ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2013 року № 2а-16249/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Київської міської ради

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», Комунальне підприємство «Хрещатик», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про

визнання нечинними та скасування рішень від 26.04.2007 року №486/1147 та від 01 листопада 2012 року № 318/8602, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради про:

- визнання нечинним та скасування рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року №486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» в частині площі земельної ділянки, що передана у власність;

- визнання нечинним та скасування рішення Київської міської ради від 01.11.2012 року № 318/8602 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» у АДРЕСА_1 для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-16249/12/2670, до участі у справі залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 грудня 2013 року.

19 грудня 2013 року розгляд справи відкладено до 06 лютого 2013 року, а в подальшому оголошено перерву до 20 лютого 2013 року.

20 лютого 2013 року до участі у справі судом залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Хрещатик» та розгляд справи відкладено до 20 березня 2013 року, а в подальшому оголошено перерву до 03 квітня 2013 року, до 24 квітня 2013 року та до 29 травня 2013 року.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В їх обґрунтування останній посилався на те, що рішеннями Київської міської ради від 26.04.2007 року № 486/1147 та від 01.11.2012 року № 318/8602 було порушено вимоги Державних будівельних норм України 360-92 та ст. 42 ЗК України, що призвело до порушення права позивача на користування прибудинковою територією та належними до неї спорудами. Окрім цього, позивач зазначає, що вони є упередженими, недобросовісними, нерозсудливими, суперечать принципу рівності перед законом та є дискримінаційними по відношенню до позивача та решти мешканців багатоквартирного будинку, власників житлових та нежитлових приміщень, тягнуть за собою несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів вказаних осіб, ухвалені без дотримання балансу інтересів позивача та решти мешканців багатоквартирного будинку.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.

Представники третіх осіб 1, 2 - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» проти задоволення позовних вимог заперечували, в обґрунтування своє позиції посилалися на те, що оскаржувані рішення ніяким чином не порушують права, свободи та інтереси позивача.

Представник третьої особи 3 - Комунальне підприємство «Хрещатик», письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав.

Треті особи 4,5,6,7,8 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 25 серпня 1999 року, ОСОБА_1 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 20.08.1999 року за № 3115, є власником квартири АДРЕСА_1

Вказана квартира розташована у шестиповерховому житловому будинку на два під'їзди, що налічує 48 квартир та чотири нежитлових приміщення.

Фактична прибиральна площа прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до рішення Печерської районної у м. Києві ради від 09.09.2010 року № 11, складає 1346, 0 кв.м.

З реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 29 липня 2003 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» є власником нежилого приміщення (літ. А), загальною площею 85,6 м ², розташованого за адресою АДРЕСА_1 на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 1 Київською державною нотаріальною контрою 04.07.2003 року.

Рішенням Київської міської ради від 29 листопада 2005 року № 503/2964 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» передбачено, зокрема: передати товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,15 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, у зв'язку з переходом права власності на будинок (договір купівлі-продажу від 07.05.2001 № 767, акт передачі від 07.05.2001 № 818, договір купівлі-продажу від 04.07.2003 № 68, акт передачі від 07.07.2003 № 68, договір купівлі-продажу від 20.05.2004 № 4590, акт приймання-передачі від 17.06.2004 № 20/5).

25 липня 2006 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 82-6-00378 , відповідно до предмету якого Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2005 р. № 503/2964, за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в строкову оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), загальною площею 0,1456 га терміном на 1 рік.

Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 року № 486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» вищевказану земельну ділянку, площею 0,1456 га продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» на вказану земельну ділянку з цільовим призначенням - експлуатація та обслуговування адміністративного будинку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія НД № 909365 від 27 липня 2007 року.

Окрім цього, 01 листопада 2012 року Київська міська рада, розглянувши клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» у АДРЕСА_1 та додані документи, враховуючи лист Головного управління містобудування та архітектури від 04.07.2012 року № 8629/0/18-3/19-12 прийняла рішення № 318/8602 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО" у АДРЕСА_1 для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм».

Вказаним рішенням Київська міська рада ухвалила:

- надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО" у АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,05 га в постійне користування для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм згідно з планом-схемою (додаток до рішення) (К-20027);

- Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів для отримання вихідних даних на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Звернення Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою було обумовлено Рішенням засідання «Постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403», від 29.02.2012 № 16/2012 відповідно до якого Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було визначено замовником підготовчих робіт.

З урахуванням того, що вищевказані рішення відповідача позбавляють, на думку позивача, його та інших мешканців будинку прибудинкової території, на яких розташовані необхідні елементи благоустрою, останній звернувся з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до положень ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київською міською радою на даний час регулюється Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (далі - Порядок № 63/9120), а на момент прийняття оскаржуваних рішень - Рішенням Київської міської ради «Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві» від 14 березня 2002 року № 304/1738 та відповідно Порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року № 457/1867.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України (в редакцій чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення від 26.04.2007 року № 486/1147) продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Зокрема, відповідно до рішення Київської міської ради «Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві» від 14 березня 2002 року № 304/1738 (далі - Рішення № 304/1738) громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до Київської міської ради. У заяві зазначається місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. Київська міська рада в тижневий термін розглядає подані заяви (клопотання) і дає доручення Головному управлінню земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на подальше опрацювання (п. 2.1).

Відповідно до пп. 2.1.1 Рішення № 304/1738 юридичні особи України для підготовки пропозицій заявники подають до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі, договір тимчасового користування, у тому числі на умовах оренди);

б) план земельної ділянки, документ про її надання чи документ про погодження місця розташування об'єктів на ній у разі відсутності документа, що посвідчує право користування нею;

в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

г) статут (положення) та установчий договір підприємства, установи, організації (нотаріально завірені копії);

д) довідку про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

є) документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, зареєстровані в установленому порядку.

Згідно із п. 2.2 Рішення № 304/1738 Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації опрацьовує представлені матеріали і при можливості подальшого їх оформлення організовує проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, або готує відповідь про відмову.

Технічна документація з продажу земельної ділянки складається з текстових (пояснювальна записка, документи, вказані в п. 2.1), графічних матеріалів (план встановлених меж земельної ділянки, витяг з чергового кадастрового плану, топографічний план в масштабі 1:500 з нанесеними червоними лініями) та висновку експерта про оцінну вартість земельної ділянки.

Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації погоджує документацію та готує проект рішення Київради про продаж земельної ділянки і подає його разом з технічною документацією та звітом про експертну грошову оцінку для розгляду та погодження постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування.

Відповідно до п. 2.6 Рішення № 304/1738 Постійна комісія Київради з питань містобудування та землекористування після розгляду поданих документів подає їх в тижневий термін на розгляд сесії Київської міської ради.

Пунктом 2.7 Рішення № 304/1738 передбачено, що рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу.

Управління земельних ресурсів готує договір купівлі-продажу земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату для Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації є підставою для виготовлення та видачі державного акта на право власності на землю, а також її державної реєстрації (п. 2.8, 2.9 Рішення № 304/1738).

З досліджених матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Київторгремпроект» при подачі клопотання до Київської міської ради про продаж земельної ділянки площею 0,1456 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, яка знаходиться в межах Київської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 було додано весь пакет документів, передбачений вищевказаним рішенням. А саме, ТОВ «Київторгремпроект» було подано копії наступних документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(серія А 00 № 037775);

- статуту ТОВ «Київторгремпроект»;

- довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 25050/05 від 08.12.2005 року;

- нотаріального засвідченого договору оренди земельної ділянки від 26.07.2006 р. № 82-6-00378, укладеного з Київською міською радою та зареєстрованого за № 356;

- плану земельної ділянки, яка надається в оренду ТОВ «Київторгремпроект;

- опису меж та ситуаційної схеми;

- акту визначення земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01 лютого 2006 року;

- акту приймання-передачі земельної ділянки від 26 липня 2006 року;

- рішення Київської міської ради від 29 листопада 2005 року № 503/2964 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1»;

- Витягу з технічної документації № Ю-36916/2006 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- договору купівлі-продажу нежилого приміщення при викупі від 07.05.2001 року № 767, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Київторгремпроект»;

- акту передачі нежилого приміщення загальною площею 756,9 кв.м по АДРЕСА_1 від 07.05.2001 року;

- реєстраційного посвідчення від 25.05.2001 року, що посвідчує реєстрацію нежилого приміщення, площею 756,9 кв.м, що становить 53/100 частини від нежилих приміщень по АДРЕСА_1 за ТОВ «Київторгремпроект»;

- договору купівлі-продажу нежилого приміщення при викупі від 04.07.2003 року № 68, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та ТОВ «Київторгремпроект»;

- акту передачі нежилого приміщення загальною площею 85,6 кв.м по АДРЕСА_1 від 04.07.2003 року;

- реєстраційного посвідчення від 29.07.2003 року, що посвідчує реєстрацію нежилого приміщення, площею 85,6 кв.м. по АДРЕСА_1 за ТОВ «Київторгремпроект»;

- договору купівлі-продажу нежилого приміщення при викупі від 20.05.2004 року, укладеного між ТОВ «Житло-Буд» та ТОВ «Київторгремпроект»;

- акту передачі нежилого приміщення загальною площею 628, 9 кв.м по АДРЕСА_1 від 17.06.2004 року;

- реєстраційного посвідчення від 03.08.2004 року, що посвідчує реєстрацію нежилого приміщення, загальною площею 628, 9 кв.м. по АДРЕСА_1 за ТОВ «Київторгремпроект».

За результатами дослідження вказаних вище документів, Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було організовано проведення експертної грошової оцінки та складено технічну документацію з продажу земельної ділянки, що підтверджується наданою технічною документацією земельної ділянки, яка підлягає продажу у м. Києві на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8 000 000 000: 82: 012: 0023, затвердженою начальником Головного управління земельних ресурсів А. Муховиковим 11.01.2007 року. На їх підставі, за погодженням Постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення від 26.04.2007 року №486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв з дотриманням порядку, передбаченого на той час чинним законодавством.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем при прийнятті вищевказаного рішення вимог держаних будівельних норм України 360-92, відповідно до яких при будівництві житлових та громадських будинків в існуючих житлових кварталах необхідно передбачати забезпечення нормальних умов експлуатації існуючої забудови та використовувати будівельні ділянки мінімальної площі, улаштовувати тимчасові під'їзди і пішохідні дороги, дитячі майданчики і господарські ділянки та мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку (без розміщення на ній дитячих дошкільних установ і підприємств обслуговування, гаражів, що належать громадянам, фізкультурних і спортивних споруд) необхідно приймати відповідно до кількості його мешканців - не менше як 15,3-13,9 кв.м/люд., що потягло за собою зменшення розміру прибудинкової території багато квартального будинку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ (далі - Закон № 2866-ІІІ) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Земельного кодексу України встановлено, що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Представником позивача на доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги не надано доказів створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 або доказів оформлення прав на прилеглу до вказаного будинку земельну ділянку (державного акту, договору оренди) іншим підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють управління цим будинком.

Окрім цього, доводи позивача про порушення відповідачем вимог чинного законодавства ґрунтуються на його власних розрахунках, які на думку суду є припущеннями, що не підтвердженні належними та допустимими доказами.

У зв'язку з вищевикладеним, позовна вимога про визнання нечинним та скасування рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року №486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» в частині площі земельної ділянки, що передана у власність, до задоволення не підлягає.

Водночас, щодо правомірності прийняття Київською міською радою рішення від 01.11.2012 року № 318/8602 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» у АДРЕСА_1 для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм», суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України (абз. 3 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України).

Як зазначалося судом вище, на час прийняття відповідачем рішення від 01.11.2012 року № 318/8602 спірні відносини регулювалися Порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затверджених рішень Київської міської ради від 15.07.2004 року № 457/1867, однак враховуючи те, що документи щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» у АДРЕСА_1 для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм, ще перебувають на стадії погодження з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, то суд при вирішені вказаної справи застосовує Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (далі - Порядок № 63/9120).

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Розділу 2 Порядку № 63/9120 дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою не гарантує позитивного рішення Київської міської ради з питання передачі (надання) земельної ділянки. В дозволі, відповідно до вимог законодавства України можуть бути зазначені попередні умови передачі (надання) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Розділу 2 Порядку № 63/9120 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 186¹ Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється на підставі дозволу на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням зацікавленої особи виконавцем робіт із землеустрою, який відповідно до законодавства є розробником документації із землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється відповідно до вимог, визначених законодавством та цим Порядком.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.

Статтею 186¹ Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, історико-культурного призначення, земельної ділянки, розташованої на території історичних ареалів населених місць, земельної ділянки, на якій розміщені об'єкти культурної спадщини, підлягає також погодженню з органом охорони культурної спадщини.

Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів виконавчої влади, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі, якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Як зазначалося раніше та підтверджено у судовому засіданні представником третьої особи - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» на час розгляду справи триває процедура погодження та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм за адресою: АДРЕСА_1.

Київською міською радою рішення щодо відведення вказаної земельної ділянки Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» не приймалося, отже питання щодо визначення правового статусу вказаної земельної ділянки не вирішувалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

З дослідженого вказаного вище рішення Київської міської ради від 01 листопада 2012 року № 318/8602 вбачається, що ним надано лише дозвіл Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням викладених вище норм чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що надання відповідачем дозволу, який оформлено оскаржуваним рішенням, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування не створює правової підстави для фактичної передачі такої ділянки у власність або користування та не гарантує позитивного висновку (рішення) органами виконавчої влади щодо передачі (надання) земельної ділянки.

А тому, враховуючи зазначене вище, оскаржуваним рішенням відповідача права, свободи або інтереси позивача не порушуються, а обраний спосіб захисту позивача не є належним, у зв'язку із чим підстави для задоволення вимоги про визнання нечинним та скасування рішення Київської міської ради від 01.11.2012 року № 318/8602 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» у АДРЕСА_1 для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм» також відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність рішень відповідача доведено суду.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 181, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя

І.М. Погрібніченко