КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-352/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Гром Л.М.

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київгазпостач» (станом на час розгляду справи в суді першої інстанції Закрите акціонерне товариство «Київгазпостач») на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київгазпостач» до Державної податкової інспекції у Подільському районі районі м.Києа Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Київгазпостач» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи,що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2011 року у справі №29/68-А за позовом Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач", (надалі -позивач), до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (надалі -відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення частково задоволено касаційну скаргу відповідача, постанову господарського суду м. Києва від 08.06.2007 р та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009 р. у справі №29/68-А скасовано, справу №29/68-А направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Задовольняючи касаційну скаргу відповідача, Вищий адміністративний суд країни зазначив,що судами попередніх інстанцій перевірено, що газ придбавався позивачем на території України у резидентів, однак судами попередніх інстанцій не було перевірено походження газу, який ТОВ КВФ „Славія" та ТОВ „Газтрейд" постачало ЗАТ „Київгазпостач".

Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2007 р. Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000012320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167290,00 грн., у тому числі 47490,00 грн. за основним платежем та 119800,00 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту про результати виїзної позапланової перевірки №182/23-219/31608063 від 26.12.2006 р. про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Київгазпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2006 р.

Вказаним актом встановлено порушення позивачем ст. 9 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.05р. №2505-IV та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.05р. №3235- IV у результаті чого встановлено заниження до сплати податку на додану вартість у сумі 47490,00 грн. та несвоєчасну сплату податку за листопад-грудень 2005 р. у сумі 239600,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ЗАТ "Київгазпостач" в періоді, що перевірявся, проводило фінансово-господарські операції з ТОВ КВФ "Славія" та ТОВ "Газтрейд".

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору №772/10-05 від 26.10.05 р. та додаткових угод до нього ТОВ КВФ "Славія" реалізувало ЗАТ "Київгазпостач" природний газ в обсязі 22123,3 тис. куб.м. на загальну суму 9542,2 тис. грн., у тому числі ПДВ 1590,4 тис. грн. у 2005 році та в обсязі 9015 тис. куб.м. на загальну суму 4349,7 тис. грн., у тому числі ПДВ 724,9 тис. грн. у 2006 році.

На виконання умов вказаного договору ТОВ КВФ "Славія" видало ЗАТ "Київгазпостач" податкові накладні: №3 від 31.10.2005 р. на загальну суму 4882440,0 грн. , у тому числі ПДВ 813740,0 грн.; №12 від 29.11.2005 р. на загальну суму 1428341,47 грн. , у тому числі ПДВ 238056,91 грн.; №13 від 29.11.2005 р. на загальну суму 1472748,78 грн., у тому числі ПДВ 294549,75 грн.; №26 від 31.12.2005 р. на загальну суму 3231419,94 грн., у тому числі ПДВ 538569,99 грн.; №28 від 31.12.2005 р. на загальну суму 2020048,78 грн., у тому числі ПДВ 336674,80 грн.; №11 від 31.01.2006 р. на загальну суму 903298,56 грн. у тому числі ПДВ 150549,76 грн.; №10 від 31.01.2006 р. на загальну суму 2329652,66 грн., у тому числі ПДВ 388275,44 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ КВФ "Славія" не є добувачем природного газу, постачальником газу на ТОВ КВФ "Славія" є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Згідно договору від 03.10.05 р. №710/10-05 ТОВ "Газтрейд" реалізувало ЗАТ "Київгазпостач" природний газ в обсязі 1100,00 тис. куб.м. на загальну суму 456,5 тис. грн., у тому числі ПДВ 76,1 тис. грн. На виконання умов договору ТОВ "Газтрейд" видано ЗАТ "Київгазпостач" податкову накладну №10-04/1-1 від 04.10.2005 р. на загальну суму 456,5 тис. грн., у тому числі ПДВ 76,1 тис. грн.

Податок на додану вартість, сплачений ЗАТ "Київгазпостач" у зв'язку з придбанням газу природного у сумі 2542,04 тис. грн. віднесений позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

В подальшому, природний газ, придбаний ЗАТ "Київгазпостач" у ТОВ КВФ "Славія" та ТОВ "Газтрейд" реалізований у повному обсязі: ТОВ "Сіверський доломіт" на загальну суму 2866,89 тис. грн., у тому числі ПДВ 464,8 тис. грн.; ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на загальну суму 7781,8 тис. грн., у тому числі ПДВ 1283 тис. грн.; ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" на загальну суму 3910,6 тис. грн., у тому числі ПДВ 651,8 тис. грн.; ВАТ "Біомедскло" на загальну суму 397,6 тис. грн., у тому числі ПДВ 66,3 тис. грн.

Податок на додану вартість, отриманий ЗАТ "Київгазпостач" у зв'язку з продажем газу природного у сумі 2494,55 тис. грн. віднесений позивачем до складу податкових зобов'язань за відповідні періоди.

Статтею 8 Закону України від 20.12.2005 № 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, зокрема встановлено, що у 2006 році: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Положення цієї норми слід розуміти так, що законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20 % операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і наступного.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 „Про забезпечення споживачів природним газом" (у редакції постанови від 02.03.2006 року № 244), зокрема встановлено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що газ, придбаний позивачем у ТОВ КВФ "Славія" та ТОВ "Газтрейд", отриманий за контрактами від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є газом імпортного походження, ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

Судом першої інстанції встановлено що постановою Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 року у справі №32/320-А за позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд ЛТД", ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів: визнано недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 31627730), а саме: статут у новій редакції з дати державної перереєстрації, тобто з 25.04.2005 р.; визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Газтрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 31627730) №37103570 від 15.07.2005 р. з моменту видачі (Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 р. Постанову Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 р. залишено без змін).

Вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 26.02.2008р. по справі №1-28/08 встановлено і те, що ОСОБА_2 (директор товариства), будучи допитаним у судовому засіданні, показав,що ніякої діяльності від імені товариства не вів, до діяльності зазначеного вище товариства (ТОВ «Газтрейд ЛТД») він не має ніякого відношення, ніяких документів фінансово-господарської діяльності від імені вказаного товариства він не підписував. Якби йому було тоді відомо, що товариство у подальшому буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, то відмовився б від пропозиції ОСОБА_3 та ніколи не був би директором вказаного підприємства.

Зазначені покази директора ТОВ «Газтрейд ЛТД» підтверджені і висновком судово-почеркознавчої експертизи №2008 від 30.03.2007р., яка була призначена у рамках кримінальної справи №70/63-06, та встановлено, що договорі №30/09-05 на проведення товарообмінної (бартерної) операції між ТОВ «Укрнафтогазенерго»та ТОВ «Газтрейд», додатковій угоді до вказаного договору №1 від 31.08.2005р. та акти прийому -передачі від 07.09.2005р., 14.09.2005р., підпис та прізвище особи, яка склала податкову накладну №8-31/18-1 від 31.08.2005р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

За правилами пункту 7.2.4 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Отже колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова накладна №10-04/1-1 від 04.10.2005 р. видана безпідставно, а тому позивач не мав права на підставі вказаної податкової накладної відносити 76082,60 грн. до податкового кредиту, оскільки податкова накладна №10-04/1-1 від 04.10.2005 р. (видана ТОВ "Газтрейд ЛТД" позивачу на виконання умов договору №710/10-05 від 03.10.2005) видана особою, свідоцтво платника ПДВ якої визнано недійсним з моменту видачі.

Відносно віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях позивача з ТОВ КВФ "Славія", судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

З актів прийому-передачі вартісних показників (обсягів) природного газу за листопад 2005 року від 30.11.2005 р. та за грудень 2005 року від 31.12.2005 р., та за січень 2006 р. від 31.01.2006 р. вбачається, що ТОВ КВФ "Славія" на виконання умов Договору №772/10-05 від 26.10.05 р. поставило позивачу природний газ, отриманий від ДК "Газ України" за договорами на постачання природного газу № 06/05-1694 від 26.10.2005 р та №12/28-2-06/05-2854 від 28.12.2005 р., згідно з якими, предметом зазначених договорів був природний газ імпортного походження.

На виконання умов вказаного Договору №772/10-05 від 26.10.05 р. ТОВ КВФ "Славія" було виписано податкові накладні № 3 від 31.10.2005 р. на загальну суму 4882440,00 грн, в тому числі ПДВ 813740,00 грн., № 12 від 29.11.2005 р. на загальну суму 1428341,47 грн., в тому числі ПДВ 238056,91 грн., № 13 від 29.11.2005 р. на загальну суму 1767298,53 грн., в тому числі ПДВ 294549,75 грн., № 26 від 31.12.2005 р. на загальну суму 3231419,94 грн., в тому числі ПДВ 538569,99 грн., № 28 від 31.12.2005 р. на загальну суму 2020048,78 грн., в тому числі ПДВ 336674,80 грн., № 10 від 31.01.2006 р. на загальну суму 2329669,21 грн., в тому числі ПДВ 388278,20 грн., № 11 від 31.01.2006 р. на загальну суму 903298,56 грн., в тому числі ПДВ 150549,76 грн.

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами пункту 7.5. статті 7 вказаного Закону, визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. Закону)

Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5 (пп. 7.2.2. п. 7.2 ст. 7 Закону).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону (пп. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону).

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до ст.9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що у 2005 та 2006 роках операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ КВФ "Славія" отримувало газ, що поставлявся позивачу від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" згідно договору № 06/05-1694 від 26.10.2005 р., та договору № 12/28-2-06/05-2854 від 28.12.2005 р., у п. 1.2. вказаних договорів зазначено, що отримуваний газ є імпортованим газом.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податку на додану вартість сплаченого постачальнику газу імпортного походження (ТОВ КВФ "Славія" та ТОВ "Газтрейд") підлягає виключенню зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість ЗАТ "Київгазпостач", оскільки податкові накладні, які були підставою для формування податкового кредиту вважаються недійсними, зокрема, внаслідок невірного визначення в них ставки оподаткування, крім того податкова накладна №10-04/1-1 від 04.10.2005 р. видана ТОВ "Газтрейд ЛТД" позивачу на виконання умов договору №710/10-05 від 03.10.2005) видана особою, свідоцтво платника ПДВ якої визнано недійсним з моменту видачі, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволені позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи викладені позивачем в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київгазпостач» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді : Твердохліб В.А.

Гром Л.М.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Гром Л.М.