АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 671/42/13-ц

Провадження № 22-ц/792/941/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Фанди В.П.,

при секретарі : Врублевському П.С.

з участю : позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Ліщук О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 671/42/13-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду від 19 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Волочиської центральної районної лікарні про стягнення грошової надбавки за безперервний стаж роботи та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що працювала лікарем Волочиської центральної районної лікарні. В травні 1983 року переведена на посаду лікаря відділення швидкої медичної допомоги Волочиської ЦРЛ. Стаж роботи становить 20 років. Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року № 308/519 їй була встановлена надбавка за безперервний стаж роботи в розмірі 60 % посадового окладу. Однак, з червня 2011 року відповідач припинив нараховувати вказану надбавку. Недоплачена сума становить 14040 грн. Такими протиправними діями відповідача їй заподіяно моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків, що зумовило необхідність додаткових зусиль в організації життя. Тому позивачка просила суд стягнути з Волочиської ЦРЛ на її користь 14040 грн. надбавки за тривалість безперервної роботи лікарем швидкої медичної допомоги за період роботи з 1 червня 2011 року по 31 грудня 2012 року в розмірі 60% посадового окладу, 5000 грн. моральної шкоди, всього 19040 грн. та судові витрати.

Рішенням Волочиського районного суду від 19 березня 2013 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що при вирішенні спору суд дав невірну оцінку показанням свідків, зокрема, ОСОБА_3 Неправомірно взяв до уваги відомості зазначені в довідці про нараховану заробітну плату, яку надав відповідач. Також, ОСОБА_1 вказує, що під час роботи керувалась Положенням про лікаря виїздної бригади швидкої медичної допомоги затвердженого наказом МОЗ України від 19 червня 1996 року № 175, однак, суд не ________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Цермолонська Л.С. провадження № 22ц/792/941/13

Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 57 взяв вказане положення до уваги.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом головного лікаря Волочиської центральної районної лікарні № 73 від 13 травня 1983 року була переведена з посади терапевта на посаду лікаря швидкої допомоги Волочиської центральної районної лікарні.

Наказом головного лікаря Волочиської центральної районної лікарні № 170 від 4 грудня 1998 року ОСОБА_1 була переведена на посаду лікаря відділення швидкої допомоги Волочиської центральної районної лікарні.

У відповідності до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 5 жовтня 2005 року ОСОБА_1 станом на 31 березня 2011 року отримувала надбавку до заробітної плати за безперервний стаж роботи на посаді лікаря відділення швидкої медичної допомоги в розмірі 60 % посадового окладу

Наказом головного лікаря Волочиської центральної районної лікарні № 33 від 23 березня 2011 року реорганізовано відділення швидкої медичної допомоги і приймальне відділення та з 1 квітня 2011 року створено відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги. Цим же наказом встановлено перевести лікарів відділення швидкої медичної допомоги на посади лікарів відділення невідкладної медичної допомоги з виконанням обов'язків чергового лікаря та проведення оплати заробітної плати без змін протягом двох місяців з моменту виходу наказу.

Згідно штатного розпису відділення невідкладної медичної допомоги Волочиської центральної районної лікарні, додаток до наказу № 33 від 23 березня 2011 року відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги складається: з відділення невідкладної медичної допомоги, до якого входять завідуючий відділення, старша медична сестра, приймального відділення, до якого входять черговий лікар, чергова медична сестра, чергова молодша медична сестра, відділення швидкої медичної допомоги, до якого входять черговий фельдшер, молодша медична сестра, водій.

Наказом головного лікаря Волочиської центральної районної лікарні № 60-к від 1 квітня 2011 року в зв'язку з реорганізацією відділення швидкої медичної допомоги та приймального відділення Волочиської центральної районної лікарні у відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги ОСОБА_1 була переведена на посаду лікаря відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги з виконанням обов'язків чергового лікаря приймального відділення Волочиської центральної районної лікарні та виконання обов'язків завідувача відділенням.

Згідно довідки головного лікаря Волочиської центральної районної лікарні в квітні-травні 2011 року ОСОБА_1 отримувала надбавку до заробітної плати за безперервний стаж роботи на посаді лікаря відділення швидкої медичної допомоги в розмірі 60 % посадового окладу.

У відповідності до п. 4.1.1. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 5 жовтня 2005 року, старшим лікарям та лікарям, які працюють у відділеннях швидкої медичної допомоги в складі виїзних бригад, виплачується надбавка за тривалість безперервної роботи в розмірі : від 3 до 5 років - 10%, від 5 до 7 років - 20 %, більше 7 років - 60 %.

Згідно Положення про відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я № 370 від 1 червня 2009 року «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні (далі - Відділення) є структурним підрозділом багатопрофільної лікарні (далі - Лікарня), яке у цілодобовому режимі надає екстрену (невідкладну) медичну допомогу. Відділення утворюється згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації (далі - Територіальні органи охорони здоров'я) за наказом головного лікаря Лікарні в структурі лікувально-профілактичної установи, що утворюється, або шляхом реорганізації існуючого приймального відділення Лікарні.

Завданнями відділення є цілодобовий прийом пацієнтів та надання їм невідкладної (екстреної) медичної допомоги згідно з протоколами надання медичної допомоги, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України (далі - Протоколи). До Відділення приймаються особи, яких доставлено бригадами швидкої медичної допомоги (далі - Бригада), направлено на госпіталізацію лікарями лікувально-профілактичних закладів або які звернулися самостійно. Персонал Відділення визначається відповідно до штатних нормативів приймальних відділень Лікарень.

Відповідно до покладених завдань Відділення виконує такі функції як прийом пацієнтів, доставлених Бригадами, або тих, які звернулися безпосередньо до Відділення за направленням лікарів або самостійно, з наданням пацієнтам невідкладної (екстреної) медичної допомоги в обсязі, передбаченому існуючими Протоколами та інші.

У відповідності до Правил виклику бригад швидкої медичної допомоги, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я № 370 від 1 червня 2009 року «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги» невідкладна (екстрена) медична допомога на території України поза межами лікувально-профілактичних закладів надається цілодобово дорослому і дитячому населенню бригадами швидкої медичної допомоги (далі - Бригада). Виклик Бригади здійснюється з будь-якого телефону набором номера виклику екстрених служб по всій території України або при особистому зверненні громадян до підрозділу швидкої медичної допомоги.

Згідно п. п. 12 п. 4.1.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 5 жовтня 2005 року, за лікарями виїзних бригад станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які перейшли на посади головних лікарів станцій швидкої медичної допомоги, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та їх заступників, керівників відділень та підстанцій швидкої медичної допомоги, а також за працівниками з числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою виїзних бригад станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, які перейшли на посади головного (старшого) фельдшера станції (підстанції, відділення), фельдшера (медичної сестри) з приймання викликів та передачі їх виїзним бригадам швидкої медичної допомоги, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, зберігається надбавка в розмірах, що відповідають стажу безперервної роботи у виїзних бригадах.

П. 8 Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 19999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Таким чином, як вбачається з наказів головного лікаря Волочиської центральної районної лікарні, ОСОБА_1 була переведена з посади лікаря в зв'язку з реорганізацією відділення швидкої медичної допомоги у відділення невідкладної (екстренної) медичної допомоги з виконанням обов'язків завідувача відділення на посаду лікаря відділення невідкладної (екстренної) медичної допомоги з виконанням обов'язків чергового лікаря приймального відділення. Тобто, згідно Положення про відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги виконує інші функції лікаря даного відділення в межах лікувального закладу та не входить до складу виїзних бригад швидкої медичної допомоги, які здійснюють надання екстреної медичної допомоги поза межами лікувального закладу. Крім того, п. п. 12 п. 4.1.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення визначено вичерпний перелік посад, при переведенні на які, за лікарями виїзних бригад станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, зберігається надбавка в розмірах, що відповідають стажу безперервної роботи у виїзних бригадах. Посада, на яку була переведена позивачка до такого переліку не входить.

З врахуванням викладеного слід прийти до висновку, що після переведення з посади лікаря швидкої медичної допомоги на посаду лікаря відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги позивач втратила право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи на посаді лікарям відділення швидкої медичної допомоги виїзних бригад, передбаченої спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 5 жовтня 2005 року, оскільки така надбавка виплачується лише лікарям виїзних бригад. А як встановлено по справі позивач згідно штатного розпису та своєї посади таким лікарем виїзної бригади не являється.

При цьому у відповідності до ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Ст. 114 КЗпП передбачено, що при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника (частина друга статті 32) зменшується заробіток з не залежних від нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення.

Як видно з матеріалів справи, позивач своє переведення на посаду лікаря відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги з виконанням обов'язків чергового лікаря приймального відділення Волочиської центральної районної лікарні в зв'язку з реорганізацією структурних підрозділів лікарні не заперечувала та з таким переведенням погодилась. При цьому, колишні умови праці щодо розміру заробітної плати позивачки, а саме отримання нею надбавки за безперервний стаж роботи на посаді лікаря відділення швидкої медичної допомоги виїзних бригад, не можуть бути збережені.

З таких обставин Волочиською центральної районною лікарнею були виконані вимоги ст. 114 КЗпП та позивачці протягом двох місяців після переведення виплачувалась надбавка за безперервний стаж роботи на посаді лікаря відділення швидкої медичної допомоги виїзних бригад в тому ж самому розмірі, а саме 60 % від посадового окладу.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що Волочиською центральної районною лікарнею при переведенні ОСОБА_1 на посаду лікаря відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги та виплату їй заробітної виплати після переведення були дотримані вимоги трудового законодавства та порушень трудового законодавства не допущено, а рішення суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги, що апелянт в своїй діяльності керувалась Положенням про лікаря виїзної бригади швидкої медичної допомоги, систематично залучалась до виїздів бригади швидкої медичної допомоги слід відхилити, оскільки вказані доводи спростовуються вищенаведеними матеріалами справи та нормативними документами. Доказів того, що ОСОБА_1 залучалась до виїздів бригади швидкої медичної допомоги та це входить в її посадові обов'язки, апелянтом надано не було.

Не спростовують висновків суду і інші доводи апеляційної скарги.

В той же час, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався як на одну з підстав на ст. 233 КЗпП, а саме пропуск позивачем строку звернення до суду, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП.

Однак, як видно з матеріалів справи, позивач звернулась до суду, оскільки на її думку відповідачем було порушено законодавство про оплату праці.

Ч. 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення, належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, оскільки позивач звернулась до суду з позовом про стягнення, недоплаченої їй заробітної плати, заявлення таких вимог не обмежено будь-яким строком та норми ч. 1 ст. 233 КЗпП на дані правовідносини між сторонами не застосовуються.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 233 Кодексу законів про працю України як на підставу відмови в позові за пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду від 19 березня 2013 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 233 Кодексу законів про працю України як на підставу відмови в позові за пропуском строку звернення до суду.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : (підпис) Судді : (підписи)

З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко