ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2013 року 16:47 № 2а-349/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.;

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача - Бобко І.Б., Гурєнкова О.В.,

представника відповідача- Балась А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Національна компанія "Укренерго"до Державної фінансової інспекції України про визнання дій протиправними, скасування вимоги від 14.11.2011р. №05-14/78 частково,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання дій протиправними та скасування вимоги від 14.11.2011р. №05-14/78 частково., обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що висновки відповідача щодо необхідності виконання частини дій, передбачених вимогою від 14.11.2011р. №05-14/78 є безпідставними, а тому дії зі складення та направлення на адресу позивача вимоги про вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у їх допущенні та забезпеченні відшкодування збитків є протиправними та підлягає скасуванню.

У позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 01.02.2012р. №01-08-1-2/1131, ДП «Національна компанія «Укренерго» просить суд: визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції України щодо складення та направлення Державному підприємству «Національна компанія «Укренерго» вимоги про усунення виявлених порушень від 14.11.2011р. №05-14/78 в частині пунктів 2, 3,4,5,6,7,8,10,12,13,14,15,18,19; скасувати вимогу Державної фінансової інспекції України про усунення виявлених порушень від 14.11.2011р. №05-14/78 в частині пунктів 2,3,4,5,6,7,8,10,12,13,14,15,18,19.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Указом Президента України від 09.12.2010р. №1085/2010 Головне контрольно-ревізійне управління реорганізовано в Державну фінансову інспекцію України.

Державною фінансовою інспекцією України, у період з 29.07.2011р. по 29.09.2011р., на виконання Плану контрольно-ревізійної служби Головного контрольно-ревізійного управління України на ІІІ квартал 2011р., проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Національна компанія «Укренерго» за період з 01.01.2008р. по 30.06.2011р., в ході якої встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті від 06.10.2011р. №05-21/81.

На підставі акту перевірки від 06.10.2011р. №05-21/81 відповідачем винесена вимога від 14.11.2011р. №05-14/78 про усунення виявлених порушень, відповідно до якої позивача зобов'язано розглянути матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб.

Позивач не погодився з окремими пунктами зазначеної вимоги від 14.11.2011р. №05-14/78 та звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та скасування, а саме:

- п.2 « Товариством здійснено витрати з надання благодійної допомоги (понад обсяги, затверджені фінансовими планами) на загальну суму 760,00 тис. грн. в порушення вимог п.13 постанови КМ України від 29.11.2006р. №1673, п.1 ст.75 Господарського кодексу України, Порядку складання, затвердження та контролю використання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 % акцій (часток, паїв) належить державі, затвердженого наказом Мінекономіки від 21.06.2005р. №173, пункту 7 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі П(С)БО 16 «Витрати», чим завдано збитків на дану суму. У зв'язку з чим - в порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпПУ, відшкодувати шкоду на суму 760,00 тис. грн. за рахунок осіб, зазначених в акті, які винні в цих порушеннях»;

- п.3 «Понаднормове списання матеріальних цінностей (паливно -мастильних матеріалів, фарби водоемульсійної, шпаклівки МПШ-11) призвело до завищення адміністративних витрат на суму 19,88 тис.грн. в порушення п.1.ст.9 Закону України №996-ХІV, п.15.4 П(С)БО 16 «Витрати», «Норм витрат палива і максимальних матеріалів на автомобільному транспорті», затверджених наказом Державного департаменту автомобільного транспорту України від 10.02.98р. №43, наказу Міністерства транспорту України від 08.12.1997р. №420 «Норми експлуатації пробігу автомобільних шин», чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на дану суму. У зв'язку з чим - у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 , відшкодувати шкоду на суму 19,88 тис. грн. за рахунок осіб, зазначених в акті, які винні в цих порушеннях»;

- п.4 «ДП НЕК «Укренерго» проведено завищенні витрати на оплату праці внаслідок встановлення непередбачених у колективних договорах надбавок, доплат, премій, матеріальної допомоги та інших заохочень на загальну суму 330,5 тис грн., що є порушенням ст.97 КЗпПУ, ст.ст. 5,7 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993р. №3356-ХІІ, ст.ст. 2,5,14, 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР, п.3, пп.а) п.15 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981р. №1145 «Про порядок та умови суміщення професій (посад)», Колективних договорів на 2008рік та на 2011рік, п. 2.2 Галузевої угоди. Внаслідок вищезазначеного зайво сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 78,0 тис.грн. Порушення призвело до збитків на суму 408,5 тис.грн. У зв'язку з чим - в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 , відшкодувати шкоду на суму 330,5 тис. грн. за рахунок осіб, зазначених в акті, які винні в цих порушеннях; відкоригувати нарахування до державних цільових фондів»;

-п.5 «Ревізією встановлено недонарахування матеріальної допомоги на оздоровлення, доплат за роботу в шкідливих умовах праці, щомісячної премії, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, недоотримання індексації грошових доходів та інших недонарахувань на загальну суму 234,22ти.грн., що є порушенням п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100,ст.ст.2,4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІ, п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, ст.18 КЗпП, ст.14 Закону України «Про оплату праці», Колективних договорів на 2008рік та на 2011рік. . У зв'язку з чим - донарахувати фізичним особам суму недоотриманих коштів у розмірі 234,22грн.

- п.6 « ДП НЕК «Укренерго» внасідок завищення вартості та обсягу виконаних ремонтно-будівельних, налагоджувальних та монтажних робіт, завищено витрати по капітальним інвестиціям на загальну суму 1 171,52 тис.грн., що є порушенням п. 3.2 Державних будівельних норм України» Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» від 03.04. 1996р. №49 та п.п.23,24 загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ У від 01.08.2005р. №668, п.12 П(С)БО 18 «Будівельні контракти», ДБН Д.2.3.-22-99 «Обладнання гідроелектричних станцій і гідротехнічних споруд», затверджених наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.11.99р. №270, п.1 ст.173 глави 19 та п. 1 ст 193 глави 22 Господарського кодексу України, абз.1 загальних умов п/п е)3.3.3.2, п.4.2.1.1, 4.2.1.6, 4.2.1.4, додатків 3,4, додатка 12, додатка 13, п.3.1.18.2, п. 3.2.7.3 п.3.1.18.4, п. 4.2.1.1, п. 4.2.1.6, п.4.2.1.4, додатків 3,4 п.п. 3.3.9, 3.3.3.2, 1.1.1, 1.3.1, 3.1.18, 3.3.12, п.п. 4,2 додатка 13, п.15, п.4, п.16 додатка 12, п.п. 3.3.10.1, 3.1.10.4 ДБН Д1.1.-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Дерджбуду від 27.08.200р. №174 та наказом мінрегіонбуду України від 19.03.2009р. №114, додатку Б СОУ-Н ЕЕ 05.103:2008, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV, чим завдано збитків на суму 1 171,36 тис.грн. У зв'язку з чим - стягнути зайво сплачені кошти у загальній сумі 1 171,36 тис.грн. з підрядних організацій відповідно до реєстру (додається), якими допущено завищення вартості та обсягу виконаних робіт»;

- п.7 «Товариством недоотримано фінансових та матеріальних ресурсів на суму 13,82 тис.грн. внаслідок заниження орендної ставки, що є порушенням п.1 ст.2, п.1 ст.10, п.3 ст.18, п.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-ХІІ (зі змінами), п.1 ст.ст. 3,4, п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV, п.п.7,13, п.29 додатку 2 «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786. У зв'язку з чим - привести у відповідність до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786; стягнути недоотримані кошти у сумі 13,82 тис.грн. з ДАЕК «Запоріжжяобленерго»;

- п.8 ревізією встановлено недоотримання доходів Державним бюджетом України в 2008-2010 роках на суму 55,9 тис.грн. внаслідок непроведення відрахувань від отриманої орендної плати по договорах оренди нерухомого майна, чим порушено п.2 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-ХІІ (зі змінами), абз.7.п.17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, п. 38.ст.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-VI, п. 32 ст.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04. 2010р. №2151- VI, чим нанесено збитків державному бюджету у сумі 55,9 тис.грн. У зв'язку з чим - перерахувати до Державного бюджету відповідну частку орендної плати в сумі 55,9 тис. гривень»;

- п.10 «Ревізією відповідності обліку активів вимогам чинного законодавства встановлено завищення вартості активів (основних засобів) на загальну суму 4114,0 тис.грн. в тому числі вартість приватизованого житлового майна (квартир) у сумі 3 092,67 тис.грн., чим порушено п.1 ст.9 Закону України №996 ХІV, п.п. 6,14,33 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92. У зв'язку з чим - привести облік основних засобів відповідно до норм П(С)БО 7 «Основні засоби», уцінку активів відобразити в бухгалтерському обліку»;

- п.12 « В ході проведення ревізії вибірковими інвентаризаціями встановлено нестачі обладнання та матеріальних цінностей на суму 857,6 тис.грн. в т.ч. нестача 4-х опор основного засобу ПЛ-750 ПУАЕС-Ісакча (інв.№7006), 8 опор та 4-х ізоляторів основного засобу ПЛ-750 ПУАЕС-Ісакча (інв.№15211) на суму 137,2 тис.грн., нестачі частини об'єкту незавершеного виробництва на Сумських МЕМ на суму 718,90 тис.грн. Відповідно до «Порядку визначення розміру збитків за розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 №116, розмір збитків від встановленої нестачі складає 2 064,37 тис.грн. Узв'язку з чим - відобразити нестачу в бухгалтерському обліку відповідно до вимог інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.1999р. №291; стягнути за рахунок осіб, зазначених в акті, які винні у цих порушеннях, нанесені збитки в сумі 2 064,37 тис.грн., з яких перерахувати до державного бюджету 1 206,77 тис.грн. відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №116»;

- п.13 «В ході ревізії встановлено факти нарахування амортизації на основні засоби, які тривалий час не експлуатуються та не використовуються у господарській діяльності (знаходяться на реконструкції, модернізації або непридатні до експлуатації), та нарахування амортизації на нематеріальні активи - права постійного користування земельними ділянками, що призвело до завищення обліку сум понесених витрат на загальну суму 1 542,14 тис.грн., що є порушенням п.1 ст.9 Закону України №996 ХІV, п.23 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 25 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого Міністерством фінансів України від 18.10.1999 №242. У зв'язку з чим - в бухгалтерському обліку відкоригувати нараховану амортизацію»;

- п.14 «внаслідок обліковування дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давнини та не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо стягнення сум боргу, завищено вартість активів на суму 378,03 тис.грн., що є порушенням ст.256 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-1У, ст.ст. 1,2,5,6 Господарського процесуального кодексу України, п.5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237. У зв'язку з чим - провести звірки взаєморозрахунків з дебіторами і кредиторами; провести облік активів (дебіторської заборгованості) у відповідність до вимог П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

- п.15 «Ревізією встановлено завищення вартості нематеріальних активів (програмне забезпечення Автоекзаменатор «Охорона праці») у сумі 1,36 тис.грн., що є порушенням п. 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», класу 1 «Необоротні активи» рахунку 12 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від30.11.99р. №291, п.п.1.3.5, 1,5 методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 16.11.2009р. №1327. У зв'язку з чим - привести облік нематеріальних активів у відповідність до вимог П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;

- п.18 «В ході ревізії державних закупівель встановлені порушення за тендерними процедурами, які призвели до збитків на загальну суму 1 809,65 ти. грн. У зв'язку з чим - у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпПУ, відшкодувати шкоду за рахунок осіб, зазначених у акті, які винні у цих порушеннях.»;

- п.19 «ревізією встановлено, що через недотримання умов договорів постачальниками та підрядними організаціями нанесено збитків ДП «НЕК Укренерго» у сумі 247,7 тис.грн., що є порушенням п.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.629 Цивільного кодексу України, а також внаслідок завищення вартості постачання товарів та робіт в порівнянні з тендерною пропозицією ДП «НЕК Укренерго» нанесено збитків у сумі 151,77 тис.грн., що є порушенням п.84 Положення №921. Загальна сума збитків становить 399,47 тис.грн. У зв'язку з чим - у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпПУ, відшкодувати шкоду за рахунок осіб, зазначених у акті, які винні у цих порушеннях».

Так, «п.2 щодо здійснення підприємством витрат з надання благодійної допомоги (понад обсяги, затверджені фінансовими планами) на загальну суму 760,00 тис. грн.» судом встановлено наступне.

Пунктом 1 ст.75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому: підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

Відповідно до п.13. Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005, № 173, встановлено, що контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств, а також за виконанням показників затверджених фінансових планів підприємств здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері. Відповідальність за достовірність та обґрунтованість планування окремих показників несе керівник підприємства згідно з укладеним контрактом.

Згідно п.9 Порядку №173, зміни до затвердженого фінансового плану підприємства можуть вноситися один раз на рік, у якому затверджувався фінансовий план, та не більше двох разів протягом планового року. Зміни до фінансового плану підприємства не можуть уноситись у періоди, за якими минув строк звітування. Проект змін до фінансового плану підприємства з пояснювальною запискою про причини змін готується підприємством і подається органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, органам, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, за процедурою, передбаченою абзацами першим і другим пункту 4 цього Порядку.

Судом встановлено, що позивачем у 2008 році використано коштів на благодійну допомогу в сумі 280 000грн., за погодженням з Міністерством палива та енергетики України, що підтверджується листами від 05.08.2008р. та від 03.04.2008р.

У 2009 році витрати позивача на благодійну допомогу за зверненнями неприбуткових установ та організацій склали 210 000грн.

У відповідності до вимог, чинного законодавства, позивач у зв'язку з відсутністю зазначених витрат у фінансовому плані НЕК «Укренерго» на 2009 рік, листом від 30.10.2009р. №01/05-1/6957 звернувся до Міністерства палива та енергетики України з проханням скоригувати показники фінансового плану в межах затверджених витрат, а саме збільшити витрати на благодійну допомогу у сумі 203,9 тис.грн. за рахунок зменшення витрат на консультаційні та інформаційні послуги.

У 2010 році НЕК «Укренерго», витрачено на благодійну допомогу 55 тис. грн. до затвердження фінансового плану на рік. Разом з тим, вказана сума була врахована позивачем під час коригування фінансового плану на 2010 рік. Окрім того, у 2010 році позивачем витрачено на 105 500 грн. менше коштів, ніж це передбачено фінансовим планом для надання благодійної допомоги.

Статтею 130 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідно до ст.136 Кодексу законів про працю України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Окрім того, відповідно до норм ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. №2939-ХІІ, до компетенції органів контрольно-ревізійної служби не відноситься встановлення складу правопорушення, протиправність поведінки службових осіб та наявність їх вини, оскільки це є прерогативою судових органів.

На підставі вище викладено, суд приходить до висновку, що п.2 оскаржуваної вимоги є протиправною та підлягає скасуванню.

«п.3 щодо понаднормового списання матеріальних цінностей (паливно -мастильних матеріалів, фарби водоемульсійної, шпаклівки МПШ-11), що призвело до завищення адміністративних витрат на суму 19,88 тис.грн.».

У відповідності до п.3 оскаржуваної вимоги, позивача зобов'язано, у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України , відшкодувати шкоду на суму 19,88 тис. грн. за рахунок осіб, зазначених в акті, які винні в цих порушеннях.

Судом встановлено, що договір повної матеріальної відповідальності із зазначеними в акті особами не укладався, розмір покриття завданої шкоди працівником не може перевищувати свого середнього місячного заробітку, у відповідності дост.133 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.2 ст. 136 Кодексу законів про працю України, розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення було виявлено 06.10.2011р., враховуючи положення ст.136 КЗпП України, останнім днем розпорядження про покриття заподіяної шкоди мало бути 20.10.2011р. Оскаржувана вимога отримана позивачем 01.12.2011р. №7541.

Виходячи з вищенаведеного, суд встановив, що підстав для застосування положень ст.ст.130-136 КЗпП України немає, а п.3 Вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

«п.4 щодо проведення ДП НЕК «Укренерго» завищених витрат на оплату праці внаслідок встановлення непередбачених у колективних договорах надбавок, доплат, премій, матеріальної допомоги та інших заохочень на загальну суму 330,5 тис грн.».

Відповідно до акту ревізії, всього проведено завищення втрат на оплату праці і залишились не усунутими в ході проведення ревізії 303,41 тис.грн., з яких 238,67 тис.грн., як зазначив представник позивача, будуть усунуті, решта 64,74 тис.грн. не підлягають відшкодуванню з огляду на наступне.

Згідно до вимог ст.1 Закону України «Про колективні договори та угоди», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Відповідно до п. 2.1 Колективного договору укладеного між адміністрацією та первинною профспілковою організацією Західної енергетичної системи ДП НЕК «Укренерго» на 2008 рік, затвердженого 20.03.2008р. сторонами, зареєстрованого управлінням економіки департаменту економічної політики Львівської міської ради від 11.04.2008р. за реєстровим номером 142, передбачено, що допомога надається у розмірі середньомісячної заробітної плати за останні 6 місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.95р. №100, порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; б) надання працівникам творчої відпустки. в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час; г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я; д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги; з) вимушеного прогулу; и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Матеріальна допомога на оздоровлення працівників Міністерства палива та енергетики України, в тому числі і працівників ДП НЕК «Укренерго» та його структурних підрозділів є трудовою пільгою, яка не передбачена чинним законодавством України. Таким чином, розмір та порядок виплати такої пільги приймається в розмірах, які схвалюються сторонами при укладенні колективного договору.

Відповідно до п. 2.1 Колективного договору укладеного між адміністрацією та первинною профспілковою організацією Західної енергетичної системи ДП НЕК «Укренерго» на 2008 рік, затвердженого 20.03.2008р., у зв'язку з наданням щорічних відпусток працівникам виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення згідно з Порядком надання та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам ДП НЕК «Укренерго»(додаток 31).

Відповідно до п.2.26 Галузевої угоди укладеної між Міністерством палива та енергетики України і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України 2008-2010 роки, зареєстрованою Міністерством праці та соціальної політики України від 24.12.07р. №75, у зв'язку з наданням щорічних відпусток працівникам виплачується матеріальна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати, згідно з колективним договором.

Крім того, п.5.36 Угоди між адміністрацією та радою голів профспілкових органів ДП НЕК «Укренерго» на 2008рік передбачено, що у зв'язку з наданням щорічних відпусток працівникам виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення згідно Порядку надання і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам ДП НЕК «Укренерго» (додаток 14), відповідно до якого, допомога надається у розмірі середньомісячної заробітньої плати за останні 6 місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Разом з тим, відповідно до Порядку, обчислення середньомісячної заробітної плати провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.95р. №100. При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються виплати, зазначені в п.4 Порядку, і допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таким чином, враховуючи, що матеріальна допомога на оздоровлення не є законодавчим обов'язком ДП НЕК «Укренерго», а є соціальною пільгою погодженою між ДП НЕК «Укренерго» та Радою голів профспілок ДП НЕК «Укренерго» , при здійсненні розрахунку розміру такої допомоги у позивача відсутній обов'язок керуватись Порядком затвердженим КМ України від 08.02.95р. №100.

З огляду на вище наведене, суд встановив, що висновок Державної фінансової інспекції про неправомірність нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до п.2.1 колективного договору Західної ЕС НЕК «Укренерго» без врахування вимог постанови КМ України від 08.02.95р. №100, в частині порядку обчислення середньомісячної заробітної плати, внаслідок чого завищені витрати на суму 6,1 тис.грн. - є необгрунтованими та підлягають скасуванню.

В Акті ревізії встановлено порушення ДП «НЕК «Укренерго» на суму 34,0 тис.грн. щодо виплати заохочення за особливо-важливу роботу, у зв'язку з тим, що на підставі наказу директора Західної ЕС НЕК «Укренерго» від 12.03.09р. №54, в порушення Колективного договору та ст.ст.5,9 Закону України «Про колективні договори та угоди», проведено зайве нарахування та виплату заохочувальних премій за виконання особливо-важливих завдань, зокрема за підготовку річного звіту, на загальну суму 34000,00грн. та сплачено внесків до державних цільових фондів 12512грн.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що у відповідності до п.7 наказу ДП «НЕК «Укренерго» від 01.12.2008р. №573 «Про підготовку річного звіту за 2008р.» було оголошено «роботу з підготовки річного звіту особливо-важливою» та передбачено відповідне заохочення в цілому по ДП «НЕК «Укренерго» в сумі 350 000грн.9 аналогічний наказ по Західній ЕС від 04.12.2008р. №239.)

Пунктом 5.33 Колективного договору Західної ЕС зазначено, виплачувати заохочення за виконання особливо важливих завдань згідно з положенням (додаток 21). Робота оголошується особливо важливою за погодженням з директором ДП «НЕК «Укренерго».

Положенням про заохочення працівників Західної ЕС за виконання особливо важливих завдань (додаток 21 до колективного договору) передбачено: п.2.1 заохочення працівників за виконання особливо важливих завдань може здійснюватись за якісне складання та своєчасне надання в НЕК «Укренерго» і статуправління, за місцем знаходження, річної звітності з питань виробничої діяльності Західної ЕС; п.22 роботи оголошуються особливо важливими по мірі виникнення необхідності їх виконання за окремим погодженням з директором ДП «НЕК «Укренерго». Для отримання дозволу надається обгрунтування необхідності виконання даної роботи, доцільності віднесення цієї роботи до особливо важливої, термін виконання і розмір коштів, необхідних для виплати заохочення.

З матеріалів справи вбачається, що змінами від 17.02.2009р. внесеними до Угоди ДП «НЕК «Укренерго» на 2008рік, та від 25.02.2009р., внесеними до колективного договору на 2008 рік. Призупинено на 2009 рік дію п.5.32 з додатком №13 та п. 5.33 з Додатком №21, відповідно, але в цих відомчих документах не зазначено термін введення їх в дію.

Суд звертає увагу, що наказ ДП «НЕК «Укренерго від 01.12.2008р. №573 був оголошений до видання відомчих нормативних документів щодо призупинення деяких норм Угоди НЕК «Укренерго» на 2008 рік та Колективного договору Західної ЕС на 2008 рік, а також зважаючи на те, що фінансування заохочення було оголошено наказом по НЕК «Укренерго» від 05.03.09р. №93 та здійснено, невиплата заохочення була б порушенням умов та зобов'язань Угоди НЕК «Укренерго» на 2008 рік та Колективного договору Західної ЕС на 2008 рік.

У відповідності до п.п.10.6, 10.7 розділу Х Колективного договору вбачається: сторони несуть безпосередньо відповідальність за виконання взятих на себе зобов'язань у порядку, визначеному законодавством України. За порушення або невиконання положень Колективного договору, ухилення від участі у переговорах, ненадання своєчасної інформації , необхідної для укладення колективних договорів і здійснення контролю, сторони несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення і Законом України «Про колективні договори та угоди».

Також в акті ревізії встановлено, що в порушення ст.116 КЗпП України колишнім працівникам виплачується матеріальна допомога на оздоровлення через місяць і більше після звільнення. Таким чином, колишнім працівникам зайво нараховано та виплачено матеріальної допомоги на оздоровлення після проведення повного розрахунку на загальну суму 22 462,00грн., в порушення ст.116 КЗпП України , п.5.37 Колективного договору на 2008 рік в частині надання матеріальної допомоги на оздоровлення без надання щорічної відпустки. Внаслідок чого зайво сплачено до державних цільових фондів на загальну суму 4 492,40грн.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівників підприємство повинно провести повний розрахунок з працівниками у день звільнення, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 15 Закону України «Про оплату праці» визначено,що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Судом встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення працівникам Західної ЕС протягом 2008-2009 років нараховувалась та виплачувалась згідно додатку №31 до Колективного договору на 2008 рік.

Пунктами 4.1, 4.2,4.3 розділу 4 «Порядок виплати допомоги» додатку №31 до Колективного договору на 2008 рік, визначено, що допомога на оздоровлення виплачується у місяці, наступному за місяцем, в якому надається відпустка. Допомога працівникам, які були у відпустці в січні-березні 2008 року виплачується у квітні 2008 року. Допомога працівникам, яким відпустка буде надана в грудні 2008 року, виплачується в грудні 2008 року.

Відповідно до ст.97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці», колективний договір - це основний нормативний акт на підприємстві, в якому закріплено умови та розміри оплати праці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Актом ревізії встановлено, що працівникам, за період 2008-2010рік, які звільнені за власним бажанням або за згодою сторін і не відпрацювали повний місяць, проводилось нарахування та виплата премії за місяць. Внаслідок чого звільненим працівникам зайво нараховано та виплачено премій на загальну суму 1 026,75грн. та сплачено до державних цільових фондів на суму 205,35грн.

Пунктом 5.5 Колективного договору Західної ЕС ДП НЕК «Укренерго» на 2008 рік визначено, за конкретні результати роботи щомісяця проводити преміювання згідно з Положенням про преміювання персоналу Західної ЕС за основні результати виробничо-господарської діяльності (додаток 6) премію за виконання основних результатів виробничо-господарської діяльності виплачувати не пізніше місячного строку після закінчення звітного періоду при виплаті зарплати за місяць.

Відповідно до п. 3.14 положення про преміювання працівників Західної електроенергетичної системи за основні результати виробничо - господарської діяльності, яке є додатком 6 до Колективного договору на 2008 рік передбачено, що працівникам, які звільнились за власним бажанням або за згодою сторін і не відпрацювали повний місяць, а також звільненим за прогули та інші порушення трудової дисципліни, премія за цей місяць не виплачується.

Таким чином, судом встановлено, що висновок відповідача щодо необгрунтованої виплати Західної ЕС ДП НЕК «Укренерго» премії в сумі 1026,75 грн. працівникам, які після відпрацювання повного місяця звільнились та зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів в сумі 205,35 грн. не відповідає дійсності.

Перевіркою доплати працівникам за роботу в важких та шкідливих умовах праці шляхом вибіркової звірки списків працівників, яким проводиться зазначена доплата, встановлено невідповідність наказу Південно-Західної ЕС від 22.09.10р. «Про введення в дію переліків змін до штатних розписів Південно-Західної ЕС та встановлення доплат за роботу у шкідливих умовах праці» умовам Колективного договору на 2008 рік (додатку №13) в частині розмірів доплати за роботу у шкідливих умовах, що призвело до зайвого її нарахування працівникам Південно-Західної ЕС за період вересень 2010 року - березень 2011 року в сумі 1 109,93грн. та до зайвого перерахування до державних цільових фондів в сумі 411,30грн. Зазначені порушення призвели до нанесення збитків Південно-Західною ЕС на суму 1 521,23грн.

Правомірність доплати за роботу у шкідливих та небезпечних умовах праці визначається ст.100 КЗпП України та ст.15 Закону України «Про охорону праці».

Конкретні розміри доплат встановлюються згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМ України від 01.08.92р. №442.

Відповідно до п.6.8 вказаного Порядку, перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено правова пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству на зберігається протягом 50 років.

Судом встановлено, що з квітня по вересень 2010 року в Південно-Західній ЕС, яка є відособленою структурною одиницею ДП «НЕК «Укренерго», було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, результати якої затверджені наказом Південно-Західної ЕС ДП «НЕК «Укренерго», від 21.09.2010 року « 164.

Наказом Південно-Західній ЕС від 22.09.2010р. №166, згідно результатів атестації робочих місць за умовами праці, за погодженням з профспілковим комітетом Південно-Західної ЕС, встановлено доплати за роботу у шкідливих та небезпечних умовах праці працівникам Південно-Західної ЕС, яким передбачено: ввести в дію з 22.09.10р. переліки змін до штатного розпису апарату управління Південно-Західної ЕС, Тернопільських МЕМ, Чернівецьких МЕМ, ВСП «Енергорембудсервіс», затверджені 22.09.10р. Відмінити доплату працівникам за роботу у шкідливих умовах праці, встановлену наказом Південно-Західної ЕС від 02.07.2010р. №121 згідно додатку 1 цього наказу. Встановити доплату працівникам за роботу у шкідливих умовах праці згідно додатку №2 цього наказу.

Вказане свідчить, що виплата працівникам Південно-Західної ЕС доплати за роботу у шкідливих та небезпечних умовах праці за період з 22.09.10р. по березень 2011 року здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже висновок відповідача щодо необгрунтованої виплати Південно-Західній ЕС доплати за роботу у шкідливих та небезпечних умовах праці в сумі 1,1 тис.грн. є безпідставною.

Окрім того, суд звертає увагу, що відрахування до державних цільових фондів не можуть бути відкориговані у зв'язку з тим, що відрахування до державних цільових фондів здійснюються з податкових зобов'язань, обрахованих у порядку, та на умовах, передбачених податковим законодавством. У зв'язку з тим, що всі обрахування вже мали місце, а механізм утримання із заробітної плати у зв'язку із встановленими ст.ст.130-136 КЗпП України строку утримання сплив, підстав для корегування виплат, які вже відбулися немає.

Вказані судом висновки підтверджується Висновком №4968/4969/12-45 від 10.10.12 р. судово-економічної експертизи, проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

«п.5 щодо недонарахування матеріальної допомоги на оздоровлення, доплат за роботу в шкідливих умовах праці, щомісячної премії, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, недоотримання індексації грошових доходів та інших недонарахувань на загальну суму 234,22 тис.грн.».

Відповідно до акту ревізії, всього недоотримано працівниками по заробітній платі і залишились не усунутими в ході проведення ревізії 218,62тис.грн., з яких 13,36 тис.грн. були усунуті позивачем після отримання оскаржуваної вимоги, а 205,26 тис.грн. не підлягають донарахуванню з огляду на наступне.

Як уже було встановлено судом, матеріальна допомога на оздоровлення працівників Міністерства палива та енергетики України, в тому числі і працівників ДП НЕК «Укренерго» та його структурних підрозділів є трудовою пільгою, яка не передбачена чинним законодавством України. Таким чином, розмір та порядок виплати такої пільги приймається в розмірах, які схвалюються сторонами при укладенні колективного договору.

З огляду на вище наведене, суд звертає увагу, що висновок Державної фінансової інспекції про неправомірність нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до п.2.1 колективного договору Західної ЕС НЕК «Укренерго» без врахування вимог постанови КМ України від 08.02.95р. №100, в частині порядку обчислення середньомісячної заробітної плати, внаслідок чого завищені витрати на суму 134,6 тис.грн. - є необгрунтованими та неправомірними. Аналогічної думки суд дотримується щодо висновку відповідача відносно недоотримання матеріальної допомоги на оздоровлення при вибутті у відпустку у розмірі 69,6 тис.грн. по Дніпровській ЕС.

Як вбачається з акту ревізії, позивачем не проведено нарахування та виплату 4 працівникам Підрозділу , які згідно наказів у 2009 році виконували обов'язки працівників, які знаходились в щорічній відпустці. Внаслідок чого працівникам Черкаських МЕМ недоотримано доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників за період з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. на загальну суму 1060,80грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що недоотримання доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників за період з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. на загальну суму 1060,80грн. не відповідає прийнятим на підприємстві актам, оскільки покладання обов'язків на працівників оформлювалось відповідним наказом за попередньою згодою працівників без встановлення вказаних доплат.

Вказані судом висновки підтверджується Висновком №4968/4969/12-45 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-349/12/2670 від 10.10.12р., проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

«п.6 щодо завищення вартості та обсягу виконаних ремонтно-будівельних, налагоджувальних та монтажних робіт, внаслідок чого завищено витрати по капітальним інвестиціям на загальну суму 1 171,52 тис.грн.»

Відповідно до Акту ревізії встановлено: за результатами дослідження виконаних підрядних робіт ТОВ «Фірма ТОН» при виконанні поточного ремонту залізобетонних опор ОРУ-35 Кв на НС «Нікопольська-330 кВ», встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 29 668,18 грн.з ПДВ внаслідок включення до складу витрат, пов'язаних з відрядженнями робітників підрядних організацій на будівництво витрат на перебування у відрядженні майстрів, що є порушенням чинного законодавства.

Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд встановлено ДБН Д.1.1.-1-2000( правила визначення вартості будівництва, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000р. №174), які носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Витрати на будівництво складаються із прямих витрат та решти витрат, які враховуються у вартості будівництва та визначаються не за нормами, а розрахунками, серед яких загальновиробничі витрати.

Пунктом 1 додатку 19 ДБН Д.1.1.-1-2000 визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються: 1. витрати на основну, додаткову заробітну плату, будь-які інші грошові виплати працівників апарату управління відособлених виробничих структурних підрозділів будівельних організацій (керівників, спеціалістів, службовців лінійного персоналу (начальників дільниць, виконавців робіт, майстрів крім тих, які включені до складу виробничих бригад, обчислені за посадовими окладами, тарифними ставками згідно з формами і системами оплати праці, встановленими будівельною організацією. 2. Витрати на службові відрядження персоналу, зазначеного у п.1 цього розділу, у межах норм, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Методичних рекомендацій до загальновиробничих витрат, зокрема, включаються витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва.

Відповідно до п.1 додатку 2 Методичних рекомендацій, витратами на управління та обслуговування будівельного виробництва є витрати на основну, додаткову заробітну плату, заохочувальні, компенсаційні та інші грошові витрати працівників апарату управління відокремлених підрозділів та робітників, які здійснюють обслуговування апарату управління відокремлених виробничих підрозділів. Лінійного персоналу, крім тих, які включено до складу виробничих бригад, обчислені згідно з формами і системами оплати праці, встановленими у будівельній організації.

Отже, витрати на відрядження майстрів можуть бути віднесені до загальновиробничих витрат будівництва виключно в разі, коли майстер входить до складу лінійного персоналу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма ТОН» включила майстрів до складу будівельно-ремонтних бригад, що фактично означає заборону ТОВ «Фірма ТОН» включати витрати на відрядження майстрів до складу загальновиробничих.

Пунктом 4 розділу ІІІ Методичних рекомендацій, « включаються витрати на основну, додаткову заробітну плату, заохочувальні, компенсаційні та інші грошові витрати робітникам та лінійного персоналу, у разі включення їх до складу виробничих бригад, занятих на будівельно-монтажних роботах, нараховані згідно з формами і системами оплати праці, що застосовуються у будівельній організації.

Судом встановлено, що позивачем віднесено в бухгалтерському обліку свого підприємства заробітні плати цих майстрів до «Прямих витрат» .

Згідно абз.5 п.2. розділу ІІІ Методичних рекомендацій, встановлено, що перелік статей калькулювання (витрат будівництва), як їх склад, можуть уточнюватися будівельною організацією самостійно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи неможливість віднесення витрат на відрядження майстрів, що включено до складу будівельно-ремонтних бригад до загальновиробничих витрат будівництва, ТОВ «Фірма ТОН» на підставі аб.3 п.2 роз.ІІІ Методичних рекомендацій, самостійно віднесено ці витрати у розмірі 29 668,18 до «Інших супутних витрат будівництва» та включено їх до актів виконаних робіт. При цьому, фактичні суми витрат на відрядження працівників підрядної організації в актах виконаних робіт не перевищують нормативно-розрахункові, відповідно до кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору підряду позивача та ТОВ «Фірма ТОН»

На підставі викладеного, суд вважає п.6 Вимоги незаконним, та таким, що підлягає скасуванню.

«п.7 щодо недоотримання Товариством фінансових та матеріальних ресурсів на суму 13,82 тис.грн. внаслідок заниження орендної ставки. У зв'язку з чим - привести у відповідність до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786; стягнути недоотримані кошти у сумі 13,82 тис.грн. з ДАЕК «Запоріжжяобленерго»

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1846 «Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», збільшено розмір ставок за оренду державного нерухомого майна, зокрема, у зв'язку з чим орендна плата за договором оренди державного майна (нежитлового приміщення) від 01.08.1999р. №02/325-99 з ДАЕК «Запоріжжяобленерго» підлягала перерахунку з урахуванням орендної ставки 15% (п.29 додатку 2 до методики №786 в редакції змін, внесених постановою КМУ №1846).

Розрахунок проведений з урахуванням вимог Наказу Фонду державного майна України від 18.01.1997 року №43 «Про виконання ст.118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зареєстрованого в Мінюсті України від 06.02.07р. №99/13366, яким було затверджено порядок перегляду договорів оренди нерухомого державного майна.

У відповідності до підписаного Розрахунку орендна плата за січень 2007 року розраховувалась за формулою: орендна плата за грудень 2006 року/орендна ставка, що діяла раніше ^х орендна ставка за постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846 індекс інфляції за січень 2007 рік = 1131,64 грн. з ПДВ/10 ^х 15 ^х 1,005 = 1705,95 грн. з ПДВ. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Цей Розрахунок є невід'ємною частиною договору оренди від 01.08.1999р. №02/325-99.

Отже, суд приходить до висновку, що орендну ставку за зазначеним у вимозі договором Діпровською ЕС, яка являється відособленою структурною одиницею позивача, було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку щодо неправомірності позиції ДФІ України щодо недоотримання Товариством фінансових та матеріальних ресурсів на суму 13,82 тис.грн. внаслідок заниження орендної ставки, а отже п.7 Вимоги підлягає скасуванню як протиправний.

«п.8 щодо недоотримання доходів Державним бюджетом України в 2008-2010 роках на суму 55,9 тис.грн. внаслідок не проведення відрахувань від отриманої орендної плати по договорах оренди нерухомого майна, чим нанесено збитків державному бюджету у сумі 55,9 тис.грн.»

Судом встановлено, що орендодавцем нежитлового приміщення, що знаходиться на балансі Запорізьких МЕМ є Дніпропетровська ЕС.

У відповідності до п.17 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 «Про методику розрахунку на порядок використання плати за оренду державного майна», визначено, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується на нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 % орендної плати до державного бюджету, 30% державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

У разі, коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, крім підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук. Орендна плата спрямовується за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно- 70% орендної плати підприємству, організації, 30% до державного бюджету.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств,їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державної власністю підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що об'єктами оренди за цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно.

З матеріалів справи вбачається, що враховуючи необхідність приведення порядку оплати орендної плати за державне майно у відповідність з чинним законодавством, Дніпровською ЕС було прийнято рішення про новий порядок перерахування орендної плати з 01.01.2009 року, який фактично відповідає порядку використання плати за оренду державного майна при укладенні договору оренди саме Фондом державного майна, його регіональним відділенням - 70 відсотків орендної плати перераховується до державного бюджету, а лише 30% залишається у розпорядженні державного підприємства.

Окрім того, при перевірці СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя (акт перевірки №314/08-05/20517231 від 19.07.10р.) було встановлено порушення п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не включено до складу валового доходу від оренди державного майна (не житлового приміщення) 70% орендної плати, отриманої за оренду нерухомого майна, внаслідок її перерахування до державного бюджету. Тобто, податковим органом визнано, що до бюджету повинно перераховуватися 30% орендної плати.

Після отримання результатів перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя було прийнято рішення про зміну відсотка перерахування суми орендної плати до бюджету з 01.04.10р. з 70% на 30%.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, вказане свідчить про те, що позивач діяв у відповідності до чинного законодавства України, а висновки п.8 Вимоги є безпідставними та підлягають скасуванню.

«п.10 щодо завищення вартості активів (основних засобів) на загальну суму 4114,0 тис.грн. в тому числі вартість приватизованого житлового майна (квартир) у сумі 3 092,67 тис.грн., у зв'язку з чим - привести облік основних засобів відповідно до норм П(С)БО 7 «Основні засоби», уцінку активів відобразити в бухгалтерському обліку».

В акті ревізії встановлено, що ревізією достовірності та обгрунтованості обліку ДП НЕК «Укренерго» житлового фонду встановлено, що в основних засобах та в незавершеному будівництві рахуються квартири, будинки (житловий фонд), які станом на 30.06.11р. приватизовані мешканцями. З метою встановлення власників квартир та будинків, в ході ревізії ВСО та апарату Укренерго були направлені листи до бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження квартир будинків. Відповідно до отриманих відповідей та свідоцтв на право власності, частина квартир та будинків, які обліковуються на балансі ДП НЕК «Укренерго», приватизовані, тобто право власності на нерухоме майно належить фізичним особам, що свідчить про незаконне відчуження майна на загальну суму 3 092 666,88 грн.

У відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду є відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках. Призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до п.6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.07р. №803, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах визначених законодавчими актами.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені в акті ревізії квартири на загальну суму 3 092 666,88 грн. перебувають на бухгалтерському обліку ДП НЕК «Укренерго», на балансовому рахунку 10 «Основні засоби» та в незавершеному будівництві.

Судом встановлено, що відчуження та списання державного майна з балансу підприємства здійснювалось відповідно до вимог Порядку надання згоди на відчуження та списання державного майна, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 28.03.08р. №174 та Порядку відчуження та списання державного майна, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.07.10р. №264.

Відповідно до пунктів3.3. вищезазначених Порядків, списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, лише після надання на це згоди Мінпаливенерго.

Крім того, вищезазначеними порядками передбачалась можливість списання повністю амортизованих основних фондів (засобів) за рішенням керівника підприємства у випадку коли первісна вартість основних засобів не перевищувала 1 тис.грн. (порядок від 28.03.08 №174), та 10 тис.грн. (порядок від 01.07.10 №264).

ДП НЕК «Укренерго», неодноразово зверталось до Мінпаливенерго (листи від 21.10.2005 №06-64/5706, від 22.02.06 №06064/973, від 18.10.06 №06-64/55-05, від 23.04.08 №02/05-3/2411, від 03.11.08 №02/05-3/6364, від 12.12.2008р. №02/05-3/7280, від 05.05.09 №02/05-3/2634, від 08.04.10. №01/05-3/2671.) з проханням про надання дозволів на списання з балансу ДП НЕК «Укренерго», зазначеного житлового фонду у зв'язку з приватизацією останнього, але дозволи Мінпаливенерго позивач так і не отримав.

Таким чином, з вище викладеного, суд робить висновок, що у ДП НЕК «Укренерго» були відсутні підстави для списання приватизованого житлового фонду з балансового рахунку 10 « Основні засоби».

Отже, суд вважає, що позивач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим п.10 Вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

«п.12 щодо нестачі обладнання та матеріальних цінностей на суму 857,6 тис.грн. в т.ч. нестача 4-х опор основного засобу ПЛ-750 ПУАЕС-Ісакча (інв.№7006), 8 опор та 4-х ізоляторів основного засобу ПЛ-750 ПУАЕС-Ісакча (інв.№15211) на суму 137,2 тис.грн., нестачі частини об'єкту незавершеного виробництва на Сумських МЕМ на суму 718,90 тис.грн. Відповідно до «Порядку визначення розміру збитків за розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 №116, розмір збитків від встановленої нестачі складає 2 064,37 тис.грн.».

Судом встановлено, що відповідно до акту ревізії, було зафіксовано нестачу обладнання та матеріальних цінностей на суму 856,1 тис.грн. в т.ч. нестачу 4-х опор основного засобу ПЛ-750 ПУАЕС-Ісакча (інв.№7006), 8 опор та 4-х ізоляторів основного засобу ПЛ-750 ПУАЕС-Ісакча (інв.№15211) на суму 137,2 тис.грн., нестачі частини об'єкту незавершеного виробництва на Сумських МЕМ на суму 718,90 тис.грн.

Згідно з ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу, відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та заперечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник 9власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

У відповідності до ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно, ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п.1.3 Наказу Генеральна прокуратура, МВС, СБУ, ГоловКРУ, від 19.10.2006, № 346/1025/685/53 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України", визначено, що матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; розмір матеріальної шкоди (збитків) - вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Згідно норм ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. №2939-ХІІ, до компетенції органів контрольно-ревізійної служби не відноситься встановлення складу правопорушення, протиправність поведінки службових осіб та наявність їх вини, оскільки це є прерогативою судових органів.

З викладеного, суд робить висновок, що вимога відповідача відобразити в бухгалтерському обліку НЕК «Укренерго» нестачу в сумі 856,1 тис.грн. без отримання дозволу органу управління на списання основних засобів є протиправною.

Окрім того, частина вимоги щодо стягнення з винних осіб збитків в сумі 2 064,37 тис.грн., з яких перерахувати до Державного бюджету 1 206,77 тис.грн. без рішень судових органів є нормативно не обгрунтованою.

Вказані судом висновки підтверджується Висновком №4968/4969/12-45 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-349/12/2670 від 10.10.12р., проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

- «п.13 щодо нарахування амортизації на основні засоби, які тривалий час не експлуатуються та не використовуються у господарській діяльності (знаходяться на реконструкції, модернізації або непридатні до експлуатації), та нарахування амортизації на нематеріальні активи - права постійного користування земельними ділянками, що призвело до завищення обліку сум понесених витрат на загальну суму 1 542,14 тис.грн., у зв'язку з чим - в бухгалтерському обліку відкоригувати нараховану амортизацію»

Положенням (стандартом) обліку «Основні засоби» затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, визначено, що:

основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п.23 Положення №92, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

З матеріалів справи вбачається, що основні засоби (лінії електропередач), а саме: ПЛ 750Кв ХАЕС - Жешув (Польща) (інвентаризаційний номер 230020 протяжністю 63,42 км., дата введення в експлуатацію - 1984р., Тернопільські МЕМ); ПЛ 750Кв ХАЕС - Жешув (Польща) (інвентаризаційний номер13603, протяжністю 51,6км., дата введення в експлуатацію - 1984р., Хмельницкі МЕМ).

Крім того, у розпорядження Міністерства палива та енергетики України від 10.10.2002р. №107-р, встановлено, що на основні засоби, які тимчасово не використовуються, нараховувати амортизацію, якщо існує ймовірність, що в майбутньому підприємство отримає від їх використання економічну вигоду.

Згідно п. 29 Положення №92, нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.

У відповідності до п.30 Положення №92, суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Разом з тим, відповідно до п. 25 Положення стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. №242, визначено, нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою)и здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Таким чином, суд приходить до висновку, що амортизація по основним об'єктам була нарахована позивачем, відповідно до вимог чинного законодавства, а вимога відповідача щодо коригування нарахованої амортизації в сумі 1 542,14 тис.грн. є неправомірною.

- «п.14 щодо завищено вартості активів на суму 378,03 тис.грн., внаслідок облікування дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давнини та не вжиття всіх передбачених законодавством заходів щодо стягнення сум боргу, у зв'язку з чим - провести звірки взаєморозрахунків з дебіторами і кредиторами; провести облік активів (дебіторської заборгованості) у відповідність до вимог П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»

Судом встановлено, що ревізією було зафіксовано факти наявності безнадійної дебіторської заборгованості станом на 30.06.2011р., а також встановлено, що в складі інших необоротних активів обліковується дебіторська заборгованість по розрахунках з Акціонерно-комерційним агропромисловим банком «Україна» на суму 38 027,02грн., по якому запроваджено ліквідаційну процедуру 17.07.2001р.

З матеріалів справи вбачається, що кошти Західної ЕС, яка є відособленою структурною одиницею позивача, у розмірі 38,03 тис.грн. були заблоковані 21.06.2001 року Акціонерно-комерційним агропромисловим банком «Україна», правонаступником якого є ТОВ «Торнадо», на суму 38027,02грн. обліковуються на балансовому рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.

У відповідності до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого, наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999, № 237 Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Згідно п.7 Положення №237, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Окрім того, для довгострокової заборгованості резерв не розраховується, що виливає з форми балансу, в якій рядок 162 «Резерв сумнівних боргів» зменшує суму рядка 160 «Чиста реалізаційна вартість» дебіторської заборгованості, яка включається до складу оборотних активів у розділі 2 активу балансу, тоді як сума довгострокової дебіторської заборгованості відображається у першому розділі активу в рядку 050.

Наведена і «Інструкції про застосування Плану бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій 9наказ МФУ від 30.11.1999р. №291) до балансового рахунку №18 кореспонденція проведень також не передбачає рахунку №38 «Резерв сумнівних боргів»

Суд звертає увагу, що заборгованість в сумі 38027,02 грн., не підпадає під визначення короткострокової оскільки існує ймовірність її відшкодування правонаступником заборгованості, віднесена до довгострокової та є активом. Така заборгованість не може бути визнана сумнівною та списана, оскільки існує ймовірність її відшкодування правонаступником.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано акт звірки взаєморозрахунків правонаступнику ТОВ «Торнадо» листом від 09.12.2011р. №01-10/0912/з.

З вище вказаного випливає, що вимога про приведення обліку активів (дебіторська заборгованість) у відповідність до вимог П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» є безпідставною, та суперечить вимогам П(С)БО1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО2 «Баланс».

- «п.15 щодо завищення вартості нематеріальних активів (програмне забезпечення Автоекзаменатор «Охорона праці») у сумі 1,36 тис.грн., у зв'язку з чим - привести облік нематеріальних активів у відповідність до вимог П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Як вбачається з акту ревізії, вартість програмного забезпечення Автоекзаменатор «Охорона праці», придбаний в ТОВ «НВП «ПРОТЕК» у липні-серпні 2008 року, вартістю 3150,00грн. (без ПДВ), при відсутності підтверджуючих документів на авторські права на них або використання суміжних авторських прав, визнана вартістю нематеріальних активів та відображена за субрахунком 12/510 «Програмне забезпечення».

Судом встановлено, що у 2008 році програмне забезпечення Автоекзаменатор «Охорона праці» обліковується на балансовому рахунку 12/510 «Програмне забезпечення» як нематеріальний актив відповідно до вимог Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 30.11.1999р. №291 та П(С)БО8 «Нематеріальний актив», затвердженого Міністерством фінансів України від 18.10.1999р. №242, відповідно до якого придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999, № 318, якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

З викладеного вбачається, оскільки програмне забезпечення Автоекзаменатор «Охорона праці», забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів для використання в процесі виробничої діяльності для навчання та перевірки знань, в бухгалтерському обліку такі витрати визнані нематеріальним активом з подальшою амортизацією. Програма придбана для використання на підприємстві, а не для подальшого розповсюдження, тому авторські права не отримувались.

У відповідності до п.п.1,2 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права"від 23.12.1993, № 3792-XII, визначено, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. (ч.1,2 п.5 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права"від 23.12.1993, № 3792-XII).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що авторське право на твір виникає у результаті факту його створення. Законодавством не передбачено, необхідності наявності підтвердних документів на авторські права як передумови для віднесення програмного забезпечення до нематеріальних активів підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність віднесення програмного забезпечення до нематеріальних активів та нарахування амортизації, а отже п.15 Вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

- «п.18 щодо встановлення порушення за тендерними процедурами, які призвели до збитків на загальну суму 1 809,65 тис.грн., у зв'язку з чим - у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпПУ, відшкодувати шкоду за рахунок осіб, зазначених у акті, які винні у цих порушеннях.»

Судом встановлено, в основу даного твердження згідно з Актом ревізії покладено різницю між середнім рівнем цін на закупівлю нафтопродуктів, отриманих від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» в порівнянні з даними пропозиції переможця торгів.

Позивач стверджує, що ним було застосовано процедуру закупівлі відкритих торгів із зменшенням ціни, де сума переможця була зменшена до максимально можливого рівня,а тому відсутні підстави вважати принцип максимальної економії та ефективності, передбачений п.1 ст.2-1 Закону № 1490-ІП порушеним.

З матеріалів справ вбачається, що сума збитків в розмірі 1 698 680.00 гри. по Донбаській ЕС (структурний підрозділ Позивача) визначена як різниця між загальною вартістю закупівлі та вартістю вигіднішої пропозиції учасників, відповідно до «Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель», затверджених наказом ГоловКРУ від 13.04.010 №89.

Позивач не погоджується з визначенням збитків, нарахованих відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ГоловКРУ від 13.04.10 № 89, посилаючись нате,що зазначений наказ не пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до Указу Президента України від 21.05.98 № 493/98. прийнятого з метою впорядкування видання нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій, з 1 січня 1993 року всі нормативно-правові акти , видані міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Тільки з моменту їх реєстрації в Міністерстві юстиції України вони набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації якщо в них не визначені більш пізніші строки вступу їх в дію.

Оскільки на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які містять норми права, мають неперсоніфіковаиий характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії, наказ ГоловКРУ від 13.04.10 № 89 підлягав державній реєстрації.

Міністерство юстиції України у листі від 26.12. 08 № 758-0-2-08-19 в п.2 зазначає: «у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу».

Згідно з діючим законодавством про закупівлю Замовник повинен визначати переможця торгів лише з числа учасників, пропозиції яких не були відхилені. Відповідач здійснював перевірку питання щодо дотримання тендерним комітетом вимог Закону стосовно розгляду та оцінки пропозицій Учасників та їх відхилення у разі невідповідності Учасників кваліфікаційним критеріям, визначеними документацією Замовника. Порушень не було встановлено.

У зв'язку з тим, що наказ ГоловКРУ від 13.04.10 № 89 прийнятий всупереч встановленим нормам чинного законодавства України, суд вважає механізм розрахунку сум таким, що не підлягає застосуванню, оскільки він не може бути використаний в якості підстави для застосування санкцій за невиконання визначених в ньому обов'язків без державної реєстрації.

Сума збитків по Західній ЕС, в розмірі 40 973.60 грн, розрахована як різниця фактичної вартості послуг за 1 годину охорони та вартості послуг за 1 годину охорони згідно довідки УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області. У зв'язку з тим, що запитувана інформація ГоловКРУ у Львівській області не містила у собі всіх суттєвих вимог до предмету закупівлі, а саме, кількість охоронців, наявність спецтранспорту, витрат на пальне та відрядні витрати, використання спецзасобів, а також протяжність та місцезнаходження об'єктів охорони, вважаємо, що зазначена довідка не може бути використана як підстава для обрахування збитків на зазначену суму.

Окрім того, судом встановлено, що при дослідженні цін на охорону вищенаведених ліній у 2008 році позивачем було зроблено запити до підприємств, які можуть здійснювати охорону державної власності, в тому числі до УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області та Калузького відділу ДСО. Ціна за годину охорони визначена згідно з Методикою, спільно затвердженою наказом Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством економіки України від 02.03.01 № 171/51 за погодженням з Антимопопольним комітетом і складає 17,50 грн. за одну годину охорони одним працівником цивільної охорони та 29,00 грн. за одну юдину охорони одним працівником міліції, а також утримання одного службового автомобіля ДСО в місяць 5 000.00 грн.

Сума збитків по Північній ЕС, у розмірі 1 493,53 грн., визначена як збитки внаслідок завищення вартості придбання паливо-мастильних матеріалів в порівнянні з ринковими цінами.

Суд звертає увагу, що вимоги щодо закупівлі палива автомобільного по середньо ринковим цінам, або меншими від середньо ринкових згідно моніторингу Державної інспекції з контролю за ціпами в Сумській області нормативно-правовими документами України не встановлені.

Виходячи з матеріалів справи, встановлено, що Сумські МЕМ звернулися з листом вих. № 2547/01 -03 від 05.10.2011 року до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про надання інформації про мінімальний і максимальний рівень вартості ПММ на вказані дати закупки ПММ Сумськими МЕМ. Державна інспекція контролю за цінами в Сумській області надала інформацію щодо мінімальних і максимальних цін на вказані види палива і дати, вих. № 3294/2,5 від 06.10.11 З наданої інформації слідує, що Сумські МЕМ проводили закупку палив; автомобільного в межах даних моніторингу мінімальних і максимальних цін не перевищуючи середньо ринкових цін, вважаючи на пріоритети ціна-якість економічна доцільність, розташування та наявну мережу АЗС постачальника.

Отже, враховуючи викладене вище, суд погоджується з твердженням позивача щодо неправомірності позиції ДФІ України про завдання збитків на загальну суму 1 807,65 тис.грн.

- «п.19 щодо недотримання умов договорів постачальниками та підрядними організаціями, внаслідок чого, нанесено збитків ДП «НЕК Укренерго» у сумі 247,7 тис.грн., а також внаслідок завищення вартості постачання товарів та робіт в порівнянні з тендерною пропозицією ДП «НЕК Укренерго» нанесено збитків у сумі 151,77 тис.грн., Загальна сума збитків становить 399,47 тис.грн., у зв'язку з чим - у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпПУ, відшкодувати шкоду за рахунок осіб, зазначених у акті, які винні у цих порушеннях»

У відповідності до акту ревізії, зазначено, що сума нанесених збитків в розмірі 151 770,00 грн. складається як сума збитків у розмірі 149 576,19 гри. внаслідок неправомірного корегування (індексації) ціни та збільшення курсу євро за договором між Північною ЕС, яка є відособленою структурною одиницею позивача, та ТОВ «Енергомашзавод»

Договір між Північною ЕС ДП «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Енергомашзавод» укладено у відповідності до чинного законодавства, зокрема, Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.08 № 921 (далі - Положення 921), Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, затвердженого наказом Мінекономіки від 30.01.09 № 62 (далі - Порядок 62).

Пункт 3.5. вищезгаданого договору щодо зміни ціни продукції в залежності до офіційного курсу євро до гривні цілком відповідає вимогам Положення 921 та Порядку 62.

Відповідно до ч.2 н.84 (в редакції, що була чинною станом на 25.05.09) Положення 921 істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у порядку, що затверджений уповноваженим органом. Мінекономіки на виконання цього пункту Положення 921 розробило Порядок 62.

Відповідно до пп. 8.4. Порядку 62 ціна товарів може змінюватися якщо змінився курс іноземної валюти у разі встановлення у договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу.

08.07.09 постановою № 967 КМУ заборонив змінювати істотні умови договорів, окрім випадків зменшення обсягів закупівлі, зменшення ціни договору про закупівлю. Порядок 62 втратив чинність 11.09.09 на підставі наказу Мінекономіки від 12.08.09. №875.

Однак, відповідно до п. 2 роз'яснень Мінекономіки від 11.08.09 № 3303-27/708, якщо до набрання чинності Постанови 967, якою було заборонено змінювати ціну залежно від зміни офіційного курсу, було укладено договір, то зміна істотних умов договору може здійснюватись у порядку, передбаченому в договорі.

Таким чином, суд приходить до висновків, що вимоги чинного законодавства щодо змін істотних умов договору про закупівлю, а саме по вищезазначеному договору, не порушено. Сума нанесених збитків в розмірі 247,7 тис. грн. по Дніпровській ЕС складається як сума збитків у розмірі 106 668,84 грн. та 141 001,44 грн. (неправомірне збільшення вартості обладнання за договором закупівлі робіт) внаслідок неправомірного корегування (індексації) ціни та збільшення курсу євро.

Як вбачається з матеріалів справи, до висновку щодо наявності збитків у сумі 106 668,84 грн. та 141 001.44 грн. відповідач прийшов внаслідок аналізу не оригіналів договорів від 05.05.2009 № 07/169-09 та від 13.07.2009 №07/206-09, вважаючи, що підставою для коригуванню в залежності від зміни курсу євро до гривні можливе за наявності відповідного позитивного висновку Мінекономіки.

Проте, суд звертає увагу,що положення договорів № 07/169-09 від 05.05.09 та №07/206-09 від 13.07.09 не містять вимоги щодо необхідності отримання позитивних висновків Мінекономіки, про які зазначено перевіряючими.

Збільшення вартості обладнання в договорах № 07/169-09 від 05.05.09 та № 07/206-09 від 13.07.09 з ТОВ «Інжинірингова компанія «СИНТЕЗ» не суперечить діючому на момент укладання договорів законодавству України та умовам укладених договорів.

Отже, враховуючи викладене вище, суд погоджується з твердженням позивача щодо неправомірності позиції ДФІ України про завдання збитків на загальну суму 399,47 тис.грн.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пунктів 2,3,4,5,6,7,8,10,12,13,14,15,18,19 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 14.11.2011р. №05-14/78.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Державної фінансової інспекції України щодо складення та направлення Державному підприємству «Національна компанія «Укренерго» вимоги про усунення виявлених порушень від 14.11.2011р. №05-14/78 в частині пунктів 2, 3,4,5,6,7,8,10,12,13,14,15,18,19 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Указом Президента України від 09.12.2010р. №1085/2010 Головне контрольно-ревізійне управління реорганізовано в Державну фінансову інспекцію України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2939-XII), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Відповідно до п. 7 частини першої ст. 10 Закону № 2939-XII Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, крім іншого, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Результати ревізії викладаються в акті.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції України від 14.11.2011р. №05-14/78 в частині пунктів 2, 3,4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 14, 15, 18, 19.

В іншій частині відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.