КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11650/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сербін Юрій Сергійович про скасування рішення про анулювання ліцензії та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інститут сімейної медицини», (надалі - позивач), звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України (надалі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сербін Юрій Сергійович про скасування рішення від 12 липня 2012 року про анулювання ліцензії та наказу № 521 від 12 липня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16.10.2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно Ліцензії (Серія АГ № 602061), виданої в порядку переоформлення ліцензії від 20.07.2009 року Серії АВ № 471718, виданої 16 червня 2011 року ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» має право займатися медичною практикою. Дана ліцензія дійсна з 16 червня 2011 року по 20 липня 2014 року.

До видів діяльності ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» за КВЕД відповідно до Довідки серії АА № 635300 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.06.2012 року відноситься, зокрема, 86.21 Загальна медична практика, 86.10 Діяльність лікарняних закладів, 86.22 Спеціалізована медична практика, 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я.

04 липня 2012 року комісією Міністерства охорони здоров'я України проведено позапланову перевірку додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Підставою для проведення позапланової перевірки було звернення народного депутата України Сербіна Ю.С. від 02.04.2012 року № 1224. За результатами позапланової перевірки було складено Акт позапланової перевірки від 04.07.2012 року, Акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній особі для провадження господарської діяльності від 04.07.2012 року, Акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих ліцензіатом для одержання ліцензії від 04.07.2012 року.

12 липня 2012 року за матеріалами позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики Ліцензійною комісією Міністерства охорони здоров'я України було прийнято рішення про анулювання ліцензії від 16.06.2011 року серії АГ № 602061, виданої позивачу на провадження господарської діяльності з медичної практики за лікарськими спеціальностями: організація і управління охороною здоров'я, акушерство і гінекологія, сексопатологія, ультразвукова діагностика, генетика медична, анестезіологолія; номенклатури молодших спеціалістів з медичною освітою: лабораторна справа (клініка), сестринська справа. Рішення Ліцензійної комісії МОЗ України затверджене Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 521 від 12.07.2012 року.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 ч. 2 ліцензуванню підлягає медична практика.

Частиною першою ст. 8 Закону № 1775-ІІІ визначено, що ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про лікарські засоби», Основ законодавства України про охорону здоров'я, Господарського кодексу України, інших нормативно-правових актів було розроблено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2011 року № 49, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 09 лютого 2011 року за № 171/18909 (далі - Ліцензійні умови), які визначають ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 2.3 Ліцензійних умов передбачено, що медична практика провадиться суб'єктами господарювання на підставі ліцензії та за наявності:

- приміщень, що відповідають установленим санітарним, епідеміологічним, гігієнічним нормам і правилам, протипожежним нормам і правилам за наявності дозволу органу державного пожежного нагляду;

- приладів, обладнання, оснащення відповідно до Табеля оснащення виробами медичного призначення лікувальних та діагностичних кабінетів амбулаторно-поліклінічних закладів, стаціонарних відділень лікарень (далі - Табель оснащення). При цьому засоби вимірювальної техніки повинні бути метрологічно повірені;

- працівників (лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою) для провадження медичної практики відповідно до розділу III Ліцензійних умов.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» Міністерство охорони здоров'я України є органом ліцензування на провадження діяльності з медичної практики.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2011 року № 80, затверджено Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 травня 2011 року за № 634/19372 (далі - Порядок № 80).

Даним Порядком установлена єдина процедура здійснення контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики.

Згідно п. 2.9 Порядку № 80 позапланові перевірки здійснюються МОЗ України на підставах, визначених Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та «;Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Пунктом 2.10 Порядку № 80 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. Про проведення позапланової перевірки ліцензіат заздалегідь не попереджається.

Підстави анулювання ліцензії визначені ч. 1 ст. 21 Закону № 1775-ІІІ.

Частиною другою ст. 21 Закону № 1775-ІІІ передбачено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що Ліцензійною комісією МОЗ України за результатами перевірки прийнято рішення від 12 липня 2012 року про анулювання ліцензії ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» від 16.06.2011 року серії АГ № 602061, яке затверджено Наказом № 521 від 12 липня 2012 року. Підставою для прийняття вказаного рішення та Наказу стало встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній особі для провадження господарської діяльності, виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих позивачем для одержання ліцензії (про що свідчать відповідні акти відповідача) для здійснення діяльності, а також надання медичної допомоги неналежної якості третій особі.

Такі висновки перевірки та доводи апелянта спростовуються наступними фактами.

Згідно з наданого МОЗ України листа № 10186 від 20.06.2011 року, надісланого ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» вбачається, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 06.06.2011 року № 0606/29-М та доданих до неї документів, Ліцензійною комісією прийнято рішення про переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» з розширенням видів діяльності, а саме діяльності з медичної практики за спеціальністю: організація і управління охороною здоров'я, акушерство і гінекологія, урологія, проктологія, терапія, дерматовенерологія, неврологія, ендокринологія, сексопатологія, ультразвукова діагностика, клінічна лабораторна діагностика, ортопедія і травматологія, фізіотерапія, генетика медична, анестезіологія; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, лабораторна справа (клініка), терміном дії з 16.06.2011 року по 20.07.2014 року.

З акту про виявлення недостовірних відомостей, поданих ліцензіатом для одержання ліцензії, складеному МОЗ України 04 липня 2012 року, виявлено розбіжність в довідці № 140 від 08.07.2009 року, яка наявна в ліцензійній справі позивача, виданій Головним управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідці, що надана відповідачу під час проведення перевірки. Зокрема, довідка, яка стала підставою для продовження ліцензії, скасованої оскаржуваними рішеннями відповідача, містить більший перелік лікарських спеціальностей, ніж та, яка була надана перевіряючим. На думку відповідача, саме довідка наявна в матеріалах ліцензійної справи містить недостовірні відомості.

Але, як вбачається з листа МОЗ України № 10186 від 20.06.2011 року, переоформлення ліцензії АВ № 471718 від 20.07.2009 року позивача відбувалася, у зв'язку з розширенням видів діяльності, за наслідками чого було прийнято рішення (Протокол № 21 від 16.06.2011 року) про переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Окрім цього, відповідно до Акту позапланової перевірки від 04 квітня 2012 року (з аналізу вказаного документа вбачається, що в його даті складання допущена помилка - 04 березня 2012 року), проведеної на підставі посвідчення № 17.04.45-59 від 02.04.2012 року на виконання Наказу МОЗ України від 02.04.2012 року та листа Генеральної прокуратури України від 17.02.2012 № 07/1/1-15095-12, відповідачем здійснювалася позапланова перевірка позивача, в тому числі із тих питань, які були предметом перевірки у липні 2012 року. При цьому, під час перевірок, недостовірних відомостей у документах, які б стали підставами для анулювання ліцензії відповідачем встановлено не було.

Таким чином, ліцензійний орган протиправно визнав належними документи, подані до заяви про переоформлення ліцензії та ліцензію визнав такою, що підлягає скасуванню. Інших доказів зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії (переоформлення) відповідачем не додано, натомість позивачем надано Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11.05.2012 року № 07.2.5/131, згідно якого, станом на 11.05.2012 року (після переоформлення ліцензії) санітарно-епідеміологічний стан ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України.

Щодо факту передачі ліцензії іншій юридичній особі для провадження господарської діяльності, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до матеріалів справи, третя особа проходила лікування в ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» та Київському філіалі Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України» у яких була заведена амбулаторна карта пацієнта № 0475 - в закладі позивача та медична карта стаціонарного хворого № 0475 та № 222 - в іншому медичному закладі. З медичної картки № 222, а також протоколу операції № 222 вбачається, що третій особі Київською філією Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України» здійснено операцію: мікрохірургічна субінгвінальна перев'язка вен за Мармуром з застосуванням хірургічного лазеру (Лікар-Хірург).

Хірургічне втручання відбувалося в приміщенні ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 4-Б.

Відповідно до договору суборенди нежитлових приміщень № 03/01-12 від 10 січня 2012 року позивачем передано Київській філії Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України» на два роки та одинадцять місяців у тимчасове платне користування приміщення за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 4-Б.

Договором № 3-01-11 від 03 січня 2011 року між позивачем та Київською філією Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України» досягнуто згоди про співробітництво, яке включає: сумісні медичні консультації та огляди, здійснення оперативних, медичних та інших втручань, тощо.

Окрім цього, п. 1.3 зазначеного договору передбачено право сторін направляти своїх пацієнтів до закладів охорони здоров'я іншої сторони для проведення окремих медичних втручань (оперативних та інших), анестезіологічного забезпечення, розміщення в стаціонарах тощо.

З акту «Про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній особі» МОЗ України від 04 липня 2012 року, встановлено, що хірургічне втручання Київською філією Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України» відбувалося в приміщенні позивача за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 4-Б. Зазначене місце господарської діяльності з медичної практики не зазначено у заяві, або інших документах Київської філії Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України», а у позивача не заявлено спеціальність «хірургія», а також відсутні умови для проведення оперативних втручань за вказаною адресою.

З аналізу вищезазначених документів можна зробити висновок про те, що операція та стаціонарне лікування здійснювалася контрагентом позивача на підставі цивільно-правових угод, що не заперечується відповідачем.

Державне підприємство «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України» відповідно до ліцензії серія АГ № 602096, з 23.06.2011 року має право на здійснення медичної практики. Окрім цього, як зазначалося раніше ліцензія позивача не містить у собі виду господарської діяльності за спеціальністю «хірургія».

За вказаних обставин, колегія суддів вважає не доведеним факт передачі ліцензії ліцензіатом іншій юридичній особі для провадження господарської діяльності.

Представником третьої особи було надано письмові докази в підтвердження протиправності дій позивача, а саме: постанову про порушення кримінальної справи від 14 вересня 2012 року за фактом складання та видачі працівниками ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» завідомо підробленого документу, постанову про визнання третьої особи потерпілим від 03 жовтня 2012 року та лист № 71С від 12 жовтня 2012 року Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України». Вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки, дій чи бездіяльності особи щодо якої ухвалено вирок. На час розгляду справи, такий вирок відсутній. Що стосується обставин порушення ОСОБА_4 вимог чинного законодавства та незаконності укладання вищевказаних договорів від Київської філії Державного підприємства «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АНМ та МОЗ України», про які йдеться в листі № 71С від 12 жовтня 2012 року, є необгрунтованим, оскільки у вказаному листі не заперечується факт укладання таких договорів. Відомості щодо визнання таких договорів нікчемними в порядку ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України відсутні.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт надання медичної допомоги неналежної якості не є відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставою для скасування ліцензії позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що рішення Ліцензійної комісії МОЗ України від 12.07.2012 року про анулювання ліцензії від 16.06.2011 року серії АГ № 602061, виданої ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» на продовження господарської діяльності з медичної практики та Наказ МОЗ України № 521 від 12.07.2012 року в частині затвердження рішення Ліцензійної комісії МОЗ України від 12.07.2012 року про анулювання ліцензії від 16.06.2011 року серії АГ № 602061, виданої ТОВ «Медичний центр «Інститут сімейної медицини» на продовження господарської діяльності з медичної практики, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді :

Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.