не брала голубого кольору папку. Працівників військкомату попросили зайти у кабінет ОСОБА_2. Вони також стояли і у коридорі, і в цей час вона бачила, що особи, яких вона вважає працівниками УСБУ, ходили по приміщенню військкомату. Коли вона заходила у туалет, бачила там розкидане сміття.

Свідок ОСОБА_21 ствердила, що вона працює прибиральницею у військкоматі. 03.10.11 р. до 16 год. приміщення нею було прибране. Їй відомо, що у кабінеті № 7 зазвичай знаходились: тканина, праска, однак, жодних паперів не було. Біля 16 год. незнайомий їй чоловік запитував її, де знаходиться кабінет підсудного, а згодом у кабінет підсудного зайшли сторонні особи.

Слідчий ОСОБА_30, будучи допитаним в якості свідка, суду показав, що він є слідчим військової прокуратури Луцького гарнізону. 04.10.11 р., отримавши матеріали про вчинення злочину, приступив до виконання своїх обов'язків. У прокуратуру був доставлений підсудний, який не затримувався та вільно пересувався у приміщенні прокуратури. Підсудний ОСОБА_2 звернувся із з'явленням із зізнанням, про відібрання якого здійснено відеозапис. З підсудним було проведено ряд слідчих дій. При відтворенні обстановки та обставин події за участю підсудного, при очній ставці також здійснювався відеозапис. Схожість показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_11 зумовлена їх спільною участю у вчиненні однієї і тієї ж процесуальної дії . Вказівок в. о. прокурора ОСОБА_31, що були б пов'язані з вчиненням тиску на підсудного, йому не надходило. Будь - якого тиску на підсудного ні ним, ні іншими особами не вчинялось.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_22, яка була допитана під час досудового слідства, і її покази були оголошені в судовому засіданні, дійсно потерпілий - її чоловік ОСОБА_3 повідомляв її, що підсудний сказав перекрити дах військкомату, а згодом - що треба заплатити 200 доларів США за вирішення питання відстрочки до весни 2012 р.. 08.09.11 р. коли чоловіка вдома не було, а його телефон був у її користуванні, підсудний телефонував на мобільний телефон потерпілого та повідомив їй про необхідність прибуття чоловіка у військкомат. Вони виховують малолітню дитину та на той час вона вагітна другою дитиною.

Крім цього, винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, доводиться матеріалами справи:

- протоколом вручення технічних засобів від 03.10.11 р. (т. 1, а. с. 12), згідно з яким потерпілому було вручено аудіо - відеозаписуючий пристрій для фіксації факту і змісту розмови, що мала відбутись 03.10.11 р. у смт. Рожище між ним та особою, яка вимагає хабар (т. 1, а. с. 12). Вказаним протоколом стверджуються показання потерпілого ОСОБА_3 в тій частині, що, дійсно, після подання ним 03.10.11 р. в УСБ України у Волинській обл. заяви про вимагання хабара підсудним, йому було вручено вказані технічні засоби з метою, зазначеною в протоколі, що він і реалізував 03.10.11 р..

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.10.11 р. з додатком (т. 1, а. с. 13 - 15), відповідно до якого, дійсно, за участю потерпілого як особи, яка заявила про вимагання у неї хабара підсудним в розмірі 200 доларів США, працівниками УСБУ було оглянуто із застосуванням джерела ультрафіолетового випромінювання кошти в сумі 200 доларів США, надані потерпілим та належні йому, а саме: купюра номіналом 100 доларів США - FF 15916166 B, купюра номіналом 100 доларів США - DB 46096404 B, які були ксерокопійовано. Встановлено, що ці купюри сторонніх люмінесцентних нашарувань не мають і на їх зворотній стороні люмінесцентним фломастером було зроблено напис «ХАБАР». При освітленні джерелом ультрафіолетового випромінювання нашарування препарату на купюрах люмінесціюють фіолетовим кольором. Також купюри було оброблено шляхом нанесення препарату «Промінь - 1», в результаті чого при освітленні джерелом ультрафіолетового випромінювання встановлено, що нашарування препарату на купюрах люмінесціюють світло - зеленим кольором. Вказані кошти було поміщено в кишеню штанів потерпілого. Також проведено огляд і відбір зразків препарату «Промінь - 1» та люмінесцентного фломастера, яким оброблено купюри. Вказаним стверджується показання потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_16, які суду показували, що надані потерпілим особисті кошти в сумі 200 доларів США було у встановленому законом порядку оглянуто та оброблено вказаними вище засобами і вручено потерпілому 03.10.11 р.;

- протоколом огляду місця події від 03.10.11 р. (т. 1, а. с. 16 - 19) стверджується та обставина, що дійсно, в період з 16 год. 05 хв. до 21 год. 20 хв. у приміщенні Рожищенського РВК у присутності підсудного працівниками УСБУ було проведено огляд місця події, хід якого фіксувався також за допомогою відеокамери PANASONIC NV - GS57 і під час огляду встановлено, що за робочим столом у каб. № 10 Рожищенського РВК перебуває військовий комісар Рожищенського РВК - підсудний у справі ОСОБА_2, який попередньо заперечив отримання від потерпілого коштів. В ході огляду при застосуванні випромінювача ультрафіолетових променів, на долоні правої руки підсудного виявлено наявність слідів барвника, що флуоресціює світло - зеленим кольором. Було проведено змиви барвника, що поміщені у пакети 1 - 3. В кабінеті виявлено аркуш зі списком призовників, ознайомлених із ст. ст. 301, 210 КК України, серед яких у рядку за порядковим № 5 зазначений потерпілий. Виявлено аркуш паперу з записом « НОМЕР_1». У нижній лівій частині шафи, розміщеної справа від вхідних дверей у кабінеті № 7 Рожищенського РВК з написом «Невропатолог», під прапором України було виявлено документи, між якими, а саме: списком працівників Рожищенського району, які підлягають призову, на 10 арк., і документом, що починається зі слів «Начальнику Рожищенського РВ УМВС України у Волинській обл. ОСОБА_23 і записом у графі таблиці № 5 - ОСОБА_3», виявлено дві купюри номіналом по 100 доларів США кожна серій: FF 15916166 B, DB 46096404 B, які, при освітленні ультрафіолетовим випромінюванням флуоресціює світло - зеленим кольором. На їх зворотньому боці міститься напис «ХАБАР», що в ультрафіолетовому випромінюванні флуоресціює фіолетовим кольором. Купюри та документи, між якими їх виявлено, поміщено у відповідні пакети. В ході огляду місця події відеозапис припинявся неодноразово з технічних причин. У вказаному протоколі підсудний зауважив, що огляд приміщення проводився без його та понятих участі. Сліди барвника на його руках - внаслідок рукостискання з потерпілим та, на його погляд, працівникам міліції було відомо про місцезнаходження коштів. В судовому засіданні підсудний уточнив свої зауваження з приводу того, що перед виявленням коштів працівники СБУ особливо звертали увагу учасників огляду на шафі у кабінеті № 7, на його переконання, свідчить про те, що вони знали, де розташовані кошти, підкинули їх. Однак, такі показання підсудного спростовуються показаннями свідків - працівників УСБУ, понятих, які заперечували ту обставину, що оглядали кабінет № 7 поза межами слідчої дії, а також - працівників військкомату, які не показали суду, що безпосередньо бачили працівників УСБУ у кабінет № 7 поза рамками процесуальної дії.

- протоколом демонстрації відеозапису від 04.10.11 р., згідно з яким за участю підсудного було продемонстровано відеозапис проведення 03.10.11 р. огляду місця події у Рожищенському РВК, касети поміщено у відповідні пакети (т. 1. а. с. 20);

- протоколом огляду предметів від 04.10.11 р. (т. 1, а. с. 25 - 28), відповідно до якого, було оглянуто конверти, що надійшли 04.10.11 р. з УСБУ 04.10.11 р. та їх вміст - носії інформації - відеокасети;

- протоколом огляду предметів від 11.10.11 р. з додатками (т. 1, а. с. 55 - 58), згідно з яким було оглянуто посвідчення про приписку до призовної дільниці № 17 на ім' я потерпілого, що містить фотознімок потерпілого, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК 02.03.11 Нач. 2 отд.», датоване 02.03.11 р., чим також стверджують показання потерпілого ОСОБА_3 в тій частині, що коли він надав підсудному свою фотографію, останній, з використанням бланка, заповнивши його, приклеївши фото та проставивши на ньому штамп, видав на його ім'я приписне посвідчення з датою приписки 02.03.11 р., чого не заперечує і підсудний, показавши, що він мав повноваження на використання такого бланка, мав у своєму розпорядженні такий бланк, власноруч заповнив його та проставив штамп і видав потерпілому 03.10.11 р. у своєму службовому кабінеті, хоча дата приписки була ним зазначена 02.03.11 р., тобто та, на час якої діяла призивна комісія,

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 24.10.11 р. за участю підсудного ОСОБА_2, відповідно до якого останній на пропозицію слідчого розповісти і відтворити на місці обставини, при яких ним отримано грошові кошти в сумі 200 доларів США від потерпілого, самостійно, добровільно та послідовно, детально показав та розказав, як потерпілий пройшов у його кабінет 03.10.11 р., де він перебував; де саме він передав потерпілому приписне посвідчення; куди саме потерпілий поклав вказані кошти та яким саме чином він накрив ці кошти стосом паперів; куди саме він їх виніс після цього та куди саме поклав разом із стосом паперів; куди пішов сам (т. 2, а. с. 139, 140). Показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що він і під час проведення вказаної слідчої дії поводив себе так, як йому радили, спростовується показаннями свідка ОСОБА_24, який суду показав, що підсудний добровільно та без будь - якого тиску під час досудового слідства давав показання, що містили визнання винуватості. Крім того під час демонстрації відеозапису вказаної процесуальної дії в суді, вбачається, що поведінка підсудного свідчить про те, що він не перебуває під будь - яким тиском, чи є невпевненим у своїх поясненнях та діях, чи послуговується сторонніми підказками та порадами.

- копіями: функціональних обов'язків військового комісара Рожищенского РВК, витягу з наказу (п. 2) Командувача Сухопутних військ ЗС України (по особовому складу) № 158 від 13.04.07 р. про призначення підсудного на посаду військового комісара Рожищенського РВК з 13.04.07 р. (т. 1, а. с. 98 - 104);

- протоколом огляду місця події від 04.10.11 р. з додатками (т. 1, а. с. 120 - 142), відповідно з яким оглянуто приміщення Рожищенського РВК, у т.ч. - каб. № 10, що є службовим кабінетом підсудного, та кабінет № 7, що є кабінетом невропатолога. Відстань від дверей у службовий кабінет підсудного до дверей у кабінет № 7 військового комісаріату, де і було виявлено грошові кошти, складає лише 3, 5 м; у кабінетах № № 6, 8, 15, 5 дійсно, обстановка не містить багато речей, предметів тощо і, що стверджує показання свідків - працівників УСБУ - в тій їх частині, що огляд цих кабінетів зайняв менше часу, ніж огляд службового кабінету підсудного, у якому обстановка - різноманітна та міститься більше речей і предметів, у т.ч. - документації. Тому суд вважає, що посилання сторони захисту на ту обставину, що працівники УСБУ зумисне мало часу приділяли огляду кабінетів №№ 6, 8, 15, 5, на увагу не заслуговують.

- протоколом огляду предметів від 10.10.11 р. з додатками (т. 1, а. с. 155 - 189), відповідно до якого оглянуто документи, що надані 04.10.11 р. Рожищенським РВК та вилучені в ході огляду місця події 03.10.11 р.;

- протоколом обшуку від 08.10.11 р., відповідно з яким (т. 1, а. с. 227, 228) у присутності підсудного було проведено обшук приміщень Рожищенського РВК, під час якого підсудним видано ряд документів, що стосувались діяльності військкомату та особи підсудного;

- протоколом огляду предметів від 10.10.11 р. з додатками, згідно з яким оглянуто документи, вилучені під час обшуку 08.10.11 р.;

- протоколом огляду предметів від 14.11.11 р. з додатками, відповідно до якого оглянуто диспансерну картку на ім'я потерпілого ОСОБА_3, витяг із історії його ж хвороби як стаціонарного хворого № 5 164 від 21.04.04 р., згідно з відомостями, що містяться у вказаних документах, потерпілий в період з 2003 р. по 03.11.11 р. обстежувався лікарями як Рожищенської ЦРЛ, так і Волинської обласної клінічної лікарні, якими було у потерпілого ОСОБА_3 виявлено ряд захворювань та поставлено ряд діагнозів, у зв'язку з чим він перебував на диспансерному обліку з 2004 по 2010 р. Зазначені документи стверджують показання потерпілого в тій їх частині, що він у неповнолітньому віці обстежувався у медустановах, хворів, у зв'язку з чим проходив лікування у невролога та результати його обстеження на предмет профпридатності фіксувались у Рожищенській ЦРЛ також і 07.09.11 р. (т. 3, а. с.6 - 45);

- копіями списків юнаків 1990 - 1993 р. р. народження по Руднянській сільраді

Рожищенському райвійськкоматові, копією аркуша паперу з даними 1988 р., до якого

внесено прізвище потерпілого, який є 1988 р. н., із зазначенням його сімейного стану, відповідно з якими відомості про потерпілого Руднянською сільрадою до досягнення ним повноліття та до листопада 2011 р. Рожищенському райвійськкоматові для інформування не подавались, що частково стверджується матеріалами справи (т. 3, а. с. 47 - 51);

- копією Положення про Рожищенський райвійськкомат Волинської обл., затвердженого наказом військового комісара Волинського ОВК від 17.03.11 р. № 67, відповідно до якого Рожищенський райвійськкомат Волинської області є місцевим органом військового управління в Рожищенському районі і очолюється військовим комісаром, який організовує його діяльність. Завданнями Рожищенського райвійськкомату, серед іншого, є підготовка та проведення мобілізації на території Рожищенського району, підготовка молоді до військової служби, сприяння місцевим органам влади у проведенні призову громадян України на військову службу, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Вказано, що, серед іншого, Рожищенський райвійськкомат веде військовий облік військовозобов'язаних і призовників Рожищенського району, контролює роботу виконавчих органів місцевого самоврядування з персонально - первинного обліку військовозобов' язаних і призовників, здійснює приписку громадян до призовних дільниць, бере участь у роботі міської та районної призовних комісій, готує на їх розгляд матеріали з питань відстрочки або звільнення громадян України від призову на військову службу, виконує інші функції відповідно до законодавства (т. 3, а. с. 126);

- даними копії акту проведення службового розслідування Західним оперативним командуванням від 04.10.11 р. (т. 3, а. с. 164 - 228), згідно з яким встановлено ряд грубих порушень підсудним вимог законодавства, зокрема, видача потерпілому приписного посвідчення без реєстрації, документального оформлення, внесення до обліково - алфавітної книги, складання протоколу про доприписку, роз'яснення вимог Закону України «Про військовий обов' язок та військову службу».

- та обставина, що підсудний з 13.04.07 р. був призначений на посаду військового комісара Рожищенського райвійськкомату Волинської обл. Західного оперативного командування, стверджується копією витягу з наказу Командувача Сухопутних військ ЗС України № 158 від 13.04.07 р. (т. 3, а. с. 179);

- протоколом огляду предметів від 01.12.11 р., відповідно до якого серед оглянутих матеріалів службового розслідування за фактом затримання підсудного за підозрою в отриманні хабара, проведеного у жовтні 2011 р. Західним оперативним командуванням МО України, оглянуто копію аркуша журналу з записом за п/№ 165 про прибуття потерпілого на прийом до підсудного по особистому питанню в період з 15 год. по 15 год. 15 хв. 03.10.11 р. (т. 3, а. с. 182), що стверджує показання потерпілого в тій частині, що 03.10.11 р. він прибув у Рожищенський райвійськкомат з наміром потрапити на прийом до підсудного (т. 3, а. с. 182);

- протоколом огляду предметів від 02.12.11 р. з додатками (т. 4, а. с. 50 - 72), відповідно до якого оглянуто матеріали особової справи потерпілого як призовника та протокол комісії по приписці громадян до призовної дільниці Рожищенського РВК, щодо потерпілого. Вказаними документами спростовується показання підсудного в тій частині, що питання приписки осіб, які вчасно, до досягнення 18 -ти річного віку не з' явились у військкомат, не врегульоване інструктивними документами та видачі ним потерпілому на руки 03.10.11 р. приписного посвідчення без оформлення особової справи, відповідало вимогам закону та було достатнім для того, щоб особа вважалась такою, що приписана до призовної дільниці.

- протоколом огляду предметів від 03.12.11 р., згідно з яким було оглянуто матеріали окремого доручення військового комісара Рожищенського РВК начальнику Рожищенському РВ УМВС України 20.09.11 р. про розшук, затримання та доставку до військкомату на 10 год. 27.09.11 р., серед інших осіб, і потерпілого ОСОБА_3 для проходження медогляду як такого, що ухиляється від виконання військового обов»язку (т. 4. а. с. 100, 101);

- протоколом виїмки від 07.12.11 р. (т. 4, а. с. 164, 165), відповідно до якого у приміщенні Рожищенського РВК вилучено гербову печатку Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК Нач 2 отд», відповідно до якого саме у розпорядженні Рожищанського РВК знаходились вказані предмети.

- протоколом огляду предметів від 09.12.11 р. з додатками (т. 4, а. с. 166 - 169), згідно з яким було оглянуто вилучені згідно з протоколом виїмки від 07.12.11 р. гербова печатка Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК Нач 2 отд», зроблено відтиски на додатках до протоколу;

- висновком комплексної експертизи відео - звукозапису та комп' ютерної техніки №

4009/4010/4011 від 31.10.11 р. з додатками 1, 2, з якого слідує, що цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER» містить у папці два файли звукозапису «REC001.WAV» та «REC002.WAV» аудіофрагменти 1 - 2, розшифрування семантичного змісту досліджуваних наявних аудіофрагментів 1 - 2 наводиться у додатку 2 до експертизи; на досліджуваних аудіофрагментах 1 - 2 зафіксоване усне мовлення підсудного та потерпілого, в додатку № 2 до експертизи висловлювання підсудного позначені символом «Б», а потерпілого - символом «Н». Не виключається, з огляду на зміст п. 3.3 дослідницької частини висновку експертизи, що досліджувані аудіофрагменти 1 - 2 є оригіналами без ознак монтажу (т. 5, а. с. 84 - 97), що стверджує показання потерпілого в тій їх частині, що саме здійснений ним за допомогою цифрового звукозаписуючого пристрою «USB DISK RECORDER» у кабінеті військового комісара запис двох своїх розмов з підсудним він надав 03.10.11 р. у розпорядження управління СБ України у Волинській обл. 03.10.11 р. Експертами при проведенні експертизи досліджувалась в якості експертиментального (порівняльного) зразка усного мовлення підсудного відеофонограма, зафіксована на відеокасеті «Panasonic DVM60», сер. № 018051DS6AR. Сам підсудний в судовому засіданні не заперечує тієї обставини, що він зачитував текст з»явлення із зізнанням при застосуванні відеозапису. А тому суд не має підстав сумніватись у достовірності ні змісту розшифровки семантичного змісту досліджуваних наявних аудіофрагментів 1 - 2, наведеного у додатку 2 до експертизи, ні іншої частини висновку експертів. Суд враховує те, що перед даванням експертами свого висновку у комплексній експертизі відео - звукозапису та комп'ютерної техніки від 31.10.11 р., шляхом листування було уточнено питання щодо об'єктів дослідження та будь - яких сумнівів у допустимості та належного такого доказу як висновок вказаної експертизи № 1009/1010/1011 від 02.10.11 р., суд не має. Відповідно, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що між ним та потерпілим ОСОБА_3 розмови, про яку зазначено у вказаному висновку експертизи, не було. Зокрема, такі його показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними суду після попередження його про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. Слова, висловлювання і поведінка підсудного ОСОБА_2 в ході розмови з ОСОБА_3 спростовують його показання в тій частині, що мало місце провокація хабара.

- протоколом огляду предметів від 21.11.11 р., згідно з яким було оглянуто цифровий

звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER» чорного кольору, наданий потерпілим 03.10.11 р. УСБУ, що містить два файли звукозапису «REC001.WAV» та «REC002.WAV» (т. 5, а. с. 98 - 106);

- висновком судової - технічної експертизи документів № 4108 від 10.11.11 р., згідно з яким дві банкноти, схожі на банкноти номіналом 100 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що вилучені 03.10.11 р. у підсудного ОСОБА_2, відповідають банкнотам USD, номіналом 100 доларів США, які є в офіційному обігу та виготовлені на підприємстві, що здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної Резервної Системи США (т. 5, а. с. 134 - 137);

- висновком криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини № 4107 від 03.11.11р., згідно з яким на: банкнотах на загальну суму 200 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B; дисках фільтрувального паперу зі змивами з правої руки підсудного, трьох сторінках документів із сорока восьми наданих у розпорядження експертів, що позначені штампом «Львівський НДІСЕ. Об»єкт», є нашарування спеціальної хімічної речовини, що має спільну родову належність з наданим зразком СХР «Промінь - 1». На лицьовій стороні вказаних вище банкнот є рукописний напис «Хабар», нанесений спеціальною хімічною речовиною, яка має яскраву блакитну люмінесценцію і збігається з наданим зразком СХР за зовнішнім виглядом та кольором люмінесценції (т. 5, а. с. 152, 153). Наведений висновок експертизи спростовує показання підсудного ОСОБА_2 в тій їх частині, що грошові кошти в сумі 200 доларів США потерпілим не були покладені у стос паперів у його службовому кабінеті 03.10.11 р.. Так, підсудний не зміг пояснити суду, яким чином ті папери, що знаходились 03.10.11 р. на його робочому столі під час візиту потерпілого, згодом було виявлено у кабінеті невропатолога з нашаруванням на них тієї ж спеціальної хімічної речовини, що має спільну родову належність з наданим зразком СХР «Промінь - 1», нашарування якої виявлено і на банкнотах на загальну суму 200 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що оброблялись працівниками УСБУ 03.10.11 р. та вручались потерпілому згідно з відповідними протоколами від 03.10.11 р.. Посилання сторони захисту на ту обставину, що вказаний вище висновок експертизи не є допустимим доказом у справі, оскільки перед експертом було постановлено питання, що стосуються підсудного, ОСОБА_2 а на дослідження експертові надійшли матеріали стосовно іншої особи , судом до уваги не приймаються з наступних підстав. Будь - яких уточнень, клопотань з цього приводу експерт органам досудового слідства не подавав. Згідно з протоколом огляду місця події від 03.10.11 р., вбачається, що пакети з предметами, що надсилались на дослідження експерту, було опечатано печаткою військової прокуратури Луцького гарнізону № 12. Експерт також у досліджувальній частині зазначає, що всі об'єкти дослідження надійшли у пакетах, опечатаних печаткою з військової прокуратури Луцького гарнізону, - № 12. Збігається за змістом і перелік, вид, зміст об'єктів, вилучених під час огляду місця події і опечатаних 03.10.11 р. та тих, що досліджені експертом. Зокрема: бланки списків призовників, ватні тампони. А тому суд вважає, що має місце опечатка у написанні прізвище підсудного експертом лише на другій сторінці першого аркушу висновку (т. 5, а. с. 152, 153).

- протоколами огляду предметів від 21.11.11 р., 30.11.11 р., відповідно до яких оглянуто грошові кошти в іноземній валюті США - 2 купюри номіналом по 100 доларів кожна з серійними номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що оброблялись спецречовиною та вручались потерпілому 03.10.11 р. згідно з протоколами від 03.10.11 р. та які, під час освітлення їх ультрафіолетовою лампою, люмінесціюють світло - зеленим кольором і на них стає видно написи фіолетового кольору «Хабар» (т. 5, а. с. 162, 163, 166 - 168);

- протоколом огляду предметів від 21.11.11 р., відповідно до якого оглянуто документи, між якими знаходились 200 доларів США, а саме: список призовників Рожищенського району, які підлягають призову Осінь ,2011, 05.08 на 11 арк., із зазначенням на кожному з них таблички з даними: «№ пп», «Прізвище, ім'я, по батькові», «Рік народження», «Рішення», «А/одиниця», «Місце проживання» призовників, у якому на стор. 9 внизу таблиці є рукописний запис, виконаний кульковою ручкою чорним кольором «ОСОБА_3, 1988 Рудня Ольганівка з лівої сторони запису є рукописний запис, виконаний кульковою ручкою чорним кольором « НОМЕР_2»; До вказаного листа прикріплено за допомогою стиплера аркуш паперу формату А4 з рукописними записами, серед яких є прізвище «Носко» грошові кошти в іноземній валюті США - 2 купюри номіналом по 100 доларів кожна з серійними номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що при освітленні їх ультрафіолетовою лампою, люмінесціюють світло - зеленим кольором і на них стає видно написи фіолетового кольору «Хабар» (т. 5, а. с. 170 - 176);

- протоколом за результатами проведення оперативно - технічного заходу за оперативно - розшуковою справою від 04.11.11 р., згідно з яким в результаті перегляду відеозапису виявлено, що він відтворює зустріч між підсудним та потерпілим у приміщенні військового комісаріату 03.10.11 р. та при прослуховуванні записів встановлено, що розмова відбулась, стосувалась питання військового обліку потерпілого та виконання домовленостей (т. 6, а. с. 183 - 192). В судовому засіданні достовірно встановлено, що під час цієї зустрічі потерпілий та підсудний вітались та прощались рукостисканням, потерпілий, отримавши приписне посвідчення, за вказівкою підсудного поклав на стос паперів, що розташовувались на робочому столі підсудного, кошти.

- протоколом огляду предметів від 10.11.11 р. (т. 5, а. с. 187 - 192), згідно з яким оглянуто оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р. № 152, що надійшли з У СБУ із записами оперативних заходів щодо підсудного, на яких виявлено відеозапис та фіксацію розмови підсудного з потерпілим 03.10.11 р.. Розмова стосувалась вирішення питання потерпілого, пов'язаного з військовим обліком та містить висловлювання підсудного про те, що потерпілий «ховався» від призовів, є порушником, щодо нього є намір про застосування заходів; про можливість оформлення у подальшому відстрочки, наявність у військкоматі фінансових труднощів з оплатою відправки, опалення, подяки за фінансову підтримку з боку потерпілого. Показання підсудного в тій частині, що на відеоматеріалах фігурує особа, лише схожа на нього та матеріали сфальшовані та така розмова не мала місця 03.10.11 р. у його кабінеті, на увагу не заслуговують та спростовуються показаннями потерпілого, свідків - працівників У СБУ, матеріалами експертиз та іншими доказами у справі.

- висновком № 4495, 4496, 4497 від 30.11.11 р. комплексної експертизи відео - звукозапису та комп'ютерної техніки з додатками (т. 5, а. с. 204 - 215), згідно з яким розшифровано семантичний зміст фонограм.

- висновком експерта № 654 від 02.12.11 р. проведеної почеркознавчої експертизи з таблицею (т. 5, а. с. 242 - 246), відповідно з яким підписи у графі «Райвійськком п/пк ОСОБА_2 та на штампі «ПРИНЯТ НАУЧЕТ Рожищенским РВК. Нач. 2 отд.__», рукописні написи про приписку у посвідченні про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17, виконані підсудним.

- висновком експерта № 678 від 09.12.11 р. проведеної почеркознавчої експертизи, з ілюстративною таблицею, (т. 6, а. с. 3 - 6), згідно з яким підпис у графі «Військовий комісар Рожищенського райвійськкомату підполковник ОСОБА_2» у листі начальникові Рожищенського РВ У МВС України в Волинській обл. за вих. № 547 від 20.09.11 р., виконаний підсудним, чого сам підсудний в судовому засіданні не заперечив, зазначивши, що він особисто заповнював бланк посвідчення. Показання в тій частині, що ата на вказаному бланку була проставлена раніше, судом до уваги не приймаються та значення для кваліфікації дій підсудного виготовлення та видачу завідомо неправдивого офіційного документа не мають.

- протоколами огляду від 05.12.11 р., 09.12.11 р. з додатками (т. 6, а. с. 7 - 9, 30, 31), відповідно з якими було оглянуто пакети з грошовими коштами, наданими потерпілим підсудному 03.10.11 р., документом.

Суд, повно, всесторонньо, об'єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що дії підсудного вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 1 ст. 368 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились в складанні та видачі завідомо неправдивого офіційного документа про приписку потерпілого, підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням службового становища підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України ( стаття в редакції від 07.04.2011 року)

Суд критично оцінює показання підсудного у тій частині, що він злочинів не вчиняв, щодо нього мала місце провокація хабара, фальшування доказів та справи. Такі показання підсудним ОСОБА_2, на думку суду, дані з метою уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Так, підсудний під час досудового слідства неодноразово змінював свої пояснення та показання (т. 1, а. с. 65, 66, 81 - 88, т. 2, а. с. 51 - 78, 80 - 88, 101 - 104, т. 4, а. с. 44 - 47, 240, 241), подавав заяву про з'явлення із зізнанням (т. 2, а. с. 9) та заяву про відкликання її (т. 2, а. с. 8). Показання підсудного у тій частині, що він давав визнавальні покази щодо отримання хабара та службового підроблення нібито догоджаючи органам досудового слідства під тиском та обманом, боячись тримання під вартою та перешкод при звільненні з військової служби є непереконливими та непослідовними, оскільки такі показання давались у тому числі і вже після звільнення з-під варти, у присутності захисника, і разом з цим ці нібито «побоювання» не заважали підсудному не визнавати таку кваліфікуючу ознаку як «вимагання» хабара. Тобто підсудний заперечував ті обставини, з якими він був не згідний, і не боявся цього робити. І у ході судового розгляду кримінальної справи дійсно була спростована вищевказана кваліфікуюча ознака за ч.3 ст. 368 КК України, у зв'язку з чим у суді змінено обвинувачення.

Крім того, як вбачається з відтворення обстановки та обставин події, яке відбулось 24.10.2011року за участю підсудного, останній самостійно, без тиску чи впливу інших осіб детально розповів та показав, де саме та яким чином він отримав хабар від ОСОБА_3, де саме та яким чином заховав кошти разом з паперами зі свого столу до шафи у кабінеті № 7 військкомату, де поклав під державний прапор.

Показання підсудного про те, що він давав визнавальні показання побоюючись перешкод при звільненні з військової служби спростовується тим, що він відмовився давати показання 2 грудня 2011 року та заперечив свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів 14.12.2011 року, у той час як наказ про його звільнення з військової служби був підписаний лише 21.12.2011 року.

Посилання на те, що адвокат ОСОБА_10. був нав'язаний підсудному проти його волі органами досудового слідства спростовується заявою останнього від 06.10.2011. Як бачимо з матеріалів кримінальної справи, досліджених у суді, підсудній був вільний у своєму виборі захисника, і реалізуючи своє право на захист, у ході досудового слідства тричі міняв захисника. З 29.11.2011 року у справу вступив новий захисник, який разом з підсудним ОСОБА_6 обрав іншу тактику захисту, а саме не визнавати вину у вчиненні злочинів і саме з цього часу ОСОБА_2 на досудовому слідстві відмовився давати показання.

До заяв підсудного ОСОБА_2 про те, що не треба брати до уваги протоколи проведення з ним слідчих дій, де він давав визнавальні показання, оскільки вони ним не підписані, суд ставиться критично. З досліджених у суді відеозаписів цих слідчих дій встановлено, що підсудний ОСОБА_2 давав показання добровільно, без будь-якого тиску, відстоював свою позицію та, зокрема, на очній ставці з ОСОБА_3, заперечував показання останнього, з якими він був не згідний. Приймаючи до уваги те, що вищевказані слідчі дії зафіксовані на відеозапис, ці слідчі дії проводились з участю адвоката, який підписав протоколи, то сам факт не підписання ОСОБА_26 протоколів цих слідчих дій не свідчить, що на ОСОБА_2 чинився якийсь тиск. Тим більше, що протоколи демонстрації відеозапису підписані підсудним ОСОБА_2 і заперечень щодо змісту проведення слідчої дії від нього не надходило.

Твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що він під час дачі окремих показань одночасно читав текст, роздрукований на аркуші паперу, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Як вбачається при перегляді відеозаписів слідчих дій з участю підсудного ОСОБА_2 на них зафіксована його вільна розмова або відповіді на запитання. Ніякого читання та аркушів паперу, на яких би було видно текст, на відеозаписах не зафіксовано.

Показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що працівники УСБУ підкинули мічені гроші у кабінет № 7 військкомату з метою фальсифікації справи щодо нього спростовані показаннями ОСОБА_3, який показав, що на вимогу підсудного, маючи при собі технічні засоби фіксування зустрічі з підсудним, надані працівниками УСБУ, 03.10.2011 приніс у кабінет підсудного попередньо оброблені працівниками УСБУ 200 доларів США та за вказівкою підсудного поклав їх на папери, що знаходились на столі підсудного, після чого пішов з кабінету. Сам підсудний під час давання показань слідчому підтвердив, що кошти дійсно в руки не брав, так як підозрював, що вони можуть бути міченими. Коли потерпілий ОСОБА_3 поклав їх на стіл, накрив їх стосом паперів та виніс у кабінет № 7, де і заховав під прапором. Відмовлявся від того, що отримав хабар, так як злякався відповідальності.

У ходів судового розгляду кримінальної справи досліджувались твердження підсудного про те, що ОСОБА_3 фактично співпрацював з правоохоронними органами до звернення з офіційною заявою про злочин до УСБУ у Волинській області та заява підсудного про те, що відносно нього мала місце провокація хабара. Проте ці твердження та заява у ході судового розгляду справи були спростовані показаннями працівників УСБ України у Волинській області ОСОБА_16, ОСОБА_11, які заперечили факт знайомства з ОСОБА_3 до 03.10.2011 року. Підтвердив це у судовому засіданні і сам ОСОБА_3 Не знайшов у судовому засіданні підтвердження факт нібито спілкування ОСОБА_3 з працівниками СБУ до 03.10.2011року з посиланням на прив'язку телефону ОСОБА_3 до базової станції біля стадіону «Авангард», оскільки прив'язка мобільного номеру до певної бази дає лише приблизне його місцезнаходження і тому твердження підсудного ОСОБА_2, що потерпілий знаходився в приміщенні УСБУ у Волинській області судом відхиляється.

Кримінальне провадження за фактом провокації хабара працівниками СБУ ОСОБА_11 та ОСОБА_16, здійснення незаконного затримання, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, яке було зареєстровано прокуратурою Волинської області за заявою ОСОБА_2, 31.05.2013 закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину і на час постановлення вироку дана постанова не скасована.

Крім того, у ході судового розгляду кримінальної справи прокуратурою Волинської області перевірялась також законність заведення оперативно-розшукової справи відносно підсудного та законність проведених у ній оперативно-розшукових та технічних заходів. З листа прокуратури Волинської області вбачається, що ОРС заведена законно, порушень законів при проведенні у ній оперативно-технічних заходів немає. Таким чином, припущення підсудного та його захисника щодо незаконності проведення оперативно-технічних заходів відносно підсудного ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Показання підсудного ОСОБА_2 про те, що службове підроблення він не вчиняв та що посвідчення про приписку видавалось ОСОБА_3 з метою нібито обліку останнього не відповідають дійсності.

Так, як вбачається з розшифрування семантичного змісту фонограми розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03.10.2011 підсудний роз'яснює ОСОБА_3, що для отримання приписного посвідчення необхідно проходити комісію, збирати документи, але на прохання останнього про те, що йому посвідчення вже потрібно для влаштування на роботу погоджується виготовити його та зазначає, що ОСОБА_3 доведеться «ховати». Крім того, підсудний вказує, що у ОСОБА_3 вже немає часу збирати документи та щоб він їх зібрав весною.

Отже, з цієї розмови між підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що посвідчення про приписку виготовлялось ОСОБА_3 з метою, щоб він не мав проблем при працевлаштуванні, а не з тим, щоб поставити його на облік. До того ж відсутність у Рожищенському військкоматі будь-яких документів щодо обліку ОСОБА_3, зокрема, особової справи, записів у алфавітній книзі вказує на те, що реально він на облік у військкоматі не перебував та, як сказав сам підсудний, його б «ховали» від обліку до весни, і тільки б весною ОСОБА_2 повідомив би ОСОБА_3 перелік документів, які необхідно зібрати для особової справи (оскільки ОСОБА_3 перелік документів, який давався йому раніше, загубив) та направив би його на призовну комісію з тим, щоб надати відстрочку.

Як було встановлено у ході досудового та судового слідства ОСОБА_3 медичну комісію до 03.10.2011 не проходив, відповідно придатність його до військової служби не визначалась, та 02.03.2011 на облік не приймався.

Таким чином підсудним ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вчинено підроблення та видачу завідомо неправдивого документа - посвідчення про приписку.

Крім цього, під час проведення відтворення обстановки і обставин події 24.10.11 р. за його участю ОСОБА_2, він самостійно і без тиску чи впливу інших осіб детально розповів та показав, де саме та яким чином він отримав хабара від потерпілого ОСОБА_3, де саме та яким чином заховав кошти разом з паперами із свого столу, до шафи у кабінеті № 7 військкомату, де поклав під державний прапор України (т. 2, а. с. 139, 140).

Показання потерпілого ОСОБА_3, як і первинні його покази є послідовні, логічні та стверджуються матеріалами справи.

Показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що працівники УСБУ підкинули мічені грошові кошти в сумі 200 доларів США у каб. № 7 військкомату з метою фальсифікації справи щодо нього, в судовому засіданні спростовані показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що на вимогу підсудного, маючи при собі техзасоби фіксування зустрічі з підсудним, надані працівниками УСБУ, 03.10.11 р. приніс у кабінет підсудного попередньо оброблені працівниками УСБУ 200 доларів США та за вказівкою підсудного поклав їх на папери, що знаходились на столі підсудного, після чого - пішов з кабінету. Сам підсудний ОСОБА_2 під час давання показань слідчому, зазначав, що кошти, дійсно, в руки не брав, так як підозрював, що вони можуть бути міченими. Коли потерпілий поклав їх на стіл, накрив їх стосом паперів та виніс у кабінет № 7, де і заховав під прапором. Відмовлявся від того, що отримав хабар, так як злякався відповідальності.

Крім того, суд критично оцінює показання підсудного і в тій частині, що 03.10.11 р. зі столу його кабінету сторонні особи могли взяти та занести у кабінет № 7 папери з його кабінету, так як з відеоматеріалів проведення огляду місця події 03.10.11 р. вбачається, що сторонні особи документів з кабінету підсудного не виносили. Пояснити причину того, яким чином списки призовників потрапили у кабінет № 7 військкомату, підсудний не зміг. Разом з тим, з відеоматеріалів в судовому засіданні встановлено, що у момент зустрічі підсудного з потерпілим 03.10.11 р., на правому передньому по відношенню до місця розташування відвідувача - потерпілого у справі - краю робочого столу підсудного, дійсно, знаходився стос паперів.

Та обставина, що в день звернення потерпілого із заявою від 03.10.11 р. в УСБУ працівники УСБУ фактично прибули до Рожищенського РВК для вчинення ряду процесуальних дій, на думку суду, не може свідчити про ознаки провокації хабара, а свідчить про належне реагування працівників СБУ на заяву ОСОБА_3 Як показав свідок ОСОБА_16, він, дійсно, 03.10.11 р. надавав потерпілому допомогу у оформленні заяви від 03.10.11 р., однак, лише щодо порядку її оформлення. Тому ця обставина також не може бути розцінена судом, як така, що свідчить про провокацію хабара з боку потерпілого чи правоохоронних органів, про що у своїх показаннях зазначає підсудний.

Показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що вже 03.10.11 р. він вважав себе затриманим, знаходячись у приміщеннях як УСБУ, так і військової прокуратури Луцького гарнізону з огляду на усне повідомлення про це йому працівниками вказаних установ, враховуючи показання свідків ОСОБА_24, ОСОБА_16, які заперечили таку обставину, суд вважає надуманими. Вказані свідки показали, що телефони, виявлені кошти та документи підсудного вилучались у нього в ході огляду місця події. Після прибуття в УСБУ, військову прокуратуру Луцького гарнізону, з підсудним проводилась робота відповідно до компетенції цих установ.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу винного у їх сукупності.

Так, суд враховує, що підсудним ОСОБА_2вчинено злочини невеликої тяжкості.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить його багаторічну добросовісну службу в Збройних Силах України .

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, суд не вбачає.

Судом також враховується те, що підсудний ОСОБА_2 позитивно характеризується по місцю колишньої служби, фактичного проживання, не працює, на час вчинення інкримінованих йому дій мав утриманку - неповнолітню дочку.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку , що відносно ОСОБА_2 слід застосувати покарання у виді штрафу з позбавленням обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу .

Суд приходить до висновку, що судові витрати у справі по оплаті проведених експертиз (т. 5, а. с. 83, 133, 151, т. 6, а. с. 2) слід покласти на підсудного ОСОБА_2.у повному обсязі.

Речові докази у справі:

- відеокасети марки «Махеll», «Раnаsоnіс», «Sony» з записом проведення огляду місця події (т. 1. а. с. 29), що передані у розпорядження суду, посвідчення про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17 (т. 1, а. с. 58, 59), лист військового комісара Рожищенського райвійськкомату № 547 від 20.09.11 р., адресований начальникові Рожищенського РВ У МВС України у Волинській обл. (т. 4, а. с. 94, 100 - 102) - слід залишити при матеріалах справи;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США (100 доларів США та 100 доларів США серій: FF 15916166 B, DB 46096404 B), що передані на відповідальне зберігання в управління СБ України в Волинській обл. (т. 1, а. с. 53, т. 5, а. с. 125 - 169), цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER» (т. 5, а. с. 106), що переданий на зберігання до кімнати речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону» (т. 5, а. с. 107) слід повернути власникові - потерпілому;

- гербову печатку Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенского РВК» (т. 4, а. с. 170, 171), що передані на вільповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Військової прокуратури Луцького гарнізону, документи, що передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання туди ж згідно з квитанцією від 21.11.11 р. (т. 5, а. с. 177 - 179) - слід повернути Рожищенському РВК;

- ватні тампони із змивами з рук підсудного та зразками препарату «Промінь 1» та

люмінесцентного фломастера, оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р.№ 152 від 03.11.11 р. (т. 6, а. с. 193, 194) (т. 5, а. с. 180, 181) слід - залишити при матеріалах справи.

Документи:

- список ознайомлених зі ст. ст. 335, 210, 337 КК України (т. 1, а. с. 23, 24), роздруківку

телефонних дзвінків (т. 2, а. с. 148 - 151), предмети, зазначені у постанові про доручення до справи документу від 06.12.12 р. (т. 6, а. с. 224, 225) - слід залишити у матеріалах кримінальної справи;

- документи, що зазначені у постановах від 10.10.11 р., розписках (т.1, а. с. 190 -198, 249 - 251), аркуш паперу з написом « НОМЕР_1», що вилучений під час огляду місця події 03.10.11 р. у службовому кабінеті підсудного та переданий на відповідальне зберігання до Рожищанського РВК (т. 2, а. с. 1, 2), особову справу призовника ОСОБА_3, протокол комісії по приписці громадян до призовної дільниці Рожищенського РВК (т. 4, а. с. 72, 73), що передані на відповідальне зберігання туди ж - слід залишити у розпорядженні Рожищенського РВК;

- довідку, видану ОСОБА_22 про перебування на обліку у жіночій консультації Рожищенської ЦРЛ, інші документи, зазначені у постанові про долучення документів до матеріалів кримінальної справи (т. 2, а. с. 37), передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, слід залишити у розпорядженні останнього (т. 4, а. с. 37, 38).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА _2 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч. 1 ст. 366, ч.1 ст.368 КК України призначивши покарання:

за ч.1 ст.366 КК України - у виді штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу на строком на 1 (один) рік.

за ч.1 ст.368 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятсот п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9350 ( дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.00 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань , остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в сумі 11050 (одинадцять тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 2 (три) роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на доход держави судові витрати у справі, а саме: по проведенню експертиз:

- комплексної відео - звукозапису та комп»ютерної техніки в сумі 5 392 (п'ять тисяч триста дев' яносто дві) грн. (т. 5, а. с. 83), судової технічної в сумі 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн. (т. 5, а. с. 133), криміналістичної спеціальної хімічної речовини в сумі 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п' ять) грн. 20 коп. (т. 5, а. с. 151), комплексної відео - звукозапису та комп' ютерної техніки в сумі 609 (шістсот дев' ять) грн. 70 коп. (т. 5, а. с. 203) ,

- почеркознавчої в сумі 562 (п'ятсот шістдесят дві) грн. 56 коп. (т. 5, а. с. 241), почеркознавчої в сумі 450 (чотириста п' ятдесят) грн. 24 коп. (т. 6, а. с. 2).

Речові докази у справі:

- відеокасети марки «Махеll», «Раnаsоnіс», «Sony» з записом проведення огляду місця події (т.1. а. с. 29), що передані у розпорядження суду, посвідчення про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17 (т. 1, а. с. 58, 59), лист військового комісара Рожищенського райвійськкомату № 547 від 20.09.11 р., адресований начальникові Рожищенського РВ У МВС України у Волинській обл. (т. 4, а. с. 94, 100 - 102), ватні тампони із змивами з рук підсудного та зразками препарату «Промінь 1» та люмінесцентного фломастера (т. 5, а. с. 180, 181), список ознайомлених зі ст. ст. 335, 210, 337 КК України (т. 1, а. с. 23, 24), оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р.№ 152 від 03.11.11 р. (т. 6, а. с. 193, 194), роздруківку телефонних дзвінків (т. 2, а. с. 148 - 151), предмети, зазначені у постанові про долучення до справи документу від 06.12.12 р. (т. 6, а. с. 224, 225) - залишити при матеріалах справи;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США (100 доларів США та 100 доларів США серій: FF 15916166 B, DB 46096404 B) в кількості 2 купюри номіналом по 100 доларів кожна, що передані на відповідальне зберігання в управління СБ України у Волинській обл. (т. 5, а. с. 164 - 169, т. 1, а. с. 53, 125 - 169), цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER» (т. 5, а. с. 106) (т. 5, а. с. 107) - повернути потерпілому ОСОБА_3;

- гербову печатку Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенского РВК» (т. 4, а.с. 170, 171), документи, що передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону згідно з квитанцією від 21.11.11 р. (т. 5, а. с. 177 - 179) - повернути Рожищенському РВК;

Документи :

- документи, що зазначені у постановах від 10.10.11 р., розписках (т.1, а. с. 190 -198, 249 - 251), аркуш паперу з написом « НОМЕР_1», що вилучений під час огляду місця події 03.10.11 р. у службовому кабінеті підсудного, особову справу призовника ОСОБА_3, протокол комісії по приписці громадян до призовної дільниці Рожищенського РВК (т. 4, а. с. 72, 73), що передані на відповідальне зберігання до Рожищанського РВК (т. 2, а. с. 1, 2) - залишити у розпорядженні Рожищанського РВК;

- довідку, видану ОСОБА_22 про перебування на обліку у жіночій консультації Рожищенської ЦРЛ, інші документи, зазначені у постанові про доручення документів до матеріалів кримінальної справи (т. 2, а. с. 37), передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити у розпорядженні потерпілого (т. 4, а. с. 37, 38).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з наступного дня після його проголошення.

Головуючий:

М.Г. Миронюк