РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 9/18/5025/344/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма Ягуар ЛТД"с. Стуфчинці на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.02.13 р.

у справі № 9/18/5025/344/1 (суддя Олійник Ю.П. )

позивач Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі :

1. Державного підприємства " Хмельницьке лісомисливське господарство"

2. Хмельницької обласної державної адміністрації

відповідач Хмельницька районна державна адміністрація м. Хмельницький

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма Ягуар ЛТД"

про визнання недійсною додаткової угоди №52 від 15.03.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2004 року №62

за участю представників сторін:

позивача 1 - Гаврилюк О.М., Втерковський Я.Ю., представники

позивача 2-не з"явився

відповідача 1 - Дорош Д.М.

відповідача 2 Квасницького В.В., Гарієвського А.М.

прокурора Дейнека Н.Я.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28 лютого 2013 року у справі № 9/18/5025/344/11 ( головуючий суддя Олійник Ю.П., судді : Димбовський В.В. Шпак В.О.) задоволено позов Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" та Хмельницької обласної державної адміністрації до Хмельницької районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" та визнано недійсною додаткову угоду № 52 від 15.03.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2004 року № 62, укладену між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ТОВ ВЗТФ "Ягуар ЛТД" з її припиненням на майбутнє.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" та з Хмельницької районної державної адміністрації :

- в доход Державного бюджету України до УДКСУ у м.Хмельницькому, ЄДРПОУ 38045529 на рахунок 31218206783002 у ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206 по 573,50 гривень судового збору ;

- на користь Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" по 1758 гривень витрат на проведення судової експертизи.

Задовольняючи позов з огляду на ст. 203,215 Цивільного кодексу України, ст.116,124 Земельного кодексу України, ст.18 Лісового кодексу України, ст.16,33 Закону України «Про оренду землі», ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" колегія суддів місцевого господарського суду дійшла висновків, що :

- необхідною умовою укладення як договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, так і додаткових угод або змін до нього, є наявність рішення відповідного державного органу про надання земельної ділянки;

- спірна додаткова угода № 52 від 15.03.2010 року до договору оренди земельної ділянки № 62 від 17.02.2004 року, якою продовжено строк оренди земельної ділянки на 10 років, укладена між відповідачами без наявності відповідного розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації;

- орендована ТОВ „ВЗТФ Ягуар" земельна ділянка на території Лісовогринівецької сільської ради за межами населеного пункту частково перебуває в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісовогринівецьке" та перебуває в межах земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства „Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання „Хмельницькліс".

Попередньо даний спір розглядався судовими інстанціями неодноразово.

Так, рішенням рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.06.2011 року у справі №18/5025/344/11 ( на даний час справі присвоєний номер 9/18/5025/344/11) позов задовлено у повному обсязі. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року означене рішення було скасоване та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 року рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові акти у справі, Вищий господарський суд України зазначив, що судами не встановлені обставини щодо прийняття Хмельницькою районною державною адміністрацією чи іншою уповноваженою особою рішення з приводу продовження строку дії договору оренди землі на 10 років, обставини щодо укладення спірної додаткової угоди на певній передбаченій законом підставі, а також інших положень земельного та лісового законодавства, що регулюють порядок укладення та зміни договорів оренди земельних ділянок, не з'ясовані обставини щодо розташування спірної земельної ділянки в межах або поза межами відповідного заповідного урочища.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказують на помилковість застосування судом першої інстанції норм ч.1 ст.116 та ч.1 ст.124 Земельного кодексу України в редакції на момент укладення спірної додаткової угоди від 15.03.2010 року, ч.2 ст.16 та ст.33 Закону України «Про оренду землі» в тій же редакції, ч.4 ст.18 Лісового кодексу України, ст. ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» оскільки, на думку апелянта, жодна з цих норм не регулює спірне питання. При цьому звертає увагу, що додаткова угода, яка є предметом даного спору, не стосується питань «набуття права користування», «передачі в оренду», «укладення договору оренди», а тому наведені норми не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З покликанням на ст.123,124 Земельного кодексу України, рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, ст.19 Закону України « Про оренду землі», ст.82, 626 , 628 Цивільного кодексу України вважають, що додаткова угода № 52 від 15.03.2010 року до договору оренди являється законною, оскільки укладена головою Хмельницької РДА на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України « Про оренду землі» та Цивільним кодексом України ( матеріальними нормами приватного права) та пунктом 4 договору № 62 оренди земельної ділянки від 17.02.2004 року.

Апелянт акцентує увагу, що додатковою угодою № 52 від 15.03.2010 року строк оренди не продовжено на 10 рік, а фактично лише на 5 років.

В обґрунтування порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме : ст.4-2,4-3,84 ГПК України, стверджують про порушення принципів змагальності та рівності перед законом та ігнорування доводів ТзОВ "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД".

Також, на переконання скаржника, місцевий господарський суд не звернув достатньої уваги на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів будь - якого права (користування, власності тощо) ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" на спірну земельну ділянку.

Вважають, що висновок експерта ґрунтується на документації, що не пройшла державної експертизи та затвердження, а тому не може розцінюватися як належний та допустимий доказ у даній справі.

Просять скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити уу позові повністю.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" заявлено письмові клопотання :

- про заміну позивача на належного ( замінити позивача ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» на Хмельницьке державне лісогосподарське об»єднання «Хмельницькліс»),

- про витребування доказів у прокурора та позивачів - документації із землеустрою щодо права користування землями за цільовим призначенням згідно пункту в) ч.1 ст.19 Земельного кодексу України ( землі природно-заповідного та іншого природоохоронного значення) та документації із землеустрою щодо права користування землями за цільовим призначенням згідно пункту е) ч.1 ст.19 Земельного кодексу України ( землі лісогосподарського призначення) ;

- про витребування доказів у прокурора та позивачів, які свідчать про те, що у них є будь-які права на земельну ділянку;

- про витребування доказів у прокурора та позивачів - оригінал договору від 04.08.1999 року короткострокового користування земельною ділянкою лісового фонду площею 0,97 га. під рекреаційну діяльність .

Колегія суддів не вбачає можливим задоволення клопотання про заміну позивача, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості заміни позивача .

Крім того, з оглянутого в судовому засіданні оригіналу Статуту « Державного підприємства « Хмельницьке лісомисливське господарство» ( копія якого долучена до матеріалів справи ) вбачається , що « Державне підприємство « Хмельницьке лісомисливське господарство « створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 20.10.2004 р. № 178 « Про реорганізацію державних лісогосподарських об»єднань та створення державних підприємств «,засноване на державній власності шляхом виділення з державного лісогосподарського об»єднання « Хмельницькліс» і є правонаступником його прав та обов»язків в частині виділеного йому майна, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Хмельницького обласного управління лісового господарства.

Також не підлягають до задоволення клопотання апелянтів про витребування доказів,оскільки в матеріалах справи наявні докази для прийняття постанови у справі.

Письмовим відзивом Хмельницька районна державна адміністрація погоджується із апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" та вважає рішення суду першої інстанції у даній справі незаконним та необґрунтованим.

З покликанням на ст.6, ч.1 та 3 ст.626, 627, ч.1 ст.628, 654 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» та умови Договору № 62 оренди земельної ділянки від 17.02.2004 року стверджують, що голова Хмельницької РДА діяв у єдиний законний спосіб - шляхом укладання додаткової угоди без попереднього прийняття розпорядження,а Хмельницька РДА діяла як рівноправний суб'єкт господарських (цивільних) правовідносин.

Просять рішення господарського суду Хмельницької області від 28.02.2013 року у даній справі скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Державне підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" у запереченні, представник Хмельницької обласної державної адміністрації та Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у своїх відзивах на апеляційну скаргу вказують на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у даній справі та наводять свої міркування на спростування доводів скаржника. Просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" - без задоволення.

Додатково представник Хмельницької обласної державної адміністрації у відзиві на апеляційну скаргу просить розглянути справу без участі їх представника.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник ТзОВ «Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД» апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з мотивів, що у ній викладені, а представник Хмельницької районної державної адміністрації із доводами апелянта погодився та просили рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області та представники ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" під час апеляційного перегляду справи проти доводів скаржника заперечували з мотивів, що зазначені у їх запереченні та відзиві на апеляційну скаргу та вказували на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції , яке просили залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Хмельницька обласна державна адміністрація не скористалася правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечила явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Хмельницької ОДА.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

В ході апеляційного перегляду справи встановлено, що 30.07.2003 року головою Хмельницької районної державної адміністрації ухвалено розпорядження № 506/03-р "Про передачу в оренду ВЗТФ "Ягуар" земельної ділянки для розміщення кафе та зони відпочинку на території Лісовогринівецької сільської ради", за умовами пункту 1 якого вирішено надати ВЗТФ "Ягуар" в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 1,0 га. для розміщення кафе та зони відпочинку на території Лісовогринівецької сільської ради за межами населенного пункту ( т.1, а.с. 8).

Приватною фірмою «П.Н.В.» розроблено технічну документацію по наданню земельної ділянки ВЗТФ «Ягуар» для розміщення кафе та зони відпочинку на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ( т.1, а.с.24-38).

Так, у технічній документації наявний висновок відділу земельних ресурсів Хмельницького району про погодження місця розташування об»єкта на земельній ділянці за межами населенного пункту площею 1 га., в тому числі лісів 1 га. без зміни цільового призначення земельної ділянки та вирубки лісу.

Висновком № 2 від 20.01.2004 року щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову комісією підтверджено, що земельна ділянка площею 1,0га на землях Лісогринівецької сільської ради придатна для будівництва кафе-бару та зони відпочинку ВЗТФ «Ягуар» ( т.1, а.с.34).

17.02.2004 року на підставі розпорядження від 30.07.2003 року №506/03-р між Хмельницькою райдержадміністрацією та ТзОВ "Ягуар" укладено договір оренди № 62 земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Лісові Гриніві, загальною площею 1,0 га із земель резервного фонду для створення зони відпочинку та розміщення кафе строком на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Договір зареєстровано у регіональній філії центру земельного державного кадастру у Хмельницькому районі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 18.03.2005 року за №23 ( т1, а.с.60-62).

Заявою № юв-14.12/1 від 14.12.2009 року ТзОВ «Виробнича зовнішньо-торгівельна фірми "Ягуар" зверталася до Хмельницької РДА з пропозицією про продовження строку дії договору та внесення змін до договору оренди № 62, виклавши ч.1 п.2.2 у наступній редакції «Договір укладається на 49 років з правом викупу, починаючи з дати реєстрації» ( т1., а.с.71)

Листом від 12.01.2010 року Хмельницька РДА повідомила про неможливість продовження строку дії договору оренди землі до вирішення справи у суді ( т.1, а.с. 72).

Питання правомірності укладення означеного договору оренди та відповідності його вимогам закону досліджувалося судовими інстанціями під час розгляду справи № №15/5413 за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області, Хмельницької обласної державної адміністрації до Хмельницької районної державної адміністрації та Виробничої зовнішньо-торгівельної фірми "Ягуар" м. Хмельницький про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №62 від 17.02.2004 року.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 року у даній справі, яке переглядалося у апеляційному порядку та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року дане рішення залишено без змін , у позові відмовлено ( т.1, а. с. 66-70).

15 березня 2010 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ВЗТФ "Ягуар ЛТД" укладено спірну додаткову угоду №52 до договору оренди земельної ділянки № 62 від 17.02.04, якою серед іншого викладено абзац 1 п.2.2 розділу 2 договору у наступній редакції «Договір укладається строком на 10 (десять) років, починаючи з дати його реєстрації». Додаткова угода № 52 до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2004 року № 62 зареєстрована в Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №041074300001 від 18.03.2010 року ( т.1, а.с.13,14).

Попередньо , рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року №22-11/2004 визначений об'єкт природно-заповідного фонду, а саме заповідного урочища «Лісогринівецьке», з метою збереження грабово-дубового насадження природного походження з домішками клена, берези, черешні. Пунктом 6 рішення ради рекомендовано землекористувачам винести межі створених територій та об'єктів в натурі, оформити та встановити охоронні знаки та інформаційні аншлаги.

Листом № 353 від 04.05.2005 року ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" інформувало Хмельницьку районну державну адміністрацію про те, що земельна ділянка, яка передана в оренду ВЗТФ «Ягуар» перебуває у постійному користуванні даного підприємства, як правонаступника прав і зобов'язань об'єднання "Хмельницькліс" - попереднього постійного користувача, а тому її передачі в оренду вважають незаконною ( т.1, а.с.17).

Як вбачається із наказу Державного комітету лісового господарства України від 20.10.2004р. №178 проведено реорганізацію державного лісогосподарського об'єднання "Хмельницькліс", створено на базі його майна Хмельницьке державне лісомисливське підприємство шляхом виділення, складено розподільчий баланс ( т.2, 43-46, т3, а.с.5,6). При цьому, пунктом 16 означеного наказу оголошено новостворене державне підприємство Хмельницьке державне лісомисливське підприємство правонаступником прав та обов»язків державного лісогосподарського об»єднання «Хмельницькліс».

29.12.2007 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області державному підприємству "Хмельницьке лісомисливське господарство" видано охоронне зобов'язання за №127, у якому зазначено, що заповідний об'єкт розташований в кв.35, 36 Хмельницького лісництва і входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. До цього з 1977 року урочище Лісові Гринівці перебувало як пам'ятка садово-парковоого мистецтва під охоронним зобов'язанням, виданим Ярмолинецькому лісгоспзагу, на підставі рішення Хмельницької обласної ради народних депутатів № 213 від 14.07.77р. (т.3, а.с.14).

05.02.2010 року складений акт встановлення та погодження меж земельної діялнки Хмельницького ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та план земельної ділянки площею 109,2191га, ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" , яка знаходиться на території Лісогринівецької сільської ради (т.3, а.с.20).

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 09.06.2010 року, затвердженої Головним управлінням Держкомзему у Хмельницькій області, категорія земель земельної ділянки для створення зони відпочинку та розміщення кафе на території Лісогринівецької сільської ради - „землі іншого призначення".

За витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру спірна земельна ділянка перебуває в користуванні ТОВ "ВЗТФ Ягуар ЛТД" за цільовим призначенням -"3.4 Іншого призначення (для створення зони відпочинку та розміщення кафе)".

Листами Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 17.03.2010р. № 03-278 та управління Держкомзему у Хмельницькому районі від 23.09.2010 року № 4-1-4/1906 та від 7.12.2011 року № 4-1-5/3237 стверджується , що земельна ділянка, яка надана в оренду ТОВ "Виробнича зовнішньо - торгівельна фірма Ягуар ЛТД"на території Лісовогринівецької сільської ради відноситься до земель державного лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство".

Згідно листа управління Держкомзему у Хмельницькому районі від 21.12.2011 року з посиланням на висновок державної експертизи землевпорядної документації від 9.06.2010 року, затв. Головним управлінням Держкомзему у Хмельницькій області категорія земель земельної ділянки по спірному договору- „землі іншого призначення".

Управлінням Держкомзему у Хмельницькому районі із супровідним від 18.12.2012 року надано на запит суду копію технічної документації про наданню земельної ділянку ВЗТФ "Ягуар" для розміщення кафе та зони відпочинку на території Лісогринівецької сільської ради та копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою при поділі земельних ділянок для земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони. При цьому повідомлено, що ВЗТФ "Ягуар" був здійснений поділ земельної ділянки ( кадастровий номер 6825083600:03:008:0050 ), відповідно було створено два нових кадастрових номера, площею 0,1832 га та 0,8168 га

З метою об»єктивного розгляду даної справи судом ухвалою від 10.01.2013 року призначено судову експертизу та постановлено на розгляд експерту питання - чи перебувала (перебуває) земельна ділянка , надана ТзОВ «ВЗТФ «Ягуар» відповідно до договору оренди від 17.02.2004 року № 62 в межах : земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство, як правонаступника Державного лісогосподарського об»єднання «Хмельницькліс» та земельної ділянки природно-заповідного фонду -заповідне урочище «Лісогринівецьке» площею 110 га., створеного відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року № 22-11/2004.

Згідно з висновком Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №22/01-10/177 від 05.02.2013 року, яка проведена на виконання ухвали суду від 10.01.2013р., земельна ділянка на території Лісовогринівецької сільської ради за межами населеного пункту, надана ТОВ „ВЗТФ Ягуар" відповідно до договору оренди від 17.02.04 №62 додатковою угодою від 15.03.10, перебуває в межах земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства „Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання „Хмельницькліс". Площа накладання складає 0,8229 га. Решта території, а саме 0,1771 га, також вкрита лісовою рослинністю. Земельна ділянка на території Лісовогринівецької сільської ради за межами населеного пункту, надана ТОВ „ВЗТФ Ягуар" відповідно до договору оренди від 17.02.04 №62 додатковою угодою від 15.03.10, перебуває в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісовогринівецьке" площею 110,0 га, створеного відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 30.03.04 №22-11/2004. Площа накладання 0,8229 га., решта території, а саме 0,1771 га, також вкрита лісовою рослинністю ( т.4, а.с.78-80).

Дану експертизу Рівненський апеляційний господарський суд вважає мотивованою, науково обгрунтованою і такою, що не суперечить матерілам справи.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у проведенні судово-земельно технічної експертизи( заявлено в клопотання від 27 лютого 2013 року ),оскільки з поданого клопотання не вбачається, що останній просить про проведення по справі повторної експертизи згідно зі ст. 42 ГПК України, а він просить про призначення нової експертизи фактично для можливого спростування висновків призначеної судом та проведеної судової екпертизи. . Крім того, питання, яке відповідач просить поставити перед експертом носить правовий характер, тому не потребує спеціальних знань для його вирішення. Також колегія суддів зауважує, що призначення експертизи є правом суду,а не його обов"язком. Тому ,за відсутності у суду питань, що потребують роз"яснення,суд вправі відмовити стороні у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

В силу вимог частини 1 статті 6 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

За змістом ч.1 ст.116, ч.1ст. 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності, права користування та оренди земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).

Згідно з ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення спірної додаткової угоди від 15.03.2010р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто, нормами матеріального права встановлено, що набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів вважає, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Пленум Вищого господарського суду України у пункті 2.16 Постанови №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" звертає увагу, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Підстави для визнання правочину недійсним визначені в частині 1 статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, для визнання оспорюваного договору недійсним повинні існувати докази того, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Колегія суддів констатує, що всупереч наведеним нормам та пункту 1 розпорядженням Хмельницької РДА №506/03-р від 30.07.2003 року , яким встановлено строк оренди у 5 років, спірною додатковою угодою відповідачі встановили строк оренди на 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Доказів ухвалення Хмельницькою РДА розпорядження щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" земельної ділянки на строк у 10 років матеріали справи не містять.

Тобто, додаткова угода №52 від 15 березня 2010 року до договору оренди земельної ділянки №62 від 17.02.2004 року не відповідає волевиявленню особи, уповноваженої розпоряджатися даною земельною ділянкою, яке засвідчене розпорядженням Хмельницької РДА №506/03-р від 30.07.2003 року.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що спірна додаткова угода укладена головою Хмельницької РДА на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України « Про оренду землі» та Цивільним кодексом України.

Поряд з тим, ч. 4 ст. 18 Лісового Кодексу України (в редакції на момент укладення спірної додаткової угоди від 15.03.2010 року) передбачала, що довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до висновку судової експертизи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.02.2013 року № 172/13-22 надана в оренду земельна ділянка на території Лісовогринівецької сільської ради за межами населеного пункту, надана ТОВ „ВЗТФ Ягуар" відповідно до договору оренди від 17.02.2004 року №62 та додатковою угодою від 15.03.2010 року, частково перебуває в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісовогринівецьке" та перебуває в межах земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства „Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання „Хмельницькліс".

За правилами ст. 34 ГПК України докази, якими сторони обгрунтовують свої доводи та заперечення повинні бути належними та допустимими. Особливістю судових доказів є те, що вони виступають в якості гарантії достовірності одержаної судом інформації, оскільки на підставі їх оцінки в сукупності за правилами ст.ст. 4-7 та 43 господарський суд приймає судове рішення іменем України.

Означене свідчить про порушення права Державного підприємства „Хмельницьке лісомисливське господарство" та наявність підстав у прокурора для звернення до суду із даним позовом.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок колегії суддів місцевого господарського суду про те, що спірна додаткова угода не відповідає вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі" , ст.116,124 Земельного кодексу України , оскільки суперечить розпорядженню Хмельницької РДА №506/03-р від 30.07.2003 року тому згідно з ст.ст. 203 та 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

РІвненський апеляційний господарський суд не може погодитись з заявою відповідача-2 про пропуск строків позовної давності. Як вбачається з матеріалів справи, прокурор та позивачі просять визнати недійсною додаткову угоду № 52 від 15.03.2010 року ,а позов поданий до суду 23 лютого 2011 року, тоб-то в межах строків , передбачених ст. 257 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представників відповідача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 28 лютого 2013 року у справі № 9/18/5025/344/11.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 28 лютого 2013 року у справі № 9/18/5025/344/11 залишити без змін ,а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма "Ягуар ЛТД" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.