ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С. В.

Гаманка О.І.

Загороднього А. Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Лелюку О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2006 року у справі за його позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії у зв'язку із запровадженням після його звільнення з військової служби (у 1983 році) нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Закони України, Укази Президента України та інші нормативно-правові акти, на які посилається позивач, вимагаючи перерахунку пенсії, були прийняті та набрали законної сили вже після його звільнення з військової служби, а тому їх дія на вимоги позивача не поширюється.

Суди обґрунтовано послались на те, що Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набрав чинності з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справи та деяких інших осіб» від 15.06.2004 року, особи (військовослужбовці), яким раніше призначено пенсії, мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з січня 2005 року, а з 01 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову у частині стягнення на його користь 90% надбавки за безперервну службу, введеної Указом Президента України №389 від 05.05.2003 року за період з 01 січня 2005 року по 22 березня 2005 року, суди також обґрунтовано зазначили, що виплата цієї надбавки була обмежена у цей період часу та виплачувалась у розмірі 50% від нарахованої надбавки відповідно до статті 39 Закону України « Про Державний бюджет на 2005 рік».

За таких обставин оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2006 року у справі за його позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Співак В. І.

Судді Білуга С. В.

Гаманко О. І.

Загородній А. Ф.

Заїка М. М.