ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 р.

Справа №801/1569/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Горохової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгові системи ВПК»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгові системи ВПК» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, винесене 31.01.2013 року № 0001351502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 168750 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Торгові системи ВПК», якою встановлено завищення від'ємного значення на суму 168750 гривень внаслідок допущення помилки при складанні податкової звітності. За результатами перевірки було складено акт №162/15.2/30765159 від 10.01.2013 року, та винесене податкове повідомлення-рішення № 0001351502 від 31.01.2013 року, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 168 750 грн. Позивач з висновками акту не згодний з тих підстав, що ніяких помилок при складанні податкової звітності ними допущено не було, а саме: відображення суми від'ємного значення в розмірі 168 750 гривень (що утворилася в попередньому періоді) в додатку 2 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року є його законним правом, що підтверджується всіма необхідними документами, а отже посилання відповідача на допущення ним методологічної або арифметичної помилки при заповненні декларації з ПДВ за листопад 2012 року є безпідставними та необґрунтованими.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що при проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгові системи ВПК» з питань перевірки податкової звітності з ПДВ, а саме податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року було встановлено, що позивачем допущено арифметичну (методологічну) помилку при заповненні декларації, а саме: у додатку 2 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (колонка 3) по податковим періодам у яких вона виникла (колонка 2) визначена невірно, у результаті чого залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 22) завищений на суму 168 750 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Торгові системи ВПК» зареєстроване у якості юридичної особи 14.03.2000 року, та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС з 08.05.2003 року, перебуває на податковому обліку, та є платником ПДВ (а.с.13-18).

В довідці з ЄДРПОУ прописаний предмет діяльності ТОВ «Торгові системи ВПК» (а.с.13).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Порядок, визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 року встановлені ст. 200 ПК України, а саме:

Згідно з п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п 200.4. ст.. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до наказу міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228, було затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі порядок №1492).

Так, п.4. Розділу III Порядку №1492 передбачено, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (п.п. 4.6.3 Порядку).

Відповідно до п.п. 4.6.4 Порядку №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Згідно з п. 4.6.7. Порядку №1492 - Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що 27.11.2012 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року, з додатками 2 та 5, в якій позивач задекларував усього податкових зобов'язань на суму 180 гривень (рядок 9), та податкового кредиту в сумі 33112 гривень ( рядок 17). В рядку 20.2 відображено суму в розмірі 32923 гривні, яка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду; в рядку 24 позивачем відображено залишок від'ємного значення, в сумі 135818 гривень, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) декларації (а.с.43-47).

Будь-яких зауважень щодо даних, задекларованих позивачем в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року у відповідача не має.

19.12.2012 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року, з додатками 2,3 та 5, в якій позивач задекларував усього податкових зобов'язань на суму 597 гривень (рядок 9), та податкового кредиту в сумі 1695 гривень (рядок 17). З даних декларації вбачається, що в рядку 22 зазначений залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті в бюджет підсумком поточної звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+ рядок 21.2+рядок+21.3) в сумі - 168750 гривень та обчислюється: рядок 21 - рядок 18 (а.с. 55-59).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Предметом камеральної перевірки є перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ). При цьому камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 ПКУ).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

Порядок оформлення результатів перевірок здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Суд звертає увагу на те, що під час камеральної перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється у відповідності до вимог п. 86.2 ст. 86 Кодексу. Тобто за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що державним ревізором ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі п.200.10 ст.200 розділу V ПК України, в порядку ст. 76 розділу 2 ПК України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року ТОВ «Торгові системи ВПК», за результатами якої був складений акт № 367/10/15-2 від 10.01.2013 року (а.с. 39-42).

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем при заповненні декларації за листопад 2012 року було допущено методологічну помилку, а саме: у додатку 2 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року сума залишку від'ємного значення попереднього періоду (колонки 3) по податковим періодам у яких вона виникла (колонка 2) визначена не вірно, у результаті чого залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 22) завищений на суму 168 750 гривень. Та залишок від'ємного значення, що підлягав зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ на суму 168 750.

В результаті виявлення зазначеної помилки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС дійшло висновку щодо порушення позивачем п. 46.1 ст.46 глави 2, п. 200.1, п. 200.4 розділу V ПК України від 02.12.2010 року, встановлено завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 22) на суму 168 750 наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ на суму 168 750 грн..

На підставі цих висновків, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0001351502 від 31.01.2013 року яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 16875,00 гривень (а.с.38).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0001351502 від 31.01.2013 року став висновок податкового органу про допущення позивачем при заповненні декларації за листопад 2012 року арифметичної (методологічної) помилки.

Суд не погоджується з таким висновком податкової інспекції, виходячи з наступного.

Листом Міністерства економіки України від 12.05.2011 року №3105-24/264 на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 27.04.20 2011 року №20665/1/1-11 стосовно листа з питань визначення термінів «помилки арифметичного характеру» та «помилки методологічного характеру» у зв'язку із застосуванням окремих норм податкового законодавства Міністерства економіки зазначено, що законодавство України не містить чіткого визначення термінів (помилки арифметичного характеру) та (помилки методологічного характеру). В той час, як під поняттям «арифметична помилка» законодавець розуміє помилку, допущену в результаті арифметичної діяльності ( ч.3 ст.28 ЗУ «Про здійснення державних закупок»). Міністерство фінансів України проінформувало, що ЗУ від 21.12.2000 р. №2181 «Про порядок погашення обов'язків платників податку перед бюджетом, та державними цільовими фондами було внесено зміни в ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині виключення, зокрема, положення пункту 20.5 статті 20, в якому застосовувалося поняття "арифметична помилка" для цілей оподаткування.

Для цілей розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі - Кодекс), який набрав чинності з 01.04.2011 р. і регулює порядок оподаткування прибутку підприємств, поняття "помилка арифметичного характеру" і "помилка методологічного характеру" не застосовуються.

Поняття "арифметична помилка" вживається в Кодексі тільки в підпункті 333.1.1 пункту 333.1 статті 333 розділу XVII "Збір за спеціальне використання лісових ресурсів", яким визначено порядок перерахунку збору у разі виправлення технічних, а також арифметичних помилок, допущених в ході підрахунків.

Статтею 50 розділу II Кодексу, який визначає, зокрема, перелік основних прав та обов'язків платників податків, передбачено загальний порядок внесення змін до податкової звітності в разі самостійного виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

З вищенаведеного вбачається, що дії позивача щодо відображення у додатку 2 декларації з ПДВ за листопад 2012 року суми залишку від'ємного значення попереднього періоду (рядок 20.2 в сумі -32932 гривні та рядок 21 в сумі 135818 гривень ) по податковим періодам у яких вона виникла (рядок 24 ) у сумі 168 750 гривень (32932 +135818) є правомірними, такими що не суперечать діючому законодавству, та не підпадають під визначення арифметичної (методологічної) помилки в розумінні Податкового Кодексу.

Також суд робить висновки, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року, відповідачем не було враховано декларацію з ПДВ за попередній податковий період, а саме за жовтень 2012 року, в якій відображено від'ємне значення яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до рядків 20.2 та 21.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, податковим органом не було надано до суду належних доказів та пояснень, стосовно допущення позивачем методологічної (арифметичної) помилки, та не доведено правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0001351502.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення №0001351502 від 31.01.2013 року, винесене на підставі акту камеральної перевірки №162/15.2/30765195 від 10.01.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 1687,50 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 27.02.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 04.03.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001351502 від 31.01.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Сімферополь АР Крим ДПС.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні системи ВПК» судовий збір у розмірі 1687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ю.С. Кононова