ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року 13:30

Справа № 808/3534/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі Урсуленко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» до начальника Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головного державного санітарного лікаря Азовського басейну Хартинова В.Г., третя особа 1 - ДП «Бердянський морський торгівельний порт», третя особа 2 - капітан теплоходу «Вера» Федорова І.В., про скасування припису, -

за участю представників сторін:

від позивача: Череповський В.П. (дов. № 9 від 22.04.2013),

від відповідача: Кісельов Є.С. (дов. б/н від 18.04.2013),

від третьої особи 1: Мунтян О.Л. (дов. № 03/40-юр від 02.01.2013),

від третьої особи 2: Череповський В.П. (дов. № 13 від 21.05.2013, дов. № 6 від 21.05.2013),

ВСТАНОВИВ:

16.01.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» до начальника Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головного державного санітарного лікаря Азовського басейну Хартинова Віктора Григоровича, в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати припис за вихідним №147 від 14.03.2013 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений відповідачем.

24.04.2013 у судовому засіданні за клопотаннями представників сторін до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача капітана рибопромислового судна «Вера» Федорова Ігоря Валерійовича.

В обґрунтування наведених позовних вимог представником позивача зазначено, що 14.03.2013 року відповідачем на адресу Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» (надалі - ПП «ГНПД») був винесений припис № 147 від 14.03.2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, який надійшов позивачу 19 березня 2013 року.

Рибопромислове судно «Вера» в установленому Законом порядку, тобто на підставі дозвільних та інших документів, займається вилученням водного біологічного ресурсу (надалі ВБР) із природного середовища. Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» дає вичерпне уявлення про ВБР - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. Надалі ВБР у необробленому (без переробки, охолодження і т.п.) стані знаходиться на борту т/х «Вера» до моменту прибуття у Бердянський морський торговельний порт, де через державні причали силами членів екіпажу здійснюється процедура перевантаження з борту «Вера» на орендовані автомобілі. Внаслідок того, що ДП «Бердянський морський торговельний порт» у березні 2013 року після прибуття рибопромислового судна т/х «Вера» у порт і ошвартовки біля причалу № 4 не дозволив членам екіпажу своєчасно перевантажити необроблений ВБР на орендовані автомобілі на борту т/х «Вера» у 37 ящиках утворилися відходи внаслідок діяльності. Рибопромислове судно т/х «Вера» не обладнано природоохоронним устаткуванням для повної утилізації всіх видів суднових відходів, що повністю виключає можливість здійснення такого процесу на його борту. За даних обставин, рибопромислове судно т/х «Вера» сплачує у повному обсязі санітарний збір, передбачений «Положенням про портові збори», затвердженим постановою КМУ від 12.10.2000 року № 1544.

Порт проігнорував законні вимоги рибопромислового судна т/х «Вера», які випливали із діючого на Україні законодавства та які були висунуті одразу після утворення на борту відходів щодо забезпечення причалу № 4 контейнерами для відходів, у наслідок чого 37 ящиків з відходами і досі знаходяться на вказаному причалі. Ці відходи повинні бути в установленому Законом порядку доставлені ДП «Бердянський морський торговельний порт» до підприємства, яке має право на здійснення утилізації даного роду відходів.

Також представником позивача зазначено, що відповідно до ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України), морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, а вимогами ст. 75 КТМ України визначено, що для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення таких функцій: 8) вжиття ефективних заходів для прийняття з суден забруднених і стічних вод, сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення та для знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових та інших відходів.

Згідно «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 269 від 29.02.1996 року та є нормою обов'язкового, а не рекомендованого характеру. Пунктом 23 згаданих правил визначено, що морські порти забезпечують приймання з суден сміття і відходів з розміщенням їх на об'єктах поводження з відходами.

Таким чином, припис за вихідним № 147 від 14 березня 2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, Головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим В.Г. безпідставно, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ПП «ГНПД» не порушувало санітарних норм або правил.

Відповідач щодо визначених позовних вимог заперечив в повному обсязі. В судових засіданнях представник відповідача пояснив, що 17.01.2013 р. Державним підприємством «Бердянський морський торговельний порт» отримано припис № 56/01, у відповідності до якого у Бердянському порту заборонено здійснення перевантаження харчових вантажів (харчової продукції) - живих водних ресурсів (свіжо виловленої риби), які не мають транспортної тари та упаковки, яка забезпечувала б відсутність зовнішнього забруднення, при проведенні перевантажувальних робіт на універсальних причалах.

Про отримання вказаного припису та заборону перевантаження харчових вантажів через причал Бердянського порту, керівники риболовецьких підприємств були повідомлені адміністрацією Бердянського порту письмово заздалегідь.

08.03.2013 керівництво та команда СЧС «Вера» самовільно здійснили вивантаження на причал №4 Бердянського порту 37 пластикових ящиків з виловленою рибою, та залишили її на вищевказаному причалі. При цьому необхідно зазначити, що при заході до Бердянського порту, диспетчер порту повідомив адміністрацію вказаного судна про заборону здійснення перевантаження свіжо виловленої риби через причал порту.

08.03.2013 помічником лікаря-епідеміолога СКВ Рец С.В. було проведено санітарне обстеження причалу №4, про що складено відповідний акт.

Станом на 14.03.2013 вказані ящики з рибою, яка втратила свої споживчі властивості (мала неприємний запах), продовжували знаходитися на причалі спричиняючи порушення встановлених законодавством України санітарних норм, що могло призвести до складання небезпечної епідеміологічної ситуації в Бердянському порту.

14.03.2013 видано припис в адресу директора ПП «ГНПД» Пшенічної Л.С., з посиланням на п. 2 ст. 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (копія додається), з вимогою у дводенний строк звільнити причал Бердянського морського порту від вантажу, що їм належить.

18.03.2013 відповідачем проведено санітарно-епідеміологічне дослідження причальних ліній порту. В результаті виявлено, що риба вивантажена з СЧС «Вера» 08.03.2013р. на причал №4 БМТП відсутня.

Разом з тим ящики з рибою вивантажені з СЧС «Вера» 19.03.2013р. та 01.04.2013р. продовжують залишатися на причалі №9 та складають небезпечну епідеміологічну ситуацію.

Представник третьої особи, а саме Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» пояснив, що ДП «Бердянський морський торговельний порт» (далі ДП «БМТП») з адміністративним позовом незгодне, вважає його необґрунтованим та такими що не підлягає задоволенню.

Також надав пояснення, що ДП «БМТП» було отримано Санітарний припис Начальника управління Головного санітарного лікаря на водному транспорті Голубятникова М.І. від 17.01.201 Зр №56/01.

Про отримання вказаного припису та заборону перевантаження харчових вантажів (харчової продукції) - живих водних ресурсів (свіжовиловленої риби) через причали Бердянського порту, керівники риболовецьких підприємств були повідомлені Бердянським портом письмово заздалегідь, в тому числі судновласник СЧС «ВЕРА» - Приватне підприємство «ГНПД».

При заході СЧС «ВЕРА» 05.03.2013 року до порту, черговими диспетчером адміністрацію судна СЧС «ВЕРА» було попереджено про заборону перевантаження живих водних ресурсів (свіжовиловленої риби) через причали ДП «БМТП», на що було отримано відповідь, що на борту судна знаходиться невелика кількість харчової продукції (виловленої риби), але її не будуть перевантажувати через причали порту, до порту судно заходить на відстій.

Однак 08.03.2013 року керівництво та команда СЧС «ВЕРА» здійснили самовільне вивантаження ящиків з рибою на четвертий причал порту.

14.03.2013 року приписом № 147, Головний державний санітарний лікар Азовського басейнового управління держсанепідслужби на водному транспорті зобов'язав ПП "ГНПД" терміново звільнити причал № 4 від вантажу що йому належить, та який самовільно, без дозволу ДП «БМТП» було вивантажено на причал.

Представник ДП «БМТП» зазначив, що твердження позивача про наявність сплати санітарного збору передбаченого «Положенням про портові збори», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000 (далі - Положення), під час заходження судна СЧС «ВЕРА» до ДП «БМТП» є безпідставними.

У відповідності до інформації наданої адміністрацією судна СЧС «ВЕРА» у заявці на постановку судна до причалу порту, ціль стоянки було вказано «відстій», тобто судно зайшовши до ДП «БМТП» у відповідності до «Положення» було віднесено до групи судна «Е» як риболовецьке судно, а з вказаної групи судна передбачено стягнення лише причального збору.

З огляду на вказане ДП «БМТП» було виставлено рахунок №1303004800 від 22.03.2013 у відповідності до якого судновласнику необхідно було оплатити за вказаний суднозахід судна СЧС «Вера» лише причальний збір.

З огляду на вказане всі послуги порту по зняттю стічних забруднених вод із судна, а також відходів та сміття повинні були замовлятися адміністрацією судна додатково з гарантією їх оплати по встановленим портом тарифам, як це передбачено умовами укладеного Договору №14 від 03.02.2012р.

У відповідності до Наказу Міністерства транспорту України №205 від 10.04.2001, яким затверджено «Правила реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України» визначено поняття «Відходи суднові» - не потрібні і не придатні для обслуговування судна відпрацьовані види нафти і матеріалів, невживані їх залишки або речовини, що утворюються в процесі експлуатації судна (тверді і рідкі), які не підпадають під утилізацію на самому судні і підлягають постійному або періодичному вилученню із судна.

Сміття - означає всі види продовольчих, побутових і експлуатаційних відходів (крім свіжої риби та її залишків), що утворюються в процесі нормальної експлуатації судна і підлягають постійному або періодичному вилученню....

Тобто із вказаних нормативних актів вбачається що вантаж який знаходився на судні СЧС «ВЕРА» та який було виставлено на причал ДП БМТП законодавець не відносить до відходів та сміття що утворилися в процесі експлуатації суден.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, капітана рибопромислового судна «Вера» Федорова Ігоря Валерійовича, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених представником позивача.

Вислухавши думку представників сторін, представників третіх осіб, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.03.2013 та 11.03.2013 відповідачем проведено санітарно - епідеміологічні обстеження причальної лінії ДП «Бердянський морський торгівельний порт», про що складено відповідні акти. Станом на 08.03.2013 встановлено факт самовільного вивантаження з СЧС «Вера» 37 ящиків з рибою, без належного упакування. Станом на 11.03.2013 встановлено, що на причалі № 4 продовжує знаходитись 37 ящиків з рибою.

14.03.2013 на підставі проведених обстежень, листа начальника ДП «БМТП» № 122/40-юр від 14.03.2013, відповідачем винесено припис № 147 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства.

Вказаним приписом запропоновано позивачу звільнити причал № 4 ДП «Бердянського морського торговельного порту» від вантажу, який належить ПП «ГНПД» та який представляє епідемічну небезпеку.

Оскарження зазначеного припису № 147 від 14.03.2013 є предметом розгляду справи.

Необхідно зазначити, що рибопромислове судно «Вера» на підставі дозвільних та інших документів, зокрема талону № 14, виданого 01.03.2013 року відповідальному за улов у виробничому підрозділі ПП «ГНПД», промислового журналу, вилучає водний біологічний ресурс (далі - ВБР) із природного середовища та здійснює зберігання улову і доставку необробленого ВБР на рибоприймальний пункт, розташований за межами Бердянського морського торговельного порту.

Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено визначення ВБР - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.

Надалі після вилучення ВБР із природного середовища, у необробленому (без переробки, охолодження і т.п.) стані ВБР знаходиться на борту СЧС «Вера» до моменту прибуття у Бердянський морський торговельний порт, де через державні причали силами членів екіпажу здійснюється процедура перевантаження з борту «Вера» на орендовані автомобілі.

08.03.2013 у зв'язку з забороною ДП «Бердянський морський торговельний порт» рибопромисловому судну СЧС «Вера» вивантаження необробленого ВБР та його подальшого користування, внаслідок чого порушена «Інструкція про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів», затверджена наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 623/404 від 11.11.2005, та згідно вимог ст.38 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у позивача припинилося право власності на водні біоресурси, які знаходилися на борту рибопромислового судна СЧС «Вера».

Згідно вимог «Державних санітарних правил для морських суден України», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 57 від 20.12.2000, які розповсюджуються на рибопромислове судно СЧС «Вера», його капітан в силу обов'язків, покладених на нього п.5 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863, не мав права зберігати ці ВБР на борту судна.

Рибопромислове судно «Вера» не здійснює переробку ВБР, не здійснює виготовлення харчової продукції, не здійснює транспортування свіжовиловленої риби, продовольчої сировини і продукції та не передає ДП «Бердянський морський торговельний порт» для приймання портом свіжовиловлену рибу, продовольчу сировину або продукцію. Ні рибопромислове судно «Вера», ні судновласник ПП «Група науково-промислових досліджень» на території порту не мають в оренді або у власності земельної ділянки чи об'єкти нерухомого майна, та не ведуть діяльності на території порту.

Рибопромислове судно «Вера» веде діяльність на борту судна з використанням власної інфраструктури та силами членів суднової команди без використання будь-якої інфраструктури порту.

Згідно абзацу 2 п.23 «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269; відповідно до п.п.3.1.1.,3.1.2.,3.1.6.,3.1.19. «Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів ДСанПіН 7.7.4.-046-99», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 46 від 01.12.1999 року; відповідно до п.21 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863, на начальника морського порту покладені обов'язки, пов'язані із забезпеченням ефективних заходів для прийняття із суден відходів, вирішення питань з їх утилізації та забезпечення території і акваторії порту у стані, який повинен відповідати санітарним вимогам.

Згідно п.35 даного Положення, справляння санітарного збору передбачає обов'язкове прийняття портом із судна всіх видів забруднень ...за весь час стоянки судна в порту, а також виконання своїми силами і за свій рахунок операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття.

Утримання державних причалів портом у належному санітарному стані відноситься до переліку спеціалізованих послуг, визначеного у «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року», схваленого розпорядження КМУ № 1051-р від 16.07.2008, та до функції морського порту щодо забезпечення безпеки мореплавства, визначеної п.8 ст.75 КТМ України.

Фактично необроблений ВБР перетворився на відходи, які неможливо зберігати на борту судна. Відходи повинні бути прийняті ДП «БМТП» від рибопромислового судна «Вера» на підставі вимог п.8 ч. 1 ст.78 КТМ України.

Пунктом 35 «Положення про портові збори», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000 року встановлено, що обов'язкове прийняття портом із судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в порту, а також виконання своїми силами і за свій рахунок операцій, пов'язаних з прийомом забруднень (подача і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збору сміття, перевантажувальні операції, шланговка, відшланговка тощо); обов'язкову здачу судном у порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню в море. Здача забруднень засвідчується відповідною довідкою порту.

Відповідно до п. 23 «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 269 від 29.02.1996 року. Морські порти, судноремонтні заводи забезпечують: приймання з суден та здавання на плавучі або берегові очисні споруди забруднюючих речовин або вод, що їх містять; приймання з суден сміття та відходів з розміщенням їх на об'єктах поводження з відходами.

Аналізуючи наведені норми можна зробити висновок, що саме на ДП «БМТП» покладені обов'язки утримувати причали та прилеглі до них території у стані, який відповідає санітарним нормам.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми законодавства та враховуючи відсутність можливості капітана СЧС «Вера» прийняти відходи на борт, з метою дотримання санітарного законодавства, то припис за вихідним № 147 від 14.03.2013 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати припис № 147 від 14 березня 2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Харитоновим В.Г.

Судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. присудити на користь Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д. В. Татаринов.