ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25746

13.03.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Україна", третя особа фізична особа-підприємець Курпій Богдан Іванович про стягнення 226 394, 41 грн., за участю представників позивача - Кушнірчук Н.М., довіреність від 20.12.2013 року, Яркуна Р.Р., довіреність від 25.02.2013 року, Назарука М.М., довіреність від 25.02.2013 року, відповідача - Мазура А.Г., довіреність від 28.01.2013 року, Василенко А.Л., довіреність від 20.08.2012 року, Смика А.С., довіреність від 26.02.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 197 379, 60 грн. боргу, 9 276, 84 грн. пені та 19 737, 96 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з поставки товару за договором поставки товару № Л10041 від 10.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.01.2013 року.

29.01.2013 року представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 30.01.2013 року представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про залучення фізичної особи-підприємця Курпія Богдана Івановича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року залучено фізичну особу-підприємця Курпія Богдана Івановича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі та відкладено на 27.02.2013 року.

У судовому засіданні 27.02.2013 року оголошувалась перерва на 13.03.2013 року.

Представник третьої особи у судове засідання 13.03.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення 197 379, 60 грн. боргу, 9 276, 84 грн. пені та 19 737, 96 грн. штрафу на підставі ч. 5 ст. 268 ГК України у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару за договором.

При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ним було виконано умови договору щодо перерахування 100 % передоплати на суму та у строк передбачений договором, а також складено дефектний акт від 22.11.2012 року.

Судом встановлено, що 10 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Україна" (постачальник) було укладено договір поставки товару № Л10041, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався відвантажити та передати у визначені строки покупцеві товар, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити товар, асортимент, загальна кількість та вартість якого, що підлягає відвантаженню, визначається сторонами у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору, яка є невід'ємною частиною договору) (п.1.1, 2.1. договору).

Згідно підписаної сторонами специфікації № 1 до договору, сторони узгодили, що за договором відвантажується наступний товар: верстат Zenitech WL560x2000 Digi, загальною вартістю 197 379, 60 грн., що еквівалентно 24 488,78 дол. США.

Згідно п. 5.1 договору, сторони узгодили, що постачальник гарантує відвантаження нового товару, що не має слідів попередньої експлуатації. Товар повинен бути запакованим в упаковку (п. 5.2. договору).

Пунктом 6.5. договору передбачено, що факт прийому-передачі товару за якістю засвідчується шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі товару за якістю, складеного за формою, наведеною в додатку № 3 до цього договору. Акт прийому-передачі товару за якістю готується відповідачем та передається позивачеві в день прийому-передачі товару за кількістю.

12.11.2012 року верстат (Zenitech WL560x2000 Digi) відповідачем було доставлено позивачеві.

Відповідно до п.3.1. договору, поставка товару (товарів) покупцю, здійснюється постачальником до 25 вересня 2012р., при умові 100% зарахування коштів, вказаних у п.4.1. даного договору, на поточний рахунок постачальника. Загальна вартість товару, що поставляється по договору складає 197 379,60 грн., що еквівалентно 24 488, 78 дол. США (п. 4.1).

Відповідно до п. 4.2. договору, у разі збільшення міжбанківського комерційного курсу купівлі долара США до гривні на день здійснення покупцем оплати, у порівнянні з міжбанківським комерційним курсом купівлі долара США до гривні на день підписання даного Договору, суми платежу будуть коригуватись і сплачуватись в гривнях в еквіваленті міжбанківського комерційного курсу купівлі долара США на момент оплати. На день підписання даного договору міжбанківський комерційний курс купівлі долара США до гривні становив 8,06 грн. за один долар США. У разі зменшення міжбанківського комерційного курсу купівлі долару США, покупець сплачує суму, що передбачена специфікацією на дану партію товару без коригування.

Відповідно до пункту 4.3 договору, значенням міжбанківського комерційного курсу купівлі долара США по відношенню до гривні України слід вважати значення курсу купівлі долара США АТ «Сведбанк» на Міжбанківському Валютному Ринку України (МВРУ).

Згідно з п. 4.5. договору оплата за товар здійснюється позивачем шляхом 100 % передплати, а саме: 65 % від вартості товару, зазначеної у п. 4.1. договору, у розмірі 128 300, 00 грн., що на дату укладення договору еквівалентно 15 918 дол. США, позивач перераховує на поточний рахунок відповідача протягом 7 банківських днів з дня виписки рахунку; 35 % від вартості товару (п.4.1. договору) у розмірі 69 079, 60 грн., що на дату укладення договору еквівалентно 8 570, 78 дол. США, позивач перераховує на розрахунковий рахунок відповідача до 15 серпня 2012 року. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.7. договору).

Всупереч умовам договору при перерахуванні останнього платежу 16.08.2012 року в сумі 69 082, 86 грн., позивачем не було здійснено коригування ціни по відношенню до курсу долару США до гривні станом на момент здійснення платежу, який складав згідно довідки з АТ «Сведбанк» №600 від 29.01.2013 року по відношенню до гривні 8,090 грн., а також було порушено встановлений договором строк (п. 4.5. договору - строк внесення останнього платежу до 15 серпня 2012 року).

У зв'язку з вищенаведеним утворилась заборгованість позивача перед відповідачем у сумі 257,33 грн. (курсова різниця), про що відповідачем було надіслано позивачу відповідну претензію № 0901/1 від 09.01.2013 року, а також сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.02.2013 року.

Станом на 15.08.2012 року (у строк поставки та у розмірі визначені у договорі п.п. 3.1, 4.1, 4.2.) позивач не виконав взяті на себе зобов'язання з 100 % передплати.

Доказів здійснення 100 % передплати з урахуванням курсової різниці на момент розгляду справи у суді позивачем суду не надано.

Відповідно до п. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, відповідач правомірно зупинив виконання взятих на себе зобов'язань з поставки товару за спірним договором у строк поставки товару до 25 вересня 2012 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

22.11.2012 року через 10 днів після доставки товару позивачем було складено дефектний акт в с. Байківці Тернопільського району комісією в складі: менеджера з постачання ТОВ «СЕ Борднеце -Україна» Чижевського Ю.О., старшого механіка ТОВ «СЕ Борднеце -Україна» Яркуна Р.Р., завідувача складу вхідного контролю ТОВ «СЕ Борднеце -Україна» Куппєєва М.К., про те, що під час приймання універсального токарно-гвинторізного верстату Zenitech WL560x 2000 Digi, замовленого згідно договору поставки № Л10041 від 10.05.2012, якими були виявлені невідповідності верстату вимогам якості, а саме: відсутність заводського упакування, відсутня частина документації, відсутність маркування на верстаті, значна частина поверхні верстату покрита шпаклівкою, люфти в механізмах фартуха, які неможливо усунути, кронштейн кріплення монітору прикріплений не в призначеному для того місці, незадовільним способом, в мастилі трикулачкового патрону наявні абразивні включення, наявність великої кількості масла під захисним кожухом пасової передачі, литі деталі не очищені від піску форм для лиття, через що можливе його попадання в систему охолоджуючої рідини, насос системи охолодження не прикріплений до станини, невідповідність монтажних підставок до отворів в станині.

Відповідно до п.6.6. договору приймання товару здійснюється на основі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7 (надалі - Інструкція).

Враховуючи приписи вищезазначеної Інструкції у всіх випадках, коли при прийманні вантажу встановлюються пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування, ваги вантажу та кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, покупець зобов"язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним транспортом - позначки на товарно-транспортній накладній або складання акту.

Поясненнями позивача, відповідача та третьої особи стверджується факт того, що товар був доставлений до місця розвантажування (на склад позивача) без пошкоджень, оскільки доказів зажадання та складання таких документів (актів) позивачем суду не було надано. Розвантажування товару було здійснене силами позивача. І дефектний акт було складено через 10 днів після доставки відповідачем та розвантаження верстату позивачем. Саме під час розвантаження сам позивач і міг нанести пошкодження в частині шпатлівки, застосувавши невідповідну за вагою техніку (автонавантажувач, який розрахований на вантаж менший ніж верстат за габаритами та вагою), що могло спричинити падіння верстату, про що зазначив у своїх поясненнях представник третьої особи у судовому засіданні.

Суд не приймає твердження позивача щодо того, що товар прибув на склад без належного заводського пакування, без надання відповідачем технічної документації на товар, відсутності на товарі маркування, оскільки, як було узгоджено сторонами у п. 5.2 договору, товар повинен бути запакованим в упаковку. Жодних інших умов щодо упаковки поставляємого товару по договору, або визначення тари - сторонами узгоджено не було.

В свою чергу, відповідно до листа заводу - виробника WEISS MASINERY CO.LTD від 28.12.2012, заводом - виробником повідомлено про те, що спірний товар при транспортуванні був упакований наступним чином: встановлений на піддоні, закріплений анкерним кріпленням, накритий поліетиленовим пакувальним пакетом, що також відповідає умовам ГОСТ 7599-82 «Станки металообробні. Загальні технічні умови», згідно п. 6.5. розділу 6 даного ГОСТУ зазначено, що «Упаковка станків або їх окремих частин повинна відбуватись: без тари з застосуванням покриття або чохла».

Щодо наявності технічної документації на товар, то у відповідності до п. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Таким чином, технічний паспорт не був переданий разом з товаром у зв'язку із тим, що на момент передачі товару не було його перекладу зрозумілою для покупця мовою, та в подальшому був переданий позивачу разом з відповіддю на його претензію у строк встановлений позивачем.

Наявність шпаклівки на верстаті, що застосовується заводом виготовлювачем для вирівнювання зовнішніх неробочих поверхонь литих деталей верстатів, підтверджується Листом від заводу виробника про те, що п. 2.6.3 «требования к отделке» ГОСТ 7599-82 «Станки металлообрабатывающие. Общие технические условия» передбачено, що «Линии стыка соединений деталей (корпусов, крышек, кожухов, стоек и др.) после шпатлевки и окраски должны быть разделаны. Рваные края линий разделки не допускаются.».

З вищенаведеного вбачається, що шпаклювання верстату передбачена ГОСТ при проведенні вирівнювання поверхонь верстатів, а також є складовою технологічного процесу заводу - виробника.

Щодо відсутності кріплення насосу системи охолодження до станини, та фільтру на верстаті відповідач пояснив, що на верстаті встановлений фільтр грубої очистки. Усе мілке сміття осідає у баку -відстійнику. Даний бак необхідно вичищати та промивати для цього передбачений від'ємний насос системи охолодження, як передбачено технічною документацією заводу-виробника (що підтверджується листом з заводу-виробника наданого відповідачем) та п.2.5.15 ГОСТ 7599-82 «Станки металлообрабатывающие. Общие технические условия».

Стосовно претензій щодо невідповідності монтажних підставок та отворів у станині, відповідач пояснив, що отвори у станині зроблені більшого діаметру, для того, щоб компенсувати можливі нерівності підлоги відносно станини.

Згідно п. 7.1. договору передбачено, що постачальник гарантує покупцю нормальну роботу товару, при умові його правильної експлуатації та проведення пусконалагоджувальних робіт (ПНР) фахівцями постачальника. Договір на проведення ПНР укладається окремо та до вартості товару не входить. Строк гарантії складає 12 місяців с моменту приймання товару покупцем по видатковій накладній або акту приймання-передачі.

Пунктом 7.5. договору встановлено, якщо протягом гарантійного терміну, зазначеного у п. 7.1. договору, в товарі виявлені дефекти заводського характеру, не викликані факторами вказаними п.п. 7.3, 7.4. договору, покупець письмовою заявкою визиває представників постачальника. Продавець зобов'язаний протягом 2 робочих днів направити своїх представників для складання дефектного акту. Представники постачальника у присутності представників покупця виявляють дефект та складають акт, в якому зазначається строк усунення дефекту.

Вказаний позивачем дефектний акт від 22.11.2012 представниками відповідача не підписано, доказів своєчасного повідомлення відповідача про складання вказаного дефектного акту, проведення перевірки не подано. Крім того, у відповіді на надіслану позивачем 22.11.2012 року претензію № 2314 про заміну неякісної продукції відповідачем було запропоновано позивачеві у відповідності до умов договору безкоштовне проведення ПНР, при якому було би проведено налаштування механізмів та дані люфти були би усунені, від проведення якого позивач відмовився. Щодо помилково визначених позивачем невідповідностей верстату, відповідач надав наявні у матеріалах справи листи від заводу виробника верстату та сертифікати ISO 9001:2008, відповідно до яких спростовуються наведені позивачем недоліки.

Відповідно до стандарту ISO 9001:2008, який надав відповідач на дану продукцію, верстат, що було доставлено позивачеві відповідає встановленим законодавством вимогам і є верстатом Zenitech WL560x 2000 Digi відповідно до специфікації № 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» встановлено, що основним пріоритетом у розвитку промисловості є підвищення конкурентоспроможності продукції, посилення інноваційної спрямованості шляхом впровадження систем управління якістю. Системи управління якістю (стандарт ISO серії 9000) та системи екологічного управління (стандарт ISO серії 14000) є найкращим загальновизнаним у світі запобіжним механізмом, який забезпечує якість продукції на всіх етапах її виробничого (життєвого) циклу і сприяє підвищенню результативності роботи підприємств.

Таким чином, відповідач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки передбаченого спірним договором товару належної якості відповідно до специфікації та на встановлених сторонами у договорі умовах, а позивач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з 100 % передплати у передбачений договором строк.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог, а саме поставки товару більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічним умовам.

За таких обставин, правові підстави для стягнення з відповідача боргу та штрафних санкцій відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 18.03.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна