Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. Справа №805/4437/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі Бебешко Ю.О.,

за участю

представників позивача Кривсун Н.В., Склярука І.І.,

представника відповідача Бєрідзе Є.Ж.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар-Сервіс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсною постанову № 5т від 22.03.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Кулінар-сервіс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсною постанову № 5т від 22 березня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що перевіркою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (далі - Інспекція) виявлено, що у закладі ресторанного господарства кожному відвідувачу (споживачу) розповсюджується друкований носій, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну», з посиланням на порушення норми ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Вважає, що зазначений акт було складено Інспекцією із порушенням вимог діючого законодавства, а висновки зроблені в Акті не відповідають дійсності. На підставі зазначеного акту Інспекцією 22 березня 2013 року була прийнята постанова про накладення стягнення, передбаченого ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», у вигляді штрафу в розмірі 40000,00 (сорок тисяч), яку позивач просить визнати недійсною, оскільки прийнята з порушенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись, зокрема на те, що в приміщенні кантрі-ресторану «Табаско» рекламний буклет кантрі-ресторану «Табаско», який було виготовлено та розповсюджено у серпні 2012 року, на час перевірки не розповсюджувався у закладі, та невідомо яким чином він потрапив до матеріалів перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги безпідставні та необґрунтовані, порушення, згідно якого застосована фінансова санкція підтверджується актом перевірки від 14 березня 2013 року № 004363, яким встановлено, що у закладі ресторанного господарства кожному відвідувачу (споживачу) розповсюджується друкований носій, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача, свідка, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2013 року працівниками Інспекції відповідно до наказу № 141 від 13.03.2013 року «Про проведення перевірки» проведено позапланову перевірку ресторану «Табаско», що знаходиться за адресою м. Донецьк, проспект Гурова, 16, та належить ТОВ «Кулінар-сервіс», відносно дотримання законодавства про захист прав споживачів, на підставі звернення гр. ОСОБА_4 та згоди Держспоживінспекції України № 898-3-7/7 від 28.02.2013 р., про що складено акт перевірки дотримання законодавства про захист справ споживачів від 14.03.2013 р. №004363.

У вказаному акті перевірки зазначено, що порушень позивачем ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» не виявлено.

Проте на момент перевірки виявлено, що у закладі ресторанного господарства кожному відвідувачу (споживачу) розповсюджується друкований носій, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки, що відображені в акті перевірки від 14.03.2013 р. № 004363 начальником Інспекції прийнято постанову від 22.03.2013 р. № 5т про накладення стягнення, передбаченого ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», у вигляді штрафу в розмірі - 40000 грн.

Правовою підставою прийняття постанови про накладення стягнення від 22.03.2013 року № 5т в сумі 40000 грн. є обставини викладені в акті перевірки від 14.03.2013 року, а саме: розповсюдження друкованого носія, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» статтею 1 встановлено, реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» визначені основні принципи державної політики щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення. Відповідно до завдань цього Закону державна політика щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення ґрунтується на таких принципах: законності; комплексності правових, економічних, медичних та інших заходів, спрямованих на охорону здоров'я населення шляхом попередження та зменшення вживання тютюнових виробів; поступовості та поетапності заходів, спрямованих на охорону здоров'я населення від впливу тютюнового диму, запобігання початку куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання, насамперед серед дітей та молоді, та зменшення вживання тютюнових виробів; участі фізичних осіб, об'єднань громадян, діяльність яких не пов'язана з тютюновою промисловістю, у заходах щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення; індивідуального підходу і доступності лікувально-профілактичних заходів для кожної особи, яка бажає позбутися шкідливої звички курити тютюнові вироби чи іншим способом їх вживати; доступності інформації для населення про шкоду для здоров'я людини вживання тютюнових виробів, впливу тютюнового диму та перевагу здорового способу життя; пріоритетності політики у сфері охорони здоров'я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з тютюновою промисловістю.

Статтею 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» встановлено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:

- проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь які інші товари, роботи, послуги;

- використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов'язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

- продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40 х 30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;

- розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;

- розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

- надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп'ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

- продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Статтею 20 Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

Особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

За порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду.

Фінансові санкції, передбачені частиною другою цієї статті, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт порушення.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині шостій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформляється постановою, що надсилається суб'єкту господарювання, на якого накладено фінансові санкції, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю); відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Згідно ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» від 22 вересня 2011 року № 3778-VI, яким ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» було викладено в новій редакції, набув чинності 17.09.2012 р.

У судовому засіданні представники позивача, пояснили, що 01 серпня 2012 року між ТОВ «Кулінар-сервіс» (замовником) та ФО-П ОСОБА_5 (виробником) було укладено Договір про надання послуг № 010812/01 на розробку дизайн-макету рекламного буклету, виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів кантрі-ресторану «Табаско».

Згідно Додатку № 1 до Договору, Замовник доручає, приймає й оплачує, а Виконавець зобов'язується здійснити розробку макета рекламного проспекту кантрі-ресторану «ТАБАСКО» з назвою: «TABA$CO NEWS PEPPER» і виготовлення (печатка) 20-ти штук тестових (пробних) зразків даного рекламного проспекту.

09 серпня 2012 року ФО-П ОСОБА_5 актом прийому-передачі матеріалів № 1 було передано ТОВ «Кулінар-сервіс» проект макету (зразок №1) та кілька виготовлених тестових примірників рекламного буклету кантрі-ресторану «Табаско».

Ознайомившись з наданими проектом макету буклету та тестовими примірниками буклету, ТОВ «Кулінар-сервіс» Рекламаційним актом № 1 від 10 серпня 2012 року не затвердило дані матеріали та повернуло проект макету буклету на доопрацювання ФО-П ОСОБА_5 Буклети, що залишились, були передані на потреби клінінгової служби для утилізації.

13 серпня 2012 року ФО-П ОСОБА_5 за актом прийому-передачі матеріалів № 2 та актом прийому-передачі робіт (послуг) № 1 від «15» вересня 2012 року узгодив з ТОВ «Кулінар-сервіс» проект макету буклету (зразок № 2).

Згідно п. 1.1. Додатку № 2 від 16 серпня 2012 р. до Договору на надання послуг № 010812/01 від 01.08.12г., Замовник доручає, приймає й оплачує, а Виконавець зобов'язується надати послуги з виготовлення (печатки) рекламного проспекту кантрі-ресторану «ТАБАСКО» з назвою: «TABA$CO NEWS PEPPER» у кількості 2000 шт. (дві тисячі штук) і розповсюдити надрукований рекламний проспект серед потенційних споживачів ресторану.

За актом прийому-передачі робіт (послуг) № 2 від «28» серпня 2012 р. ФО-П ОСОБА_5 виготовив замовлені та затверджені рекламні буклети та передав їх ТОВ «Кулінар-сервіс». Виготовлені рекламні буклети були розповсюджені ФО-П ОСОБА_5 серед потенційних відвідувачів кантрі-ресторану «Табаско». Дані послуги прийняті ТОВ «Кулінар-сервіс» за актом прийому-передачі робіт (послуг) № 3 від 10 вересня 2012 року.

ТОВ «Кулінар-сервіс» сплатило ФО-П ОСОБА_5 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень), згідно умов Договору про надання послуг № 010812/01 від 01 серпня 2012 р. на підставі рахунку-фактури № 3011/1 від 30.11.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 156 від 12.12.2012р..

Актом прийому-передачі робіт (послуг) № 1 від «15» серпня 2012 р. були затверджені рекламні буклети, які були виготовлені та розповсюджені під час рекламної компанії з відкриття кантрі-ресторану «Табаско», тобто до 10 вересня 2012 р. (Акт прийому-передачі робіт (послуг) № 3 від 10 вересня 2012 р.).

Виготовлені рекламні буклети були розповсюджені ФО-П ОСОБА_5 серед потенційних відвідувачів кантрі-ресторану «Табаско». Дані послуги прийняті ТОВ «Кулінар-сервіс» за актом прийому-передачі робіт (послуг) № 3 від 10 вересня 2012 року.

Таким чином, враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що ТОВ «Кулінар-сервіс» не виготовляло та не розповсюджувало серед потенційних споживачів ресторану рекламні проспекти кантрі-ресторану «ТАБАСКО».

Також, слід зазначити, що в зверненні ОСОБА_4 до Інспекції вказано, що порушуються вимоги ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а саме: у закладі громадського харчування палять та відведена спеціальна кімната для куріння. Окрім того, інформація про те, що в цьому ресторані дозволено куріння міститься у інформаційній газеті закладу.

Як вже раніше було зазначено судом, згідно з актом № 004363 від 14 березня 2013 року було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на підставі звернення громадянки ОСОБА_4 про порушення ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

У зазначеному акті встановлено, що порушень ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» не виявлено.

Що стосується другого питання викладеного у скарзі ОСОБА_4, що у закладі відведена спеціальна кімната для куріння та, що в цьому ресторані дозволено куріння, інформація про що міститься у інформаційній газеті закладу, взагалі не знайшло свого відображення у акті перевірки.

В Акті № 004363 від 14 березня 2013 року, зокрема, встановлено: «Проте на момент перевірки виявлено, що у закладі ресторанного господарства кожному відвідувачу (споживачу) розповсюджується друкований носій, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну», що є порушенням норми ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

Суд відмічає, що Інспекцією в акті перевірки не зазначено, що саме в рекламному буклеті стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну і яким чином це відноситься до скарги ОСОБА_4

Крім того, згідно абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

Абз. 7 ч. 1 ст. 6 встановлено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Порушення вимог ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», шляхом розповсюдження друкованого носія, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну, у зверненні громадянки ОСОБА_4 не зазначено, тому під час проведення позапланового заходу повинні були з'ясовуватися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що перевірка була проведена з порушенням вимог абз. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також, суд зазначає, що в судовому засіданні була допитана, в якості свідка - ОСОБА_4, яка пояснила, що відвідала ресторан «Табаско» 29 січня 2013 р. При відвідані ресторану дізналася від невідомої їй особи, що у закладі можна палити у спеціальному місті, але сама процес паління у закладі не бачила та місце для паління не відвідувала. Також про місце для паління, на її думку, зазначено у рекламному проспекті закладу, який вона знайшла у закладі, але їй його ніхто не вручав. Про порушення вона повідомила у скарзі на адресу відповідача.

Суд зазначає, що на підтвердження факту того, що скаржник відвідав ресторан «Табаско» до скарги додано, у тому числі, чек № 109000, при цьому, в зазначеному чеку дата відвідування ресторану вказана 14.03.2013 року, тобто вказана дата на чеку співпадає з датою проведення перевірки.

В свою чергу представник відповідача, в судовому засіданні не спростував доводи позивача на вищенаведені суперечливості та всупереч ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не довів факт, що у закладі ресторанного господарства кожному відвідувачу (споживачу) розповсюджується друкований носій, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну.

Таким чином, Інспекція при прийнятті спірної постанови не з'ясувала питання, що дані буклети розповсюджувались на час відвідування скаржником ресторану «Табаско».

Крім того, представником відповідача не доведено факту ідентичності зразка рекламного буклету, який він надав до суду тому, який було отримано та додану до акту перевірки, про що зазначено у ч. 5 п. 5 акту, як зразок друкованого носія на 4 сторінках.

Також, не довів, що згідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», він мав право проводити перевірку будь яких порушень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а не лише тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю), згідно абз. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи суперечливі пояснення представників сторін в судовому засіданні, а також оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, а саме: акт перевірки дотримання законодавства про захист справ споживачів від 14.03.2013 р. № 004363, який став підставою прийняття постанови Інспекції, суд вважає неналежним доказом порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», оскільки він не містить достатньої інформації щодо порушення позивачем у справі норм Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», в ньому не було у належному вигляді відображено усі обставини, які мають відношення до факту порушення, що є предметом спору та не наведені докази (свідки), які б дане порушення підтверджували, зокрема, з акта вбачається, що відповідачем не повинно було досліджуватись питання, що у закладі ресторанного господарства кожному відвідувачу (споживачу) розповсюджується друкований носій, який стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну, цей факт не доведений, не доведено, яким саме чином друкований носій стимулює продаж тютюнових виробів та вживання тютюну.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає недоведеним факт порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а тому постанова Інспекції № 5т від 22 березня 2013 року про накладення стягнення, передбаченого ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» у вигляді штрафу в розмірі - 40000 грн., є недійсною.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар-Сервіс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсною постанову № 5т від 22.03.2013 року - задовольнити.

Визнати недійсною Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області № 5т від 22 березня 2013 року про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 квітня 2013 року.

Повний текст постанови складений 26 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.