Справа № 2610/26776/2012

Провадження №2-к/761/3/2013

У Х В А Л А

іменем України

03 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В., Білошапка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед, заінтересовані особи: Компанія Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А., Публічне акціонерне товариство «Універмаг «Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Елегант Інвест» про визнання на території України рішення Високого суду Північної Ірландії у справі № 11/150065,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед, в якому він просить визнати на території України рішення Високого суду Північної Ірландії, яке складається з мотивувальної частини від 3 травня 2012 року та резолютивної частини (остаточного рішення) від 10 травня 2012 року в справі № 11/150065 за законом Північної Ірландії про Банкрутство від 1989 року у справі Демесне Інвестментс Лімітет між Квінн Файненс, Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед, Квінн Хотелс Прага А.С. та Демесне Інвестментс Лімітед (позивачі) до Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А., Іннішмор Консалтансі Лімітед та ПАТ «Універмаг «Україна» (відповідачі), яке не підлягає примусовому виконанню. Клопотання мотивовано тим, що відповідно до положень ст. 399 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Загальну презумпцію існування взаємності для цілей визнання та виконання на території України рішень іноземних судів встановлено положеннями ч.2 ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право». Зазначили, що визнання в Україні рішення № 11/150065, винесеного Високим судом Північної Ірландії підлягає застосовуванню за принципом взаємності, оскільки право Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії передбачає можливість та визнає необхідність визнання та виконання рішень судів України, а українські суди також визнають існування взаємності між Україною та Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії.

В судовому засіданні представники заявника Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Представники заінтересованої особи - Компанії Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А. в судовому засіданні клопотання визнали. В наданих письмових поясненнях (т.2 а.с.172-173) зазначили, що вони були відповідачами у даній справі. При розгляді даної справи та винесенні Рішення було дотримано належного процесуального порядку, а тому компанія визнає для себе обов'язковим, чинним та законним рішення № 11/150065. Просили суд клопотання задовольнити, визнавши його за принципом взаємності.

Представники заінтересованої особи ПАТ «Універмаг «Україна» у судовому засіданні клопотання визнали та зазначили, що рішення, про визнання якого просить заявник, було винесено Високим судом Північної Ірландії в рамках справи № 11/150065, в якій ПАТ «Універмаг «Україна» брав участь в якості одного з відповідачів. Зазначили, що рішення стосується дійсності ряду договорів, якими відступалось право вимоги до ПАТ «Універмаг «Україна» згідно з договором позики. При цьому, існування самого зобов'язання ПАТ «Універмаг «Україна» не було предметом розгляду у Високому суді Північної Ірландії. Вважають, що відсутні підстави для відмови у визнанні рішення іноземного суду у даному випадку та просять його визнати за принципом взаємності.

Залучена до участі у справі заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Елегант Інвест» (далі -ТОВ «ФК «Елегант Інвест») в судовому засіданні клопотання не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, що вони як сторона були позбавлені можливості взяти участь у судовому процесі у справі № 11/150065 через те, що їх не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, рішення ухвалено у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду України, та що ухвалено рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили.

Вислухавши пояснення представників заявників, представників заінтересованих осіб, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що у Високому суді Північної Ірландії було винесено рішення по справі № 11/150065 між Квінн Файненс, Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед, Квінн Хотелс Прага А.С. та Демесне Інвестментс Лімітед (позивачі) до Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А., Іннішмор Консалтансі Лімітед та ПАТ «Універмаг «Україна» (відповідачі).

Зазначене рішення складається з мотивувальної частини від 03 травня 2012 року (т.1 а.с.81-98 ) та резолютивної частини (остаточного рішення) від 10 травня 2012 року (т.1 а.с.49-53).

Відповідно до резолютивної частини (остаточного рішення) від 10 травня 2012 року Високим судом Північної Ірландії було постановлено:

1. Рішення згідно зі Статтею 367 Закону Північної Ірландії про Банкрутство 1989 р., згідно з яким всі та кожна з угод, зазначених у Додатку 1 до цього рішення [«оскаржувані угоди»] визнаються недійсними, та такими, що не мають юридичної сили, не створюють юридичних наслідків і не можуть бути визнані дійсними ретроспективно;

2. Рішення, яким оскаржувані угоди скасовуються;

3. Рішення, яке встановлює, що Демесне є єдиним власником всіх прав («Права»), які начебто були передані за та/або згідно з оскаржуваними угодами;

4. Без шкоди для Рішень у п.п. 1-3 вище, Рішення, яке встановлює, що Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А. володіє правами, включаючи зокрема рішення, винесене 23 грудня 2012 р. Господарським судом м. Києва проти Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна» по справі 35/465 (переглянуте Київським Апеляційним господарським судом, Вищим Господарським Судом України та, в разі необхідності, Верховним Судом України), а також всіма та будь-якими правами, що з них витікають, на довірчій основі та в якості повіреної особи Демесне;

5. Позивачам надається право звернутися до Суду у зв'язку із будь-яким питанням, пов'язаним із примусовим виконанням Рішень Суду, у тому числі, в тій мірі, в якій це може виявитися необхідним, із заявою про залучення інших сторін.

6. Рішення, яке зобов'язує Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А. сплатити витрати Позивачів, розмір яких визначається судом за відсутності домовленості сторін.

7. Рішення про негайне направлення цим Судом Судового Доручення у формі, що додається у Додатку 2 до цього Рішення, до Верховного Суду Британських Віргінських Островів.

Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражі) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

З тексту остаточного рішення № 11/150065 про визнання договорів недійсними від 10 травня 2012 року вбачається, що таке не потребує в подальшому вчинення примусових дій в Україні, тобто не потребує примусового виконання.

Питання про визнання рішення іноземних судів на території України, що не підлягає примусовому виконанню регулюється Главою 2 Розділу VІІІ ЦПК України.

Згідно положень ст. 399 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Між Україною та Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії не має укладених міжнародних договорів, які би регулювали питання визнання іноземних судових рішень, а тому підлягає застосуванню принцип взаємності.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про міжнародне приватне право», закріплена презумпція існування взаємності за умови недоведеності іншого.

Заявник, як приклад підтвердження існування принципу взаємності між Україною та Сполученим Королівством стосовно визнання рішень іноземних судів надав:

- копію Рішення Високого суду (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) від 28 лютого 2011 р. (позов № 2010 Фоліо 445), яким на території Сполученого Королівства була визнана та приведена до виконання Постанова Вищого господарського суду України у справі № 14/142-14/615 від 29.06.2006 р. за позовом компанії Мерчант Інтернешнл Компані ЛТД до НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Северстудстрой» (т.4 а.с. 15-27).

- копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2012 у справі № 2601/9578/12, якою визнано за принципом взаємності Рішення Високого суду (Відділення Королівської лави, Комерційний суд) від 12 листопада 2009 р., № 2009, том 1099 (т.4 а.с.35-36).

Таким чином, виходячи з викладеного вище, слід дійти висновку, що між Україною та Сполученим Королівством існує взаємність щодо визнання іноземних судових рішень.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 401 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених ст. 396 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.

Судом встановлено, що рішення Високого суду Північної Ірландії відповідно до резолютивної частини (остаточного рішення) від 10 травня 2012 року набрало законної сили 10.05.2012 року, про розгляд справи були повідомлені усі учасники процесу, рішення винесено в межах компетенції вказаного суду, у справі, розгляд якої не належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України. Також у провадженні суду України не має справи про спір між тими самими сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.

Суд не приймає до уваги письмові заперечення (т.2 а.с.180-183) про відмову в задоволенні даного клопотання підписаного директором ПАТ «Універмаг «України» Янез Пуга Л.М. від 27.01.2013 року, оскільки такі подано особою, яка не є належним представником ПАТ «Універмаг «Україна», що підтверджується копією витягу із протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Універмаг Україна» та завіреного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 15778897 від 05.02.2012 року(т.3 а.с.34-47,72).

Суд критично оцінює пояснення зацікавленої особи ТОВ «ФК «Елегант Інвест» щодо відсутності підстав для визнання рішення Високого суду Північної Ірландії у справі № 11/150065, оскільки станом на момент розгляду справи Високим судом Північної Ірландії ТОВ «ФК «Елегант Інвест» не перебувала в жодних відносинах з будь-яким учасником цієї справа та не мала будь-яких прав, обов'язків чи законних інтересів щодо предмету спору, договір про відступлення права вимоги був ним укладений 22.05.2012 року, тобто після прийняття рішення Високим судом Північної Ірландії.

Крім цього питання виключної компетенції судів України у справах з іноземним елементом регулюються ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право». Перелік, наведений в цій статті, не включає справи щодо недійсності договорів, а отже посилання представника ТОВ ФК «Елегант Інвест», що справа Високого суду Північної Ірландії належить виключно до компетенції суду України є надуманими.

Помилковим є також твердження представника ТОВ «ФК «Елегант Інвест» про те, що підставою для відмови у визнанні рішення Високого суду Північної Ірландії є ухваленння рішення суду України у справі № 35/465 між тими сторонами, з того предмета спору і на тих же підставах, що набрало законної сили, оскільки у провадженні Високого суду Північної Ірландії та у справі № 35/465 брали участь різні сторони, обидві справи мали різний предмет, а рішення в цих справах постановлені на різних підставах.

З огляду на вказані положення закону та те, що підстав для відмови в задоволенні клопотання, передбачених ст. 396 ЦПК України, у судовому засіданні не встановлено, суд прийшов до висновку, що клопотання Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 210, 396, 399-401 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, задовольнити.

Визнати на території України рішення Високого суду Північної Ірландії, винесене високоповажним суддею МакКлоскі (McCloskey) по справі № 11/150065 за позовом Квінн Файненс, Айріш Банк Резолюшн Корпорейшн Лімітед, Квінн Хотелс Прага А.С. та Демесне Інвестментс Лімітед (позивачі) до Ліндхарст Девелопмент Трейдінг С.А., Іннішмор Консалтансі Лімітед та ПАТ «Універмаг «Україна» (відповідачі), яке складається з мотивувальної частини від 03.05.2012 року та резолютивної частини (Остаточного Рішення) від 10.05.2012 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя :